Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро Миколайович Анучин (8 вересня 1843, Санкт-Петербург — 4 червня 1923, Москва) — російський вчений — географ, антрополог, етнограф і археолог. Член Московського археологічного товариства. З 1896 р. — академік. Протягом майже 50 років керував кафедрою географії Московського університету. Створив при Московському університеті антропологічно-етнографічний музей. З 1890 р. — президент .
| Анучин Дмитро Миколайович | |
|---|---|
| рос. Дмитрий Николаевич Анучин | |
 | |
| Народився | 27 серпня (8 вересня) 1843 або 8 вересня 1843[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
| Помер | 4 червня 1923[2][3][1] (79 років) Москва, СРСР[2] |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, антрополог, археолог, географ, краєзнавець |
| Alma mater | d (1867) |
| Галузь | географія |
| Заклад | МДУ d |
| Науковий ступінь | магістр і доктор |
| Вчителі | Богданов Анатолій Петрович |
| Відомі учні | Барков Олександр Сергійович Берг Лев Семенович d Борзов Олександр Олександрович Бунак Віктор Валеріанович d Добринін Борис Федорович d Куфтін Борис Олексійович d d |
| Аспіранти, докторанти | d Барков Олександр Сергійович d Борзов Олександр Олександрович Бунак Віктор Валеріанович d Q19908675? d |
| Членство | Петербурзька академія наук Московське археологічне товариство Q4200365? d Q4400996? d d d |
| Нагороди | |
 Анучин Дмитро Миколайович у Вікісховищі | |
Наукова діяльність
У 1867 р. закінчив Московський університет, де став викладати з 1880 р. і вперше в Росії читати курс антропології. Як член багатьох наукових товариств, бере активну участь в експедиції на Кавказ, досліджує витоки великих російських річок. У 1886 р. відкриває в Московському університеті кафедру географії. У 1890 р. Анучин обирається президентом Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії. У 1895 р. засновує журнал «Землеведение» і стає його редактором. З 1896 р. — обраний академіком Російської Академії наук. Одна з перших відомих природоохоронних праць вченого була опублікована в 1890 р. і присвячувалася варварському знищенню диких бізонів в Америці.
Охорона природи
Чималу заслугу в розвитку природоохоронної справи зіграв Д. М. Анучин як організатор XII з'їзду російських природознавців і лікарів, що відбувся в грудні 1909 р. в Москві, з трибуни якого прозвучав пристрасний виступ академіка І. П. Бородіна «Про збереження ділянок рослинності, цікавих в ботаніко-географічному відношенні». Брав Дмитро Миколайович активну участь і в організації Постійної природоохоронної комісії при Російському Географічному товаристві. У документах комісії зберігається його записка з пропозиціями щодо цього питання.
Особливої уваги заслуговує його розлога праця «Охорона пам'яток природи», опублікована в 1914 р. в журналі «Землеведение», яка потім вийшла разом зі статтею професора Г. О. Кожевнікова «Міжнародна охорона природи» в 1914 р. в Москві окремою і добре ілюстрованою книгою.
У ній, в досить популярній формі Д. М. Анучин зупиняється на питанні історії охорони природи, природоохоронного руху за кордоном і в Росії. Заслуговує на увагу його думка про виникнення природоохоронних інтересів людей:
 | Прагнення ж до охорони пам'яток природи, як таких, із естетичних, художніх або наукових спонукань, виникло і стало розвиватися порівняно пізніше. Набагато раніше стала затверджуватися свідомість про необхідність збереження пам'яток мистецтва та писемності, потім природно-історичних предметів, рідкісних мінералів, рослин, тварин, виродків і т.п. (у вигляді опудал, засушених примірників, збережених у спирті і т.п.), далі - старожитностей, залишків старовини, етнографічних предметів, взагалі - всяких рідкісних, чудових, цікавих речей. Вже з епохи Відродження стали виникати художні зібрання, пізніше утворилися природно-історичні музеї, ботанічні і зоологічні сади, музеї старожитностей, етнографічні, національні, політехнічні і т.д., але питання про збереження природи в її природному вигляді, її ландшафтів, створюваних в місцях природних пам'ятників, не піднімалося довго, тим більше, що і найближчих приводів до того не було: можна було думати що природа сама себе охороняє, що скелі, ущелини, водоспади, озера, річки, болота, ліси і степи, з їх рослинністю і тваринним світом, все це зберігається само собою, а якщо щось і експлуатується, то не настільки, щоб викликати побоювання за цілісність більшої частини існуючого на багато тисячоліть. Однак, зі з множенням населення і розвитком добувної та обробної промисловості, наслідки експлуатації природи стали позначатися все наочніше, а з іншого боку, поширення освіти, підвищення естетичних смаків, більше розуміння красот природи і краще пізнання різних її царств і відділів - призвели до того, що в середовищі більш освічених і розвинених класів суспільства почало проявлятися прагнення до можливого збереження цікавих ландшафтів і куточків. |  |
Необхідно підкреслити, що на початку століття в царській Росії, крім кількох аналогічних книг і статей І. П. Бородіна, В. І. Талієва і деяких інших піонерів охорони природи, подібних праць не було, на них відчувався значний голод, і, безсумнівно, виступ відомого російського академіка Д. М. Анучина відіграв велику роль у пробудженні російської природоохоронної думки. Сприяв розвитку природоохоронного руху Дмитро Миколайович і як редактор популярного в наукових колах журналу «рос. Землеведение», вміщуючи в ньому матеріали з охорони природи.
