Киргизстан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту і не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 199 951 км² (87-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 191 801 км², а на поверхню внутрішніх вод — 8 150 км². Площа країни у 3 рази менша за площу України.
Географія Киргизстану | |
---|---|
Географічне положення Киргизстану | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Центральна Азія |
Координати | 41°00′ пн. ш. 75°00′ сх. д. / 41.000° пн. ш. 75.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 199 951 км² (87-ме) |
• суходіл | 96 % |
• води | 4 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 4573 км |
Рельєф | |
Тип | гірський |
Найвища точка | гора Пік Перемоги (7439 м) |
Найнижча точка | уріз річки Карадар'я (132 м) |
Клімат | |
Тип | помірний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Чу (1300 км) |
Найбільше озеро | Іссик-Куль (6236 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | гідроенергія, золото, рідкісноземельні елементи, кам'яне вугілля, вуглеводні, нефелін, ртуть, руди кольорових металів |
Стихійні лиха | снігові лавини, снігопади, посухи, селі, землетруси |
Екологічні проблеми | забруднення вод, засолення ґрутів |
Назва
Офіційна назва — Киргизька Республіка, Киргизстан (кон. Кыргыз Республикасы, Кыргызстан; рос. Киргизская Республика, Киргизстан). Назва країни походить від комбінації двох тюркських слів, «кирк» — 40 і «уз» — рід, плем'я племена, та іранського «стан», що означає земля, край, країна, тобто «країна 40 племен». Або тих 40 племен, що їх об'єднав легендарний національний киргизький герой , або тих 40 племен, що були переселені джунгарами з їхньої історичної батьківщини в Хакасії в XVIII столітті. Існує спрощене пояснення назви країни від етноніму народу, що її населяє, тобто Киргизстан — Країна киргизів.
Історія дослідження території
Географічне положення
Киргизстан — центральноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Казахстаном (спільний кордон — 1212 км), на сході — з Китаєм (1063 км), на півдні — з Таджикистаном (984 км), на заході — з Узбекистаном (1314 км). Загальна довжина державного кордону — 4573 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Геологія
Корисні копалини
Надра Киргизстану багаті на ряд корисних копалин: золото, рідкісноземельні метали, кам'яне вугілля, нафту, природний газ, нефелін, ртуть, бісмут, свинець, цинк.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Киргизстан — гірська країна, розташована в межах Тянь-Шаню і Паміро-Алаю. Територія Киргизстану характеризується висотами понад 500 м, а ⅓ її площі — понад 3000 м. Середні висоти — 2988 м; найнижча точка — уріз води річки Карадар'я (132 м); найвища точка — гора Пік Перемоги, або Дженгіш-Чокусу (7439 м), розташований в Тянь-Шані на сході країни, на кордоні з Китаєм.
Гори займають ¾ площі країни. Багато хребтів Тянь-Шаню — , , , Терскей-Ала-Тоо і інші мають переважно субширотне простягання. Великий Ферганський хребет орієнтований з північного заходу на південний схід, а хребет Какшал-Тоо — з південного заходу на північний схід (вздовж кордону з Китаєм), з єдиним перевалом в межах Тянь-Шаню (3752 м). Між хребтами Кюнгей-Ала-Тоо і Терскей-Ала-Тоо знаходиться міжгірна западина, дно якої зайнято великим озером Іссик-Куль, так званим «Киргизьким морем». На півночі від Киргизького хребта розташована передгірська , найбільш освоєна і густонаселена частина республіки. Велика заходиться в межах Киргизстану лише частково. У киргизькій частині Паміро-Алаю переважають субширотні елементи рельєфу — Алайський хребет, Алайська долина, Туркестанський і Заалайський хребти. У східній частині Заалайський хребет перетинається Памірським трактом через перевал Кизил-Арт.
- Рельєф Киргизстану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гори Тянь-Шань
- Пік Перемоги
У країні існує понад 20 морфологічних типів рельєфу екзараційного, ерозійного та акумулятивного походження, які розташовані ярусами.
Клімат
Територія Киргизстану лежить на кордоні помірного і субтропічного кліматичного поясів високогірного типу. На місцевості кліматичні умови здебільшого визначаютья орографією, висотою і напрямком простягання гірських хребтів. Влітку переважають тропічні повітряні маси з антициклонічною погодою, взимку — помірні з циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, значне накопичення снігу, утворюються льодовики.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Киргизстану (за Кеппеном)
Киргизстан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 23,62 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10233 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Киргизстану
- Озеро Іссик-Куль
- Заболочені береги озера Іссик-Куль
- Іригація в районі Тамчи
Річки
Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії. Значні річки: Чу, Нарин і Талас — беруть початок у високогір'ї. Чу протікає на півночі, по ній протягом 145 км проходить кордон Киргизстану та Казахстану. Річка Нарин, зливаючись з річкою Карадар'я, утворює Сирдар'ю, яка тече на схід, у Ферганську долину. Талас дренує північно-східний Киргизстан.
- Річка Карадар'я
- Річка Чу
- Річка Аламедін у межінь
Озера
На території країни близько 3000 озер льодовикового, просадкового і тектонічного походження. Озеро Іссик-Куль — одне з найбільших високогірних озер світу (довжина 182 км, ширина до 58 км, максимальна глибина 702 м).
Болота
Льодовики
У Киргизстані у горах поширені льодовики.
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Киргизстану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 55,4 %,
- орні землі — 6,7 %,
- багаторічні насадження — 0,4 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 48,3 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 5,1 %;
- інше — 39,5 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Голарктичної області.
Охорона природи
Киргизстан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- снігові лавини у горах;
- значні снігопади;
- раптові посухи внаслідок тривалих фенових вітрів з гір до долин;
- селі;
- землетруси.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод;
- водозабір питної води із забруднених джерел без очищення і підготовки;
- поширення інфекційних хвороб, пов'язаних з відкритими водоймами;
- зростаюче засолення ґрутів в місцях іригації.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Киргизстану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Kyrgyzstan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Киргизстан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Киргизстан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Киргизстан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Киргизстану |
- Вікісховище : Атлас Киргизстану.
- Карти Киргизстану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Kyrgyzstan : ( )[англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Киргизстан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Киргизстану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirgizstan centralnoazijska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu i ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 199 951 km 87 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 191 801 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 8 150 km Plosha krayini u 3 razi mensha za ploshu Ukrayini Geografiya KirgizstanuGeografichne polozhennya KirgizstanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Centralna AziyaKoordinati 41 00 pn sh 75 00 sh d 41 000 pn sh 75 000 sh d 41 000 75 000TeritoriyaPlosha 199 951 km 87 me suhodil 96 vodi 4 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 4573 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Pik Peremogi 7439 m Najnizhcha tochka uriz richki Karadar ya 132 m KlimatTip pomirnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Chu 1300 km Najbilshe ozero Issik Kul 6236 km InshePrirodni resursi gidroenergiya zoloto ridkisnozemelni elementi kam yane vugillya vuglevodni nefelin rtut rudi kolorovih metalivStihijni liha snigovi lavini snigopadi posuhi seli zemletrusiEkologichni problemi zabrudnennya vod zasolennya grutivNazvaOficijna nazva Kirgizka Respublika Kirgizstan kon Kyrgyz Respublikasy Kyrgyzstan ros Kirgizskaya Respublika Kirgizstan Nazva krayini pohodit vid kombinaciyi dvoh tyurkskih sliv kirk 40 i uz rid plem ya plemena ta iranskogo stan sho oznachaye zemlya kraj krayina tobto krayina 40 plemen Abo tih 40 plemen sho yih ob yednav legendarnij nacionalnij kirgizkij geroj abo tih 40 plemen sho buli pereseleni dzhungarami z yihnoyi istorichnoyi batkivshini v Hakasiyi v XVIII stolitti Isnuye sproshene poyasnennya nazvi krayini vid etnonimu narodu sho yiyi naselyaye tobto Kirgizstan Krayina kirgiziv Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Kirgizstanu vid OON angl Kirgizstan centralnoazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivnochi z Kazahstanom spilnij kordon 1212 km na shodi z Kitayem 1063 km na pivdni z Tadzhikistanom 984 km na zahodi z