Ботані́чний сад Хмельни́цького націона́льного університе́ту — пам'ятка природи у місті Хмельницькому. На його території зростають квітково-декоративні рослини, дерева та кущі, які використовуються у наукових та навчальних цілях. Ботанічний сад Хмельницького національного університету є об'єктом та ботанічним садом місцевого значення: 2,21 гектари його території відповідно до рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької обласної ради від 18 листопада 2009 року № 20-24/2009 охороняються законом; загальна площа становить 4,8 гектарів. Директор ботанічного саду ХНУ — кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Людмила Казімірова.
49°24′27″ пн. ш. 26°57′42″ сх. д. / 49.40750000002777398° пн. ш. 26.96167000002778025° сх. д.Координати: 49°24′27″ пн. ш. 26°57′42″ сх. д. / 49.40750000002777398° пн. ш. 26.96167000002778025° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна, м. Хмельницький, вулиця Інститутська, 11 |
Площа | 4,8 га — загальна, 2,21 га — охоронна |
Засновано | 2003 рік |
Оператор | Хмельницький національний університет |
Ботанічний сад Хмельницького національного університету (Хмельницька область) | |
Ботанічний сад Хмельницького національного університету у Вікісховищі |
Історія
Заснування ботанічного саду
Програма розвитку Технологічного університету Поділля (сучасна назва — Хмельницький національний університет) з 2002 по 2006 рік передбачала ландшафтне облаштування території університету та створення ботанічного саду. У 2002 році були вирішені юридичні питання, що стосувалися земель університету. Раніше деякі території були самозахоплені. Перед створенням ботанічного саду потрібно було ліквідувати городи, гаражі та торговельні майданчики. Проект «Будівництво гідротехнічних споруд та проведення підготовчих робіт під закладку ботанічного саду на території Технологічного університету Поділля» був розроблений Хмельницьким філіалом «Львівдіпроводгоспу». «Проект ландшафтного облаштування території, озеленення і благоустрою університету» почав розвиватись за підтримки представників Національного лісотехнічного університету України. Створення ботанічного саду на території Хмельницького національного університету підтримав міський голова Микола Приступа, який здійснив фінансову підтримку цього проекту з бюджету міської ради. Роботи по озелененню території розпочались восени 2002 року, коли перед четвертим корпусом університету створили клумби та посадили нові види рослин.
У 2003 році були проведені основні будівельні та агротехнічні роботи: розчищені водойми, створена система поливу, прокладені доріжки та стежки, встановлена металева огорожа, довжина якої склала 1407 метрів. Для втілення проекту завезли 80 м³ каменю та понад 2 тисячі м³ ґрунту.
Про закладку ботанічного саду було оголошено 30 жовтня 2003 року під час проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шляхи вирішення екологічних проблем урбанізованих територій: наука, освіта, практика». Відбулась висадка перших колекційних рослин: горіха ведмежого, магнолії Кобус, метасеквої гліптостробоїдної, ялини колючої, які були подаровані хмельничанам Національним ботанічним садом імені М. М. Гришка НАН України, Національним дендропарком «Софіївка» НАН України, Ботанічним садом Національного лісотехнічного університету України та Ботанічним садом Львівського університету імені Івана Франка.
Навесні 2004 року ректором університету Миколою Скибою була затверджена концепція ботанічного саду та його штат. Об'єкт став структурним підрозділом університету, основним завданням якого було збереження та поповнення ботанічних колекцій. На його базі стало можливим проведення робіт освітнього, навчального та наукового характеру.
Проект, згідно з яким розпочалося спорудження саду, належав Володимиру Кучерявому — завідувачу кафедри ландшафтної архітектури садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України. Виконання робіт, які впливають на функціонування ботанічного саду, покладене на структурні підрозділи, що відносяться до адміністративно-господарської частини університету та службу охорони. Студенти денної форми навчання допомагають в облаштуванні секторів ботанічного саду. Крім того, ботанічний сад ХНУ є базою для проходження ландшафтно-екологічної та загальної екологічної практики студентами спеціальності «Екологія та охорона навколишнього природного середовища».
