Казахстан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, з виходом до вод Світового океану лише через річкові системи Волги і Дону . Загальна площа країни 2 724 900 км² (9-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 699 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 200 км². Площа країни у 4,5 рази більша за площу України.
Географія Казахстану | |
---|---|
Географічне положення Казахстану | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Центральна Азія |
Координати | 48°00′ пн. ш. 68°00′ сх. д. / 48.000° пн. ш. 68.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 2 724 900 км² (9-те) |
• суходіл | 98,25 % |
• води | 1,75 % |
Морське узбережжя | 1894 км |
Державний кордон | 13 364 км |
Рельєф | |
Тип | переважно рівнинний, гори на південному-сході |
Найвища точка | гора Хан-Тенгрі (6995 м) |
Найнижча точка | западина Карагіє (-132 м) |
Клімат | |
Тип | помірний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Іртиш (1700 км) |
Найбільше озеро | озеро Балхаш (16 996 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, боксити, золото, уранові руди |
Стихійні лиха | землетруси, зсуви ґрунту |
Екологічні проблеми | радіоактивне зараження (Семіпалатинський полігон), токсичне зараження ракетним паливом (Байконур), катастрофа Аральського моря |
Назва
Офіційна назва — Республіка Казахстан, Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы/Qazaqstan Respublikasy, Қазақстан/Qazaqstan). Назва країни походить від етноніму тюркомовних казахів — «казактар» (каз. қазақтар), однина — «казак» (каз. қазақ), що означає вільні люди, шукачі пригод, кочівники. Подібну етимологію має українське слово козак. Частка «стан» (перс. stān) ірансько-тюркського походження і означає землі, країну.
Історія дослідження території
Географічне положення
Казахстан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — Китаєм (спільний кордон — 1765 км), на півдні — з Туркменістаном (413 км), Узбекистаном (2330 км) і Киргизстаном (1212 км), на півночі — з Російською Федерацією (7644 км). Загальна довжина державного кордону — 13 364 км. Країна не має виходу до вод Світового океану; на заході омивається внутрішнім Каспійським морем. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 1894 км.
- Карта Казахстану від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Казахстану та США
Крайні пункти
Казахстан лежить між 55°26′ і 40°34′ паралелями північної широти, 48°26′ і 49°13′ меридіанами східної довготи.
Крайні пункти:
- крайня північна точка — поблизу села Ісаковка (каз. Исаковка) Кизилжарського району Північноказахстанської області 55°26′ пн. ш. 68°57′ сх. д. / 55.433° пн. ш. 68.950° сх. д.;
- крайня південна точка — поблизу села Женис (каз. Жеңіс) Мактааральського району 40°34′ пн. ш. 68°35′ сх. д. / 40.567° пн. ш. 68.583° сх. д.;
- крайня західна точка — поблизу села Сайхін (каз. Сайқын) Бокейординського району Західно-Казахстанської області 48°26′ пн. ш. 46°30′ сх. д. / 48.433° пн. ш. 46.500° сх. д.;
- крайня східна точка — перевал (каз. Исаковка) у Катон-Карагайському районі Східноказахстанської області 49°13′ пн. ш. 87°19′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 87.317° сх. д..
Час
Час у Казахстані: країна лежить у 2 годинних поясах: UTC+5, UTC+6; столиця — UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом).
Геологія
- Принципова геологічна карта Казахстану (рос.)
Корисні копалини
Надра Казахстану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, хромові руди, нікель, кобальт, мідь, молібден, свинець, цинк, боксити, золото, уранові руди.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 387 м; найнижча точка — западина Карагіє (-132 м); найвища точка — гора Хан-Тенгрі (6995 м) у горах Тянь-Шаню. Понад ¾ території Казахстану займають рівнини, з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря, й низовини. На заході — Прикаспійська низовина (частково лежить нижче рівня Світового океану, —27 м); в центральній частині — зруйнована гірська система, Казахський дрібносопковик; на півдні — частина Туранської низовини; на півночі — Тургайське плато. У межах рівнин поширені піщані й глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. На сході та південному сході — гірські хребти Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау, Тянь-Шаню з висотами від 3000 до 6995 м (пік Тенгрі). Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність.
- Рельєф Казахстану
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Алтай, Тянь-Шань
- Вершина Хан-Тенгрі
- Вершина Талгар
- Алтай
- Мугоджари
- Западина Карагіє
- Чаринський каньйон
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Казахстану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря, літо жарке й спекотне, зима холодна, утворюється сніговий покрив. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь, від нестійкого до недостатнього, з утворенням середньоазійських пустель помірного поясу. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200—500 мм, у пустельних — 100—200 мм. Середня температура січня — від −18 °C на півночі до −3 °C на півдні; середня температура липня — від 19 °C на півночі до 29 °C на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50 °C, а влітку приземні температури місцями сягають +70 °C. Добові перепади температур сягають 20-30 °C.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Казахстану (за Кеппеном)
- Сніговий покрив у листопаді, світлина з космосу
Казахстан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Близько 80 % території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 107,5 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 20660 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Казахстану
- Річка Сирдар'я
- Річка Урал
- Озеро Балхаш із космосу
- Озеро Каїнди
Річки
Річки більшої частини країни належать безстічним областям Центральної Азії, Урал — в Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі — в озеро Балхаш. Річки півночі, Іртиш, Ішим і Тобол — басейну Північного Льодовитого океану. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.
Озера
Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
За винятком північних районів, загалом ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, , такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірські лучні чорноземні ґрунти.
Рослинність
На більшості території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова степова і пустельна рослинність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23 % території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70 % — для . Ліси в країні займають всього 3,5 % території. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.
Земельні ресурси Казахстану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 77,4 %,
- орні землі — 8,9 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 68,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,2 %;
- інше — 21,4 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до , південні райони — до Середземноморської підобласті Голарктичної області. Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і , снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.
Охорона природи
Для охорони природи в Казахстані створено 12 національних парків і 10 заповідників.
- Нацпарк Каркаралинські гори
Казахстан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Кіотського протоколу до Рамкової конвенції.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- землетруси у горах на півдні;
- зсуви ґрунту навколо Алмати.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- радіоактивне зараження на сході в межах колишнього радянського Семіпалатинського полігону атомних випробувань;
- зараження території токсичними компонентами ракетного палива через запуски ракет на космодромі Байконур;
- промислове забруднення у великих містах;
- забор води на потреби вирощування бавовнику з Сирдар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
- забруднення вод Каспійського моря;
- забруднення ґрунтів сільськогосподарськими хімікатами;
- засолення ґрунтів через надмірну іригацію плантацій бавовнику.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Казахстану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Kazakhstan, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Атлас світу, 2005.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Казахстан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Казахстан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Казахстан // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Казахстану |
- Вікісховище : Атлас Казахстану.
- Карти Казахстану : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Kazakhstan : ( )[англ.] : [арх. 27 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Казахстан : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Казахстану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazahstan centralnoazijska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu z vihodom do vod Svitovogo okeanu lishe cherez richkovi sistemi Volgi i Donu Zagalna plosha krayini 2 724 900 km 9 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 2 699 700 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 25 200 km Plosha krayini u 4 5 razi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya KazahstanuGeografichne polozhennya KazahstanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Centralna AziyaKoordinati 48 00 pn sh 68 00 