Географія Казахстану

Казахстан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, з виходом до вод Світового океану лише через річкові системи Волги і Дону . Загальна площа країни 2 724 900 км² (9-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 699 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 200 км². Площа країни у 4,5 рази більша за площу України.

Географія Казахстану
Географічне положення Казахстану
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Центральна Азія
Координати	48°00′ пн. ш. 68°00′ сх. д. / 48.000° пн. ш. 68.000° сх. д. / 48.000; 68.000
Територія
Площа	2 724 900 км² ^(9-те)
• суходіл	98,25 %
• води	1,75 %
Морське узбережжя	1894 км
Державний кордон	13 364 км
Рельєф
Тип	переважно рівнинний, гори на південному-сході
Найвища точка	гора Хан-Тенгрі (6995 м)
Найнижча точка	западина Карагіє (-132 м)
Клімат
Тип	помірний
Внутрішні води
Найдовша річка	Іртиш (1700 км)
Найбільше озеро	озеро Балхаш (16 996 км² км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, боксити, золото, уранові руди
Стихійні лиха	землетруси, зсуви ґрунту
Екологічні проблеми	радіоактивне зараження (Семіпалатинський полігон), токсичне зараження ракетним паливом (Байконур), катастрофа Аральського моря

Назва

Офіційна назва — Республіка Казахстан, Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы/Qazaqstan Respublikasy, Қазақстан/Qazaqstan). Назва країни походить від етноніму тюркомовних казахів — «казактар» (каз. қазақтар), однина — «казак» (каз. қазақ), що означає вільні люди, шукачі пригод, кочівники. Подібну етимологію має українське слово козак. Частка «стан» (перс. stān‎) ірансько-тюркського походження і означає землі, країну.

Історія дослідження території

Географічне положення

Казахстан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — Китаєм (спільний кордон — 1765 км), на півдні — з Туркменістаном (413 км), Узбекистаном (2330 км) і Киргизстаном (1212 км), на півночі — з Російською Федерацією (7644 км). Загальна довжина державного кордону — 13 364 км. Країна не має виходу до вод Світового океану; на заході омивається внутрішнім Каспійським морем. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 1894 км.

• Карта Казахстану від ООН (англ.)
• Порівняння розмірів території Казахстану та США

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Казахстану

Казахстан лежить між 55°26′ і 40°34′ паралелями північної широти, 48°26′ і 49°13′ меридіанами східної довготи.

с. Ісаковка с. Женіс с. Сайхін перевал Крайні пункти Казахстану

Крайні пункти:

• крайня північна точка — поблизу села Ісаковка (каз. Исаковка) Кизилжарського району Північноказахстанської області 55°26′ пн. ш. 68°57′ сх. д. / 55.433° пн. ш. 68.950° сх. д. / 55.433; 68.950;
• крайня південна точка — поблизу села Женис (каз. Жеңіс) Мактааральського району 40°34′ пн. ш. 68°35′ сх. д. / 40.567° пн. ш. 68.583° сх. д. / 40.567; 68.583;
• крайня західна точка — поблизу села Сайхін (каз. Сайқын) Бокейординського району Західно-Казахстанської області 48°26′ пн. ш. 46°30′ сх. д. / 48.433° пн. ш. 46.500° сх. д. / 48.433; 46.500;
• крайня східна точка — перевал (каз. Исаковка) у Катон-Карагайському районі Східноказахстанської області 49°13′ пн. ш. 87°19′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 87.317° сх. д. / 49.217; 87.317.

Час

Докладніше: Час у Казахстані

Час у Казахстані: країна лежить у 2 годинних поясах: UTC+5, UTC+6; столиця — UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Казахстану

• Принципова геологічна карта Казахстану (рос.)

Див. також: Гідрогеологія Казахстану

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Казахстану

Надра Казахстану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, хромові руди, нікель, кобальт, мідь, молібден, свинець, цинк, боксити, золото, уранові руди.

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Казахстану

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 387 м; найнижча точка — западина Карагіє (-132 м); найвища точка — гора Хан-Тенгрі (6995 м) у горах Тянь-Шаню. Понад ¾ території Казахстану займають рівнини, з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря, й низовини. На заході — Прикаспійська низовина (частково лежить нижче рівня Світового океану, —27 м); в центральній частині — зруйнована гірська система, Казахський дрібносопковик; на півдні — частина Туранської низовини; на півночі — Тургайське плато. У межах рівнин поширені піщані й глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. На сході та південному сході — гірські хребти Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау, Тянь-Шаню з висотами від 3000 до 6995 м (пік Тенгрі). Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність.

• Рельєф Казахстану
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Карта країни (англ.)
• Алтай, Тянь-Шань

• Вершина Хан-Тенгрі
• Вершина Талгар
• Алтай
• Мугоджари
• Западина Карагіє
• Чаринський каньйон

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Казахстану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря, літо жарке й спекотне, зима холодна, утворюється сніговий покрив. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь, від нестійкого до недостатнього, з утворенням середньоазійських пустель помірного поясу. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200—500 мм, у пустельних — 100—200 мм. Середня температура січня — від −18 °C на півночі до −3 °C на півдні; середня температура липня — від 19 °C на півночі до 29 °C на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50 °C, а влітку приземні температури місцями сягають +70 °C. Добові перепади температур сягають 20-30 °C.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Казахстану (за Кеппеном)
• Сніговий покрив у листопаді, світлина з космосу

Казахстан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Близько 80 % території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 107,5 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 20660 км² зрошуваних земель.

• Гідрографічна мережа Казахстану
• Річка Сирдар'я
• Річка Урал
• Озеро Балхаш із космосу
• Озеро Каїнди

Річки

Докладніше: Річки Казахстану

Річки більшої частини країни належать безстічним областям Центральної Азії, Урал — в Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі — в озеро Балхаш. Річки півночі, Іртиш, Ішим і Тобол — басейну Північного Льодовитого океану. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Озера

Докладніше: Озера Казахстану

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Болота

Докладніше:

Льодовики

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

За винятком північних районів, загалом ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, , такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірські лучні чорноземні ґрунти.

Рослинність

Докладніше:

На більшості території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова степова і пустельна рослинність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23 % території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70 % — для . Ліси в країні займають всього 3,5 % території. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

• Степ у Центральному Казахстані
• Пустеля Кизилкум
• Бетпак-Дала

Земельні ресурси Казахстану (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 77,4 %,
  • орні землі — 8,9 %,
  • багаторічні насадження — 0 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 68,5 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,2 %;
• інше — 21,4 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до , південні райони — до Середземноморської підобласті Голарктичної області. Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і , снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.

Див. також: Ссавці Казахстану, Птахи Казахстану та

Охорона природи

Докладніше: Природно-заповідний фонд Казахстану

Для охорони природи в Казахстані створено 12 національних парків і 10 заповідників.

• Нацпарк Каркаралинські гори

Казахстан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Кіотського протоколу до Рамкової конвенції.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

• землетруси у горах на півдні;
• зсуви ґрунту навколо Алмати.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• радіоактивне зараження на сході в межах колишнього радянського Семіпалатинського полігону атомних випробувань;
• зараження території токсичними компонентами ракетного палива через запуски ракет на космодромі Байконур;
• промислове забруднення у великих містах;
• забор води на потреби вирощування бавовнику з Сирдар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
• забруднення вод Каспійського моря;
• забруднення ґрунтів сільськогосподарськими хімікатами;
• засолення ґрунтів через надмірну іригацію плантацій бавовнику.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Казахстану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Центральна Азія

Примітки

1. Kazakhstan, Geography. Factbook.
2. Котляков В. М., 2006.
3. Поспелов Е. М., 2005.
4. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
5. Атлас світу, 2005.
6. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
7. Казахстан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
9. ФГАМ, 1964.
10. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
11. Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Казахстан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н.,  Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Казахстан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
• (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Казахстану.
• Карти Казахстану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Kazakhstan : ( )[англ.] : [арх. 27 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Казахстан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Казахстану.