Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паміро-Алай — гірська система на південному сході Середньої Азії на південь від Ферганської долини і на північ від верхів'їв Амудар'ї. Адміністративно розташована на території Таджикистану, частково — у Киргизстані (на північному сході), Узбекистані (на заході) і Туркменістані (на південному заході); східний і частково південний край заходить в Китай і Афганістан. Складається з трьох основних частин: Гісаро-Алай, Таджицька депресія та Памір.
| Паміро-Алай | ||||
 | ||||
| 39°30′ пн. ш. 71°00′ сх. д. / 39.500° пн. ш. 71.000° сх. д.Координати: 39°30′ пн. ш. 71°00′ сх. д. / 39.500° пн. ш. 71.000° сх. д. | ||||
| Країна |  Узбекистан,  Таджикистан і  Киргизстан | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 5621 м | |||
  Паміро-Алай Паміро-Алай (Узбекистан) | ||||
 Паміро-Алай у Вікісховищі | ||||
Північними хребтами Паміро-Алаю є Алайський і Туркестанський, які оздоблюють з півдня Ферганську долину. Від лінії цих хребтів у районі Матчинського гірського вузла (висоти понад 5600 м) відходить Зеравшанський хребет, який тягнеться на захід південніше Зеравшану. Для цих трьох хребтів характерні зубчасті пасма, гострі вершини, гірськольодовикові форми рельєфу. Від Зеравшанського хребта з південного боку відходить потужний Гісарський хребет.
На південь від Гісарського хребта розташовується Таджицька депресія, у якій знаходиться безліч порівняно невисоких складчастих хребтів, що протягуються з північного сходу на південний захід і південь-південний захід, в плані злегка вигнутих і звернених опуклістю на північний захід.
Паміро-Алай — найбільша область гірського заледеніння: тут налічується понад 10 600 льодовиків на площі 9820 км².
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
 | Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Киргизстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pamiro Alaj girska sistema na pivdennomu shodi Serednoyi Aziyi na pivden vid Ferganskoyi dolini i na pivnich vid verhiv yiv Amudar yi Administrativno roztashovana na teritoriyi Tadzhikistanu chastkovo u Kirgizstani na pivnichnomu shodi Uzbekistani na zahodi i Turkmenistani na pivdennomu zahodi shidnij i chastkovo pivdennij kraj zahodit v Kitaj i Afganistan Skladayetsya z troh osnovnih chastin Gisaro Alaj Tadzhicka depresiya ta Pamir Pamiro Alaj39 30 pn sh 71 00 sh d 39 500 pn sh 71 000 sh d 39 500 71 000 Koordinati 39 30 pn sh 71 00 sh d 39 500 pn sh 71 000 sh d 39 500 71 000Krayina Uzbekistan Tadzhikistan i KirgizstanTip girskij hrebetVisota 5621 mPamiro AlajPamiro Alaj Uzbekistan Pamiro Alaj u VikishovishiZarafshanskij hrebet bilya perevalu Pivnichnimi hrebtami Pamiro Alayu ye Alajskij i Turkestanskij yaki ozdoblyuyut z pivdnya Fergansku dolinu Vid liniyi cih hrebtiv u rajoni Matchinskogo girskogo vuzla visoti ponad 5600 m vidhodit Zeravshanskij hrebet yakij tyagnetsya na zahid pivdennishe Zeravshanu Dlya cih troh hrebtiv harakterni zubchasti pasma gostri vershini girskolodovikovi formi relyefu Vid Zeravshanskogo hrebta z pivdennogo boku vidhodit potuzhnij Gisarskij hrebet Na pivden vid Gisarskogo hrebta roztashovuyetsya Tadzhicka depresiya u yakij znahoditsya bezlich porivnyano nevisokih skladchastih hrebtiv sho protyaguyutsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid i pivden pivdennij zahid v plani zlegka vignutih i zvernenih opuklistyu na pivnichnij zahid Pamiro Alaj najbilsha oblast girskogo zaledeninnya tut nalichuyetsya ponad 10 600 lodovikiv na ploshi 9820 km Div takozhKutova pechera KT 58 pechera KT 40 pechera KT 7 pechera KT 3 pechera Pechera 50 rokiv komsomolu Uzbekistanu Kulska pechera Olimpijska pechera Uzbekistan LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Ce nezavershena stattya z geografiyi Tadzhikistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirgizstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi