Гвозде́цький Микола Андрійович (15 грудня 1913 року, Санкт-Петербург — 10 жовтня 1994 року, Москва) — радянський фізико-географ, карстолог, доктор географічних наук (1949).
Гвоздецький Микола Андрійович | |
---|---|
Гвоздецкий Николай Андреевич | |
Народився | 2 (15) грудня 1913 або 1913[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
Помер | 10 жовтня 1994 або 1994 Москва, Росія |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР Росія |
Діяльність | географ, викладач університету, картограф |
Alma mater | МДУ |
Галузь | географія[4], карстологія[4] і картографія[4] |
Заклад | МДУ |
Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Вчителі | Барков Олександр Сергійович |
Аспіранти, докторанти | Котляков Володимир Михайлович Голубчиков Юрій Миколайович |
Нагороди |
Біографія
Народився 2 грудня за старим, 15 грудня за новим стилем 1913 року в родині агронома Андрія Каллініковича і звичайної вчительки Серафими Миколаївни, у дівоцтві Харламова, в столиці Російської імперії, місті Санкт-Петербург. Родина батька походить з українського містечка Гвіздець на Івано-Франківщині. Батько за участь в революційній організації «Союз боротьби за визволення робітничого класу» був засланий до Архангельської губернії. Пізніше, як агроном, інспектував Пензенську губернію, а 1917 року працював у столиці в редакції сільгоспгазети. Мати Миколи Андрійовича — Серафима Миколаївна, до шлюбу Харламова, була за освітою вчителькою. Вчителювала в В'язниках (Владимирська губернія) та інших місцях Центральної Росії. Під час громадянської війни родина переїхала до Іваново, де Микола закінчив середню школу та музичне училище (піаніно). Дитинство й шкільні роки майбутнього географа пройшли в місті Іваново. На канікули він часто виїжджав разом з батьками до села Тименко, де був маєток рідного дядька, відомого художника . Сільське середовище захоплювало вразливого і допитливого Миколу, тут він із захопленням збирав колекції мінералів, формував гербарії, малював. Це захоплення він проніс через усі свої експедиції, створюючи чудові замальовки відвіданих ландшафтів та місцевостей.
1932 року вступив, а 1938 року закінчив географічне відділення ґрунтово-географічного факультету Московського державного університету (МГУ). Був залишений в аспірантурі науково-дослідного інституту географії .
Воював під час німецько-радянської війни при харківській картографічній військовій частині. 1943 року захистив кандидатську дисертацію в Саратові на тему «Орографія Великого Кавказу». Після демобілізації, з 1946 року, доцент Московського педагогічного університету (МГПИ).
З 1948 року при МДУ займається геоморфологічними дослідженнями карсту на Кавказі. 1948 року захистив докторську дисертацію з проблематики впливу карстових явищ на ландшафтотворення на тему «Карстові області Великого Кавказу і проблеми морфології карсту на основі їхнього вивчення». 1951 року присвоєне вчене звання професор. З 1959 по 1987 роки був завідувачем кафедри фізичної географії СРСР географічного факультету МДУ. Багато подорожував з експедиціями на Тянь-Шань, Зеравшанський хребет, Паміро-Алай, , плато Устюрт, , до Прикаспійської низовини, Приангар'я, Алтаю, Примор'я. Досліджував карст Болгарії, Куби, Польщі, Угорщини, Чехії, Швеції.
Довгий час очолював Карстову комісію Академії наук СРСР, очолював географічну секцію . Гвоздецький провадив активну громадську роботу в різних наукових організаціях, був членом: різних рад географічного факультету МДУ, Інституту географії АН СРСР, Географічного товариства, Бібліотеки імені О. М. Горького, головою науково-методичного бюро по природному районуванню та членом географічної секції Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.
Помер 10 жовтня 1994 року в Москві на 81-му році життя. Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.
Нагороди і відзнаки
Гвоздецький М. А. був неодноразово був нагороджений золотими медалями іноземних університетів і товариств, медалями ВДНГ, почесними дипломами Географічного товариства СРСР. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, 5 медалями, почесною грамотою Верховної Ради РРФСР.
- 1969 — премія МДУ імені Анучина за монографію «Фізико-географічне районування СРСР».
- 1974 — заслужений діяч науки РРФСР за плідну багаторічну наукову діяльність.
- 1974 — .
- 1985 — почесний член Географічного товариства СРСР.
- 1991 — золота медаль Географічного товариства СРСР за велику наукову і педагогічну діяльність.
Іменем Гвоздецького названа на Карабі-Яйлі в Криму, великі гроти в печерах на Уралі і на Пінезі.
Наукові праці
Гвоздецький Микола Андрійович разом з гідрогеологом (з Пермі) і спелеологом В. Н. Дублянським (з Сімферополя) протягом 1960-1980-х років були обличчям радянської карстології та спелеології. При вивченні карсту особливу увагу приділяв дослідженню умов і факторів розвитку, регіональним дослідженням, питанням типології і районування, історія карстознавчих досліджень, розвитку вчення про карстовий ландшафт. Микола Андрійович займався дослідженням проблем карсту (написано понад 250 робіт), теорії фізичної географії гірських країн, фізико-географічного районування СРСР, ландшафтного вивчення (типологічний напрямок) і картографування гірських областей (особливо Кавказу і Середньої Азії), історії російської географічної науки, прикладним країнознавством.
Автор 54 монографій, понад 800 наукових статей:
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Путешествия В. Л. Комарова. — М. : Географгиз, 1949. — 112 с. — (Русские путешественники) — 50000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М., 1950.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. В. Л. Комаров. — М. : Географгиз, 1953. — 48 с. — ()
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Как были стерты «белые пятна» с карты СССР. — М. : Географгиз, 1953. — 184 с. — 50000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Сорок лет исследований и открытий. — М. : Географгиз, 1957. — 208 с. — 35000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Физическая география Кавказа. — М., 1958.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. В Индии: Впечатления географа. — М. : Географгиз, 1960. — 184 с. — 25000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Кавказ: Очерк природы. — М. : Географгиз, 1963. — 264 с. — 7000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Советские географические исследования и открытия. — М. : Мысль, 1967. — 392 с. — 17000 прим.
- Физико-географическое районирование СССР, М., 1968 (співавтор).
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Мильков Ф. Н., Михайлов Н. И. Физическая география СССР. — М., 1969. — університетський підручник, що витримав 5 видань.
- История открытия и исследования Советской Азии, М., 1969 (співавтор).
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. В тропической Западной Африке. — М. : Просвещение, 1970. — 184 с. — (Человек и планета) — 40000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. По зарубежной Европе. — М. : Изд-во МГУ, 1970. — 212 с. — 11000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Проблемы изучения карста и практика. — М. : Мысль, 1972. — 392 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Михайлов Н. И. Физическая география СССР. Азиатская часть: Учебник для студентов геогр. фак. ун-тов. — Мысль, 1978. — 512 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Основные проблемы физической географии. — М., 1979.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карстовые ландшафты. — М. : Изд-во МГУ, 1979.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карстовые ландшафты. — М. : Изд-во МГУ, 1988. — 112 с. — .
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира) — 66000 прим.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира) — 50 000 прим.
Широку популярність і заслужену повагу Гвоздецький здобув як редактор і рецензент численних наукових і популярних збірок, книжок.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Гвоздецкий Николай Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Czech National Authority Database
- (рос.) Гвоздецкий Николай Андреевич [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
- Андрійчук В. Н., 2012.
- Кафедра физической географии.
Література
- (рос.) Московская энциклопедия. — М. : ОАО «Московские учебники», 2014. — Т. Том 1: Личности Москвы. Книга 6: А—Я. Дополнения.
- (рос.) Андрійчук В. Н. К 100-летию со дня рождения Н. А. Гвоздецкого // . — Симферополь, 2012. — № 8. — С. 63-75. — ISSN 1997-7492. з джерела 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
Посилання
- Петрушина М. Н. Гвоздецкий Н. А. : ( )[рос.] : [арх. 11 квітня 2019 року] / Петрушина М. Н. // geogr.msu.ru. — Географический факультет МГУ, 2008. — 25 июня. — Дата звернення: 11 квітня 2019 року.
- ' Состав кафедры Гвоздецкий Н. А. : [арх. 11 квітня 2019 року] // landscape.edu.ru. — Кафедра физической географии и ландшафтоведения МГУ. — Дата звернення: 11 квітня 2019 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvozde ckij Mikola Andrijovich 15 grudnya 1913 roku Sankt Peterburg 10 zhovtnya 1994 roku Moskva radyanskij fiziko geograf karstolog doktor geografichnih nauk 1949 Gvozdeckij Mikola AndrijovichGvozdeckij Nikolaj AndreevichNarodivsya 2 15 grudnya 1913 abo 1913 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 Pomer 10 zhovtnya 1994 1994 10 10 abo 1994 Moskva RosiyaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSR RosiyaDiyalnist geograf vikladach universitetu kartografAlma mater MDUGaluz geografiya 4 karstologiya 4 i kartografiya 4 Zaklad MDUNaukovij stupin doktor geografichnih naukVchiteli Barkov Oleksandr SergijovichAspiranti doktoranti Kotlyakov Volodimir Mihajlovich Golubchikov Yurij MikolajovichNagorodi medal imeni Mikoli Mihajlovicha PrzhevalskogoU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gvozdeckij BiografiyaNarodivsya 2 grudnya za starim 15 grudnya za novim stilem 1913 roku v rodini agronoma Andriya Kallinikovicha i zvichajnoyi vchitelki Serafimi Mikolayivni u divoctvi Harlamova v stolici Rosijskoyi imperiyi misti Sankt Peterburg Rodina batka pohodit z ukrayinskogo mistechka Gvizdec na Ivano Frankivshini Batko za uchast v revolyucijnij organizaciyi Soyuz borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu buv zaslanij do Arhangelskoyi guberniyi Piznishe yak agronom inspektuvav Penzensku guberniyu a 1917 roku pracyuvav u stolici v redakciyi silgospgazeti Mati Mikoli Andrijovicha Serafima Mikolayivna do shlyubu Harlamova bula za osvitoyu vchitelkoyu Vchitelyuvala v V yaznikah Vladimirska guberniya ta inshih miscyah Centralnoyi Rosiyi Pid chas gromadyanskoyi vijni rodina pereyihala do Ivanovo de Mikola zakinchiv serednyu shkolu ta muzichne uchilishe pianino Ditinstvo j shkilni roki majbutnogo geografa projshli v misti Ivanovo Na kanikuli vin chasto viyizhdzhav razom z batkami do sela Timenko de buv mayetok ridnogo dyadka vidomogo hudozhnika Silske seredovishe zahoplyuvalo vrazlivogo i dopitlivogo Mikolu tut vin iz zahoplennyam zbirav kolekciyi mineraliv formuvav gerbariyi malyuvav Ce zahoplennya vin pronis cherez usi svoyi ekspediciyi stvoryuyuchi chudovi zamalovki vidvidanih landshaftiv ta miscevostej 1932 roku vstupiv a 1938 roku zakinchiv geografichne viddilennya gruntovo geografichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu MGU Buv zalishenij v aspiranturi naukovo doslidnogo institutu geografiyi Voyuvav pid chas nimecko radyanskoyi vijni pri harkivskij kartografichnij vijskovij chastini 1943 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu v Saratovi na temu Orografiya Velikogo Kavkazu Pislya demobilizaciyi z 1946 roku docent Moskovskogo pedagogichnogo universitetu MGPI Z 1948 roku pri MDU zajmayetsya geomorfologichnimi doslidzhennyami karstu na Kavkazi 1948 roku zahistiv doktorsku disertaciyu z problematiki vplivu karstovih yavish na landshaftotvorennya na temu Karstovi oblasti Velikogo Kavkazu i problemi morfologiyi karstu na osnovi yihnogo vivchennya 1951 roku prisvoyene vchene zvannya profesor Z 1959 po 1987 roki buv zaviduvachem kafedri fizichnoyi geografiyi SRSR geografichnogo fakultetu MDU Bagato podorozhuvav z ekspediciyami na Tyan Shan Zeravshanskij hrebet Pamiro Alaj plato Ustyurt do Prikaspijskoyi nizovini Priangar ya Altayu Primor ya Doslidzhuvav karst Bolgariyi Kubi Polshi Ugorshini Chehiyi Shveciyi Dovgij chas ocholyuvav Karstovu komisiyu Akademiyi nauk SRSR ocholyuvav geografichnu sekciyu Gvozdeckij provadiv aktivnu gromadsku robotu v riznih naukovih organizaciyah buv chlenom riznih rad geografichnogo fakultetu MDU Institutu geografiyi AN SRSR Geografichnogo tovaristva Biblioteki imeni O M Gorkogo golovoyu naukovo metodichnogo byuro po prirodnomu rajonuvannyu ta chlenom geografichnoyi sekciyi Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti SRSR Pomer 10 zhovtnya 1994 roku v Moskvi na 81 mu roci zhittya Pohovanij na Vagankovskomu kladovishi v Moskvi Nagorodi i vidznakiGvozdeckij M A buv neodnorazovo buv nagorodzhenij zolotimi medalyami inozemnih universitetiv i