sh d 48 000 pn sh 68 000 sh d 48 000 68 000TeritoriyaPlosha 2 724 900 km 9 te suhodil 98 25 vodi 1 75 Morske uzberezhzhya 1894 kmDerzhavnij kordon 13 364 kmRelyefTip perevazhno rivninnij gori na pivdennomu shodiNajvisha tochka gora Han Tengri 6995 m Najnizhcha tochka zapadina Karagiye 132 m KlimatTip pomirnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Irtish 1700 km Najbilshe ozero ozero Balhash 16 996 km km InshePrirodni resursi vuglevodni kam yane vugillya zalizni rudi rudi kolorovih metaliv boksiti zoloto uranovi rudiStihijni liha zemletrusi zsuvi gruntuEkologichni problemi radioaktivne zarazhennya Semipalatinskij poligon toksichne zarazhennya raketnim palivom Bajkonur katastrofa Aralskogo moryaNazvaOficijna nazva Respublika Kazahstan Kazahstan kaz Қazakstan Respublikasy Qazaqstan Respublikasy Қazakstan Qazaqstan Nazva krayini pohodit vid etnonimu tyurkomovnih kazahiv kazaktar kaz kazaktar odnina kazak kaz kazak sho oznachaye vilni lyudi shukachi prigod kochivniki Podibnu etimologiyu maye ukrayinske slovo kozak Chastka stan pers stan iransko tyurkskogo pohodzhennya i oznachaye zemli krayinu Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKazahstan centralnoazijska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na shodi Kitayem spilnij kordon 1765 km na pivdni z Turkmenistanom 413 km Uzbekistanom 2330 km i Kirgizstanom 1212 km na pivnochi z Rosijskoyu Federaciyeyu 7644 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 13 364 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu na zahodi omivayetsya vnutrishnim Kaspijskim morem Dovzhina uzberezhzhya vnutrishnogo Kaspijskogo morya 1894 km Karta Kazahstanu vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Kazahstanu ta SShA Krajni punkti Dokladnishe Krajni tochki Kazahstanu Kazahstan lezhit mizh 55 26 i 40 34 paralelyami pivnichnoyi shiroti 48 26 i 49 13 meridianami shidnoyi dovgoti s Isakovka s Zhenis s Sajhin perevalKrajni punkti Kazahstanu Krajni punkti krajnya pivnichna tochka poblizu sela Isakovka kaz Isakovka Kizilzharskogo rajonu Pivnichnokazahstanskoyi oblasti 55 26 pn sh 68 57 sh d 55 433 pn sh 68 950 sh d 55 433 68 950 krajnya pivdenna tochka poblizu sela Zhenis kaz Zhenis Maktaaralskogo rajonu 40 34 pn sh 68 35 sh d 40 567 pn sh 68 583 sh d 40 567 68 583 krajnya zahidna tochka poblizu sela Sajhin kaz Sajkyn Bokejordinskogo rajonu Zahidno Kazahstanskoyi oblasti 48 26 pn sh 46 30 sh d 48 433 pn sh 46 500 sh d 48 433 46 500 krajnya shidna tochka pereval kaz Isakovka u Katon Karagajskomu rajoni Shidnokazahstanskoyi oblasti 49 13 pn sh 87 19 sh d 49 217 pn sh 87 317 sh d 49 217 87 317 Chas Dokladnishe Chas u Kazahstani Chas u Kazahstani krayina lezhit u 2 godinnih poyasah UTC 5 UTC 6 stolicya UTC 6 4 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Kazahstanu Principova geologichna karta Kazahstanu ros Div takozh Gidrogeologiya Kazahstanu Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Kazahstanu Nadra Kazahstanu bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz kam yane vugillya zaliznu rudu marganec hromovi rudi nikel kobalt mid molibden svinec cink boksiti zoloto uranovi rudi Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Kazahstanu Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 387 m najnizhcha tochka zapadina Karagiye 132 m najvisha tochka gora Han Tengri 6995 m u gorah Tyan Shanyu Ponad teritoriyi Kazahstanu zajmayut rivnini z visotami vid 100 do 300 m nad rivnem morya j nizovini Na zahodi Prikaspijska nizovina chastkovo lezhit nizhche rivnya Svitovogo okeanu 27 m v centralnij chastini zrujnovana girska sistema Kazahskij dribnosopkovik na pivdni chastina Turanskoyi nizovini na pivnochi Turgajske plato U mezhah rivnin poshireni pishani j glinisti pusteli Kizilkum Muyunkum Betpak Dala napivpusteli i suhi stepi Na shodi ta pivdennomu shodi girski hrebti Altayu Tarbagatayu Dzhungarskogo Alatau Tyan Shanyu z visotami vid 3000 do 6995 m pik Tengri Dlya molodih gir pivdennogo shodu harakterni silna rozchlenovanist i vertikalna poyasnist Relyef Kazahstanu Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Altaj Tyan Shan Vershina Han Tengri Vershina Talgar Altaj Mugodzhari Zapadina Karagiye Charinskij kanjon Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Teritoriya Kazahstanu lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi kontinentalnogo tipu prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya lito zharke j spekotne zima holodna utvoryuyetsya snigovij pokriv Rozpodil atmosfernih opadiv zmenshuyetsya z pivnochi na pivden vid nestijkogo do nedostatnogo z utvorennyam serednoazijskih pustel pomirnogo poyasu U peredgirskih i girskih rajonah vipadaye vid 500 do 1600 mm opadiv na rik u stepovih 200 500 mm u pustelnih 100 200 mm Serednya temperatura sichnya vid 18 C na pivnochi do 3 C na pivdni serednya temperatura lipnya vid 19 C na pivnochi do 29 C na pivdni Richnij perepad temperatur duzhe znachnij vzimku temperaturi mozhut opuskatisya do 50 C a vlitku prizemni temperaturi