Створення експозицій
Протягом 2004–2005 років був створений Японський сад площею 0,5 гектара. Ідея його заснування належить науковому консультанту та професору В. П. Кучерявому. Проект був розроблений працівниками ботанічного саду та кафедри ландшафтної архітектури Національного лісотехнічного університету України. Певний спектр робіт виконували студенти Хмельницького університету. Протягом вересня та жовтня 2004 року в три зміни на території ботанічного саду працювало близько 1800 студентів. Було проведене планування території, перенесені та викладені 70 м³ каміння, насипаний шар родючого ґрунту. При створенні Японського саду спеціалісти використали елементи-символи: «медузу», «басейн», «протектор», «листок» та «черепаху». Головним елементом символічного Японського саду вважається композиція з каміння, яка нагадує черепаху.
Також тут можна побачити композицію з п'яти символічних каменів, тиса ягідного та гінкго дволопатевого, оточених дерев'яними стовпцями. Камені символізують інститути денної форми навчання. На території ботанічного саду Хмельницького національного університету розташована ще одна група каміння, що виступає символом Віри, Надії, Любові й Софії. Біля неї висаджені різнокольорові квіти. Загалом у Японському саду облаштовані наступні ділянки: рівнинна, ландшафтна, горбисто-кам'яна та (рокарій) «Плин часу». Місцем побудови останньої експозиції був обраний крутий схил. Створена вона у вигляді чотирьох терас. Розташовується навпроти Символічного саду. Листя, каміння та квіти і їх кольорова гама показують життєвий цикл людини від народження до старості. Проводиться аналогія з порами року.
На території перед навчальним корпусом № 4 була закладена кам'яна гірка. На схилі балки з'явилась експозиція з хвойних рослин. Для цих робіт були залучені субпідрядні організації та студентські будівельні загони.
Експозиція «Листяні рослини» була закладена 2004 року. Місцем її розташування став лівий схил балки. Це місце розташування моноколекцій таволги, гортензії, вейгели й різних видів покритонасінних деревних рослин. 2006 року відбулось висадження Деканатського березового гаю на схилі від вулиці Інститутської. В День довкілля-2007 навпроти корпусу № 5 висадили Платанову алею. На правому схилі балки розташовується експозиція дендрарію під назвою «Голонасінні рослини». Підпірна стіна однієї з будівель декорована Зеленою стінкою. Вона створена з витких рослин на шпалері. 2007 року у верхній частині балки заклали ділянку Малого Полісся. Студенти розчистили природні джерела та висадили саджанці дуба звичайного та сосни європейської. На західному схилі вулиці Інститутської розміщується Сад папоротей, в якому зростають папоротеподібні, притаманні флорі Хмельницької області. У вересні 2008 року розпочалось формування Карпатарію на найкрутішій ділянці схилу. Там висадили колекцію рослин карпатської флори. Організатори приурочили цю подію до сходження викладачів університету на Говерлу. До Дня довкілля-2008 була приурочена висадка алеї магнолій поблизу огорожі університету.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Красо України, Подолля. Ботанічний сад Хмельницького національного університету // ХОДТРК «Поділля-центр». — 2010. |
Протягом 2009–2011 років був реалізований проект «Долина пізнання». У програмі діяльності ректора Хмельницького національного університету на 2008–2015 року передбачено створення розсадника декоративних рослин та території зростання Товтрової гряди, Саду химер, витких рослин, Саду безперервного цвітіння та Саду розоцвітих. Передбачено будівництво теплиці та оранжереї.
З 2010 року розпочалось створення експозиції «Країна знань» на території Японського саду. Основною метою експозиції є демонстрація шляху знань людини та ідеї поєднання життя та наукової діяльності. В центральній частині експозиції розташовується найбільший камінь, що символізує філософські знання. Була викладена покрокова японська доріжка нобедан. Для її створення використали камінці плоскої форми. Композиція, що символізує суспільні та історичні науки, розміщується на перетині цих доріжок. Зображення бабки є уособленням природничих наук. Алегорією географічних знань стали «гори», для створення яких використали великі брили. Щоб зобразити фізико-математичні знання, обрали каміння, формою схоже на геометричні фігури. У травні 2010 року був закладений розарій, в колекції якого можна побачити усі селекційні групи троянд. У церемонії відкриття брали участь ветерани Другої світової війни.
29 жовтня 2011 року між третім та четвертим корпусами університету закладений Сад студентської дружби. Його заснували учасники Всеукраїнської студентської конференції «Органи студентського самоврядування у просторі вищої освіти України». У Саду студентського дозвілля у внутрішньому дворику одного з корпусів розташовані фонтан та колекція рододендронів.
