Районува́ння фі́зико-географі́чне (рос. райони́рование фи́зико-географи́ческое, англ. physical and geographical regionalization, нім. physikalisch-geographische Rayonierung f) — система територіального поділу земної поверхні на супідрядні природні регіони, які відрізняються комплексом природних властивостей, зумовлених їхнім положенням, історією розвитку та характером фізико-географічних процесів. При цьому виділяються територіальні підрозділи з неповторним комплексом ознак, викликаних місцевими особливостям рельєфу, клімату, рослинності, будовою фундаменту і платформенного чохла, діяльністю людини тощо.
Загальна характеристика
На рівнинах виділені райони відрізняються однорідною геологічною будовою, переважанням одного типу рельєфу, єдиним кліматом, однотипним поєднанням гідрогеологічних умов, ґрунтів, біоценозів. У горах райони можуть охоплювати місцеву систему окремих масивів і міжгірських западин і т. д.
Розрізняють фізико-географічне районування за компонентами природного середовища (геоморфологічне, , за ґрунтами тощо) та комплексне (ландшафтне). Зональні одиниці комплексного районування: географічний пояс, географічна зона, підзона, фізико-географічна смуга. Азональні: сектор, країна, область, провінція, округ, район.
Фізико-географічне районування можна здійснювати, беручи до уваги лише один компонент краєвиду (рельєф, ґрунт, клімат тощо), групу тісно зв'язаних між собою компонентів (геол.-геоморфологічних, ґрунтово-рослинних, гідро-кліматичних тощо) або всі важливіші фізико-геогр. компоненти. Межі фізико-геогр. районів є подекуди виразні, часто це широкі переходові смуги, у яких виступають одна поряд однієї прикмети сусідніх районів. Р. ф.-г. України утруднене тим, що, за винятком гір (частково й зах.-укр. земель), різниці рельєфу — невеликі; тому за основу Р. доцільно брати також водостоки, рід ґрунтів і рослинність.
Перші спроби фізико-географічного районування українських земель пов'язані з Р. Євр. Росії (В. Докучаєв, Г. Танфільєв та ін.) або іст. Польщі (Е. Ромер й ін.), але вони були зовсім загальні. Докладніше є Р. ф.-г. УРСР — Б. Лічкова («Естественные районы Украины», 1922; виділено 7 районів) і П. Тутковського («Природна районізація України», 1922; виділено 7 краєвидів). Кращим є поділ усіх укр. земель, здійснений С. Рудницьким («Фізична географія України», 1925), на 20 районів на підставі геоморфологічних критеріїв; цей поділ має значення дотепер.
З новіших фізико-географічних районувань треба згадати Р. К. Воблого (у кн. «Економічна географія Радянської України», 1945), який виділив поліську, лісостеп. і степ. зони та гірську територію Карпат і Передкарпаття, а у зонах визначив 9 мікрорайонів. З Р. різних країв України цікавим є поділ Укр. Полісся на 4 райони і 28 підрайонів (у праці «Нариси про природу і сіл. господарство Укр. Полісся», 1955). Р. ф.-г. набуло нового розмаху з 1957 у зв'язку з виконанням ухвали Міністерства вищої і сер. спеціальної освіти УРСР про Р. для с.-г. цілей. Серед цих Р. треба згадати такі: схему аґрокліматичного Р. УРСР в «Атласі оіль. господарства Укр. РСР» (1958); поділ на 5 зон (ліс., лісостеп., степ., Карпати, Крим. гори) і на 25 районів. Цей поділ на 5 зон характеристичний і для ін. P., натомість відмінний є поділ зон на менші одиниці, виділені переважно на підставі геоморфологічних критеріїв. Так на карті в «Атласе Украинской ССР и Молдавской ССР» (1962) 5 зон поділено на 47 обл., а в їх межах виділено ще 28 підобластей. У «Геоморфології УРСР» П. Цися (1962) виділено 18 обл., а в їх межах 10 підобластей і 109 районів. З праць по окремих районах України цінною є праця К. Геренчука, П. Цися і М. Койнова «Природно-геогр. поділ Львівського і Подільського економічних районів» 0964). У кн. «Фізична географія Укр. РСР» (1969; автори А. Лянько, О. Маринич, М. Щербань) у межах 5 зон виділено 8 провінцій, а в межах провінцій — 50 обл. У кн. «Украина и Молдавия» (гол. ред, І. Герасимов, 1972) виділено 5 зон, 18 провінцій і 57 обл. Принципи і методика Р. у згаданих й ін. працях — різні, що і призвело до розбіжності схем P.
