Вла́сність — матеріальне чи інтелектуальне майно, яке перебуває у володінні особи.
Власність | |
Частково збігається з | володіння |
---|
Розрізняють власність приватну, комунальну і державну залежно від того, чи речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі.
Власність не слід плутати з правом власності, іншими речовими правами, а також з самими речами.
Римське право
Римське право за основу й джерело власності покладало ЗАЙМАНЩИНУ, яка відбувається при виразній, чи мовчазній згоді людей навколо і потім служить джерелом усіх інших джерел володіння — дарунку, спадку. Спочатку власність на ґрунт і територію була колективна, родова. У родинному, мисливському чи скотарському способі життя, ніхто не міг претендувати на виділення йому частини племінної території для його особистого користування. Далеко скоріше розвивається приватна власність на худобу, що випасається на спільній території, ніж на саму територію, бо, як писав Грушевський Михайло Сергійович, при шуканні кращих мисливських угідь і при малій чисельності населення вона не набрала ще того значення, яке здобуває при розвитку осілості й землеробства.
Хліборобство як основа походження права власності на землю
Релігійне походження власності на землю
Хліборобство також провадить перше разом увесь рід, але, з усвідомленням цінності ґрунту, починаються скоро вилами із колективної власності племені. Перші вилами роблять представники вже розвиненої племінної влади, спираючись на свою владу та на релігійні заборони, що поширюють значення «святості» себто недоторканості на ті речі — а в тому числі на ґрунт — що служили для релігійних церемоній. Наділи грецьких ватажків, — як завважив М. Грушевський, — носять те саме ймення «теменос», що й площа поганської божниці. Та сама метода пристосовується пізніше в дальшому процесі розвитку приватної власності, яка свідомо чи несвідомо ставиться під охорону магічних дій та символів, що стережуть виняткового права їх власників від сторонніх претензій. У більшості релігій збереглася пам'ять про релігійне походження власності: у Біблії Господь каже Авраамові «Я — Предвічний, що вивів тебе з Ура халдейського, щоб віддати тобі цю землю в насліддя» (І. Мойсея, XV, 7). А потім Мойсеєві: «введу вас у землю, що про неї клявсь віддати її Авраамові й Ісаакові й Якові, і дам вам її у насліддя.» (II Мойсея, VI, 8).
Таким чином Бог, як стверджує французький дослідник , виступає як первісний власник усієї землі, що делегує людині власність на частину території, чи ґрунту. Такого погляду трималися й у нас селяни в часах революції 1917-18 рр., домагаючись скасування власності на поміщицьку землю.
«Земля — Божа, говорили вони, — належить тим, хто її обробляє».
Щось подібне бачимо ми і в давніх греків та римлян, — лише тут право власності походить не від одного Бога, а від окремих родинних культів та від культу небіжчиків. Небіжчики були своєрідними теж богами, що належали родині, в яку колись входили, і яка — єдина мала право закликати їх собі на поміч. Ці небіжчики, поховані в землю, ніби опановують ту частину ґрунту, де вони поховані, і члени родини, — як і у нас пізніше в Україні — приходили до них у певні дні «пом'янути» їх, віддати їм данину вином, чи качанням яєць по могильному горбку тощо. За давніми законами, могили були непорушні, ніхто не мав права відібрати землю, де спочивають небіжчики: це була натуральна власність родини, до якої колись вони належали.
Приватна власність на землю що обробляється поколіннями власників
Дуже легко ідея власності з самого могильного горбка поширювалася на більший чи менший шмат землі, який оточував ту могилу, і де знаходили місце вічного спочинку все дальші члени родини. За давніх часів ми не знаходимо спільних цвинтарів, але родинні могили на родинних полях. Ці поля оточувано межею, що мала відділяти володіння одного родинного культу від другого. У визначені дні старший в роді обходив своє поле, ведучи з собою тварини, призначені на жертву, та виспівуючи релігійні гімни і тим з одного боку вшановував своїх богів — небіжчиків, а з другого — зазначав межі своєї власності. Межі ж ті були святі й непорушні: «Хто торкнеться чи порушить межу, буде осуджений богами; його хата зникне, його рід вигасне; його земля не даватиме плоду; град, іржа, спека знищать його ниву; члени його тіла вкриються пухирями і згниють…»
І у нас зберігався до недавніх часів забобонний страх перед МЕЖАМИ, де, мовляв, завжди водиться нечиста сила, яку небезпечно чіпати. Це — безсумнівний слід давнього релігійного походження земельної власності.
