У цьому розділі бракує інформації про Східну Азію. (листопад 2021) |
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (листопад 2021) |
Східна Азія — історико-географічний термін, частина світу розташована на сході Азії. Вживається замість застарілого європоцентристського терміна «Далекий Схід». Охоплює територію Китаю, Північної Кореї, Південної Кореї, Японії, Монголії. Площа становить понад 11,8 млн км².
З історії
На території Східної Азії зафіксовано прадавній центр виробництва бронзи, який розташовувався на території сучасного Таїланду й експлуатувався з кінця IV тис. до Р. Х. Час його існування обмежувався кількома сторіччями, а територіальний вплив мав доволі локальний характер. У Китаї розробку мідних родовищ і виплавку бронзи почали відносно пізно, але темпи освоєння металу й різноманітних виробів із нього були високими й характеризувалися оригінальними винаходами та високим художнім смаком майстрів. Основні центри давньокитайської металургійної провінції пов'язані з ранніми державними утвореннями династії Шан (XVI — XI ст. до Р. Х.) і Західної Чжоу (XI — VIII ст. до Р. Х.). У величезному некрополі давньої столиці династії Шан місті Іньсюй (сучасне місто Аньян, 500 км південніше Пекіна) знайдені численні сакральні бронзові посудини та скрині, які свідчать про великі досягнення давніх китайських металургів.
Межі
Традиційно, до Східної Азії відносять такі країни: КНР, КНДР, Південну Корею, Японію, Монголію а також Гонконг і Тайвань. Спільним для всіх вищезгаданих регіонів є високий рівень сприйняття класичної китайської культури, поширення ієрогліфічної писемності, також спільними для цих країн є релігійні практики — буддизм, конфуціанство, даосизм.
Інколи до Східної Азії відносять далеко-східні території Російської Федерації.
Населення Східної Азії нараховує майже 2 мільярди чоловік, що становить близько 40 % мешканців Азії і чверть населення світу.
Демографія
Країна | Площа км² | Населення | Щільність населення км² | ІЛР (2015) | Столиця |
---|---|---|---|---|---|
КНР | 9 640 011 | 1 373 000 000 | 138 | 0.727 | Пекін |
Гонконг | 1 104 | 7 298 600 | 6,390 | 0.912 | Гонконг |
Японія | 377 930 | 126 890 000 | 337 | 0.891 | Токіо |
Макао | 30 | 642 900 | 18,662 | 0.892 | Макао |
Монголія | 1 564 100 | 3 041 648 | 2 | 0.698 | Улан-Батор |
Північна Корея | 120 538 | 25 155 000 | 198 | 0.595 | Пхеньян |
Південна Корея | 100 210 | 51,482 816 | 500 | 0.898 | Сеул |
Тайвань | 36 188 | 23 468 748 | 639 | 0.884 | Тайбей |
Економіка
Країна | ВВП (номінал) млн USD (2015) | ВВП (номінал) на душу USD (2015) | ВП (ПКС) млн USD (2015) | ВВП (ПКС) на душу USD (2015) |
---|---|---|---|---|
КНР | 11,384,763 | 8,280 | 19,509,983 | 14,189 |
Гонконг | 307,790 | 42,096 | 414,481 | 56,689 |
Японія | 4,116,242 | 32,480 | 4,842,395 | 38,210 |
Макао | 51,753 | 91,376 | 80,744 | 142,599 |
Монголія | 12,409 | 4,179 | 36,429 | 12,268 |
Північна Корея | 11,516 | 583 | 40,000 | 1,800 |
Південна Корея | 1,392,952 | 27,512 | 1,849,398 | 36,528 |
Тайвань | 518,816 | 22,082 | 1,113,792 | 47,407 |
Міста
- Токіо — найбільше столичне місто в світі.
- Сеул є столицею і найбільшим містом Південної Кореї, провідним світовим технологічним центром.
- Пхеньян — столиця Північної Кореї (КНДР).
- Шанхай — найбільше місто Китаю, є провідним торговим і фінансовим центром Китаю.
- Тайбей — столиця Тайваню (Республіка Китай).
- Гонконг відомий як космополітичний мегаполіс.
- Улан-Батор є найбільшим містом в Монголії з населенням 1 млн осіб станом на 2008 рік.
Див. також
Посилання
- Східна Азія на Wikivoyage
- Карта Східної Азії [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:East Asia |
Примітки
- . IMF. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
- Макао (2013)
- Яценко, Борис (2009). Країнознавство: основи теорії: навч. посібн. для студ (укр.) . Київ: Либідь. с. с.137. ISBN .