Зміст і завдання фізико-географічного районування
Аналіз окремих компонентів, процесів і явищ природи, свідчить про геопростір, характеризується складною просторовою диференціацією фізико-географічних умов. Геологічна будова, рельєф, клімат, гідроресурси, ґрунти, рослинність і тваринний світ, перебуваючи між собою в складному взаємозв'язку і взаємодії, утворюють різнобарвні природні територіальні комплекси, в розміщенні яких спостерігаються певні закономірності. Вивчення взаємодії між компонентами природи та закономірностей формування та розвитку територіально обмежених природних компонентів якісна і кількісна характеристика їх властивостей мають першочергове значення для раціонального використання природних ресурсів і заходів оптимізації природного середовища на науковій основі.
Фізико-географічне районування — одна з головних проблем сучасної фізичної географії.
Фізико-географічне районування — це виділення об'єктивно існуючих у природі регіональних, фізико-географічних комплексів (країн, областей, провінцій, районів) і їх картографічне відображення.
Фізико-географічне районування необхідне для організації ефективного використання земель, раціонального розміщення промисловості, нових поселень, та інших цілей.
При виділенні фізико-географічних районів в першу чергу беруться до уваги територіальна спільність, генетична цілісність, території. Тому фізико-географічні райони являють собою цілісні територіальні масиви, виділенні на карті одним контуром і які мають власні назви.
При класифікації в одну групу (тип, клас, вид) можуть ввійти ландшафти територіально — порівняні (розсіяні) на карті вони часто представлені розірваним контуром.
При ф/г районуванні враховується індивідуальні особливості території. Кожний регіон вважається унікальним, тобто в природі немає другого Уралу, другого Прип'ятського Полісся та ін. І чим вищим є ранг регіону, тим він є унікальнішим, тим більше проявляється його індивідуальність.
Фізико-географічний регіон — це складна система, територіально цілісна, яка має багато спільного, зокрема: географічне положення; історію розвитку; географічні процеси, включає геосистеми нижчого рангу.
Районування традиційно полягало у поділі суші, материка, окремої країни та ін. на частини; система отриманих районів розглядалась як висвітлення процесів диференціації геооболонки.
Районування — це і поділ, і об'єднання геосистем одночасно. З одного боку в процесі районування послідовно розглядається регіональна структура геооболонки, яка сформувалася під впливом зональних і азональних факторів диференціації. З другого боку, процес районування є послідовним об'єднанням ландшафтів Землі у складніші територіальні системи (на основі вивчення факторів інтеграції). Поєднання цих двох підходів забезпечує найбільшу надійність, повноту і точність результатів районування.
Кожний фізико-географічний регіон, таким чином є ланкою складної ієрархічної системи, будучи структурною одиницею регіонів вищих рангів і інтеграцією геосистем нижчих рангів. Фізико-географічне районування можна визначити як розділ фізичної географії (і ландшафтознавства), який охоплює весь комплекс проблем, які відносяться до геосистем надландшафтного рівня, включаючи вивчення закономірностей, їх диференціації і інтеграції, дослідження їх структури і розвитку, їх систематизацію і опис.
Ландшафт — головна структурна ланка всіх вищих регіональних (цілих поєднаннях). Вивчення ландшафтної структури регіонів вищих рангів, їх пізнання "через ландшафти" визначаються як завдання регіонального ландшафтознавства. Між регіональним ландшафтознавством і власне районуванням немає великої різниці; фізико-географічне районування в його повному обсязі — це по суті і є регіональне ландшафтознавство, або регіональний розділ ландшафтознавства. Сюди необхідно віднести і вчення про закономірності регіональної диференціації геоболонки, як необхідна теоретична передумова для районування.
До методики районування відноситься такі питання як підбір, вивчення необхідних літературних і картографічних джерел, визначення регіональних меж і складання карт районування, методика опису районів.
