Є́мен, Респу́бліка Є́мен, Єменська Республіка — країна в південно-західній Азії, межує на півночі із Саудівською Аравією і Оманом на сході. Омивається Аравійським морем на півдні та Червоним на заході. Ємену належать острови Камаран, Перім, Сокотра та інші.
Республіка Ємен | |||||
| |||||
Девіз: «Аллах, аль-Ватан, аль-Таура, аль-Вехда» «Бог, Нація, Революція, Єдність» | |||||
Гімн: Єдина Республіка | |||||
Столиця | Сана country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||||
Офіційні мови | Арабська | ||||
Форма правління | унітарна президентська республіка з ознаками федерації під владою тимчасового уряду держава, що розпалася(де-факто) | ||||
- Президент | |||||
- Прем'єр-міністр | [en] | ||||
Становлення | |||||
- Об'єднання | 22 травня 1990 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 527,829 км² (50-те) | ||||
- Внутр. води | незначний % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2013 | 25,408,000 (47-ме) | ||||
- Густота | 44,7/км² (160-те) | ||||
ВВП (ПКС) | 2012 р., оцінка | ||||
- Повний | $58.20 мільярдів (110-те) | ||||
- На душу населення | $2,249 (85-те) | ||||
ІЛР (2013) | ▲ 0.500 (низький) (154th) | ||||
Валюта | Єменський ріал (YER ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Коди ISO 3166 | YEM | ||||
Домен | .ye | ||||
Телефонний код | +967 | ||||
|
Єменська Республіка була утворена 22 травня 1990 внаслідок об'єднання Єменської Арабської Республіки (ЄАР, або Північний Ємен) і Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ, або Південний Ємен).
Назва країни
«Аль-яман» може бути перекладена з арабської мови як «права сторона» або «щастя», «благоденство». Ємен займає більшу частину території, яку древні римляни називали «Арабіа Фелікс» («Щаслива Аравія»).
Назва
Арабське слово «аль-ємен» (араб. اليَمَن) означає «правий» (тобто «по правий бік від Мекки»). Натомість «лівою» називають Сирію — араб. الشام (аш-шам), втім ця назва є неофіційною.
Історія
Північ країни стала незалежною від Османської імперії в 1918 році; Північний Ємен оголосив про створення Єменської Народної демократичної Республіки в 1962 році; Народна Республіка Південного Ємену створена в 1967 році і змінила назву на Народну демократичну Республіку Ємен в 1970 році. Війна між обома Єменами розпочалася в 1971—1972, угоди не діють, військові дії почалися знову в 1978 році. Угоду про припинення вогню підписано в 1979 році з пропозицією про створення союзу. Громадянська війна в Південному Ємені розпочалася в 1986 році. Проєкт конституції єдиного Ємену опублікований в 1989 році; кордон між країнами відкрито в 1990-му, і країни формально об'єдналися в травні 1990 року під назвою Республіка Ємен; в 1991 році схвалена нова конституція. Антиурядові виступи в 1992-му, в 1993-му створено коаліційний уряд, який очолив Хайдар Абу Бакр ель-Аттас; створено президентську раду з п'яти осіб.
У 1994 році жителі півдня спробували знову відокремитися, проте їх повстання було придушене.
З 2004 року в північно-західній провінції Саада точилася збройна боротьба між єменськими шиїтами і центральним урядом, в ході придушення повстання шиїтів загинули щонайменше 700 осіб. За цей час між сторонами сім разів укладали угоди про припинення вогню, які згодом рано чи пізно порушувалися.
18 березня 2010 року бойовики заявили, що звільнили всіх захоплених ними раніше в полон військовиків і мирних жителів — за різними даними, від 175 до 445 осіб — і розміновували дороги на півночі Ємену. Президент країни Алі Абдалла Салех оголосив про закінчення війни з повстанцями шиїтів, уточнивши, що йдеться не про припинення бойових дій або перемир'я, а саме про остаточне припинення конфлікту.
Ще до початку арабських революцій Ємен був украй нестабільною країною, яку роздирали на частини численні суперечності. Після відходу у відставку колишнього президента Алі Абдулли Салеха у 2012 країна переживає період нестабільності.
Ємен є найнебезпечнішою країною Аравійського півострова. Там вже кілька років не припиняються бойові дії проти ісламістів, сепаратистів і місцевих шиїтів. Крім того, там же діють численні терористичні угруповання, пов'язані з «Аль-Каїдою».
За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013, Ємен посідає в ньому 6-те місце.
Географія
На території Ємену лежать величні гори, прибережна низовина Тіхама, посушливі пустельні плоскогір'я, зрідка розділені більш родючими долинами. На заході — Єменські гори (найвища точка гора Ен-Набі-Шаїб, 3660 м). Уздовж узбережжя Червоного моря і Аденської затоки — пустеля Тігама. На сході — невисокі плоскогір'я та пласкі узвишшя, які переходять у пустелю. Клімат тропічний, сухий. У країні відсутні постійні водотоки.
Територія колишньої ЄАР займає східну, найвищу частину Західно-Аравійського нагір'я, яка являє собою підведений, сильно розчленований край Аравійського щита, частково перекритий древнім лавовими відкладаннями. Низовина Тіхама, шириною від 30 до 80 км, складена алювіальними і щебенистими відкладаннями. Рівнина впирається в гори, що круто підіймаються до висоти 2000–3000 м, де розташоване велике горбисте плоскогір'я, перетнуте зазвичай сухими долинами (ваді) і високими кряжами; саме тут найвища точка країни — гора Ен-Набі-Шаїб. Східний схил Західно-Аравійського нагір'я, звернений до пустелі Руб-ель-Халі, що займає понад половину південної частини Аравійського півострова, більш пологий, ніж схил, звернений до низовини Тіхама, але крутіший, ніж північний схил, звернений до Неджду. Західний край Руб-ель-Халі підноситься на 900–1200 м над рівнем моря.
На території колишньої НДРЄ знаходиться більша частина ресурсів, в тому числі сільськогосподарські угіддя, зосереджені в районі Адена. Винятком є Хадрамаут, регіон у східній частині країни, що являє собою широку долину, що простяглася паралельно берегу і що повертає потім на південь, до моря. Прибережна низовина на півдні тягнеться на 5–65 км углиб країни. Внутрішня частина регіону являє собою перетнуте плоскогір'я, розчленоване долинами ваді.
Природа
Флора Ємену являє собою суміш флори Судано-Замбезійської області Африканського підцарства і флори Сахаро-аравійської області. Суданська рослинність, що характеризується відносно високим рівнем опадів, домінує у західних горах і частково на високогірних рівнинах. Рослинність Сахаро-аравійської області домінує на прибережних рівнинах, у східних горах, східних і північних пустельних рівнинах. Високий відсоток єменських рослин належить до тропічних африканських рослин, серед яких можна згадати наступні: фікус, комміфора, , , Rosa abyssinica, та інші.
Серед Сахаро-аравійських видів можуть бути згадані: курай, фінік їстівний, , , , , Vachellia tortilis, , , , Salvadora persica, Balanites aegyptiaca і багато інших. Багато сахаро-аравійських видів є ендеміками великої піщаної прибережної рівнини Тіхама.
Характерні роди рослин Ірано-Туранської області на сході і північному сході країни: , цимбопогон, тамарикс та середземноморського регіону: самосил, лаванда, ялівець, капуста і дворядник.
Адміністративний поділ
Ємен ділиться на 22 мухафази, які поділені на 333 райони (muderiah), які в свою чергу поділені на 2210 підрайонів, і потім на 38284 села (на 2001 рік).
10 лютого 2014 року оприлюднено пропозиції високопоставленої державної комісії, що стосуються перетворення країни з унітарної на федеративну. Як очікується, Ємен розділять на шість регіонів, що володіють широкими повноваженнями у сфері внутрішньої політики.
Населення
Чисельність населення — 24 млн (2011).
Річний приріст — 2,7 %.
Фертильність — 4,8 народження на 1 жінку.
Тривалість життя — 61 рік у чоловіків, 65 років у жінок.
Міське населення — 31 % (2008).
Грамотність — 70 % чоловіків, 30 % жінок (оцінка станом на 2003 рік).
Етнічний склад — переважно араби, невелике число афро-арабських мулатів та індійців.
Релігія
Також велике значення має розподіл частини єменців на кілька десятків племен і племінних конфедерацій. На півночі країни впливові племінні конфедерації хашід і Бакіл, племена бені Матар, бені Харіс та інші, а на півдні племена субайхі, хаушабі, Амірі, Яфаі, Фадля, Аулакі і інші.