{{}}
:|pages=
має зайвий текст ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U comu rozdili brakuye informaciyi pro Shidnu Aziyu Bud laska rozshirte cej rozdil dodavshi cyu informaciyu Podrobici mozhut buti na storinci obgovorennya listopad 2021 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki listopad 2021 Shidna Aziya istoriko geografichnij termin chastina svitu roztashovana na shodi Aziyi Vzhivayetsya zamist zastarilogo yevropocentristskogo termina Dalekij Shid Ohoplyuye teritoriyu Kitayu Pivnichnoyi Koreyi Pivdennoyi Koreyi Yaponiyi Mongoliyi Plosha stanovit ponad 11 8 mln km Shidna Aziya na karti pivkuliZ istoriyiDokladnishe Istoriya Shidnoyi Aziyi Na teritoriyi Shidnoyi Aziyi zafiksovano pradavnij centr virobnictva bronzi yakij roztashovuvavsya na teritoriyi suchasnogo Tayilandu j ekspluatuvavsya z kincya IV tis do R H Chas jogo isnuvannya obmezhuvavsya kilkoma storichchyami a teritorialnij vpliv mav dovoli lokalnij harakter U Kitayi rozrobku midnih rodovish i viplavku bronzi pochali vidnosno pizno ale tempi osvoyennya metalu j riznomanitnih virobiv iz nogo buli visokimi j harakterizuvalisya originalnimi vinahodami ta visokim hudozhnim smakom majstriv Osnovni centri davnokitajskoyi metalurgijnoyi provinciyi pov yazani z rannimi derzhavnimi utvorennyami dinastiyi Shan XVI XI st do R H i Zahidnoyi Chzhou XI VIII st do R H U velicheznomu nekropoli davnoyi stolici dinastiyi Shan misti Insyuj suchasne misto Anyan 500 km pivdennishe Pekina znajdeni chislenni sakralni bronzovi posudini ta skrini yaki svidchat pro veliki dosyagnennya davnih kitajskih metalurgiv MezhiTradicijno do Shidnoyi Aziyi vidnosyat taki krayini KNR KNDR Pivdennu Koreyu Yaponiyu Mongoliyu a takozh Gonkong i Tajvan Spilnim dlya vsih vishezgadanih regioniv ye visokij riven sprijnyattya klasichnoyi kitajskoyi kulturi poshirennya iyeroglifichnoyi pisemnosti takozh spilnimi dlya cih krayin ye religijni praktiki buddizm konfucianstvo daosizm Inkoli do Shidnoyi Aziyi vidnosyat daleko shidni teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi Naselennya Shidnoyi Aziyi narahovuye majzhe 2 milyardi cholovik sho stanovit blizko 40 meshkanciv Aziyi i chvert naselennya svitu Demografiya Krayina Plosha km Naselennya Shilnist naselennya km ILR 2015 Stolicya KNR 9 640 011 1 373 000 000 138 0 727 Pekin Gonkong 1 104 7 298 600 6 390 0 912 GonkongYaponiya 377 930 126 890 000 337 0 891 Tokio Makao 30 642 900 18 662 0 892 Makao Mongoliya 1 564 100 3 041 648 2 0 698 Ulan Bator Pivnichna Koreya 120 538 25 155 000 198 0 595 Phenyan Pivdenna Koreya 100 210 51 482 816 500 0 898 Seul Tajvan 36 188 23 468 748 639 0 884 TajbejEkonomikaKrayina VVP nominal mln USD 2015 VVP nominal na dushu USD 2015 VP PKS mln USD 2015 VVP PKS na dushu USD 2015 KNR 11 384 763 8 280 19 509 983 14 189 Gonkong 307 790 42 096 414 481 56 689Yaponiya 4 116 242 32 480 4 842 395 38 210 Makao 51 753 91 376 80 744 142 599 Mongoliya 12 409 4 179 36 429 12 268 Pivnichna Koreya 11 516 583 40 000 1 800 Pivdenna Koreya 1 392 952 27 512 1 849 398 36 528 Tajvan 518 816 22 082 1 113 792 47 407MistaTokio najbilshe stolichne misto v sviti Seul ye stoliceyu i najbilshim mistom Pivdennoyi Koreyi providnim svitovim tehnologichnim centrom Phenyan stolicya Pivnichnoyi Koreyi KNDR Shanhaj najbilshe misto Kitayu ye providnim torgovim i finansovim centrom Kitayu Tajbej stolicya Tajvanyu Respublika Kitaj Gonkong vidomij yak kosmopolitichnij megapolis Ulan Bator ye najbilshim mistom v Mongoliyi z naselennyam 1 mln osib stanom na 2008 rik Div takozhSamit krayin Shidnoyi Aziyi Azijski tigriPosilannyaShidna Aziyana Wikivoyage Karta Shidnoyi Aziyi 23 bereznya 2016 u Wayback Machine Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category East AsiaAdministrativnij podil krayin AziyiPrimitki IMF Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 14 chervnya 2016 Makao 2013 Yacenko Boris 2009 Krayinoznavstvo osnovi teoriyi navch posibn dlya stud ukr Kiyiv Libid s s 137 ISBN 978 966 06 0558 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka