Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Урал | |
|---|---|
| | |
 | |
| 54°42′02″ пн. ш. 59°25′02″ сх. д. / 54.700800000027776093° пн. ш. 59.417300000027772455° сх. д. | |
| Витік | хребет Уралтау, Південний Урал |
| • координати | 54°42′03″ пн. ш. 59°25′02″ сх. д. / 54.70083° пн. ш. 59.41722° сх. д. |
| • висота, м | 668 м |
| Гирло | Каспійське море |
| • координати | 46°53′02″ пн. ш. 51°37′01″ сх. д. / 46.88389° пн. ш. 51.61694° сх. д. |
| • висота, м | -28 м |
| Країни: |  Росія,  Казахстан |
| Прирічкові країни: | Росія, Казахстан |
| Регіон | Башкортостан, Челябінська область, Оренбурзька область, Західноказахстанська область, Атирауська область |
| Довжина | 2 428 км |
| Площа басейну: | 231 000 км² |
| Середньорічний стік | 400 м³/с |
| Притоки: | Ілек, Ор, Сакмара, , Гумбейка |
| Водойми в руслі | Каспійське море |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ура́л (башк. Яйыҡ, каз. Жайық) — річка в Європі, близько до межі Європи з Азією. Тече територією Росії та Казахстану. Довжина Уралу 2428 км, це третя за довжиною річка Європи (після Волги і Дунаю), а також 21-ша за довжиною річка Євразії.
Давня назва Яїк (суч. каз. Жайық). У цей час давня назва річки є офіційною в Казахстані, а також уживається в Башкортостані.
Уздовж правого берега річки розташовувалися землі Уральського козацького війська, що зараз поділені між Росією та Казахстаном.
Річка була перейменована в 1775 за наказом Катерини II, після придушення Селянської війни під проводом Пугачова, у якій активну участь брали Яїцькі козаки.
Бере початок у горах Південного Уралу (хребет Уралтау). Впадає в Каспійське море.
Географія
Річка бере початок біля схилів гори Кругла хребта Уралтау на Південному Уралі, на території Учалинського району Башкортостану. Там річка має середню ширину від 60 до 80 метрів і тече як типова гірська річка. Потім потрапляє в Яїцьке болото і після виходу з нього розширюється до 5 кілометрів. Нижче Верхньоуральська течія Уралу характерна для рівнинної річки, далі Урал тече по території Челябінської й Оренбурзької областей. Від Магнітогорська до Орська його береги круті і скелясті, а дно має багато розломів.
Після Орська річка різко повертає на захід і проходить через 45-кілометровий каньйон у Губерлінських горах. Після Уральська тече з півночі на південь, через територію Західно-Казахстанської області й Атирауської областей Казахстану, де річка розширюється і має безліч озер і проток. Біля гирла вона розпадається на два головних рукави: Золотінський та Яїцький і утворює великі водно-болотні угіддя. Рукав Яїцький неглибокий, майже без дерев на берегах, і багатий рибою, тоді як Золотінський — глибший і судноплавний.
Річка Урал має вражаючу деревоподібну форму дельти. Цей тип дельти утворюється природним чином у повільних річках, які несуть велику кількість алювію в спокійне море. У дельті, за 13,5 км від гирла Золотінського рукава, знаходиться острів Шалига, довжина якого становить 2,5 км, максимальна ширина 0,3 км, а висота — від 1 до 2 метрів.
Гідрографія
Основне живлення річка отримує за рахунок талих вод (60—70 %), внесок опадів відносно невеликий. Велика частина річного стоку (65 %) припадає на час весняних паводків, 30 % стоку — у літній та осінній періоди і 5 % — у зимовий період. Під час повеней річка розширюється до 10 кілометрів біля Уральська і до декількох десятків кілометрів у гирлі. У верхній течії найвищий рівень води спостерігається в кінці квітня, у нижній течії — у травні. Коливання рівня води становить 3—4 метри у верхній течії, 9—10 метрів — у нижній і близько 3 метрів — у дельті.
Середня витрата води становить 104 м³/c поблизу Оренбурга і 400 м³/c у селі Кушум (76,5 км від гирла). Максимальна витрата складає 14 000 м³/c, а мінімальний — 1,62 м³/c. Середня каламутність складає 280 г/м³ в Оренбурзі і 290 г/м³ поблизу Кушуму. Річка замерзає біля витоку на початку листопада, а в середній і нижній течії — у кінці листопада. Розкривається в кінці березня в низов'ях і на початку квітня у верхів'ях. Період льодоходу відносно короткий.
Середня глибина становить від 1 до 1,5 метрів поблизу витоку, і збільшується в середній течії і особливо поблизу гирла. Кількість підводної рослинності також збільшується від витоку до гирла, як і багатство фауни. Дно у верхній течії скелясте, з галькою і піском, нижче за течією — мулисто-піщане, іноді глинисте. Басейн асиметричний — його ліва сторона в 2,1 рази більша за площею, ніж права сторона; проте, права сторона більш важлива для живлення річки. Щільність приток складає 0,29 км/км² у правій і 0,19 км/км² у лівій частині басейну. Праві притоки — типові гірські річки, у той час як ліві притоки мають рівнинний характер.