Будучи досить похилого віку, Д. М. Анучин бере активну участь у роботі відділу охорони природи Главнауки Наркомосу РРФСР.
Праці
- Анучин Д. М. Истребление бизонов // Русские ведомости. — 1890. — № 131. (рос.)
- Анучин Д. М. Охрана памятников природы // Вокруг света. — 1913. — № 9. (рос.)
- Анучин Д. М. Охрана памятников природы // Землеведение. — 1914. — Т.21, № 1-2. (рос.)
- Анучин Д. М. Охрана памятников природы. — М., 1914. — 60 с. (рос.)
- Дело о Постоянной Природоохранительной комиссии при Русском Географическом обществе. — № 41/1911. Архив ВГО, д. 30, № 1, 2. (рос.)
Для праць Анучина характерні матеріалістичне розуміння природи та глибокий історизм. Він підкреслював тісний зв'язок географії з господарським розвитком країни, але переоцінював роль географічного середовища в розвитку суспільства.
Важливою працею є «Рельєф поверхні Європейської Росії в послідовному розвитку уявлення про нього» (1895), в якій значна увага приділяється рельєфу України.
Після Жовтневого перевороту брав активну участь в організації науково-краєзнавчих установ.
Зробив великий внесок в антропологію, яку розвивав з позицій дарвінізму. Займався проблемою походження людини та людських рас. У статті «До антропології українців» Анучин розкритикував і засудив погляди Ф. К. Вовка, який доводив наявність різких антропологічних відмін між росіянами та українцями.
Багато працював у галузі археології.
Нагороди
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Анучин Дмитрий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Борейко В. Е., Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с. (рос.)
- Анучин Д. М., Охрана памятников природы // Землеведение. — 1914. — Т.21, № 1-2. (рос.)
- Анучин Д. М., Охрана памятников природы. — М., 1914. — 60 с. (рос.)
Джерела
- Арістова А. В. Анучин, Дмитро Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анучин, Дмитро Миколайович
- Борейко В. Е., Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.(рос.)
- Карпов Г. Б., Дмитрий Николаевич Анучин. — М.: МГУ, 1962. — 62 с.(рос.)
