Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хмельни́цький (МФА: [xmelʲˈnɪt͡sʲkei̯] (
| Хмельницький | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
      | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Інша назва | Місто над Бугом | ||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон |  Хмельницька область | ||||||||
| Район |  Хмельницький район | ||||||||
| Громада | Хмельницька міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA68040470010096613 | ||||||||
| Засноване | — | ||||||||
| Перша згадка | 1431 | ||||||||
| Магдебурзьке право | 1566 | ||||||||
| Статус міста | від 1566 року | ||||||||
| Поділ міста | Центр, Виставка, Озерна, Південно-Західний мікрорайон, Ракове, Дубове, Книжківці, Гречани, Ружична, Лезневе | ||||||||
| Населення | ▼ 274 452 (01.01.2022) | ||||||||
| - повне | ▼ 274 452 (01.01.2022) | ||||||||
| Агломерація | Хмельницька агломерація | ||||||||
| Площа | 93,05 км² | ||||||||
| Густота населення | 3037 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 29000-499 (29000 (Центр), 29006 (Ракове), 29009 (Дубове), 29025 (Гречани), 29027 (Озерна)) | ||||||||
| Телефонний код | +380-382(2) [2, 3, 63, 64, 71, 74, 76, 700 — Локальні] | ||||||||
| Координати | 49°25′10″ пн. ш. 26°58′46″ сх. д. / 49.41944° пн. ш. 26.97944° сх. д.Координати: 49°25′10″ пн. ш. 26°58′46″ сх. д. / 49.41944° пн. ш. 26.97944° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 295 м | ||||||||
| Водойма | Південний Буг, Плоска, Кудрянка | ||||||||
| Назва мешканців | хмельнича́нин хмельнича́нка хмельнича́ни | ||||||||
| Міста-побратими | (див. розділ: «Міста-побратими») | ||||||||
| День міста | Останні вихідні вересня | ||||||||
| Номери автомобілів | ВХ, НХ | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Хмельницький-Пасажирський, Гречани | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 281 км | ||||||||
| - залізницею | 367 км | ||||||||
| - автошляхами | 306 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3 | ||||||||
| Вебсторінка | Міська рада Хмельницького | ||||||||
|
| |||||||||
Місто розташоване на берегах Південного Бугу, за 376 км (автомобільним шляхом) від Києва. Залізничний вузол (станції Хмельницький, Гречани). Через місто проходять автошляхи Житомир — Чернівці (Н03) і частина міжнародного маршруту E50 автодорога міжнародного значення Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Ізварине (М30).
Назви
Хмельницький за всю історію мав декілька назв. У найдавнішому писемному свідченні про цей населений пункт він згадується як Ploskirowce (Плоскирівці). У пізніших документах місто згадується як Плоскирів. Найімовірніше, ця назва походить від назви річки Плоска, що неподалік від міста впадає у Південний Буг.
У 1795 році у складі Російської імперії було утворено Подільську губернію. У імператорському указі про її створення було згадано місто Проскурів як центр одного з повітів. Цей топонім дуже схожий на назву «проскура», тобто літургійний богослужбовий хліб.
16 січня 1954 року місто перейменоване на Хмельницький на честь Богдана Хмельницького і стало центром Хмельницької області.
Історія
Заснування
Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам'яток. Зокрема, на схід від мікрорайону Лезневе — поселення з матеріалами доби бронзи II тис. до н. е. та скіфського часу VII—III ст. до. н. е., у мікрорайоні Озерна — багатошарове поселення з матеріалами ранньої залізної доби І тис. до н. е., у мікрорайоні Дубове — поселення скіфського часу VII—III ст. до. н. е., у мікрорайонах Гречани та Озерна — поселення черняхівської культури VII—III ст. тощо. До наших днів збереглися кургани, які датуються археологами VII—III ст. до. н. е. (скіфський час) — один у мікрорайоні Виставка та два на південний схід від мікрорайону Ракове.
Місто Хмельницький походить від невеликого поселення Плоскирів або Плоскирівці, час заснування якого невідомий. Перша достовірна згадка про Плоскирів (Плоскировець) міститься у привілеї, виданому великим князем Литовським і Руським та Королем Русі Владиславом ІІ Ягайлом в 1431 р. під час війни із іншим претендентом на великокнязівський престол — Свидригайлом Ольгердовичем. Відповідно до запису від 10 лютого 1431 року, зробленому у Сопоті, Владислав записав Янові Чанстуловському за 100 гривень право на володіння селами Голисин (нині село Олешин Хмельницького району) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі («… super villis Holissin et Ploskir о wcze super fluvio Boh iacentu in terra Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas»).
Цю найдавнішу на сьогодні писемну згадку про Хмельницький введено в науковий обіг завдяки дослідженням істориків. Ще у 1990-х роках Микола Петров — професор Кам'янець-Подільського університету, посилаючись на історика XIX ст. Михайла Орловського, висловив думку про існування Плоскирова у 1430-х роках XV ст. У 2000-х роках Сергію Єсюніну, співробітнику Хмельницького обласного краєзнавчого музею, вдалося відшукати в одному із томів «Архива Юго-Западной России» відомості про існування Плоскирова у 1434—1464 роках із перепосиланням на документи Литовської метрики. Сергій Миколайович звернувся до київського історика Віталія Михайловського із проханням зробити копії документів XV століття, в яких згадується Плоскирів. Єсюнін опублікував їх у книзі «Місто Хмельницький: історія, події, факти», а Віталій Михайловський — в «Українському археографічному щорічнику» (випуск 8/9). Саме з того часу поширилась інформація про нову дату найдавнішої згадки про місто — 1431 рік.
2006 року було проведено наукову конференцію «Місто Хмельницький у контексті історії України», після якої міська влада затвердила дату 1431 рік як першу згадку про Хмельницький, а місто замість свого 513-річчя відсвяткувало 575 річницю від першої писемної згадки. До цього згадка датувалась 1493 роком.
У складі Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої та Османської імперії
Основний хід подій
У роки королювання (1434—1444 рр.) Владислава III Варненчика нова згадка — підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як Ploskirów — Плоскирів.
26 березня 1547 року польський король Сигізмунд II Август пожиттєво віддав Плоскирів у володіння кам'янецькому старості Мацею Влодеку. Він приділяв значну увагу зміцненню наявних та побудові нових фортифікацій у підвладних йому землях. Плоскирів був визначений ним як важливий стратегічний пункт. Вдале географічне розташування Плоскирова мало неабияке значення для його подальшого розвитку та зведенню у ньому замкових укріплень, які в ті часи виступали першоосновою для виживання населення під час нападів татар.
Наявність замку сприяло перетворенню Плоскирова у 60-х — 80-х pp. XVI ст. на міське поселення. У 1566 році стараннями Мацея Влодека Плоскирову було надане магдебурзьке право.
Під час Визвольної війни українського народу у 1648—1654 роках під проводом Богдана Хмельницького Плоскирів та його околиці опинились у центрі протидії козацьких та польських військ. Містечко неодноразово переходило з рук у руки, при цьому зазнавши великих руйнувань як від польських військ, так і від козацьких та повстанських загонів, і зрештою було спустошено.
1672 року Плоскирів, як і все Поділля, було окуповане Османською імперією. Плоскирів став центром окремої нахії, що підпорядковувалася Меджибізькому санджаку Кам'янецького єялету.
1699 року турки залишають Поділля. Плоскирів знову переходить до Польщі, і повертається у володіння Замойських. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії й мазурського Поозер'я. Так у Плоскирові та навколишніх селах (Гречана, Заріччя, Шаровечка) з'явилися «мазури», нащадки яких склали основу католицького населення згаданих пунктів .
Згідно з переписом у 1789 році у Плоскирові було 184 дворів єврейських, 96 міщан тяглових та 126 бобилів і піших, прибуток з міста сягав 24 138 злотих. До староства належали села Гречани, Шаровечка, Мацьківці, Заріччя, Олешин, Іванківці та Лезнів. Місто та староство перебували у володінні Замойських. Населення Плоскирова не перевищувало 2,5 тисяч осіб, у ньому був шпиталь для убогих, калік та безпритульних, діяли (на середину 1780-х років) ткацький цех, об'єднані цехи бондарів і ковалів, кушнірів і кравців, а також шевців.
Плоскирівський замок
Втрачена фортифікаційна споруда у містечку Плоскирів. Точний час будівництва невідомий. Знаходився на острові, який утворювали річки Плоска та Бог. У XVI — XVII століттях був дерев'яним. Його розбудові у XVI столітті сприяв дідич Плоскирова Мацей Влодек. Мурований замок у Плоскирові будували за проєктом відомого італійського архітектора XVI століття Бернардо Морандо (приблизно у 1540—1600 роках). У кожного зодчого того часу був свій «фірмовий» стиль, який об'єднував всі його роботи. Був такий стиль й у Морандо. Отже, розглядаючи фортифікації, наприклад польського Замостя, які збереглися до наших днів, можна уявити й плоскирівські. Звичайно, вони були не такими масштабними, але те, що це була «фірмова» морандівська бастіонна фортеця — сумнівів не має. Підтвердження тому вдалося знайти на відомій карті середини XVII століття Гійома Левассера де Боплана (1595—1685). На ній Боплан позначив Плоскирів як «Urbs munita» — місто з укріпленнями.
Картограф, який вважався ще й відомим інженером та фортифікатором, наніс на карту чітке зображення озера з островом на місці впадіння Плоскої до Бугу, міст, що вів на острів, а також доволі докладно позначив п'ятикутні бастіонні міські фортифікації. Будувати плоскирівські фортифікації розпочали у 1589 році й завершили ймовірно лише на початку XVII століття. Тому, наприклад посол австрійського імператора Еріх Лясота, який проїжджав у 1594 році через Плоскирів, не згадує про них у своєму коротенькому описі міста. А от фризький мандрівник Ульріх фон Вердум на початку 70-х років XVII століття вже пише про те, що у Плоскирові серед озера був «чотирикутний острів, на якому, оточений валами й частоколами, стояв місцевий замок». Плоскирівські фортифікації та замок, які збудував Морандо, не збереглися. Після декількох руйнацій під час воєн від них вже до початку XIX ст. не залишилося й сліду. На карті міста 1800 року замку ми не бачимо взагалі, а від колишніх бастіонів позначені лише залишки валів. Та ще назва історичної частини міста — Завалля, нагадує про існування у минулому міських фортифікацій. Мурований замок знаходився орієнтовно у квадраті вул. Вайсера — р. Південний Буг, вул. Кам'янецька — продовольчий ринок. Цей замок був оточений каналом із водою та зовнішнім виглядом міг нагадувати замок у польському Замості.
У складі Російської імперії
5 липня 1795 року була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії і один із її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з'являється назва Проскурів, хоча самого указу про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.
1806 року у Проскурові нараховується 487 будинків, із яких лише один кам'яний, інші — глинобитні та дерев'яні, крамниць — 68 дерев'яних та 7 кам'яних, млинів — 2, греко-російська церква, католицька каплиця та дві єврейські школи. Торги відбувалися щотижня, у п'ятниці та неділі, кількість ярмарків збільшилася до 14 на рік. Населення міста — 2022 мешканців.
1870 року введено в дію залізничну лінію Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.
Прокладання залізниці сприяло інтенсивному розвитку міста. На межі XIX—XX ст. стають до ладу великі промислові підприємства (тютюнова фабрика, цукровий, чавуноливарний, цегельний, пивоварний заводи), споруджуються житлові будинки, крамниці, торгові лавки, прокладається бруківка, відкриваються нові заклади освіти (реальне училище та жіноча гімназія, комерційне училище), театр (1892 р.), бібліотека (1901 р.), прокладається телефонна мережа (1909 р.), з'являється електрика (1911 р.). Населення міста зростає майже уп'ятеро і у 1909 році становить 36 тисяч мешканців. Саме в цей період визначається основний напрямок економічного розвитку міста — на початку XX століття Проскурів стає найбільшим торговим центром Подільської губернії з річним торговим оборотом 5,5 млн рублів. Лише із залізничної станції міста щорічно відправлялося 3,1 млн пудів вантажів, а прибувало 6,9 млн пудів. Торговельні та кредитні установи міста обслуговували великий регіон. Особливо важливу роль Проскурів відігравав в експорті збіжжя.
Другий чинник, який сприяв бурхливому розвитку міста — розташування в Проскурові військових частин та створення великої військової залоги, що було обумовлено вигідним стратегічним розташуванням міста поблизу державного кордону. З 1875 року в Проскурові розквартирувався , з 1889 р. — 35-й драгунський (уланський) Бєлгородський полк, з 1894 р. — 12-та гарматна бригада та 19-та кінно-гарматна бригада. На початку XX ст. Проскурів став місцем перебування штабів 12-ї кавалерійської та 12-ї піхотної дивізій, до складу яких входили вищезгадані полки. Для дислокування військових підрозділів у Проскурові були побудовані два військових містечка.
З початком Першої світової війни (серпень 1914 р.) Проскурів став прифронтовим містом. В цей час тут побувало чимало відомих воєначальників Російської армії, серед яких командувач 8-ї армії Південно-Західного фронту, генерал Олексій Брусилов.
З перебуванням у місті величезної кількості військових виникала маса фінансових і соціальних проблем. Для стабілізації фінансової ситуації тодішній голова міста, вдався до запровадження власних грошових знаків. З одного боку купюри був підпис директора Проскурівського міського банку, з іншого — Миколи Сікори. На всіх грошових знаках був особистий підпис міського голови й напис «Проскурівський міський банк обов'язково вимінює бони на державні гроші без обмежування сум». Ці грошові знаки перебували в обігу протягом 1918—1920 рр. і сприяли зменшенню тягаря знецінення державних грошей, який лягав на мешканців міста в досить складний період.
Українські визвольні змагання в Проскурові
У період боротьби українського народу за розбудову незалежної держави у 1917—1921 роках Проскурів відігравав роль важливого опорного пункту Української Народної Республіки (УНР), а в 1919—1920 рр. перебував у центрі вищезгаданих подій. У місті тричі перебував Уряд УНР та Директорія (березень, листопад 1919 р., червень 1920 р.). Неодноразово у ці роки в Проскурові бували голова Центральної Ради Михайло Грушевський, голова Директорії, Головний Отаман Симон Петлюра, командувач Українських січових стрільців Євген Коновалець, відомі урядовці та політики УНР Сергій Остапенко, Борис Мартос, Ісаак Мазепа тощо. 1919 року, як вояк армії УНР, в місті деякий час перебував майбутній письменник та поет Володимир Сосюра, про що він згадує в романі «Третя рота».
У лютому 1919 року в місті відбувся Проскурівський погром, відомий як хіба не найбільший єврейський погром часів Радянсько-української війни.
Радянський період
Ранній СРСР
У перші роки радянської влади (у 1923 р.) Проскурів стає окружним центром. У місті розташувалися штаб та супутні підрозділи 1-го кінного корпусу Червоного козацтва, у який входили 1-ша Запорізька дивізія Червоного козацтва (Проскурів) та 2-га Чернігівська дивізія Червоного козацтва (Старокостянтинів). Корпусом командували В. Примаков, О. Городовиков, М. Дьомичев та ін.
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 786 жителів міста, зокрема близько 120 померло в Гречанах.
У вересні 1938 року в місті працювала знімальна група під керівництвом класика українського кіно Олександра Довженка, яка знімала тут епізоди кінострічки «Щорс»
Друга світова війна
8 липня 1941 року місто окупували німецькі війська. 1 вересня 1941 року Проскурів став адміністративним центром однойменної округи у складі генеральної округи Волинь-Поділля. Разом із тим, протягом окупації в місті активно діяв рух Опору. 14 грудня 1941 року в місті було створено Проскурівське гетто. До нього входили єврейські райони міста, що були обгороджені колючим дротом: від Південного Бугу по вулиці Кам'янецькій до вулиці Подільської і по ній до вулиці Проскурівського підпілля і до Південного Бугу. На сьогодні це — центральна частина міста.
Також на північний схід від Проскурова було створено , на той час Лезневе було окремим селом (із 1963 року це один із мікрорайонів міста). Цивільних містян, які перебували в гетто, переважно примушували працювати на будівництві та на ремонтних роботах шосейної дороги шосе Проскурів — Вінниця. Розташовувалося воно в колишніх стайнях на східній околиці села. За 500—600 метрів від нього, з 1942 року нацисти проводили масові розстріли євреїв не лише Лезнівського, а й Проскурівського гетто. Нині на місці загибелі майже 9 тисяч людей встановлений пам'ятний знак.
На початку жовтня були страчені мешканці Проскурівського гетто. 30 листопада 1942 року були розстріляні також в'язні робочих єврейських таборів та спеціалісти, що там утримувалися. Поряд із місцевими євреями розстрілу в Проскурові зазнало єврейське населення навколишніх сіл: Миколаєва (розстріляно 800 осіб), смт Чорного Острова (розстріляно 1172 особи), с. Фельштина та інших населених пунктів. Усього у місті від рук окупантів загинуло 58 % євреїв (9500 осіб).
У січні 1942 року в Проскурові був створений концтабір Шталаг 355, що діяв до листопада 1943 року. Виявлення місць масового знищення радянських громадян та військовополонених розпочалося зразу ж після визволення міста. Діяла Надзвичайна державна комісія по розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників. Члени комісії опитали багатьох свідків подій і виявили такі місця знищення населення міста та військовополонених:
- На території військового містечка Ракове, яке знаходиться на відстані п'яти кілометрів від міста.
- На звалищах за міським кладовищем (південно-західна частина міста).
- На відстані два кілометри східніше м. Проскурова, у балці, яка знаходиться між Вінницьким та Старокостянтинівським шосе (за міським автовокзалом і дендропарком).
- У видолинку за селом Лезневе (за 7 км східніше Проскурова по Вінницькому шосе).
За 2 км на схід від Проскурова по Вінницькому шосе існував концтабір для цивільного населення, яке окупаційна влада відправляла на роботи до Німеччини. Членами Надзвичайної комісії на основі складених актів встановлено, що за роки війни окупаційна влада на території міста знищила в концтаборі 65 тис. військовополонених, стратила 81 тисячу цивільного населення.
25 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту під командуванням Маршала СРСР Георгія Жукова зайняли місто. Очевидцем цього став англійський письменник Джеймс Олдрідж, який тоді був закордонним військовим кореспондентом. У своєму репортажі він передав враження від боїв за місто.
12 квітня 1944 року утворена добровольча дивізія під командуванням Володимира Гаріги, дивізія пізніше була знищення німцями.[]
Становлення як обласного центру
15 березня 1941 року місто стало центром Кам'янець-Подільської області; 16 січня 1954 року — перейменоване на Хмельницький на честь Богдана Хмельницького, центр Хмельницької області.
Значно збільшується площа міста, особливо після приєднання приміських сіл Заріччя та Гречани. Виникає кілька заводів всесоюзного значення — трансформаторних підстанцій, «Трактородеталь», радіотехнічний, термопластавтоматів, «Катіон», стають до ладу підприємства індустріально-будівельної, харчової та легкої промисловості. Зокрема, завод трансформаторних підстанцій стає провідним у СРСР із виробництва трансформаторів для залізничного транспорту, завод «Катіон» — одним із найбільших у країні виробником конденсаторів, ДП «Новатор» — єдиним в СРСР виробником авіаційної спецтехніки військового призначення. Виникнення подібних підприємств перетворило місто Хмельницький на великий промисловий центр України. Значно зросло населення, засновано перший виш — технологічний інститут (нині Хмельницький національний університет), прокладено перші тролейбусні лінії, розбудовано нові мікрорайони. До того ж місто стає важливим військово-стратегічним центром не лише регіону, а всієї країни.
У період Холодної Війни, у 1956 році, до обласного центру на постійне місце дислокації прибуває 17-та гвардійська мотострілецька дивізія, а у 1961—1964 рр. — підрозділи 19-ї дивізії з 43-ї ракетної армії радянських військ РВСП. Саме з цього часу поблизу Хмельницького та на території області розгортаються бойові позиції Міжконтинентальних балістичних ракет. Значною подією, що доповнює військову сторінку історії міста, стало заснування у 1970 р. Хмельницького вищого артилерійського командного училища, на базі якого в 1990-х рр. створена єдина в країні Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Після закінчення Холодної війни за Програмою Нанна — Лугара було ліквідовано всі ядерні ракети на території країни, зокрема в Хмельницькій області.
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
У 1991 році хмельничани підтримали проголошення незалежної України. Хмельницький став на той час одним із найбільших у східній Європі торговельних центрів — нині тут діє цілий ринковий комплекс, який займає площу понад 18 га і включає 24 самостійних речових ринків.
21 листопада 2013 року в Хмельницькому почалися протести через призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Хмельничани долучилися до спротиву, який тривав у столиці. У перші дні страйку на Майдан вийшли студенти Хмельницького МАУПу, Гуманітарно-педагогічної академії, Музичного училища, Політехнічного коледжу, інших закладів. Студенти цих вишів організували страйккомітети.
 |  |  |
23 січня 2014 року у Хмельницькому тисячі протестувальників пікетували Хмельницьку ОДА, обклавши її барикадами з мішків зі снігом, бочок із водою та старих автомобільних шин, з вимогою провести позачергову сесію, щоб ухвалити звернення до чинної влади із закликом припинити силове протистояння в Києві. Тим часом Хмельницька міська рада виступила проти законів, увалених «ручним голосуванням» у Верховній Раді України та поставила вимогу їх скасувати, притягти до кримінальної відповідальності осіб, винних у переслідуванні усіх учасників мирного протесту, а також підписати протягом 2014 року угоду про асоціацію України з ЄС
24 січня 2014 року відбулась позачергова сесія Хмельницької облради, на якій 60 із 62 депутатів проголосували за звернення до Президента та голови Верховної ради з вимогою відставки Кабміну, дострокових виборів Президента та Верховної ради, припинення переслідування учасників акцій протесту. Мітингувальники зайняли приміщення облради, незважаючи на опір працівників спецпідрозділу «Грифон» і застосування ними сльозогінного газу, та вимагали відставки голови держадміністрації Ядухи, однак той втік.
19 лютого 2014 року активісти прийшли до обласного приміщення СБУ з вимогою відкликати спецпризначенців із Київського майдану та перейти на бік народу. Силовики з будівлі СБУ автоматною чергою важко поранили Людмилу Шеремету в голову (померла в реанімації через кілька днів); ще одного протестувальника поранено в живіт. Після цього інциденту протестні настрої почали ще більш наростати, кількість хмельничан під СБУ збільшилася в рази. Згодом до протестувальників вийшов голова обласного СБУ Віктор Крайтор і попросив переговорів. Але вони не дали результату, внаслідок чого активісти почали зносити шини та добувати бруківку навколо будівлі та готувати коктейлі Молотова. О 18:00 годині почався штурм будівлі СБУ. Внаслідок штурму активістами КПП було спалено будівлю КПП, гараж СБУ та тролейбус, який стояв перед воротами. СБУшники того вечора застрелили ще одного протестувальника — Дмитра Пагора.
20 лютого 2014 року люди продовжували перебувати біля СБУ, також на місці працювали пожежники та працівники прокуратури, які розслідували справу про події 19 лютого. Також цього дня представники армії з території СБУ вивозили боєприпаси, зброю та інші речі, аби ними не заволоділи мародери та неконтрольовані протестувальники. Зброю вивозили військові з військової частини в мікрорайоні Дубове. Протестувальники перевіряли всі автомобілі, які виїжджали з території, а також перевіряли документи усіх людей, які виїжджали на цих автомобілях. При перевірці одної із вантажівок був затриманий начальник СБУ Хмельницької області, переодягнений як солдат. Його відвели на Майдан Незалежності до Хмельницької ОДА, де Віктора Крайтора було арештовано і відправлено у військову прокуратуру.
 |  |  |
У 2020 році у Хмельницькому та області почалася пандемія COVID-19.
Російсько-українська війна
Пізно ввечері, приблизно о 23:50 29 березня, під час повітряної тривоги, хмельничани почули звуки вибухів. Місто вперше з часу повномасштабної вторгнення зазнало ракетного удару. Як стало відомо наступного ранку, ціллю ворога став інфраструрний об'єкт, який розташований в одному з мікрорайонів. 25 червня у Хмельницькій області силами ППО було збито дві російські ракети. Уламки однієї з ракет впали у лісі в Кам'янець-Подільському районі. 24 липня над Хмельниччиною силами ППО було збито 3 крилаті ракети російської армії.
Протягом війни до міста переїхала велика кількість вимушених переселенців з регіонів активних бойових дій. Станом на 13 березня в Хмельницькому їх було 16 000, а станом на 7 червня це число збільшилося до 40 000. Протягом війни до Хмельницького евакуювалися такі навчальні заклади як Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля з Сєвєродонецька (раніше з Луганська), Харківський національний університет внутрішніх справ, Херсонський національний технічний університет та Маріупольський будівельний фаховий коледж.