Протягом 2012 ріку відкрились нові експозиційні ділянки, створення яких було приурочено до святкування 50-річчя університету.
Колекції рослин
Загальна кількість рослин, які зростають на території Ботанічного саду ХНУ, становить близько 20 тисяч екземплярів, в тому числі понад 7 тисяч багаторічних квітково-декоративних рослин та понад 1400 дерев та кущів хвойних і листяних порід.
На момент заснування ботанічного саду не існувало жодної ботанічної колекції, тому формування його фонду розпочалося від самих основ. Територію закладу поділили на декілька секторів: декоративної дендрології, альпінарію, квітково-декоративних рослин, трав'яної флори та моніторингу рослинного покриву Волино-Поділля, інтродукції деревних рослин та ландшафтного дизайну.
Серед рослин ботанічного саду в Хмельницькому виокремлюють гінкго дволопатеве, магнолії, тис ягідний, метасеквою та тюльпанове дерево. У колекції саду налічують 32 види рослин, занесених до Червоної книги України. Сад налічує 610 найменувань, видів та сортів культурних рослин, з них близько 120 видів східноазійської флори. Восени 2009 року на території ботанічного саду було 724 таксони, а навесні 2012 року колекційний фонд пам'ятки природи складався з 812 таксонів.
У 1950-х роках на території сучасного ботанічного саду були висаджені агролісомеліоративні смуги з дуба звичайного. До 21 століття збереглась частина західної смуги, відома як Подільська діброва, її протяжність складає 226 метрів, а ширина коливається від 8 до 30 м. Вона використовується для інтродукції рослин природної флори. Ще одна частина західної смуги, називана Малою дібровою, збереглась біля навчально-виробничої бази № 1, її площа складає 0,021 га. На цій ділянці зростають види, які охороняються на території Хмельницької області, занесені до Червоної книги України чи міжнародних охоронних списків, зокрема, рідкісні весняні квіти Хмельниччини.
Довжина південно-східної агролісомеліоративної смуги поряд з навчальним корпусом № 1 і гуртожитком № 1 сягає 90 м. Її ширина коливається від 7 до 14 метрів. На одній з ділянок ботанічного саду створена Кам'яниста гірка, на якій було зібрано близько сотні багаторічних трав'янистих рослин.
Територія горобинника, висадженого у 1980-х роках, містить більше ніж 170 дерев горобини звичайної, кущі та дерева інших видів. Частину горобинника виділено під Етноботанічний куточок, в якому зростають соняшники, чорнобривці, мальви, жоржини та люпин.
Долина квітів розташовується у нижній частині заплави річки Немийки. У ній зростають нарциси, фіалки, незабудки, тюльпани, алісум, сальвії, агератуми, айстри, петунії. На цій території збирають насіння однорічних рослин.
Голонасінні рослини у Ботанічному саду Хмельницького національного університету представлені двома класами, які об'єднують 95 таксонів. Серед рослин експозиції виділяються веймутова, чорна, сибірська та гірська сосни, а найбільшою за чисельністю експонатів є родина Кипарисових. Зокрема, тут зростають туї японська, східна, західна, складчаста, ялівці козацький, повзучий, віргінський, лускатий, китайський, звичайний. 206 видів і 64 форми листяних деревних рослин належать до колекції ботанічного саду. Насадження, які були зроблені до заснування ботанічного саду, виступають фоном для новостворених експозицій. Серед таких видів дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, горобина звичайна. Рослини родини Магнолієвих є одними з перших колекційних експонатів, що з'явились на території природоохоронного об'єкту. До цієї родини відносять тюльпанове дерево та 8 видів магнолій. На території ботанічного саду зростає бук лісовий, коркове дерево, , дикий виноград тригострокінцевий, лимонник китайський, плющ звичайний, , падуб гостролистий, , самшит вічнозелений. Колекційний фонд квітниково-декоративних трав'янистих рослин нараховує 366 таксонів. Зростають рослини, які походять з гірських районів Північної Америки, Азії, Європи, та ґрунтопокривні рослини. Колекція тюльпанів, гіацинтів, шафранів і нарцисів систематично поповнюється. Великою за розмірами є колекція ранньоквітучих рослин Хмельниччини, що представлена родами медунка, проліска, пшінка, , анемона.
У Ботанічному саду ХНУ зростають рослини, занесені до Червоної книги України, серед них: горицвіт весняний, шафран банатський, сон чорніючий, підсніжник білосніжний, айстра альпійська, лілія лісова, півники сибірські, фіалка біла, тис ягідний. Також тут можна побачити локально рідкісні рослини, що охороняються на території Хмельницької області: плющ звичайний, лопух дібровний, багатоніжка звичайна, анемона лісова, медунка вузьколиста, первоцвіт весняний, півники угорські, голокучник дубовий, медунка м'яка, цибуля подільська тощо. На окремих ділянках експозиції зосереджені барбариси, туї, гібіскуси, гортензії, форзиції. Розташовані клумби, які мають правильну геометричну форму. На них зростають хвойні та квітниково-декоративні рослини.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 19 травня 2015.
- Ботанічний сад Хмельницького національного університету / За ред. Л. П. Казімірової. — Кам'янець-Подільський. Видавець Мошинський В. С., 2009 — 68 с.
- Укладачі: Мельник В.О., Баваровська О.О. Лауреати обласних премій Хмельниччини (2005–2013 рр.). Біобібліографічний покажчик / Синиця Н.М. — 2. — Хмельницький : Управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації; Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського, 2013. — С. 51-52. з джерела 30 травня 2015
- Казімірова Л. П. Ботанічний сад університету [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.]/ Л. П. Казімірова / Матеріально-технічна база в освітній діяльності: зб. наук.-метод. пр. / за заг. ред. М. Є. Скиби, С. Г. Костогриза. — Хмельницький: ХНУ, 2012. — 95 — 103 с.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- Каталог рослин Хмельницького національного університету// За редакцією Л. П. Казімірової. — Кам'янець-Подільський,2009. — 124 с. — (Серія «Terra in-cognita»: Хмельниччина)
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- [[https://web.archive.org/web/20150529070246/http://botansad.com.ua/index.php/botanichni-sadi-ukrajini/ботанічний-сад-хмельницького-національного-університету.html Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.] Ботанічний сад Хмельницького національного університету на сайті Ботанічного саду ПНПУ імені Короленка]
Посилання
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botani chnij sad Hmelni ckogo naciona lnogo universite tu pam yatka prirodi u misti Hmelnickomu Na jogo teritoriyi zrostayut kvitkovo dekorativni roslini dereva ta kushi yaki vikoristovuyutsya u naukovih ta navchalnih cilyah Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu ye ob yektom ta botanichnim sadom miscevogo znachennya 2 21 gektari jogo teritoriyi vidpovidno do rishennya dvadcyat chetvertoyi sesiyi Hmelnickoyi oblasnoyi radi vid 18 listopada 2009 roku 20 24 2009 ohoronyayutsya zakonom zagalna plosha stanovit 4 8 gektariv Direktor botanichnogo sadu HNU kandidat biologichnih nauk docent kafedri ekologiyi Lyudmila Kazimirova Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu49 24 27 pn sh 26 57 42 sh d 49 40750000002777398 pn sh 26 96167000002778025 sh d 49 40750000002777398 26 96167000002778025 Koordinati 49 24 27 pn sh 26 57 42 sh d 49 40750000002777398 pn sh 26 96167000002778025 sh d 49 40750000002777398 26 96167000002778025Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina m Hmelnickij vulicya Institutska 11Plosha4 8 ga zagalna 2 21 ga ohoronnaZasnovano2003 rikOperatorHmelnickij nacionalnij universitetBotanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Hmelnicka oblast Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya botanichnogo sadu Programa rozvitku Tehnologichnogo universitetu Podillya suchasna nazva Hmelnickij nacionalnij universitet z 2002 po 2006 rik peredbachala landshaftne