У початках історичного життя нашого народу існувала вже не тільки особиста власність на речі, переступи проти якої карають постанови «Руської Правди», але й особиста власність на землю: маємо в наших джерелах вістки про продаж, дарування і конфіскату маєтностей. Проте, як у старій українській Київській Державі, так і в пізнішій Московщині, земля могла належати тільки вищим станам, а нижчі, до яких належало селянство, землі в спадковій власності не мали а лише її, на рахунок вищих станів, обробляли.
Походження права на землю в Україні (Гетьманщині) та Московії
Хмельниччина спричинилася до утворення козацького права на земельну власність, що його не знала общинна Москва. У правно-державних поняттях Москви, як вказав Липинський В'ячеслав, централізований і міцний державний апарат, сформований за татарськими зразками, дуже добре підійшов до примітивного комунізму московської сільської общини «вся земля належала цареві і тільки йому». Цар міг давати чи «жалувати» землю в користування своїм підданим і так само, він міг її що-хвилі відібрати. Землі давалися тільки «за службу цареві», а коли такої служби не було, цар міг землю відібрати. Яка тут різниця в порівнянні з козацькими поняттями, що земля «кров'ю предків їх полита»; належить усьому козацькому родові, і ніхто не має її з того роду відібрати, хоча б з того й залишилися, що «вдова з дітьми», які не могли ніякої «служби» нести. Але ці поняття козацькі були ще тільки в звичаях, що їх козаки, при потребі шаблею завзято боронили, але нерідко від шаблі сильнішого й гинули. У зорганізованій державі, яку хотів мати Хмельницький, під ці «звичаї» треба було вже підвести «право», на сторожі якого мала стати держава. І тому Хмельницький заводить окреме цивільне право й цивільне судівництво, збудоване на підставі давнього римського права, яке суворо обороняє особисту власність. І от тим часом, як на Московщині продовжувало панувати старе звичаєве общинне право, в Україні що-раз більше закорінюється право індивідуальне. Ця корінна ріжниця мусила відбитися й на самому психічному укладі двох народів та витворила в Московщині придатний ґрунт для комунізму, а в Україні — завзяту боротьбу проти комуни.
Комуністи зробили своїм: гаслом Прудона, що «власність — це крадіжка», додали до неї ще й друге: «Грабуй награбоване» і знищили вщент не тільки всі давні підстави власності в Україні, але й цілі класи давніших власників, від поміщиків та промисловців починаючи і на заможних та напівзаможних селянах (куркулі та підкуркулі) кінчаючи. Ця операція коштувала Україні багатьох мільйонів людей і багатства країни, але самої власності не знищила. Кожному бо відомо, що в СРСР існує великий клас багатих людей, що посідають палаци, вілли над морем, люксові автомобілі і всякий інший комфорт, включно з добре оплачуваними «власними» лікарями та власною політикою охороною. Про це див. Безкласове суспільство.
Ставлення Християнства до власності
Християнство не заперечує власності, хоча й не вважає її «святою» й «непорушною». Християнство поручає тільки не прив'язуватися до власності, пам'ятаючи, що «не можна служити одночасно Богу і мамоні» (Матв. 6, 24). Закхей, не відмовляючись від власності і хати, в якій приймав Спасителя, обіцяв віддати старцям половину свого майна і віддати вчетверо тим, кого образив. І Христос сказав йому: «Нині прийшов рятунок дому цьому» (Лк. XIV, 8-9) Св. Павло визнає власність, що приходить від праці рук: «Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи худобу, не п'є молока від неї?» (І. Корінт. IX, 7).
Але власність зобов'язує соціально: вона зобов'язує втримуватися від того, що веде до її зросту зо шкодою для інших. Вона каже допомагати тим, хто в потребі, і то не з примусу, а «з доброю совістю» (І. Петра, III, 16), відчуваючи від того втіху, бо «приємніше давати, ніж приймати» (Діянія XX. (35)). Зрештою, цього вимагає не тільки моральний обов'язок, але й практичний розрахунок: «Давайте, то й вам буде дано… Якою мірою міряєте, виміряється вам» (Луки, VI, 38).
Власність в Українській Народній Республіці.
Проект конституції Української Народної Республіки з 1919 р. також стояв на засаді СУСПІЛЬНОЇ функції власності: «Приватна власність стоїть під охороною закону. Власність зобов'язує. Користування власністю мусить служити для добра загалу».
Але якщо власність визнається не тільки за право але й за обов'язок, то коли обов'язок не виконується, право касується. Часи необмеженої «святої» власності минули безповоротно, але пройдуть безповоротно й теорії комуністів про повне скасування приватної власності. «Гуртове — чортове», казали наші селяни, і досвід з колгоспами виказав цілковиту правду народної мудрості.
Див. також
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Власність |
- Власність [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 184-186. — 1000 екз.
- Гавриленко О. А. Поняття і норми права власності в античних державах Північного Причорномор'я (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.) // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. — 2006. — Серія «Юридичні науки». — Т. 19 (58). — № 2. — С. 59-64. [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Література
- В. Лісовий. Власність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- В. В. Головко. Власність [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 588. — .
- В. С. Лісовий. Власність [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Особиста власність [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vla snist materialne chi intelektualne majno yake perebuvaye u volodinni osobi Vlasnist Chastkovo zbigayetsya zvolodinnya Rozriznyayut vlasnist privatnu komunalnu i derzhavnu zalezhno vid togo chi rechi majno nalezhat privatnij osobi gromadi spilnoti chi derzhavi Vlasnist ne slid plutati z pravom vlasnosti inshimi rechovimi pravami a takozh z samimi rechami Rimske pravoRimske pravo za osnovu j dzherelo vlasnosti pokladalo ZAJMANShINU yaka vidbuvayetsya pri viraznij chi movchaznij zgodi lyudej navkolo i potim sluzhit dzherelom usih inshih dzherel volodinnya darunku spadku Spochatku vlasnist na grunt i teritoriyu bula kolektivna rodova U rodinnomu mislivskomu chi skotarskomu sposobi zhittya nihto ne mig pretenduvati na vidilennya jomu chastini pleminnoyi teritoriyi dlya jogo osobistogo koristuvannya Daleko skorishe rozvivayetsya privatna vlasnist na hudobu sho vipasayetsya na spilnij teritoriyi nizh na samu teritoriyu bo yak pisav Grushevskij Mihajlo Sergijovich pri shukanni krashih mislivskih ugid i pri malij chiselnosti naselennya vona ne nabrala she togo znachennya yake zdobuvaye pri rozvitku osilosti j zemlerobstva Hliborobstvo yak osnova pohodzhennya prava vlasnosti na zemlyuReligijne pohodzhennya vlasnosti na zemlyu Hliborobstvo takozh provadit pershe razom uves rid ale z usvidomlennyam cinnosti gruntu pochinayutsya skoro vilami iz kolektivnoyi vlasnosti plemeni Pershi vilami roblyat predstavniki vzhe rozvinenoyi pleminnoyi vladi spirayuchis na svoyu vladu ta na religijni zaboroni sho poshiryuyut znachennya svyatosti sebto nedotorkanosti na ti rechi a v tomu chisli na grunt sho sluzhili dlya religijnih ceremonij Nadili greckih vatazhkiv yak zavvazhiv M Grushevskij nosyat te same jmennya temenos sho j plosha poganskoyi bozhnici Ta sama metoda pristosovuyetsya piznishe v dalshomu procesi rozvitku privatnoyi vlasnosti yaka svidomo chi nesvidomo stavitsya pid ohoronu magichnih dij ta simvoliv sho sterezhut vinyatkovogo prava yih vlasnikiv vid storonnih pretenzij U bilshosti religij zbereglasya pam yat pro religijne pohodzhennya vlasnosti u Bibliyi Gospod kazhe Avraamovi Ya Predvichnij sho viviv tebe z Ura haldejskogo shob viddati tobi cyu zemlyu v nasliddya I Mojseya XV 7 A potim Mojseyevi vvedu vas u zemlyu sho pro neyi klyavs viddati yiyi Avraamovi j Isaakovi j Yakovi i dam vam yiyi u nasliddya II Mojseya VI 8 Takim chinom Bog yak stverdzhuye francuzkij doslidnik vistupaye yak pervisnij vlasnik usiyeyi zemli sho deleguye lyudini vlasnist na chastinu teritoriyi chi gruntu Takogo poglyadu trimalisya j u nas selyani v chasah revolyuciyi 1917 