miscyami syagayut 70 C Dobovi perepadi temperatur syagayut 20 30 C Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Kazahstanu za Keppenom Snigovij pokriv u listopadi svitlina z kosmosu Kazahstan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Blizko 80 teritoriyi respubliki nalezhit do bezstichnih oblastej i basejniv vnutrishnogo stoku Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 107 5 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 20660 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Kazahstanu Richka Sirdar ya Richka Ural Ozero Balhash iz kosmosu Ozero Kayindi Richki Dokladnishe Richki Kazahstanu Richki bilshoyi chastini krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi Ural v Kaspijske more Sirdar ya v Aralske more Ili v ozero Balhash Richki pivnochi Irtish Ishim i Tobol basejnu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Bagato malih i serednih richok vlitku peresihayut Ozera Dokladnishe Ozera Kazahstanu Kaspijske more vhodit u mezhi respubliki svoyeyu pivnichno shidnoyu akvatoriyeyu z nevelikimi glibinami 5 7 m Krim Kazahstanu resursami Kaspijskogo morya volodiyut Rosiya Azerbajdzhan Iran i Turkmenistan Aralske more rozdilene mizh Kazahstanom j Uzbekistanom Plosha cogo vodojmisha yake visihaye za ostanni 35 rokiv skorotilasya vdvichi Ozero Balhash povnistyu nalezhit Kazahstanu Vodojmishe maye prisnu zahidnu akvatoriyu i solonu shidnu Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Za vinyatkom pivnichnih rajoniv zagalom grunti v Kazahstani bidni i zasoleni V cilomu dlya krayini harakterna shirotna zonalnist gruntiv na pivnochi chornozemi dali na pivden kashtanovi takiri i piski pustel U gorah rozvinuti kashtanovi siri lisovi i girski luchni chornozemni grunti RoslinnistDokladnishe Na bilshosti teritoriyi krayini poshirena riznotravno zlakova polinovo zlakova polinovo solonchakova stepova i pustelna roslinnist Na pivnochi respubliki perevazhayut stepi i lisostepi 23 teritoriyi krayini pivnichna chastina pridatni dlya zemlerobstva 70 dlya Lisi v krayini zajmayut vsogo 3 5 teritoriyi Zdebilshogo ce hvojni lisi hocha v gorah zustrichayutsya bereza osika yablunya j archevniki U visokogir yah ye subalpijski ta alpijski luki Step u Centralnomu Kazahstani Pustelya Kizilkum Betpak Dala Zemelni resursi Kazahstanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 77 4 orni zemli 8 9 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 68 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 1 2 inshe 21 4 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do pivdenni rajoni do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti Tvarinnij svit Kazahstanu svoyeridnij Komahi j reptiliyi perevazhayut u pustelyah i napivpustelyah U stepovij zoni zustrichayutsya dzhejran sajgak vovk zayec lisicya shakal rizni grizuni mishi hovrashki Bagato kazahstanskih ozer sluzhat postijnimi abo sezonnimi miscyami prozhivannya dlya gusej lebediv kachok chajok flamingo Najriznomanitnishoyu ye fauna gir Tut vodyatsya vedmedi girski kozli i snigovi barsi oleni bagato vidiv ptahiv Dlya ohoroni dikoyi prirodi stvoreni zapovidniki u vsih prirodnih zonah vid pustel do visokogir yiv Div takozh Ssavci Kazahstanu Ptahi Kazahstanu taOhorona prirodiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Kazahstanu Dlya ohoroni prirodi v Kazahstani stvoreno 12 nacionalnih parkiv i 10 zapovidnikiv Nacpark Karkaralinski gori Kazahstan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zemletrusi u gorah na pivdni zsuvi gruntu navkolo Almati Sered ekologichnih problem varto vidznachiti radioaktivne zarazhennya na shodi v mezhah kolishnogo radyanskogo Semipalatinskogo poligonu atomnih viprobuvan zarazhennya teritoriyi toksichnimi komponentami raketnogo paliva cherez zapuski raket na kosmodromi Bajkonur promislove zabrudnennya u velikih mistah zabor vodi na potrebi viroshuvannya bavovniku z Sirdar yi prizviv do peresihannya Aralskogo morya i najbilshoyi ekologichnoyi katastrofi Serednoyi Aziyi kolaps ribolovli donna sil razom z nakopichenimi pesticidami roznositsya vitrami na veliki vidstani sprichinyuyuchi problemi zi zdrov yam u naselennya zabrudnennya vod Kaspijskogo morya zabrudnennya gruntiv silskogospodarskimi himikatami zasolennya gruntiv cherez nadmirnu irigaciyu plantacij bavovniku Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Kazahstanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhCentralna AziyaPrimitkiKazakhstan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Atlas svitu 2005 Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Kazahstan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Kazahstan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Kazahstan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya KazahstanuVikishovishe Atlas Kazahstanu Karti Kazahstanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Kazakhstan angl arh 27 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Kazahstan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Kazahstanu