oblashtuvannya teritoriyi universitetu ta stvorennya botanichnogo sadu U 2002 roci buli virisheni yuridichni pitannya sho stosuvalisya zemel universitetu Ranishe deyaki teritoriyi buli samozahopleni Pered stvorennyam botanichnogo sadu potribno bulo likviduvati gorodi garazhi ta torgovelni majdanchiki Proekt Budivnictvo gidrotehnichnih sporud ta provedennya pidgotovchih robit pid zakladku botanichnogo sadu na teritoriyi Tehnologichnogo universitetu Podillya buv rozroblenij Hmelnickim filialom Lvivdiprovodgospu Proekt landshaftnogo oblashtuvannya teritoriyi ozelenennya i blagoustroyu universitetu pochav rozvivatis za pidtrimki predstavnikiv Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini Stvorennya botanichnogo sadu na teritoriyi Hmelnickogo nacionalnogo universitetu pidtrimav miskij golova Mikola Pristupa yakij zdijsniv finansovu pidtrimku cogo proektu z byudzhetu miskoyi radi Roboti po ozelenennyu teritoriyi rozpochalis voseni 2002 roku koli pered chetvertim korpusom universitetu stvorili klumbi ta posadili novi vidi roslin U 2003 roci buli provedeni osnovni budivelni ta agrotehnichni roboti rozchisheni vodojmi stvorena sistema polivu prokladeni dorizhki ta stezhki vstanovlena metaleva ogorozha dovzhina yakoyi sklala 1407 metriv Dlya vtilennya proektu zavezli 80 m kamenyu ta ponad 2 tisyachi m gruntu Pro zakladku botanichnogo sadu bulo ogolosheno 30 zhovtnya 2003 roku pid chas provedennya Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Shlyahi virishennya ekologichnih problem urbanizovanih teritorij nauka osvita praktika Vidbulas visadka pershih kolekcijnih roslin goriha vedmezhogo magnoliyi Kobus metasekvoyi gliptostroboyidnoyi yalini kolyuchoyi yaki buli podarovani hmelnichanam Nacionalnim botanichnim sadom imeni M M Grishka NAN Ukrayini Nacionalnim dendroparkom Sofiyivka NAN Ukrayini Botanichnim sadom Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini ta Botanichnim sadom Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka Navesni 2004 roku rektorom universitetu Mikoloyu Skiboyu bula zatverdzhena koncepciya botanichnogo sadu ta jogo shtat Ob yekt stav strukturnim pidrozdilom universitetu osnovnim zavdannyam yakogo bulo zberezhennya ta popovnennya botanichnih kolekcij Na jogo bazi stalo mozhlivim provedennya robit osvitnogo navchalnogo ta naukovogo harakteru Proekt zgidno z yakim rozpochalosya sporudzhennya sadu nalezhav Volodimiru Kucheryavomu zaviduvachu kafedri landshaftnoyi arhitekturi sadovo parkovogo gospodarstva ta urboekologiyi Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini Vikonannya robit yaki vplivayut na funkcionuvannya botanichnogo sadu pokladene na strukturni pidrozdili sho vidnosyatsya do administrativno gospodarskoyi chastini universitetu ta sluzhbu ohoroni Studenti dennoyi formi navchannya dopomagayut v oblashtuvanni sektoriv botanichnogo sadu Krim togo botanichnij sad HNU ye bazoyu dlya prohodzhennya landshaftno ekologichnoyi ta zagalnoyi ekologichnoyi praktiki studentami specialnosti Ekologiya ta ohorona navkolishnogo prirodnogo seredovisha Stvorennya ekspozicij Magnoliyi u botanichnomu sadu Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Protyagom 2004 2005 rokiv buv stvorenij Yaponskij sad plosheyu 0 5 gektara Ideya jogo zasnuvannya nalezhit naukovomu konsultantu ta profesoru V P Kucheryavomu Proekt buv rozroblenij pracivnikami botanichnogo sadu ta kafedri landshaftnoyi arhitekturi Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini Pevnij spektr robit vikonuvali studenti Hmelnickogo universitetu Protyagom veresnya ta zhovtnya 2004 roku v tri zmini na teritoriyi botanichnogo sadu pracyuvalo blizko 1800 studentiv Bulo provedene planuvannya teritoriyi