Джунгарське (також Зюнгарське або Дзюнгарське) ханство — держава кочових ойратських племен, яка існувала у XVII—XVIII сторіччях. Держава була розташована в так званій Джунгарії (від монгольського словосполучення «зун гар») — ліва сторона території в районі Алтаю, Тянь-Шаню та Гобі. Ядром Джунгарського ханства була теперішня частина китайського північного Сіньцзян-Уйгурського автономного району (Китайський Туркестан).
Зүүн гарын хаант улс Джунгарське ханство | ||||
| ||||
Столиця | Кульджа | |||
Мови | джунгарська | |||
Релігії | буддизм | |||
Форма правління | монархія | |||
хан | Батур-хунтайджі | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1634 | |||
- Ліквідовано | 1755 | |||
|
Населення
Основу ханства складав союз чотирьох монгольських племен: чорос, дербе, хошо, торго. Надалі торго відділилися, їхнє місце зайняли хой. Ці племена зосереджували владу над іншими народами, які мешкали на території Джунгарії, та збирали з них данину. Кожне з чотирьох племен мало свого великого князя (тайчі, тайші), але чороський великий тайчі був головним, його називали ханом — контайчі або хунтайджи. Кочів'я чоросів розташовувалися в центрі держави, навколо якого розміщалися споріднені племена ойратів. Зовнішнє коло складали різні підкорені народи: тюркські племена Алтаю та Урянхаю, східні киргизи, казахи лівого відділу, міста східного Туркестану.
Політичний устрій
Цей розділ не містить . |
За політичним устроєм Джунгарське ханство — ранньофеодальна кочова держава, правитель якої був власником усієї землі, а худоба перебувала у власності окремих родин. Основним феодальним об'єднанням був улус, який складався з кількох родових союзів — отоків та аймаків. Оток був об'єднанням як споріднених груп, так і представників інших родів та племен, які кочували на певній території та залежних від одного володаря. Разом з тим, оток становив собою військову одиницю, яка споряджувала певну кількість воїнів. Оток налічував від 500 до 5000 родин, у період розквіту держава складалась з 24 отоків. Аймак відрізнявся тим, що об'єднував тільки споріднені родини.
На чолі кожного улусу стояв тайджи (тайчі, тайші), кілька улусів складали плем'я. Голова найсильнішого та найчисельнішого улусу вважався головою племені. Хани та тайджи складали аристократичний клас (нойони), вони вели своє походження від Чингісхана та його братів. Іншу групу феодалів складали зайсани, які стояли на чолі аймаків та їхні помічники демчі. Великий вплив мало ойратське духовенство, яке було пов'язане з ламаїстською церквою Тибету. Найчисленнішим прошарком суспільства були [en] (скотарі), вони повинні були сплачувати податки та виконувати доручення представників влади.
Хан зосереджував у своїх руках необмежену владу, вона переходила у спадок від батька до сина. Найвищим органом виконавчої та судової влади був зарго, який складався з близьких до хана зайсанів та ієрархів церкви, а у XVIII сторіччі до нього входили уйгурські беки. Хан і тайджи мали постійних дружин, у разі війни все здорове чоловіче населення залучалося до ополчення. Управління ханством здійснювалося за законами, які були засновані на звичаях монгольських народів.
Економіка
Основу економіки держави становило екстенсивне кочове скотарство. Крім того, внаслідок віддаленості джунгарів від центрів ремесла та землеробства та через зовнішньополітичні проблеми, обумовлені війнами, стимулювались у них розвиток власного ремесла та землеробства. Наприклад, у завойованому Східному Туркестані відливалися мідні монети з написами джунгарською та тюркською мовами. Джунгарське ханство підтримувало тісні економічні зв'язки із сусідніми країнами. Торгові каравани звідси ходили у Росію, Китай, Середню Азію.
Війни Джунгарського ханства
Протягом всього існування ханство проводило активну завойовницьку політику, феодали здійснювали спустошливі походи на казахські землі, на Алтай, який належав Російській імперії, у Китай. Такі походи мали на меті пограбування населення, та дуже часто супроводжувались невмотивованою жорстокістю щодо мирного населення. Крім того, джунгари в ході війн планомірно приєднували суміжні землі та обкладали даниною народи, які на них мешкали. Так до складу ханства увійшла частина казахів, уйгури, східні киргизи та інші народи та племена. Найбільш кровопролитними були війни з казахами та Китайською імперією, у ті часи джунгари були найлютішим ворогом для Китаю. Результатом цих війн стало завоювання ханства китайським імператором династії Цін у 1756 році.
Геноцид джунгарів
У липні 1756 року китайська армія, яка складалася з маньчжурів, монголів та , скориставшись внутрішніми суперечками аристократії та боротьбою за титул хана, вдерлася на територію Джунгарії, розбила її війська та почала планомірно нищити мирний люд. Загалом, за наказом китайського імператора Цяньлуна, було згублено 600 тисяч джунгарів, що становить 80 % населення, невелика частина була захоплена в полон, врятувалися лишень ті, що встигли перейти на територію Казахського ханства та Російської імперії. Таким чином, була знищена держава разом з її мешканцями. На ці території переселили мусульман з Кашгару та Ганьсу.
Література
- Бейшеналиев Т. О. Вопросы востоковедения и востоковедного образования. Сборник статей. Выпуск II. Бишкекский гуманитарный университет (Бишкек, 2003) 88-93 с.
Посилання
- Монголо-ойратські закони [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Джунгари на Алтаї [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Примітки
- Clarke, Michael Edmund. (PDF) (англ.). с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2012. Процитовано 19 квітня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhungarske takozh Zyungarske abo Dzyungarske hanstvo derzhava kochovih ojratskih plemen yaka isnuvala u XVII XVIII storichchyah Derzhava bula roztashovana v tak zvanij Dzhungariyi vid mongolskogo slovospoluchennya zun gar liva storona teritoriyi v rajoni Altayu Tyan Shanyu ta Gobi Yadrom Dzhungarskogo hanstva bula teperishnya chastina kitajskogo pivnichnogo Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Kitajskij Turkestan Zүүn garyn haant uls Dzhungarske hanstvo 1634 1755 Ojratske hanstvo istorichni kordoni na karti Stolicya Kuldzha Movi dzhungarska Religiyi buddizm Forma pravlinnya monarhiya han Batur huntajdzhi Istoriya Zasnovano 1634 Likvidovano 1755 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhungarske hanstvoNaselennyaOsnovu hanstva skladav soyuz chotiroh mongolskih plemen choros derbe hosho torgo Nadali torgo viddililisya yihnye misce zajnyali hoj Ci plemena zoseredzhuvali vladu nad inshimi narodami yaki meshkali na teritoriyi Dzhungariyi ta zbirali z nih daninu Kozhne z chotiroh plemen malo svogo velikogo knyazya tajchi tajshi ale choroskij velikij tajchi buv golovnim jogo nazivali hanom kontajchi abo huntajdzhi Kochiv ya chorosiv roztashovuvalisya v centri derzhavi navkolo yakogo rozmishalisya sporidneni plemena ojrativ Zovnishnye kolo skladali rizni pidkoreni narodi tyurkski plemena Altayu ta Uryanhayu shidni kirgizi kazahi livogo viddilu mista shidnogo Turkestanu Politichnij ustrijZobrazhennya Buddi na skelyah bilya Almati Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Za politichnim ustroyem Dzhungarske hanstvo rannofeodalna kochova derzhava pravitel yakoyi buv vlasnikom usiyeyi zemli a hudoba perebuvala u vlasnosti okremih rodin Osnovnim feodalnim ob yednannyam buv ulus yakij skladavsya z kilkoh rodovih soyuziv otokiv ta ajmakiv Otok buv ob yednannyam yak sporidnenih grup tak i predstavnikiv inshih rodiv ta plemen yaki kochuvali na pevnij teritoriyi ta zalezhnih vid odnogo volodarya Razom z tim otok stanoviv soboyu vijskovu odinicyu yaka sporyadzhuvala pevnu kilkist voyiniv Otok nalichuvav vid 500 do 5000 rodin u period rozkvitu derzhava skladalas z 24 otokiv Ajmak vidriznyavsya tim sho ob yednuvav tilki sporidneni rodini Na choli kozhnogo ulusu stoyav tajdzhi tajchi tajshi kilka ulusiv skladali plem ya Golova najsilnishogo ta najchiselnishogo ulusu vvazhavsya golovoyu plemeni Hani ta tajdzhi skladali aristokratichnij klas nojoni voni veli svoye pohodzhennya vid Chingishana ta jogo brativ Inshu grupu feodaliv skladali zajsani yaki stoyali na choli ajmakiv ta yihni pomichniki demchi Velikij vpliv malo ojratske duhovenstvo yake bulo pov yazane z lamayistskoyu cerkvoyu Tibetu Najchislennishim prosharkom suspilstva buli en skotari voni povinni buli splachuvati podatki ta vikonuvati doruchennya predstavnikiv vladi Han zoseredzhuvav u svoyih rukah neobmezhenu vladu vona perehodila u spadok vid batka do sina Najvishim organom vikonavchoyi ta sudovoyi vladi buv zargo yakij skladavsya z blizkih do hana zajsaniv ta iyerarhiv cerkvi a u XVIII storichchi do nogo vhodili ujgurski beki Han i tajdzhi mali postijnih druzhin u razi vijni vse zdorove choloviche naselennya zaluchalosya do opolchennya Upravlinnya hanstvom zdijsnyuvalosya za zakonami yaki buli zasnovani na zvichayah mongolskih narodiv EkonomikaOsnovu ekonomiki derzhavi stanovilo ekstensivne kochove skotarstvo Krim togo vnaslidok viddalenosti dzhungariv vid centriv remesla ta zemlerobstva ta cherez zovnishnopolitichni problemi obumovleni vijnami stimulyuvalis u nih rozvitok vlasnogo remesla ta zemlerobstva Napriklad u zavojovanomu Shidnomu Turkestani vidlivalisya midni moneti z napisami dzhungarskoyu ta tyurkskoyu movami Dzhungarske hanstvo pidtrimuvalo tisni ekonomichni zv yazki iz susidnimi krayinami Torgovi karavani zvidsi hodili u Rosiyu Kitaj Serednyu Aziyu Vijni Dzhungarskogo hanstvaProtyagom vsogo isnuvannya hanstvo provodilo aktivnu zavojovnicku politiku feodali zdijsnyuvali spustoshlivi pohodi na kazahski zemli na Altaj yakij nalezhav Rosijskij imperiyi u Kitaj Taki pohodi mali na meti pograbuvannya naselennya ta duzhe chasto suprovodzhuvalis nevmotivovanoyu zhorstokistyu shodo mirnogo naselennya Krim togo dzhungari v hodi vijn planomirno priyednuvali sumizhni zemli ta obkladali daninoyu narodi yaki na nih meshkali Tak do skladu hanstva uvijshla chastina kazahiv ujguri shidni kirgizi ta inshi narodi ta plemena Najbilsh krovoprolitnimi buli vijni z kazahami ta Kitajskoyu imperiyeyu u ti chasi dzhungari buli najlyutishim vorogom dlya Kitayu Rezultatom cih vijn stalo zavoyuvannya hanstva kitajskim imperatorom dinastiyi Cin u 1756 roci Genocid dzhungarivU lipni 1756 roku kitajska armiya yaka skladalasya z manchzhuriv mongoliv ta skoristavshis vnutrishnimi superechkami aristokratiyi ta borotboyu za titul hana vderlasya na teritoriyu Dzhungariyi rozbila yiyi vijska ta pochala planomirno nishiti mirnij lyud Zagalom za nakazom kitajskogo imperatora Cyanluna bulo zgubleno 600 tisyach dzhungariv sho stanovit 80 naselennya nevelika chastina bula zahoplena v polon vryatuvalisya lishen ti sho vstigli perejti na teritoriyu Kazahskogo hanstva ta Rosijskoyi imperiyi Takim chinom bula znishena derzhava razom z yiyi meshkancyami Na ci teritoriyi pereselili musulman z Kashgaru ta Gansu LiteraturaBejshenaliev T O Voprosy vostokovedeniya i vostokovednogo obrazovaniya Sbornik statej Vypusk II Bishkekskij gumanitarnyj universitet Bishkek 2003 88 93 s PosilannyaMongolo ojratski zakoni 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Dzhungari na Altayi 13 serpnya 2009 u Wayback Machine ros ros PrimitkiClarke Michael Edmund PDF angl s 37 Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2012 Procitovano 19 kvitnya 2010