Uzbekistanom 1314 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4573 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 6 4 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Kirgizstanu Div takozh Gidrogeologiya Kirgizstanu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Kirgizstanu Nadra Kirgizstanu bagati na ryad korisnih kopalin zoloto ridkisnozemelni metali kam yane vugillya naftu prirodnij gaz nefelin rtut bismut svinec cink Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Kirgizstanu Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Kirgizstan girska krayina roztashovana v mezhah Tyan Shanyu i Pamiro Alayu Teritoriya Kirgizstanu harakterizuyetsya visotami ponad 500 m a yiyi ploshi ponad 3000 m Seredni visoti 2988 m najnizhcha tochka uriz vodi richki Karadar ya 132 m najvisha tochka gora Pik Peremogi abo Dzhengish Chokusu 7439 m roztashovanij v Tyan Shani na shodi krayini na kordoni z Kitayem Gori zajmayut ploshi krayini Bagato hrebtiv Tyan Shanyu Terskej Ala Too i inshi mayut perevazhno subshirotne prostyagannya Velikij Ferganskij hrebet oriyentovanij z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid a hrebet Kakshal Too z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid vzdovzh kordonu z Kitayem z yedinim perevalom v mezhah Tyan Shanyu 3752 m Mizh hrebtami Kyungej Ala Too i Terskej Ala Too znahoditsya mizhgirna zapadina dno yakoyi zajnyato velikim ozerom Issik Kul tak zvanim Kirgizkim morem Na pivnochi vid Kirgizkogo hrebta roztashovana peredgirska najbilsh osvoyena i gustonaselena chastina respubliki Velika zahoditsya v mezhah Kirgizstanu lishe chastkovo U kirgizkij chastini Pamiro Alayu perevazhayut subshirotni elementi relyefu Alajskij hrebet Alajska dolina Turkestanskij i Zaalajskij hrebti U shidnij chastini Zaalajskij hrebet peretinayetsya Pamirskim traktom cherez pereval Kizil Art Relyef Kirgizstanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Gori Tyan Shan Pik Peremogi U krayini isnuye ponad 20 morfologichnih tipiv relyefu ekzaracijnogo erozijnogo ta akumulyativnogo pohodzhennya yaki roztashovani yarusami KlimatDokladnishe Teritoriya Kirgizstanu lezhit na kordoni pomirnogo i subtropichnogo klimatichnogo poyasiv visokogirnogo tipu Na miscevosti klimatichni umovi zdebilshogo viznachayutya orografiyeyu visotoyu i napryamkom prostyagannya girskih hrebtiv Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv znachne nakopichennya snigu utvoryuyutsya lodoviki Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Kirgizstanu za Keppenom Kirgizstan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 23 62 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 10233 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Kirgizstanu Ozero Issik Kul Zabolocheni beregi ozera Issik Kul Irigaciya v rajoni Tamchi Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi Znachni richki Chu Narin i Talas berut pochatok u visokogir yi Chu protikaye na pivnochi po nij protyagom 145 km prohodit kordon Kirgizstanu ta Kazahstanu Richka Narin zlivayuchis z richkoyu Karadar ya utvoryuye Sirdar yu yaka teche na shid u Fergansku dolinu Talas drenuye pivnichno shidnij Kirgizstan Richka Karadar ya Richka Chu Richka Alamedin u mezhin Ozera Dokladnishe Na teritoriyi krayini blizko 3000 ozer lodovikovogo prosadkovogo i tektonichnogo pohodzhennya Ozero Issik Kul odne z najbilshih visokogirnih ozer svitu dovzhina 182 km shirina do 58 km maksimalna glibina 702 m Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe U Kirgizstani u gorah poshireni lodoviki Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Kirgizstanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 55 4 orni zemli 6 7 bagatorichni nasadzhennya 0 4 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 48 3 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 5 1 inshe 39 5 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ptahi Kirgizstanu taOhorona prirodiDokladnishe Kirgizstan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha snigovi lavini u gorah znachni snigopadi raptovi posuhi vnaslidok trivalih fenovih vitriv z gir do dolin seli zemletrusi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod vodozabir pitnoyi vodi iz zabrudnenih dzherel bez ochishennya i pidgotovki poshirennya infekcijnih hvorob pov yazanih z vidkritimi vodojmami zrostayuche zasolennya grutiv v miscyah irigaciyi Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Kirgizstanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhCentralna AziyaPrimitkiKyrgyzstan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Kirgizstan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Kirgizstan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Kirgizstan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Kirgizstanu Vikishovishe Atlas Kirgizstanu Karti Kirgizstanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Kyrgyzstan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Kirgizstan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Kirgizstanu