Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біоцено́з (від біо- та грец. koinós — спільний) — сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, що населяють окрему ділянку суші або водоймища і відзначаються певними взаємозв'язками як між собою, так і з абіотичними чинниками середовища.
| Біоценоз | |
 | |
| Досліджується в | біоценологія |
|---|---|
| Першовідкривач або винахідник | Карл Август Мебіус |
| Протилежне | d |
Загальний опис
Термін «біоценоз» був запропонований німецьким біологом К. Мебіусом (1877). Біоценоз — сукупність організмів біогеоценоза, що утворюється внаслідок боротьби за існування, природного відбору та інших чинників еволюції.
За участю в біогенному кругообігу речовин в біоценозі розрізняють три групи організмів.
- 1) Продуценти (виробники) — автотрофні організми, що створюють органічні речовини з неорганічних; основні продуценти у всіх біоценозах — зелені рослини (див. Фотосинтез). Діяльність продуцентів визначає вихідне накопичення органічних речовин в біоценозі (див. Біомаса, Біологічна продуктивність).
- 2) Консументи (споживачі) — гетеротрофні організми, які харчуються завдяки автотрофним організмам. — травоїдні тварини, а також паразитичні бактерії, гриби та інші , що розвиваються завдяки живим рослинам. — хижаки і паразити рослиноїдних організмів. Бувають консументи 3-го і 4-го порядків (, тощо), але всього в ланцюгах харчування не більше 5 ланок. На кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси різко знижується. Діяльність консументів сприяє перетворенням і переміщенням органічних речовин в біоценозі, частковій їх мінералізації, а також розсіюванню енергії, накопиченої продуцентами.
- 3) Редуценти (відновники) — тварини, які харчуються залишками організмів, що розкладаються (сапрофаги), і особливо непаразитуючі — сприяють мінералізації органічних речовин, їхньому переходу в стан, коли можливе їх засвоєння продуцентами.
Взаємозв'язки організмів у біоценозі різноманітні. Крім трофічних зв'язків, що визначають ланцюги живлення (іноді дуже своєрідні — див. Паразитизм, Симбіоз), існують зв'язки, засновані на тому, що одні організми стають субстратом для інших (), створюють необхідний мікроклімат тощо. Часто можна простежити в біоценозі групи видів, пов'язані з певним видом і цілком залежать від останнього (консорції).
Для біоценозів властивий поділ на дрібніші підлеглі одиниці — мероценози, тобто утворення, що складаються закономірно, які залежать від біоценоза в цілому (наприклад, комплекс мешканців гниючих дубових пнів в діброві). Якщо енергетичним джерелом в біоценозі служать не автотрофи, а тварини (наприклад, кажани в біоценозі печер), то такі біоценози залежать від припливу енергії із зовні і є неповноцінними, представляючи в сутності мероценози.
В біоценозі можна вирізнити і інші підлеглі угруповання організмів, наприклад . Для біоценозів також притаманний поділ на угруповання організмів по вертикалі (яруси біоценоза). У річному циклі в біоценозі змінюються чисельність, стадії розвитку та активність окремих видів, створюються закономірні .
Біоценоз — єдність, що діалектично розвивається, змінюється в підсумку діяльності компонентів, які входять до його складу, внаслідок чого відбуваються закономірні зміни і зміна біоценоза (сукцесії), які можуть приводити до відновлення різко порушених біоценозів (наприклад, ліси після пожежі тощо).
Розрізняють і . У насиченому біоценозі всі екологічні ніші (див. Ніша екологічна) зайняті і вселення нового виду, неможливе без знищення або подальшого витіснення будь-якої складової біоценоза. Ненасичені біоценози вирізняються можливістю вселення в них нових видів без знищення інших учасників.
Можна розрізняти , утворені без впливу людини (цілинний степ, незайманий ліс), і , змінені діяльністю людини (ліси, які виросли на місці зведених, заселення водосховищ). Особливим різновидом є агробіоценози, де набори основних складових біоценоза, свідомо регулюються людиною. Між первинними біоценозами і агробіоценозами, є весь розбіг переходів.
Вивчення біоценозів важливе для раціонального освоєння земель і водних просторів, через те що тільки правильне розуміння регулятивних процесів в біоценозах, дозволяє людині вилучати частину продукції біоценоза без його порушення і знищення.
Найважливішими кількісними показниками біоценозів, є біорізноманіття (сукупна кількість видів в біоценозі) та біомаса (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу).
Біорізноманіття визначає, насамперед, сталість біоценозу та його витривалість за несприятливого впливу. Водночас, найвразливішими є біоценози, де кількість видів найменша (наприклад, арктичні).
Біомаса показує загальну продуктивність (біопродуктивність) біоценозу. Біоценозом із найбільшим відомим значенням біомаси на одиницю площі, є . Найменша біомаса, притаманна біоценозам в місцевостях із суворими природними умовами (арктичні, антарктичні суходільні, високогірні).
Просторова структура
Просторову структуру біоценозу може характеризувати вертикальна ярусність. Вертикальна ярусність у рослин визначається тим, як високо над землею та чи інша рослина виносить свої фотосинтезуючі частини (тіньолюбна рослина чи світлолюбна):
- Деревний ярус
- Чагарниковий ярус
- Чагарниково-трав'яний ярус
- Мохово-лишайниковий ярус
Вертикальну ярусність у тварин можна розглянути на прикладі комах (можлива так само ярусність птахів, наприклад, один і той же вид птахів може проживати на різних ярусах однієї рослини):
- Геобії (мешканці ґрунтів)
- Герпетобії (мешканці поверхневого шару)
- Бріобії (мешканці мохів)
- Філлобії (мешканці травостою)
- Аеробії (мешканці вищих ярусів)
Горизонтальна структурованість спільноти (мозаїчність, неоднорідність) може визначатися низкою декількох факторів:
- Абіогенна мозаїчність (визначається факторами неживої природи: органічні речовини, неорганічні речовини, кліматичні фактори)
- Фітогенні фактори (рослинними організмами, зокрема — — лишайники)
- Еолові-фітогенні чинники (мозаїчність викликана як абіотичними факторами так і фітогенними)
- Біогенні чинники (мозаїчність викликана в першу чергу риючими тваринами)
Екологічна структура
Характеризується співвідношенням видів, які мають різні адаптації до факторів середовища, типи живлення, розміри, зовнішній вигляд. Екологічна структура — це співвідношення видів, що займають певні екологічні ніші.
Види біоценозів
1) Природні (річка, озеро, луг і т. д.)
2) Штучні (ставок, сад.)
Склад
Див. також
Література
- Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата : Наука, 1983. — 216 с.
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1990. — 406 с.
- Кашкаров Д. Н. Основы экологии животных / 2 изд. — Л., 1945
- Беклемишев В. Н. О классификации биоценологических (симфизиологических) связей // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы. — 1951. — Т. 56, вып. 5
- Гиляров М. С. Вид, популяция и биоценоз // Зоол. журн. — 1954. — Т. 33, в. 4
- Арнольди К. В., Л. В. О биоценозе. — Там же. — 1963. — Т. 42, в. 2.
- Наумов Н. П., Экология животных / 2 изд. — М., 1963
- Основы лесной биогеоценологии / Под ред. В. Н. Сукачева и Н. В. Дылиса. — М., 1964
- Макфедьен Э. Экология животных / Пер. с англ. — М., 1965
- Одум Е. Экология. — М., 1968
- Дювиньо П., Танг М. Биосфера и место в ней человека. / Пер. с франц. — М., 1968
- Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
- Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
- Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
- Tischler W. Synökologie der Landtiere. — Stuttg., 1955
- Balogh J. Lebensgemeinschaften der Landtiere. — B., 1958
- Kormondy Е. J. Readings in ecology. — L., 1965.
Посилання
- БІОЦЕНО́З [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Біоценоз // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 28.
- Спільнота // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 162.
- Структура біоценозів // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 166.
