Зайсан, зайсанг (від китайського титулу «», «канцлер, великий візир») — посада у монголів, бурятів, калмиків, алтайців, хакасів, теленгітів. Зайсан — давній титул, відомий ще з часів Юаньської імперії, позначає спадкового володаря отоку, улусу.
Зайсан |
Історія
Слово зайсан вперше з'явилося в епоху монгольської держави Юань та означало титул нойону Внутрішнього палацу. Згодом воно стало загальною назвою служивих людей, які займалися питаннями аудієнції до великих каганів, складанням, перекладом та редакцією ханських (царських) указів. У період з XV до першої половини XVIII ст. зайсанами називалися люди, зайняті службі в монгольських ханів і великих князів. Вони відповідали за підданих отоків своїх господарів, займалися їх господарськими справами, зокрема розподілом пасовищ та збором повинностей. Інакше зайсанами називалися люди, які виконували обов'язки виконавців жертвоприношень. У XVIII — на початку ХХ ст. словом зайсан позначалися посадові особи, котрі займалися справами підданих монгольських вищих хутукт (хутукта — вищий сан буддійського духовенства) і хошунних канцелярій. Деякі нащадки вищезазначених зайсанів утворили свій рід зайсанів за назвою посадових осіб.
Посада зайсана у бурятів
Зайсан (бур. Зайhан) — молодший адміністративний чин у дореволюційній Бурятії, давній титул (зайсани стояли на чолі отоку, іноді улусу, як спадкові володіння).
Після приєднання Бурятії до Росії держава довгий час не втручалося у внутрішні справи бурятів, залишивши у незмінному вигляді їхню традиційну систему самоврядування. У 40-х роках. XVIII ст. Російська держава запроваджує нові органи самоврядування бурятів — степові контори, які очолили відомства, створені на основі бурятських «поколінь». Останні являли собою великі територіальні об'єднання (з кількох пологів). На чолі контор було поставлено колишні «головні родоначальники», які очолювали «покоління», які пізніше стали називатися «головними тайшами». Помічник тайші називався зайсан-нойон.
Посада зайсана у алтайців
Алтайці перебували із середини XVII до середини XVIII ст. у складі Джунгарської держави. Зайсани (алт. Jайзаҥ) належали до чиновників нижньої ланки. Зайсанами ставали представники найбільш численних сеоків, що становлять ядро адміністративних одиниць — дючин і волостей. 12 зайсанів у 1756 році підписали договір про входження алтайців до Російської імперії. У 1880 році Російська влада ухвалила рішення про виборність зайсанів, яке алтайцями було прийнято негативно. Наприкінці XX в. на Алтаї утвердився інститут виборних зайсанів. У 1990 роках у алтайців розпочався процес відновлення титулу зайсанів. Ага-зайсаном є представник кара-майман — Олександр Бардін.
У Алтайців існували «Ага-Зайсани» (Ага-Jайзаҥ), що виконують функції Нойонов, Беків.
Посада зайсана у хакасів
Зайсанг (хак. чайзаң) — спадковий титул володаря аймака (адміністративно-територіальна одиниця, що відповідає одному роду). Титул зайсанга існував у XVII—XX століттях.
Зайсанги були великими скотовласниками, їм служили чазооли, які займалися збором податків з роду, виконували поліцейські функції та допомагали зайсангам.
Сучасність
Зайсан — одне з сучасних родових прізвищ у монголів. У Монголії проживають носії таких прізвищ:
- Зайсан — в Улан-Баторі і практично у всіх аймаках Монголії за винятком аймаків Баян-Улгій, Дорнод, Увс і Ховд;
- Зайсангууд — в Улан-Баторі та аймаках: Дархан-Уул і Гов-Сумбер;
- Боржигон Зайсан — в аймаку Умнегов.
Див. також
Примітки
- Бадмаева Л. Б. Языковое пространство бурятского летописного текста. — IMBT, 2012. — 294 с. — . з джерела 24 травня 2022
- Зайсанг — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 22 червня 2019.
- Очир А. Монгольские этнонимы: вопросы происхождения и этнического состава монгольских народов / д.и.н. Э. П. Бакаева, д.и.н. К. В. Орлова. — Элиста : КИГИ РАН, 2016. — 286 с. — .
- Шагдурова И. Н. Степные конторы органы самоуправления бурят в период Российской империи // Вестник Бурятского государственного университета. Педагогика. Филология. Философия. — 2011. — Вип. 7 (7 липня). — С. 20—24. — ISSN 1994-0866. з джерела 17 червня 2019.
- Самшукина Е. Родовое движение в Алтае и Хакасии: формирование образов прошлого регионов // Tartaria Magna. — 2012. — Вип. 2 (7 липня). — С. 152—169. — ISSN 2224-9559. з джерела 30 травня 2019.
- Очерки Истории Хакасии. — Абакан : Издательство ХГУ им. Н.Ф. Катанова, 2008.
- Үндэсний Статистикийн Хороо. Зайсан. Үндэсний Статистикийн Хороо. Процитовано 17 червня 2019.
- Үндэсний Статистикийн Хороо. Зайсангууд. Үндэсний Статистикийн Хороо. Процитовано 17 червня 2019.
- Үндэсний Статистикийн Хороо. Боржигон Зайсан. Үндэсний Статистикийн Хороо. Процитовано 3 січня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zajsan zajsang vid kitajskogo titulu kancler velikij vizir posada u mongoliv buryativ kalmikiv altajciv hakasiv telengitiv Zajsan davnij titul vidomij she z chasiv Yuanskoyi imperiyi poznachaye spadkovogo volodarya otoku ulusu ZajsanIstoriyaSlovo zajsan vpershe z yavilosya v epohu mongolskoyi derzhavi Yuan ta oznachalo titul nojonu Vnutrishnogo palacu Zgodom vono stalo zagalnoyu nazvoyu sluzhivih lyudej yaki zajmalisya pitannyami audiyenciyi do velikih kaganiv skladannyam perekladom ta redakciyeyu hanskih carskih ukaziv U period z XV do pershoyi polovini XVIII st zajsanami nazivalisya lyudi zajnyati sluzhbi v mongolskih haniv i velikih knyaziv Voni vidpovidali za piddanih otokiv svoyih gospodariv zajmalisya yih gospodarskimi spravami zokrema rozpodilom pasovish ta zborom povinnostej Inakshe zajsanami nazivalisya lyudi yaki vikonuvali obov yazki vikonavciv zhertvoprinoshen U XVIII na pochatku HH st slovom zajsan poznachalisya posadovi osobi kotri zajmalisya spravami piddanih mongolskih vishih hutukt hutukta vishij san buddijskogo duhovenstva i hoshunnih kancelyarij Deyaki nashadki vishezaznachenih zajsaniv utvorili svij rid zajsaniv za nazvoyu posadovih osib Posada zajsana u buryativ Zajsan bur Zajhan molodshij administrativnij chin u dorevolyucijnij Buryatiyi davnij titul zajsani stoyali na choli otoku inodi ulusu yak spadkovi volodinnya Pislya priyednannya Buryatiyi do Rosiyi derzhava dovgij chas ne vtruchalosya u vnutrishni spravi buryativ zalishivshi u nezminnomu viglyadi yihnyu tradicijnu sistemu samovryaduvannya U 40 h rokah XVIII st Rosijska derzhava zaprovadzhuye novi organi samovryaduvannya buryativ stepovi kontori yaki ocholili vidomstva stvoreni na osnovi buryatskih pokolin Ostanni yavlyali soboyu veliki teritorialni ob yednannya z kilkoh pologiv Na choli kontor bulo postavleno kolishni golovni rodonachalniki yaki ocholyuvali pokolinnya yaki piznishe stali nazivatisya golovnimi tajshami Pomichnik tajshi nazivavsya zajsan nojon Posada zajsana u altajciv Altajci perebuvali iz seredini XVII do seredini XVIII st u skladi Dzhungarskoyi derzhavi Zajsani alt Jajzaҥ nalezhali do chinovnikiv nizhnoyi lanki Zajsanami stavali predstavniki najbilsh chislennih seokiv sho stanovlyat yadro administrativnih odinic dyuchin i volostej 12 zajsaniv u 1756 roci pidpisali dogovir pro vhodzhennya altajciv do Rosijskoyi imperiyi U 1880 roci Rosijska vlada uhvalila rishennya pro vibornist zajsaniv yake altajcyami bulo prijnyato negativno Naprikinci XX v na Altayi utverdivsya institut vibornih zajsaniv U 1990 rokah u altajciv rozpochavsya proces vidnovlennya titulu zajsaniv Aga zajsanom ye predstavnik kara majman Oleksandr Bardin U Altajciv isnuvali Aga Zajsani Aga Jajzaҥ sho vikonuyut funkciyi Nojonov Bekiv Posada zajsana u hakasiv Zajsang hak chajzan spadkovij titul volodarya ajmaka administrativno teritorialna odinicya sho vidpovidaye odnomu rodu Titul zajsanga isnuvav u XVII XX stolittyah Zajsangi buli velikimi skotovlasnikami yim sluzhili chazooli yaki zajmalisya zborom podatkiv z rodu vikonuvali policejski funkciyi ta dopomagali zajsangam SuchasnistZajsan odne z suchasnih rodovih prizvish u mongoliv U Mongoliyi prozhivayut nosiyi takih prizvish Zajsan v Ulan Batori i praktichno u vsih ajmakah Mongoliyi za vinyatkom ajmakiv Bayan Ulgij Dornod Uvs i Hovd Zajsanguud v Ulan Batori ta ajmakah Darhan Uul i Gov Sumber Borzhigon Zajsan v ajmaku Umnegov Div takozhZajsaniPrimitkiBadmaeva L B Yazykovoe prostranstvo buryatskogo letopisnogo teksta IMBT 2012 294 s ISBN 9785792503403 z dzherela 24 travnya 2022 Zajsang Vikiteka ru wikisource org Procitovano 22 chervnya 2019 Ochir A Mongolskie etnonimy voprosy proishozhdeniya i etnicheskogo sostava mongolskih narodov d i n E P Bakaeva d i n K V Orlova Elista KIGI RAN 2016 286 s ISBN 978 5 903833 93 1 Shagdurova I N Stepnye kontory organy samoupravleniya buryat v period Rossijskoj imperii Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta Pedagogika Filologiya Filosofiya 2011 Vip 7 7 lipnya S 20 24 ISSN 1994 0866 z dzherela 17 chervnya 2019 Samshukina E Rodovoe dvizhenie v Altae i Hakasii formirovanie obrazov proshlogo regionov Tartaria Magna 2012 Vip 2 7 lipnya S 152 169 ISSN 2224 9559 z dzherela 30 travnya 2019 Ocherki Istorii Hakasii Abakan Izdatelstvo HGU im N F Katanova 2008 Үndesnij Statistikijn Horoo Zajsan Үndesnij Statistikijn Horoo Procitovano 17 chervnya 2019 Үndesnij Statistikijn Horoo Zajsanguud Үndesnij Statistikijn Horoo Procitovano 17 chervnya 2019 Үndesnij Statistikijn Horoo Borzhigon Zajsan Үndesnij Statistikijn Horoo Procitovano 3 sichnya 2019