- Штильмарк Ф. Р., Развитие заповедного дела после Октябрьской революции // Опыт работы и задачи заповедников СССР. — М.: Наука, 1979.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Mikolajovich Anuchin 8 veresnya 1843 Sankt Peterburg 4 chervnya 1923 Moskva rosijskij vchenij geograf antropolog etnograf i arheolog Chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Z 1896 r akademik Protyagom majzhe 50 rokiv keruvav kafedroyu geografiyi Moskovskogo universitetu Stvoriv pri Moskovskomu universiteti antropologichno etnografichnij muzej Z 1890 r prezident Anuchin Dmitro Mikolajovichros Dmitrij Nikolaevich AnuchinNarodivsya 27 serpnya 8 veresnya 1843 abo 8 veresnya 1843 1843 09 08 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 Pomer 4 chervnya 1923 1923 06 04 2 3 1 79 rokiv Moskva SRSR 2 Pohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist mandrivnik doslidnik antropolog arheolog geograf krayeznavecAlma mater d 1867 Galuz geografiyaZaklad MDU dNaukovij stupin magistr i doktorVchiteli Bogdanov Anatolij PetrovichVidomi uchni Barkov Oleksandr Sergijovich Berg Lev Semenovich d Borzov Oleksandr Oleksandrovich Bunak Viktor Valerianovich d Dobrinin Boris Fedorovich d Kuftin Boris Oleksijovich d dAspiranti doktoranti d Barkov Oleksandr Sergijovich d Borzov Oleksandr Oleksandrovich Bunak Viktor Valerianovich d Q19908675 dChlenstvo Peterburzka akademiya nauk Moskovske arheologichne tovaristvo Q4200365 d Q4400996 d d dNagorodi Kostyantinivska medal Anuchin Dmitro Mikolajovich u VikishovishiNaukova diyalnistU 1867 r zakinchiv Moskovskij universitet de stav vikladati z 1880 r i vpershe v Rosiyi chitati kurs antropologiyi Yak chlen bagatoh naukovih tovaristv bere aktivnu uchast v ekspediciyi na Kavkaz doslidzhuye vitoki velikih rosijskih richok U 1886 r vidkrivaye v Moskovskomu universiteti kafedru geografiyi U 1890 r Anuchin obirayetsya prezidentom Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi U 1895 r zasnovuye zhurnal Zemlevedenie i staye jogo redaktorom Z 1896 r obranij akademikom Rosijskoyi Akademiyi nauk Odna z pershih vidomih prirodoohoronnih prac vchenogo bula opublikovana v 1890 r i prisvyachuvalasya varvarskomu znishennyu dikih bizoniv v Americi Ohorona prirodiChimalu zaslugu v rozvitku prirodoohoronnoyi spravi zigrav D M Anuchin yak organizator XII z yizdu rosijskih prirodoznavciv i likariv sho vidbuvsya v grudni 1909 r v Moskvi z tribuni yakogo prozvuchav pristrasnij vistup akademika I P Borodina Pro zberezhennya dilyanok roslinnosti cikavih v botaniko geografichnomu vidnoshenni Brav Dmitro Mikolajovich aktivnu uchast i v organizaciyi Postijnoyi prirodoohoronnoyi komisiyi pri Rosijskomu Geografichnomu tovaristvi U dokumentah komisiyi zberigayetsya jogo zapiska z propoziciyami shodo cogo pitannya Osoblivoyi uvagi zaslugovuye jogo rozloga pracya Ohorona pam yatok prirodi opublikovana v 1914 r v zhurnali Zemlevedenie yaka potim vijshla razom zi statteyu profesora G O Kozhevnikova Mizhnarodna ohorona prirodi v 1914 r v Moskvi okremoyu i dobre ilyustrovanoyu knigoyu U nij v dosit populyarnij formi D M Anuchin zupinyayetsya na pitanni istoriyi ohoroni prirodi prirodoohoronnogo ruhu za kordonom i v Rosiyi Zaslugovuye na uvagu jogo dumka pro viniknennya prirodoohoronnih interesiv lyudej Pragnennya zh do ohoroni pam yatok prirodi yak takih iz estetichnih hudozhnih abo naukovih sponukan viniklo i stalo rozvivatisya porivnyano piznishe Nabagato ranishe stala zatverdzhuvatisya svidomist pro neobhidnist zberezhennya pam yatok mistectva ta pisemnosti potim prirodno istorichnih predmetiv ridkisnih mineraliv roslin tvarin virodkiv i t p u viglyadi opudal zasushenih primirnikiv zberezhenih u spirti i t p dali starozhitnostej zalishkiv starovini etnografichnih predmetiv vzagali vsyakih ridkisnih chudovih cikavih rechej Vzhe z