Фізико-географічне районування має суттєво практичне значення і застосовується для комплексного обліку і оцінки природних ресурсів, про складання планів територіального розвитку господарства, великих меліоративних проектів та ін.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Посилання
- Районування України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajonuva nnya fi ziko geografi chne ros rajoni rovanie fi ziko geografi cheskoe angl physical and geographical regionalization nim physikalisch geographische Rayonierung f sistema teritorialnogo podilu zemnoyi poverhni na supidryadni prirodni regioni yaki vidriznyayutsya kompleksom prirodnih vlastivostej zumovlenih yihnim polozhennyam istoriyeyu rozvitku ta harakterom fiziko geografichnih procesiv Pri comu vidilyayutsya teritorialni pidrozdili z nepovtornim kompleksom oznak viklikanih miscevimi osoblivostyam relyefu klimatu roslinnosti budovoyu fundamentu i platformennogo chohla diyalnistyu lyudini tosho Zagalna harakteristikaNa rivninah vidileni rajoni vidriznyayutsya odnoridnoyu geologichnoyu budovoyu perevazhannyam odnogo tipu relyefu yedinim klimatom odnotipnim poyednannyam gidrogeologichnih umov gruntiv biocenoziv U gorah rajoni mozhut ohoplyuvati miscevu sistemu okremih masiviv i mizhgirskih zapadin i t d Rozriznyayut fiziko geografichne rajonuvannya za komponentami prirodnogo seredovisha geomorfologichne za gruntami tosho ta kompleksne landshaftne Zonalni odinici kompleksnogo rajonuvannya geografichnij poyas geografichna zona pidzona fiziko geografichna smuga Azonalni sektor krayina oblast provinciya okrug rajon Fiziko geografichne rajonuvannya mozhna zdijsnyuvati beruchi do uvagi lishe odin komponent krayevidu relyef grunt klimat tosho grupu tisno zv yazanih mizh soboyu komponentiv geol geomorfologichnih gruntovo roslinnih gidro klimatichnih tosho abo vsi vazhlivishi fiziko geogr komponenti Mezhi fiziko geogr rajoniv ye podekudi virazni chasto ce shiroki perehodovi smugi u yakih vistupayut odna poryad odniyeyi prikmeti susidnih rajoniv R f g Ukrayini utrudnene tim sho za vinyatkom gir chastkovo j zah ukr zemel riznici relyefu neveliki tomu za osnovu R docilno brati takozh vodostoki rid gruntiv i roslinnist Pershi sprobi fiziko geografichnogo rajonuvannya ukrayinskih zemel pov yazani z R Yevr Rosiyi V Dokuchayev G Tanfilyev ta in abo ist Polshi E Romer j in ale voni buli zovsim zagalni Dokladnishe ye R f g URSR B Lichkova Estestvennye rajony Ukrainy 1922 vidileno 7 rajoniv i P Tutkovskogo Prirodna rajonizaciya Ukrayini 1922 vidileno 7 krayevidiv Krashim ye podil usih ukr zemel zdijsnenij S Rudnickim Fizichna geografiya Ukrayini 1925 na 20 rajoniv na pidstavi geomorfologichnih kriteriyiv cej podil maye znachennya doteper Z novishih fiziko geografichnih rajonuvan treba zgadati R K Voblogo u kn Ekonomichna geografiya Radyanskoyi Ukrayini 1945 yakij vidiliv polisku lisostep i step zoni ta girsku teritoriyu Karpat i Peredkarpattya a u zonah viznachiv 9 mikrorajoniv Z R riznih krayiv Ukrayini cikavim ye podil Ukr Polissya na 4 rajoni i 28 pidrajoniv u praci Narisi pro prirodu i sil gospodarstvo Ukr Polissya 1955 R f g nabulo novogo rozmahu z 1957 u zv yazku z vikonannyam uhvali Ministerstva vishoyi i ser specialnoyi osviti URSR pro R dlya s g cilej Sered cih R treba zgadati taki shemu agroklimatichnogo R URSR v Atlasi oil gospodarstva Ukr RSR 1958 podil na 5 zon lis lisostep step Karpati Krim gori i na 25 rajoniv Cej podil na 5 zon harakteristichnij i dlya in P natomist vidminnij ye podil zon na menshi odinici vidileni perevazhno na pidstavi geomorfologichnih kriteriyiv Tak na karti v Atlase Ukrainskoj SSR i Moldavskoj SSR 1962 5 zon podileno na 47 obl a v yih mezhah vidileno she 28 pidoblastej U Geomorfologiyi URSR P Cisya 1962 vidileno 18 obl a v yih mezhah 10 pidoblastej i 109 rajoniv Z prac po okremih rajonah Ukrayini cinnoyu ye pracya K Gerenchuka P Cisya i M Kojnova Prirodno geogr podil Lvivskogo i Podilskogo ekonomichnih rajoniv 0964 U kn Fizichna geografiya Ukr RSR 1969 avtori A Lyanko O Marinich M Sherban u mezhah 5 zon vidileno 8 provincij a v mezhah provincij 50 obl U kn Ukraina i Moldaviya gol red I Gerasimov 1972 vidileno 5 zon 18 provincij i 57 obl Principi i metodika R u zgadanih j in pracyah rizni sho i prizvelo do rozbizhnosti shem P Zmist i zavdannya fiziko geografichnogo rajonuvannyaAnaliz okremih komponentiv procesiv i yavish prirodi svidchit pro geoprostir harakterizuyetsya skladnoyu prostorovoyu diferenciaciyeyu fiziko geografichnih umov Geologichna budova relyef klimat gidroresursi grunti roslinnist i tvarinnij svit perebuvayuchi mizh soboyu v skladnomu vzayemozv yazku i vzayemodiyi utvoryuyut riznobarvni prirodni teritorialni kompleksi v rozmishenni yakih sposterigayutsya pevni zakonomirnosti Vivchennya vzayemodiyi mizh komponentami prirodi ta zakonomirnostej formuvannya ta rozvitku teritorialno obmezhenih prirodnih komponentiv yakisna i kilkisna harakteristika yih vlastivostej mayut pershochergove znachennya dlya racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv i zahodiv optimizaciyi prirodnogo seredovisha na naukovij osnovi Fiziko geografichne rajonuvannya odna z golovnih problem suchasnoyi fizichnoyi geografiyi Fiziko geografichne rajonuvannya ce vidilennya ob yektivno isnuyuchih u prirodi regionalnih fiziko geografichnih kompleksiv krayin oblastej provincij rajoniv i yih kartografichne vidobrazhennya Fiziko geografichne rajonuvannya neobhidne dlya organizaciyi efektivnogo vikoristannya zemel racionalnogo rozmishennya promislovosti novih poselen ta inshih cilej Pri vidilenni fiziko geografichnih rajoniv v pershu chergu berutsya do uvagi teritorialna spilnist genetichna cilisnist teritoriyi Tomu fiziko geografichni rajoni yavlyayut soboyu cilisni teritorialni masivi vidilenni na karti odnim konturom i yaki mayut vlasni nazvi Pri klasifikaciyi v odnu grupu tip klas vid mozhut vvijti landshafti teritorialno porivnyani rozsiyani na karti voni chasto predstavleni rozirvanim konturom Pri f g rajonuvanni vrahovuyetsya individualni osoblivosti teritoriyi Kozhnij region vvazhayetsya unikalnim tobto v prirodi nemaye drugogo Uralu drugogo Prip yatskogo Polissya ta in I chim vishim ye rang regionu tim vin ye unikalnishim tim bilshe proyavlyayetsya jogo individualnist Fiziko geografichnij region ce skladna sistema teritorialno cilisna yaka maye bagato spilnogo zokrema geografichne polozhennya istoriyu rozvitku geografichni procesi vklyuchaye geosistemi nizhchogo rangu Rajonuvannya tradicijno polyagalo u podili sushi materika okremoyi krayini ta in na chastini sistema otrimanih rajoniv rozglyadalas yak visvitlennya procesiv diferenciaciyi geoobolonki Rajonuvannya ce i podil i ob yednannya geosistem odnochasno Z odnogo boku v procesi rajonuvannya poslidovno rozglyadayetsya regionalna struktura geoobolonki yaka sformuvalasya pid vplivom zonalnih i azonalnih faktoriv diferenciaciyi Z drugogo boku proces rajonuvannya ye poslidovnim ob yednannyam landshaftiv Zemli u skladnishi teritorialni sistemi na osnovi vivchennya faktoriv integraciyi Poyednannya cih dvoh pidhodiv zabezpechuye najbilshu nadijnist povnotu i tochnist rezultativ rajonuvannya Kozhnij fiziko geografichnij region takim chinom ye lankoyu skladnoyi iyerarhichnoyi sistemi buduchi strukturnoyu odiniceyu regioniv vishih rangiv i integraciyeyu geosistem nizhchih rangiv Fiziko geografichne rajonuvannya mozhna viznachiti yak rozdil fizichnoyi geografiyi i landshaftoznavstva yakij ohoplyuye ves kompleks problem yaki vidnosyatsya do geosistem nadlandshaftnogo rivnya vklyuchayuchi vivchennya zakonomirnostej yih diferenciaciyi i integraciyi doslidzhennya yih strukturi i rozvitku yih sistematizaciyu i opis Landshaft golovna strukturna lanka vsih vishih regionalnih cilih poyednannyah Vivchennya landshaftnoyi strukturi regioniv vishih rangiv yih piznannya cherez landshafti viznachayutsya yak zavdannya regionalnogo landshaftoznavstva Mizh regionalnim landshaftoznavstvom i vlasne rajonuvannyam nemaye velikoyi riznici fiziko geografichne rajonuvannya v jogo povnomu obsyazi ce po suti i ye regionalne landshaftoznavstvo abo regionalnij rozdil landshaftoznavstva Syudi neobhidno vidnesti i vchennya pro zakonomirnosti regionalnoyi diferenciaciyi geobolonki yak neobhidna teoretichna peredumova dlya rajonuvannya Do metodiki rajonuvannya vidnositsya taki pitannya yak pidbir vivchennya neobhidnih literaturnih i kartografichnih dzherel viznachennya regionalnih mezh i skladannya kart rajonuvannya metodika opisu rajoniv Fiziko geografichne rajonuvannya maye suttyevo praktichne znachennya i zastosovuyetsya dlya kompleksnogo obliku i ocinki prirodnih resursiv pro skladannya planiv teritorialnogo rozvitku gospodarstva velikih meliorativnih proektiv ta in Div takozhFiziko geografichne rajonuvannya Ukrayini Fiziko geografichne rajonuvannya PolshiLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PosilannyaRajonuvannya Ukrayini