Бородін Іван Парфенійович (нар. 18 січня 1847 — 5 березня 1930) — відомий російський ботанік, академік Російської Академії наук (з 1902 р.), піонер охорони природи, один із засновників етико-естетичного підходу у заповідній справі і охороні дикої природи. Розвинув ідеї Гуго Конвенца про культурні та моральні складові природоохорони. Директор ботанічного музею Петербурзької академії наук.
Народився в Новгороді в дворянській родині. Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету (1869), після цього викладав у та в університеті. З 1880 — професор. У 1886 Новоросійський університет в Одесі присвоїв Бородіну ступінь доктора без захисту дисертації. Засновник (1916) та довічний президент Російського ботанічного товариства.
Наукові праці
Праці І. П. Бородіна (в тому числі підручники) присвячені анатомії та фізіології рослин (вивченню і утворення аспарагіну, дослідженню хлорофілу тощо).
В одній з перших у Росії книг з охорони природи, виданій в 1914 р. (И. П. Бородин «Охрана памятников природы»), учений заявив:
А між тим ми не можемо не примкнути до широкого руху (з охорони природи), що охопив Західну Європу: це наш моральний борг перед батьківщиною, людством і наукою ... Скільки б захисних ділянок не влаштували у себе наші сусіди, вони не в змозі замінити наших майбутніх заповідників. Розкинувшись на величезному просторі в двох частинах світу, ми є володарями в своєму роді єдиних скарбів природи. Це такі ж унікуми, як картини, наприклад, Рафаеля - знищити їх легко, але відтворити немає можливості ... Створення захисних ділянок надзвичайно важливо і з метою педагогічною. |
Брав участь у створенні природоохоронюючої комісії при Російському географічному товаристві, що зробила багато для розвитку ідей охорони природи в Росії і в Україні.
Деякі віталістичні погляди Бородіна зазнали критики К. А. Тімірязєва.
Примітки
- Бородін Іван Парфенійович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы / Изд. второе, доп. — К. : КЭКЦ, 2001. — С. 42-45.
- Бородин И. П.. Охрана памятников природы. — Спб., 1914.
- Бородин И. П., 1914. Охрана памятников природы // Этико-эстетический подход в охране дикой природы и заповедном деле / Изд. второе, доп. Сост. В. Е. Борейко. — К.: КЭКЦ, 1999. — С. 42-51.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borodin Ivan Parfenijovich nar 18 sichnya 1847 18470118 5 bereznya 1930 vidomij rosijskij botanik akademik Rosijskoyi Akademiyi nauk z 1902 r pioner ohoroni prirodi odin iz zasnovnikiv etiko estetichnogo pidhodu u zapovidnij spravi i ohoroni dikoyi prirodi Rozvinuv ideyi Gugo Konvenca pro kulturni ta moralni skladovi prirodoohoroni Direktor botanichnogo muzeyu Peterburzkoyi akademiyi nauk Ivan Parfenijovich Borodin Narodivsya v Novgorodi v dvoryanskij rodini Zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Peterburzkogo universitetu 1869 pislya cogo vikladav u ta v universiteti Z 1880 profesor U 1886 Novorosijskij universitet v Odesi prisvoyiv Borodinu stupin doktora bez zahistu disertaciyi Zasnovnik 1916 ta dovichnij prezident Rosijskogo botanichnogo tovaristva Naukovi praciPraci I P Borodina v tomu chisli pidruchniki prisvyacheni anatomiyi ta fiziologiyi roslin vivchennyu i utvorennya asparaginu doslidzhennyu hlorofilu tosho V odnij z pershih u Rosiyi knig z ohoroni prirodi vidanij v 1914 r I P Borodin Ohrana pamyatnikov prirody uchenij zayaviv A mizh tim mi ne mozhemo ne primknuti do shirokogo ruhu z ohoroni prirodi sho ohopiv Zahidnu Yevropu ce nash moralnij borg pered batkivshinoyu lyudstvom i naukoyu Skilki b zahisnih dilyanok ne vlashtuvali u sebe nashi susidi voni ne v zmozi zaminiti nashih majbutnih zapovidnikiv Rozkinuvshis na velicheznomu prostori v dvoh chastinah svitu mi ye volodaryami v svoyemu rodi yedinih skarbiv prirodi Ce taki zh unikumi yak kartini napriklad Rafaelya znishiti yih legko ale vidtvoriti nemaye mozhlivosti Stvorennya zahisnih dilyanok nadzvichajno vazhlivo i z metoyu pedagogichnoyu Brav uchast u stvorenni prirodoohoronyuyuchoyi komisiyi pri Rosijskomu geografichnomu tovaristvi sho zrobila bagato dlya rozvitku idej ohoroni prirodi v Rosiyi i v Ukrayini Deyaki vitalistichni poglyadi Borodina zaznali kritiki K A Timiryazyeva PrimitkiBorodin Ivan Parfenijovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody Izd vtoroe dop K KEKC 2001 S 42 45 Borodin I P Ohrana pamyatnikov prirody Spb 1914 Borodin I P 1914 Ohrana pamyatnikov prirody Etiko esteticheskij podhod v ohrane dikoj prirody i zapovednom dele Izd vtoroe dop Sost V E Borejko K KEKC 1999 S 42 51