- Ценоз // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 189.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bioceno z vid bio ta grec koinos spilnij sukupnist roslin tvarin i mikroorganizmiv sho naselyayut okremu dilyanku sushi abo vodojmisha i vidznachayutsya pevnimi vzayemozv yazkami yak mizh soboyu tak i z abiotichnimi chinnikami seredovisha BiocenozDoslidzhuyetsya vbiocenologiyaPershovidkrivach abo vinahidnikKarl Avgust MebiusProtilezhnedShema trofichnih zv yazkiv u vodnomu i nazemnomu biocenozahZagalnij opisTermin biocenoz buv zaproponovanij nimeckim biologom K Mebiusom 1877 Biocenoz sukupnist organizmiv biogeocenoza sho utvoryuyetsya vnaslidok borotbi za isnuvannya prirodnogo vidboru ta inshih chinnikiv evolyuciyi Za uchastyu v biogennomu krugoobigu rechovin v biocenozi rozriznyayut tri grupi organizmiv 1 Producenti virobniki avtotrofni organizmi sho stvoryuyut organichni rechovini z neorganichnih osnovni producenti u vsih biocenozah zeleni roslini div Fotosintez Diyalnist producentiv viznachaye vihidne nakopichennya organichnih rechovin v biocenozi div Biomasa Biologichna produktivnist 2 Konsumenti spozhivachi geterotrofni organizmi yaki harchuyutsya zavdyaki avtotrofnim organizmam travoyidni tvarini a takozh parazitichni bakteriyi gribi ta inshi sho rozvivayutsya zavdyaki zhivim roslinam hizhaki i paraziti roslinoyidnih organizmiv Buvayut konsumenti 3 go i 4 go poryadkiv tosho ale vsogo v lancyugah harchuvannya ne bilshe 5 lanok Na kozhnomu nastupnomu trofichnomu rivni kilkist biomasi rizko znizhuyetsya Diyalnist konsumentiv spriyaye peretvorennyam i peremishennyam organichnih rechovin v biocenozi chastkovij yih mineralizaciyi a takozh rozsiyuvannyu energiyi nakopichenoyi producentami 3 Reducenti vidnovniki tvarini yaki harchuyutsya zalishkami organizmiv sho rozkladayutsya saprofagi i osoblivo neparazituyuchi spriyayut mineralizaciyi organichnih rechovin yihnomu perehodu v stan koli mozhlive yih zasvoyennya producentami Vzayemozv yazki organizmiv u biocenozi riznomanitni Krim trofichnih zv yazkiv sho viznachayut lancyugi zhivlennya inodi duzhe svoyeridni div Parazitizm Simbioz isnuyut zv yazki zasnovani na tomu sho odni organizmi stayut substratom dlya inshih stvoryuyut neobhidnij mikroklimat tosho Chasto mozhna prostezhiti v biocenozi grupi vidiv pov yazani z pevnim vidom i cilkom zalezhat vid ostannogo konsorciyi Dlya biocenoziv vlastivij podil na dribnishi pidlegli odinici merocenozi tobto utvorennya sho skladayutsya zakonomirno yaki zalezhat vid biocenoza v cilomu napriklad kompleks meshkanciv gniyuchih dubovih pniv v dibrovi Yaksho energetichnim dzherelom v biocenozi sluzhat ne avtotrofi a tvarini napriklad kazhani v biocenozi pecher to taki biocenozi zalezhat vid priplivu energiyi iz zovni i ye nepovnocinnimi predstavlyayuchi v sutnosti merocenozi V biocenozi mozhna virizniti i inshi pidlegli ugrupovannya organizmiv napriklad Dlya biocenoziv takozh pritamannij podil na ugrupovannya organizmiv po vertikali yarusi biocenoza U richnomu cikli v biocenozi zminyuyutsya chiselnist stadiyi rozvitku ta aktivnist okremih vidiv stvoryuyutsya zakonomirni Biocenoz yednist sho dialektichno rozvivayetsya zminyuyetsya v pidsumku diyalnosti komponentiv yaki vhodyat do jogo skladu vnaslidok chogo vidbuvayutsya zakonomirni zmini i zmina biocenoza sukcesiyi yaki mozhut privoditi do vidnovlennya rizko porushenih biocenoziv napriklad lisi pislya pozhezhi tosho Rozriznyayut i U nasichenomu biocenozi vsi ekologichni nishi div Nisha ekologichna zajnyati i vselennya novogo vidu nemozhlive bez znishennya abo podalshogo vitisnennya bud yakoyi skladovoyi biocenoza Nenasicheni biocenozi viriznyayutsya mozhlivistyu vselennya v nih novih vidiv bez znishennya inshih uchasnikiv Mozhna rozriznyati utvoreni bez vplivu lyudini cilinnij step nezajmanij lis i zmineni diyalnistyu lyudini lisi yaki virosli na misci zvedenih zaselennya vodoshovish Osoblivim riznovidom ye agrobiocenozi de nabori osnovnih skladovih biocenoza svidomo regulyuyutsya lyudinoyu Mizh pervinnimi biocenozami i agrobiocenozami ye ves rozbig perehodiv Vivchennya biocenoziv vazhlive dlya racionalnogo osvoyennya zemel i vodnih prostoriv cherez te sho tilki pravilne rozuminnya regulyativnih procesiv v biocenozah dozvolyaye lyudini viluchati chastinu produkciyi biocenoza bez jogo porushennya i znishennya Najvazhlivishimi kilkisnimi pokaznikami biocenoziv ye bioriznomanittya sukupna kilkist vidiv v biocenozi ta biomasa sukupna masa vsih zhivih organizmiv danogo biocenozu Bioriznomanittya viznachaye nasampered stalist biocenozu ta jogo vitrivalist za nespriyatlivogo vplivu Vodnochas najvrazlivishimi ye biocenozi de kilkist vidiv najmensha napriklad arktichni Biomasa pokazuye zagalnu produktivnist bioproduktivnist biocenozu Biocenozom iz najbilshim vidomim znachennyam biomasi na odinicyu ploshi ye Najmensha biomasa pritamanna biocenozam v miscevostyah iz suvorimi prirodnimi umovami arktichni antarktichni suhodilni visokogirni Prostorova strukturaProstorovu strukturu biocenozu mozhe harakterizuvati vertikalna yarusnist Vertikalna yarusnist u roslin viznachayetsya tim yak visoko nad zemleyu ta chi insha roslina vinosit svoyi fotosintezuyuchi chastini tinolyubna roslina chi svitlolyubna Derevnij yarus Chagarnikovij yarus Chagarnikovo trav yanij yarus Mohovo lishajnikovij yarus Vertikalnu yarusnist u tvarin mozhna rozglyanuti na prikladi komah mozhliva tak samo yarusnist ptahiv napriklad odin i toj zhe vid ptahiv mozhe prozhivati na riznih yarusah odniyeyi roslini Geobiyi meshkanci gruntiv Gerpetobiyi meshkanci poverhnevogo sharu Briobiyi meshkanci mohiv Fillobiyi meshkanci travostoyu Aerobiyi meshkanci vishih yarusiv Gorizontalna strukturovanist spilnoti mozayichnist neodnoridnist mozhe viznachatisya nizkoyu dekilkoh faktoriv Abiogenna mozayichnist viznachayetsya faktorami nezhivoyi prirodi organichni rechovini neorganichni rechovini klimatichni faktori Fitogenni faktori roslinnimi organizmami zokrema lishajniki Eolovi fitogenni chinniki mozayichnist viklikana yak abiotichnimi faktorami tak i fitogennimi Biogenni chinniki mozayichnist viklikana v pershu chergu riyuchimi tvarinami Ekologichna strukturaHarakterizuyetsya spivvidnoshennyam vidiv yaki mayut rizni adaptaciyi do faktoriv seredovisha tipi zhivlennya rozmiri zovnishnij viglyad Ekologichna struktura ce spivvidnoshennya vidiv sho zajmayut pevni ekologichni nishi Vidi biocenoziv1 Prirodni richka ozero lug i t d 2 Shtuchni stavok sad SkladZoocenoz FitocenozDiv takozhBiogeocenoz Biom Biotop Ekosistema Fotosintez Biomasa Biologichna produktivnist Parazitizm Simbioz Konsorciyi Ekologichna nisha Biogennij relyefLiteraturaBykov B A Ekologicheskij slovar Alma Ata Nauka 1983 216 s Dedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev 1990 406 s Kashkarov D N Osnovy ekologii zhivotnyh 2 izd L 1945 Beklemishev V N O klassifikacii biocenologicheskih simfiziologicheskih svyazej Byull Mosk ob va ispytatelej prirody 1951 T 56 vyp 5 Gilyarov M S Vid populyaciya i biocenoz Zool zhurn 1954 T 33 v 4 Arnoldi K V L V O biocenoze Tam zhe 1963 T 42 v 2 Naumov N P Ekologiya zhivotnyh 2 izd M 1963 Osnovy lesnoj biogeocenologii Pod red V N Sukacheva i N V Dylisa M 1964 Makfeden E Ekologiya zhivotnyh Per s angl M 1965 Odum E Ekologiya M 1968 Dyuvino P Tang M Biosfera i mesto v nej cheloveka Per s franc M 1968 Korsak K V Plahotnik O V Osnovi suchasnoyi ekologiyi Navch posib 4 te vid pererob i dopov K MAUP 2004 340 s il Kucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s il Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s Tischler W Synokologie der Landtiere Stuttg 1955 Balogh J Lebensgemeinschaften der Landtiere B 1958 Kormondy E J Readings in ecology L 1965 PosilannyaBIOCENO Z 7 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Biocenoz navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 28 Spilnota navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 162 Struktura biocenoziv navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 166 Cenoz navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 189