pereneseni ta vikladeni 70 m kaminnya nasipanij shar rodyuchogo gruntu Pri stvorenni Yaponskogo sadu specialisti vikoristali elementi simvoli meduzu basejn protektor listok ta cherepahu Golovnim elementom simvolichnogo Yaponskogo sadu vvazhayetsya kompoziciya z kaminnya yaka nagaduye cherepahu Takozh tut mozhna pobachiti kompoziciyu z p yati simvolichnih kameniv tisa yagidnogo ta ginkgo dvolopatevogo otochenih derev yanimi stovpcyami Kameni simvolizuyut instituti dennoyi formi navchannya Na teritoriyi botanichnogo sadu Hmelnickogo nacionalnogo universitetu roztashovana she odna grupa kaminnya sho vistupaye simvolom Viri Nadiyi Lyubovi j Sofiyi Bilya neyi visadzheni riznokolorovi kviti Zagalom u Yaponskomu sadu oblashtovani nastupni dilyanki rivninna landshaftna gorbisto kam yana ta rokarij Plin chasu Miscem pobudovi ostannoyi ekspoziciyi buv obranij krutij shil Stvorena vona u viglyadi chotiroh teras Roztashovuyetsya navproti Simvolichnogo sadu Listya kaminnya ta kviti i yih kolorova gama pokazuyut zhittyevij cikl lyudini vid narodzhennya do starosti Provoditsya analogiya z porami roku Na teritoriyi pered navchalnim korpusom 4 bula zakladena kam yana girka Na shili balki z yavilas ekspoziciya z hvojnih roslin Dlya cih robit buli zalucheni subpidryadni organizaciyi ta studentski budivelni zagoni Ekspoziciya Listyani roslini bula zakladena 2004 roku Miscem yiyi roztashuvannya stav livij shil balki Ce misce roztashuvannya monokolekcij tavolgi gortenziyi vejgeli j riznih vidiv pokritonasinnih derevnih roslin 2006 roku vidbulos visadzhennya Dekanatskogo berezovogo gayu na shili vid vulici Institutskoyi V Den dovkillya 2007 navproti korpusu 5 visadili Platanovu aleyu Na pravomu shili balki roztashovuyetsya ekspoziciya dendrariyu pid nazvoyu Golonasinni roslini Pidpirna stina odniyeyi z budivel dekorovana Zelenoyu stinkoyu Vona stvorena z vitkih roslin na shpaleri 2007 roku u verhnij chastini balki zaklali dilyanku Malogo Polissya Studenti rozchistili prirodni dzherela ta visadili sadzhanci duba zvichajnogo ta sosni yevropejskoyi Na zahidnomu shili vulici Institutskoyi rozmishuyetsya Sad paporotej v yakomu zrostayut paporotepodibni pritamanni flori Hmelnickoyi oblasti U veresni 2008 roku rozpochalos formuvannya Karpatariyu na najkrutishij dilyanci shilu Tam visadili kolekciyu roslin karpatskoyi flori Organizatori priurochili cyu podiyu do shodzhennya vikladachiv universitetu na Goverlu Do Dnya dovkillya 2008 bula priurochena visadka aleyi magnolij poblizu ogorozhi universitetu Zovnishni videofajli Kraso Ukrayini Podollya Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu HODTRK Podillya centr 2010 Protyagom 2009 2011 rokiv buv realizovanij proekt Dolina piznannya U programi diyalnosti rektora Hmelnickogo nacionalnogo universitetu na 2008 2015 roku peredbacheno stvorennya rozsadnika dekorativnih roslin ta teritoriyi zrostannya Tovtrovoyi gryadi Sadu himer vitkih roslin Sadu bezperervnogo cvitinnya ta Sadu rozocvitih Peredbacheno budivnictvo teplici ta oranzhereyi Z 2010 roku rozpochalos stvorennya ekspoziciyi Krayina znan na teritoriyi Yaponskogo sadu Osnovnoyu metoyu ekspoziciyi ye demonstraciya shlyahu znan lyudini ta ideyi poyednannya zhittya ta naukovoyi diyalnosti V centralnij chastini ekspoziciyi roztashovuyetsya najbilshij kamin sho simvolizuye filosofski znannya Bula vikladena pokrokova yaponska dorizhka nobedan Dlya yiyi stvorennya vikoristali kaminci ploskoyi formi Kompoziciya sho simvolizuye suspilni ta istorichni nauki rozmishuyetsya na peretini cih dorizhok Zobrazhennya babki ye uosoblennyam prirodnichih nauk Alegoriyeyu geografichnih znan stali gori dlya stvorennya yakih vikoristali veliki brili Shob