Переважна більшість жителів Ємену — мусульмани (99 %). Майже дві третини єменських мусульман є сунітами 65 %, шиїти — 35 % (8–10 млн віруючих).
Релігійні меншини представлені індуїстами (155 тис.), християнами (41 тис.), юдеями, зороастрійцями та ін.
Серед християн найчисельніші протестанти (30 тис.). Протестанти представлені кількома конфесіями, в першу чергу це п'ятдесятники (7,1 тис. у 2000 році). Чисельність католиків оцінюється в 6 тисяч осіб. Серед вихідців з Ефіопії і Еритреї є прихильники древніх східних церков — Ефіопської і Еритрейської. У Ємені регулярно фіксуються випадки переслідування християн.
Охорона здоров'я
У 2016 році ВООЗ за допомогою HeRAMS оцінено 16 з 22 провінцій країни. Із 3507 проаналізованих закладів охорони здоров'я повністю функціонує лише 1579 (45 %), частково 1343 (38 %). 504 закладів (17 %) не працює. Лікарі взагалі відсутні у 49 із 279 оцінених округів. У 42 % оцінених округів країни є лише 2 або менше лікарів.
У 2017 році у країні зафіксовано найбільший у світі за останні 50 років спалах холери. Захворіло близько 1 млн жителів країни.
Економіка
Ємен — переважно аграрна країна. На сільське господарство і видобувну промисловість у 1990-х роках припадало 68,4 %. Основні галузі промисловості: нафтова та нафтопереробна, текстильна, харчова, цементна. Є невеликі алюмінієві заводи. Транспорт головним чином автомобільний та морський. Морські порти: Аден, Ходейда, Моха, Саліф, Ель-Мукалла. Основні аеропорти розташовані в Сані і Хормаксарі (біля Адена).
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП — 4,2 млрд $.
- Темп зростання ВВП — 3,8 %.
- ВВП на душу населення — 254 $.
- Імпорт (машини і обладнання, транспортні засоби, споживчі товари, пряжа, текстиль, пшениця, цукор, мед) — 2,7 млрд $ (г. ч. США — 8,9 %; ОАЕ — 9 %; Франція — 7,6 %; Італія — 7,3; Саудівська Аравія — 7 %).
- Експорт (бавовна, нафтопродукти, кава, шкіри, худоба, риба; паливно-мастильні матеріали становлять 84 % експорту) — 0,858 млрд $ (г. ч. Китай — 31 %, Південна Корея — 25 %; Таїланд — 22 %; Японія — 5 %).
За даними Всесвітнього банку, ВВП Ємену в 1996 році становив $6,02 млрд ($380 на душу населення). Приріст ВВП становив 2,8 % в 1990—1995 роках і 3,0 % в 1996 році. Структура ВВП Ємену в 1995 році: сільське й лісове господарство і рибальство — 14,7 %, сфера обслуговування — 46,5 %, добувна і обробна промисловість, будівництво і енергетика 38,8 %.
Виробництво електроенергії в країні — близько 1,7 млрд кВт·год на рік (1990).
Політика
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2015) |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Війна у Ємені: хто проти кого воює. BBC Україна. 11 грудня, 2017 рік. |
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Культура
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2015) |
Інтернет
Доступ до інтернет в Ємені здійснюють провайдери TeleYemen і AdenNet. Провайдера YemenNet було захоплено повстанцями, тому було створено провайдера AdenNet.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ємен |
Примітки
- Yemen and the Dynamics of Foreign Intervention in Failed States (англ.). .
- Is Yemen Becoming a Failed State? (англ.). .
- Yemen: The World’s Newest Failed State (англ.). Geopolitical Monitor.
- Про затвердження Переліку кодів країн світу для статистичних цілей. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 липня 2022.
- Yemen war with Shi'ite rebels is over — president — Reuters, 19.03.2010
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 30 вересня 2013.
- CIA World Factbook: The World Factbook. Jemen
- Survey reveals extent of damage to Yemen's health system. OCHA. 06 листопада 2016. оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 04.01.2018.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=
() - Weekly Epidemiological Bulletin. W46 2017 (Nov 13-Nov 19) [1][недоступне посилання](англ.)
Посилання
- Усі правителі Ємену. [ 1 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Інтернет-ресурси
- Couto, Diogo do; Observações sobre as principais causas da decadência dos portugueses na Ásia (порт.)
- Офіційний сайт of the Government of Yemen (араб.)[недоступне посилання з 01.05.2022]
- – official portal (At the Wayback Machine, March 2009) (араб.)
- Yemen. The World Factbook. Central Intelligence Agency.
- Ємен, каталог посилань Open Directory Project
- Yemen profile from the BBC News
- Wahab, Robert Alexander (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. с. 913-914. (англ.) . //
- Вікісховище : Атлас Yemen.
- Diogo do Couto, o português da Índia há 500 anos
Саудівська Аравія | ||
Червоне море | Оман | |
Баб-ель-Мандебська протока | Аденська затока | Аравійське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ye men Respu blika Ye men Yemenska Respublika krayina v pivdenno zahidnij Aziyi mezhuye na pivnochi iz Saudivskoyu Araviyeyu i Omanom na shodi Omivayetsya Aravijskim morem na pivdni ta Chervonim na zahodi Yemenu nalezhat ostrovi Kamaran Perim Sokotra ta inshi Respublika Yemen الجمهور ي ة الي م ني ة Al Jumhuriyyah al YamaniyyahPrapor EmblemaDeviz Allah al Vatan al Taura al Vehda Bog Naciya Revolyuciya Yednist Gimn Yedina RespublikaRoztashuvannya YemenuStolicya Sana 15 21 pn sh 44 12 sh d country H G ONajbilshe misto stolicyaOficijni movi ArabskaForma pravlinnya unitarna prezidentska respublika z oznakami federaciyi pid vladoyu timchasovogo uryadu derzhava sho rozpalasya de fakto Prezident Prem yer ministr en Stanovlennya Ob yednannya 22 travnya 1990 Plosha Zagalom 527 829 km 50 te Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka 2013 25 408 000 47 me Gustota 44 7 km 160 te VVP PKS 2012 r ocinka Povnij 58 20 milyardiv 110 te Na dushu naselennya 2 249 85 te ILR 2013 0 500 nizkij 154th Valyuta Yemenskij rial a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 YER a Chasovij poyas UTC 3 Kodi ISO 3166 YEMDomen yeTelefonnij kod 967Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yemen Yemenska Respublika bula utvorena 22 travnya 1990 vnaslidok ob yednannya Yemenskoyi Arabskoyi Respubliki YeAR abo Pivnichnij Yemen i Narodnoyi Demokratichnoyi Respubliki Yemen NDRYe abo Pivdennij Yemen Stolicya Yemenu SanaAdenSokotrijske drakonove derevo lat Dracaena cinnabari na ostrovi SokotraNazva krayini Al yaman mozhe buti perekladena z arabskoyi movi yak prava storona abo shastya blagodenstvo Yemen zajmaye bilshu chastinu teritoriyi yaku drevni rimlyani nazivali Arabia Feliks Shasliva Araviya NazvaArabske slovo al yemen arab الي م ن oznachaye pravij tobto po pravij bik vid Mekki Natomist livoyu nazivayut Siriyu arab الشام ash sham vtim cya nazva ye neoficijnoyu IstoriyaDokladnishe Istoriya Yemenu Pivnich krayini stala nezalezhnoyu vid Osmanskoyi imperiyi v 1918 roci Pivnichnij Yemen ogolosiv pro stvorennya Yemenskoyi Narodnoyi demokratichnoyi Respubliki v 1962 roci Narodna Respublika Pivdennogo Yemenu stvorena v 1967 roci i zminila nazvu na Narodnu demokratichnu Respubliku Yemen v 1970 roci Vijna mizh oboma Yemenami rozpochalasya v 1971 1972 ugodi ne diyut vijskovi diyi pochalisya znovu v 1978 roci Ugodu pro pripinennya vognyu pidpisano v 1979 roci z propoziciyeyu pro stvorennya soyuzu Gromadyanska vijna v Pivdennomu Yemeni rozpochalasya v 1986 roci Proyekt konstituciyi yedinogo Yemenu opublikovanij v 1989 roci kordon mizh krayinami vidkrito v 1990 mu i krayini formalno ob yednalisya v travni 1990 roku pid nazvoyu Respublika Yemen v 1991 roci shvalena nova konstituciya Antiuryadovi vistupi v 1992 mu v 1993 mu stvoreno koalicijnij uryad yakij ocholiv Hajdar Abu Bakr el Attas stvoreno prezidentsku radu z p yati osib U 1994 roci zhiteli pivdnya sprobuvali znovu vidokremitisya prote yih povstannya bulo pridushene Z 2004 roku v pivnichno zahidnij provinciyi Saada tochilasya zbrojna borotba mizh yemenskimi shiyitami i centralnim uryadom v hodi pridushennya povstannya shiyitiv zaginuli shonajmenshe 700 osib Za cej chas mizh storonami sim raziv ukladali ugodi pro pripinennya vognyu yaki zgodom rano chi pizno porushuvalisya 18 bereznya 2010 roku bojoviki zayavili sho zvilnili vsih zahoplenih nimi ranishe v polon vijskovikiv i mirnih zhiteliv za riznimi danimi vid 175 do 445 osib i rozminovuvali dorogi na pivnochi Yemenu Prezident krayini Ali Abdalla Saleh ogolosiv pro zakinchennya vijni z povstancyami shiyitiv utochnivshi sho jdetsya ne pro pripinennya bojovih dij abo peremir ya a same pro ostatochne pripinennya konfliktu She do pochatku arabskih revolyucij Yemen buv ukraj nestabilnoyu krayinoyu yaku rozdirali na chastini chislenni superechnosti Pislya vidhodu u vidstavku kolishnogo prezidenta Ali Abdulli Saleha u 2012 krayina perezhivaye period nestabilnosti Yemen ye najnebezpechnishoyu krayinoyu Aravijskogo pivostrova Tam vzhe kilka rokiv ne pripinyayutsya bojovi diyi proti islamistiv separatistiv i miscevih shiyitiv Krim togo tam zhe diyut chislenni teroristichni ugrupovannya pov yazani z Al Kayidoyu Za danimi rejtingu Nespromozhnih derzhav na 2013 Yemen posidaye v nomu 6 te misce Div takozh Povstannya v Yemeni 2011 2012 Div takozh Zbrojnij konflikt v Yemeni 2014 2015 Div takozh Gromadyanska vijna v Yemeni z 2015 GeografiyaDokladnishe Geografiya Yemenu Na teritoriyi Yemenu lezhat velichni gori priberezhna nizovina Tihama posushlivi pustelni ploskogir ya zridka rozdileni bilsh rodyuchimi dolinami Na zahodi Yemenski gori najvisha tochka gora En Nabi Shayib 3660 m Uzdovzh uzberezhzhya Chervonogo morya i Adenskoyi zatoki pustelya Tigama Na shodi nevisoki ploskogir ya ta plaski uzvishshya yaki perehodyat u pustelyu Klimat tropichnij suhij U krayini vidsutni postijni vodotoki Teritoriya kolishnoyi YeAR zajmaye shidnu najvishu chastinu Zahidno Aravijskogo nagir ya yaka yavlyaye soboyu pidvedenij silno rozchlenovanij kraj Aravijskogo shita chastkovo perekritij drevnim lavovimi vidkladannyami Nizovina Tihama shirinoyu vid 30 do 80 km skladena alyuvialnimi i shebenistimi vidkladannyami Rivnina vpirayetsya v gori sho kruto pidijmayutsya do visoti 2000 3000 m de roztashovane velike gorbiste ploskogir ya peretnute zazvichaj suhimi dolinami vadi i visokimi kryazhami same tut najvisha tochka krayini gora En Nabi Shayib Shidnij shil Zahidno Aravijskogo nagir ya zvernenij do pusteli Rub el Hali sho zajmaye ponad polovinu pivdennoyi chastini Aravijskogo pivostrova bilsh pologij nizh shil zvernenij do nizovini Tihama ale krutishij nizh pivnichnij shil zvernenij do Nedzhdu Zahidnij kraj Rub el Hali pidnositsya na 900 1200 m nad rivnem morya Na teritoriyi kolishnoyi NDRYe znahoditsya bilsha chastina resursiv v tomu chisli silskogospodarski ugiddya zoseredzheni v rajoni Adena Vinyatkom ye Hadramaut region u shidnij chastini krayini sho yavlyaye soboyu shiroku dolinu sho prostyaglasya paralelno beregu i sho povertaye potim na pivden do morya Priberezhna nizovina na pivdni tyagnetsya na 5 65 km uglib krayini Vnutrishnya chastina regionu yavlyaye soboyu peretnute ploskogir ya rozchlenovane dolinami vadi PrirodaDokladnishe Spisok ssavciv Yemenu Dokladnishe Spisok ptahiv Yemenu Flora Yemenu yavlyaye