23 серпня у Хмельницькому була організована виставка знищеної техніки російської армії.
Релігія
Початок релігійного життя у Проскурові, його особливості XVII — XVIII ст.
Місто має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) уже у першій половині XV ст. На той час Поділля було ареною суперечки між литовськими князями і польським королівством, яка закінчилася на користь останніх.
Згадки XV століття свідчать про те, що Плоскирів тривалий час був невеличким населеним пунктом. Наступні триста років (1493 — 1793) Плоскирів, перебуваючи під польською владою, отримав статус містечка і виконував функції центру плоскирівського староства. Тривала польська колонізація краю, непростими були відносини між українцями і поляками, особливо в релігійній сфері.
У XVII—XVIII століттях, після Люблінської унії, збільшилась чисельність переселенців із центру Польщі, Мазовії, мазурського поозер'я, Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств. Заселення поляками краю тривало і у XIX — на початку XX ст.
У процесі колонізації активну роль відігравав римо-католицький костел. З часом поляки становили більшість правлячої державної, релігійної, господарської верхівки. Це призвело до того, що навіть частина українців за походженням стали називати себе поляками, прийняли католицьку віру, запроваджували польську мову, звичаї, побут, обрядовість. Проводилось окатоличення населення, закривалися православні церкви, а кількість костелів у краї неухильно збільшувалась. Так, якщо в XIV ст. Їх було 2, в XV — 6, XVI — 7, у XVII — 14, то у XVIII ст. їх діяло вже — 46. Серед них був і костьол, розташований на місці сучасної школи № 1 нашого міста, але доля його склалася трагічно.
Римо-католицька церква мала велику кількість прекрасних костелів, які приваблювали до себе паству. Навпаки, занепад православних храмів та убогість духовенства не сприяли зростанню авторитету православ'я серед населення. Тому було видане розпорядження про будівництво соборів у містах приєднаного краю. На той час у Подільській губернії було лише два собори: Іоанно-Предтеченський у Кам'янці-Подільському і архієрейський у Барі. В краї відроджується православ'я, будуються монастирі, церкви, каплиці, серед них і собор Різдва Богородиці — найдавніший православний храм міста, розташований на самому початку вулиці Соборної, від якого вона і отримала свою назву.
Хмельницький осередок Єпархіального єпископа Кам'янець-Подільської єпархії Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ
Кам'янець-Подільська єпархія внаслідок багатьох історичних обставин неодноразово переживала гоніння. Станом на 2016 рік у Хмельницькому спостерігається найбільший вир релігійного життя. Саме тому він і стане осередком Єпархіального єпископа Кам'янець-Подільської єпархії.
Розвиток Церкви на Хмельниччині відбувався завдяки старанням пастирської праці Архієпископа і Митрополита Василя (Семенюка), а досвід служіння на Поділлі засвідчив про необхідність створення нової єпархії. «Відновлення цієї Єпархії найперше показує, що ми не є тут чужі. Так склалися історичні обставини, що постійно хтось нищив нашу церкву. Але ми повертаємося сюди, де наше коріння, де творилася історія, де наші діти, де створюються наші громади», — доповнює отець Іван Дашкевич. Територія новоствореної єпархії охоплює усю Хмельницьку область та з 2003 року належить до Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.
Собор Різдва Пресвятої Богородиці
За поданням науковців історія церкви починається із XVII століття. Перша згадка датується 1671 роком. У цей час (1670—1672 рр.) територією Польщі, до якої входило й Поділля, здійснював «мандрівку» дипломат Жан де Куртон, абат де Пальм'єр, який насправді був представником партії, що намагалась поставити на польський престол Вишневецького. Його супроводжував Ульріх фон Вердум, молодший син барона фон Вердума, дворянина із Західної Німеччини, який вів нотатки «Щоденник подорожі, яку я здійснив у 1670—1672 роках через королівство Польське». В ньому читаємо, що на озері «є чотирикутний острів, на якому, оточений валами й частоколами стоїть місцевий замок…». За свідченням Вердума, поселення тягнулося по обидва боки озера й колись було досить великим, а нині на його території стоїть близько 30 будинків і православна Церква. У 1797 році — друга згадка — під назвою Святителя Миколая.
У XVIII столітті вона була декілька разів перебудована, але продовжувала залишатись дерев'яною. Такою маленькою вона залишалася аж до початку XIX століття. Після пожежі 1822 року було вирішено Проскурівську церкву Різдва Богородиці в її колишньому вигляді не відновлювати, а побудувати на її місці кам'яний собор.
Спорудження собору почалося 1835 року, а вже 15 травня 1837 року він був освячений. Майдан біля храму оточував цегляний паркан довжиною 196 м. Перед ним була розташована Церковна площа.
Особливою гордістю храму була стародавня, в нашій місцевості шановна, чудотворна ікона Божої Матері — подоби Озерянської ікони. Вже і на ті часи образ цей був старовинним. За переказами, він зберігся під час пожежі старої церкви. Ікона мала срібний вінець, замовлений місцевим справником Григорієм Лисенком. Також на ній було вісім срібних підвісок-платівок різної форми. Це жертви прочан за зцілення від хвороби.
Нині церква зберегла свій первісний вигляд, і є найстаршою з існуючих споруд Хмельницького. Відновлена копія Озерянської ікони Матері Божої. Повернулася до храму, чудотворна ікона святої рівноапостольної Марії Магдалини.
Костел Святої Анни
Колись вулиця Староміська починалася від однієї з найкрасивіших споруд нашого міста — костелу Святої Анни, він був збудований на острові, що виник на місці злиття річок Плоскої і Південного Бугу. Цей географічний об'єкт показаний на двох найдавніших із відомих планів Проскурова, складених повітовим землеміром Дятловим 8 жовтня 1800 р. і подільським губернським землеміром Екстером, який з 1801 по 1806 рр. працював над географічним, гідрографічним, топографічним та економічним описом Подільської губернії. На планах також була вказана польська назва острова — Кемп. У цьому місці оселилися польські переселенці, які були тут посаджені наприкінці XVII ст. польським коронним гетьманом М. Замойським. Сталося це після того, як у 1699 р. турки залишили Поділля, і Плоскирів та навколишні землі повернулися у володіння панів Замойських.
Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. За переказами, значна частина польських переселенців одержали землю на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречана, згодом село Гречани. Так у Плоскирові та навколишніх селах з'явилися так звані мазури, нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення міста і збудували на місці старого замку-фортеці невеличкий дерев'яний римо-католицький костел. Детальний опис цього храму містить згадане вище «Описание Проскуровского городского костёла с его движимим и недвижимим имуществом и записую сумм, пожертвованных прихожанами в 1796 году». У 1801—1804 рр. на місці дерев'яного костелу на кошти летичівського землевласника Мацея (Матвія) Журовського (поляка, римо-католика) вимурували красивий кам'яний храм св. Анни. Після цієї події, за свідченням історика М. Орловського, для зручнішого сполучення між островом і «материковою» частиною міста була насипана земляна гребля — замість довгого моста, що існував раніше; саме цей міст показано на планах Дятлова і Екстера. Ще один римо-католицький храм у Проскурові був побудований у 1820 р. На початку XX ст. костел Святої Анни перебудували, зробивши його ще величнішим. У 1936 р. його закрили і почали розбирати, а в 1938 р. те, що залишилося, висадили у повітря вибухівкою. 1946 року приміське село Гречани було приєднано до Проскурова.
У Хмельницькому також діє сучасний костел св. Анни. Знаходиться у мкр. Гречани, на вулиці Західній Окружній, 14.
1926 року мешканці села Гречани розпочали на цвинтарі будову каплиці. У 1928 році отець Квасьнєвський освятив каплицю (20 м завдовжки і 7,8 м завширшки). У 1933 р. каплиця стала парафіяльним костелом і діяла до 1940 р. Після війни костел використовували, як склад для зерна. З 1952 року костел відновлює роботу. Найближчі діючі костели на той час: на захід — Підволочиськ (70 км), на північ — Полонне (120 км), на південь — Кишинів, Молдова (300 км).
У листопаді 1953 року з тюрми звільнили о. Антонія Борисовича, і він приїхав до Гречан, крім яких обслуговував ще 8 костелів. 1957 року о. Антоній Борисович добудував захристію і один поверх — на житло для священника. 1967 року біля каплиці побудували склад (зараз на цьому місці знаходиться реколекційний дім). У 1987—1988 рр. о. Вітаутас Меркіс розбудував костел на 14 м.
14 вересня 1988 року храм під титулом св. Анни (покровительки колишнього костелу) консекрував єпископ Нюкш із Риги. 28 квітня 2013 року єпископ освятив нову каплицю під титулом блаженного Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму, які традиційно отримали імена Марія, Йосип та (на честь св. Йоана Бейзима). Парафію обслуговують отці-єзуїти, черниці згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії та монахині Сестер Служниць Святого Духа.
Зміни в релігійному житті краю в кінці XVIII ст.
Після приєднання Поділля до Російської імперії в результаті поділів Польщі у 1793 році сталися різкі зміни в релігійному житті. Експансія католицизму на схід була припинена, російський уряд всіляко підтримував православ'я як один з основних засобів зміцнення свого впливу в краї. З цією метою у 1795 р. імператорським указом була створена Подільська губернія, центром одного з повітів якої зазначено Плоскирів, назва якого змінилась на Проскурів. Вона дуже швидко прижилася, бо була співзвучна зі словом «проскура» — так іменують хлібець, котрий вживається у православних обрядах. Цим указом створювалась самостійна Брацлавська і Подільська єпархія ІІ розряду з центром у місті Барі.
Першим єпископом Брацлавським та Подільським був призначений член Синодальної контори, архімандрит Донського монастиря — Іоаннікій. Для того, щоб здійснювати ефективніший нагляд у найвіддаленіших кутках просторої єпархії, за наполегливою вимогою єпископа були створені посередницькі центри на місцях, для чого у повітових містах, у свою чергу, були створені духовні правління. Ці правління у 1796 році були відкриті в 13 містах Подільської губернії. Для зручності в управлінні єпархія була поділена на благочинні управління, округи, які очолювали благочинні. Проскурівське духовне правління, що спочатку знаходилось у Чорному Острові, 27 липня 1796 року було переведене в Проскурів. Із заснуванням таких правлінь повітові міста перетворились у своєрідні центри духовного життя, де виникла необхідність привести до відповідного рівня храми.
Свято-Покровський Кафедральний собор
Головний православний храм міста — Свято-Покровський кафедральний собор (Православна Церква України). Він знаходиться поблизу перехрестя вул. Володимирської з Кам'янецькою. У XVIII—XIX ст. ця частина міста, де нині височить собор, вважалася околицею Проскурова та 1824 року, згідно з генеральним планом забудови міста, була відведена під християнський цвинтар. Приблизно в ті ж роки в центрі цвинтаря побудували невелику церкву, освячену на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Синагога
Нещодавно в одному з найстаріших куточків міста — провулку Пекарському, відбулося відкриття відновленої синагоги. Вона була побудована у 1890 році, пережила багато лихоліть. 2009 року була реконструйована.
Ще одна синагога збудована у XVIII—XIX ст. у прибузьких кварталах міста. Серед одноповерхової скупченої забудови цих кварталів виділялася будівля Великої хоральної синагоги, яка первісно була дерев'яною (споруджена у XVIII ст.), а наприкінці XIX ст. перебудована на цегляну. У 1938 р. синагогу закрили, а після війни перетворили на спортивний зал товариства «Спартак». Наприкінці 1950-х років квартал навколо синагоги повністю перебудували: спорудили триповерховий навчальний корпус кооперативного технікуму, дещо пізніше до нього прибудували ще один корпус цього закладу освіти, гуртожиток та житловий будинок. Таким чином синагога опинилася у подвір'ї технікуму і була знесена у 1991 р. Тепер на її місці побудований спортивний зал кооперативного коледжу.
Римо-Католицька парафія Христа Царя Всесвіту
Парафія Христа Царя Всесвіту вважається однією з найчисельніших парафій України. Ще 20 років тому цього храму і парафії не існувало.
На початку 1990-х років у Хмельницькому існувала лише парафія святої Анни у Гречанах. Маленька капличка не вміщала парафіян, число яких постійно зростало. Отець Вітаултас Меркес — настоятель парафії св. Анни — звернувся до місцевої влади з проханням про виділення землі під будівництво нового храму. Міська влада у 1990 р. дала дозвіл на купівлю землі. А вже у січні 1991 року була зведена тимчасова каплиця Христа Царя Всесвіту. Одночасно розпочалось будівництво великого храму. Сьогодні ця грандіозна споруда є окрасою міста. Також на території храму розташований Будинок святого отця Піо. Спочатку він використовувався для потреб парафії. Але згодом був переданий сестрам ордену Дочок Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, що служать при храмі. На сьогодні у будинку проживає 9 дітей сиріт, якими опікуються сестри.
Щороку вулицями міста Хмельницького проходять процесії: театралізована Хресна Дорога у Страсну П'ятницю (остання п'ятниця перед Великоднем), на свято Божого Тіла (у червні) і на свято Пресвятої Діви Марії Розарієвої (7 жовтня).
31 серпня 2014 року встановили Пам'ятник Івану Павлу ІІ на території храму. 19 грудня 2021 року було освячено каплицю св. Домініка ордену домініканців та душпастирські приміщення.
Храми
- Римсько-католицька церква:
- Костел Христа Царя Всесвіту
- Костел Святої Анни
- Костел Святої Анни (колишній)
- Костел Святих апостолів Петра і Павла
- Каплиця Святого Домініка
- Українська греко-католицька церква:
- Російська православна старообрядська церква
- Церква Святого Георгія Переможця
- УПЦ (МП)
- Православна церква України:
- Свято-Андріївський кафедральний собор
- Собор Покрови Пресвятої Богородиці
- Церква Казанської ікони Божої Матері
- Собор Різдва Пресвятої Богородиці
- Протестантизм:
- Церква «Дім Євангелія» (Баптизм)
- Церква «Спасіння» (П'ятидесятництво)
- Церква адвентистів сьомого дня
- Велика хоральна синагога (колишня)
- Синагога ремісників
 |  |  |
| Свято-Георгіївський храм | Костел Христа Царя Всесвіту | Собор Андрія Первозванного |
Адміністративний поділ
Хоча місто Хмельницький не має офіційного поділу на райони, але можна чітко визначити 10 мікрорайонів (Гречани, Дубове, Заріччя, Книжківці, Лезневе, Озерна, Південно-Західний, Ракове, Ружична, Центральний), а також ці мікрорайони діляться на окремі масиви (Ближні та Дальні Гречани («Восток»), Ближнє Ракове та ін.) та історичних частин міста (Новий План, Завалля, Старе Місто та ін.). На сучасному етапі розвитку міста будуються нові мікрорайони на околицях міста такі, як Перший парковий мікрорайон, Дивокрай, Відрадний та ін.
Історичні місцевості
| Правий берег Південного Бугу | Лівий берег Південного Бугу |
|---|---|
| «Болгари» | Виставка |
| Високе (район цегельного заводу) | Дехтярка |
| Гречани | Дивокрай |
| Дальні Гречани | Заріччя |
| Дубове | Лезневе |
| Завалля | Молодіжний (біля с. Лісові Гринівці) |
| «Кавказ» | Озерна |
| Кам'янецький переїзд | Отрадне |
| Книжківці | |
| Кудрянка (або Самець) | |
| Новий план (План) | |
| Південно-Західний мікрорайон | |
| Ракове | |
| Ружична | |
| Старе місто (старий базар) | |
| Старий аеропорт | |
| Тарабанівка | |
| Фельштинський переїзд (Львівське шосе) | |
Вулиці міста
На карті Хмельницького зафіксовано більше 500 вулиць, провулків, проїздів та майданів. У 1824 році розпочалась повна перебудова міста після великої пожежі, яка сталася у 1822 році. Генеральний план перебудови був розроблений подільським губернським землеміром В. Рудлицьким та архітектором Вільямсом Гесте.
План мав чіткий поділ на вулиці, вся територія міста була поділена на 51 квартал та 403 садибні ділянки. За цим планом були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста (такий розподіл зберігся до наших часів). Окреслилися та отримали назви вулиці Соборна, Купецька (нині — Подільська), Дворянська (нині — Володимирська), Комерційна (нині — Грушевського), Аптекарська (нині — Проскурівського підпілля), Реміснича (нині — Вайсера), Мільйонна (нині — Театральна/Героїв Майдану), Старобульварна (нині — Героїв Маріуполя та частина Свободи), та інші. Центральними залишилися і вище згадані поштові шляхи: дорога на Летичів отримала назву вулиця Олександрівська (нині — Проскурівська), а на Кам'янець — Кам'янецька. Нові вулиці (за новим перспективним планом землеміра Подільської Палати державних маєтностей В. Осецького: Велика Вокзальна (нині — Шевченка), Мала Вокзальна (нині — Пилипчука), Новобульварна (нині — Франка) та інші. З'явилися перші вулиці за лінією залізниці, на відведених для військового відомства землях і у передмісті Дубове. Таким чином, на початку XX століття (дані на 1909 р.) у Проскурові було 38 вулиць та провулків. XX—XXI століття принесли Хмельницькому бурхливу розбудову та перейменування більшості вулиць центральної частини міста, перетворення його з невеликого торгово-ремісничого міста у регіональний та обласний центр.
Населення
Чисельність
| 1897 | 1907 | 1920 | 1926 | 1939 | 1943 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2012 | 2013 | 2014 | 2020 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 22 855 | 26 200 | 19 000 | 27 000 | 37 000 | 12 510 | 62 473 | 112 959 | 171 801 | 236 938 | 253 994 | 263 703 | 264 989 | 266 612 | 273 895 | 274 452 |
Національний склад
Історична динаміка національного складу Хмельницького за результатами переписів населення:
| 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 39,0 | 44,1 | 57,6 | 79,0 | 88,3 |
| росіяни | 7,8 | 8,1 | 19,4 | 14,2 | 7,9 |
| поляки | 9,7 | 7,8 | 11,2 | 3,2 | 2,0 |
| євреї | 41,9 | 38,7 | 10,4 | 2,3 | 0,3 |
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 98 % населення міста, росіяни — 2 %.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,39 % |
| російська | 10,36 % |
| інші/не вказали | 1,25 % |
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 82 % населення міста, російською — 6 %, українською та російською в рівній мірі — 12 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 88 % населення міста, російською — 9 %.
Географія
Клімат
Місто розташоване в помірно-континентальному кліматі з теплим літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним із них є географічна широта, з якою пов'язана висота Сонця над горизонтом і величина сонячної радіації. Висота Сонця над горизонтом на території області в червні в полудень досягає 63—65°, в грудні — 16—18°, а в рівнодення — 39,5—41,5.° Тривалість дня змінюється від 8 до 16,5 години. Неоднакові показники висоти Сонця над горизонтом та зміни хмарності протягом року впливають на зміну сонячної радіації від 130 кал/см2 в грудні до 530 кал/см2 в червні, досягаючи за рік 101 ккал/см2.
| Клімат Хмельницького | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 13,3 | 17,1 | 23,2 | 28,5 | 31,7 | 34,1 | 34,2 | 36,7 | 36,2 | 27,8 | 20,2 | 13,9 | 43,0 |
| Середній максимум, °C | −2,1 | −0,7 | 4,1 | 13,0 | 19,4 | 22,6 | 23,7 | 23,1 | 19,0 | 12,5 | 5,2 | 0,2 | 11,7 |
| Середня температура, °C | −5,3 | −4 | 0,3 | 7,9 | 13,9 | 17,2 | 18,5 | 17,5 | 13,7 | 8,0 | 2,3 | −2,5 | 7,3 |
| Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,3 | −3,5 | 2,9 | 8,4 | 11,9 | 13,3 | 12,2 | 8,5 | 3,6 | −0,5 | −6,1 | 2,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −31,2 | −28,2 | −23,4 | −8,3 | −3,5 | 2,0 | 5,1 | 2,1 | −4,5 | −13,5 | −20,1 | −26,4 | −30,5 |
| Норма опадів, мм | 37 | 38 | 32 | 49 | 67 | 103 | 104 | 68 | 53 | 33 | 41 | 43 | 668 |
| Джерело: https://en.climate-data.org/location/3017/, Клімат та погода Хмельницький | |||||||||||||
Гідрологія міста
Із заходу на схід Хмельницького протікає річка Плоска — притока Південного Бугу, який теж протікає містом. Плоска є невеликою річкою в західній частині міста в районі Гречан і є окрасою парку ім. Чекмана, вона розтікається у вигляді каналів. Південний Буг — друга за величиною річка краю, що впадає в Чорне море. Довжина її становить 792 км. Хмельниччині належить верхів'я річки завдовжки 120 кілометрів.
Природно-заповідний фонд
Ботанічні пам'ятки природи: Алея каштана кінського, Бук червоний (вул. Героїв Маріуполя), Бук червоний (вул. Героїв Майдану), Горіх чорний, Липа звичайна.
Дендрологічні парки: «Поділля».
Ботанічні сади: Ботанічний сад Хмельницького національного університету.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Заріччя, Сквер ім. Т. Г. Шевченка, Парк ім. М. Чекмана, Сад Григорія Сковороди.
Економіка
До 1920 року в Проскурові була напівкустарна промисловість (харчова), сьогодні місто є промисловим центром.
Хмельницькі підприємства виробляють чимало промислової продукції України. Для розвитку промисловості тут є сприятливі умови: достатня кількість трудових ресурсів, нерудних копалин, сільськогосподарської сировини. На їх основі сформувались галузі харчової, легкої, машинобудівної промисловості, виробництво будівельних матеріалів. Розвинуті також деревообробна, паливно-енергетична, хімічна та інші галузі. Важливе місце серед галузей промисловості займає машинобудування. Підприємства цієї галузі випускають верстати, ковальсько-пресове устаткування, трансформатори, дереворізальні інструменти, плуги, сільськогосподарські машини, кабель, електротехнічні вироби. Найбільші підприємства області — виробничі об'єднання «Укрелектроапарат», «Катіон», «Термопластавтомат», ковальсько-пресового устаткування, заводи трансформаторних підстанцій, тракторних агрегатів у Хмельницькому.
Промисловість
Найбільшу питому вагу в структурі промислового виробництва міста займають хімічна і нафтохімічна галузь — 28,1 %, машинобудівна промисловість — 25,3 %, харчова галузь — 19 % та будівельна промисловість — 7,3 %.
Стабільно працюють та нарощують обсяги виробництва ТОВ «Укрелектроапарат», ТОВ «Хекро Пет ЛТД», ЗАТ «Маслосирбаза», , СП «Агро Поділля», ТОВ «Трансформатор сервіс», МПП «Схід», ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод», КП «Комбінат будівельних матеріалів», ВАТ завод «Строммашина», «Wishak» та інші.
З початку 2007 року поступово почали нарощувати обсяги промислового виробництва ЗАТ «Кондфіл» та ВАТ завод «Нева», на яких в останні роки спостерігався спад виробництва. На даний момент ВАТ завод «НЕВА» припинив свою роботу, ЗАТ «Кондфіл» проводить процедуру банкрутства з 2017 року.
У січні-серпні 2007 року промисловими підприємствами усіх галузей реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах на 1643,7 млн грн, це становить 33,1 % до загального обсягу по області і збільшився на 394,6 млн грн, у порівнянні із січнем-серпнем 2006 року. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу по місту склав 6375,3 грн, що майже у 1,8 рази перевищує аналогічний показник по області (3637 грн) та на 1507 грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Темп приросту продуктивності праці по м. Хмельницькому за січень-серпень 2007 року склав 19,4 %, за відповідний період 2006 року — 18,1 %.
У місті Хмельницькому промислові підприємства усіх галузей успішно працюють над вдосконаленням своєї продукції до рівня європейських стандартів. На 11 промислових підприємствах впроваджено сертифікацію власної системи якості на відповідність державному стандарту ISO 9001 версії 2001 року. Це такі підприємства, як ВАТ «Укрелектроапарат», ДП «Новатор», ПП «Вуд», ЗАТ «Маслосирбаза», ЗАТ «Інтерлит», ТОВ «Тін — Імпекс», ДП «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Хекро Пет ЛТД», ВАТ «Хмельницькобленерго», ТОВ «Укрелком», ВАТ «Хмельницькзалізобетон». Підготовка до впровадження стандарту ISO 9001 в цей час[] проводиться на ТОВ «Трансформатор сервіс», ВАТ «Хмельницький механічний завод» та ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод».