tovaristv medalyami VDNG pochesnimi diplomami Geografichnogo tovaristva SRSR Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 5 medalyami pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi RRFSR 1969 premiya MDU imeni Anuchina za monografiyu Fiziko geografichne rajonuvannya SRSR 1974 zasluzhenij diyach nauki RRFSR za plidnu bagatorichnu naukovu diyalnist 1974 1985 pochesnij chlen Geografichnogo tovaristva SRSR 1991 zolota medal Geografichnogo tovaristva SRSR za veliku naukovu i pedagogichnu diyalnist Imenem Gvozdeckogo nazvana na Karabi Yajli v Krimu veliki groti v pecherah na Urali i na Pinezi Naukovi praciGvozdeckij Mikola Andrijovich razom z gidrogeologom z Permi i speleologom V N Dublyanskim z Simferopolya protyagom 1960 1980 h rokiv buli oblichchyam radyanskoyi karstologiyi ta speleologiyi Pri vivchenni karstu osoblivu uvagu pridilyav doslidzhennyu umov i faktoriv rozvitku regionalnim doslidzhennyam pitannyam tipologiyi i rajonuvannya istoriya karstoznavchih doslidzhen rozvitku vchennya pro karstovij landshaft Mikola Andrijovich zajmavsya doslidzhennyam problem karstu napisano ponad 250 robit teoriyi fizichnoyi geografiyi girskih krayin fiziko geografichnogo rajonuvannya SRSR landshaftnogo vivchennya tipologichnij napryamok i kartografuvannya girskih oblastej osoblivo Kavkazu i Serednoyi Aziyi istoriyi rosijskoyi geografichnoyi nauki prikladnim krayinoznavstvom Avtor 54 monografij ponad 800 naukovih statej ros Gvozdeckij N A Puteshestviya V L Komarova M Geografgiz 1949 112 s Russkie puteshestvenniki 50000 prim ros Gvozdeckij N A Karst M 1950 ros Gvozdeckij N A V L Komarov M Geografgiz 1953 48 s ros Gvozdeckij N A Kak byli sterty belye pyatna s karty SSSR M Geografgiz 1953 184 s 50000 prim ros Gvozdeckij N A Sorok let issledovanij i otkrytij M Geografgiz 1957 208 s 35000 prim ros Gvozdeckij N A Fizicheskaya geografiya Kavkaza M 1958 ros Gvozdeckij N A V Indii Vpechatleniya geografa M Geografgiz 1960 184 s 25000 prim ros Gvozdeckij N A Kavkaz Ocherk prirody M Geografgiz 1963 264 s 7000 prim ros Gvozdeckij N A Sovetskie geograficheskie issledovaniya i otkrytiya M Mysl 1967 392 s 17000 prim Fiziko geograficheskoe rajonirovanie SSSR M 1968 spivavtor ros Gvozdeckij N A Milkov F N Mihajlov N I Fizicheskaya geografiya SSSR M 1969 universitetskij pidruchnik sho vitrimav 5 vidan Istoriya otkrytiya i issledovaniya Sovetskoj Azii M 1969 spivavtor ros Gvozdeckij N A V tropicheskoj Zapadnoj Afrike M Prosveshenie 1970 184 s Chelovek i planeta 40000 prim ros Gvozdeckij N A Po zarubezhnoj Evrope M Izd vo MGU 1970 212 s 11000 prim ros Gvozdeckij N A Problemy izucheniya karsta i praktika M Mysl 1972 392 s ros Gvozdeckij N A Mihajlov N I Fizicheskaya geografiya SSSR Aziatskaya chast Uchebnik dlya studentov geogr fak un tov Mysl 1978 512 s ros Gvozdeckij N A Osnovnye problemy fizicheskoj geografii M 1979 ros Gvozdeckij N A Karstovye landshafty M Izd vo MGU 1979 ros Gvozdeckij N A Karstovye landshafty M Izd vo MGU 1988 112 s ISBN 5 211 00128 1 ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira 66000 prim ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira 50 000 prim Shiroku populyarnist i zasluzhenu povagu Gvozdeckij zdobuv yak redaktor i recenzent chislennih naukovih i populyarnih zbirok knizhok PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Gvozdeckij Nikolaj Andreevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Czech National Authority Database d Track Q13550863 ros Gvozdeckij Nikolaj Andreevich 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 5 Yudoma Yaya Dopolneniya 544 s Andrijchuk V N 2012 Kafedra fizicheskoj geografii Literatura ros Moskovskaya enciklopediya M OAO Moskovskie uchebniki 2014 T Tom 1 Lichnosti Moskvy Kniga 6 A Ya Dopolneniya ros Andrijchuk V N K 100 letiyu so dnya rozhdeniya N A Gvozdeckogo Simferopol 2012 8 S 63 75 ISSN 1997 7492 z dzherela 11 kvitnya 2019 Procitovano 11 kvitnya 2019 PosilannyaPetrushina M N Gvozdeckij N A ros arh 11 kvitnya 2019 roku Petrushina M N geogr msu ru Geograficheskij fakultet MGU 2008 25 iyunya Data zvernennya 11 kvitnya 2019 roku Sostav kafedry Gvozdeckij N A arh 11 kvitnya 2019 roku landscape edu ru Kafedra fizicheskoj geografii i landshaftovedeniya MGU Data zvernennya 11 kvitnya 2019 roku