Клімат континентальний з частими і сильними вітрами. Середні річні опади складають 530 мм.
Господарство
Води річки Урал використовується для водопостачання таких великих підприємств, як Магнітогорський металургійний комбінат і Орсько-Халиловський металургійний комбінат, а також для зрошення. Поблизу Магнітогорська були створені два водосховища, поряд з селищем Іриклінський побудована гідроелектростанція і створено велике водосховище. Нижче Уральська — ще одне водосховище і Кушумський канал.
Добре розвинене рибальство, в число промислових видів риб входять осетер, окунь, оселедець, лящ, короп і сом. Дельта річки Урал — це близько половини рибного басейну Казахстану. Також широко поширене сільське господарство, особливо баштанництво, вирощуються дині і кавуни.
Місто Атирау є портом і великим нафтовидобувним центром Казахстану.
Притоки
Міста
Галерея
-
![image]()
Витік річки Урал -
![image]()
Річка Урал біля села Новоуральськ -
![image]()
Іриклінська ГЕС -
![image]()
Річка Урал у Оренбурзі -
![image]()
Вид на лівий берег Уралу -
![image]()
Річка Урал у жовтні -
![image]()
Річка Урал між Уральському і Атирау (Казахстан) -
![image]()
Міст через Урал в Учалинском районі Башкортостану
Див. також
- Найдовші річки Росії
- 14519 Урал — астероїд, названий на честь річки.
- Кордон між Європою та Азією
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 15 квітня 2017.
- База даних малих космічних тіл JPL: Урал (річка) (англ.) .
Посилання
- Річка Урал // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Урал в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ural river (Central Asia) [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Оренбургская область — Река Урал [ 6 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття про річку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ural orig nazva UralUral v misti AtirauBasejn richki Ural54 42 02 pn sh 59 25 02 sh d 54 700800000027776093 pn sh 59 417300000027772455 sh d 54 700800000027776093 59 417300000027772455Vitik hrebet Uraltau Pivdennij Ural koordinati 54 42 03 pn sh 59 25 02 sh d 54 70083 pn sh 59 41722 sh d 54 70083 59 41722 visota m 668 mGirlo Kaspijske more koordinati 46 53 02 pn sh 51 37 01 sh d 46 88389 pn sh 51 61694 sh d 46 88389 51 61694 visota m 28 mKrayini Rosiya KazahstanPririchkovi krayini Rosiya KazahstanRegion Bashkortostan Chelyabinska oblast Orenburzka oblast Zahidnokazahstanska oblast Atirauska oblastDovzhina 2 428 kmPlosha basejnu 231 000 km Serednorichnij stik 400 m sPritoki Ilek Or Sakmara GumbejkaVodojmi v rusli Kaspijske more Mediafajli u Vikishovishi Ura l bashk Yajyҡ kaz Zhajyk richka v Yevropi blizko do mezhi Yevropi z Aziyeyu Teche teritoriyeyu Rosiyi ta Kazahstanu Dovzhina Uralu 2428 km ce tretya za dovzhinoyu richka Yevropi pislya Volgi i Dunayu a takozh 21 sha za dovzhinoyu richka Yevraziyi Davnya nazva Yayik such kaz Zhajyk U cej chas davnya nazva richki ye oficijnoyu v Kazahstani a takozh uzhivayetsya v Bashkortostani Uzdovzh pravogo berega richki roztashovuvalisya zemli Uralskogo kozackogo vijska sho zaraz podileni mizh Rosiyeyu ta Kazahstanom Richka bula perejmenovana v 1775 za nakazom Katerini II pislya pridushennya Selyanskoyi vijni pid provodom Pugachova u yakij aktivnu uchast brali Yayicki kozaki Bere pochatok u gorah Pivdennogo Uralu hrebet Uraltau Vpadaye v Kaspijske more GeografiyaDelta Uralu Richka bere pochatok bilya shiliv gori Krugla hrebta Uraltau na Pivdennomu Urali na teritoriyi Uchalinskogo rajonu Bashkortostanu Tam richka maye serednyu shirinu vid 60 do 80 metriv i teche yak tipova girska richka Potim potraplyaye v Yayicke boloto i pislya vihodu z nogo rozshiryuyetsya do 5 kilometriv Nizhche Verhnouralska techiya Uralu harakterna dlya rivninnoyi richki dali Ural teche po teritoriyi Chelyabinskoyi j Orenburzkoyi oblastej Vid Magnitogorska do Orska jogo beregi kruti i skelyasti a dno maye bagato rozlomiv Pislya Orska richka rizko povertaye na zahid i prohodit cherez 45 kilometrovij kanjon u Guberlinskih gorah Pislya Uralska teche z pivnochi na pivden cherez teritoriyu Zahidno Kazahstanskoyi oblasti j Atirauskoyi oblastej Kazahstanu de richka rozshiryuyetsya i maye bezlich ozer i protok Bilya girla vona rozpadayetsya na dva golovnih rukavi Zolotinskij ta Yayickij i utvoryuye veliki vodno bolotni ugiddya Rukav Yayickij neglibokij majzhe bez derev na beregah i bagatij riboyu todi yak Zolotinskij glibshij i sudnoplavnij Richka Ural maye vrazhayuchu derevopodibnu formu delti Cej tip delti utvoryuyetsya prirodnim chinom u povilnih richkah yaki nesut veliku kilkist alyuviyu v spokijne more U delti za 13 5 km vid girla Zolotinskogo rukava znahoditsya ostriv Shaliga dovzhina yakogo stanovit 2 5 km maksimalna shirina 0 3 km a visota vid 1 do 2 metriv GidrografiyaOsnovne zhivlennya richka otrimuye za rahunok talih vod 60 70 vnesok opadiv vidnosno nevelikij Velika chastina richnogo stoku 65 pripadaye na chas vesnyanih pavodkiv 30 stoku u litnij ta osinnij periodi i 5 u zimovij period Pid chas povenej richka rozshiryuyetsya do 10 kilometriv bilya Uralska i do dekilkoh desyatkiv kilometriv u girli U verhnij techiyi najvishij riven vodi sposterigayetsya v kinci kvitnya u nizhnij techiyi u travni Kolivannya rivnya vodi stanovit 3 4 metri u verhnij techiyi 9 10 metriv u nizhnij i blizko 3 metriv u delti Serednya vitrata vodi stanovit 104 m c poblizu Orenburga i 400 m c u seli Kushum 76 5 km vid girla Maksimalna vitrata skladaye 14 000 m c a minimalnij 1 62 m c Serednya kalamutnist skladaye 280 g m v Orenburzi i 290 g m poblizu Kushumu Richka zamerzaye bilya vitoku na pochatku listopada a v serednij i nizhnij techiyi u kinci listopada Rozkrivayetsya v kinci bereznya v nizov yah i na pochatku kvitnya u verhiv yah Period lodohodu vidnosno korotkij Serednya glibina stanovit vid 1 do 1 5 metriv poblizu vitoku i zbilshuyetsya v serednij techiyi i osoblivo poblizu girla Kilkist pidvodnoyi roslinnosti takozh zbilshuyetsya vid vitoku do girla yak i bagatstvo fauni Dno u verhnij techiyi skelyaste z galkoyu i piskom nizhche za techiyeyu mulisto pishane inodi gliniste Basejn asimetrichnij jogo liva storona v 2 1 razi bilsha za plosheyu nizh prava storona prote prava storona bilsh vazhliva dlya zhivlennya richki Shilnist pritok skladaye 0 29 km km u pravij i 0 19 km km u livij chastini basejnu Pravi pritoki tipovi girski richki u toj chas yak livi pritoki mayut rivninnij harakter Klimat kontinentalnij z chastimi i silnimi vitrami Seredni richni opadi skladayut 530 mm GospodarstvoVodi richki Ural vikoristovuyetsya dlya vodopostachannya takih velikih pidpriyemstv yak Magnitogorskij metalurgijnij kombinat i Orsko Halilovskij metalurgijnij kombinat a takozh dlya zroshennya Poblizu Magnitogorska buli stvoreni dva vodoshovisha poryad z selishem Iriklinskij pobudovana gidroelektrostanciya i stvoreno velike vodoshovishe Nizhche Uralska she odne vodoshovishe i Kushumskij kanal Dobre rozvinene ribalstvo v chislo promislovih vidiv rib vhodyat oseter okun oseledec lyash korop i som Delta richki Ural ce blizko polovini ribnogo basejnu Kazahstanu Takozh shiroko poshirene silske gospodarstvo osoblivo bashtannictvo viroshuyutsya dini i kavuni Misto Atirau ye portom i velikim naftovidobuvnim centrom Kazahstanu PritokiSakmara Or IlekMistaVerhnouralsk Magnitogorsk Orsk Novotroyick Orenburg Uralsk AtirauGalereyaVitik richki Ural Richka Ural bilya sela Novouralsk Iriklinska GES Richka Ural u Orenburzi Vid na livij bereg Uralu Richka Ural u zhovtni Richka Ural mizh Uralskomu i Atirau Kazahstan Mist cherez Ural v Uchalinskom rajoni BashkortostanuDiv takozhNajdovshi richki Rosiyi 14519 Ural asteroyid nazvanij na chest richki Kordon mizh Yevropoyu ta AziyeyuPrimitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2017 Baza danih malih kosmichnih til JPL Ural richka angl PosilannyaPortal Geografiya Richka Ural Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Richka Ural v Slovaryah i enciklopediyah na Akademike 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ural river Central Asia 15 kvitnya 2017 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Orenburgskaya oblast Reka Ural 6 travnya 2017 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro richku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi