Ємен західноазійська країна що знаходиться на крайньому південному заході континенту Загальна площа країни 527 968 км 50

Ємен — західноазійська країна, що знаходиться на крайньому південному заході континенту . Загальна площа країни 527 968 км² (50-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 527 968 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи менша за площу території України.

Географія Ємену
Географічне положення Ємену
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Західна Азія
Координати	15°00′ пн. ш. 48°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 48.000° сх. д. / 15.000; 48.000
Територія
Площа	527968 км² ^(50-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	1906 км
Державний кордон	1601 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора ( м)
Найнижча точка	Аравійське море (3760 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Вади Хадрамаут (800 км км)
Найбільше озеро	озеро Ма'ріб (650 км² км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, риба, кам'яна сіль, мармур, кам'яне вугілля, золото, руди кольорових металів, родючі ґрунти
Стихійні лиха	пилові й піщані бурі
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води, , спустелювання

Назва

Офіційна назва — Республіка Ємен, Ємен (араб. اليمن‎ — Ель-Джумухірія ель-Яманія, Ель-Яман). Назва країни походить від арабського слова «ямін» — правий. Виникнення назви пов'язане з давньою системою орієнтування, в якій схід був завжди попереду, а південь — праворуч, якщо лічити від священого каменю Кааби в Мецці. В античні часи ця частина Аравійськогой півострова називалась Арабія Фелікс (лат. Arabia felix), тобто Щаслива Аравія, що є перекладом арабського слова «юмн» — щасливий. Назва використовувалась напротивагу пустельній частині — Арабія Дезерта (Arabia Deserta). Така назва зустрічається в працях Плінія Старшого і Страбона. Сучасна держава Ємен утворена з Єменської Арабської Республіки зі столицею в Сані (західна і північна частини) та Народної Демократичної Республіки Ємен зі столицею в Адені (східна і південна частини).

Історія дослідження території

Географічне положення

Карта Ємену від ООН (англ.)

Порівняння розмірів території Ємену та США

Ємен — західноазійська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — із Саудівською Аравією (спільний кордон — 1307 км), на північному сході — з Оманом (294 км). Загальна довжина державного кордону — 1601 км. Ємен на заході омивається водами Червоного моря, на півдні — Аденської затоки, на сході — Аравійського моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1906 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Ємені

Час у Ємені: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

Територія Ємену займає східну, найбільш високу частину , яка являє собою підведений, сильно розчленований край , частково перекритий древнім лавовими відкладами.

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Ємену

Надра Ємену багаті на ряд корисних копалин: нафту, кам'яну сіль, мармур, кам'яне вугілля, золото, свинець, нікель, мідь.

Сейсмічність

Докладніше:

Сейсмічність Ємену характеризується досить посиленою помірною сейсмічною активністю. Так, 5 грудня 2023 року, о 09:31:35 (за київським часом), в Аденській затоці поблизу узбережжя Ємену на глибині 10 км стався землетрус магнітудою 5,3 балів (за шкалою Ріхтера). За класифікацією землетрусів він відносився до сильно помірних.

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 999 м; найнижча точка — рівень вод Аравійського моря (0 м); найвища точка — гора (3760 м). На території Ємену знаходяться величні гори, прибережна низовина Тіхама, посушливі пустельні плоскогір'я, зрідка розділені більш родючими долинами. На заході — (найвища точка гора Ен-Набі-Шаїб, 3660 м). Вздовж узбережжя Червоного моря і Аденської затоки — пустеля Тіхама. На сході — невисокі плоскогір'я та пласкі узвишшя, які переходять у пустелю.

Рельєф Ємену
Рельєф Ємену
Гіпсометрична карта Ємену (старі кордони)
Карта країни (англ.)

Гори навколо Сани
Місток через гірську ущелину
Єменські гори поблизу
Дюни Руб-ель-Халі
Дюни з космосу

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Ємену належать острови Камаран, Перім, Сокотра та інші.

Клімат

Докладніше:

Територія Ємену лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Ємену (за Кеппеном)

Ємен є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 2,1 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 6,8 тис. км² зрошуваних земель.

Ваді Дхар

Річки

Докладніше:

У країні відсутні постійні водотоки, лише тимчасові (ваді). Усі вони належать басейну Індійського океану.

Озера

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Ємену (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 44,5 %,
- орні землі — 2,2 %,
- багаторічні насадження — 0,6 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 41,7 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 1 %;
інше — 54,5 %.

Сільськогосподарські тераси
Рослинність долин Хадрамауту
Драконове дерево на Сокотрі

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до , лише крайня пустельна північ до Середземноморської підобласті Голарктичної області.

Див. також: Ссавці Ємену, Птахи Ємену та

Охорона природи

Докладніше:

Ємен є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
(CITES),
Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

пилові й піщані бурі влітку;
помірний вулканізм, острівний вулкан (244 м) у Червоному морі прокинувся 2007 року.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

обмежені ресурси природних джерел питної води;
недостатні запаси питної води;
;
ерозію ґрунтів;
спустелювання.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Ємену можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

Єменські гори. Внутрішня частина регіону являє собою перетнуте плоскогір'я, розчленоване долинами ваді.
Низовина Тіхама шириною від 30 км до 80 км, складена алювіальними і щебенистими відкладаннями. Рівнина впирається в гори, що круто підіймаються до висоти 2000-3000 м, де розташоване велике горбисте плоскогір'я, перетнуте звичайно сухими долинами (ваді) і високими кряжами; саме тут знаходиться найвища точка країни — гора .
Східний схил Західно-Аравійського нагір'я звернений до пустелі Руб-ель-Халі, що займає більшу половину південної частини Аравійського півострова, більш пологий, ніж схил, звернений до низовини Тіхама, але крутіший, ніж північний схил, звернений до Неджду. Західний край Руб-ель-Халі підноситься на 900—1200 м над рівнем моря.
Прибережна низовина на півдні тягнеться на 5-65 км углиб країни.

Див. також:

Див. також

Примітки

Yemen, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Ємен // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
05 грудня 2023 року зареєстровано землетрус з Аденської затоки
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Ємен // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Йемен // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Ємену

Вікісховище : Атлас Ємену.
Карти Ємену : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Yemen : ( )[англ.] : [арх. 29 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Ємен : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ємену.

[FOOTNOTEYemenGeography._Factbook-1] Yemen, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Ємен // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[9] 05 грудня 2023 року зареєстровано землетрус з Аденської затоки

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-10] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-11] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-12] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.