zobraziti fiziko matematichni znannya obrali kaminnya formoyu shozhe na geometrichni figuri U travni 2010 roku buv zakladenij rozarij v kolekciyi yakogo mozhna pobachiti usi selekcijni grupi troyand U ceremoniyi vidkrittya brali uchast veterani Drugoyi svitovoyi vijni 29 zhovtnya 2011 roku mizh tretim ta chetvertim korpusami universitetu zakladenij Sad studentskoyi druzhbi Jogo zasnuvali uchasniki Vseukrayinskoyi studentskoyi konferenciyi Organi studentskogo samovryaduvannya u prostori vishoyi osviti Ukrayini U Sadu studentskogo dozvillya u vnutrishnomu dvoriku odnogo z korpusiv roztashovani fontan ta kolekciya rododendroniv Protyagom 2012 riku vidkrilis novi ekspozicijni dilyanki stvorennya yakih bulo priurocheno do svyatkuvannya 50 richchya universitetu Kolekciyi roslinNa teritoriyi botanichnogo sadu zrostaye blizko 20 tisyach roslin Magnoliyi pochinayut kvitnuti u botanichnomu sadu HNU Zagalna kilkist roslin yaki zrostayut na teritoriyi Botanichnogo sadu HNU stanovit blizko 20 tisyach ekzemplyariv v tomu chisli ponad 7 tisyach bagatorichnih kvitkovo dekorativnih roslin ta ponad 1400 derev ta kushiv hvojnih i listyanih porid Na moment zasnuvannya botanichnogo sadu ne isnuvalo zhodnoyi botanichnoyi kolekciyi tomu formuvannya jogo fondu rozpochalosya vid samih osnov Teritoriyu zakladu podilili na dekilka sektoriv dekorativnoyi dendrologiyi alpinariyu kvitkovo dekorativnih roslin trav yanoyi flori ta monitoringu roslinnogo pokrivu Volino Podillya introdukciyi derevnih roslin ta landshaftnogo dizajnu Sered roslin botanichnogo sadu v Hmelnickomu viokremlyuyut ginkgo dvolopateve magnoliyi tis yagidnij metasekvoyu ta tyulpanove derevo U kolekciyi sadu nalichuyut 32 vidi roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Sad nalichuye 610 najmenuvan vidiv ta sortiv kulturnih roslin z nih blizko 120 vidiv shidnoazijskoyi flori Voseni 2009 roku na teritoriyi botanichnogo sadu bulo 724 taksoni a navesni 2012 roku kolekcijnij fond pam yatki prirodi skladavsya z 812 taksoniv U 1950 h rokah na teritoriyi suchasnogo botanichnogo sadu buli visadzheni agrolisomeliorativni smugi z duba zvichajnogo Do 21 stolittya zbereglas chastina zahidnoyi smugi vidoma yak Podilska dibrova yiyi protyazhnist skladaye 226 metriv a shirina kolivayetsya vid 8 do 30 m Vona vikoristovuyetsya dlya introdukciyi roslin prirodnoyi flori She odna chastina zahidnoyi smugi nazivana Maloyu dibrovoyu zbereglas bilya navchalno virobnichoyi bazi 1 yiyi plosha skladaye 0 021 ga Na cij dilyanci zrostayut vidi yaki ohoronyayutsya na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini chi mizhnarodnih ohoronnih spiskiv zokrema ridkisni vesnyani kviti Hmelnichchini Dovzhina pivdenno shidnoyi agrolisomeliorativnoyi smugi poryad z navchalnim korpusom 1 i gurtozhitkom 1 syagaye 90 m Yiyi shirina kolivayetsya vid 7 do 14 metriv Na odnij z dilyanok botanichnogo sadu stvorena Kam yanista girka na yakij bulo zibrano blizko sotni bagatorichnih trav yanistih roslin Teritoriya gorobinnika visadzhenogo u 1980 h rokah mistit bilshe nizh 170 derev gorobini zvichajnoyi kushi ta dereva inshih vidiv Chastinu gorobinnika vidileno pid Etnobotanichnij kutochok v yakomu zrostayut sonyashniki chornobrivci malvi zhorzhini ta lyupin Dolina kvitiv roztashovuyetsya u nizhnij chastini zaplavi richki Nemijki U nij zrostayut narcisi fialki nezabudki tyulpani alisum salviyi ageratumi ajstri petuniyi Na cij teritoriyi zbirayut nasinnya odnorichnih roslin Golonasinni roslini u Botanichnomu sadu Hmelnickogo nacionalnogo universitetu predstavleni dvoma klasami yaki ob yednuyut 95 taksoniv Sered roslin ekspoziciyi vidilyayutsya vejmutova chorna sibirska ta girska sosni a najbilshoyu za chiselnistyu eksponativ ye rodina Kiparisovih Zokrema tut zrostayut tuyi yaponska shidna zahidna skladchasta yalivci kozackij povzuchij virginskij luskatij kitajskij zvichajnij 206 vidiv i 64 formi listyanih derevnih roslin nalezhat do kolekciyi botanichnogo sadu Nasadzhennya yaki buli zrobleni do zasnuvannya botanichnogo sadu vistupayut fonom dlya novostvorenih ekspozicij Sered takih vidiv dub zvichajnij klen gostrolistij lipa dribnolista gorobina zvichajna Roslini rodini Magnoliyevih ye odnimi z pershih kolekcijnih eksponativ sho z yavilis na teritoriyi prirodoohoronnogo ob yektu Do ciyeyi rodini vidnosyat tyulpanove derevo ta 8 vidiv magnolij Na teritoriyi botanichnogo sadu zrostaye buk lisovij korkove derevo dikij vinograd trigostrokincevij limonnik kitajskij plyush zvichajnij padub gostrolistij samshit vichnozelenij Kolekcijnij fond kvitnikovo dekorativnih trav yanistih roslin narahovuye 366 taksoniv Zrostayut roslini yaki pohodyat z girskih rajoniv Pivnichnoyi Ameriki Aziyi Yevropi ta gruntopokrivni roslini Kolekciya tyulpaniv giacintiv shafraniv i narcisiv sistematichno popovnyuyetsya Velikoyu za rozmirami ye kolekciya rannokvituchih roslin Hmelnichchini sho predstavlena rodami medunka proliska pshinka anemona U Botanichnomu sadu HNU zrostayut roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini sered nih goricvit vesnyanij shafran banatskij son chorniyuchij pidsnizhnik bilosnizhnij ajstra alpijska liliya lisova pivniki sibirski fialka bila tis yagidnij Takozh tut mozhna pobachiti lokalno ridkisni roslini sho ohoronyayutsya na teritoriyi Hmelnickoyi oblasti plyush zvichajnij lopuh dibrovnij bagatonizhka zvichajna anemona lisova medunka vuzkolista pervocvit vesnyanij pivniki ugorski golokuchnik dubovij medunka m yaka cibulya podilska tosho Na okremih dilyankah ekspoziciyi zoseredzheni barbarisi tuyi gibiskusi gortenziyi forziciyi Roztashovani klumbi yaki mayut pravilnu geometrichnu formu Na nih zrostayut hvojni ta kvitnikovo dekorativni roslini Primitki Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 6 travnya 2015 Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 19 travnya 2015 Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Za red L P Kazimirovoyi Kam yanec Podilskij Vidavec Moshinskij V S 2009 68 s Ukladachi Melnik V O Bavarovska O O Laureati oblasnih premij Hmelnichchini 2005 2013 rr Biobibliografichnij pokazhchik Sinicya N M 2 Hmelnickij Upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij Hmelnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Hmelnicka oblasna universalna naukova biblioteka imeni Mikoli Ostrovskogo 2013 S 51 52 z dzherela 30 travnya 2015 Kazimirova L P Botanichnij sad universitetu 21 travnya 2015 u Wayback Machine L P Kazimirova Materialno tehnichna baza v osvitnij diyalnosti zb nauk metod pr za zag red M Ye Skibi S G Kostogriza Hmelnickij HNU 2012 95 103 s Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 6 travnya 2015 Katalog roslin Hmelnickogo nacionalnogo universitetu Za redakciyeyu L P Kazimirovoyi Kam yanec Podilskij 2009 124 s Seriya Terra in cognita Hmelnichchina Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 6 travnya 2015 https web archive org web 20150529070246 http botansad com ua index php botanichni sadi ukrajini botanichnij sad hmelnickogo nacionalnogo universitetu html Arhivovano29 travnya 2015 u Wayback Machine Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu na sajti Botanichnogo sadu PNPU imeni Korolenka PosilannyaBotanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu u sestrinskih Vikiproyektah Botanichnij sad Hmelnickogo nacionalnogo universitetu u Vikishovishi Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi