Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калми ки або кімли ки калм хальмг хальмгуд монг халимаг рос калмы ки єдиний монгольський монголомовний та буддийський на

Калмики

Калмики

Калми́ки, або кімли́ки (калм. хальмг, хальмгуд; монг. халимаг; рос. калмы́ки) — єдиний монгольський (монголомовний) та буддийський народ Європи, корінне населення республіки Калмикія (Росія).

Калмики
Хальмг
image
Чаювання в степу., Донська обл., Сальський район. кін. XIX ст., фонди Російського Етнографічного музею, СПб.
Кількість понад 550 000
Ареал image Росія: 178 000
image Монголія: 205 000 [1]
image КНР: 139 000 [2]
Близькі до: монголи, буряти
Мова калмицька мова
Релігія ламаїзм
image
Калмикія у сучасних кордонах

Країни розселення і чисельність

image
Земля розселення калмиків у 16 сторіччі до приєднання Сибіру до Московії

Калмики живуть у Росії (бл. 166 000 осіб), на території Калмикії (146 000 осіб), у сусідніх областях Волго-Уральського регіону, Ставропольському краї та Сибіру, за межами Росії — невеликі діаспори у державах Середньої Азії, США, деяких країнах Європи тощо.

У російській етнографічній літературі, на противагу західній практиці, нерідко ойратів Китаю і Монголії, які й в наш час, на початку XXI століття, проживають на давній етнічній батьківщині калмиків у Центральній Азії, не вважають частинами єдиного з калмиками народу. Попри спільну історію, мову і коріння культури, ці дві великі групи ойратів живуть тривалий час відособлено, але зберігаючи єдину національну самосвідомість.

Загальна чисельність ойратів (і калмиків) — понад півмільйона осіб.

Історія

image
Калмицький буддійський храм у Белграді

У XVII ст. ойрати-калмики рушили з Джунгарії, переправившись через річку Урал, оселилися між Уралом та Волгою, а згодом поза нею, заснувавши Калмицьке ханство. У 1632 році хани калмиків-торгоутів утворили залежний від Московського царства союз, проте автономний. У завдання калмиків входив захист кордонів Московії від нападів казахів. Також вони брали участь у походах московського царства під час війн з Річчю Посполитою, Османською імперією та Швецією. Відігравали важливу роль у військах московських царів, що діяли в Україні. Крім того, суттєво допомагали Петру I під час Азовських походів й перші роки Північної війни.

З утворенням Російської імперії центральна влада обрала шлях на придушення старовинних свобод та знищення привілеїв. Цей процес поступово став торкатися калмиків. Особливо він посилився за часи Анни I, цю політику продовжила Єлизавета I. Імператриця Катерина II фактично завершила цей процес. Зрештою у 1770 році такі дії викликало спротив калмиків, які зв'язалися з урядом династії Цін, вирішивши повернутися до Джунгарії. Хан Убаші зібрав більшу частину свого народу, перетнув Урал (тоді Яїк) й рушив через казахські степи до колишньої батьківщини. Навздогін їм царський уряд спрямував яїцьких козаків. Водночас проти калмиків виступили казахські жузи та киргизи. Зрештою частину калмиків вдалося утримати у кордонах імперії, частину повернути. Інші калмики дісталися до Джунгарії, де їх роззброїли та розселили на значній території західних провінцій Китаю.

Національний рух

Під час Російської революції калмики провели з'їзди калмицького народу, був створений Калмицький військовий уряд. Після визвольних змагань близько тисячі калмиків опинилися в еміграції, де створили політичні організації та видання. Пізніше частина діаспори взяла участь у формуванні Калмицького національного комітету та Калмицького кавалерійського корпусу в нацистській Німеччині. У повоєнні часи більша частина діаспори переселилася до США.

Депортація

У 1943—1944, під час радянсько-німецької війни калмики зазнали репресій з боку радянської влади та були масово депортовані в райони Сибіру і Середньої Азії.

Хани та тайші калмиків на Волзі

Антропологія

image
Портрет калмика роботи Іллі Рєпіна, 1871
image
Аннушка. Портрет роботи Івана Аргунова

Калмики належать до центральноазійського антропологічного типу великої монголоїдної раси з усіма характерними рисами, притаманними монгольським народам: невисокого зросту, але кремезні, з різко окресленими вилицями, трохи приплесканим носом, типово монгольським розрізом очей, смуглявою шкірою і чорним прямим волоссям.

Мова

Калмики розмовляють калмицькою мовою, що належить до монгольської групи мов алтайської мовної сім'ї. До XVII століття користувалися старомонгольським письмом, після — створеною на його основі писемністю [en]. Створили релігійну та історичну літературу класичною калмицькою мовою. У перші два десятиліття радянської влади калмицька мова кілька разів змінювала писемність на кирилицю та латинку.

Згідно з переписом населення рф 2010 року, лише 43,53 % серед етнічних калмиків в Республіці Калмикія вільно володіють калмицькою мовою.

Релігія

За віросповіданням, як і ойрати Центральної Азії, калмики є буддистами-ламаїстами. Невелика частка російських калмиків сповідує православ'я.

Калмики в Україні

Починаючи з середини XVII століття калмицькі загони починають брати участь у війнах на території України. Зокрема Іван Сірко водив запорожців та калмиків, очолюваних [ru], у походи проти Кримського ханства, в одному з яких вони здобули Перекоп. У 1665 році на Запорізькій Січі налічувалося декілька тисяч калмицьких козаків. У Лизогубівському літописі зазначено, що 1665 р. лівобережний гетьман «посилав Якова Лизогуба, осавула генерального», запросити калмиків для допомоги у війні з поляками. Той успішно впорався із завданням, і у 1665 році калмицька кіннота успішно воювала на боці Гетьманщини, зокрема у битві під Білою Церквою.

Калмики також були у війську Івана Мазепи напередодні його виступу проти Петра I. Зокрема, шведський полковник Нільс Юлленшерн у своєму щоденнику написав, що промова гетьмана перед козацьким військом напередодні з'єднанням з військом шведського короля Карла XII «заскочила зненацька» людей і так вразила, що «багато їх кинулося навтіки». На думку історика Б. Кентрижинського, це швидше стосується чужоземних солдатів, що були в гетьманському супроводі, — волохів та калмиків.

У XVIII столітті група калмиків була оселена у слободі міста Чугуїв.

Див. також

Примітки

  1. Кімлик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  3. о.Юрій Мицик: Отаман Іван Сірко. www.cossackdom.com (укр.).
  4. . Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького. Архів оригіналу за 24 лютого 2020.
  5. Як голодні козаки Азов у 1696 році взяли. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2020.

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kalmyks


image Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kalmi ki abo kimli ki kalm halmg halmgud mong halimag ros kalmy ki yedinij mongolskij mongolomovnij ta buddijskij narod Yevropi korinne naselennya respubliki Kalmikiya Rosiya Kalmiki HalmgChayuvannya v stepu Donska obl Salskij rajon kin XIX st fondi Rosijskogo Etnografichnogo muzeyu SPb Kilkist ponad 550 000Areal Rosiya 178 000 Mongoliya 205 000 1 KNR 139 000 2 Blizki do mongoli buryatiMova kalmicka movaReligiya lamayizm Kalmikiya u suchasnih kordonahKrayini rozselennya i chiselnistZemlya rozselennya kalmikiv u 16 storichchi do priyednannya Sibiru do Moskoviyi Kalmiki zhivut u Rosiyi bl 166 000 osib na teritoriyi Kalmikiyi 146 000 osib u susidnih oblastyah Volgo Uralskogo regionu Stavropolskomu krayi ta Sibiru za mezhami Rosiyi neveliki diaspori u derzhavah Serednoyi Aziyi SShA deyakih krayinah Yevropi tosho U rosijskij etnografichnij literaturi na protivagu zahidnij praktici neridko ojrativ Kitayu i Mongoliyi yaki j v nash chas na pochatku XXI stolittya prozhivayut na davnij etnichnij batkivshini kalmikiv u Centralnij Aziyi ne vvazhayut chastinami yedinogo z kalmikami narodu Popri spilnu istoriyu movu i korinnya kulturi ci dvi veliki grupi ojrativ zhivut trivalij chas vidosobleno ale zberigayuchi yedinu nacionalnu samosvidomist Zagalna chiselnist ojrativ i kalmikiv ponad pivmiljona osib IstoriyaKalmickij buddijskij hram u Belgradi U XVII st ojrati kalmiki rushili z Dzhungariyi perepravivshis cherez richku Ural oselilisya mizh Uralom ta Volgoyu a zgodom poza neyu zasnuvavshi Kalmicke hanstvo U 1632 roci hani kalmikiv torgoutiv utvorili zalezhnij vid Moskovskogo carstva soyuz prote avtonomnij U zavdannya kalmikiv vhodiv zahist kordoniv Moskoviyi vid napadiv kazahiv Takozh voni brali uchast u pohodah moskovskogo carstva pid chas vijn z Richchyu Pospolitoyu Osmanskoyu imperiyeyu ta Shveciyeyu Vidigravali vazhlivu rol u vijskah moskovskih cariv sho diyali v Ukrayini Krim togo suttyevo dopomagali Petru I pid chas Azovskih pohodiv j pershi roki Pivnichnoyi vijni Z utvorennyam Rosijskoyi imperiyi centralna vlada obrala shlyah na pridushennya starovinnih svobod ta znishennya privileyiv Cej proces postupovo stav torkatisya kalmikiv Osoblivo vin posilivsya za chasi Anni I cyu politiku prodovzhila Yelizaveta I Imperatricya Katerina II faktichno zavershila cej proces Zreshtoyu u 1770 roci taki diyi viklikalo sprotiv kalmikiv yaki zv yazalisya z uryadom dinastiyi Cin virishivshi povernutisya do Dzhungariyi Han Ubashi zibrav bilshu chastinu svogo narodu peretnuv Ural todi Yayik j rushiv cherez kazahski stepi do kolishnoyi batkivshini Navzdogin yim carskij uryad spryamuvav yayickih kozakiv Vodnochas proti kalmikiv vistupili kazahski zhuzi ta kirgizi Zreshtoyu chastinu kalmikiv vdalosya utrimati u kordonah imperiyi chastinu povernuti Inshi kalmiki distalisya do Dzhungariyi de yih rozzbroyili ta rozselili na znachnij teritoriyi zahidnih provincij Kitayu Nacionalnij ruh Pid chas Rosijskoyi revolyuciyi kalmiki proveli z yizdi kalmickogo narodu buv stvorenij Kalmickij vijskovij uryad Pislya vizvolnih zmagan blizko tisyachi kalmikiv opinilisya v emigraciyi de stvorili politichni organizaciyi ta vidannya Piznishe chastina diaspori vzyala uchast u formuvanni Kalmickogo nacionalnogo komitetu ta Kalmickogo kavalerijskogo korpusu v nacistskij Nimechchini U povoyenni chasi bilsha chastina diaspori pereselilasya do SShA Deportaciya U 1943 1944 pid chas radyansko nimeckoyi vijni kalmiki zaznali represij z boku radyanskoyi vladi ta buli masovo deportovani v rajoni Sibiru i Serednoyi Aziyi Hani ta tajshi kalmikiv na VolziUrlyuk tajshi 1632 1643 Shukur Dayichin 1644 1661 Monchak 1661 1670 Ayuka tajshi 1670 1713 han z 1690 roku Chakdurzhav 1713 1718 Ayuka tajshi 1718 1724 vdruge chetvertij golovnij tajsha pershij han Ceren Donduk 1724 1737 drugij han Donduk Ombo 1737 1741 tretij han Randul 1741 Donduk tajshi 1741 1761 chetvertij han Ubashi 1761 1771 ostannij kalmickij hanAntropologiyaPortret kalmika roboti Illi Ryepina 1871 Annushka Portret roboti Ivana Argunova Kalmiki nalezhat do centralnoazijskogo antropologichnogo tipu velikoyi mongoloyidnoyi rasi z usima harakternimi risami pritamannimi mongolskim narodam nevisokogo zrostu ale kremezni z rizko okreslenimi vilicyami trohi pripleskanim nosom tipovo mongolskim rozrizom ochej smuglyavoyu shkiroyu i chornim pryamim volossyam MovaKalmiki rozmovlyayut kalmickoyu movoyu sho nalezhit do mongolskoyi grupi mov altajskoyi movnoyi sim yi Do XVII stolittya koristuvalisya staromongolskim pismom pislya stvorenoyu na jogo osnovi pisemnistyu en Stvorili religijnu ta istorichnu literaturu klasichnoyu kalmickoyu movoyu U pershi dva desyatilittya radyanskoyi vladi kalmicka mova kilka raziv zminyuvala pisemnist na kirilicyu ta latinku Zgidno z perepisom naselennya rf 2010 roku lishe 43 53 sered etnichnih kalmikiv v Respublici Kalmikiya vilno volodiyut kalmickoyu movoyu ReligiyaZa virospovidannyam yak i ojrati Centralnoyi Aziyi kalmiki ye buddistami lamayistami Nevelika chastka rosijskih kalmikiv spoviduye pravoslav ya Kalmiki v UkrayiniPochinayuchi z seredini XVII stolittya kalmicki zagoni pochinayut brati uchast u vijnah na teritoriyi Ukrayini Zokrema Ivan Sirko vodiv zaporozhciv ta kalmikiv ocholyuvanih ru u pohodi proti Krimskogo hanstva v odnomu z yakih voni zdobuli Perekop U 1665 roci na Zaporizkij Sichi nalichuvalosya dekilka tisyach kalmickih kozakiv U Lizogubivskomu litopisi zaznacheno sho 1665 r livoberezhnij getman posilav Yakova Lizoguba osavula generalnogo zaprositi kalmikiv dlya dopomogi u vijni z polyakami Toj uspishno vporavsya iz zavdannyam i u 1665 roci kalmicka kinnota uspishno voyuvala na boci Getmanshini zokrema u bitvi pid Biloyu Cerkvoyu Kalmiki takozh buli u vijsku Ivana Mazepi naperedodni jogo vistupu proti Petra I Zokrema shvedskij polkovnik Nils Yullenshern u svoyemu shodenniku napisav sho promova getmana pered kozackim vijskom naperedodni z yednannyam z vijskom shvedskogo korolya Karla XII zaskochila znenacka lyudej i tak vrazila sho bagato yih kinulosya navtiki Na dumku istorika B Kentrizhinskogo ce shvidshe stosuyetsya chuzhozemnih soldativ sho buli v getmanskomu suprovodi volohiv ta kalmikiv U XVIII stolitti grupa kalmikiv bula oselena u slobodi mista Chuguyiv Div takozhOjrati Kalmicki kozaki Kalmickij vijskovij uryad Kalmickij kavalerijskij korpusPrimitkiKimlik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 o Yurij Micik Otaman Ivan Sirko www cossackdom com ukr Dnipropetrovskij nacionalnij istorichnij muzej imeni Dmitra Yavornickogo Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Yak golodni kozaki Azov u 1696 roci vzyali www golos com ua ukr Procitovano 6 veresnya 2020 Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Kalmyks Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kamliki komliki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 580 581 1000 ekz Kalmiki kochivniki v Yevropi stattya na sajti Rosijskogo Etnografichnogo muzeyu 3 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