Усього на території Азії станом на 2006 рік — 46 незалежні країни та 8 залежних територій.
Загальна площа Азії — 43 534,6 тис. км²
Загальна кількість населення Азії (станом на 1 липня 2002 року) — 3 782 600,8 тис. осіб
Є декілька варіантів поділу Азії:
- Традиційний на пострадянському просторі:
- Східна (КНР, КНДР, Південна Корея, Японія, а також Гонконг, Макао, Тайвань та інші залежні території)
- Південно-Східна (Індонезія, Малайзія, Східний Тимор, Бруней, Філіппіни, Сінгапур)
- Південна (Індія, Шрі-Ланка, Мальдіви, Бангладеш, Бутан, Непал, Пакистан, Афганістан)
- Центральна (Монголія, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан)
- Південно-Західна (Ємен, Кіпр)
- а також Росія та Туреччина
- Поділ Азії, що прийнятий у англомовних країнах:
- Азійсько-Тихоокеанський регіон (КНР, КНДР, Республіка Корея, Японія, Індонезія, Малайзія, Східний Тимор, Бруней, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В'єтнам, Лаос, Камбоджа, М'янма, Індія, Шрі-Ланка, Мальдіви, Бангладеш, Бутан, Непал, Пакистан, Афганістан, Монголія, а також Гонконг, Макао, Тайвань та інші залежні території)
- Близький Схід (Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран, ОАЕ, Оман, Бахрейн, Катар, Ємен, Сирія, Ліван, Ізраїль, Йорданія, Ємен, Кіпр)
- Центральна, Східна Європа та країни СНД (Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан, Грузія, Вірменія, Азербайджан, а також Росія)
- Поділ Азії, що прийнятий у ООН:
- Східна (КНР, КНДР, Республіка Корея, Монголія, Японія, а також Гонконг, Макао, Тайвань та інші залежні території)
- Південно-Східна (Індонезія, Малайзія, Східний Тимор, Бруней, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В'єтнам, Лаос, Камбоджа, М'янма)
- Південна (Індія, Пакистан, Іран, Афганістан, Непал, Бутан, Шрі-Ланка, Мальдіви)
- Центральна (Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан)
- Західна (Саудівська Аравія, Кувейт, Ірак, Іран, ОАЕ, Оман, Бахрейн, Катар, Ємен, Сирія, Ліван, Ізраїль, Йорданія, Ємен, Кіпр, Грузія, Азербайджан, Вірменія)
- Північна (= Східна Європа: Росія)
Таблиця
Назва країни | Столиця чи адмін. центр | Площа (км²) | Населення (1 липня 2002) | Адміністративний поділ | докладніше |
---|---|---|---|---|---|
Незалежні країни: | |||||
Азербайджан | Баку | 46 870 | 3 844 127 | 59 районів, 11 міст, 1 автономна область | докладніше |
Афганістан | Кабул | 647 500 | 27 755 775 | 34 провінції (вілаєтів) | докладніше |
Бангладеш | Дакка | 144 000 | 133 376 684 | 6 областей (бібхаг), 21 районів (анчал), 64 округи (зіла), 493 подокруги (упазілла) | докладніше |
Бахрейн | Манама | 665 | 656 397 | 12 муніципалітетів | докладніше |
Бруней | Бандар-Сері-Бегаван | 5 770 | 350 898 | 4 округи | докладніше |
Бутан | Тхімпху | 47 000 | 2 094 176 | 18 районів | докладніше |
В'єтнам | Ханой | 329 560 | 81 098 416 | 59 провінцій, 3 муніципалітетів | докладніше |
Вірменія | Єреван | 29 800 | 3 330 099 | 11 провінцій | докладніше |
Грузія | Тбілісі | 20 460 | 2 032 004 | 10 країв, 2 республіки, 1 місто | докладніше |
Ємен | Сана | 527 970 | 18 701 257 | 19 провінцій | докладніше |
Ізраїль | Тель-Авів (Єрусалим) | 20 770 | 6 029 529 | 6 районів* | докладніше |
Індія | Нью-Делі | 3 287 590 | 1 045 845 228 | 28 штатів, 7 союзних територій | докладніше |
Індонезія | Джакарта | 1 158 645 | 208 176 381 | 30 провінцій | докладніше |
Ірак | Багдад | 437 072 | 24 001 816 | 16 провінцій | докладніше |
Іран | Тегеран | 1 648 000 | 66 622 704 | 28 провінцій | докладніше |
Йорданія | Амман | 92 300 | 5 307 470 | 12 провінцій | докладніше |
Казахстан | Астана | 2 346 927 | 13 472 593 | 14 областей і 3 міста | докладніше |
Камбоджа | Пномпень | 181 040 | 12 775 324 | 20 провінцій | докладніше |
Катар | Доха | 11 437 | 793 341 | 10 муніципалітетів | докладніше |
Киргизстан | Бішкек | 198 500 | 4 822 166 | 7 провінцій | докладніше |
Китай | Пекін | 9 584 492 | 1 284 303 705 | 23 провінцій, 4 міст* | докладніше |
Кіпр | Нікосія | 8 996 | 768 927 | 6 районів | докладніше |
Корея Південна | Сеул | 98 480 | 48 324 000 | 9 провінцій | докладніше |
Корея Північна | Пхеньян | 120 540 | 22 224 195 | 9 провінцій, 4 муніципалітетів | докладніше |
Кувейт | Ель-Кувейт | 17 820 | 2 111 561 | 5 провінцій | докладніше |
Лаос | В'єнтьян | 236 800 | 5 777 180 | 16 провінцій, 1 муніципалітет, 1 особлива зона | докладніше |
Ліван | Бейрут | 10 400 | 3 677 780 | 6 провінцій | докладніше |
Малайзія | Куала-Лумпур (Путраджая) | 329 750 | 22 662 365 | 13 штатів | докладніше |
Мальдіви | Мале | 300 | 320 165 | 19 атолів | докладніше |
Монголія | Улан-Батор | 1 565 000 | 2 694 432 | 21 провінцій (аймаків) | докладніше |
М'янма | Найп'їдо | 678 500 | 42 238 224 | 7 провінцій, 7 штатів | докладніше |
Непал | Катманду | 140 800 | 25 873 917 | 14 зон (анчолів) | докладніше |
Об'єднані Арабські Емірати | Абу-Дабі | 82 880 | 2 445 989 | 7 еміратів | докладніше |
Оман | Маскат | 212 460 | 2 713 462 | 5 районів, 3 провінції | докладніше |
Пакистан | Ісламабад | 803 940 | 147 663 429 | 4 провінції, 1 автономна територія, 1 столична територія | докладніше |
Саудівська Аравія | Ер-Ріяд | 1 960 582 | 23 513 330 | 13 провінцій | докладніше |
Сінгапур | Сінгапур | 693 | 4 452 732 | докладніше | |
Сирія | Дамаск | 185 180 | 17 155 814 | 14 провінцій | докладніше |
Східний Тимор | Ділі | 0 | 0 | 13 округів | докладніше |
Таджикистан | Душанбе | 143 100 | 6 719 567 | 2 області, 1 автономна область | докладніше |
Таїланд | Бангкок | 514 000 | 62 354 402 | 76 провінцій (чангват) | докладніше |
Туреччина | Анкара | 756 768 | 57 855 068 | 81 провінція (вілаєт) | докладніше |
Туркменістан | Ашгабат | 488 100 | 4 688 963 | 5 областей (велаятів) | докладніше |
Узбекистан | Ташкент | 447 400 | 25 563 441 | 12 провінцій | докладніше |
Філіппіни | Маніла | 300 000 | 84 525 639 | 79 провінцій, 116 привілейованих міст | докладніше |
Шрі-Ланка | Шрі-Джаяварденепура-Котте | 65 610 | 19 576 783 | 8 провінцій | докладніше |
Японія | Токіо | 377 835 | 126 974 628 | 47 префектур | докладніше |
Залежні території: | |||||
Залежні території Китаю: | |||||
Гонконг (Сянган) | Гонконг | 1 092 | 7 303 334 | докладніше | |
Макао (Аоминь) | Макао | 25 | 461 833 | ||
Тайвань | Тайбей | 35 980 | 22 548 009 | докладніше | |
Парасельські острови | 3,0 | 0 | |||
острови Спратлі | 5,0 | 0 | |||
Залежні території Великої Британії: | |||||
Акротирі і Декелія | Епіскопі | 254 | 7 000 | 2 зони | |
Залежні території Ізраїлю: | |||||
Єрусалим | 5 860 | 2 303 660 | |||
Сектор Гази | Газа | 363 | 1 203 004 | ||
Частина країн Європи: | |||||
Росія | Москва | 13 115 200 | 39 129 729 | 21 республіка, 6 країв, 49 областей, 2 міста, 1 автономна область, 10 автономних округів | докладніше |
Частина країн Африки: | |||||
Єгипет | Каїр | 63 556 | 1 378 159 | 26 губернаторств (мухафаз) | докладніше |
Разом | 43 534 640 | 3 782 600 809 | 46 незалежні країни, 8 залежних територій, 2 країни, що частково розташовані в Азії |
Невизнані території
- Південна Осетія (: 3 900 км², 70 000 осіб (2004 рік), столиця — Цхінвалі) — 28 листопада 1991 року від Грузії
- Абхазія (8 600 км², 250 000 осіб (2000 рік), столиця — Сухумі) — 23 липня 1992 року від Грузії
- Нагірний Карабах (НКР: 4 400 км², 145 000 осіб (2002 рік), столиця — Степанакерт) — 10 грудня 1991 року від Азербайджану
- Турецька Республіка Північного Кіпру (ТРПК: 3 355 км², 264 172 осіб (2006 рік), столиця — Нікосія (північна частина)) — 15 листопада 1983 року від Кіпру
- Республіка Китай (Тайвань, а також Пескадорські острови, острови: Кіньмень, Мацу тощо: 35 980 км², 23 036 087 осіб (2006 рік), столиця — Тайбей) — 7 грудня 1949 року від КНР
- Іракський Курдистан (80 000 км², 5 500 000 осіб (2005 рік), столиця — Ербіль) — 1970 рік від Іраку
- Джамму та Кашмір (222 236 км², 10 069 917 осіб (2001), столиця — Срінагар) — від Індії
- Таміл-Ілам (Північно-східна частина Шрі-Ланки)
Див. також
Примітки
- Частина Азербайджану розташована в Європі. У таблиці приведені площа та населення лише азійської частини країни; загальна площа — 86 600 км², загальна кількість населення (липень 2004) — 7 868 385 осіб
- Частина Грузії розташована в Європі. У таблиці приведені площа та населення лише азійської частини країни; загальна площа — 69 700 км², загальна кількість населення (липень 2004) — 4 693 892 осіб
- Зіркою означені країни, що мають залежні території.