18 rr domagayuchis skasuvannya vlasnosti na pomishicku zemlyu Zemlya Bozha govorili voni nalezhit tim hto yiyi obroblyaye Shos podibne bachimo mi i v davnih grekiv ta rimlyan lishe tut pravo vlasnosti pohodit ne vid odnogo Boga a vid okremih rodinnih kultiv ta vid kultu nebizhchikiv Nebizhchiki buli svoyeridnimi tezh bogami sho nalezhali rodini v yaku kolis vhodili i yaka yedina mala pravo zaklikati yih sobi na pomich Ci nebizhchiki pohovani v zemlyu nibi opanovuyut tu chastinu gruntu de voni pohovani i chleni rodini yak i u nas piznishe v Ukrayini prihodili do nih u pevni dni pom yanuti yih viddati yim daninu vinom chi kachannyam yayec po mogilnomu gorbku tosho Za davnimi zakonami mogili buli neporushni nihto ne mav prava vidibrati zemlyu de spochivayut nebizhchiki ce bula naturalna vlasnist rodini do yakoyi kolis voni nalezhali Privatna vlasnist na zemlyu sho obroblyayetsya pokolinnyami vlasnikiv Div takozh Privatna vlasnist Duzhe legko ideya vlasnosti z samogo mogilnogo gorbka poshiryuvalasya na bilshij chi menshij shmat zemli yakij otochuvav tu mogilu i de znahodili misce vichnogo spochinku vse dalshi chleni rodini Za davnih chasiv mi ne znahodimo spilnih cvintariv ale rodinni mogili na rodinnih polyah Ci polya otochuvano mezheyu sho mala viddilyati volodinnya odnogo rodinnogo kultu vid drugogo U viznacheni dni starshij v rodi obhodiv svoye pole veduchi z soboyu tvarini priznacheni na zhertvu ta vispivuyuchi religijni gimni i tim z odnogo boku vshanovuvav svoyih bogiv nebizhchikiv a z drugogo zaznachav mezhi svoyeyi vlasnosti Mezhi zh ti buli svyati j neporushni Hto torknetsya chi porushit mezhu bude osudzhenij bogami jogo hata znikne jogo rid vigasne jogo zemlya ne davatime plodu grad irzha speka znishat jogo nivu chleni jogo tila vkriyutsya puhiryami i zgniyut I u nas zberigavsya do nedavnih chasiv zabobonnij strah pered MEZhAMI de movlyav zavzhdi voditsya nechista sila yaku nebezpechno chipati Ce bezsumnivnij slid davnogo religijnogo pohodzhennya zemelnoyi vlasnosti U pochatkah istorichnogo zhittya nashogo narodu isnuvala vzhe ne tilki osobista vlasnist na rechi perestupi proti yakoyi karayut postanovi Ruskoyi Pravdi ale j osobista vlasnist na zemlyu mayemo v nashih dzherelah vistki pro prodazh daruvannya i konfiskatu mayetnostej Prote yak u starij ukrayinskij Kiyivskij Derzhavi tak i v piznishij Moskovshini zemlya mogla nalezhati tilki vishim stanam a nizhchi do yakih nalezhalo selyanstvo zemli v spadkovij vlasnosti ne mali a lishe yiyi na rahunok vishih staniv obroblyali Pohodzhennya prava na zemlyu v Ukrayini Getmanshini ta Moskoviyi Hmelnichchina sprichinilasya do utvorennya kozackogo prava na zemelnu vlasnist sho jogo ne znala obshinna Moskva U pravno derzhavnih ponyattyah Moskvi yak vkazav Lipinskij V yacheslav centralizovanij i micnij derzhavnij aparat sformovanij za tatarskimi zrazkami duzhe dobre pidijshov do primitivnogo komunizmu moskovskoyi silskoyi obshini vsya zemlya nalezhala carevi i tilki jomu Car mig davati chi zhaluvati zemlyu v koristuvannya svoyim piddanim i tak samo vin mig yiyi sho hvili vidibrati Zemli davalisya tilki za sluzhbu carevi a koli takoyi sluzhbi ne bulo car mig zemlyu vidibrati Yaka tut riznicya v porivnyanni z kozackimi ponyattyami sho zemlya krov yu predkiv yih polita nalezhit usomu kozackomu rodovi i nihto ne maye yiyi z togo rodu vidibrati hocha b z togo j zalishilisya sho vdova z ditmi yaki ne mogli niyakoyi sluzhbi nesti Ale ci ponyattya kozacki buli she tilki v zvichayah sho yih kozaki pri potrebi shableyu zavzyato boronili ale neridko vid shabli silnishogo j ginuli U zorganizovanij derzhavi yaku hotiv mati Hmelnickij pid ci zvichayi treba bulo vzhe pidvesti pravo na storozhi yakogo mala stati derzhava I tomu Hmelnickij zavodit okreme civilne pravo j civilne sudivnictvo zbudovane na pidstavi davnogo rimskogo prava yake suvoro oboronyaye osobistu vlasnist I ot tim chasom yak na Moskovshini prodovzhuvalo panuvati stare zvichayeve obshinne pravo v Ukrayini sho raz bilshe zakorinyuyetsya pravo individualne Cya korinna rizhnicya musila vidbitisya j na samomu psihichnomu ukladi dvoh narodiv ta vitvorila v Moskovshini pridatnij grunt dlya komunizmu a v Ukrayini zavzyatu borotbu proti komuni Komunisti zrobili svoyim gaslom Prudona sho vlasnist ce kradizhka dodali do neyi she j druge Grabuj nagrabovane i znishili vshent ne tilki vsi davni pidstavi vlasnosti v Ukrayini ale j cili klasi davnishih vlasnikiv vid pomishikiv ta promislovciv pochinayuchi i na zamozhnih ta napivzamozhnih selyanah kurkuli ta pidkurkuli kinchayuchi Cya operaciya koshtuvala Ukrayini bagatoh miljoniv lyudej i bagatstva krayini ale samoyi vlasnosti ne znishila Kozhnomu bo vidomo sho v SRSR isnuye velikij klas bagatih lyudej sho posidayut palaci villi nad morem lyuksovi avtomobili i vsyakij inshij komfort vklyuchno z dobre oplachuvanimi vlasnimi likaryami ta vlasnoyu politikoyu ohoronoyu Pro ce div Bezklasove suspilstvo Stavlennya Hristiyanstva do vlasnosti Hristiyanstvo ne zaperechuye vlasnosti hocha j ne vvazhaye yiyi svyatoyu j neporushnoyu Hristiyanstvo poruchaye tilki ne priv yazuvatisya do vlasnosti pam yatayuchi sho ne mozhna sluzhiti odnochasno Bogu i mamoni Matv 6 24 Zakhej ne vidmovlyayuchis vid vlasnosti i hati v yakij prijmav Spasitelya obicyav viddati starcyam polovinu svogo majna i viddati vchetvero tim kogo obraziv I Hristos skazav jomu Nini prijshov ryatunok domu comu Lk XIV 8 9 Sv Pavlo viznaye vlasnist sho prihodit vid praci ruk Hto nasadivshi vinograd ne yist plodiv jogo Hto pasuchi hudobu ne p ye moloka vid neyi I Korint IX 7 Ale vlasnist zobov yazuye socialno vona zobov yazuye vtrimuvatisya vid togo sho vede do yiyi zrostu zo shkodoyu dlya inshih Vona kazhe dopomagati tim hto v potrebi i to ne z primusu a z dobroyu sovistyu I Petra III 16 vidchuvayuchi vid togo vtihu bo priyemnishe davati nizh prijmati Diyaniya XX 35 Zreshtoyu cogo vimagaye ne tilki moralnij obov yazok ale j praktichnij rozrahunok Davajte to j vam bude dano Yakoyu miroyu miryayete vimiryayetsya vam Luki VI 38 Vlasnist v Ukrayinskij Narodnij Respublici Proekt konstituciyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki z 1919 r takozh stoyav na zasadi SUSPILNOYi funkciyi vlasnosti Privatna vlasnist stoyit pid ohoronoyu zakonu Vlasnist zobov yazuye Koristuvannya vlasnistyu musit sluzhiti dlya dobra zagalu Ale yaksho vlasnist viznayetsya ne tilki za pravo ale j za obov yazok to koli obov yazok ne vikonuyetsya pravo kasuyetsya Chasi neobmezhenoyi svyatoyi vlasnosti minuli bezpovorotno ale projdut bezpovorotno j teoriyi komunistiv pro povne skasuvannya privatnoyi vlasnosti Gurtove chortove kazali nashi selyani i dosvid z kolgospami vikazav cilkovitu pravdu narodnoyi mudrosti Div takozhPravo vlasnosti Spilna vlasnist Suspilna vlasnist Derzhavna vlasnistDzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Vlasnist Vlasnist 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 184 186 1000 ekz Gavrilenko O A Ponyattya i normi prava vlasnosti v antichnih derzhavah Pivnichnogo Prichornomor ya kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Vcheni zapiski Tavrijskogo nacionalnogo universitetu im V I Vernadskogo 2006 Seriya Yuridichni nauki T 19 58 2 S 59 64 12 serpnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaV Lisovij Vlasnist Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaV V Golovko Vlasnist 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 588 ISBN 966 00 0734 5 V S Lisovij Vlasnist 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Osobista vlasnist 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4