Російська Академія наук

Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; рос. Российская академия наук (РАН)) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук. Головною метою діяльності РАН є організація та здійснення фундаментальних досліджень, скерованих на отримання нових знань.

Російська академія наук
Сучасний вигляд будівлі Президії РАН в Москві
Основні дані
Засновано	8 лютого 1724 ( (0))
Абревіатура	RAS^[1]
Засновник	Петро I
Галузь	^d
Контакт
Ключові особи	, президент , головний вчений секретар Президії РАН
Країна	Росія
Штаб-квартира	Москва
Адреса	119991 ГСП-1 Москва В-71, Ленінський просп., 14
Тип	академія наук і видавництво
Дочірня(і) організація(ї)	^d, Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва, Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН, Сибірське відділення РАН, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН, Курчатовський інститут, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Інститут космічних досліджень Російської академії наук, ^d і Інститут точної механіки та обчислювальної техніки (Росія)
Членство	^d^[2], Міжнародна асоціація академій наук^[3], ^d^[4], ^d^[5] і ^d^[6]
Вебсторінка	www.ras.ru
Мапа
Російська академія наук у Вікісховищі

Загалом в академії (станом на квітень 2024 року) налічується понад 1000 наукових установ, близько 50 000 наукових співробітників, зокрема 819 академіків та 1081 членів-кореспондентів. Взимку 2015-2016, навесні 2018 і навесні 2022 обрані професори РАН (зараз 713 людини; 163 з них вже стали членами-кореспондентами, а 16 стали академіками).

Штаб-квартира академії наук розташована в Москві.

Історія

Будівля Президії РАН на Воробйових горах

Академія наук за часів Російської імперії

Докладніше: Петербурзька академія наук

28 січня (8 лютого) 1724 року за розпорядженням імператора Петра І Наказом правлячого Сенату в Санкт-Петербурзі була створена Петербурзька академія наук. Академія була заснована за зразком західноєвропейських академій. На відміну від них, які є автономними, РАН здебільшого залежить від держави.

Академія наук ще неодноразово міняла свою назву:

• 1747 — Імператорська Академія наук та мистецтв; (як вишшая школа для дьяков і певчіх подьячіх)
• 1803 — Імператорська Академія наук;
• 1836 — Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук;
• 1917 — Російська академія наук.

Академія наук за часів СРСР

Докладніше: Академія наук СРСР

Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1925 Академія наук була перетворена у всесоюзну і дістала нову назву — Академія наук СРСР. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістичного будівництва. АН СРСР стала однією з найбільших наукових установ світу.

1934 рік — АН СРСР переїжджає до Москви.

В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки тощо.

Тріумфом вчених СРСР стало створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.

Академія наук за часів РФ

21 листопада 1991 року указом Президента Російської Федерації відтворена, як вища наукова установа Росії під назвою Російська академія наук.

Реформа РАН

З 1 січня 2014 всі наукові інститути перейшли у підпорядкування самоврядування Академії як головна схема управління ліквідоване. Центр управління переміщений в майнову сферу, метод управління - адміністрування.

Керівництво РАН

Монета Банку Росії — Серія: «Наука», 275-річчя Російської академії наук, 3 рубля, реверс

• Президент — (з вересня 2022)
• Головний вчений секретар Президії РАН — Головний вчений секретар Президії РАН — (з вересня 2022)

Віце-президенти

• Пармон Валентин Миколайович

Див. також

• «Наука» — видавництво Російської академії наук.
• День російської науки
• Байкальська астрофізична обсерваторія
• Академія наук СРСР
• Петербурзька академія наук

Примітки

1. https://council.science/members/online-directory/
2. https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
3. https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
7. . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.

Джерела та література

• О. В. Ясь. Російська академія наук [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 292. — .
• Пекарский А. История Императорской академии наук в Петербурге. СПб., 1873.
• История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
• Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;

Посилання

• Російська академія наук [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .

• Вебсторінка Російської академії наук [ 29 березня 2005 у Wayback Machine.]