- Частина Індонезії розташована в Океанії. У таблиці приведені площа та населення лише азійської частини країни; загальна площа — 1 919 440 км², загальна кількість населення (липень 2004) — 238 452 952 осіб
- Частина Казахстану розташована в Європі. У таблиці приведені площа та населення лише азійської частини країни; загальна площа — 2 717 300 км², загальна кількість населення (липень 2004) — 15 143 704 осіб
- Східний Тимор розташований в Океанії, але історично належить до Азії. Загальна площа країни — 15 007 км², загальна кількість населення (липень 2004) — 1 019 252 осіб
- Частина Туреччини розташована в Європі. У таблиці приведені площа та населення лише азійської частини країни; загальна площа — 780 580 км², загальна кількість населення (липень 2004) — 69 660 559 осіб
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Usogo na teritoriyi Aziyi stanom na 2006 rik 46 nezalezhni krayini ta 8 zalezhnih teritorij Zagalna plosha Aziyi 43 534 6 tis km Zagalna kilkist naselennya Aziyi stanom na 1 lipnya 2002 roku 3 782 600 8 tis osib Ye dekilka variantiv podilu Aziyi Tradicijnij na postradyanskomu prostori Shidna KNR KNDR Pivdenna Koreya Yaponiya a takozh Gonkong Makao Tajvan ta inshi zalezhni teritoriyi Pivdenno Shidna Indoneziya Malajziya Shidnij Timor Brunej Filippini Singapur Indokitaj Tayiland V yetnam Laos Kambodzha M yanma Pivdenna Indiya Shri Lanka Maldivi Bangladesh Butan Nepal Pakistan Afganistan Centralna Mongoliya Kazahstan Uzbekistan Tadzhikistan Turkmenistan Kirgizstan Pivdenno Zahidna Yemen Kipr Blizkij Shid Siriya Livan Izrayil Jordaniya Perska Zatoka Iran Saudivska Araviya Kuvejt Irak OAE Oman Bahrejn Katar Kavkaz Gruziya Virmeniya Azerbajdzhan a takozh Rosiya ta Turechchina Podil Aziyi sho prijnyatij u anglomovnih krayinah Azijsko Tihookeanskij region KNR KNDR Respublika Koreya Yaponiya Indoneziya Malajziya Shidnij Timor Brunej Filippini Singapur Tayiland V yetnam Laos Kambodzha M yanma Indiya Shri Lanka Maldivi Bangladesh Butan Nepal Pakistan Afganistan Mongoliya a takozh Gonkong Makao Tajvan ta inshi zalezhni teritoriyi Blizkij Shid Saudivska Araviya Kuvejt Irak Iran OAE Oman Bahrejn Katar Yemen Siriya Livan Izrayil Jordaniya Yemen Kipr Centralna Shidna Yevropa ta krayini SND Kazahstan Uzbekistan Tadzhikistan Turkmenistan Kirgizstan Gruziya Virmeniya Azerbajdzhan a takozh Rosiya Podil Aziyi sho prijnyatij u OON Shidna KNR KNDR Respublika Koreya Mongoliya Yaponiya a takozh Gonkong Makao Tajvan ta inshi zalezhni teritoriyi Pivdenno Shidna Indoneziya Malajziya Shidnij Timor Brunej Filippini Singapur Tayiland V yetnam Laos Kambodzha M yanma Pivdenna Indiya Pakistan Iran Afganistan Nepal Butan Shri Lanka Maldivi Centralna Kazahstan Turkmenistan Uzbekistan Tadzhikistan Kirgizstan Zahidna Saudivska Araviya Kuvejt Irak Iran OAE Oman Bahrejn Katar Yemen Siriya Livan Izrayil Jordaniya Yemen Kipr Gruziya Azerbajdzhan Virmeniya Pivnichna Shidna Yevropa Rosiya TablicyaNazva krayini Stolicya chi admin centr Plosha km Naselennya 1 lipnya 2002 Administrativnij podil dokladnishe Nezalezhni krayini Azerbajdzhan Baku 46 870 3 844 127 59 rajoniv 11 mist 1 avtonomna oblast dokladnishe Afganistan Kabul 647 500 27 755 775 34 provinciyi vilayetiv dokladnishe Bangladesh Dakka 144 000 133 376 684 6 oblastej bibhag 21 rajoniv anchal 64 okrugi zila 493 podokrugi upazilla dokladnishe Bahrejn Manama 665 656 397 12 municipalitetiv dokladnishe Brunej Bandar Seri Begavan 5 770 350 898 4 okrugi dokladnishe Butan Thimphu 47 000 2 094 176 18 rajoniv dokladnishe V yetnam Hanoj 329 560 81 098 416 59 provincij 3 municipalitetiv dokladnishe Virmeniya Yerevan 29 800 3 330 099 11 provincij dokladnishe Gruziya Tbilisi 20 460 2 032 004 10 krayiv 2 respubliki 1 misto dokladnishe Yemen Sana 527 970 18 701 257 19 provincij dokladnishe Izrayil Tel Aviv Yerusalim 20 770 6 029 529 6 rajoniv dokladnishe Indiya Nyu Deli 3 287 590 1 045 845 228 28 shtativ 7 soyuznih teritorij dokladnishe Indoneziya Dzhakarta 1 158 645 208 176 381 30 provincij dokladnishe Irak Bagdad 437 072 24 001 816 16 provincij dokladnishe Iran Tegeran 1 648 000 66 622 704 28 provincij dokladnishe Jordaniya Amman 92 300 5 307 470 12 provincij dokladnishe Kazahstan Astana 2 346 927 13 472 593 14 oblastej i 3 mista dokladnishe Kambodzha Pnompen 181 040 12 775 324 20 provincij dokladnishe Katar Doha 11 437 793 341 10 municipalitetiv dokladnishe Kirgizstan Bishkek 198 500 4 822 166 7 provincij dokladnishe Kitaj Pekin 9 584 492 1 284 303 705 23 provincij 4 mist dokladnishe Kipr Nikosiya 8 996 768 927 6 rajoniv dokladnishe Koreya Pivdenna Seul 98 480 48 324 000 9 provincij dokladnishe Koreya Pivnichna Phenyan 120 540 22 224 195 9 provincij 4 municipalitetiv dokladnishe Kuvejt El Kuvejt 17 820 2 111 561 5 provincij dokladnishe Laos V yentyan 236 800 5 777 180 16 provincij 1 municipalitet 1 osobliva zona dokladnishe Livan Bejrut 10 400 3 677 780 6 provincij dokladnishe Malajziya Kuala Lumpur Putradzhaya 329 750 22 662 365 13 shtativ dokladnishe Maldivi Male 300 320 165 19 atoliv dokladnishe Mongoliya Ulan Bator 1 565 000 2 694 432 21 provincij ajmakiv dokladnishe M yanma Najp yido 678 500 42 238 224 7 provincij 7 shtativ dokladnishe Nepal Katmandu 140 800 25 873 917 14 zon ancholiv dokladnishe Ob yednani Arabski Emirati Abu Dabi 82 880 2 445 989 7 emirativ dokladnishe Oman Maskat 212 460 2 713 462 5 rajoniv 3 provinciyi dokladnishe Pakistan Islamabad 803 940 147 663 429 4 provinciyi 1 avtonomna teritoriya 1 stolichna teritoriya dokladnishe Saudivska Araviya Er Riyad 1 960 582 23 513 330 13 provincij dokladnishe Singapur Singapur 693 4 452 732 dokladnishe Siriya Damask 185 180 17 155 814 14 provincij dokladnishe Shidnij Timor Dili 0 0 13 okrugiv dokladnishe Tadzhikistan Dushanbe 143 100 6 719 567 2 oblasti 1 avtonomna oblast dokladnishe Tayiland Bangkok 514 000 62 354 402 76 provincij changvat dokladnishe Turechchina Ankara 756 768 57 855 068 81 provinciya vilayet dokladnishe Turkmenistan Ashgabat 488 100 4 688 963 5 oblastej velayativ dokladnishe Uzbekistan Tashkent 447 400 25 563 441 12 provincij dokladnishe Filippini Manila 300 000 84 525 639 79 provincij 116 privilejovanih mist dokladnishe Shri Lanka Shri Dzhayavardenepura Kotte 65 610 19 576 783 8 provincij dokladnishe Yaponiya Tokio 377 835 126 974 628 47 prefektur dokladnishe Zalezhni teritoriyi Zalezhni teritoriyi Kitayu Gonkong Syangan Gonkong 1 092 7 303 334 dokladnishe Makao Aomin Makao 25 461 833 Tajvan Tajbej 35 980 22 548 009 dokladnishe Paraselski ostrovi 3 0 0 ostrovi Spratli 5 0 0 Zalezhni teritoriyi Velikoyi Britaniyi Akrotiri i Dekeliya Episkopi 254 7 000 2 zoni Zalezhni teritoriyi Izrayilyu Yerusalim 5 860 2 303 660 Sektor Gazi Gaza 363 1 203 004 Chastina krayin Yevropi Rosiya Moskva 13 115 200 39 129 729 21 respublika 6 krayiv 49 oblastej 2 mista 1 avtonomna oblast 10 avtonomnih okrugiv dokladnishe Chastina krayin Afriki Yegipet Kayir 63 556 1 378 159 26 gubernatorstv muhafaz dokladnishe Razom 43 534 640 3 782 600 809 46 nezalezhni krayini 8 zalezhnih teritorij 2 krayini sho chastkovo roztashovani v AziyiNeviznani teritoriyiPivdenna Osetiya 3 900 km 70 000 osib 2004 rik stolicya Chinvali 28 listopada 1991 roku vid Gruziyi Abhaziya 8 600 km 250 000 osib 2000 rik stolicya Suhumi 23 lipnya 1992 roku vid Gruziyi Nagirnij Karabah NKR 4 400 km 145 000 osib 2002 rik stolicya Stepanakert 10 grudnya 1991 roku vid Azerbajdzhanu Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru TRPK 3 355 km 264 172 osib 2006 rik stolicya Nikosiya pivnichna chastina 15 listopada 1983 roku vid Kipru Respublika Kitaj Tajvan a takozh Peskadorski ostrovi ostrovi Kinmen Macu tosho 35 980 km 23 036 087 osib 2006 rik stolicya Tajbej 7 grudnya 1949 roku vid KNR Irakskij Kurdistan 80 000 km 5 500 000 osib 2005 rik stolicya Erbil 1970 rik vid Iraku Dzhammu ta Kashmir 222 236 km 10 069 917 osib 2001 stolicya Srinagar vid Indiyi Tamil Ilam Pivnichno shidna chastina Shri Lanki Div takozhAdministrativnij podil krayin svituPrimitki Chastina Azerbajdzhanu roztashovana v Yevropi U tablici privedeni plosha ta naselennya lishe azijskoyi chastini krayini zagalna plosha 86 600 km zagalna kilkist naselennya lipen 2004 7 868 385 osib Chastina Gruziyi roztashovana v Yevropi U tablici privedeni plosha ta naselennya lishe azijskoyi chastini krayini zagalna plosha 69 700 km zagalna kilkist naselennya lipen 2004 4 693 892 osib Zirkoyu oznacheni krayini sho mayut zalezhni teritoriyi Chastina Indoneziyi roztashovana v Okeaniyi U tablici privedeni plosha ta naselennya lishe azijskoyi chastini krayini zagalna plosha 1 919 440 km zagalna kilkist naselennya lipen 2004 238 452 952 osib Chastina Kazahstanu roztashovana v Yevropi U tablici privedeni plosha ta naselennya lishe azijskoyi chastini krayini zagalna plosha 2 717 300 km zagalna kilkist naselennya lipen 2004 15 143 704 osib Shidnij Timor roztashovanij v Okeaniyi ale istorichno nalezhit do Aziyi Zagalna plosha krayini 15 007 km zagalna kilkist naselennya lipen 2004 1 019 252 osib Chastina Turechchini roztashovana v Yevropi U tablici privedeni plosha ta naselennya lishe azijskoyi chastini krayini zagalna plosha 780 580 km zagalna kilkist naselennya lipen 2004 69 660 559 osib