Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гендерне гендероване насильство це форми насильницьких дій що мають чітко виражену гендерну групу на яку спрямоване наси

Гендерне насильство

Гендерне насильство

Гендерне (гендероване) насильство — це форми насильницьких дій, що мають чітко виражену гендерну групу, на яку спрямоване насильство або яка чинить насильство.

Гендерне насильство переважно сприймається суспільством як насильство проти жінок, яке чинять переважно чоловіки. При цьому чоловіки, від яких очікується агресивна поведінка, не лише чинять насильство, а й самі страждають від нього (у (війнах), розбоях, (вуличному насильстві)). Тому вони є як агресорами, так і жертвами насильницької поведінки. Окремо стосовно цієї теми виділяють насильство над чоловіками та Насильство над ЛГБТ-людьми.

Гендерне насильство є механізмом встановлення гендерних режимів — влад між гендерними групами. Важливо зважати на те, що встановлення влад не означає обов'язково насильницьких дій, адже влади можуть встановлюватись дискурсивно, без прямого насильства. Але гендерне насильство є завжди виявом гендерної влади. Див. Гендерна нерівність і Сексизм.

Особливості гендерного насильства

Особливості гендерного насильства:

  • ця проблема XXI століття є актуальною для усіх країн світу; немає жодної країни, де вона вирішена;
  • найчастіше здійснюється у приватному секторі (домашнє насильство);
  • гендерне насильство перейшло зі сфери «приватності» до публічної сфери, коли особисте стало політичним і вимагає вирішення на державному рівні;
  • може пояснюватись чи виправдовуватись культурою, традиціями (наприклад, «убивство честі»);
  • для вирішення проблеми необхідні спільні зусилля дослідницького, політичного, громадського і медіа-середовищ.

Суспільства, в яких гендерна нерівність вища, характеризуються тим, що в них маскулінність і фемінність трактуються як полярні протилежності. Ці суспільства насаджують стереотип «маскулінної бравади» (хизування силою і стримування та відкидання почуття страху).

В антропології виділено низку характеристик, які зумовлюють як міжособистісне, так і міжсуспільне насильство:

  • ідеал чоловічності — сильний і красивий воїн;
  • громадське лідерство пов'язане з чоловічим домінуванням: і над іншими чоловіками, і над жінками;
  • жінкам заборонена громадсько-політична діяльність;
  • хлопчиків і дівчаток з раннього віку послідовно розділяють між собою;
  • хлопчикам прищеплюють традиції чоловічої солідарності, войовничості та витривалості і привчають визнавати домінування чоловіків старшої вікової категорії;
  • емоційні прояви чоловічої зрілості, жорстокості та сексуальності;
  • економічна діяльність осіб чоловічої статі та продукти їхньої праці високо розвинені.

Історія гендерного насильства

Загальноприйнято вважати, що жодна держава не може обійтися без насильства.

Сполучені Штати мають довгу й криваву історію гендерованого насильства, яке слугувало способом демонстрування мужності для чоловіків. Історики доходять до висновку, що цей американський кодекс насильства з'явився у XVIII столітті, коли був привезений і розвинений шотландськими та ірландськими іммігрантами на американському Півдні, де поєдинки, стрілянина, полювання стали засобами вираження мужності.

Більше того, насильство вважалося законним, якщо носило відплатний характер. У аналізі американського насильства антрополог Маргарет Мід описувала типове для американця уникання виступати ініціатором агресії, тобто жоден не брав на себе відповідальність за ініціювання, але кожен бажав завершити сутичку. Насильство — це доказ маскулінності, чоловік є «справжнім» в силу того, що він не боїться проявити насильство. Психіатр Дж. Джиліган говорить про «патріархальний кодекс честі й ганьби, який породжує чоловіче насильство і зобов'язує до нього», кодекс, що витлумачує насильство як головну між жінками й чоловіками.

Сучасний кодекс вуличного насильства бере початки у поняттях честі, вироблених старим Півднем, — чоловік мусить бути готовий до бійки, аби завоювати повагу до себе в очах інших. Білошкірі мешканці Півдня називали це «честю», на зламі XIX-ХХ століть «репутацією». На початок 1950-х років чорношкірі північних гетто казали про «повагу», що тепер знову трансформувалася в прояв «неповаги», чи «дисонансу».

Попри те, що маскулінність може бути історично пов'язана з війною, той спосіб, у який ми воюємо сьогодні, може не надати багатьом чоловікам можливості для випробування й доведення своєї мужності. Зрештою, більшість солдатів сьогодні не є вояками. Вони служать переважно в підрозділах підтримки — на транспорті, в адміністрації, в службах технічного обслуговування та супроводу. Дедалі зростаюча технологічна ускладненість війни лише прискорює цей процес — ядерна зброя, «бомби з лазерним наведенням», автоматичне озброєння, самохідні військові транспортні засоби та зброя далекої дії — все це зменшує потребу в примітивних вояках і збільшує попит на холоднокровних і раціонально мислячих натискачів на кнопку.

Форми гендерного насильства

Гендерне насильство має різноманітні культурні форми і поширюється майже на всі сфери життя, де чоловіки контактують з жінками.

Домашнє насильство

Докладніше: Сімейне насильство

Домашнє насильство характеризується фізичними нападами, побиттям, зґвалтуванням та залякуванням серед людей, які мають родинні відносини. «За даними Міжнародної амністії, у країнах Євросоюзу насильство з боку чоловіків чи партнерів є основною причиною смерті чи інвалідності жінок у віці від 16 до 44 років». Не дивлячись на те, що «із домашнім насильством зіштовхуються люди різної статі та віку… згідно зі статистикою МВС України, у 9 із 10 випадків від домашнього насильство потерпають жінки, а вдаються до насильства переважно чоловіки». Чоловіки засвоюють, що насильство є прийнятною формою спілкування між чоловіками, а також між жінками та чоловіками, цей постулат глибоко вплетений у повсякденне життя, що ми сприймаємо насильство як щось само собою зрозуміле — в сім'ях, між друзями та між закоханими. Більшість жертв насильства знають своїх нападників; багато хто знайомі з ними дуже близько. Домашнє насильство — найпоширеніша причина травмувань для жінок у національному масштабі. Від однієї третини до половини усіх жінок зазнають нападу з боку свого чоловіка чи партнера в якийсь момент свого життя. За даними ФБР, від 30 до 40 % усіх убитих жінок загинули від руки свого чоловіка чи коханого хлопця. Антропологиня П. Сандей встановила, що найкращими провісниками схильності суспільства до зґвалтувань були високі рівні мілітаризму та міжособистісного насильства взагалі, поширеність ідеологій чоловічої незламності і прохолодні стосунки між батьками та дітьми. Ті суспільства, в яких зґвалтування траплялися відносно нечасто, відзначалися самостійністю жінок.

Домашнє насильство варіюється залежно від стану рівноваги влади у стосунках. Коли всі рішення приймає один із подружжя, кривдження подружжя, вчинене чи то жінкою, чи то чоловіком, сягає найвищих рівнів. Насильство проти жінок найбільш поширене в тих домогосподарствах, де влада зосереджена в руках чоловіка. Насильство проти чоловіків теж більш поширене (хоча й зі значно меншою ймовірністю) у там, де влада сконцентрована у руках чоловіка або ж — у надзвичайно рідкісних випадках — у руках дружини. Зосередження влади в руках чоловіків зумовлює вищі рівні насильства — причому, як проти жінок, так і проти чоловіків. Рівні як кривдження дружин, так і кривдження чоловіків знижуються в міру того, як подружні стосунки стають дедалі більш рівноправними, і практично відсутні випадки побиття дружиною свого чоловіка, коли всі рішення приймаються за рівної участі, тобто коли стосунки стають цілковито рівноправними.

Сексуальне насильство

Зґвалтування

Передбачає намір принизити та зневажити людину (це є особливо помітним на прикладі зґвалтованих чоловіків, коли їх маскулінність поставлена під сумнів), а також є «механізмом конструювання культурної мізогінії, тобто ідеї про те, що жіноче є менш вартісне, нижче за статусом, неповноцінне». Сприйняття зґвалтування жінок і чоловіків у суспільстві різниться. До потерпілої жінки застосовується звинувачення жертви: домислювання та вишукування «необачної поведінки» потерпілої, що «спровокувала агресора», а також застосування інших міфів про зґвалтування. Зґвалтованим чоловікам, однак, таку поведінку не приписують. Американська вчена Сьюзен Браунміллер назвала цей принцип «культурою зґвалтування», ознаками якої є покладання відповідальності за зґвалтування на жінку, що передбачає певну соціалізацію та навчання жінок «безпечної поведінки» — уникання небезпечних місць, ситуацій та незнайомців. За статистикою, це не є дієвим, адже «найчастіше сексуальне насильство скоюють знайомі чоловіки — приятелі, кохані, родичі чи співробітники». Одним з виявів спротиву «культурі зґвалтувань» є «Хода шльондр» («Slut Walk [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]») — марш протесту і міжнародний рух проти виправдання сексуального насильства зовнішнім виглядом жінок, які «провокують ґвалтівників». Перший такий протест відбувся у квітні 2011 року в Торонто.

Сексуальні домагання

Дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування. Тобто сексуальні домагання чітко визначені законом як злочин, але в Україні жінки намагаються уникнути зізнання чи розголосу таких випадків або не розуміють чи пізно розуміють своє перебування у ситуації статевого насильства. «Сексуальні домагання в публічному просторі (місце роботи, навчання) вбудовані в загальну систему гендерних владних розподілів та контролю», тобто стосуються переважного домінування чоловіків над жінками.

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2019)

Законодавство в Україні

Юридична інтерпретація зґвалтування як кримінального злочину з'явилась у ХХ столітті. Ще у ХІХ столітті. в Україні питання зґвалтування визначалось як цивільне правопорушення і вирішувалось штрафуванням ґвалтівника або одруженням зі зґвалтованою. Скарги жінок розглядались довго і могли бути визнаними як «непідтверджені або хибні», діяння чоловіків часто виправдовували виною жертви — «спокусою» або «неналежним опором» зі сторони зґвалтованої жінки. Також злочином не визначалось ґвалтування жінки її чоловіком. З часом у визначенні зґвалтування відбувся «перехід від розуміння його як „наміру наполегливого сексу“, що „псує“ жінку, до злочину, що порушує тілесну недоторканість особи, принижує її честь і гідність».

У Кримінальному кодексі України є п'ять статей, що стосуються статевого насильства (Розділ IV «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи»): стаття 152 «зґвалтування», стаття 153 «сексуальне насильство», стаття 154 «примушування до вступу в статевий зв'язок», стаття 155 «статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку» та стаття 156 «розбещення неповнолітніх».

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017, визначено такі типи насильства:

  • Фізичне насильство — умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалого.
  • Економічне насильство — форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
  • Зґвалтування — форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
  • Сексуальне насильство — вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.
  • Психологічне насильство — форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Також Урядом України було прийнято рішення щодо впровадження механізму екстреного реагування на випадки насильства. Постановою Кабінету Міністрів визначено, що мобільні бригади як спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства, надаватимуть їм психологічну допомогу та фахові консультаційні послуги із виїздом у територіальні громади, а також у телефонному режимі.

Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги — це спеціально утворене об′єднання спеціалістів (практичного психолога, соціального працівника), що надають екстрену та планову соціально-психологічну допомогу постраждалим, в тому числі особам до 18 років, від гендерно зумовленого, в тому числі домашнього насильства, шляхом реагування та перенаправлення, а також виїзду на такі випадки у спеціально організованому транспорті або у спеціально відведеному/адаптованому приміщенні на базі центрів соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді або інших надавачів соціальних послуг у населених пунктах регіонів реалізації проекту.

7 листопада 2011 року Україна підписала Стамбульську конвенцію — Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, яка на європейському рівні закріплює абсолютну неприпустимість насильства щодо жінок і домашнього насильства. Проте досі вона не є ратифікованою в Україні. Проблема стосується терміну «гендер», який Рада церков визнає недоречним.

Статистика в Україні

Основні результати репрезентативного для України дослідження поширеності насильства щодо дівчат та жінок, проведеного методом інтерв'ю серед українських жінок віком 15-49 років у 2014 році (вибірка 1606 респонденток):

  • Найбільш розповсюджений вид насильства до жінки з боку її чоловіка/партнера — емоційне насильство, про яке вказали 18 % опитаних жінок, які мають досвід шлюбу.
  • 15 % жінок віком 15-49 років з досвідом шлюбу коли-небудь зазнавали фізичного насильства з боку чоловіка/партнера (найбільш розповсюджена форма, про яку зазначили 13 % респонденток, — штовхання, трясіння жінки та кидання в неї сторонніх предметів). При чому 55 % жінок, що коли-небудь страждали від фізичного насильства у шлюбі зі сторони чоловіка/партнера, повідомили, що діти були присутні при побитті. 28 % вказали про присутність дітей у такому випадку 1-2 рази, 43 % — декілька разів та 27 % — багато разів.
  • 4 % жінок зазначили про досвід фізичного насильства під час вагітності. При чому частка таких жінок зростає з віком: 3 % (15-29 років) та 5 % (30-49 років).
  • Про сексуальне насильство як примушення до статевого акту проти волі жінки зазначили 3 %.
  • Фізичне та сексуальне насильство найчастіше вчиняють чоловіки, що проживають із жертвами у офіційно зареєстрованому чи цивільному шлюбі. 43 % жертв фізичного насильства зазначили винуватцем колишнього чоловіка/партнера, 36 % — теперішнього. Щодо осіб, які вчинили сексуальне насильство, 27 % жінок зазначили теперішнього чоловіка/партнера, 25 % — знайомого, 16 % — незнайомця, а також колишнього чоловіка/партнера.
  • Найбільш поширеними ситуаціями, що є причинами насильства над жінкою з боку її чоловіка/партнера, є перебування чоловіка у стані алкогольного сп'яніння (61 %), незгода або відмова жінки у чомусь (28 %), ревнощі (26 %).

За даними Державної служби статистики України, у 2014 році серед засуджених осіб, які скоїли зґвалтування (або замахи) 98,8 % були чоловіками та 1,2 % — жінки. У той же рік склад потерпілих від злочинних дій за результатами розгляду в судах кримінальних справ стосовно злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканності мав такий розподіл: 40,9 % жінок та 59,1 % чоловіків. Це свідчить про те, що «чоловіки є і тими людьми, що коять насильство, і тими, що найчастіше потерпають від нього. Жінки, своєю чергою, статистично рідше потерпають від насильство загалом, але вони становлять левову частку людей, що потерпають від насильства вдома, тоді як чоловіки, за статистикою, потерпають від насильства в публічному просторі. У певному, хоч і значно меншому відсоткові випадків жінки також вдаються до насильницьких дій».

Протидія гендерному насильству

Міжнародна акція «16 днів проти насильства»

Акція «16 днів проти насильства» щороку привертає увагу до проблеми гендерного насильства. Вона ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Дати акції символічно наголошують на цьому зв'язку між насильством проти жінок та правами людей: 25 листопада — Міжнародний день проти насильства щодо жінок; 10 грудня — Міжнародний день прав людини. У ці 16 днів також входять інші важливі для демократичної спільноти дати: 1 грудня — Міжнародний день боротьби зі СНІДом, 2 грудня — Міжнародний день боротьби за скасування рабства, 3 грудня — Міжнародний день людей з інвалідністю, 5 грудня — Міжнародний день волонтера, 6 грудня — річниця масового вбивства у Політехнічній школі Монреаля. Майже кожний день від 25 листопада до 10 грудня означений фактами та аргументами стосовно того, що будь-які форми насильства (у громадській чи приватній сферах) є порушенням прав людини.

Україна приєдналася до акції 2001 року. Основні завдання акції «16 днів проти насильства»:

  • привернути увагу громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім'ї;
  • активізувати партнерський рух громадських організацій та державних органів щодо попередження насильства та захисту прав жінок в Україні;
  • сприяти утвердженню ненасильницької ідеології в територіальних громадах та в українському суспільстві в цілому.

Кампанія з протидії гендерному насильству «Розірви коло»

Інформаційну кампанію з протидії гендерному насильству «Розірви коло» реалізує Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні у рамках своєї програми «Комплексний підхід до вирішення проблеми насильства щодо жінок та дівчат в Україні» у партнерстві із Міністерством соціальної політики за підтримки уряду Великої Британії.

У рамках кампанії проводяться інформаційні заходи, конкурси, знимаються відеоролики, розповсюджуються друковані матеріали, залучаються підтримкою зірок і ініціативних команд.

Проект реалізується в 10 регіонах України, а саме у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській, Херсонській, та на підконтрольних Україні територіях Донецькій та Луганській областях. Проект спрямований на посилення національної системи попередження та реагування на гендерно зумовлене насильство на загальнодержавному та регіональному рівнях для забезпечення умов, в яких більшість постраждалих від гендерно зумовленого насильства зверталися б по допомогу та мали доступ до якісних послуг з особливою увагою до потреб постраждалих осіб.

Цілі проекту:

  • подальший розвиток соціального та інституційного середовища, що сприятиме досягненню «нульової» терпимості до насильства та викорінення насильства по відношенню до жінок в Україні;
  • забезпечення умов для того, щоб більшість потерпілих від гендерно зумовленого насильства мали доступ до якісних послуг;
  • сприяння розбудові державної участі (з боку Уряду України) в існуючому механізмі та програмах реагування на гендерно зумовлене насильство для забезпечення сталості послуг.

На сторінці в соціальній мережі UNFPA Ukraine є серія відеороликів «Не дрібниці у стосунках», що пропагують відмову від стосунків з партнером(-кою), що здійснюють насильство стосовно свого партнера(-ки).

ЯНеБоюсьСказати

#ЯНеБоюсьСказати (аналог MeToo) — всеукраїнський мережевий флешмоб-соціальна акція з висвітлення проблеми сексуального насильства над жінками в Україні, що поширився також в сусідні країни та набув міжнародного розголосу. Почавшись із посту в соцмережі, тег зібрав шквал особистих історій, виявивши масштаби замовчування проблеми сексуального насильства проти жінок в Україні. За результатами флешмобу його ініціаторка видала посібник для підлітків з протидії сексуальному насильству під однойменною назвою.

Громадські організації в Україні

«Розрада»

«Розрада» є недержавним професійним центром практичної психології, який було створено в 1994 році.

Місія: Психологічна та соціальна допомога людям, яка базується на ідеях гуманістичної психології та гендерної рівності, та розповсюдження соціально-психологічних знань.

Основні цілі:

  • Розповсюдження ідей партнерства, мирного вирішення конфліктів та мирного співіснування, дотримання рівних прав та гендерної рівності на всіх рівнях життя — від особистого та сімейного життя до життя суспільства в цілому.
  • Підвищення громадської свідомості та розбудови громадянського суспільства. Сприяння соціальному, економічному та психологічному розвитку та незалежності жінок.
  • Надання психологічної допомоги сім'ям, жінкам, парам та дітям — проведення індивідуальних та сімейних консультацій, груп підтримки, тренінгів. Щорічно фахівцями Центру надається більш ніж 1500 індивідуальних психологічних консультацій сім'ям, жінкам, дітям та підліткам.
  • Розробка та впровадження сучасних навчальних та психологічних технологій та ресурсів для розповсюдження психологічних знань та технологій в Україні, навчання та передача знань та ресурсів практичним фахівцям та недержавним організаціям, які опікуються роботою з населенням, зокрема проблемою попередження та подолання насильства щодо жінок.
  • Розповсюдження соціально-психологічної інформації для населення через видання популярних буклетів, пам'яток, брошур та інформаційні кампанії в ЗМІ.
  • Проведення соціально-психологічних досліджень

Громадська організація «Жіночі перспективи»

Пріоритетні напрямки діяльності організації:

«Ла Страда-Україна»

Місія діяльності Центру: Громадська міжнародна правозахисна організація, яка працює для забезпечення гендерної рівності, запобігання всім видам гендерного насильства, зокрема насильства в сім'ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню міжнародних стандартів прав людини в усі сфери життя суспільства та держави.

Основні завдання організації:

  • сприяння дотриманню прав людини, особливо жінок та дітей;
  • сприяння просуванню українського суспільства в напрямку до утвердження гендерної рівності у всіх соціальних сферах;
  • сприяння запобіганню торгівлі людьми, інших проявів насильства, жорстокого поводження, особливо по відношенню до дітей;
  • сприяння протидії сексуальній комерційній експлуатації дітей, їх взаємодії державних, недержавних, міжнародних організацій;
  • сприяння проведенню експертизи законодавчих актів на предмет дотримання прав людини, гендерної рівності в суспільстві, адекватності міжнародним документам та нормам;
  • сприяння підвищенню рівня інформованості суспільства про права людини, досягнення гендерної рівності в суспільстві, необхідність ліквідації усіх форм насильства та жорстокого поводження;

Чоловічі організації, спрямовані на подолання насильства

США — провідна країна у боротьбі з насильством, у ній впроваджується велика кількість кампаній, метою яких є інформування населення та закликання до дій, що запобігають насильству. За останнє століття значна кількість таких організацій була заснована чоловіками, адже, за статистикою Національної коаліції проти домашнього насильства, 25 % жінок зазнають домашнього насильства протягом життя.

У 1982 році в США була створена організація «Чоловіки проти насильства» (англ. Men Stopping Violence). Місія — організувати чоловіків, щоб завершити насильство чоловіків проти жінок і дівчат через інноваційні тренінги, програми та адвокацію. Філософія — MSV вважає, що аналіз взаємозв'язку утисків має вирішальне значення для припинення насильства щодо жінок і дівчат. Ця віра свідчить про практику побудови відповідальності серед чоловіків і спільнот. Знання, інструменти та ресурси, розроблені компанією MSV, є ключовими у залученні та мобілізації чоловіків як каталізаторів змін, а також налагодженні взаємовідносин з програмами боротьби з насильством та іншими організаціями соціальної справедливості.

Після стрілянини у Політехнічній школі Монреаля 6 грудня 1989 року, під час якої злочинець Марк Лепін розстріляв 14 студенок та поранив 13 інших, задля захисту жінок від насильства в Канаді створена «Кампанія білої стрічки» (White Ribbon Campaign) у 1991 році, що зараз діє більш ніж у 60 країнах світу.

У 2008 році Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Пан Гі Мун запустив організацію для припинення насильства щодо жінок і дівчат у всьому світі. UNiTE закликає уряди, громадянське суспільство, жіночі організації, молодь, приватний сектор, засоби масової інформації та всю систему ООН об'єднати зусилля у боротьбі з глобальною пандемією насильства щодо жінок і дівчат. Ця кампанія базується на існуючих міжнародних правових та політичних рамках, а також спрямована на поєднання зусиль усіх офісів і агентств ООН, спрямованих на припинення насильства проти жінок.

Також «Заклик до чоловіків» — це організація, заснована у 2016 році, з попередження насильства і поважний лідер з питань чоловічого ставлення, соціалізації чоловіків та їх перетину з насильством, а також запобігання насильству проти всіх жінок і дівчат. Організація інформує чоловіків у всьому світі про здорову, шанобливу чоловічу силу. Заохочує та сприяє здоровому, поважному чоловічому ставленню, запобігає насильству проти жінок, сексуальному насильству та переслідуванню, залякуванню та багато інших соціальних недугів.

У США колишній президент Барак Обама оголосив лютий 2011 року місяцем привернення уваги до насильства серед підлітків, які зустрічаються. Квітень в Америці — місяць уваги до сексуального насильства, жовтень — до проблеми домашнього насильства.

Чоловічі організації в Україні

4 березня 2009 року у Києві було оголошено про створення «Національної мережі чоловіків-лідерів проти насильства» в рамках Національної кампанії «Стоп насильству проти жінок!». Відкриваючи захід, голова представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Джеремі Хартлі зазначив: «У 2009 році Організація Об'єднаних Націй у всьому світі відзначатиме Міжнародний жіночий день під гаслом „Жінки і Чоловіки: Спільно викорінимо насильство по відношенню до жінок“». До Національної мережі чоловіків-лідерів проти насильства приєдналися Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко, Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка, Народний депутат України Олег Зарубінський, футболіст Київського «Динамо» Андрій Гусін, засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович, народний артист України Богдан Бенюк та багато інших. Осередки ГО діють у Києві, Вінниці, Луганську, Ужгороді (контакти осередків).

У 2009 році Організація Об'єднаних Націй у всьому світі відзначала Міжнародний жіночий день під гаслом «Жінки і Чоловіки: єднаймося заради припинення насильства щодо жінок».

Див. також

Примітки

  1. Маєрчик Марія, Плахотнік Ольга (2013). Гендероване насильство: між звичаєм і злочином. Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей. Київ: Критика. с. 151—164.
  2. Марценюк, Тамара (9.12.2017). . gurt.org.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  3. Марценюк, Тамара. . Гендер в деталях. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  4. Кіммел М. (2003). Гендер насильства. Гендероване суспільство (Переклад з англ. С. Альошкіна) . Київ: Сфера. с. 340—372.
  5. . Архів оригіналу за 31 грудня 2018.
  6. Боряк, Олена (2013). Злочини і правопорушення в сфері статевого життя за архівними документами XVIII–XIX століть (випадки зґвалтувань і проституції). Етнографія статевого життя й тілесності. Київ: Центр культурно-антропологічних студій, ПАТ “ВІПОЛ”. с. 68—81.
  7. . Архів оригіналу за 26 січня 2021.
  8. . Архів оригіналу за 15 листопада 2018.
  9. . Архів оригіналу за 6 червня 2022.
  10. Марценюк, Тамара (25 листопада 2016). (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  11. Потарська, Ніна. . www.radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  12. Волосевич І., Коноплицька Т., Костюченко Т., Міханчук Д., Марценюк Т. (2014). Дослідження поширеності насильства щодо дівчат та жінок. Київ.
  13. Кармазіна О. О., ред. (2015). Жінки і чоловіки в Україні. Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України.
  14. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  15. 16 дней против гендерного насилия. №4 (20) (Спецвыпуск “Гендерное насилие”). Информационно-просветительское издание “Я”. 2007. с. 18—19.
  16. . rozirvykolo.org. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  17. . www.facebook.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  18. . YouTube (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  19. . www.rozrada.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  20. . women.lviv.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  21. . www.la-strada.org.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  22. . ncadv.org (en-us) . Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  23. . menstoppingviolence.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  24. . UN Women (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  25. . A Call To Men (амер.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  26. . youth.gov. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  27. . National Sexual Violence Resource Center (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  28. . National Day Calendar (амер.). 24 березня 2015. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  29. . www.unicef.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  30. . gender-ua.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genderne genderovane nasilstvo ce formi nasilnickih dij sho mayut chitko virazhenu gendernu grupu na yaku spryamovane nasilstvo abo yaka chinit nasilstvo Genderne nasilstvo perevazhno sprijmayetsya suspilstvom yak nasilstvo proti zhinok yake chinyat perevazhno choloviki Pri comu choloviki vid yakih ochikuyetsya agresivna povedinka ne lishe chinyat nasilstvo a j sami strazhdayut vid nogo u vijnah rozboyah vulichnomu nasilstvi Tomu voni ye yak agresorami tak i zhertvami nasilnickoyi povedinki Okremo stosovno ciyeyi temi vidilyayut nasilstvo nad cholovikami ta Nasilstvo nad LGBT lyudmi Genderne nasilstvo ye mehanizmom vstanovlennya gendernih rezhimiv vlad mizh gendernimi grupami Vazhlivo zvazhati na te sho vstanovlennya vlad ne oznachaye obov yazkovo nasilnickih dij adzhe vladi mozhut vstanovlyuvatis diskursivno bez pryamogo nasilstva Ale genderne nasilstvo ye zavzhdi viyavom gendernoyi vladi Div Genderna nerivnist i Seksizm Osoblivosti gendernogo nasilstvaOsoblivosti gendernogo nasilstva cya problema XXI stolittya ye aktualnoyu dlya usih krayin svitu nemaye zhodnoyi krayini de vona virishena najchastishe zdijsnyuyetsya u privatnomu sektori domashnye nasilstvo genderne nasilstvo perejshlo zi sferi privatnosti do publichnoyi sferi koli osobiste stalo politichnim i vimagaye virishennya na derzhavnomu rivni mozhe poyasnyuvatis chi vipravdovuvatis kulturoyu tradiciyami napriklad ubivstvo chesti dlya virishennya problemi neobhidni spilni zusillya doslidnickogo politichnogo gromadskogo i media seredovish Suspilstva v yakih genderna nerivnist visha harakterizuyutsya tim sho v nih maskulinnist i feminnist traktuyutsya yak polyarni protilezhnosti Ci suspilstva nasadzhuyut stereotip maskulinnoyi bravadi hizuvannya siloyu i strimuvannya ta vidkidannya pochuttya strahu V antropologiyi vidileno nizku harakteristik yaki zumovlyuyut yak mizhosobistisne tak i mizhsuspilne nasilstvo ideal cholovichnosti silnij i krasivij voyin gromadske liderstvo pov yazane z cholovichim dominuvannyam i nad inshimi cholovikami i nad zhinkami zhinkam zaboronena gromadsko politichna diyalnist hlopchikiv i divchatok z rannogo viku poslidovno rozdilyayut mizh soboyu hlopchikam prisheplyuyut tradiciyi cholovichoyi solidarnosti vojovnichosti ta vitrivalosti i privchayut viznavati dominuvannya cholovikiv starshoyi vikovoyi kategoriyi emocijni proyavi cholovichoyi zrilosti zhorstokosti ta seksualnosti ekonomichna diyalnist osib cholovichoyi stati ta produkti yihnoyi praci visoko rozvineni Istoriya gendernogo nasilstvaZagalnoprijnyato vvazhati sho zhodna derzhava ne mozhe obijtisya bez nasilstva Spolucheni Shtati mayut dovgu j krivavu istoriyu genderovanogo nasilstva yake sluguvalo sposobom demonstruvannya muzhnosti dlya cholovikiv Istoriki dohodyat do visnovku sho cej amerikanskij kodeks nasilstva z yavivsya u XVIII stolitti koli buv privezenij i rozvinenij shotlandskimi ta irlandskimi immigrantami na amerikanskomu Pivdni de poyedinki strilyanina polyuvannya stali zasobami virazhennya muzhnosti Bilshe togo nasilstvo vvazhalosya zakonnim yaksho nosilo vidplatnij harakter U analizi amerikanskogo nasilstva antropolog Margaret Mid opisuvala tipove dlya amerikancya unikannya vistupati iniciatorom agresiyi tobto zhoden ne brav na sebe vidpovidalnist za iniciyuvannya ale kozhen bazhav zavershiti sutichku Nasilstvo ce dokaz maskulinnosti cholovik ye spravzhnim v silu togo sho vin ne boyitsya proyaviti nasilstvo Psihiatr Dzh Dzhiligan govorit pro patriarhalnij kodeks chesti j ganbi yakij porodzhuye choloviche nasilstvo i zobov yazuye do nogo kodeks sho vitlumachuye nasilstvo yak golovnu mizh zhinkami j cholovikami Suchasnij kodeks vulichnogo nasilstva bere pochatki u ponyattyah chesti viroblenih starim Pivdnem cholovik musit buti gotovij do bijki abi zavoyuvati povagu do sebe v ochah inshih Biloshkiri meshkanci Pivdnya nazivali ce chestyu na zlami XIX HH stolit reputaciyeyu Na pochatok 1950 h rokiv chornoshkiri pivnichnih getto kazali pro povagu sho teper znovu transformuvalasya v proyav nepovagi chi disonansu Popri te sho maskulinnist mozhe buti istorichno pov yazana z vijnoyu toj sposib u yakij mi voyuyemo sogodni mozhe ne nadati bagatom cholovikam mozhlivosti dlya viprobuvannya j dovedennya svoyeyi muzhnosti Zreshtoyu bilshist soldativ sogodni ne ye voyakami Voni sluzhat perevazhno v pidrozdilah pidtrimki na transporti v administraciyi v sluzhbah tehnichnogo obslugovuvannya ta suprovodu Dedali zrostayucha tehnologichna uskladnenist vijni lishe priskoryuye cej proces yaderna zbroya bombi z lazernim navedennyam avtomatichne ozbroyennya samohidni vijskovi transportni zasobi ta zbroya dalekoyi diyi vse ce zmenshuye potrebu v primitivnih voyakah i zbilshuye popit na holodnokrovnih i racionalno mislyachih natiskachiv na knopku Formi gendernogo nasilstvaGenderne nasilstvo maye riznomanitni kulturni formi i poshiryuyetsya majzhe na vsi sferi zhittya de choloviki kontaktuyut z zhinkami Domashnye nasilstvo Dokladnishe Simejne nasilstvo Domashnye nasilstvo harakterizuyetsya fizichnimi napadami pobittyam zgvaltuvannyam ta zalyakuvannyam sered lyudej yaki mayut rodinni vidnosini Za danimi Mizhnarodnoyi amnistiyi u krayinah Yevrosoyuzu nasilstvo z boku cholovikiv chi partneriv ye osnovnoyu prichinoyu smerti chi invalidnosti zhinok u vici vid 16 do 44 rokiv Ne divlyachis na te sho iz domashnim nasilstvom zishtovhuyutsya lyudi riznoyi stati ta viku zgidno zi statistikoyu MVS Ukrayini u 9 iz 10 vipadkiv vid domashnogo nasilstvo poterpayut zhinki a vdayutsya do nasilstva perevazhno choloviki Choloviki zasvoyuyut sho nasilstvo ye prijnyatnoyu formoyu spilkuvannya mizh cholovikami a takozh mizh zhinkami ta cholovikami cej postulat gliboko vpletenij u povsyakdenne zhittya sho mi sprijmayemo nasilstvo yak shos samo soboyu zrozumile v sim yah mizh druzyami ta mizh zakohanimi Bilshist zhertv nasilstva znayut svoyih napadnikiv bagato hto znajomi z nimi duzhe blizko Domashnye nasilstvo najposhirenisha prichina travmuvan dlya zhinok u nacionalnomu masshtabi Vid odniyeyi tretini do polovini usih zhinok zaznayut napadu z boku svogo cholovika chi partnera v yakijs moment svogo zhittya Za danimi FBR vid 30 do 40 usih ubitih zhinok zaginuli vid ruki svogo cholovika chi kohanogo hlopcya Antropologinya P Sandej vstanovila sho najkrashimi provisnikami shilnosti suspilstva do zgvaltuvan buli visoki rivni militarizmu ta mizhosobistisnogo nasilstva vzagali poshirenist ideologij cholovichoyi nezlamnosti i proholodni stosunki mizh batkami ta ditmi Ti suspilstva v yakih zgvaltuvannya traplyalisya vidnosno nechasto vidznachalisya samostijnistyu zhinok Domashnye nasilstvo variyuyetsya zalezhno vid stanu rivnovagi vladi u stosunkah Koli vsi rishennya prijmaye odin iz podruzhzhya krivdzhennya podruzhzhya vchinene chi to zhinkoyu chi to cholovikom syagaye najvishih rivniv Nasilstvo proti zhinok najbilsh poshirene v tih domogospodarstvah de vlada zoseredzhena v rukah cholovika Nasilstvo proti cholovikiv tezh bilsh poshirene hocha j zi znachno menshoyu jmovirnistyu u tam de vlada skoncentrovana u rukah cholovika abo zh u nadzvichajno ridkisnih vipadkah u rukah druzhini Zoseredzhennya vladi v rukah cholovikiv zumovlyuye vishi rivni nasilstva prichomu yak proti zhinok tak i proti cholovikiv Rivni yak krivdzhennya druzhin tak i krivdzhennya cholovikiv znizhuyutsya v miru togo yak podruzhni stosunki stayut dedali bilsh rivnopravnimi i praktichno vidsutni vipadki pobittya druzhinoyu svogo cholovika koli vsi rishennya prijmayutsya za rivnoyi uchasti tobto koli stosunki stayut cilkovito rivnopravnimi Seksualne nasilstvo Zgvaltuvannya Peredbachaye namir priniziti ta znevazhiti lyudinu ce ye osoblivo pomitnim na prikladi zgvaltovanih cholovikiv koli yih maskulinnist postavlena pid sumniv a takozh ye mehanizmom konstruyuvannya kulturnoyi mizoginiyi tobto ideyi pro te sho zhinoche ye mensh vartisne nizhche za statusom nepovnocinne Sprijnyattya zgvaltuvannya zhinok i cholovikiv u suspilstvi riznitsya Do poterpiloyi zhinki zastosovuyetsya zvinuvachennya zhertvi domislyuvannya ta vishukuvannya neobachnoyi povedinki poterpiloyi sho sprovokuvala agresora a takozh zastosuvannya inshih mifiv pro zgvaltuvannya Zgvaltovanim cholovikam odnak taku povedinku ne pripisuyut Amerikanska vchena Syuzen Braunmiller nazvala cej princip kulturoyu zgvaltuvannya oznakami yakoyi ye pokladannya vidpovidalnosti za zgvaltuvannya na zhinku sho peredbachaye pevnu socializaciyu ta navchannya zhinok bezpechnoyi povedinki unikannya nebezpechnih misc situacij ta neznajomciv Za statistikoyu ce ne ye diyevim adzhe najchastishe seksualne nasilstvo skoyuyut znajomi choloviki priyateli kohani rodichi chi spivrobitniki Odnim z viyaviv sprotivu kulturi zgvaltuvan ye Hoda shlondr Slut Walk Arhivovano 12 kvitnya 2019 u Wayback Machine marsh protestu i mizhnarodnij ruh proti vipravdannya seksualnogo nasilstva zovnishnim viglyadom zhinok yaki provokuyut gvaltivnikiv Pershij takij protest vidbuvsya u kvitni 2011 roku v Toronto Seksualni domagannya Diyi seksualnogo harakteru virazheni slovesno pogrozi zalyakuvannya nepristojni zauvazhennya abo fizichno dotorkannya popleskuvannya sho prinizhuyut chi obrazhayut osib yaki perebuvayut u vidnosinah trudovogo sluzhbovogo materialnogo chi inshogo pidporyadkuvannya Tobto seksualni domagannya chitko viznacheni zakonom yak zlochin ale v Ukrayini zhinki namagayutsya uniknuti ziznannya chi rozgolosu takih vipadkiv abo ne rozumiyut chi pizno rozumiyut svoye perebuvannya u situaciyi statevogo nasilstva Seksualni domagannya v publichnomu prostori misce roboti navchannya vbudovani v zagalnu sistemu gendernih vladnih rozpodiliv ta kontrolyu tobto stosuyutsya perevazhnogo dominuvannya cholovikiv nad zhinkami Lapidaciya publichna smertna kara yaka polyagaye v tomu sho choloviki zakiduyut kaminnyam zhinku cherez zvinuvachennya yiyi u podruzhnij zradi Vikradennya narechenih takij zvichaj za domovlenistyu praktikuyut u deyakih krayinah Ale chastishe vin nabuvaye nasilnickogo harakteru koli zdijsnenij bez domovlenosti iz podalshim gvaltuvannyam dlya nasilnickogo odruzhennya povernutis dodomu znechishena divchina ne mozhe adzhe zavdast soromu svoyij sim yi Do gendernogo nasilstva takozh vidnosyat prostituciyu ta seks torgivlyu a takozh zumovleni kulturoyu chi zvichayami ranni abo dityachi shlyubi kalichennya zhinochih statevih organiv ubivstvo chesti primusovu sterilizaciyuCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2019 Zakonodavstvo v UkrayiniYuridichna interpretaciya zgvaltuvannya yak kriminalnogo zlochinu z yavilas u HH stolitti She u HIH stolitti v Ukrayini pitannya zgvaltuvannya viznachalos yak civilne pravoporushennya i virishuvalos shtrafuvannyam gvaltivnika abo odruzhennyam zi zgvaltovanoyu Skargi zhinok rozglyadalis dovgo i mogli buti viznanimi yak nepidtverdzheni abo hibni diyannya cholovikiv chasto vipravdovuvali vinoyu zhertvi spokusoyu abo nenalezhnim oporom zi storoni zgvaltovanoyi zhinki Takozh zlochinom ne viznachalos gvaltuvannya zhinki yiyi cholovikom Z chasom u viznachenni zgvaltuvannya vidbuvsya perehid vid rozuminnya jogo yak namiru napoleglivogo seksu sho psuye zhinku do zlochinu sho porushuye tilesnu nedotorkanist osobi prinizhuye yiyi chest i gidnist U Kriminalnomu kodeksi Ukrayini ye p yat statej sho stosuyutsya statevogo nasilstva Rozdil IV Zlochini proti statevoyi svobodi ta statevoyi nedotorkannosti osobi stattya 152 zgvaltuvannya stattya 153 seksualne nasilstvo stattya 154 primushuvannya do vstupu v statevij zv yazok stattya 155 statevi znosini z osoboyu yaka ne dosyagla shistnadcyatirichnogo viku ta stattya 156 rozbeshennya nepovnolitnih Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro zapobigannya ta protidiyu domashnomu nasilstvu 2229 VIII vid 07 12 2017 viznacheno taki tipi nasilstva Fizichne nasilstvo umisne nanesennya poboyiv tilesnih ushkodzhen sho mozhe prizvesti abo prizvelo do travmuvannya porushennya fizichnogo chi psihichnogo zdorov ya nanesennya shkodi chesti ta gidnosti v okremih vipadkah do smerti postrazhdalogo Ekonomichne nasilstvo forma domashnogo nasilstva sho vklyuchaye umisne pozbavlennya zhitla yizhi odyagu inshogo majna koshtiv chi dokumentiv abo mozhlivosti koristuvatisya nimi zalishennya bez doglyadu chi pikluvannya pereshkodzhannya v otrimanni neobhidnih poslug z likuvannya chi reabilitaciyi zaboronu pracyuvati primushuvannya do praci zaboronu navchatisya ta inshi pravoporushennya ekonomichnogo harakteru Zgvaltuvannya forma domashnogo nasilstva sho vklyuchaye bud yaki diyannya seksualnogo harakteru vchineni stosovno povnolitnoyi osobi bez yiyi zgodi abo stosovno ditini nezalezhno vid yiyi zgodi abo v prisutnosti ditini primushuvannya do aktu seksualnogo harakteru z tretoyu osoboyu a takozh inshi pravoporushennya proti statevoyi svobodi chi statevoyi nedotorkanosti osobi u tomu chisli vchineni stosovno ditini abo v yiyi prisutnosti Seksualne nasilstvo vchinennya bud yakih nasilnickih dij seksualnogo harakteru ne pov yazanih iz proniknennyam v tilo inshoyi osobi bez dobrovilnoyi zgodi poterpiloyi osobi Psihologichne nasilstvo forma domashnogo nasilstva sho vklyuchaye slovesni obrazi pogrozi u tomu chisli shodo tretih osib prinizhennya peresliduvannya zalyakuvannya inshi diyannya spryamovani na obmezhennya voleviyavlennya osobi kontrol u reproduktivnij sferi yaksho taki diyi abo bezdiyalnist viklikali u postrazhdaloyi osobi poboyuvannya za svoyu bezpeku chi bezpeku tretih osib sprichinili emocijnu nevpevnenist nezdatnist zahistiti sebe abo zavdali shkodi psihichnomu zdorov yu osobi Takozh Uryadom Ukrayini bulo prijnyato rishennya shodo vprovadzhennya mehanizmu ekstrenogo reaguvannya na vipadki nasilstva Postanovoyu Kabinetu Ministriv viznacheno sho mobilni brigadi yak specializovani sluzhbi pidtrimki osib postrazhdalih vid domashnogo nasilstva nadavatimut yim psihologichnu dopomogu ta fahovi konsultacijni poslugi iz viyizdom u teritorialni gromadi a takozh u telefonnomu rezhimi Mobilna brigada socialno psihologichnoyi dopomogi ce specialno utvorene ob yednannya specialistiv praktichnogo psihologa socialnogo pracivnika sho nadayut ekstrenu ta planovu socialno psihologichnu dopomogu postrazhdalim v tomu chisli osobam do 18 rokiv vid genderno zumovlenogo v tomu chisli domashnogo nasilstva shlyahom reaguvannya ta perenapravlennya a takozh viyizdu na taki vipadki u specialno organizovanomu transporti abo u specialno vidvedenomu adaptovanomu primishenni na bazi centriv socialnih sluzhb dlya sim yi ditej ta molodi abo inshih nadavachiv socialnih poslug u naselenih punktah regioniv realizaciyi proektu 7 listopada 2011 roku Ukrayina pidpisala Stambulsku konvenciyu Konvenciyu Radi Yevropi pro zapobigannya nasilstvu proti zhinok i domashnomu nasilstvu ta borotbu z cimi yavishami yaka na yevropejskomu rivni zakriplyuye absolyutnu nepripustimist nasilstva shodo zhinok i domashnogo nasilstva Prote dosi vona ne ye ratifikovanoyu v Ukrayini Problema stosuyetsya terminu gender yakij Rada cerkov viznaye nedorechnim Statistika v UkrayiniOsnovni rezultati reprezentativnogo dlya Ukrayini doslidzhennya poshirenosti nasilstva shodo divchat ta zhinok provedenogo metodom interv yu sered ukrayinskih zhinok vikom 15 49 rokiv u 2014 roci vibirka 1606 respondentok Najbilsh rozpovsyudzhenij vid nasilstva do zhinki z boku yiyi cholovika partnera emocijne nasilstvo pro yake vkazali 18 opitanih zhinok yaki mayut dosvid shlyubu 15 zhinok vikom 15 49 rokiv z dosvidom shlyubu koli nebud zaznavali fizichnogo nasilstva z boku cholovika partnera najbilsh rozpovsyudzhena forma pro yaku zaznachili 13 respondentok shtovhannya tryasinnya zhinki ta kidannya v neyi storonnih predmetiv Pri chomu 55 zhinok sho koli nebud strazhdali vid fizichnogo nasilstva u shlyubi zi storoni cholovika partnera povidomili sho diti buli prisutni pri pobitti 28 vkazali pro prisutnist ditej u takomu vipadku 1 2 razi 43 dekilka raziv ta 27 bagato raziv 4 zhinok zaznachili pro dosvid fizichnogo nasilstva pid chas vagitnosti Pri chomu chastka takih zhinok zrostaye z vikom 3 15 29 rokiv ta 5 30 49 rokiv Pro seksualne nasilstvo yak primushennya do statevogo aktu proti voli zhinki zaznachili 3 Fizichne ta seksualne nasilstvo najchastishe vchinyayut choloviki sho prozhivayut iz zhertvami u oficijno zareyestrovanomu chi civilnomu shlyubi 43 zhertv fizichnogo nasilstva zaznachili vinuvatcem kolishnogo cholovika partnera 36 teperishnogo Shodo osib yaki vchinili seksualne nasilstvo 27 zhinok zaznachili teperishnogo cholovika partnera 25 znajomogo 16 neznajomcya a takozh kolishnogo cholovika partnera Najbilsh poshirenimi situaciyami sho ye prichinami nasilstva nad zhinkoyu z boku yiyi cholovika partnera ye perebuvannya cholovika u stani alkogolnogo sp yaninnya 61 nezgoda abo vidmova zhinki u chomus 28 revnoshi 26 Za danimi Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini u 2014 roci sered zasudzhenih osib yaki skoyili zgvaltuvannya abo zamahi 98 8 buli cholovikami ta 1 2 zhinki U toj zhe rik sklad poterpilih vid zlochinnih dij za rezultatami rozglyadu v sudah kriminalnih sprav stosovno zlochiniv skoyenih proti zhittya zdorov ya statevoyi svobodi ta statevoyi nedotorkannosti mav takij rozpodil 40 9 zhinok ta 59 1 cholovikiv Ce svidchit pro te sho choloviki ye i timi lyudmi sho koyat nasilstvo i timi sho najchastishe poterpayut vid nogo Zhinki svoyeyu chergoyu statistichno ridshe poterpayut vid nasilstvo zagalom ale voni stanovlyat levovu chastku lyudej sho poterpayut vid nasilstva vdoma todi yak choloviki za statistikoyu poterpayut vid nasilstva v publichnomu prostori U pevnomu hoch i znachno menshomu vidsotkovi vipadkiv zhinki takozh vdayutsya do nasilnickih dij Protidiya gendernomu nasilstvuMizhnarodna akciya 16 dniv proti nasilstva Akciya 16 dniv proti nasilstva shoroku privertaye uvagu do problemi gendernogo nasilstva Vona inicijovana Pershim vsesvitnim institutom zhinochogo liderstva 1991 roku Dati akciyi simvolichno nagoloshuyut na comu zv yazku mizh nasilstvom proti zhinok ta pravami lyudej 25 listopada Mizhnarodnij den proti nasilstva shodo zhinok 10 grudnya Mizhnarodnij den prav lyudini U ci 16 dniv takozh vhodyat inshi vazhlivi dlya demokratichnoyi spilnoti dati 1 grudnya Mizhnarodnij den borotbi zi SNIDom 2 grudnya Mizhnarodnij den borotbi za skasuvannya rabstva 3 grudnya Mizhnarodnij den lyudej z invalidnistyu 5 grudnya Mizhnarodnij den volontera 6 grudnya richnicya masovogo vbivstva u Politehnichnij shkoli Monrealya Majzhe kozhnij den vid 25 listopada do 10 grudnya oznachenij faktami ta argumentami stosovno togo sho bud yaki formi nasilstva u gromadskij chi privatnij sferah ye porushennyam prav lyudini Ukrayina priyednalasya do akciyi 2001 roku Osnovni zavdannya akciyi 16 dniv proti nasilstva privernuti uvagu gromadskosti do aktualnoyi dlya ukrayinskogo suspilstva problemi podolannya nasilstva v sim yi aktivizuvati partnerskij ruh gromadskih organizacij ta derzhavnih organiv shodo poperedzhennya nasilstva ta zahistu prav zhinok v Ukrayini spriyati utverdzhennyu nenasilnickoyi ideologiyi v teritorialnih gromadah ta v ukrayinskomu suspilstvi v cilomu Kampaniya z protidiyi gendernomu nasilstvu Rozirvi kolo Informacijnu kampaniyu z protidiyi gendernomu nasilstvu Rozirvi kolo realizuye Fond OON u galuzi narodonaselennya v Ukrayini u ramkah svoyeyi programi Kompleksnij pidhid do virishennya problemi nasilstva shodo zhinok ta divchat v Ukrayini u partnerstvi iz Ministerstvom socialnoyi politiki za pidtrimki uryadu Velikoyi Britaniyi U ramkah kampaniyi provodyatsya informacijni zahodi konkursi znimayutsya videoroliki rozpovsyudzhuyutsya drukovani materiali zaluchayutsya pidtrimkoyu zirok i iniciativnih komand Proekt realizuyetsya v 10 regionah Ukrayini a same u Vinnickij Dnipropetrovskij Zaporizkij Kiyivskij Lvivskij Odeskij Harkivskij Hersonskij ta na pidkontrolnih Ukrayini teritoriyah Doneckij ta Luganskij oblastyah Proekt spryamovanij na posilennya nacionalnoyi sistemi poperedzhennya ta reaguvannya na genderno zumovlene nasilstvo na zagalnoderzhavnomu ta regionalnomu rivnyah dlya zabezpechennya umov v yakih bilshist postrazhdalih vid genderno zumovlenogo nasilstva zvertalisya b po dopomogu ta mali dostup do yakisnih poslug z osoblivoyu uvagoyu do potreb postrazhdalih osib Cili proektu podalshij rozvitok socialnogo ta institucijnogo seredovisha sho spriyatime dosyagnennyu nulovoyi terpimosti do nasilstva ta vikorinennya nasilstva po vidnoshennyu do zhinok v Ukrayini zabezpechennya umov dlya togo shob bilshist poterpilih vid genderno zumovlenogo nasilstva mali dostup do yakisnih poslug spriyannya rozbudovi derzhavnoyi uchasti z boku Uryadu Ukrayini v isnuyuchomu mehanizmi ta programah reaguvannya na genderno zumovlene nasilstvo dlya zabezpechennya stalosti poslug Na storinci v socialnij merezhi UNFPA Ukraine ye seriya videorolikiv Ne dribnici u stosunkah sho propaguyut vidmovu vid stosunkiv z partnerom koyu sho zdijsnyuyut nasilstvo stosovno svogo partnera ki YaNeBoyusSkazati YaNeBoyusSkazati analog MeToo vseukrayinskij merezhevij fleshmob socialna akciya z visvitlennya problemi seksualnogo nasilstva nad zhinkami v Ukrayini sho poshirivsya takozh v susidni krayini ta nabuv mizhnarodnogo rozgolosu Pochavshis iz postu v socmerezhi teg zibrav shkval osobistih istorij viyavivshi masshtabi zamovchuvannya problemi seksualnogo nasilstva proti zhinok v Ukrayini Za rezultatami fleshmobu jogo iniciatorka vidala posibnik dlya pidlitkiv z protidiyi seksualnomu nasilstvu pid odnojmennoyu nazvoyu Gromadski organizaciyi v Ukrayini Rozrada Rozrada ye nederzhavnim profesijnim centrom praktichnoyi psihologiyi yakij bulo stvoreno v 1994 roci Misiya Psihologichna ta socialna dopomoga lyudyam yaka bazuyetsya na ideyah gumanistichnoyi psihologiyi ta gendernoyi rivnosti ta rozpovsyudzhennya socialno psihologichnih znan Osnovni cili Rozpovsyudzhennya idej partnerstva mirnogo virishennya konfliktiv ta mirnogo spivisnuvannya dotrimannya rivnih prav ta gendernoyi rivnosti na vsih rivnyah zhittya vid osobistogo ta simejnogo zhittya do zhittya suspilstva v cilomu Pidvishennya gromadskoyi svidomosti ta rozbudovi gromadyanskogo suspilstva Spriyannya socialnomu ekonomichnomu ta psihologichnomu rozvitku ta nezalezhnosti zhinok Nadannya psihologichnoyi dopomogi sim yam zhinkam param ta dityam provedennya individualnih ta simejnih konsultacij grup pidtrimki treningiv Shorichno fahivcyami Centru nadayetsya bilsh nizh 1500 individualnih psihologichnih konsultacij sim yam zhinkam dityam ta pidlitkam Rozrobka ta vprovadzhennya suchasnih navchalnih ta psihologichnih tehnologij ta resursiv dlya rozpovsyudzhennya psihologichnih znan ta tehnologij v Ukrayini navchannya ta peredacha znan ta resursiv praktichnim fahivcyam ta nederzhavnim organizaciyam yaki opikuyutsya robotoyu z naselennyam zokrema problemoyu poperedzhennya ta podolannya nasilstva shodo zhinok Rozpovsyudzhennya socialno psihologichnoyi informaciyi dlya naselennya cherez vidannya populyarnih bukletiv pam yatok broshur ta informacijni kampaniyi v ZMI Provedennya socialno psihologichnih doslidzhenGromadska organizaciya Zhinochi perspektivi Prioritetni napryamki diyalnosti organizaciyi genderna rivnist protidiya domashnomu nasilstvu protidiya torgivli lyudmi pidtrimka organizacij gromadyanskogo suspilstva OGS spriyannya u pracevlashtuvanni ta pidpriyemnickij diyalnosti osib sho opinilisya v skladnih zhittyevih obstavinah provedennya sociologichnih doslidzhen La Strada Ukrayina Misiya diyalnosti Centru Gromadska mizhnarodna pravozahisna organizaciya yaka pracyuye dlya zabezpechennya gendernoyi rivnosti zapobigannya vsim vidam gendernogo nasilstva zokrema nasilstva v sim yi protidiyi torgivli lyudmi ta zabezpechennya prav ditej spriyayuchi vprovadzhennyu mizhnarodnih standartiv prav lyudini v usi sferi zhittya suspilstva ta derzhavi Osnovni zavdannya organizaciyi spriyannya dotrimannyu prav lyudini osoblivo zhinok ta ditej spriyannya prosuvannyu ukrayinskogo suspilstva v napryamku do utverdzhennya gendernoyi rivnosti u vsih socialnih sferah spriyannya zapobigannyu torgivli lyudmi inshih proyaviv nasilstva zhorstokogo povodzhennya osoblivo po vidnoshennyu do ditej spriyannya protidiyi seksualnij komercijnij ekspluataciyi ditej yih vzayemodiyi derzhavnih nederzhavnih mizhnarodnih organizacij spriyannya provedennyu ekspertizi zakonodavchih aktiv na predmet dotrimannya prav lyudini gendernoyi rivnosti v suspilstvi adekvatnosti mizhnarodnim dokumentam ta normam spriyannya pidvishennyu rivnya informovanosti suspilstva pro prava lyudini dosyagnennya gendernoyi rivnosti v suspilstvi neobhidnist likvidaciyi usih form nasilstva ta zhorstokogo povodzhennya Cholovichi organizaciyi spryamovani na podolannya nasilstvaSShA providna krayina u borotbi z nasilstvom u nij vprovadzhuyetsya velika kilkist kampanij metoyu yakih ye informuvannya naselennya ta zaklikannya do dij sho zapobigayut nasilstvu Za ostannye stolittya znachna kilkist takih organizacij bula zasnovana cholovikami adzhe za statistikoyu Nacionalnoyi koaliciyi proti domashnogo nasilstva 25 zhinok zaznayut domashnogo nasilstva protyagom zhittya U 1982 roci v SShA bula stvorena organizaciya Choloviki proti nasilstva angl Men Stopping Violence Misiya organizuvati cholovikiv shob zavershiti nasilstvo cholovikiv proti zhinok i divchat cherez innovacijni treningi programi ta advokaciyu Filosofiya MSV vvazhaye sho analiz vzayemozv yazku utiskiv maye virishalne znachennya dlya pripinennya nasilstva shodo zhinok i divchat Cya vira svidchit pro praktiku pobudovi vidpovidalnosti sered cholovikiv i spilnot Znannya instrumenti ta resursi rozrobleni kompaniyeyu MSV ye klyuchovimi u zaluchenni ta mobilizaciyi cholovikiv yak katalizatoriv zmin a takozh nalagodzhenni vzayemovidnosin z programami borotbi z nasilstvom ta inshimi organizaciyami socialnoyi spravedlivosti Pislya strilyanini u Politehnichnij shkoli Monrealya 6 grudnya 1989 roku pid chas yakoyi zlochinec Mark Lepin rozstrilyav 14 studenok ta poraniv 13 inshih zadlya zahistu zhinok vid nasilstva v Kanadi stvorena Kampaniya biloyi strichki White Ribbon Campaign u 1991 roci sho zaraz diye bilsh nizh u 60 krayinah svitu U 2008 roci Generalnij sekretar Organizaciyi Ob yednanih Nacij Pan Gi Mun zapustiv organizaciyu dlya pripinennya nasilstva shodo zhinok i divchat u vsomu sviti UNiTE zaklikaye uryadi gromadyanske suspilstvo zhinochi organizaciyi molod privatnij sektor zasobi masovoyi informaciyi ta vsyu sistemu OON ob yednati zusillya u borotbi z globalnoyu pandemiyeyu nasilstva shodo zhinok i divchat Cya kampaniya bazuyetsya na isnuyuchih mizhnarodnih pravovih ta politichnih ramkah a takozh spryamovana na poyednannya zusil usih ofisiv i agentstv OON spryamovanih na pripinennya nasilstva proti zhinok Takozh Zaklik do cholovikiv ce organizaciya zasnovana u 2016 roci z poperedzhennya nasilstva i povazhnij lider z pitan cholovichogo stavlennya socializaciyi cholovikiv ta yih peretinu z nasilstvom a takozh zapobigannya nasilstvu proti vsih zhinok i divchat Organizaciya informuye cholovikiv u vsomu sviti pro zdorovu shanoblivu cholovichu silu Zaohochuye ta spriyaye zdorovomu povazhnomu cholovichomu stavlennyu zapobigaye nasilstvu proti zhinok seksualnomu nasilstvu ta peresliduvannyu zalyakuvannyu ta bagato inshih socialnih nedugiv U SShA kolishnij prezident Barak Obama ogolosiv lyutij 2011 roku misyacem privernennya uvagi do nasilstva sered pidlitkiv yaki zustrichayutsya Kviten v Americi misyac uvagi do seksualnogo nasilstva zhovten do problemi domashnogo nasilstva Cholovichi organizaciyi v Ukrayini 4 bereznya 2009 roku u Kiyevi bulo ogolosheno pro stvorennya Nacionalnoyi merezhi cholovikiv lideriv proti nasilstva v ramkah Nacionalnoyi kampaniyi Stop nasilstvu proti zhinok Vidkrivayuchi zahid golova predstavnictva Dityachogo fondu OON YuNISEF v Ukrayini Dzheremi Hartli zaznachiv U 2009 roci Organizaciya Ob yednanih Nacij u vsomu sviti vidznachatime Mizhnarodnij zhinochij den pid gaslom Zhinki i Choloviki Spilno vikorinimo nasilstvo po vidnoshennyu do zhinok Do Nacionalnoyi merezhi cholovikiv lideriv proti nasilstva priyednalisya Ministr Ukrayini u spravah sim yi molodi ta sportu Yurij Pavlenko Prezident Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Ukrayini Sergij Bubka Narodnij deputat Ukrayini Oleg Zarubinskij futbolist Kiyivskogo Dinamo Andrij Gusin zasnovnik vidavnictva A ba ba ga la ma ga Ivan Malkovich narodnij artist Ukrayini Bogdan Benyuk ta bagato inshih Oseredki GO diyut u Kiyevi Vinnici Lugansku Uzhgorodi kontakti oseredkiv U 2009 roci Organizaciya Ob yednanih Nacij u vsomu sviti vidznachala Mizhnarodnij zhinochij den pid gaslom Zhinki i Choloviki yednajmosya zaradi pripinennya nasilstva shodo zhinok Div takozhNasilstvo proti zhinok Nasilstvo nad ditmi Zgvaltuvannya Zhinoche obrizannyaPrimitkiMayerchik Mariya Plahotnik Olga 2013 Genderovane nasilstvo mizh zvichayem i zlochinom Gender dlya medij pidruchnik iz gendernoyi teoriyi dlya zhurnalistiki ta inshih sociogumanitarnih specialnostej Kiyiv Kritika s 151 164 Marcenyuk Tamara 9 12 2017 gurt org ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Marcenyuk Tamara Gender v detalyah Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Kimmel M 2003 Gender nasilstva Genderovane suspilstvo Pereklad z angl S Aloshkina Kiyiv Sfera s 340 372 Arhiv originalu za 31 grudnya 2018 Boryak Olena 2013 Zlochini i pravoporushennya v sferi statevogo zhittya za arhivnimi dokumentami XVIII XIX stolit vipadki zgvaltuvan i prostituciyi Etnografiya statevogo zhittya j tilesnosti Kiyiv Centr kulturno antropologichnih studij PAT VIPOL s 68 81 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2018 Arhiv originalu za 6 chervnya 2022 Marcenyuk Tamara 25 listopada 2016 ukr Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Potarska Nina www radiosvoboda org Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 Volosevich I Konoplicka T Kostyuchenko T Mihanchuk D Marcenyuk T 2014 Doslidzhennya poshirenosti nasilstva shodo divchat ta zhinok Kiyiv Karmazina O O red 2015 Zhinki i choloviki v Ukrayini Statistichnij zbirnik Kiyiv Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 16 dnej protiv gendernogo nasiliya 4 20 Specvypusk Gendernoe nasilie Informacionno prosvetitelskoe izdanie Ya 2007 s 18 19 rozirvykolo org Arhiv originalu za 15 bereznya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 www facebook com Arhiv originalu za 19 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 YouTube ukr Arhiv originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 www rozrada kiev ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 women lviv ua Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 www la strada org ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 ncadv org en us Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 menstoppingviolence org Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 UN Women angl Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 A Call To Men amer Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 youth gov Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 National Sexual Violence Resource Center angl Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 National Day Calendar amer 24 bereznya 2015 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 www unicef org Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019 gender ua org Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