Так, трансформаторні підстанції різних модифікацій, що виробляються на ВАТ «Укрелектроапарат» постачаються більш ніж у 30 країн світу; різнопланова продукція ДП «Новатор» знана, як у місті, так і в 15 країнах ближнього та дальнього зарубіжжя; майже 60 % загальних обсягів виробництва ВАТ «АК Адвіс» є експортні поставки; попит має продукція ВАТ «Хмельницькзалізобетон» — 30 % якої реалізується по всій Україні. З найкращої сторони в місті та за його межами зарекомендувала себе продукція підприємств харчової промисловості. Майже 30 % загальних обсягів виробництва ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» експортується в країни СНД. Споживачі продукції з товарною маркою «Вершковий рай» задоволені якістю та ціновими показниками товару. Майже 74 % продукції ТзОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» експортується у 7 країн СНД. Живе пиво ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод» отримало високу оцінку від жителів та гостей нашого міста.
У вересні 2018 року в Хмельницькому (SEBN) відкриває в Хмельницькому перший цех заводу з виробництва кабельно-провідникової продукції для автомобілів концерну Vollkswagen на 2000 робочих місць.
Торгівля
Місто Хмельницький відоме на всю Україну як місто торгівлі. Річ у тому, що саме тут розташований один із найбільших ринків Європи — хмельницький речовий ринок. Сюди приїздять люди не тільки зі всієї України, а й із Польщі, Білорусі, Молдови та інших найближчих країн-сусідів.
У 2007 році на південь від міста на території села Розсоша біля Хмельницького аеропорту було відкрито ТСЦ «Поділля» площею 22 га, де було облаштовано 4 700 торговельних павільйонів. ТСЦ «Поділля» позиціонувалося як заміна існуючому Хмельницькому речовому ринку. Будівництво ТСЦ відбувалося зі скандалами — про незаконність проєкту, брудні інвестиції заявляли місцева влада, громадські організації та торговці з інших ринків Хмельницького, народні депутати України Лев Бірюк, Олег Тягнибок, Володимир Співачук. Зрештою, ринок так і не запрацював, хоча вартість торгового місця на ньому доходила до 24 тисяч доларів.
Також розвивається інтернет-торгівля. Головні торговельні центри Хмельницького — «ОАЗИС», «Таврія В», «Либідь Плаза», «Променад Олександрівський», «Атріум», , ЦУМ, «Торговельний Центр» (відомий, як Дитячий світ), «Дубово», «Ріко», , «Сіті Центр ХМ», «Ультрамарин», «Торговий Дім на Подільській».
Ярмарки
У місті декілька раз на рік відбуваються різні ярмарки. Частіше всього вони відбуваються на вулиці Прибузькій просто неба. супроводжують такі розваги, як вистави музичних колективів Поділля, ігри та конкурси.
- На вулиці Прибузькій відбуваються , де в широкому асортименті представлені насіння, саджанці, ковбасні, хлібобулочні вироби, борошно, крупи, макаронні вироби, молочна продукція, риба та інші продовольчі товари.
- У Хмельницькій торгово-промисловій палаті проходять ярмарки інституційного розвитку для організацій, які займаються розвитком громадянського суспільства. Це місце, де користувачі знаходять собі надійних та професійних виконавців, де проводять майстер-класи відомі практиків у сфері інституційного розвитку. Ярмарок інституційного розвитку організовує Ресурсний центр ГУРТ у рамках проєкту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», що реалізується в межах програми «Об'єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується Pact, Inc.
- Щороку відбувається традиційний .
Транспорт
Рух міського транспорту, який курсував за встановленою схемою з 2007 року, було реорганізовано у січні 2013 року.
Хмельницький тролейбус
Хмельницький тролейбус — муніципальна тролейбусна мережа, перевезення пасажирів здійснює КП «Електротранс» (на березень 2013 року директор підприємства Віктор Паламарчук).
Тролейбус у Хмельницькому є одним із пріоритетних видів громадського транспорту, що покриває як центр міста, так і віддалені від нього мікрорайони. У 2012 році тролейбусами та автобусами підприємства КП «Електротранс» перевезено 39,4 млн пасажирів.
Автобус
7 листопада 1929 року в Проскурові почався регулярний рух автобуса.
Проскурівський трамвай
У 1899 році проскурівський купець Давид Волькович Ніренберг, перебуваючи за комерційними справами у Житомирі, випадково став свідком відкриття у цьому місті трамвайного руху. Ця подія справила на купця незабутнє враження і він одразу загорівся ідеєю організації трамвайного сполучення у рідному Проскурові. Але на той час про трамвай не могло бути і мови, тому що в місті не було ні електромережі, ні електростанції. Проте Ніренберг настільки захопився ідеєю, що помалу сам розробляє «План спорудження міської електричної залізниці» і, будучи впливовою людиною (купець займався доволі прибутковим бізнесом — оптовою торгівлею цукром і тютюновими виробами), почав підштовхувати міську владу до якнайшвидшої електрифікації Проскурова.
Навесні 1910 року міська дума оголосила конкурс на влаштування електрики в місті. У конкурсі взяли участь проєкти від чотирьох приватних осіб, серед яких був і купець Ніренберг. На відміну від інших тільки в його проєкті окремим пунктом зазначалося те, що після побудови електростанції і проведення по місту освітлення, він береться за спорудження у Проскурові трамвая. Був навіть намічений маршрут, за яким повинні були би прокласти трамвайні колії: Кам'янецький переїзд (район філармонії) — вул. Кам'янецька — вул. Олександрівська (нині Проскурівська) — поворот по Старобульварній (нині Свободи) — вул. Велика Вокзальна (нині Шевченка) — залізничний вокзал.
Проте у конкурсній боротьбі міська влада віддала перевагу проєкту інженера Рабіновича, який передбачав побудову центральної електростанції, прокладання освітлювальної мережі та підключення всіх бажаючих електроспоживачів. Переміг звичайний прагматизм — адже Рабінович запропонував цілий ряд пільг на освітлення міських вулиць і для бюджетних установ (безкоштовно освітлювати будинок міської управи, міського саду, громадської бібліотеки та ін.). Про перспективу мати трамвай, під час голосування навіть ніхто і не згадав.
Залізничний транспорт
У 1870 році в історії Проскурова відбулася подія, що істотно вплинула на подальший розвиток міста, — було завершене будівництво залізничної лінії Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. Одночасно з розбудовою станції споруджений вокзал, що одразу посів у житті проскурівчан визначне місце. Під час війни 1941—1945 років станційні споруди (зокрема вокзал) суттєво постраждали, у повоєнні роки постало питання про будівництво нового вокзалу. Таким чином у 1951—1952 роках перший вокзал був знесений, а на його місці споруджено новий. У 1984 році відбулась чергова повна перебудова вокзалу.
Важливу роль у транспортній інфраструктурі міста відіграють залізничні зупинки Гречани, Речовий Ринок, Кам'янецький Переїзд, Хмельницький-Пасажирський, Ракове.
Аеропорт «Хмельницький»
Фактично авіапідприємство засновано і почало самостійну роботу 10 березня 1984 року. Хмельницьке регіональне відділення державної авіакомпанії «Авіалінії України» утворене 26.11.1993 р. Хмельницьке авіапідприємство державної авіакомпанії «Авіалінії України» утворено Наказом Державного департаменту авіатранспорту України № 134 від 20.12.1994 р. згідно з Указом Президента України № 790/84 від 21.12.1994 р.
Хмельницьке авіапідприємство «Поділля-Авіа» утворено згідно з рішенням Колегії Міністерства транспорту України № 84 від 18.03.1998 р.
Освіта
Заклади вищої освіти
Вищу освіту в Хмельницькому можна отримати в низці закладів, зокрема й спеціалізованих. У місті працюють виші III—IV рівнів акредитації та I—II рівнів акредитації, як державні (переважно), так і декілька приватних. Виші Хмельницького здебільшого є окремими закладами освіти, але є також і філіали загальнодержавних ЗВО.
Університети, академії та інститути
- Хмельницький національний університет (колишній Технологічний інститут побутового обслуговування, згодом — Технологічний університет Поділля);
- Хмельницький університет управління та права (колишній Хмельницький інститут регіонального управління та права);
- Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького;
- Хмельницький інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом;
- Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія.
- Університет економіки та підприємництва
- Хмельницький економічний університет;
- Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут;
- Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
Заклади вищої освіти І—ІІ рівнів акредитації та професійно-технічні училища
- Вище професійне училище № 4
- Хмельницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ
- Хмельницьке музичне училище ім. В. Заремби
- Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж ХКТЕІ
- Хмельницький медичний коледж
- Хмельницький фінансово-економічний коледж економічного університету
- Хмельницький політехнічний коледж
- Хмельницький професійний будівельний ліцей
- Хмельницький професійний ліцей
- Хмельницький професійний ліцей харчової промисловості
- Хмельницький професійний ліцей сфери послуг
- Вище професійне училище № 11
- Хмельницький професійний ліцей електроніки
- Хмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей
- Вище професійно-технічне училище № 25
Охорона здоров'я
- 19 жовтня 2018 року у Хмельницькому відбулася урочиста церемонія закладання капсули, що ознаменувала початок будівництва нового лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні, після завершення якого область отримає повнопрофільний дитячий медичний заклад, який надаватиме медичну допомогу високоспеціалізованого третинного рівня наймолодшим пацієнтам області. На цю подію мешканці області очікували багато років, бо довгий час Хмельниччина залишалася єдиною в Україні областю, що не мала повноцінної обласної дитячої лікарні. Питання вже тривалий час намагалися вирішити на усіх рівнях, однак лише цьогоріч нарешті було виділено 30 млн грн з обласного бюджету та 10 млн грн із державного фонду регіонального розвитку, завдяки чому стало можливим розпочати будівництво нового корпусу.
Культура
Хмельницький — значний культурний осередок Поділля і держави в цілому. Тут працюють 4 театри та обласна філармонія, кінотеатри, декілька музеїв, інші заклади культури. Саме тут подоляни та гості міста зможуть дізнатися багато цікавих фактів про Хмельницький, розширити свій кругозір та познайомитися із культурною спадщиною краю.
У місті також є мистецьке об'єднання «Спалах» — Об'єднання творчих людей міста Хмельницького, поведінці яких невластива стереотипність та пасивність — вони потребують динамічного, різнопланового культурного життя і можливості впливати на нього. Засновниками об'єднання є: Михайло Тристан (бізнесмен), Ігор Лисий (бас-гітарист групи «Мотор'ролла» та давній друг руху «Не будь байдужим!») та Олександр Куркчі (художник). Щорічно для фотографів аматорів та професіоналів проводиться фотоконкурс «Хмельницький крізь об'єктив», приурочений до святкування Дня міста.
Фестивалі
- Art Major Show — фестиваль оркестрових шоу-програм, який вперше відбувся в Хмельницькому 9—11 травня 2019 року. Проєкт відбувався за підтримки Українського культурного фонду. Учасниками фестивалю став народний колектив мажореток «Альфа» з міста Хмельницького, колектив мажореток «Іріс» з Угорщини, національний президентський оркестр, оркестр військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України з міста Чернігова, оркестр барабанщиць «Студія 117» з міста Одеси, естрадний оркестр Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, , народний художній колектив естрадно-духова студія «Сувенір» з міста Київ.. Фестиваль завершився шоу «Місто не спить». Участь у фестивалі взяло близько 200 учасників. Вони виконували музику, брали участь у батлах. Вдень перегляд шоу не обмежувався пропусками чи перепустками-браслетами. Чотири оркестри змагались у виконанні мелодій різних жанрів. Звучала музика з комедії «Діамантова рука», «Щедрик». 9 травня відбувались виступи мажореток, 10 травня — оркестровий концерт фестивалю, фестивальні дефіле духових оркестрів, відкриття фестивалю. Вечірнє шоу — театр оркестрів «Місто не спить». 11 травня відбувся батл оркестрів, оркестровий концерт фестивалю, концерт Президентського оркестру в обласній філармонії і закриття фестивалю
- JazzFestPodillya — фестиваль, в 2018 році уп'яте проводився у місті Хмельницький|Хмельницькому 11 та 12 травня. В ньому брали участь музиканти з Хмельницького та інших місті України. В перший фестивальний день виступав «Танок на майдані Конго». Фестиваль проводився на сцені поблизу кінотеатру ім. Т. Г. Шевченка, та біля торгового центру «Дитячий світ»
- Фестиваль «Слово єднає!» — літературний фестиваль, який був започаткований у Хмельницький|Хмельницькому в 2015 році. В 2019 році розпочався 16 вересня і тривав до 28 вересня. Літературний фестиваль розпочався з брифінг-презентації, на якому були присутні представники хмельницьких літературних спілок, бібліотекарі, співробітники різних закладів культури. Фестиваль проходить у рамках заходів «До Дня міста Хмельницького». Під час фестивалю відбувається презентація нових творів письменників, презентація виданих книг. Відбуваються зустрічі з письменниками. У фестивалі беруть участь письменники з Хмельницького, різних міст України та інших держав. Місцем для проведення фестивалю стають навчальні та культурно-мистецькі заклади міста. Завершення фестивалю проходить у сквері імені Тараса Григоровича Шевченка
Театри, музика і кіно
Театри і музичні заклади міста:
- Обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького;
- Хмельницький академічний обласний театр ляльок;
- обласна філармонія;
- Моно-театр «Кут».
Щороку наприкінці серпня у Хмельницькому проходить театральний фестиваль. 2011 року на XII Міжнародний фестиваль моновистав «Відлуння-2011» приїхали колективи із України, Росії, Білорусі, Литви, Вірменії, Ізраїлю, Франції, Польщі, Німеччини, Киргизстану та Естонії. «Відлуння» є єдиним українським фестивалем, що проходить за підтримки ЮНЕСКО.
У Хмельницькому працюють 5 кінотеатрів:
- «Мультиплекс». Чотиризальний кінотеатр, який має зал для перегляду 3D-фільмів «Альмодовар».
- Кінотеатр «Планета», який має два зали: Синій та Прем'єрний 3D.
- Кінотеатр імені Тараса Шевченка;
- Автомобільний кінотеатр «АВТО КІНО» за адресою: вул. Березнева, 3 (недалеко від Тернопільської вулиці)
- Кінотеатр «Ракове»
- SuperXD — кінотеатр із циліндричним екраном і технологією XD.
- Атракціон «5D — 5 хвилин задоволення» (в ТРЦ «Оазис»).
- «SmartCinema» — у ТЦ «WoodMall».
Перший кінотеатр Хмельницького також мав назву «Оазис» та знаходився на місці філармонії.
Мистецькі та хореографічні колективи міста
- Хмельницький академічний муніципальний камерний хор. Художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Ігор Цмур.
- Місто пишається одним із найкращих дитячих танцювальних колективів України — ансамблем танцю «Подолянчик».
- Хмельницький академічний муніципальний камерний хор
- Колектив «Козаки Поділля»
- Хмельницький симфонічний оркестр
- Колектив мажореток «Альфа». Художній керівник — Олександр Мильніков
- Театр «Дзеркало всесвіту»
- Колектив «Козацькі Джури» Художній керівник - Загурський Костянтин Францович
- Зразковий дитячий ансамбль народного танцю «Сяйво» Хмельницької дитячої школи мистецтв. Керівник — Ігор Андрушко
- Зразковий ансамбль народного танцю «Калина» Центру національного виховання учнівської молоді. Художній керівник — Інна Карачковська
- Зразковий ансамбль народного танцю «Намисто» Хмельницького міського будинку культури. Художній керівник — Ірина Штогріна
- Зразковий ансамбль сучасного танцю «ФРЕШ» Хмельницької дитячої школи мистецтв. Керівник — Наталія Онищук
- Народний аматорський ансамбль бального танцю «Успіх» Хмельницького міського будинку культури. Керівник — Сергій Кондрико
- Народний аматорський ансамбль танцю «Веселка» міського будинку культури. Керівник — Володимир Петрина
- Народний аматорський ансамбль українського фольклорного танцю «Гонта» Центру національного виховання учнівської молоді. Художній керівник — А. Жовнір
- Народний молодіжний ансамбль танцю «Веснянка» Центру національного виховання учнівської молоді. Художній керівник — Євген Мандзій
Музеї
У Хмельницькому діють такі музеї:
- обласний краєзнавчий музей;
- обласний художній музей;
- Літературний музей;
- Музей історії міста Хмельницького;
- Кімната-музей Григорія Сковороди;
- Хмельницький музей-студія фотомистецтва;
- Музей споріднених міст Хмельницького;
- Музей-панорама «Звільнення Проскурова»;
- Історико-музейний комплекс «Світло душі»;
- Музей Голокосту та єврейської громади Хмельницького;
- Арт Галерея MASLO.
Готується до відкриття музей «Хмельницький православний».
З 1980 по 1991 роки у Хмельницькому існував також будинок-музей Георгія Верейського, зараз — лише постійно діюча експозиція творів художника у Художньому музеї.
Нині в місті з успіхом діє перша в Україні школа іконопису «Нікош».
Садово-паркова архітектура
Хмельницький не має великих парків, зате тут доволі багато невеликих парків і скверів. Станом на 2001 рік на одного мешканця міста припадало 72 м² зелених насаджень. Декілька років тому в обласному центрі почали будувати нові зони відпочинку. Сквер ім. Бандери розташований поблизу місцевого пляжу. Тут розширили пішохідну зону, поставили сучасні лавочки, встановили ліхтарі, облаштували клумби. На все це з міської скарбнички витратили понад 6 мільйонів гривень.
- Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана — центральний великий парк м. Хмельницького. Площа — 55,2745 га. При вході в парк є алея скульптур, на території парку розміщено літній театр, музична естрада, танцювальний майданчик, павільйони, атракціони, спортивні і дитячі майданчики, міні зоопарк, місця для відпочинку.
- Парк імені Івана Франка — парк площею 2,12 га у центральній частині міста, біля залізничних колій. Є дитячий майданчик, у вихідні дні збираються художники. Центральною віссю є алея, що веде до пам'ятника Іванові Франку, встановленому за незалежності України.
- Піонерський сквер — невеликий сквер, фактично навпроти Парку ім. Франка. Центральний майданчик займає Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста у Другій Світовій війні.
- Сквер імені Тараса Шевченка (Міський сад) — один із наймальовничіших куточків Хмельницького, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан і гостей міста. Розташований у самому середмісті, поруч із вулицею Проскурівською. Знаходиться на місці колишньої Хлібної площі.
- Сквер Скорботи (Сквер Ангел Скорботи) — розташований на вулиці Проскурівській навпроти ЦУМу та Університету управління та права. Сквер був ще закладений у квітні 1953 року, на той час він знаходився на розі вулиць 25 Жовтня та Дзержинського (нині Проскурівська та Свободи), в центрі якого встановлено скульптуру письменника М. Горького. У 1997 р. році сквер був повністю перебудований, а в його центрі встановлений пам'ятник жертвам репресій «Янгол скорботи». Автори — хмельницькі скульптори Микола та Богдан Мазури.
- Дендропарк «Поділля» — площа — 30,5 га. Розташований у північно-східній частині міста. Вхід до парку — величний монументальний пам'ятник воїнам Німецько-радянської війни.
- Парк «Заріччя» — парк площею 4,2 га. Розташований в одному із спальних мікрорайонів міста.
- — з метою створення місць відпочинку для мешканців Південно-Західного мікрорайону, міською Радою в 1998 році прийнято рішення про створення та облаштування нового парку відпочинку. Він розташований по Львівському шосе. Загальна площа парку становить 6 га.
![image]()
Хмельницький, парк ім. Шевченка - Лезнівецьке урочище — знаходиться на північно-східній околиці міста. Займає досить велику територію (114 га). Популярне місце відпочинку серед жителів міста.
- Сквер танкістів (Кам'янецький сквер) — розташований між вул. Кам'янецькою та вул. Г. Сковороди. У центрі скверу знаходиться Танк Т-34 із табличкою, на якій перелічено всі частини, які брали участь у звільненні міста під час Другої світової війни. На місці танку у 1960-х роках знаходилась «велична скульптурна група „Наука, праця, космос“, встановлена на честь підкорення космосу радянською людиною»; але у 1980-х роках міська влада вирішила композицію знести і облаштувати сквер із танком.
- Сад Григорія Сковороди — розташований біля корпусів хмельницької філії університету «Україна» на перехресті вулиць Ярослава Мудрого та Козацької. На території саду встановлено пам'ятник Григорію Сковороді, а також сонячний годинник, проєкт якого розробляли ректор Михайло Чайковський разом із відомим скульптором Василем Корчовим. Сонячний годинник виконано в подільському стилі та з подільською символікою, у вигляді жертовника, близько метра в діаметрі. На ньому висічений вислів українського філософа Григорія Сковороди: «З усіх втрат втрата часу найважча».
- Філармонійський сквер — знаходиться на розі вулиць Гагаріна та Кам'янецької, поруч обласна філармонія, від якої і отримав свою назву.
- Острів любові — острів і водночас парк. Він знаходиться на р. Південний Буг біля ТЦ «Оазис». Потрапити на острів можна улітку за допомогою човна чи катамарана, а узимку по кризі.
- Парк «Ракове» в однойменному мікрорайоні Ракове біля будинку культури ім. С. Петлюри, створений для військових і їхніх сімей, які проживали в даному районі.
- Молодіжний парк — розташований на лівому березі р. Південний Буг у центральній частині міста, біля міського пляжу. Парк був закладений у квітні 2013 року, але досі не облаштований для відпочинку.
![image]()
Ботанічний сад ХНУ - Ботанічний сад Хмельницького національного університету. На його території зібрано багато видів квітів, дерев та кущів. Ботанічний сад Хмельницького національного університету є базою для проходження загально-екологічної та ландшафтно-екологічної практик, ведення науково-дослідної роботи, написання курсових та дипломних робіт.
- Алея закоханих — це невеликий сквер біля міського РАЦСу. Одне з найулюбленіших місць молоді. Алея знаходиться на вул. Гагаріна раніше Старобульварна. Чудернацькі лавочки з романтичними експонатами і надписами. Алею відкрили у вересні 2009 року, в рамках відзначення 578-ї річниці Хмельницького.
- Алея співдружності — знаходиться біля торгового комплексу «Агора» (мікрорайон Озерна) активісти та запрошені представники міської ради висадили 14 беріз на честь 14 міст-побратимів Хмельницького. Кожне дерево закріпили за певною організацією. До 25 квітня 2015 року біля кожного дерева буде встановлено табличку з назвою одного з міст-побратимів Хмельницького і гранітний камінь, який художники розпишуть у національні кольори відповідного міста.
- Алея Героїв Небесної Сотні — розташована у Дендропарку «Поділля», налічує понад сотню ялинок.
- Калиновий Гай — знаходиться у Піонерському сквері. Дерева висадили з нагоди 70-річчя звільнення України від нацистських окупантів: посадили саме калину, бо це символ українського народу. Кожен заклад культури нашого міста висадив тут кущі калини. За давньою українською традицією, калину саджали біля місць захоронення, адже вона символізує кров і вогонь. Тут лежать захисники української землі, а її цвіт прикрашатиме це місце.
- Сквер «Плоскирів» — розташований у мікрорайоні Гречани, має тренажерний майданчик.
Бібліотеки
Перша бібліотека в Проскурові з'явилася в 1901 році. На сьогодні в Хмельницькому працює 19 бібліотек. В місті діє Хмельницька міська централізована бібліотечна система із 15 бібліотек: 10 для дорослих та 5 для дітей.
Найбільші бібліотеки міста
- Хмельницька міська централізована бібліотечна система (Хмельницька міська ЦБС) — 15 бібліотек-філій у різних районах міста:
- Центральна міська бібліотека (вул. Подільська, 78).
- Бібліотека-філія № 2 (вул. Проспект Миру, 70/3).
- Бібліотека-філія № 3 (вул. Курчатова, 15/1).
- Бібліотека-філія № 4 (вул. Чорновола, 112).
- (вул. Профспілкова, 1100.
- Бібліотека-філія № 7 (вул. Інститутська, 8).
- Бібліотека-філія № 8 (вул. Кармелюка, 8).
- Бібліотека-філія № 9 (вул. Гастелло, 16).
- Бібліотека-філія № 10 (вул. Тернопільська, 32).
- (Львівське шосе, 47/2).
- Бібліотека-філія № 12 (Проспект Миру, 76/2).
- Бібліотека-філія № 13 (вул. Бажана, 16).
- Бібліотека-філія № 14 (вул. Попова, 7).
- (вул. Гастелло, 16).
- (вул. Карбишева, 1).
- Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва
- Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека
- Бібліотека Хмельницького національного Університету
- Бібліотека Хмельницького університету управління та права
- Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
Спорт
У комунальній власності Хмельницького перебуває 3 міські дитячо-юнацькі спортивні школи, в яких культивуються 9 видів спорту. 2011 року на утримання та організацію навчально-тренувальної роботи з міського бюджету виділено близько 3,6 млн гривень. Спортивна база міста налічує 418 спортивних споруд і має у своєму складі 3 стадіони — «Поділля», стадіон ДЮСШ № 1, «Локомотив», 6 футбольних полів, 157 спортивних майданчиків, 24 стрілецьких тири, 5 басейнів (зокрема один 25-ти метровий), 76 спортивних залів, 2 легкоатлетичні манежі, 31 майданчик із тренажерним обладнанням, 17 тенісних кортів, льодовий майданчик.