soboyu sumish flori Sudano Zambezijskoyi oblasti Afrikanskogo pidcarstva i flori Saharo aravijskoyi oblasti Sudanska roslinnist sho harakterizuyetsya vidnosno visokim rivnem opadiv dominuye u zahidnih gorah i chastkovo na visokogirnih rivninah Roslinnist Saharo aravijskoyi oblasti dominuye na priberezhnih rivninah u shidnih gorah shidnih i pivnichnih pustelnih rivninah Visokij vidsotok yemenskih roslin nalezhit do tropichnih afrikanskih roslin sered yakih mozhna zgadati nastupni fikus kommifora Rosa abyssinica ta inshi Sered Saharo aravijskih vidiv mozhut buti zgadani kuraj finik yistivnij Vachellia tortilis Salvadora persica Balanites aegyptiaca i bagato inshih Bagato saharo aravijskih vidiv ye endemikami velikoyi pishanoyi priberezhnoyi rivnini Tihama Harakterni rodi roslin Irano Turanskoyi oblasti na shodi i pivnichnomu shodi krayini cimbopogon tamariks ta seredzemnomorskogo regionu samosil lavanda yalivec kapusta i dvoryadnik Administrativnij podilAdministrativnij podil Yemenu na muhafazi 1 Aden 2 Amran 3 Ab yan 4 Ed Dalya 5 El Bejda 6 Hodejda 7 El Dzhauf 8 El Mahra 9 El Mahvit 10 Sana misto 11 Damar 12 Hadramaut 13 Haddzha 14 Ibb 15 Lahdzh 16 Marib 17 Rejma 18 Saada 19 Sana 20 Shabva 21 Tayiz 22 SokotraDokladnishe Administrativnij podil Yemenu Yemen dilitsya na 22 muhafazi yaki podileni na 333 rajoni muderiah yaki v svoyu chergu podileni na 2210 pidrajoniv i potim na 38284 sela na 2001 rik 10 lyutogo 2014 roku oprilyudneno propoziciyi visokopostavlenoyi derzhavnoyi komisiyi sho stosuyutsya peretvorennya krayini z unitarnoyi na federativnu Yak ochikuyetsya Yemen rozdilyat na shist regioniv sho volodiyut shirokimi povnovazhennyami u sferi vnutrishnoyi politiki NaselennyaChiselnist naselennya 24 mln 2011 Richnij pririst 2 7 Fertilnist 4 8 narodzhennya na 1 zhinku Trivalist zhittya 61 rik u cholovikiv 65 rokiv u zhinok Miske naselennya 31 2008 Gramotnist 70 cholovikiv 30 zhinok ocinka stanom na 2003 rik Etnichnij sklad perevazhno arabi nevelike chislo afro arabskih mulativ ta indijciv Religiya Takozh velike znachennya maye rozpodil chastini yemenciv na kilka desyatkiv plemen i pleminnih konfederacij Na pivnochi krayini vplivovi pleminni konfederaciyi hashid i Bakil plemena beni Matar beni Haris ta inshi a na pivdni plemena subajhi haushabi Amiri Yafai Fadlya Aulaki i inshi Perevazhna bilshist zhiteliv Yemenu musulmani 99 Majzhe dvi tretini yemenskih musulman ye sunitami 65 shiyiti 35 8 10 mln viruyuchih Religijni menshini predstavleni induyistami 155 tis hristiyanami 41 tis yudeyami zoroastrijcyami ta in Sered hristiyan najchiselnishi protestanti 30 tis Protestanti predstavleni kilkoma konfesiyami v pershu chergu ce p yatdesyatniki 7 1 tis u 2000 roci Chiselnist katolikiv ocinyuyetsya v 6 tisyach osib Sered vihidciv z Efiopiyi i Eritreyi ye prihilniki drevnih shidnih cerkov Efiopskoyi i Eritrejskoyi U Yemeni regulyarno fiksuyutsya vipadki peresliduvannya hristiyan Ohorona zdorov yaU 2016 roci VOOZ za dopomogoyu HeRAMS ocineno 16 z 22 provincij krayini Iz 3507 proanalizovanih zakladiv ohoroni zdorov ya povnistyu funkcionuye lishe 1579 45 chastkovo 1343 38 504 zakladiv 17 ne pracyuye Likari vzagali vidsutni u 49 iz 279 ocinenih okrugiv U 42 ocinenih okrugiv krayini ye lishe 2 abo menshe likariv U 2017 roci u krayini zafiksovano najbilshij u sviti za ostanni 50 rokiv spalah holeri Zahvorilo blizko 1 mln zhiteliv krayini EkonomikaDokladnishe Ekonomika Yemenu Yemen perevazhno agrarna krayina Na silske gospodarstvo i vidobuvnu promislovist u 1990 h rokah pripadalo 68 4 Osnovni galuzi promislovosti naftova ta naftopererobna tekstilna harchova cementna Ye neveliki alyuminiyevi zavodi Transport golovnim chinom avtomobilnij ta morskij Morski porti Aden Hodejda Moha Salif El Mukalla Osnovni aeroporti roztashovani v Sani i Hormaksari bilya Adena Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 4 2 mlrd Temp zrostannya VVP 3 8 VVP na dushu naselennya 254 Import mashini i obladnannya transportni zasobi spozhivchi tovari pryazha tekstil pshenicya cukor med 2 7 mlrd g ch SShA 8 9 OAE 9 Franciya 7 6 Italiya 7 3 Saudivska Araviya 7 Eksport bavovna naftoprodukti kava shkiri hudoba riba palivno mastilni materiali stanovlyat 84 eksportu 0 858 mlrd g ch Kitaj 31 Pivdenna Koreya 25 Tayiland 22 Yaponiya 5 Za danimi Vsesvitnogo banku VVP Yemenu v 1996 roci stanoviv 6 02 mlrd 380 na dushu naselennya Pririst VVP stanoviv 2 8 v 1990 1995 rokah i 3 0 v 1996 roci Struktura VVP Yemenu v 1995 roci silske j lisove gospodarstvo i ribalstvo 14 7 sfera obslugovuvannya 46 5 dobuvna i obrobna promislovist budivnictvo i energetika 38 8 Virobnictvo elektroenergiyi v krayini blizko 1 7 mlrd kVt god na rik 1990 Div takozh Korisni kopalini Yemenu ta Girnicha promislovist YemenuPolitikaCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2015 Zovnishni videofajliVijna u Yemeni hto proti kogo voyuye BBC Ukrayina 11 grudnya 2017 rik Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko yemenski vidnosiniKulturaCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2015 Internet Dokladnishe Dostup do internet v Yemeni zdijsnyuyut provajderi TeleYemen i AdenNet Provajdera YemenNet bulo zahopleno povstancyami tomu bulo stvoreno provajdera AdenNet Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YemenSpisok mist Yemenu Istoriya YemenuPrimitkiYemen and the Dynamics of Foreign Intervention in Failed States angl Is Yemen Becoming a Failed State angl Yemen The World s Newest Failed State angl Geopolitical Monitor Pro zatverdzhennya Pereliku kodiv krayin svitu dlya statistichnih cilej Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 19 lipnya 2022 Yemen war with Shi ite rebels is over president Reuters 19 03 2010 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 30 veresnya 2013 CIA World Factbook The World Factbook Jemen Survey reveals extent of damage to Yemen s health system OCHA 06 listopada 2016 originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 04 01 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr trans title dovidka Weekly Epidemiological Bulletin W46 2017 Nov 13 Nov 19 1 nedostupne posilannya angl PosilannyaUsi praviteli Yemenu 1 listopada 2009 u Wayback Machine Internet resursiYemen u sestrinskih VikiproyektahNovini u Vikinovinah Yemen u Vikimandrah Yemen u Vikishovishi Couto Diogo do Observacoes sobre as principais causas da decadencia dos portugueses na Asia port Oficijnij sajt of the Government of Yemen arab nedostupne posilannya z 01 05 2022 official portal At the Wayback Machine March 2009 arab Yemen The World Factbook Central Intelligence Agency Yemen katalog posilan Open Directory Project Yemen profile from the BBC News Wahab Robert Alexander 1911 Yemen Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 28 s 913 914 angl Vikishovishe Atlas Yemen Diogo do Couto o portugues da India ha 500 anos Saudivska AraviyaChervone more OmanBab el Mandebska protoka Adenska zatoka Aravijske more