epohi Vidrodzhennya stali vinikati hudozhni zibrannya piznishe utvorilisya prirodno istorichni muzeyi botanichni i zoologichni sadi muzeyi starozhitnostej etnografichni nacionalni politehnichni i t d ale pitannya pro zberezhennya prirodi v yiyi prirodnomu viglyadi yiyi landshaftiv stvoryuvanih v miscyah prirodnih pam yatnikiv ne pidnimalosya dovgo tim bilshe sho i najblizhchih privodiv do togo ne bulo mozhna bulo dumati sho priroda sama sebe ohoronyaye sho skeli ushelini vodospadi ozera richki bolota lisi i stepi z yih roslinnistyu i tvarinnim svitom vse ce zberigayetsya samo soboyu a yaksho shos i ekspluatuyetsya to ne nastilki shob viklikati poboyuvannya za cilisnist bilshoyi chastini isnuyuchogo na bagato tisyacholit Odnak zi z mnozhennyam naselennya i rozvitkom dobuvnoyi ta obrobnoyi promislovosti naslidki ekspluataciyi prirodi stali poznachatisya vse naochnishe a z inshogo boku poshirennya osviti pidvishennya estetichnih smakiv bilshe rozuminnya krasot prirodi i krashe piznannya riznih yiyi carstv i viddiliv prizveli do togo sho v seredovishi bilsh osvichenih i rozvinenih klasiv suspilstva pochalo proyavlyatisya pragnennya do mozhlivogo zberezhennya cikavih landshaftiv i kutochkiv Neobhidno pidkresliti sho na pochatku stolittya v carskij Rosiyi krim kilkoh analogichnih knig i statej I P Borodina V I Taliyeva i deyakih inshih pioneriv ohoroni prirodi podibnih prac ne bulo na nih vidchuvavsya znachnij golod i bezsumnivno vistup vidomogo rosijskogo akademika D M Anuchina vidigrav veliku rol u probudzhenni rosijskoyi prirodoohoronnoyi dumki Spriyav rozvitku prirodoohoronnogo ruhu Dmitro Mikolajovich i yak redaktor populyarnogo v naukovih kolah zhurnalu ros Zemlevedenie vmishuyuchi v nomu materiali z ohoroni prirodi Buduchi dosit pohilogo viku D M Anuchin bere aktivnu uchast u roboti viddilu ohoroni prirodi Glavnauki Narkomosu RRFSR PraciAnuchin D M Istreblenie bizonov Russkie vedomosti 1890 131 ros Anuchin D M Ohrana pamyatnikov prirody Vokrug sveta 1913 9 ros Anuchin D M Ohrana pamyatnikov prirody Zemlevedenie 1914 T 21 1 2 ros Anuchin D M Ohrana pamyatnikov prirody M 1914 60 s ros Delo o Postoyannoj Prirodoohranitelnoj komissii pri Russkom Geograficheskom obshestve 41 1911 Arhiv VGO d 30 1 2 ros Dlya prac Anuchina harakterni materialistichne rozuminnya prirodi ta glibokij istorizm Vin pidkreslyuvav tisnij zv yazok geografiyi z gospodarskim rozvitkom krayini ale pereocinyuvav rol geografichnogo seredovisha v rozvitku suspilstva Vazhlivoyu praceyu ye Relyef poverhni Yevropejskoyi Rosiyi v poslidovnomu rozvitku uyavlennya pro nogo 1895 v yakij znachna uvaga pridilyayetsya relyefu Ukrayini Pislya Zhovtnevogo perevorotu brav aktivnu uchast v organizaciyi naukovo krayeznavchih ustanov Zrobiv velikij vnesok v antropologiyu yaku rozvivav z pozicij darvinizmu Zajmavsya problemoyu pohodzhennya lyudini ta lyudskih ras U statti Do antropologiyi ukrayinciv Anuchin rozkritikuvav i zasudiv poglyadi F K Vovka yakij dovodiv nayavnist rizkih antropologichnih vidmin mizh rosiyanami ta ukrayincyami Bagato pracyuvav u galuzi arheologiyi NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Pochesnogo legionu Kostyantinivska medal 1913 r PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Anuchin Dmitrij Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s ros Anuchin D M Ohrana pamyatnikov prirody Zemlevedenie 1914 T 21 1 2 ros Anuchin D M Ohrana pamyatnikov prirody M 1914 60 s ros DzherelaAristova A V Anuchin Dmitro Mikolajovich Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Anuchin Dmitro Mikolajovich Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s ros Karpov G B Dmitrij Nikolaevich Anuchin M MGU 1962 62 s ros Shtilmark F R Razvitie zapovednogo dela posle Oktyabrskoj revolyucii Opyt raboty i zadachi zapovednikov SSSR M Nauka 1979 ros