Фізичною культурою та спортом у Хмельницькому займаються понад 20 тис. осіб, з них близько 9,5 тис. осіб — в секціях ДЮСШ, школі вищої спортивної майстерності та спортивних клубах.
Існує команда з американського футболу — , команда з футзалу виступає в Екстра-лізі України.
Засоби масової інформації
Преса
Преса, яка друкується в місті Хмельницькому.
- Газета «Проскурів»
- Газета «Подільські вісті»
- Газета «Хмельниччина»
- «Домашня газета»
- «Сімейна газета»
- «Перша міська газета»
- «Актуально для подолян»
- «Марічка NEWS»
- Оголошення «Є»
Телебачення та радіомовлення
Телемовлення та радіомовлення у Хмельницькому та області забезпечує Хмельницький обласний радіотелевізійний передавальний центр, що входить до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (КРРТ) Департаменту зв'язку Міністерства транспорту та зв'язку України. Трансляція у м. Хмельницькому ведеться телевізійними та радіомовними передавачами встановленими на вежі ОРТПЦ, яка розташована за адресою: проспект Миру, 43. На обслуговуванні Хмельницького ОРТПЦ перебувають 79 телевізійних та 21 радіомовний передавач. Трансляція станом на 1.11.2011 іде у цифровому (DVB-T2) та аналоговому режимах. Аналогове мовлення припинено у вересні 2018 року.
- телеканал Суспільне Хмельницький та Українське радіо. Поділля-Центр (Філія Національної суспільної телерадіокомпанії України)
- Муніципальна телерадіокомпанія «Місто»
- Обласний телеканал «TV7+»
- Регіональне представництво телеканалу ICTV
- Регіональне представництво «УНТК-Поділля» (телеканал Інтер)
- Національна телекомпанія України (Перший національний канал)
- ДП «Дитяче телевізійне агентство» (33 канал)
Інтернет-видання Хмельницького
- 0382.ua
- ye.ua
- vsim.ua
- ngp-ua.info
- podilska.info
- vsemisto-km.info
- khmelnytsky.com.ua
- ikhmelnychanyn.com
- khmelnytskyi-future.com.ua
- khmelnytsky.com.ua
- khmelnytskyi.name
- khmelnytskyi.one
- khmelnytski.info
- khmelnytskyi-trend.in.ua
- yes-khmelnytskyi.com.ua
- khmelnychanka.info
FM-радіостанції
FM Радіостанції відіграють велику роль в інформаційному житті міста. Це може бути не повний перелік FM Радіостанцій, тому що кожен день щось змінюється. Зникають або створюються нові FM Радіостанції.
| № | Частота, МГц | Назва | Потужність, Вт | Адреса | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 100,1 | Країна ФМ | 0,5 | вул. Тернопільська 17 | ТОВ «Радіостар» |
| 2 | 100,6 | Радіо «НВ» | 0,5 | просп. Миру 43 | ХФКРРТ |
| 3 | 101,2 | Люкс FM | 1 | просп. Миру 43 | ХФКРРТ |
| 4 | 101,7 | Радіо Байрактар | 1 | вул. Вінницьке шосе 23 | |
| 5 | 102,1 | Радіо Промінь | 1 | просп. Миру 43 | ХФКРРТ |
| 6 | 102,5 | Радіо Релакс | 1 | проспект Миру, 59 | |
| 7 | 103,1 | Наше радіо | 1 | проспект Миру, 59 | |
| 8 | 103,6 | Kiss FM | 1 | проспект Миру, 59 | |
| 9 | 104,0 | Шлягер FM | 0,1 | просп. Миру 69 | ТОВ "ТРК «ВСІМ Радіо» |
| 10 | 104,6 | Українське радіо/Українське радіо Хмельницький | 1 | просп. Миру 43 | ХФКРРТ |
| 11 | 105,0 | 0,25 | проспект Миру, 59 | ||
| 12 | 105,4 | 1 | просп. Миру 69 | ТОВ "ТРК «ВСІМ Радіо» | |
| 13 | 106,0 | Мелодія FM | 0,2 | вул. Вінницьке шосе 23 | |
| 14 | 106,7 | Хіт FM | 0,5 | вул. Вінницьке шосе 23 | |
| 15 | 107,1 | Радіо Рокс | 0,5 | просп. Миру 69 | ТОВ "ТРК «ВСІМ Радіо» |
| 16 | 107,6 | Армія FM | 0,25 | проспект Миру, 59 |
УКХ-радіостанції
| № | Частота, МГц | Назва | Потужність, Вт | Адреса | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 66,14 | Радіо Марія | 1 | просп. Миру 43 | ХФКРРТ |
Архітектура
Основна характеристика
Хмельницькому притаманне чітке планування. В історичному центрі міста є стара і цікава забудова, зокрема, на вулиці Проскурівській. Тут варто приділити увагу будівлі «Укртелекому», Ляльковому театру, будівлі кінотеатру «Планета», будинкам міської та обласної ради, обласному військкомату, будинку урочистих подій, а також будівлі «Укртелекому» на вулиці Театральній.
Будинки Хмельницького (Проскурова) XIX — поч. XX століть — переважно взірці так званого цегляного стилю, у житловій забудові Проскурова є й адаптації столичних архітектурних стилів, зокрема модерну, а культовим спорудам Проскурова притаманні риси поширеного в Російській імперії провінційного класицизму.
Загалом Хмельницький пережив важкі часи у XX столітті — знищено десятки пам'яток архітектури минулого.
 |  |  |  |
Пам'ятники Хмельницького
Сучасний Хмельницький має дуже оригінальні скульптури та монументи, що виконані батьком та сином Миколою і Богданом Мазурами, .
У сучасному Хмельницькому встановлено понад два десятки пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.
Відомі люди
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (травень 2012) |
Видатні уродженці міста
- Андропов Володимир Павлович — народний артист Росії, диригент, художній керівник опери Великого театру в Москві.
- Антоновський Андрій Валерійович — український поет, перекладач,
- Бігус Богдан Дмитрович (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Бех-Романчук Марина Олександрівна - українська легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України, Віцечемпіонка світу, Чемпіонка Європи і Європейських ігор в стрибках у довжину і у потрійному стрибку.
- Бєляєва Тетяна Іванівна — український архітектор, лауреат Державної премії СРСР (1980).
- Борима Трохим Васильович — професор, доктор медичних наук, акушер-гінеколог.
- Вайсер Володимир Зельманович — Герой Радянського Союзу, танкіст, загинув під час відвоювання України у німецько-фашистських загарбників.
- Валевська Наталя Олександрівна — українська співачка.
- Величко Володимир Володимирович (1971—2014) — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правого Сектора».
- Верейський Георгій Семенович — , дійсний член Академії мистецтв СРСР, майстер міського пейзажу і портретного живопису.
- Вигодовський Павло Хомич (справжнє прізвище Дунцов) — єдиний декабрист, який мав селянське походження.
- Волков Михайло Давидович (справжнє прізвище — Вільф) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1978).
- Герчунов Альберто — класик аргентинської літератури.
- Гірник Павло Миколайович — український поет.
- Гладун Дарина Валеріївна — українська письменниця, перформерка, дослідниця, перекладачка.
- Головченко Людмила Олександрівна (* 1978) — українська борчиня. Учасниця Олімпійських ігор-2004. Майстер спорту України; майстер спорту України міжнародного класу. Чемпіонка України.
- — доктор технічних наук, професор, інженер-механік, визнаний фахівець у галузі лопасних машин.
- Дейген Михайло Федорович — фізик-теоретик, член-кореспондент Академії наук УРСР.
- Джек Лейбовиць — американський бухгалтер і видавець, відомий насамперед як співвласник із Гаррі Доненфельдом National Allied Publications (пізніше DC Comics).
- Дюран Аріель (Хая Кауфман) — американська письменниця, авторка (разом із чоловіком Уіллом Дюраном) всесвітньо відомої 11-томної «Історії цивілізації».
- Ейдельман Самуїл Давидович — український математик.
- Жулкевський Іван Станіславович — актор, народний артист України.
- Звичайна Олена (1902—1985) — українська письменниця.
- Зеньківський Василь Васильович — філософ, психолог та церковний діяч, міністр сповідань Української Держави у 1918 р.
- Зіневич Анатолій Володимирович — генерал-лейтенант, перший заступник міністра оборони Нагірно-Карабаської Республіки та заступник міністра оборони Вірменії.
- Іванов Андрій Петрович — редактор газети , Проскурівський окружний провідник ОУН.
- Курков Георгій Володимирович (1954 р. н.) — український піаніст, органіст, диригент. Заслужений діяч мистецтв України.
- Нікітюк Леся Іванівна — шоувумен, гумористка, ведуча програм — «Орел і решка», «Навколо М» і «Хто зверху?».
- Маліновський Ернест — польський залізничний інженер, побудував одну із найвисокогірніших залізниць у світі.
- Мастерс Оксана (Бондарчук) - американська спортсменка, родом з України (м. Хмельницький). Паралімпійська чемпіонка та багаторазова призерка літніх та зимових Паралімпіад.
- Місевич Костянтин Федорович — бандурист, засновник кобзарської школи XX ст., діяч української революції 1917—1920 рр. та руху опору в складі УПА.
- Мичковський Вадим Ростиславович — шоумен, гуморист, відомий як «Дядя Жора».
- Молотай Анатолій Михайлович — народний артист України, художній керівник, головний диригент .
- Мукомела Роман Ігорович (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Нагорний Сергій Вікторович — спортсмен-веслувальник, Заслужений майстер спорту СРСР, Олімпійський чемпіон 1976 р.
- Павловський Михайло Антонович — доктор технічних наук, доктор економічних наук, академік, заслужений діяч науки і техніки України, народний депутат України.
- Паламар Віта Григорівна - українська легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України в стрибках у висоту, бронзова призерка чемпіонату світу з легкої атлетики, рекордсменка України.
- Педан Олександр Сергійович — шоумен та гуморист.
- Підмурняк Олексій Олексійович — лікар-уролог, науковець, доктор медичних наук, Заслужений лікар України.
- Полюк Ольга Юріївна - українська спортсменка з фристайлу, Заслужений майстер спорту України. Член збірної України на зимових Олімпійських іграх 2010 і 2014 років. Майстер спорту України міжнародного класу.
- Пономарьов Олександр Валерійович — народний артист України.
- Приходнюк Олег Михайлович (1941—2004) — український археолог, доктор історичних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Руцькой Олександр Володимирович — віцепрезидент Росії, Депутат РСФСР, льотчик, генерал-майор, Герой Радянського Союзу, учасник війні в Афганістані.
- Садовський Денис Володимирович (1982—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- (Костянтин Свежевський) — православний церковний діяч Південної Америки, архієпископ Каракаський та Венесуельський, а також Бразильський.
- Сима Мирон — художник.
- Смолінський Леонід Денисович (1964—2014) — боєць Добровольчого корпусу «Правого Сектора», учасник російсько-української війни.
- Столярчук Андрій Васильович — спортивний коментатор, заслужений журналіст України.
- Ткачук Галина Сергіївна (*27 серпня 1985, м. Хмельницький) — українська поетеса, прозаїк. Магістр літературознавства.
- Федоров Святослав Миколайович — лікар-офтальмолог, академік, засновник науково-технічного комплексу «Мікрохірургія ока».
- Щерба Григорій Никифорович — мінералог, академік, доктор геологічних наук.
- Шершун Богдан Миколайович, гравець збірної України з футболу та ФК «Дніпро», володар Кубка УЄФА.
- Хіблін Ігор Миколайович — радянський футболіст, захисник.
- — український телеведучий, шоумен, журналіст.
- Юсупова Наталія Вікторівна — світська особа, волонтер, підприємець.
Музичні колективи, створені у Хмельницькому
- Under the Tank — український рок-гурт із міста Хмельницького.
- — Гурт Марсель був створений у 2005 році в Хмельницькому і складається виключно з хмельничан.
- Мотор'ролла — український рок-гурт із міста Хмельницького. Створений у 1994 році. У 1995 та 1997 роках гурт ставав лауреатом фестивалю «Червона Рута»
- — український пост-хардкор гурт із міста Хмельницького. Створений у 2012 році.
- Безодня (гурт) — український альтернативний рок-гурт із Хмельницького.
- — рок-гурт із Хмельницького, який грає у стилі modern rock, nu melodic hard.
- Теорія Ґвалту — український музичний гурт, який грає у жанрах стріт-панк, ска та фолк-панк.
- Чумацький Шлях (CH.SH) — український рок гурт, який грає у жанрі Folk Alternative Metal.
Особи, чиє життя пов'язане з містом
- Володимир Борійчук — політик, один із засновників Конгресу Українських Націоналістів.
- Орловський Михайло Якимович — священник, краєзнавець, історик Поділля. Автор першого історичного нарису про місто.
- У Проскурові в 1890—1894 роках на військовій службі перебував письменник Олександр Іванович Купрін.
- У 1944 році під час визволення міста та області загинув Лев Шестаков — Герой Радянського союзу, льотчик. Похований у Хмельницькому.
- У місті після війни жила та закінчила школу № 6 співачка Олена Камбурова.
- У місті проходив службу Джохар Дудаєв — чеченський військовий, державний та політичний діяч, лідер чеченського визвольного руху у 1990-х роках, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. У минулому Джохар був генерал-майором авіації Радянської армії.
- Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН, розстріляний у міській в'язниці МДБ 2 грудня 1952 року.
Галерея
-
![image]()
Вул. Проскурівська -
![image]()
Вул. Панаса Мирного -
![image]()
Проскурівська каланча на вулиці Подільській -
![image]()
«Либідь Плаза» -
![image]()
Житловий будинок кін. XIX поч. XX ст. -
![image]()
Обласна держадміністрація -
![image]()
Свято-Покровський кафедральний собор -
![image]()
Пам'ятки архітектури міста Хмельницький -
![image]()
Обласна філармонія -
![image]()
Сквер імені Тараса Шевченка -
![image]()
Колишня поштово-телеграфна контора -
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Proskuriv perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hmelnickij Hmelni ckij MFA xmelʲˈnɪt sʲkei prosluhati do 1795 roku Ploski riv u 1795 1954 rokah Prosku riv misto na zahodi Ukrayini administrativnij centr Hmelnickoyi oblasti i Hmelnickogo rajonu Centr Hmelnickoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Chiselnist naselennya 274 452 osobi 2022 HmelnickijGerb Hmelnickogo Prapor HmelnickogoOsnovni daniInsha nazva Misto nad BugomKrayina UkrayinaRegion Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Hmelnicka miska gromadaKod KATOTTG UA68040470010096613Zasnovane Persha zgadka 1431Magdeburzke pravo 1566Status mista vid 1566 rokuPodil mista Centr Vistavka Ozerna Pivdenno Zahidnij mikrorajon Rakove Dubove Knizhkivci Grechani Ruzhichna LezneveNaselennya 274 452 01 01 2022 povne 274 452 01 01 2022 Aglomeraciya Hmelnicka aglomeraciyaPlosha 93 05 km Gustota naselennya 3037 osib km Poshtovi indeksi 29000 499 29000 Centr 29006 Rakove 29009 Dubove 29025 Grechani 29027 Ozerna Telefonnij kod 380 382 2 2 3 63 64 71 74 76 700 Lokalni Koordinati 49 25 10 pn sh 26 58 46 sh d 49 41944 pn sh 26 97944 sh d 49 41944 26 97944 Koordinati 49 25 10 pn sh 26 58 46 sh d 49 41944 pn sh 26 97944 sh d 49 41944 26 97944Visota nad rivnem morya 295 mVodojma Pivdennij Bug Ploska KudryankaNazva meshkanciv hmelnicha nin hmelnicha nka hmelnicha niMista pobratimi div rozdil Mista pobratimi Den mista Ostanni vihidni veresnyaNomeri avtomobiliv VH NHVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Hmelnickij Pasazhirskij GrechaniDo Kiyeva fizichna 281 km zalizniceyu 367 km avtoshlyahami 306 kmMiska vladaAdresa 29000 m Hmelnickij vul Geroyiv Mariupolya 3Vebstorinka Miska rada Hmelnickogo Hmelnickij u Vikishovishi MapaHmelnickij Misto roztashovane na beregah Pivdennogo Bugu za 376 km avtomobilnim shlyahom vid Kiyeva Zaliznichnij vuzol stanciyi Hmelnickij Grechani Cherez misto prohodyat avtoshlyahi Zhitomir Chernivci N03 i chastina mizhnarodnogo marshrutu E50 avtodoroga mizhnarodnogo znachennya Strij Ternopil Kropivnickij Izvarine M30 Vidome z 1431 roku Status mista z 1566 NazviHmelnickij za vsyu istoriyu mav dekilka nazv U najdavnishomu pisemnomu svidchenni pro cej naselenij punkt vin zgaduyetsya yak Ploskirowce Ploskirivci U piznishih dokumentah misto zgaduyetsya yak Ploskiriv Najimovirnishe cya nazva pohodit vid nazvi richki Ploska sho nepodalik vid mista vpadaye u Pivdennij Bug U 1795 roci u skladi Rosijskoyi imperiyi bulo utvoreno Podilsku guberniyu U imperatorskomu ukazi pro yiyi stvorennya bulo zgadano misto Proskuriv yak centr odnogo z povitiv Cej toponim duzhe shozhij na nazvu proskura tobto liturgijnij bogosluzhbovij hlib 16 sichnya 1954 roku misto perejmenovane na Hmelnickij na chest Bogdana Hmelnickogo i stalo centrom Hmelnickoyi oblasti IstoriyaDokladnishe Istoriya Hmelnickogo Div takozh Pam yatki istoriyi Hmelnickogo Zasnuvannya Teritoriya na yakij roztashovanij Hmelnickij bula zaselena she v davni chasi Doslidzhennya viyavili v okolicyah mista chimalo arheologichnih pam yatok Zokrema na shid vid mikrorajonu Lezneve poselennya z materialami dobi bronzi II tis do n e ta skifskogo chasu VII III st do n e u mikrorajoni Ozerna bagatosharove poselennya z materialami rannoyi zaliznoyi dobi I tis do n e u mikrorajoni Dubove poselennya skifskogo chasu VII III st do n e u mikrorajonah Grechani ta Ozerna poselennya chernyahivskoyi kulturi VII III st tosho Do nashih dniv zbereglisya kurgani yaki datuyutsya arheologami VII III st do n e skifskij chas odin u mikrorajoni Vistavka ta dva na pivdennij shid vid mikrorajonu Rakove Suchasne zobrazhennya Vladislava II Yagajla Misto Hmelnickij pohodit vid nevelikogo poselennya Ploskiriv abo Ploskirivci chas zasnuvannya yakogo nevidomij Persha dostovirna zgadka pro Ploskiriv Ploskirovec mistitsya u privileyi vidanomu velikim knyazem Litovskim i Ruskim ta Korolem Rusi Vladislavom II Yagajlom v 1431 r pid chas vijni iz inshim pretendentom na velikoknyazivskij prestol Svidrigajlom Olgerdovichem Vidpovidno do zapisu vid 10 lyutogo 1431 roku zroblenomu u Sopoti Vladislav zapisav Yanovi Chanstulovskomu za 100 griven pravo na volodinnya selami Golisin nini selo Oleshin Hmelnickogo rajonu ta Ploskirivci na richci Pivdennij Bug u Letichivskomu poviti Podilskoyi zemli super villis Holissin et Ploskir o wcze super fluvio Boh iacentu in terra Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas Cyu najdavnishu na sogodni pisemnu zgadku pro Hmelnickij vvedeno v naukovij obig zavdyaki doslidzhennyam istorikiv She u 1990 h rokah Mikola Petrov profesor Kam yanec Podilskogo universitetu posilayuchis na istorika XIX st Mihajla Orlovskogo visloviv dumku pro isnuvannya Ploskirova u 1430 h rokah XV st U 2000 h rokah Sergiyu Yesyuninu spivrobitniku Hmelnickogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu vdalosya vidshukati v odnomu iz tomiv Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii vidomosti pro isnuvannya Ploskirova u 1434 1464 rokah iz pereposilannyam na dokumenti Litovskoyi metriki Sergij Mikolajovich zvernuvsya do kiyivskogo istorika Vitaliya Mihajlovskogo iz prohannyam zrobiti kopiyi dokumentiv XV stolittya v yakih zgaduyetsya Ploskiriv Yesyunin opublikuvav yih u knizi Misto Hmelnickij istoriya podiyi fakti a Vitalij Mihajlovskij v Ukrayinskomu arheografichnomu shorichniku vipusk 8 9 Same z togo chasu poshirilas informaciya pro novu datu najdavnishoyi zgadki pro misto 1431 rik 2006 roku bulo provedeno naukovu konferenciyu Misto Hmelnickij u konteksti istoriyi Ukrayini pislya yakoyi miska vlada zatverdila datu 1431 rik yak pershu zgadku pro Hmelnickij a misto zamist svogo 513 richchya vidsvyatkuvalo 575 richnicyu vid pershoyi pisemnoyi zgadki Do cogo zgadka datuvalas 1493 rokom U skladi Korolivstva Yagelloniv Rechi Pospolitoyi ta Osmanskoyi imperiyi Osnovnij hid podij U roki korolyuvannya 1434 1444 rr Vladislava III Varnenchika nova zgadka pidtverdzhuyetsya pravo na volodinnya poselennyam yake vzhe nazvano yak Ploskirow Ploskiriv Sigizmund II Avgust 26 bereznya 1547 roku polskij korol Sigizmund II Avgust pozhittyevo viddav Ploskiriv u volodinnya kam yaneckomu starosti Maceyu Vlodeku Vin pridilyav znachnu uvagu zmicnennyu nayavnih ta pobudovi novih fortifikacij u pidvladnih jomu zemlyah Ploskiriv buv viznachenij nim yak vazhlivij strategichnij punkt Vdale geografichne roztashuvannya Ploskirova malo neabiyake znachennya dlya jogo podalshogo rozvitku ta zvedennyu u nomu zamkovih ukriplen yaki v ti chasi vistupali pershoosnovoyu dlya vizhivannya naselennya pid chas napadiv tatar Nayavnist zamku spriyalo peretvorennyu Ploskirova u 60 h 80 h pp XVI st na miske poselennya U 1566 roci starannyami Maceya Vlodeka Ploskirovu bulo nadane magdeburzke pravo Pid chas Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu u 1648 1654 rokah pid provodom Bogdana Hmelnickogo Ploskiriv ta jogo okolici opinilis u centri protidiyi kozackih ta polskih vijsk Mistechko neodnorazovo perehodilo z ruk u ruki pri comu zaznavshi velikih rujnuvan yak vid polskih vijsk tak i vid kozackih ta povstanskih zagoniv i zreshtoyu bulo spustosheno 1672 roku Ploskiriv yak i vse Podillya bulo okupovane Osmanskoyu imperiyeyu Ploskiriv stav centrom okremoyi nahiyi sho pidporyadkovuvalasya Medzhibizkomu sandzhaku Kam yaneckogo yeyaletu 1699 roku turki zalishayut Podillya Ploskiriv znovu perehodit do Polshi i povertayetsya u volodinnya Zamojskih Ploskirivske starostvo viyavilosya povnistyu spustoshenim u zv yazku z chim Zamojski pereselyayut syudi selyan iz polskoyi Mazoviyi j mazurskogo Poozer ya Tak u Ploskirovi ta navkolishnih selah Grechana Zarichchya Sharovechka z yavilisya mazuri nashadki yakih sklali osnovu katolickogo naselennya zgadanih punktiv Zgidno z perepisom u 1789 roci u Ploskirovi bulo 184 dvoriv yevrejskih 96 mishan tyaglovih ta 126 bobiliv i pishih pributok z mista syagav 24 138 zlotih Do starostva nalezhali sela Grechani Sharovechka Mackivci Zarichchya Oleshin Ivankivci ta Lezniv Misto ta starostvo perebuvali u volodinni Zamojskih Naselennya Ploskirova ne perevishuvalo 2 5 tisyach osib u nomu buv shpital dlya ubogih kalik ta bezpritulnih diyali na seredinu 1780 h rokiv tkackij ceh ob yednani cehi bondariv i kovaliv kushniriv i kravciv a takozh shevciv Ploskiriv iz zamkom na karti Ukrayini Boplana 17st Ploskirivskij zamok Dokladnishe Ploskirivskij zamok Vtrachena fortifikacijna sporuda u mistechku Ploskiriv Tochnij chas budivnictva nevidomij Znahodivsya na ostrovi yakij utvoryuvali richki Ploska ta Bog U XVI XVII stolittyah buv derev yanim Jogo rozbudovi u XVI stolitti spriyav didich Ploskirova Macej Vlodek Murovanij zamok u Ploskirovi buduvali za proyektom vidomogo italijskogo arhitektora XVI stolittya Bernardo Morando priblizno u 1540 1600 rokah U kozhnogo zodchogo togo chasu buv svij firmovij stil yakij ob yednuvav vsi jogo roboti Buv takij stil j u Morando Otzhe rozglyadayuchi fortifikaciyi napriklad polskogo Zamostya yaki zbereglisya do nashih dniv mozhna uyaviti j ploskirivski Zvichajno voni buli ne takimi masshtabnimi ale te sho ce bula firmova morandivska bastionna fortecya sumniviv ne maye Pidtverdzhennya tomu vdalosya znajti na vidomij karti seredini XVII stolittya Gijoma Levassera de Boplana 1595 1685 Na nij Boplan poznachiv Ploskiriv yak Urbs munita misto z ukriplennyami Grafichna rekonstrukciya ploskirivskogo zamku na seredinu XVII st Kartograf yakij vvazhavsya she j vidomim inzhenerom ta fortifikatorom nanis na kartu chitke zobrazhennya ozera z ostrovom na misci vpadinnya Ploskoyi do Bugu mist sho viv na ostriv a takozh dovoli dokladno poznachiv p yatikutni bastionni miski fortifikaciyi Buduvati ploskirivski fortifikaciyi rozpochali u 1589 roci j zavershili jmovirno lishe na pochatku XVII stolittya Tomu napriklad posol avstrijskogo imperatora Erih Lyasota yakij proyizhdzhav u 1594 roci cherez Ploskiriv ne zgaduye pro nih u svoyemu korotenkomu opisi mista A ot frizkij mandrivnik Ulrih fon Verdum na pochatku 70 h rokiv XVII stolittya vzhe pishe pro te sho u Ploskirovi sered ozera buv chotirikutnij ostriv na yakomu otochenij valami j chastokolami stoyav miscevij zamok Ploskirivski fortifikaciyi ta zamok yaki zbuduvav Morando ne zbereglisya Pislya dekilkoh rujnacij pid chas voyen vid nih vzhe do pochatku XIX st ne zalishilosya j slidu Na karti mista 1800 roku zamku mi ne bachimo vzagali a vid kolishnih bastioniv poznacheni lishe zalishki valiv Ta she nazva istorichnoyi chastini mista Zavallya nagaduye pro isnuvannya u minulomu miskih fortifikacij Murovanij zamok znahodivsya oriyentovno u kvadrati vul Vajsera r Pivdennij Bug vul Kam yanecka prodovolchij rinok Cej zamok buv otochenij kanalom iz vodoyu ta zovnishnim viglyadom mig nagaduvati zamok u polskomu Zamosti U skladi Rosijskoyi imperiyi 5 lipnya 1795 roku bula utvorena Podilska guberniya u skladi Rosijskoyi imperiyi i odin iz yiyi povitiv stav nazivatisya Proskurivskim iz centrom u misti Proskurovi Same v comu imperatorskomu ukazi pro stvorennya guberniyi vpershe z yavlyayetsya nazva Proskuriv hocha samogo ukazu pro perejmenuvannya Ploskirova v Proskuriv ne znajdeno Plan Proskurova 1824 r zemlemira Ekstera 1806 roku u Proskurovi narahovuyetsya 487 budinkiv iz yakih lishe odin kam yanij inshi glinobitni ta derev yani kramnic 68 derev yanih ta 7 kam yanih mliniv 2 greko rosijska cerkva katolicka kaplicya ta dvi yevrejski shkoli Torgi vidbuvalisya shotizhnya u p yatnici ta nedili kilkist yarmarkiv zbilshilasya do 14 na rik Naselennya mista 2022 meshkanciv Proskuriv 1867 rik 1870 roku vvedeno v diyu zaliznichnu liniyu Zhmerinka Proskuriv Volochisk Na shidnij okolici mista pobudovano zaliznichnu stanciyu ta vokzal Prokladannya zaliznici spriyalo intensivnomu rozvitku mista Na mezhi XIX XX st stayut do ladu veliki promislovi pidpriyemstva tyutyunova fabrika cukrovij chavunolivarnij cegelnij pivovarnij zavodi sporudzhuyutsya zhitlovi budinki kramnici torgovi lavki prokladayetsya brukivka vidkrivayutsya novi zakladi osviti realne uchilishe ta zhinocha gimnaziya komercijne uchilishe teatr 1892 r biblioteka 1901 r prokladayetsya telefonna merezha 1909 r z yavlyayetsya elektrika 1911 r Naselennya mista zrostaye majzhe up yatero i u 1909 roci stanovit 36 tisyach meshkanciv Same v cej period viznachayetsya osnovnij napryamok ekonomichnogo rozvitku mista na pochatku XX stolittya Proskuriv staye najbilshim torgovim centrom Podilskoyi guberniyi z richnim torgovim oborotom 5 5 mln rubliv Lishe iz zaliznichnoyi stanciyi mista shorichno vidpravlyalosya 3 1 mln pudiv vantazhiv a pribuvalo 6 9 mln pudiv Torgovelni ta kreditni ustanovi mista obslugovuvali velikij region Osoblivo vazhlivu rol Proskuriv vidigravav v eksporti zbizhzhya Drugij chinnik yakij spriyav burhlivomu rozvitku mista roztashuvannya v Proskurovi vijskovih chastin ta stvorennya velikoyi vijskovoyi zalogi sho bulo obumovleno vigidnim strategichnim roztashuvannyam mista poblizu derzhavnogo kordonu Z 1875 roku v Proskurovi rozkvartiruvavsya z 1889 r 35 j dragunskij ulanskij Byelgorodskij polk z 1894 r 12 ta garmatna brigada ta 19 ta kinno garmatna brigada Na pochatku XX st Proskuriv stav miscem perebuvannya shtabiv 12 yi kavalerijskoyi ta 12 yi pihotnoyi divizij do skladu yakih vhodili vishezgadani polki Dlya dislokuvannya vijskovih pidrozdiliv u Proskurovi buli pobudovani dva vijskovih mistechka Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni serpen 1914 r Proskuriv stav prifrontovim mistom V cej chas tut pobuvalo chimalo vidomih voyenachalnikiv Rosijskoyi armiyi sered yakih komanduvach 8 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu general Oleksij Brusilov Z perebuvannyam u misti velicheznoyi kilkosti vijskovih vinikala masa finansovih i socialnih problem Dlya stabilizaciyi finansovoyi situaciyi todishnij golova mista vdavsya do zaprovadzhennya vlasnih groshovih znakiv Z odnogo boku kupyuri buv pidpis direktora Proskurivskogo miskogo banku z inshogo Mikoli Sikori Na vsih groshovih znakah buv osobistij pidpis miskogo golovi j napis Proskurivskij miskij bank obov yazkovo viminyuye boni na derzhavni groshi bez obmezhuvannya sum Ci groshovi znaki perebuvali v obigu protyagom 1918 1920 rr i spriyali zmenshennyu tyagarya znecinennya derzhavnih groshej yakij lyagav na meshkanciv mista v dosit skladnij period Ukrayinski vizvolni zmagannya v Proskurovi Miting u Proskurovi na pidtrimku nacionalnoyi revolyuciyi 1917 rik U period borotbi ukrayinskogo narodu za rozbudovu nezalezhnoyi derzhavi u 1917 1921 rokah Proskuriv vidigravav rol vazhlivogo opornogo punktu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR a v 1919 1920 rr perebuvav u centri vishezgadanih podij U misti trichi perebuvav Uryad UNR ta Direktoriya berezen listopad 1919 r cherven 1920 r Neodnorazovo u ci roki v Proskurovi buvali golova Centralnoyi Radi Mihajlo Grushevskij golova Direktoriyi Golovnij Otaman Simon Petlyura komanduvach Ukrayinskih sichovih strilciv Yevgen Konovalec vidomi uryadovci ta politiki UNR Sergij Ostapenko Boris Martos Isaak Mazepa tosho 1919 roku yak voyak armiyi UNR v misti deyakij chas perebuvav majbutnij pismennik ta poet Volodimir Sosyura pro sho vin zgaduye v romani Tretya rota U lyutomu 1919 roku v misti vidbuvsya Proskurivskij pogrom vidomij yak hiba ne najbilshij yevrejskij pogrom chasiv Radyansko ukrayinskoyi vijni Radyanskij period Rannij SRSR U pershi roki radyanskoyi vladi u 1923 r Proskuriv staye okruzhnim centrom U misti roztashuvalisya shtab ta suputni pidrozdili 1 go kinnogo korpusu Chervonogo kozactva u yakij vhodili 1 sha Zaporizka diviziya Chervonogo kozactva Proskuriv ta 2 ga Chernigivska diviziya Chervonogo kozactva Starokostyantiniv Korpusom komanduvali V Primakov O Gorodovikov M Domichev ta in Pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 786 zhiteliv mista zokrema blizko 120 pomerlo v Grechanah U veresni 1938 roku v misti pracyuvala znimalna grupa pid kerivnictvom klasika ukrayinskogo kino Oleksandra Dovzhenka yaka znimala tut epizodi kinostrichki Shors Dokladnishe Muzej panorama Zvilnennya Proskurova Druga svitova vijna Okupovanij Proskuriv perehrestya vulic Frunze ta Karla Marksa teperishni Kam yanecka ta Podilska Proskurivske getto Mezhi na suchasnij mapi 8 lipnya 1941 roku misto okupuvali nimecki vijska 1 veresnya 1941 roku Proskuriv stav administrativnim centrom odnojmennoyi okrugi u skladi generalnoyi okrugi Volin Podillya Razom iz tim protyagom okupaciyi v misti aktivno diyav ruh Oporu 14 grudnya 1941 roku v misti bulo stvoreno Proskurivske getto Do nogo vhodili yevrejski rajoni mista sho buli obgorodzheni kolyuchim drotom vid Pivdennogo Bugu po vulici Kam yaneckij do vulici Podilskoyi i po nij do vulici Proskurivskogo pidpillya i do Pivdennogo Bugu Na sogodni ce centralna chastina mista Takozh na pivnichnij shid vid Proskurova bulo stvoreno na toj chas Lezneve bulo okremim selom iz 1963 roku ce odin iz mikrorajoniv mista Civilnih mistyan yaki perebuvali v getto perevazhno primushuvali pracyuvati na budivnictvi ta na remontnih robotah shosejnoyi dorogi shose Proskuriv Vinnicya Roztashovuvalosya vono v kolishnih stajnyah na shidnij okolici sela Za 500 600 metriv vid nogo z 1942 roku nacisti provodili masovi rozstrili yevreyiv ne lishe Leznivskogo a j Proskurivskogo getto Nini na misci zagibeli majzhe 9 tisyach lyudej vstanovlenij pam yatnij znak Na pochatku zhovtnya buli stracheni meshkanci Proskurivskogo getto 30 listopada 1942 roku buli rozstrilyani takozh v yazni robochih yevrejskih taboriv ta specialisti sho tam utrimuvalisya Poryad iz miscevimi yevreyami rozstrilu v Proskurovi zaznalo yevrejske naselennya navkolishnih sil Mikolayeva rozstrilyano 800 osib smt Chornogo Ostrova rozstrilyano 1172 osobi s Felshtina ta inshih naselenih punktiv Usogo u misti vid ruk okupantiv zaginulo 58 yevreyiv 9500 osib U sichni 1942 roku v Proskurovi buv stvorenij konctabir Shtalag 355 sho diyav do listopada 1943 roku Viyavlennya misc masovogo znishennya radyanskih gromadyan ta vijskovopolonenih rozpochalosya zrazu zh pislya vizvolennya mista Diyala Nadzvichajna derzhavna komisiya po rozsliduvannyu zlochiniv nimecko fashistskih zagarbnikiv Chleni komisiyi opitali bagatoh svidkiv podij i viyavili taki miscya znishennya naselennya mista ta vijskovopolonenih Na teritoriyi vijskovogo mistechka Rakove yake znahoditsya na vidstani p yati kilometriv vid mista Na zvalishah za miskim kladovishem pivdenno zahidna chastina mista Na vidstani dva kilometri shidnishe m Proskurova u balci yaka znahoditsya mizh Vinnickim ta Starokostyantinivskim shose za miskim avtovokzalom i dendroparkom U vidolinku za selom Lezneve za 7 km shidnishe Proskurova po Vinnickomu shose Za 2 km na shid vid Proskurova po Vinnickomu shose isnuvav konctabir dlya civilnogo naselennya yake okupacijna vlada vidpravlyala na roboti do Nimechchini Chlenami Nadzvichajnoyi komisiyi na osnovi skladenih aktiv vstanovleno sho za roki vijni okupacijna vlada na teritoriyi mista znishila v konctabori 65 tis vijskovopolonenih stratila 81 tisyachu civilnogo naselennya 25 bereznya 1944 roku vijska 1 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam Marshala SRSR Georgiya Zhukova zajnyali misto Ochevidcem cogo stav anglijskij pismennik Dzhejms Oldridzh yakij todi buv zakordonnim vijskovim korespondentom U svoyemu reportazhi vin peredav vrazhennya vid boyiv za misto 12 kvitnya 1944 roku utvorena dobrovolcha diviziya pid komanduvannyam Volodimira Garigi diviziya piznishe bula znishennya nimcyami dzherelo Stanovlennya yak oblasnogo centru 15 bereznya 1941 roku misto stalo centrom Kam yanec Podilskoyi oblasti 16 sichnya 1954 roku perejmenovane na Hmelnickij na chest Bogdana Hmelnickogo centr Hmelnickoyi oblasti Znachno zbilshuyetsya plosha mista osoblivo pislya priyednannya primiskih sil Zarichchya ta Grechani Vinikaye kilka zavodiv vsesoyuznogo znachennya transformatornih pidstancij Traktorodetal radiotehnichnij termoplastavtomativ Kation stayut do ladu pidpriyemstva industrialno budivelnoyi harchovoyi ta legkoyi promislovosti Zokrema zavod transformatornih pidstancij staye providnim u SRSR iz virobnictva transformatoriv dlya zaliznichnogo transportu zavod Kation odnim iz najbilshih u krayini virobnikom kondensatoriv DP Novator yedinim v SRSR virobnikom aviacijnoyi spectehniki vijskovogo priznachennya Viniknennya podibnih pidpriyemstv peretvorilo misto Hmelnickij na velikij promislovij centr Ukrayini Znachno zroslo naselennya zasnovano pershij vish tehnologichnij institut nini Hmelnickij nacionalnij universitet prokladeno pershi trolejbusni liniyi rozbudovano novi mikrorajoni Do togo zh misto staye vazhlivim vijskovo strategichnim centrom ne lishe regionu a vsiyeyi krayini U period Holodnoyi Vijni u 1956 roci do oblasnogo centru na postijne misce dislokaciyi pribuvaye 17 ta gvardijska motostrilecka diviziya a u 1961 1964 rr pidrozdili 19 yi diviziyi z 43 yi raketnoyi armiyi radyanskih vijsk RVSP Same z cogo chasu poblizu Hmelnickogo ta na teritoriyi oblasti rozgortayutsya bojovi poziciyi Mizhkontinentalnih balistichnih raket Znachnoyu podiyeyu sho dopovnyuye vijskovu storinku istoriyi mista stalo zasnuvannya u 1970 r Hmelnickogo vishogo artilerijskogo komandnogo uchilisha na bazi yakogo v 1990 h rr stvorena yedina v krayini Nacionalna akademiya Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini imeni Bogdana Hmelnickogo Pislya zakinchennya Holodnoyi vijni za Programoyu Nanna Lugara bulo likvidovano vsi yaderni raketi na teritoriyi krayini zokrema v Hmelnickij oblasti Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya U 1991 roci hmelnichani pidtrimali progoloshennya nezalezhnoyi Ukrayini Hmelnickij stav na toj chas odnim iz najbilshih u shidnij Yevropi torgovelnih centriv nini tut diye cilij rinkovij kompleks yakij zajmaye ploshu ponad 18 ga i vklyuchaye 24 samostijnih rechovih rinkiv Div takozh Yevromajdan u regionah Ukrayini Hmelnicka oblast 21 listopada 2013 roku v Hmelnickomu pochalisya protesti cherez prizupinennya pidgotovki do pidpisannya Ugodi pro asociaciyu mizh Ukrayinoyu ta YeS Hmelnichani doluchilisya do sprotivu yakij trivav u stolici U pershi dni strajku na Majdan vijshli studenti Hmelnickogo MAUPu Gumanitarno pedagogichnoyi akademiyi Muzichnogo uchilisha Politehnichnogo koledzhu inshih zakladiv Studenti cih vishiv organizuvali strajkkomiteti Yevromajdan listopad 2013 lyutij 2014 Choloviki bilya bochki na majdani Nezalezhnosti Babusya bilya Berkutu yakij zablokuvav prohid na vul Gagarina Shini bilya Hmelnickoyi ODA 23 sichnya 2014 roku u Hmelnickomu tisyachi protestuvalnikiv piketuvali Hmelnicku ODA obklavshi yiyi barikadami z mishkiv zi snigom bochok iz vodoyu ta starih avtomobilnih shin z vimogoyu provesti pozachergovu sesiyu shob uhvaliti zvernennya do chinnoyi vladi iz zaklikom pripiniti silove protistoyannya v Kiyevi Tim chasom Hmelnicka miska rada vistupila proti zakoniv uvalenih ruchnim golosuvannyam u Verhovnij Radi Ukrayini ta postavila vimogu yih skasuvati prityagti do kriminalnoyi vidpovidalnosti osib vinnih u peresliduvanni usih uchasnikiv mirnogo protestu a takozh pidpisati protyagom 2014 roku ugodu pro asociaciyu Ukrayini z YeS 24 sichnya 2014 roku vidbulas pozachergova sesiya Hmelnickoyi oblradi na yakij 60 iz 62 deputativ progolosuvali za zvernennya do Prezidenta ta golovi Verhovnoyi radi z vimogoyu vidstavki Kabminu dostrokovih viboriv Prezidenta ta Verhovnoyi radi pripinennya peresliduvannya uchasnikiv akcij protestu Mitinguvalniki zajnyali primishennya oblradi nezvazhayuchi na opir pracivnikiv specpidrozdilu Grifon i zastosuvannya nimi slozoginnogo gazu ta vimagali vidstavki golovi derzhadministraciyi Yaduhi odnak toj vtik 19 lyutogo 2014 roku aktivisti prijshli do oblasnogo primishennya SBU z vimogoyu vidklikati specpriznachenciv iz Kiyivskogo majdanu ta perejti na bik narodu Siloviki z budivli SBU avtomatnoyu chergoyu vazhko poranili Lyudmilu Sheremetu v golovu pomerla v reanimaciyi cherez kilka dniv she odnogo protestuvalnika poraneno v zhivit Pislya cogo incidentu protestni nastroyi pochali she bilsh narostati kilkist hmelnichan pid SBU zbilshilasya v razi Zgodom do protestuvalnikiv vijshov golova oblasnogo SBU Viktor Krajtor i poprosiv peregovoriv Ale voni ne dali rezultatu vnaslidok chogo aktivisti pochali znositi shini ta dobuvati brukivku navkolo budivli ta gotuvati koktejli Molotova O 18 00 godini pochavsya shturm budivli SBU Vnaslidok shturmu aktivistami KPP bulo spaleno budivlyu KPP garazh SBU ta trolejbus yakij stoyav pered vorotami SBUshniki togo vechora zastrelili she odnogo protestuvalnika Dmitra Pagora 20 lyutogo 2014 roku lyudi prodovzhuvali perebuvati bilya SBU takozh na misci pracyuvali pozhezhniki ta pracivniki prokuraturi yaki rozsliduvali spravu pro podiyi 19 lyutogo Takozh cogo dnya predstavniki armiyi z teritoriyi SBU vivozili boyepripasi zbroyu ta inshi rechi abi nimi ne zavolodili maroderi ta nekontrolovani protestuvalniki Zbroyu vivozili vijskovi z vijskovoyi chastini v mikrorajoni Dubove Protestuvalniki pereviryali vsi avtomobili yaki viyizhdzhali z teritoriyi a takozh pereviryali dokumenti usih lyudej yaki viyizhdzhali na cih avtomobilyah Pri perevirci odnoyi iz vantazhivok buv zatrimanij nachalnik SBU Hmelnickoyi oblasti pereodyagnenij yak soldat Jogo vidveli na Majdan Nezalezhnosti do Hmelnickoyi ODA de Viktora Krajtora bulo areshtovano i vidpravleno u vijskovu prokuraturu SBU u Hmelnickomu 19 20 lyutogo 2014 roku 19 lyutogo bilya hmelnickogo SBU 20 lyutogo Trolejbus bilya zadnih vorit SBU 20 lyutogo Naslidki pozhezhi U 2020 roci u Hmelnickomu ta oblasti pochalasya pandemiya COVID 19 Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Obstrili Hmelnickogo Pizno vvecheri priblizno o 23 50 29 bereznya pid chas povitryanoyi trivogi hmelnichani pochuli zvuki vibuhiv Misto vpershe z chasu povnomasshtabnoyi vtorgnennya zaznalo raketnogo udaru Yak stalo vidomo nastupnogo ranku cillyu voroga stav infrastrurnij ob yekt yakij roztashovanij v odnomu z mikrorajoniv 25 chervnya u Hmelnickij oblasti silami PPO bulo zbito dvi rosijski raketi Ulamki odniyeyi z raket vpali u lisi v Kam yanec Podilskomu rajoni 24 lipnya nad Hmelnichchinoyu silami PPO bulo zbito 3 krilati raketi rosijskoyi armiyi Protyagom vijni do mista pereyihala velika kilkist vimushenih pereselenciv z regioniv aktivnih bojovih dij Stanom na 13 bereznya v Hmelnickomu yih bulo 16 000 a stanom na 7 chervnya ce chislo zbilshilosya do 40 000 Protyagom vijni do Hmelnickogo evakuyuvalisya taki navchalni zakladi yak Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet imeni Volodimira Dalya z Syevyerodonecka ranishe z Luganska Harkivskij nacionalnij universitet vnutrishnih sprav Hersonskij nacionalnij tehnichnij universitet ta Mariupolskij budivelnij fahovij koledzh 23 serpnya u Hmelnickomu bula organizovana vistavka znishenoyi tehniki rosijskoyi armiyi ReligiyaPochatok religijnogo zhittya u Proskurovi jogo osoblivosti XVII XVIII st Misto maye majzhe 600 richnu istoriyu i vede svij rodovid vid nevelichkogo poselennya Ploskiriv abo Ploskirivci Data zasnuvannya mista ne vidoma a ot sho stosuyetsya pershoyi zgadki to dostovirno mozhna stverdzhuvati pro isnuvannya Ploskirova Ploskirovec uzhe u pershij polovini XV st Na toj chas Podillya bulo arenoyu superechki mizh litovskimi knyazyami i polskim korolivstvom yaka zakinchilasya na korist ostannih Zgadki XV stolittya svidchat pro te sho Ploskiriv trivalij chas buv nevelichkim naselenim punktom Nastupni trista rokiv 1493 1793 Ploskiriv perebuvayuchi pid polskoyu vladoyu otrimav status mistechka i vikonuvav funkciyi centru ploskirivskogo starostva Trivala polska kolonizaciya krayu neprostimi buli vidnosini mizh ukrayincyami i polyakami osoblivo v religijnij sferi U XVII XVIII stolittyah pislya Lyublinskoyi uniyi zbilshilas chiselnist pereselenciv iz centru Polshi Mazoviyi mazurskogo poozer ya Zheshuvskogo Lyublinskogo Kaleckogo Krakivskogo voyevodstv Zaselennya polyakami krayu trivalo i u XIX na pochatku XX st U procesi kolonizaciyi aktivnu rol vidigravav rimo katolickij kostel Z chasom polyaki stanovili bilshist pravlyachoyi derzhavnoyi religijnoyi gospodarskoyi verhivki Ce prizvelo do togo sho navit chastina ukrayinciv za pohodzhennyam stali nazivati sebe polyakami prijnyali katolicku viru zaprovadzhuvali polsku movu zvichayi pobut obryadovist Provodilos okatolichennya naselennya zakrivalisya pravoslavni cerkvi a kilkist kosteliv u krayi neuhilno zbilshuvalas Tak yaksho v XIV st Yih bulo 2 v XV 6 XVI 7 u XVII 14 to u XVIII st yih diyalo vzhe 46 Sered nih buv i kostol roztashovanij na misci suchasnoyi shkoli 1 nashogo mista ale dolya jogo sklalasya tragichno Rimo katolicka cerkva mala veliku kilkist prekrasnih kosteliv yaki privablyuvali do sebe pastvu Navpaki zanepad pravoslavnih hramiv ta ubogist duhovenstva ne spriyali zrostannyu avtoritetu pravoslav ya sered naselennya Tomu bulo vidane rozporyadzhennya pro budivnictvo soboriv u mistah priyednanogo krayu Na toj chas u Podilskij guberniyi bulo lishe dva sobori Ioanno Predtechenskij u Kam yanci Podilskomu i arhiyerejskij u Bari V krayi vidrodzhuyetsya pravoslav ya buduyutsya monastiri cerkvi kaplici sered nih i sobor Rizdva Bogorodici najdavnishij pravoslavnij hram mista roztashovanij na samomu pochatku vulici Sobornoyi vid yakogo vona i otrimala svoyu nazvu Hmelnickij oseredok Yeparhialnogo yepiskopa Kam yanec Podilskoyi yeparhiyi Ternopilsko Zborivskoyi mitropoliyi UGKC Kam yanec Podilska yeparhiya vnaslidok bagatoh istorichnih obstavin neodnorazovo perezhivala goninnya Stanom na 2016 rik u Hmelnickomu sposterigayetsya najbilshij vir religijnogo zhittya Same tomu vin i stane oseredkom Yeparhialnogo yepiskopa Kam yanec Podilskoyi yeparhiyi Rozvitok Cerkvi na Hmelnichchini vidbuvavsya zavdyaki starannyam pastirskoyi praci Arhiyepiskopa i Mitropolita Vasilya Semenyuka a dosvid sluzhinnya na Podilli zasvidchiv pro neobhidnist stvorennya novoyi yeparhiyi Vidnovlennya ciyeyi Yeparhiyi najpershe pokazuye sho mi ne ye tut chuzhi Tak sklalisya istorichni obstavini sho postijno htos nishiv nashu cerkvu Ale mi povertayemosya syudi de nashe korinnya de tvorilasya istoriya de nashi diti de stvoryuyutsya nashi gromadi dopovnyuye otec Ivan Dashkevich Teritoriya novostvorenoyi yeparhiyi ohoplyuye usyu Hmelnicku oblast ta z 2003 roku nalezhit do Ternopilsko Zborivskoyi mitropoliyi UGKC Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Za podannyam naukovciv istoriya cerkvi pochinayetsya iz XVII stolittya Persha zgadka datuyetsya 1671 rokom U cej chas 1670 1672 rr teritoriyeyu Polshi do yakoyi vhodilo j Podillya zdijsnyuvav mandrivku diplomat Zhan de Kurton abat de Palm yer yakij naspravdi buv predstavnikom partiyi sho namagalas postaviti na polskij prestol Vishneveckogo Jogo suprovodzhuvav Ulrih fon Verdum molodshij sin barona fon Verduma dvoryanina iz Zahidnoyi Nimechchini yakij viv notatki Shodennik podorozhi yaku ya zdijsniv u 1670 1672 rokah cherez korolivstvo Polske V nomu chitayemo sho na ozeri ye chotirikutnij ostriv na yakomu otochenij valami j chastokolami stoyit miscevij zamok Za svidchennyam Verduma poselennya tyagnulosya po obidva boki ozera j kolis bulo dosit velikim a nini na jogo teritoriyi stoyit blizko 30 budinkiv i pravoslavna Cerkva U 1797 roci druga zgadka pid nazvoyu Svyatitelya Mikolaya Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici vul Soborna 14 U XVIII stolitti vona bula dekilka raziv perebudovana ale prodovzhuvala zalishatis derev yanoyu Takoyu malenkoyu vona zalishalasya azh do pochatku XIX stolittya Pislya pozhezhi 1822 roku bulo virisheno Proskurivsku cerkvu Rizdva Bogorodici v yiyi kolishnomu viglyadi ne vidnovlyuvati a pobuduvati na yiyi misci kam yanij sobor Sporudzhennya soboru pochalosya 1835 roku a vzhe 15 travnya 1837 roku vin buv osvyachenij Majdan bilya hramu otochuvav ceglyanij parkan dovzhinoyu 196 m Pered nim bula roztashovana Cerkovna plosha Osoblivoyu gordistyu hramu bula starodavnya v nashij miscevosti shanovna chudotvorna ikona Bozhoyi Materi podobi Ozeryanskoyi ikoni Vzhe i na ti chasi obraz cej buv starovinnim Za perekazami vin zberigsya pid chas pozhezhi staroyi cerkvi Ikona mala sribnij vinec zamovlenij miscevim spravnikom Grigoriyem Lisenkom Takozh na nij bulo visim sribnih pidvisok plativok riznoyi formi Ce zhertvi prochan za zcilennya vid hvorobi Nini cerkva zberegla svij pervisnij viglyad i ye najstarshoyu z isnuyuchih sporud Hmelnickogo Vidnovlena kopiya Ozeryanskoyi ikoni Materi Bozhoyi Povernulasya do hramu chudotvorna ikona svyatoyi rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini Kostel Svyatoyi Anni Kostel Sv Anni XIX st Kolis vulicya Staromiska pochinalasya vid odniyeyi z najkrasivishih sporud nashogo mista kostelu Svyatoyi Anni vin buv zbudovanij na ostrovi sho vinik na misci zlittya richok Ploskoyi i Pivdennogo Bugu Cej geografichnij ob yekt pokazanij na dvoh najdavnishih iz vidomih planiv Proskurova skladenih povitovim zemlemirom Dyatlovim 8 zhovtnya 1800 r i podilskim gubernskim zemlemirom Eksterom yakij z 1801 po 1806 rr pracyuvav nad geografichnim gidrografichnim topografichnim ta ekonomichnim opisom Podilskoyi guberniyi Na planah takozh bula vkazana polska nazva ostrova Kemp U comu misci oselilisya polski pereselenci yaki buli tut posadzheni naprikinci XVII st polskim koronnim getmanom M Zamojskim Stalosya ce pislya togo yak u 1699 r turki zalishili Podillya i Ploskiriv ta navkolishni zemli povernulisya u volodinnya paniv Zamojskih Ploskirivske starostvo viyavilosya povnistyu spustoshenim u zv yazku z chim Zamojski pereselyayut syudi selyan iz polskoyi Mazoviyi i mazurskogo Poozer ya Za perekazami znachna chastina polskih pereselenciv oderzhali zemlyu na zahid vid Ploskirova na kolishnih grechanih lanah vid chogo yihnye poselennya otrimalo nazvu Grechana zgodom selo Grechani Tak u Ploskirovi ta navkolishnih selah z yavilisya tak zvani mazuri nashadki yakih sklali osnovu teperishnogo katolickogo naselennya mista i zbuduvali na misci starogo zamku forteci nevelichkij derev yanij rimo katolickij kostel Detalnij opis cogo hramu mistit zgadane vishe Opisanie Proskurovskogo gorodskogo kostyola s ego dvizhimim i nedvizhimim imushestvom i zapisuyu summ pozhertvovannyh prihozhanami v 1796 godu U 1801 1804 rr na misci derev yanogo kostelu na koshti letichivskogo zemlevlasnika Maceya Matviya Zhurovskogo polyaka rimo katolika vimuruvali krasivij kam yanij hram sv Anni Pislya ciyeyi podiyi za svidchennyam istorika M Orlovskogo dlya zruchnishogo spoluchennya mizh ostrovom i materikovoyu chastinoyu mista bula nasipana zemlyana greblya zamist dovgogo mosta sho isnuvav ranishe same cej mist pokazano na planah Dyatlova i Ekstera She odin rimo katolickij hram u Proskurovi buv pobudovanij u 1820 r Na pochatku XX st kostel Svyatoyi Anni perebuduvali zrobivshi jogo she velichnishim U 1936 r jogo zakrili i pochali rozbirati a v 1938 r te sho zalishilosya visadili u povitrya vibuhivkoyu 1946 roku primiske selo Grechani bulo priyednano do Proskurova Kostel svyatoyi Anni 1926 r Hmelnickij U Hmelnickomu takozh diye suchasnij kostel sv Anni Znahoditsya u mkr Grechani na vulici Zahidnij Okruzhnij 14 1926 roku meshkanci sela Grechani rozpochali na cvintari budovu kaplici U 1928 roci otec Kvasnyevskij osvyativ kaplicyu 20 m zavdovzhki i 7 8 m zavshirshki U 1933 r kaplicya stala parafiyalnim kostelom i diyala do 1940 r Pislya vijni kostel vikoristovuvali yak sklad dlya zerna Z 1952 roku kostel vidnovlyuye robotu Najblizhchi diyuchi kosteli na toj chas na zahid Pidvolochisk 70 km na pivnich Polonne 120 km na pivden Kishiniv Moldova 300 km U listopadi 1953 roku z tyurmi zvilnili o Antoniya Borisovicha i vin priyihav do Grechan krim yakih obslugovuvav she 8 kosteliv 1957 roku o Antonij Borisovich dobuduvav zahristiyu i odin poverh na zhitlo dlya svyashennika 1967 roku bilya kaplici pobuduvali sklad zaraz na comu misci znahoditsya rekolekcijnij dim U 1987 1988 rr o Vitautas Merkis rozbuduvav kostel na 14 m 14 veresnya 1988 roku hram pid titulom sv Anni pokrovitelki kolishnogo kostelu konsekruvav yepiskop Nyuksh iz Rigi 28 kvitnya 2013 roku yepiskop osvyativ novu kaplicyu pid titulom blazhennogo Papi Joana Pavla II a takozh dzvoni hramu yaki tradicijno otrimali imena Mariya Josip ta na chest sv Joana Bejzima Parafiyu obslugovuyut otci yezuyiti chernici zgromadzhennya Sester Dochok Presvyatogo Sercya Presvyatoyi Divi Mariyi ta monahini Sester Sluzhnic Svyatogo Duha Zmini v religijnomu zhitti krayu v kinci XVIII st Pislya priyednannya Podillya do Rosijskoyi imperiyi v rezultati podiliv Polshi u 1793 roci stalisya rizki zmini v religijnomu zhitti Ekspansiya katolicizmu na shid bula pripinena rosijskij uryad vsilyako pidtrimuvav pravoslav ya yak odin z osnovnih zasobiv zmicnennya svogo vplivu v krayi Z ciyeyu metoyu u 1795 r imperatorskim ukazom bula stvorena Podilska guberniya centrom odnogo z povitiv yakoyi zaznacheno Ploskiriv nazva yakogo zminilas na Proskuriv Vona duzhe shvidko prizhilasya bo bula spivzvuchna zi slovom proskura tak imenuyut hlibec kotrij vzhivayetsya u pravoslavnih obryadah Cim ukazom stvoryuvalas samostijna Braclavska i Podilska yeparhiya II rozryadu z centrom u misti Bari Pershim yepiskopom Braclavskim ta Podilskim buv priznachenij chlen Sinodalnoyi kontori arhimandrit Donskogo monastirya Ioannikij Dlya togo shob zdijsnyuvati efektivnishij naglyad u najviddalenishih kutkah prostoroyi yeparhiyi za napoleglivoyu vimogoyu yepiskopa buli stvoreni poserednicki centri na miscyah dlya chogo u povitovih mistah u svoyu chergu buli stvoreni duhovni pravlinnya Ci pravlinnya u 1796 roci buli vidkriti v 13 mistah Podilskoyi guberniyi Dlya zruchnosti v upravlinni yeparhiya bula podilena na blagochinni upravlinnya okrugi yaki ocholyuvali blagochinni Proskurivske duhovne pravlinnya sho spochatku znahodilos u Chornomu Ostrovi 27 lipnya 1796 roku bulo perevedene v Proskuriv Iz zasnuvannyam takih pravlin povitovi mista peretvorilis u svoyeridni centri duhovnogo zhittya de vinikla neobhidnist privesti do vidpovidnogo rivnya hrami Svyato Pokrovskij Kafedralnij sobor Svyato Pokrovskij Kafedralnij sobor Golovnij pravoslavnij hram mista Svyato Pokrovskij kafedralnij sobor Pravoslavna Cerkva Ukrayini Vin znahoditsya poblizu perehrestya vul Volodimirskoyi z Kam yaneckoyu U XVIII XIX st cya chastina mista de nini visochit sobor vvazhalasya okoliceyu Proskurova ta 1824 roku zgidno z generalnim planom zabudovi mista bula vidvedena pid hristiyanskij cvintar Priblizno v ti zh roki v centri cvintarya pobuduvali neveliku cerkvu osvyachenu na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Sinagoga Neshodavno v odnomu z najstarishih kutochkiv mista provulku Pekarskomu vidbulosya vidkrittya vidnovlenoyi sinagogi Vona bula pobudovana u 1890 roci perezhila bagato liholit 2009 roku bula rekonstrujovana Sinagoga na Pekarskij vulici She odna sinagoga zbudovana u XVIII XIX st u pribuzkih kvartalah mista Sered odnopoverhovoyi skupchenoyi zabudovi cih kvartaliv vidilyalasya budivlya Velikoyi horalnoyi sinagogi yaka pervisno bula derev yanoyu sporudzhena u XVIII st a naprikinci XIX st perebudovana na ceglyanu U 1938 r sinagogu zakrili a pislya vijni peretvorili na sportivnij zal tovaristva Spartak Naprikinci 1950 h rokiv kvartal navkolo sinagogi povnistyu perebuduvali sporudili tripoverhovij navchalnij korpus kooperativnogo tehnikumu desho piznishe do nogo pribuduvali she odin korpus cogo zakladu osviti gurtozhitok ta zhitlovij budinok Takim chinom sinagoga opinilasya u podvir yi tehnikumu i bula znesena u 1991 r Teper na yiyi misci pobudovanij sportivnij zal kooperativnogo koledzhu Dokladnishe Sinagoga remisnikiv Hmelnickij Rimo Katolicka parafiya Hrista Carya Vsesvitu Kostel Hrista Carya Vsesvitu Vistavka Parafiya Hrista Carya Vsesvitu vvazhayetsya odniyeyu z najchiselnishih parafij Ukrayini She 20 rokiv tomu cogo hramu i parafiyi ne isnuvalo Na pochatku 1990 h rokiv u Hmelnickomu isnuvala lishe parafiya svyatoyi Anni u Grechanah Malenka kaplichka ne vmishala parafiyan chislo yakih postijno zrostalo Otec Vitaultas Merkes nastoyatel parafiyi sv Anni zvernuvsya do miscevoyi vladi z prohannyam pro vidilennya zemli pid budivnictvo novogo hramu Miska vlada u 1990 r dala dozvil na kupivlyu zemli A vzhe u sichni 1991 roku bula zvedena timchasova kaplicya Hrista Carya Vsesvitu Odnochasno rozpochalos budivnictvo velikogo hramu Sogodni cya grandiozna sporuda ye okrasoyu mista Takozh na teritoriyi hramu roztashovanij Budinok svyatogo otcya Pio Spochatku vin vikoristovuvavsya dlya potreb parafiyi Ale zgodom buv peredanij sestram ordenu Dochok Neporochnogo Sercya Presvyatoyi Divi Mariyi sho sluzhat pri hrami Na sogodni u budinku prozhivaye 9 ditej sirit yakimi opikuyutsya sestri Shoroku vulicyami mista Hmelnickogo prohodyat procesiyi teatralizovana Hresna Doroga u Strasnu P yatnicyu ostannya p yatnicya pered Velikodnem na svyato Bozhogo Tila u chervni i na svyato Presvyatoyi Divi Mariyi Rozariyevoyi 7 zhovtnya 31 serpnya 2014 roku vstanovili Pam yatnik Ivanu Pavlu II na teritoriyi hramu 19 grudnya 2021 roku bulo osvyacheno kaplicyu sv Dominika ordenu dominikanciv ta dushpastirski primishennya HramiDokladnishe Hrami Hmelnickogo Hristiyanstvo Rimsko katolicka cerkva Kostel Hrista Carya Vsesvitu Kostel Svyatoyi Anni Kostel Svyatoyi Anni kolishnij Kostel Svyatih apostoliv Petra i Pavla Kaplicya Svyatogo Dominika Ukrayinska greko katolicka cerkva Katedralnij sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Vsih svyatih ukrayinskogo narodu Cerkva Presvyatoyi Trijci Cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila Rosijska pravoslavna staroobryadska cerkva Cerkva Svyatogo Georgiya Peremozhcya UPC MP Svyato Georgiyivskij hram Pravoslavna cerkva Ukrayini Svyato Andriyivskij kafedralnij sobor Sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Protestantizm Cerkva Dim Yevangeliya Baptizm Cerkva Spasinnya P yatidesyatnictvo Cerkva adventistiv somogo dnyaYudayizm Velika horalna sinagoga kolishnya Sinagoga remisnikivSvyato Georgiyivskij hram Kostel Hrista Carya Vsesvitu Sobor Andriya PervozvannogoAdministrativnij podilMajdan Nezalezhnosti i Hmelnicka ODAPlosha bilya Filarmoniyi na vul Gagarinavulicya Panasa Mirnogo Ozerna Hocha misto Hmelnickij ne maye oficijnogo podilu na rajoni ale mozhna chitko viznachiti 10 mikrorajoniv Grechani Dubove Zarichchya Knizhkivci Lezneve Ozerna Pivdenno Zahidnij Rakove Ruzhichna Centralnij a takozh ci mikrorajoni dilyatsya na okremi masivi Blizhni ta Dalni Grechani Vostok Blizhnye Rakove ta in ta istorichnih chastin mista Novij Plan Zavallya Stare Misto ta in Na suchasnomu etapi rozvitku mista buduyutsya novi mikrorajoni na okolicyah mista taki yak Pershij parkovij mikrorajon Divokraj Vidradnij ta in Istorichni miscevosti Pravij bereg Pivdennogo Bugu Livij bereg Pivdennogo Bugu Bolgari VistavkaVisoke rajon cegelnogo zavodu DehtyarkaGrechani DivokrajDalni Grechani ZarichchyaDubove LezneveZavallya Molodizhnij bilya s Lisovi Grinivci Kavkaz OzernaKam yaneckij pereyizd OtradneKnizhkivciKudryanka abo Samec Novij plan Plan Pivdenno Zahidnij mikrorajonRakoveRuzhichnaStare misto starij bazar Starij aeroportTarabanivkaFelshtinskij pereyizd Lvivske shose Vulici mista Na karti Hmelnickogo zafiksovano bilshe 500 vulic provulkiv proyizdiv ta majdaniv U 1824 roci rozpochalas povna perebudova mista pislya velikoyi pozhezhi yaka stalasya u 1822 roci Generalnij plan perebudovi buv rozroblenij podilskim gubernskim zemlemirom V Rudlickim ta arhitektorom Vilyamsom Geste vul Starobulvarna nini Geroyiv Mariupolya na zadnomu plani Hmelnicka miska rada Plan mav chitkij podil na vulici vsya teritoriya mista bula podilena na 51 kvartal ta 403 sadibni dilyanki Za cim planom buli prokladeni vsi osnovni vulici centralnoyi chastini mista takij rozpodil zberigsya do nashih chasiv Okreslilisya ta otrimali nazvi vulici Soborna Kupecka nini Podilska Dvoryanska nini Volodimirska Komercijna nini Grushevskogo Aptekarska nini Proskurivskogo pidpillya Remisnicha nini Vajsera Miljonna nini Teatralna Geroyiv Majdanu Starobulvarna nini Geroyiv Mariupolya ta chastina Svobodi ta inshi Centralnimi zalishilisya i vishe zgadani poshtovi shlyahi doroga na Letichiv otrimala nazvu vulicya Oleksandrivska nini Proskurivska a na Kam yanec Kam yanecka Novi vulici za novim perspektivnim planom zemlemira Podilskoyi Palati derzhavnih mayetnostej V Oseckogo Velika Vokzalna nini Shevchenka Mala Vokzalna nini Pilipchuka Novobulvarna nini Franka ta inshi Z yavilisya pershi vulici za liniyeyu zaliznici na vidvedenih dlya vijskovogo vidomstva zemlyah i u peredmisti Dubove Takim chinom na pochatku XX stolittya dani na 1909 r u Proskurovi bulo 38 vulic ta provulkiv XX XXI stolittya prinesli Hmelnickomu burhlivu rozbudovu ta perejmenuvannya bilshosti vulic centralnoyi chastini mista peretvorennya jogo z nevelikogo torgovo remisnichogo mista u regionalnij ta oblasnij centr NaselennyaDokladnishe Naselennya Hmelnickogo Chiselnist Zmina chiselnosti naselennya 1897 1907 1920 1926 1939 1943 1959 1970 1979 1989 2001 2012 2013 2014 2020 202222 855 26 200 19 000 27 000 37 000 12 510 62 473 112 959 171 801 236 938 253 994 263 703 264 989 266 612 273 895 274 452 Nacionalnij sklad Istorichna dinamika nacionalnogo skladu Hmelnickogo za rezultatami perepisiv naselennya 1926 1939 1959 1989 2001ukrayinci 39 0 44 1 57 6 79 0 88 3rosiyani 7 8 8 1 19 4 14 2 7 9polyaki 9 7 7 8 11 2 3 2 2 0yevreyi 41 9 38 7 10 4 2 3 0 3 Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinci stanovili 98 naselennya mista rosiyani 2 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 88 39 rosijska 10 36 inshi ne vkazali 1 25 Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 82 naselennya mista rosijskoyu 6 ukrayinskoyu ta rosijskoyu v rivnij miri 12 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 88 naselennya mista rosijskoyu 9 GeografiyaKlimat Misto roztashovane v pomirno kontinentalnomu klimati z teplim litom m yakoyu zimoyu i dostatnoyu kilkistyu opadiv Vin sformuvavsya pid vplivom riznomanitnih chinnikiv Golovnim iz nih ye geografichna shirota z yakoyu pov yazana visota Soncya nad gorizontom i velichina sonyachnoyi radiaciyi Visota Soncya nad gorizontom na teritoriyi oblasti v chervni v poluden dosyagaye 63 65 v grudni 16 18 a v rivnodennya 39 5 41 5 Trivalist dnya zminyuyetsya vid 8 do 16 5 godini Neodnakovi pokazniki visoti Soncya nad gorizontom ta zmini hmarnosti protyagom roku vplivayut na zminu sonyachnoyi radiaciyi vid 130 kal sm2 v grudni do 530 kal sm2 v chervni dosyagayuchi za rik 101 kkal sm2 Klimat HmelnickogoPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 13 3 17 1 23 2 28 5 31 7 34 1 34 2 36 7 36 2 27 8 20 2 13 9 43 0Serednij maksimum C 2 1 0 7 4 1 13 0 19 4 22 6 23 7 23 1 19 0 12 5 5 2 0 2 11 7Serednya temperatura C 5 3 4 0 3 7 9 13 9 17 2 18 5 17 5 13 7 8 0 2 3 2 5 7 3Serednij minimum C 8 5 7 3 3 5 2 9 8 4 11 9 13 3 12 2 8 5 3 6 0 5 6 1 2 9Absolyutnij minimum C 31 2 28 2 23 4 8 3 3 5 2 0 5 1 2 1 4 5 13 5 20 1 26 4 30 5Norma opadiv mm 37 38 32 49 67 103 104 68 53 33 41 43 668Dzherelo https en climate data org location 3017 Klimat ta pogoda HmelnickijGidrologiya mista Pivdennij Bug u Hmelnickomu pozadu ostriv Kohannya Iz zahodu na shid Hmelnickogo protikaye richka Ploska pritoka Pivdennogo Bugu yakij tezh protikaye mistom Ploska ye nevelikoyu richkoyu v zahidnij chastini mista v rajoni Grechan i ye okrasoyu parku im Chekmana vona roztikayetsya u viglyadi kanaliv Pivdennij Bug druga za velichinoyu richka krayu sho vpadaye v Chorne more Dovzhina yiyi stanovit 792 km Hmelnichchini nalezhit verhiv ya richki zavdovzhki 120 kilometriv Prirodno zapovidnij fond Botanichni pam yatki prirodi Aleya kashtana kinskogo Buk chervonij vul Geroyiv Mariupolya Buk chervonij vul Geroyiv Majdanu Gorih chornij Lipa zvichajna Dendrologichni parki Podillya Botanichni sadi Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Zarichchya Skver im T G Shevchenka Park im M Chekmana Sad Grigoriya Skovorodi EkonomikaDo 1920 roku v Proskurovi bula napivkustarna promislovist harchova sogodni misto ye promislovim centrom Hmelnicki pidpriyemstva viroblyayut chimalo promislovoyi produkciyi Ukrayini Dlya rozvitku promislovosti tut ye spriyatlivi umovi dostatnya kilkist trudovih resursiv nerudnih kopalin silskogospodarskoyi sirovini Na yih osnovi sformuvalis galuzi harchovoyi legkoyi mashinobudivnoyi promislovosti virobnictvo budivelnih materialiv Rozvinuti takozh derevoobrobna palivno energetichna himichna ta inshi galuzi Vazhlive misce sered galuzej promislovosti zajmaye mashinobuduvannya Pidpriyemstva ciyeyi galuzi vipuskayut verstati kovalsko presove ustatkuvannya transformatori derevorizalni instrumenti plugi silskogospodarski mashini kabel elektrotehnichni virobi Najbilshi pidpriyemstva oblasti virobnichi ob yednannya Ukrelektroaparat Kation Termoplastavtomat kovalsko presovogo ustatkuvannya zavodi transformatornih pidstancij traktornih agregativ u Hmelnickomu Promislovist ZAT Hmelnicka konditerska fabrika Kondfil Najbilshu pitomu vagu v strukturi promislovogo virobnictva mista zajmayut himichna i naftohimichna galuz 28 1 mashinobudivna promislovist 25 3 harchova galuz 19 ta budivelna promislovist 7 3 Hmelnickij cukrovij zavod Stabilno pracyuyut ta naroshuyut obsyagi virobnictva TOV Ukrelektroaparat TOV Hekro Pet LTD ZAT Maslosirbaza SP Agro Podillya TOV Transformator servis MPP Shid VAT Hmelnickij oblasnij pivzavod KP Kombinat budivelnih materialiv VAT zavod Strommashina Wishak ta inshi Z pochatku 2007 roku postupovo pochali naroshuvati obsyagi promislovogo virobnictva ZAT Kondfil ta VAT zavod Neva na yakih v ostanni roki sposterigavsya spad virobnictva Na danij moment VAT zavod NEVA pripiniv svoyu robotu ZAT Kondfil provodit proceduru bankrutstva z 2017 roku U sichni serpni 2007 roku promislovimi pidpriyemstvami usih galuzej realizovano promislovoyi produkciyi robit poslug u vidpusknih cinah na 1643 7 mln grn ce stanovit 33 1 do zagalnogo obsyagu po oblasti i zbilshivsya na 394 6 mln grn u porivnyanni iz sichnem serpnem 2006 roku Obsyag realizovanoyi promislovoyi produkciyi na odnu osobu po mistu sklav 6375 3 grn sho majzhe u 1 8 razi perevishuye analogichnij pokaznik po oblasti 3637 grn ta na 1507 grn bilshe nizh u vidpovidnomu periodi minulogo roku Temp prirostu produktivnosti praci po m Hmelnickomu za sichen serpen 2007 roku sklav 19 4 za vidpovidnij period 2006 roku 18 1 U misti Hmelnickomu promislovi pidpriyemstva usih galuzej uspishno pracyuyut nad vdoskonalennyam svoyeyi produkciyi do rivnya yevropejskih standartiv Na 11 promislovih pidpriyemstvah vprovadzheno sertifikaciyu vlasnoyi sistemi yakosti na vidpovidnist derzhavnomu standartu ISO 9001 versiyi 2001 roku Ce taki pidpriyemstva yak VAT Ukrelektroaparat DP Novator PP Vud ZAT Maslosirbaza ZAT Interlit TOV Tin Impeks DP Alma Shkirgalantereya TOV Hekro Pet LTD VAT Hmelnickoblenergo TOV Ukrelkom VAT Hmelnickzalizobeton Pidgotovka do vprovadzhennya standartu ISO 9001 v cej chas koli provoditsya na TOV Transformator servis VAT Hmelnickij mehanichnij zavod ta VAT Hmelnickij oblasnij pivzavod Tak transformatorni pidstanciyi riznih modifikacij sho viroblyayutsya na VAT Ukrelektroaparat postachayutsya bilsh nizh u 30 krayin svitu riznoplanova produkciya DP Novator znana yak u misti tak i v 15 krayinah blizhnogo ta dalnogo zarubizhzhya majzhe 60 zagalnih obsyagiv virobnictva VAT AK Advis ye eksportni postavki popit maye produkciya VAT Hmelnickzalizobeton 30 yakoyi realizuyetsya po vsij Ukrayini Z najkrashoyi storoni v misti ta za jogo mezhami zarekomenduvala sebe produkciya pidpriyemstv harchovoyi promislovosti Majzhe 30 zagalnih obsyagiv virobnictva ZAT Hmelnicka maslosirbaza eksportuyetsya v krayini SND Spozhivachi produkciyi z tovarnoyu markoyu Vershkovij raj zadovoleni yakistyu ta cinovimi pokaznikami tovaru Majzhe 74 produkciyi TzOV Hmelnickij kombinat hliboproduktiv eksportuyetsya u 7 krayin SND Zhive pivo VAT Hmelnickij oblasnij pivzavod otrimalo visoku ocinku vid zhiteliv ta gostej nashogo mista U veresni 2018 roku v Hmelnickomu SEBN vidkrivaye v Hmelnickomu pershij ceh zavodu z virobnictva kabelno providnikovoyi produkciyi dlya avtomobiliv koncernu Vollkswagen na 2000 robochih misc Torgivlya Misto Hmelnickij vidome na vsyu Ukrayinu yak misto torgivli Rich u tomu sho same tut roztashovanij odin iz najbilshih rinkiv Yevropi hmelnickij rechovij rinok Syudi priyizdyat lyudi ne tilki zi vsiyeyi Ukrayini a j iz Polshi Bilorusi Moldovi ta inshih najblizhchih krayin susidiv Libid Plaza U 2007 roci na pivden vid mista na teritoriyi sela Rozsosha bilya Hmelnickogo aeroportu bulo vidkrito TSC Podillya plosheyu 22 ga de bulo oblashtovano 4 700 torgovelnih paviljoniv TSC Podillya pozicionuvalosya yak zamina isnuyuchomu Hmelnickomu rechovomu rinku Budivnictvo TSC vidbuvalosya zi skandalami pro nezakonnist proyektu brudni investiciyi zayavlyali misceva vlada gromadski organizaciyi ta torgovci z inshih rinkiv Hmelnickogo narodni deputati Ukrayini Lev Biryuk Oleg Tyagnibok Volodimir Spivachuk Zreshtoyu rinok tak i ne zapracyuvav hocha vartist torgovogo miscya na nomu dohodila do 24 tisyach dolariv Takozh rozvivayetsya internet torgivlya Golovni torgovelni centri Hmelnickogo OAZIS Tavriya V Libid Plaza Promenad Oleksandrivskij Atrium CUM Torgovelnij Centr vidomij yak Dityachij svit Dubovo Riko Siti Centr HM Ultramarin Torgovij Dim na Podilskij Yarmarki U misti dekilka raz na rik vidbuvayutsya rizni yarmarki Chastishe vsogo voni vidbuvayutsya na vulici Pribuzkij prosto neba suprovodzhuyut taki rozvagi yak vistavi muzichnih kolektiviv Podillya igri ta konkursi Na vulici Pribuzkij vidbuvayutsya de v shirokomu asortimenti predstavleni nasinnya sadzhanci kovbasni hlibobulochni virobi boroshno krupi makaronni virobi molochna produkciya riba ta inshi prodovolchi tovari U Hmelnickij torgovo promislovij palati prohodyat yarmarki institucijnogo rozvitku dlya organizacij yaki zajmayutsya rozvitkom gromadyanskogo suspilstva Ce misce de koristuvachi znahodyat sobi nadijnih ta profesijnih vikonavciv de provodyat majster klasi vidomi praktikiv u sferi institucijnogo rozvitku Yarmarok institucijnogo rozvitku organizovuye Resursnij centr GURT u ramkah proyektu Investujmo v institucijnu spromozhnist gromadyanskogo suspilstva sho realizuyetsya v mezhah programi Ob yednuyemosya zaradi reform UNITER sho finansuyetsya Agentstvom SShA z mizhnarodnogo rozvitku USAID ta vikonuyetsya Pact Inc Shoroku vidbuvayetsya tradicijnij TransportRuh miskogo transportu yakij kursuvav za vstanovlenoyu shemoyu z 2007 roku bulo reorganizovano u sichni 2013 roku Hmelnickij trolejbus Dokladnishe Hmelnickij trolejbus Hmelnickij trolejbus Hmelnickij trolejbus municipalna trolejbusna merezha perevezennya pasazhiriv zdijsnyuye KP Elektrotrans na berezen 2013 roku direktor pidpriyemstva Viktor Palamarchuk Trolejbus u Hmelnickomu ye odnim iz prioritetnih vidiv gromadskogo transportu sho pokrivaye yak centr mista tak i viddaleni vid nogo mikrorajoni U 2012 roci trolejbusami ta avtobusami pidpriyemstva KP Elektrotrans perevezeno 39 4 mln pasazhiriv Avtobus 7 listopada 1929 roku v Proskurovi pochavsya regulyarnij ruh avtobusa Proskurivskij tramvaj Dokladnishe Proskurivskij tramvaj U 1899 roci proskurivskij kupec David Volkovich Nirenberg perebuvayuchi za komercijnimi spravami u Zhitomiri vipadkovo stav svidkom vidkrittya u comu misti tramvajnogo ruhu Cya podiya spravila na kupcya nezabutnye vrazhennya i vin odrazu zagorivsya ideyeyu organizaciyi tramvajnogo spoluchennya u ridnomu Proskurovi Ale na toj chas pro tramvaj ne moglo buti i movi tomu sho v misti ne bulo ni elektromerezhi ni elektrostanciyi Prote Nirenberg nastilki zahopivsya ideyeyu sho pomalu sam rozroblyaye Plan sporudzhennya miskoyi elektrichnoyi zaliznici i buduchi vplivovoyu lyudinoyu kupec zajmavsya dovoli pributkovim biznesom optovoyu torgivleyu cukrom i tyutyunovimi virobami pochav pidshtovhuvati misku vladu do yaknajshvidshoyi elektrifikaciyi Proskurova Navesni 1910 roku miska duma ogolosila konkurs na vlashtuvannya elektriki v misti U konkursi vzyali uchast proyekti vid chotiroh privatnih osib sered yakih buv i kupec Nirenberg Na vidminu vid inshih tilki v jogo proyekti okremim punktom zaznachalosya te sho pislya pobudovi elektrostanciyi i provedennya po mistu osvitlennya vin beretsya za sporudzhennya u Proskurovi tramvaya Buv navit namichenij marshrut za yakim povinni buli bi proklasti tramvajni koliyi Kam yaneckij pereyizd rajon filarmoniyi vul Kam yanecka vul Oleksandrivska nini Proskurivska povorot po Starobulvarnij nini Svobodi vul Velika Vokzalna nini Shevchenka zaliznichnij vokzal Prote u konkursnij borotbi miska vlada viddala perevagu proyektu inzhenera Rabinovicha yakij peredbachav pobudovu centralnoyi elektrostanciyi prokladannya osvitlyuvalnoyi merezhi ta pidklyuchennya vsih bazhayuchih elektrospozhivachiv Peremig zvichajnij pragmatizm adzhe Rabinovich zaproponuvav cilij ryad pilg na osvitlennya miskih vulic i dlya byudzhetnih ustanov bezkoshtovno osvitlyuvati budinok miskoyi upravi miskogo sadu gromadskoyi biblioteki ta in Pro perspektivu mati tramvaj pid chas golosuvannya navit nihto i ne zgadav Zaliznichnij transport Dokladnishe Hmelnickij zaliznichnij vokzal U 1870 roci v istoriyi Proskurova vidbulasya podiya sho istotno vplinula na podalshij rozvitok mista bulo zavershene budivnictvo zaliznichnoyi liniyi Zhmerinka Proskuriv Volochisk Odnochasno z rozbudovoyu stanciyi sporudzhenij vokzal sho odrazu posiv u zhitti proskurivchan viznachne misce Pid chas vijni 1941 1945 rokiv stancijni sporudi zokrema vokzal suttyevo postrazhdali u povoyenni roki postalo pitannya pro budivnictvo novogo vokzalu Takim chinom u 1951 1952 rokah pershij vokzal buv znesenij a na jogo misci sporudzheno novij U 1984 roci vidbulas chergova povna perebudova vokzalu Na peroni zaliznichnogo vokzalu Vazhlivu rol u transportnij infrastrukturi mista vidigrayut zaliznichni zupinki Grechani Rechovij Rinok Kam yaneckij Pereyizd Hmelnickij Pasazhirskij Rakove Aeroport Hmelnickij Dokladnishe Hmelnickij aeroport Faktichno aviapidpriyemstvo zasnovano i pochalo samostijnu robotu 10 bereznya 1984 roku Hmelnicke regionalne viddilennya derzhavnoyi aviakompaniyi Avialiniyi Ukrayini utvorene 26 11 1993 r Hmelnicke aviapidpriyemstvo derzhavnoyi aviakompaniyi Avialiniyi Ukrayini utvoreno Nakazom Derzhavnogo departamentu aviatransportu Ukrayini 134 vid 20 12 1994 r zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini 790 84 vid 21 12 1994 r Hmelnicke aviapidpriyemstvo Podillya Avia utvoreno zgidno z rishennyam Kolegiyi Ministerstva transportu Ukrayini 84 vid 18 03 1998 r OsvitaZakladi vishoyi osviti Universitet Upravlinnya ta PravaAkademiya Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi UkrayiniMuzichne uchilishe im V I Zarembi Vishu osvitu v Hmelnickomu mozhna otrimati v nizci zakladiv zokrema j specializovanih U misti pracyuyut vishi III IV rivniv akreditaciyi ta I II rivniv akreditaciyi yak derzhavni perevazhno tak i dekilka privatnih Vishi Hmelnickogo zdebilshogo ye okremimi zakladami osviti ale ye takozh i filiali zagalnoderzhavnih ZVO Universiteti akademiyi ta instituti Hmelnickij nacionalnij universitet kolishnij Tehnologichnij institut pobutovogo obslugovuvannya zgodom Tehnologichnij universitet Podillya Hmelnickij universitet upravlinnya ta prava kolishnij Hmelnickij institut regionalnogo upravlinnya ta prava Nacionalna akademiya Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini im Bogdana Hmelnickogo Hmelnickij institut Mizhregionalnoyi Akademiyi upravlinnya personalom Hmelnicka gumanitarno pedagogichna akademiya Universitet ekonomiki ta pidpriyemnictva Hmelnickij ekonomichnij universitet Hmelnickij kooperativnij torgovelno ekonomichnij institut Hmelnickij institut socialnih tehnologij Vidkritogo mizhnarodnogo universitetu rozvitku lyudini Ukrayina Zakladi vishoyi osviti I II rivniv akreditaciyi ta profesijno tehnichni uchilisha Vishe profesijne uchilishe 4 Hmelnickij torgovelno ekonomichnij koledzh KNTEU Hmelnicke muzichne uchilishe im V Zarembi Hmelnickij kooperativnij torgovelno ekonomichnij koledzh HKTEI Hmelnickij medichnij koledzh Hmelnickij finansovo ekonomichnij koledzh ekonomichnogo universitetu Hmelnickij politehnichnij koledzh Hmelnickij profesijnij budivelnij licej Hmelnickij profesijnij licej Hmelnickij profesijnij licej harchovoyi promislovosti Hmelnickij profesijnij licej sferi poslug Vishe profesijne uchilishe 11 Hmelnickij profesijnij licej elektroniki Hmelnickij profesijnij torgovo kulinarnij licej Vishe profesijno tehnichne uchilishe 25Ohorona zdorov yaHmelnicka miska likarnya19 zhovtnya 2018 roku u Hmelnickomu vidbulasya urochista ceremoniya zakladannya kapsuli sho oznamenuvala pochatok budivnictva novogo likuvalno diagnostichnogo korpusu oblasnoyi dityachoyi likarni pislya zavershennya yakogo oblast otrimaye povnoprofilnij dityachij medichnij zaklad yakij nadavatime medichnu dopomogu visokospecializovanogo tretinnogo rivnya najmolodshim paciyentam oblasti Na cyu podiyu meshkanci oblasti ochikuvali bagato rokiv bo dovgij chas Hmelnichchina zalishalasya yedinoyu v Ukrayini oblastyu sho ne mala povnocinnoyi oblasnoyi dityachoyi likarni Pitannya vzhe trivalij chas namagalisya virishiti na usih rivnyah odnak lishe cogorich nareshti bulo vidileno 30 mln grn z oblasnogo byudzhetu ta 10 mln grn iz derzhavnogo fondu regionalnogo rozvitku zavdyaki chomu stalo mozhlivim rozpochati budivnictvo novogo korpusu KulturaHmelnickij znachnij kulturnij oseredok Podillya i derzhavi v cilomu Tut pracyuyut 4 teatri ta oblasna filarmoniya kinoteatri dekilka muzeyiv inshi zakladi kulturi Same tut podolyani ta gosti mista zmozhut diznatisya bagato cikavih faktiv pro Hmelnickij rozshiriti svij krugozir ta poznajomitisya iz kulturnoyu spadshinoyu krayu U misti takozh ye mistecke ob yednannya Spalah Ob yednannya tvorchih lyudej mista Hmelnickogo povedinci yakih nevlastiva stereotipnist ta pasivnist voni potrebuyut dinamichnogo riznoplanovogo kulturnogo zhittya i mozhlivosti vplivati na nogo Zasnovnikami ob yednannya ye Mihajlo Tristan biznesmen Igor Lisij bas gitarist grupi Motor rolla ta davnij drug ruhu Ne bud bajduzhim ta Oleksandr Kurkchi hudozhnik Shorichno dlya fotografiv amatoriv ta profesionaliv provoditsya fotokonkurs Hmelnickij kriz ob yektiv priurochenij do svyatkuvannya Dnya mista Festivali Art Major Show festival orkestrovih shou program yakij vpershe vidbuvsya v Hmelnickomu 9 11 travnya 2019 roku Proyekt vidbuvavsya za pidtrimki Ukrayinskogo kulturnogo fondu Uchasnikami festivalyu stav narodnij kolektiv mazhoretok Alfa z mista Hmelnickogo kolektiv mazhoretok Iris z Ugorshini nacionalnij prezidentskij orkestr orkestr vijskovo muzichnogo centru Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini z mista Chernigova orkestr barabanshic Studiya 117 z mista Odesi estradnij orkestr Golovnogo upravlinnya Nacionalnoyi policiyi v Hmelnickij oblasti narodnij hudozhnij kolektiv estradno duhova studiya Suvenir z mista Kiyiv Festival zavershivsya shou Misto ne spit Uchast u festivali vzyalo blizko 200 uchasnikiv Voni vikonuvali muziku brali uchast u batlah Vden pereglyad shou ne obmezhuvavsya propuskami chi perepustkami brasletami Chotiri orkestri zmagalis u vikonanni melodij riznih zhanriv Zvuchala muzika z komediyi Diamantova ruka Shedrik 9 travnya vidbuvalis vistupi mazhoretok 10 travnya orkestrovij koncert festivalyu festivalni defile duhovih orkestriv vidkrittya festivalyu Vechirnye shou teatr orkestriv Misto ne spit 11 travnya vidbuvsya batl orkestriv orkestrovij koncert festivalyu koncert Prezidentskogo orkestru v oblasnij filarmoniyi i zakrittya festivalyu JazzFestPodillya festival v 2018 roci up yate provodivsya u misti Hmelnickij Hmelnickomu 11 ta 12 travnya V nomu brali uchast muzikanti z Hmelnickogo ta inshih misti Ukrayini V pershij festivalnij den vistupav Tanok na majdani Kongo Festival provodivsya na sceni poblizu kinoteatru im T G Shevchenka ta bilya torgovogo centru Dityachij svit Festival Slovo yednaye literaturnij festival yakij buv zapochatkovanij u Hmelnickij Hmelnickomu v 2015 roci V 2019 roci rozpochavsya 16 veresnya i trivav do 28 veresnya Literaturnij festival rozpochavsya z brifing prezentaciyi na yakomu buli prisutni predstavniki hmelnickih literaturnih spilok bibliotekari spivrobitniki riznih zakladiv kulturi Festival prohodit u ramkah zahodiv Do Dnya mista Hmelnickogo Pid chas festivalyu vidbuvayetsya prezentaciya novih tvoriv pismennikiv prezentaciya vidanih knig Vidbuvayutsya zustrichi z pismennikami U festivali berut uchast pismenniki z Hmelnickogo riznih mist Ukrayini ta inshih derzhav Miscem dlya provedennya festivalyu stayut navchalni ta kulturno mistecki zakladi mista Zavershennya festivalyu prohodit u skveri imeni Tarasa Grigorovicha ShevchenkaTeatri muzika i kino Hmelnickij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr im Mihajla StarickogoTeatr lyalokHmelnicka filarmoniya Teatri i muzichni zakladi mista Oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr im Mihajla Starickogo Hmelnickij akademichnij oblasnij teatr lyalok oblasna filarmoniya Mono teatr Kut Shoroku naprikinci serpnya u Hmelnickomu prohodit teatralnij festival 2011 roku na XII Mizhnarodnij festival monovistav Vidlunnya 2011 priyihali kolektivi iz Ukrayini Rosiyi Bilorusi Litvi Virmeniyi Izrayilyu Franciyi Polshi Nimechchini Kirgizstanu ta Estoniyi Vidlunnya ye yedinim ukrayinskim festivalem sho prohodit za pidtrimki YuNESKO U Hmelnickomu pracyuyut 5 kinoteatriv Multipleks Chotirizalnij kinoteatr yakij maye zal dlya pereglyadu 3D filmiv Almodovar Kinoteatr Planeta yakij maye dva zali Sinij ta Prem yernij 3D Kinoteatr imeni Tarasa Shevchenka Avtomobilnij kinoteatr AVTO KINO za adresoyu vul Berezneva 3 nedaleko vid Ternopilskoyi vulici Kinoteatr Rakove SuperXD kinoteatr iz cilindrichnim ekranom i tehnologiyeyu XD Atrakcion 5D 5 hvilin zadovolennya v TRC Oazis SmartCinema u TC WoodMall Pershij kinoteatr Hmelnickogo takozh mav nazvu Oazis ta znahodivsya na misci filarmoniyi Mistecki ta horeografichni kolektivi mista Hmelnickij akademichnij municipalnij kamernij hor Hudozhnij kerivnik ta golovnij dirigent zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Igor Cmur Misto pishayetsya odnim iz najkrashih dityachih tancyuvalnih kolektiviv Ukrayini ansamblem tancyu Podolyanchik Hmelnickij akademichnij municipalnij kamernij hor Kolektiv Kozaki Podillya Hmelnickij simfonichnij orkestr Kolektiv mazhoretok Alfa Hudozhnij kerivnik Oleksandr Milnikov Teatr Dzerkalo vsesvitu Kolektiv Kozacki Dzhuri Hudozhnij kerivnik Zagurskij Kostyantin Francovich Zrazkovij dityachij ansambl narodnogo tancyu Syajvo Hmelnickoyi dityachoyi shkoli mistectv Kerivnik Igor Andrushko Zrazkovij ansambl narodnogo tancyu Kalina Centru nacionalnogo vihovannya uchnivskoyi molodi Hudozhnij kerivnik Inna Karachkovska Zrazkovij ansambl narodnogo tancyu Namisto Hmelnickogo miskogo budinku kulturi Hudozhnij kerivnik Irina Shtogrina Zrazkovij ansambl suchasnogo tancyu FRESh Hmelnickoyi dityachoyi shkoli mistectv Kerivnik Nataliya Onishuk Narodnij amatorskij ansambl balnogo tancyu Uspih Hmelnickogo miskogo budinku kulturi Kerivnik Sergij Kondriko Narodnij amatorskij ansambl tancyu Veselka miskogo budinku kulturi Kerivnik Volodimir Petrina Narodnij amatorskij ansambl ukrayinskogo folklornogo tancyu Gonta Centru nacionalnogo vihovannya uchnivskoyi molodi Hudozhnij kerivnik A Zhovnir Narodnij molodizhnij ansambl tancyu Vesnyanka Centru nacionalnogo vihovannya uchnivskoyi molodi Hudozhnij kerivnik Yevgen MandzijMuzeyi Hmelnickij muzej studiya fotomistectva na Proskurivskij Hmelnickij muzej studiya fotomistectva Ekspozicijnij zal muzeyu U Hmelnickomu diyut taki muzeyi oblasnij krayeznavchij muzej oblasnij hudozhnij muzej Literaturnij muzej Muzej istoriyi mista Hmelnickogo Kimnata muzej Grigoriya Skovorodi Hmelnickij muzej studiya fotomistectva Muzej sporidnenih mist Hmelnickogo Muzej panorama Zvilnennya Proskurova Istoriko muzejnij kompleks Svitlo dushi Muzej Golokostu ta yevrejskoyi gromadi Hmelnickogo Art Galereya MASLO Gotuyetsya do vidkrittya muzej Hmelnickij pravoslavnij Z 1980 po 1991 roki u Hmelnickomu isnuvav takozh budinok muzej Georgiya Verejskogo zaraz lishe postijno diyucha ekspoziciya tvoriv hudozhnika u Hudozhnomu muzeyi Nini v misti z uspihom diye persha v Ukrayini shkola ikonopisu Nikosh Sadovo parkova arhitektura Hmelnickij ne maye velikih parkiv zate tut dovoli bagato nevelikih parkiv i skveriv Stanom na 2001 rik na odnogo meshkancya mista pripadalo 72 m zelenih nasadzhen Dekilka rokiv tomu v oblasnomu centri pochali buduvati novi zoni vidpochinku Skver im Banderi roztashovanij poblizu miscevogo plyazhu Tut rozshirili pishohidnu zonu postavili suchasni lavochki vstanovili lihtari oblashtuvali klumbi Na vse ce z miskoyi skarbnichki vitratili ponad 6 miljoniv griven Park kulturi i vidpochinku imeni Mihajla Chekmana centralnij velikij park m Hmelnickogo Plosha 55 2745 ga Pri vhodi v park ye aleya skulptur na teritoriyi parku rozmisheno litnij teatr muzichna estrada tancyuvalnij majdanchik paviljoni atrakcioni sportivni i dityachi majdanchiki mini zoopark miscya dlya vidpochinku Park imeni Ivana Franka park plosheyu 2 12 ga u centralnij chastini mista bilya zaliznichnih kolij Ye dityachij majdanchik u vihidni dni zbirayutsya hudozhniki Centralnoyu vissyu ye aleya sho vede do pam yatnika Ivanovi Franku vstanovlenomu za nezalezhnosti Ukrayini Pionerskij skver nevelikij skver faktichno navproti Parku im Franka Centralnij majdanchik zajmaye Memorialnij kompleks na chest voyiniv vizvoliteliv mista u Drugij Svitovij vijni Skver imeni Tarasa Shevchenka Miskij sad odin iz najmalovnichishih kutochkiv Hmelnickogo ulyublene misce vidpochinku bagatoh hmelnichan i gostej mista Roztashovanij u samomu seredmisti poruch iz vuliceyu Proskurivskoyu Znahoditsya na misci kolishnoyi Hlibnoyi ploshi Skver Skorboti Skver Angel Skorboti roztashovanij na vulici Proskurivskij navproti CUMu ta Universitetu upravlinnya ta prava Skver buv she zakladenij u kvitni 1953 roku na toj chas vin znahodivsya na rozi vulic 25 Zhovtnya ta Dzerzhinskogo nini Proskurivska ta Svobodi v centri yakogo vstanovleno skulpturu pismennika M Gorkogo U 1997 r roci skver buv povnistyu perebudovanij a v jogo centri vstanovlenij pam yatnik zhertvam represij Yangol skorboti Avtori hmelnicki skulptori Mikola ta Bogdan Mazuri Panorama dendroparku Podillya Dendropark Podillya plosha 30 5 ga Roztashovanij u pivnichno shidnij chastini mista Vhid do parku velichnij monumentalnij pam yatnik voyinam Nimecko radyanskoyi vijni Park Zarichchya park plosheyu 4 2 ga Roztashovanij v odnomu iz spalnih mikrorajoniv mista z metoyu stvorennya misc vidpochinku dlya meshkanciv Pivdenno Zahidnogo mikrorajonu miskoyu Radoyu v 1998 roci prijnyato rishennya pro stvorennya ta oblashtuvannya novogo parku vidpochinku Vin roztashovanij po Lvivskomu shose Zagalna plosha parku stanovit 6 ga Hmelnickij park im Shevchenka Leznivecke urochishe znahoditsya na pivnichno shidnij okolici mista Zajmaye dosit veliku teritoriyu 114 ga Populyarne misce vidpochinku sered zhiteliv mista Skver tankistiv Kam yaneckij skver roztashovanij mizh vul Kam yaneckoyu ta vul G Skovorodi U centri skveru znahoditsya Tank T 34 iz tablichkoyu na yakij perelicheno vsi chastini yaki brali uchast u zvilnenni mista pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Na misci tanku u 1960 h rokah znahodilas velichna skulpturna grupa Nauka pracya kosmos vstanovlena na chest pidkorennya kosmosu radyanskoyu lyudinoyu ale u 1980 h rokah miska vlada virishila kompoziciyu znesti i oblashtuvati skver iz tankom Sad Grigoriya Skovorodi roztashovanij bilya korpusiv hmelnickoyi filiyi universitetu Ukrayina na perehresti vulic Yaroslava Mudrogo ta Kozackoyi Na teritoriyi sadu vstanovleno pam yatnik Grigoriyu Skovorodi a takozh sonyachnij godinnik proyekt yakogo rozroblyali rektor Mihajlo Chajkovskij razom iz vidomim skulptorom Vasilem Korchovim Sonyachnij godinnik vikonano v podilskomu stili ta z podilskoyu simvolikoyu u viglyadi zhertovnika blizko metra v diametri Na nomu visichenij visliv ukrayinskogo filosofa Grigoriya Skovorodi Z usih vtrat vtrata chasu najvazhcha Filarmonijskij skver znahoditsya na rozi vulic Gagarina ta Kam yaneckoyi poruch oblasna filarmoniya vid yakoyi i otrimav svoyu nazvu Ostriv lyubovi ostriv i vodnochas park Vin znahoditsya na r Pivdennij Bug bilya TC Oazis Potrapiti na ostriv mozhna ulitku za dopomogoyu chovna chi katamarana a uzimku po krizi Park Rakove v odnojmennomu mikrorajoni Rakove bilya budinku kulturi im S Petlyuri stvorenij dlya vijskovih i yihnih simej yaki prozhivali v danomu rajoni Molodizhnij park roztashovanij na livomu berezi r Pivdennij Bug u centralnij chastini mista bilya miskogo plyazhu Park buv zakladenij u kvitni 2013 roku ale dosi ne oblashtovanij dlya vidpochinku Botanichnij sad HNU Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Na jogo teritoriyi zibrano bagato vidiv kvitiv derev ta kushiv Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu ye bazoyu dlya prohodzhennya zagalno ekologichnoyi ta landshaftno ekologichnoyi praktik vedennya naukovo doslidnoyi roboti napisannya kursovih ta diplomnih robit Aleya zakohanih ce nevelikij skver bilya miskogo RACSu Odne z najulyublenishih misc molodi Aleya znahoditsya na vul Gagarina ranishe Starobulvarna Chudernacki lavochki z romantichnimi eksponatami i nadpisami Aleyu vidkrili u veresni 2009 roku v ramkah vidznachennya 578 yi richnici Hmelnickogo Aleya spivdruzhnosti znahoditsya bilya torgovogo kompleksu Agora mikrorajon Ozerna aktivisti ta zaprosheni predstavniki miskoyi radi visadili 14 beriz na chest 14 mist pobratimiv Hmelnickogo Kozhne derevo zakripili za pevnoyu organizaciyeyu Do 25 kvitnya 2015 roku bilya kozhnogo dereva bude vstanovleno tablichku z nazvoyu odnogo z mist pobratimiv Hmelnickogo i granitnij kamin yakij hudozhniki rozpishut u nacionalni kolori vidpovidnogo mista Aleya Geroyiv Nebesnoyi Sotni roztashovana u Dendroparku Podillya nalichuye ponad sotnyu yalinok Kalinovij Gaj znahoditsya u Pionerskomu skveri Dereva visadili z nagodi 70 richchya zvilnennya Ukrayini vid nacistskih okupantiv posadili same kalinu bo ce simvol ukrayinskogo narodu Kozhen zaklad kulturi nashogo mista visadiv tut kushi kalini Za davnoyu ukrayinskoyu tradiciyeyu kalinu sadzhali bilya misc zahoronennya adzhe vona simvolizuye krov i vogon Tut lezhat zahisniki ukrayinskoyi zemli a yiyi cvit prikrashatime ce misce Skver Ploskiriv roztashovanij u mikrorajoni Grechani maye trenazhernij majdanchik Biblioteki Persha biblioteka v Proskurovi z yavilasya v 1901 roci Na sogodni v Hmelnickomu pracyuye 19 bibliotek V misti diye Hmelnicka miska centralizovana bibliotechna sistema iz 15 bibliotek 10 dlya doroslih ta 5 dlya ditej Chitalnij zal biblioteki filiyi 8 Najbilshi biblioteki mista Hmelnicka miska centralizovana bibliotechna sistema Hmelnicka miska CBS 15 bibliotek filij u riznih rajonah mista Centralna miska biblioteka vul Podilska 78 Biblioteka filiya 2 vul Prospekt Miru 70 3 Biblioteka filiya 3 vul Kurchatova 15 1 Biblioteka filiya 4 vul Chornovola 112 vul Profspilkova 1100 Biblioteka filiya 7 vul Institutska 8 Biblioteka filiya 8 vul Karmelyuka 8 Biblioteka filiya 9 vul Gastello 16 Biblioteka filiya 10 vul Ternopilska 32 Lvivske shose 47 2 Biblioteka filiya 12 Prospekt Miru 76 2 Biblioteka filiya 13 vul Bazhana 16 Biblioteka filiya 14 vul Popova 7 vul Gastello 16 vul Karbisheva 1 Hmelnicka oblasna biblioteka dlya yunactva Hmelnicka oblasna universalna naukova biblioteka Biblioteka Hmelnickogo nacionalnogo Universitetu Biblioteka Hmelnickogo universitetu upravlinnya ta prava Hmelnicka oblasna biblioteka dlya ditej imeni T G ShevchenkaSport Dokladnishe Sport u Hmelnickomu Match FK Podillya FK Sudnobudivnik na SK Podillya 24 lipnya 2016 roku U komunalnij vlasnosti Hmelnickogo perebuvaye 3 miski dityacho yunacki sportivni shkoli v yakih kultivuyutsya 9 vidiv sportu 2011 roku na utrimannya ta organizaciyu navchalno trenuvalnoyi roboti z miskogo byudzhetu vidileno blizko 3 6 mln griven Sportivna baza mista nalichuye 418 sportivnih sporud i maye u svoyemu skladi 3 stadioni Podillya stadion DYuSSh 1 Lokomotiv 6 futbolnih poliv 157 sportivnih majdanchikiv 24 strileckih tiri 5 basejniv zokrema odin 25 ti metrovij 76 sportivnih zaliv 2 legkoatletichni manezhi 31 majdanchik iz trenazhernim obladnannyam 17 tenisnih kortiv lodovij majdanchik Fizichnoyu kulturoyu ta sportom u Hmelnickomu zajmayutsya ponad 20 tis osib z nih blizko 9 5 tis osib v sekciyah DYuSSh shkoli vishoyi sportivnoyi majsternosti ta sportivnih klubah Isnuye komanda z amerikanskogo futbolu komanda z futzalu Sportlider vistupaye v Ekstra lizi Ukrayini Zasobi masovoyi informaciyiPresa Presa yaka drukuyetsya v misti Hmelnickomu Gazeta Proskuriv Gazeta Podilski visti Gazeta Hmelnichchina Domashnya gazeta Simejna gazeta Persha miska gazeta Aktualno dlya podolyan Marichka NEWS Ogoloshennya Ye Telebachennya ta radiomovlennya Telemovlennya ta radiomovlennya u Hmelnickomu ta oblasti zabezpechuye Hmelnickij oblasnij radiotelevizijnij peredavalnij centr sho vhodit do skladu Koncernu radiomovlennya radiozv yazku ta telebachennya KRRT Departamentu zv yazku Ministerstva transportu ta zv yazku Ukrayini Translyaciya u m Hmelnickomu vedetsya televizijnimi ta radiomovnimi peredavachami vstanovlenimi na vezhi ORTPC yaka roztashovana za adresoyu prospekt Miru 43 Na obslugovuvanni Hmelnickogo ORTPC perebuvayut 79 televizijnih ta 21 radiomovnij peredavach Translyaciya stanom na 1 11 2011 ide u cifrovomu DVB T2 ta analogovomu rezhimah Analogove movlennya pripineno u veresni 2018 roku telekanal Suspilne Hmelnickij ta Ukrayinske radio Podillya Centr Filiya Nacionalnoyi suspilnoyi teleradiokompaniyi Ukrayini Municipalna teleradiokompaniya Misto Oblasnij telekanal TV7 Regionalne predstavnictvo telekanalu ICTV Regionalne predstavnictvo UNTK Podillya telekanal Inter Nacionalna telekompaniya Ukrayini Pershij nacionalnij kanal DP Dityache televizijne agentstvo 33 kanal Internet vidannya Hmelnickogo 0382 ua ye ua vsim ua ngp ua info podilska info vsemisto km info khmelnytsky com ua ikhmelnychanyn com khmelnytskyi future com ua khmelnytsky com ua khmelnytskyi name khmelnytskyi one khmelnytski info khmelnytskyi trend in ua yes khmelnytskyi com ua khmelnychanka infoFM radiostanciyi FM Radiostanciyi vidigrayut veliku rol v informacijnomu zhitti mista Ce mozhe buti ne povnij perelik FM Radiostancij tomu sho kozhen den shos zminyuyetsya Znikayut abo stvoryuyutsya novi FM Radiostanciyi Chastota MGc Nazva Potuzhnist Vt Adresa Peredavach1 100 1 Krayina FM 0 5 vul Ternopilska 17 TOV Radiostar 2 100 6 Radio NV 0 5 prosp Miru 43 HFKRRT3 101 2 Lyuks FM 1 prosp Miru 43 HFKRRT4 101 7 Radio Bajraktar 1 vul Vinnicke shose 235 102 1 Radio Promin 1 prosp Miru 43 HFKRRT6 102 5 Radio Relaks 1 prospekt Miru 597 103 1 Nashe radio 1 prospekt Miru 598 103 6 Kiss FM 1 prospekt Miru 599 104 0 Shlyager FM 0 1 prosp Miru 69 TOV TRK VSIM Radio 10 104 6 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Hmelnickij 1 prosp Miru 43 HFKRRT11 105 0 0 25 prospekt Miru 5912 105 4 1 prosp Miru 69 TOV TRK VSIM Radio 13 106 0 Melodiya FM 0 2 vul Vinnicke shose 2314 106 7 Hit FM 0 5 vul Vinnicke shose 2315 107 1 Radio Roks 0 5 prosp Miru 69 TOV TRK VSIM Radio 16 107 6 Armiya FM 0 25 prospekt Miru 59UKH radiostanciyi Chastota MGc Nazva Potuzhnist Vt Adresa Peredavach1 66 14 Radio Mariya 1 prosp Miru 43 HFKRRTArhitekturaDiv takozh Pam yatki arhitekturi Hmelnickogo Osnovna harakteristika Hmelnickomu pritamanne chitke planuvannya V istorichnomu centri mista ye stara i cikava zabudova zokrema na vulici Proskurivskij Tut varto pridiliti uvagu budivli Ukrtelekomu Lyalkovomu teatru budivli kinoteatru Planeta budinkam miskoyi ta oblasnoyi radi oblasnomu vijskkomatu budinku urochistih podij a takozh budivli Ukrtelekomu na vulici Teatralnij Budinki Hmelnickogo Proskurova XIX poch XX stolit perevazhno vzirci tak zvanogo ceglyanogo stilyu u zhitlovij zabudovi Proskurova ye j adaptaciyi stolichnih arhitekturnih stiliv zokrema modernu a kultovim sporudam Proskurova pritamanni risi poshirenogo v Rosijskij imperiyi provincijnogo klasicizmu Zagalom Hmelnickij perezhiv vazhki chasi u XX stolitti znisheno desyatki pam yatok arhitekturi minulogo Stari budinki mistaPam yatniki Hmelnickogo Pam yatnik Bogdanu HmelnickomuDokladnishe Pam yatniki Hmelnickogo Suchasnij Hmelnickij maye duzhe originalni skulpturi ta monumenti sho vikonani batkom ta sinom Mikoloyu i Bogdanom Mazurami U suchasnomu Hmelnickomu vstanovleno ponad dva desyatki pam yatnikiv memorialiv ta pam yatnih znakiv Vidomi lyudiCyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2012 Dokladnishe Pochesni gromadyani Hmelnickogo Vidatni urodzhenci mista Andropov Volodimir Pavlovich narodnij artist Rosiyi dirigent hudozhnij kerivnik operi Velikogo teatru v Moskvi Antonovskij Andrij Valerijovich ukrayinskij poet perekladach Bigus Bogdan Dmitrovich 1991 2019 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Beh Romanchuk Marina Oleksandrivna ukrayinska legkoatletka Zasluzhenij majster sportu Ukrayini Vicechempionka svitu Chempionka Yevropi i Yevropejskih igor v stribkah u dovzhinu i u potrijnomu stribku Byelyayeva Tetyana Ivanivna ukrayinskij arhitektor laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1980 Borima Trohim Vasilovich profesor doktor medichnih nauk akusher ginekolog Vajser Volodimir Zelmanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu tankist zaginuv pid chas vidvoyuvannya Ukrayini u nimecko fashistskih zagarbnikiv Valevska Natalya Oleksandrivna ukrayinska spivachka Velichko Volodimir Volodimirovich 1971 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini boyec Dobrovolchogo korpusu Pravogo Sektora Verejskij Georgij Semenovich dijsnij chlen Akademiyi mistectv SRSR majster miskogo pejzazhu i portretnogo zhivopisu Vigodovskij Pavlo Homich spravzhnye prizvishe Duncov yedinij dekabrist yakij mav selyanske pohodzhennya Volkov Mihajlo Davidovich spravzhnye prizvishe Vilf radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino Zasluzhenij artist RRFSR 1978 Gerchunov Alberto klasik argentinskoyi literaturi Girnik Pavlo Mikolajovich ukrayinskij poet Gladun Darina Valeriyivna ukrayinska pismennicya performerka doslidnicya perekladachka Golovchenko Lyudmila Oleksandrivna 1978 ukrayinska borchinya Uchasnicya Olimpijskih igor 2004 Majster sportu Ukrayini majster sportu Ukrayini mizhnarodnogo klasu Chempionka Ukrayini doktor tehnichnih nauk profesor inzhener mehanik viznanij fahivec u galuzi lopasnih mashin Dejgen Mihajlo Fedorovich fizik teoretik chlen korespondent Akademiyi nauk URSR Dzhek Lejbovic amerikanskij buhgalter i vidavec vidomij nasampered yak spivvlasnik iz Garri Donenfeldom National Allied Publications piznishe DC Comics Dyuran Ariel Haya Kaufman amerikanska pismennicya avtorka razom iz cholovikom Uillom Dyuranom vsesvitno vidomoyi 11 tomnoyi Istoriyi civilizaciyi Ejdelman Samuyil Davidovich ukrayinskij matematik Zhulkevskij Ivan Stanislavovich aktor narodnij artist Ukrayini Zvichajna Olena 1902 1985 ukrayinska pismennicya Zenkivskij Vasil Vasilovich filosof psiholog ta cerkovnij diyach ministr spovidan Ukrayinskoyi Derzhavi u 1918 r Zinevich Anatolij Volodimirovich general lejtenant pershij zastupnik ministra oboroni Nagirno Karabaskoyi Respubliki ta zastupnik ministra oboroni Virmeniyi Ivanov Andrij Petrovich redaktor gazeti Proskurivskij okruzhnij providnik OUN Kurkov Georgij Volodimirovich 1954 r n ukrayinskij pianist organist dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Nikityuk Lesya Ivanivna shouvumen gumoristka veducha program Orel i reshka Navkolo M i Hto zverhu Malinovskij Ernest polskij zaliznichnij inzhener pobuduvav odnu iz najvisokogirnishih zaliznic u sviti Masters Oksana Bondarchuk amerikanska sportsmenka rodom z Ukrayini m Hmelnickij Paralimpijska chempionka ta bagatorazova prizerka litnih ta zimovih Paralimpiad Misevich Kostyantin Fedorovich bandurist zasnovnik kobzarskoyi shkoli XX st diyach ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rr ta ruhu oporu v skladi UPA Michkovskij Vadim Rostislavovich shoumen gumorist vidomij yak Dyadya Zhora Molotaj Anatolij Mihajlovich narodnij artist Ukrayini hudozhnij kerivnik golovnij dirigent Mukomela Roman Igorovich 1988 2022 serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Nagornij Sergij Viktorovich sportsmen vesluvalnik Zasluzhenij majster sportu SRSR Olimpijskij chempion 1976 r Pavlovskij Mihajlo Antonovich doktor tehnichnih nauk doktor ekonomichnih nauk akademik zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini narodnij deputat Ukrayini Palamar Vita Grigorivna ukrayinska legkoatletka Zasluzhenij majster sportu Ukrayini v stribkah u visotu bronzova prizerka chempionatu svitu z legkoyi atletiki rekordsmenka Ukrayini Pedan Oleksandr Sergijovich shoumen ta gumorist Pidmurnyak Oleksij Oleksijovich likar urolog naukovec doktor medichnih nauk Zasluzhenij likar Ukrayini Polyuk Olga Yuriyivna ukrayinska sportsmenka z fristajlu Zasluzhenij majster sportu Ukrayini Chlen zbirnoyi Ukrayini na zimovih Olimpijskih igrah 2010 i 2014 rokiv Majster sportu Ukrayini mizhnarodnogo klasu Ponomarov Oleksandr Valerijovich narodnij artist Ukrayini Prihodnyuk Oleg Mihajlovich 1941 2004 ukrayinskij arheolog doktor istorichnih nauk Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Ruckoj Oleksandr Volodimirovich viceprezident Rosiyi Deputat RSFSR lotchik general major Geroj Radyanskogo Soyuzu uchasnik vijni v Afganistani Sadovskij Denis Volodimirovich 1982 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Kostyantin Svezhevskij pravoslavnij cerkovnij diyach Pivdennoyi Ameriki arhiyepiskop Karakaskij ta Venesuelskij a takozh Brazilskij Sima Miron hudozhnik Smolinskij Leonid Denisovich 1964 2014 boyec Dobrovolchogo korpusu Pravogo Sektora uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stolyarchuk Andrij Vasilovich sportivnij komentator zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Tkachuk Galina Sergiyivna 27 serpnya 1985 m Hmelnickij ukrayinska poetesa prozayik Magistr literaturoznavstva Fedorov Svyatoslav Mikolajovich likar oftalmolog akademik zasnovnik naukovo tehnichnogo kompleksu Mikrohirurgiya oka Sherba Grigorij Nikiforovich mineralog akademik doktor geologichnih nauk Shershun Bogdan Mikolajovich gravec zbirnoyi Ukrayini z futbolu ta FK Dnipro volodar Kubka UYeFA Hiblin Igor Mikolajovich radyanskij futbolist zahisnik ukrayinskij televeduchij shoumen zhurnalist Yusupova Nataliya Viktorivna svitska osoba volonter pidpriyemec Muzichni kolektivi stvoreni u Hmelnickomu Under the Tank ukrayinskij rok gurt iz mista Hmelnickogo Gurt Marsel buv stvorenij u 2005 roci v Hmelnickomu i skladayetsya viklyuchno z hmelnichan Motor rolla ukrayinskij rok gurt iz mista Hmelnickogo Stvorenij u 1994 roci U 1995 ta 1997 rokah gurt stavav laureatom festivalyu Chervona Ruta ukrayinskij post hardkor gurt iz mista Hmelnickogo Stvorenij u 2012 roci Bezodnya gurt ukrayinskij alternativnij rok gurt iz Hmelnickogo rok gurt iz Hmelnickogo yakij graye u stili modern rock nu melodic hard Teoriya Gvaltu ukrayinskij muzichnij gurt yakij graye u zhanrah strit pank ska ta folk pank Chumackij Shlyah CH SH ukrayinskij rok gurt yakij graye u zhanri Folk Alternative Metal Osobi chiye zhittya pov yazane z mistom Volodimir Borijchuk politik odin iz zasnovnikiv Kongresu Ukrayinskih Nacionalistiv Orlovskij Mihajlo Yakimovich svyashennik krayeznavec istorik Podillya Avtor pershogo istorichnogo narisu pro misto U Proskurovi v 1890 1894 rokah na vijskovij sluzhbi perebuvav pismennik Oleksandr Ivanovich Kuprin U 1944 roci pid chas vizvolennya mista ta oblasti zaginuv Lev Shestakov Geroj Radyanskogo soyuzu lotchik Pohovanij u Hmelnickomu U misti pislya vijni zhila ta zakinchila shkolu 6 spivachka Olena Kamburova U misti prohodiv sluzhbu Dzhohar Dudayev chechenskij vijskovij derzhavnij ta politichnij diyach lider chechenskogo vizvolnogo ruhu u 1990 h rokah pershij prezident Chechenskoyi Respubliki Ichkeriya U minulomu Dzhohar buv general majorom aviaciyi Radyanskoyi armiyi Yarchuk Mihajlo Chortkivskij Nadrajonnij providnik OUN rozstrilyanij u miskij v yaznici MDB 2 grudnya 1952 roku GalereyaVul Proskurivska Vul Panasa Mirnogo Proskurivska kalancha na vulici Podilskij Libid Plaza Zhitlovij budinok kin XIX poch XX st Oblasna derzhadministraciya Svyato Pokrovskij kafedralnij sobor Pam yatki arhitekturi mista Hmelnickij Oblasna filarmoniya Skver imeni Tarasa Shevchenka Kolishnya poshtovo telegrafna kontora