Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кизилку́м (тюрк. — червоні піски) — піщана пустеля на межиріччі Амудар'ї та Сирдар'ї, в Узбекистані, Казахстані та частково Туркменістані. Обмежена на північному заході Аральським морем, на північному сході Сирдар'єю, на сході відрогами Тянь-Шаню, на південному заході Амудар'єю. Площа близько 300 тис. км².
| Кизилкум | |
 | |
| Країна |  Туркменістан,  Казахстан і  Узбекистан |
|---|---|
| Площа | 298 000 км² |
 Кизилкум у Вікісховищі | |
Координати: 42°26′28″ пн. ш. 63°27′41″ сх. д. / 42.44111111113877399° пн. ш. 63.46138888891677254° сх. д.
Географія, геологія
Є рівниною із загальним ухилом на північний захід (висота від 300 м на південному сході до 53 м на північному заході); має ряд замкнутих западин та ізольованих сильно розчленованих останцевих гір — (764 м), (вис. до 785 м), Тамдитау (922 м) тощо, складених палеозойськими сланцями, роговиками, вапняками, гранітами. Гори переважно з вирівняними вершинамі, скелястими сильно розчленованими схилами. Велику частину пустелі займають піщані масиви, утворені напівзакріпленими пісками. Найпоширеніші піщані гряди меридіонального орієнтування. Відносна висота гряд від 3 до 30 м, максимальна — до 75 м. Рівнинні простори складені кайнозойськими глинами й пісковиками, на півночі та північному заході — супіщаними для суглинку річковими відкладеннями , та інших стародавніх русел Сирдар'ї та стародавнього русла Амудар'і — , що впадали в південно-східний кут Аральського моря; на північному заході багато такирів.
Клімат різко континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 26 до 29 °C, січня від 0 до −9 °C. Опадів 100—200 мм на рік; випадають головним чином взимку та весною. На всій території пустелі немає жодного поверхневого водотоку, але є багаті запаси прісних підземних вод.
Пустеля розташована переважно в середній підзоні пустель помірного поясу, а на півдні на переході до субтропічних пустель. Ґрунти сіро-бурі, піщані; є солонці, солончаки.
Флора, фауна
У рослинному покриві рясні ефемери та ефемероїди, зокрема дикі . Для піщаних масивів характерні піщана осока , види кандим, черкез, для глиняних підвищень — полинова та полиново-чагарникова рослинність. На північному заході зарості з домішками , по долинах сухих русел — ліси з .
Тварини пустелі пристосовані до існування без водопою, отримуючи воду повністю або переважно з їжі. Для зменшення потреби у воді багато тварин ведуть нічний спосіб життя. Зі ссавців зустрічаються антилопа-джейран, і , піщанки, тушканчики, барханна та степова кішка, вовк, лисиця-корсак, заєць-толай. З птахів — чубатий жайворонок, пустинна славка, дрохва-красуня, саксаулова сойка та ін. Є змії (ефа, гюрза, піщаний удав, ), ящірки, степова черепаха.
Населення
Основою господарства пустелі, крім експлуатації надр, що швидко росте, служить тваринництво, в основному тонкорунне та каракульське вівчарство. У центральній і західній частинах пустелі виявлені крупні артезіанські басейни, експлуатовані в багатьох районах. У результаті робіт, що проводяться, по обводненню пустелі створюється велика кількість дрібних оаз, тваринницьких господарств, що є центрами. В останцевих горах розробляються мармур, графіт, бірюза та ін., відкрито золоторудне родовище Мурунтау. На півдні пустелі експлуатується одне з найбільших в країнах колишнього СРСР газових родовищ — Ґазлі. Кизилкум перетинають автошляхи. У центрі пустелі — районний центр .
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пустеля Кизилкум |
- Кизилкум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Кызылкум [ 1 Липня 2014 у Wayback Machine.] в книге: Н. А. Гвоздецкий, Н. И. Михайлов. Физическая география СССР. М., 1978. (рос.)
- Світлини пустелі Кизилкум [ 18 Січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kizilku m tyurk chervoni piski pishana pustelya na mezhirichchi Amudar yi ta Sirdar yi v Uzbekistani Kazahstani ta chastkovo Turkmenistani Obmezhena na pivnichnomu zahodi Aralskim morem na pivnichnomu shodi Sirdar yeyu na shodi vidrogami Tyan Shanyu na pivdennomu zahodi Amudar yeyu Plosha blizko 300 tis km Kizilkum Krayina Turkmenistan Kazahstan i Uzbekistan Plosha298 000 km Kizilkum u Vikishovishi Koordinati 42 26 28 pn sh 63 27 41 sh d 42 44111111113877399 pn sh 63 46138888891677254 sh d 42 44111111113877399 63 46138888891677254Kizilkum na znimku iz kosmosu Pishanij barhanGeografiya geologiyaYe rivninoyu iz zagalnim uhilom na pivnichnij zahid visota vid 300 m na pivdennomu shodi do 53 m na pivnichnomu zahodi maye ryad zamknutih zapadin ta izolovanih silno rozchlenovanih ostancevih gir 764 m vis do 785 m Tamditau 922 m tosho skladenih paleozojskimi slancyami rogovikami vapnyakami granitami Gori perevazhno z virivnyanimi vershinami skelyastimi silno rozchlenovanimi shilami Veliku chastinu pusteli zajmayut pishani masivi utvoreni napivzakriplenimi piskami Najposhirenishi pishani gryadi meridionalnogo oriyentuvannya Vidnosna visota gryad vid 3 do 30 m maksimalna do 75 m Rivninni prostori skladeni kajnozojskimi glinami j piskovikami na pivnochi ta pivnichnomu zahodi supishanimi dlya suglinku richkovimi vidkladennyami ta inshih starodavnih rusel Sirdar yi ta starodavnogo rusla Amudar i sho vpadali v pivdenno shidnij kut Aralskogo morya na pivnichnomu zahodi bagato takiriv Klimat rizko kontinentalnij Lito spekotne serednya temperatura lipnya vid 26 do 29 C sichnya vid 0 do 9 C Opadiv 100 200 mm na rik vipadayut golovnim chinom vzimku ta vesnoyu Na vsij teritoriyi pusteli nemaye zhodnogo poverhnevogo vodotoku ale ye bagati zapasi prisnih pidzemnih vod Pustelya roztashovana perevazhno v serednij pidzoni pustel pomirnogo poyasu a na pivdni na perehodi do subtropichnih pustel Grunti siro buri pishani ye solonci solonchaki Flora faunaU roslinnomu pokrivi ryasni efemeri ta efemeroyidi zokrema diki Dlya pishanih masiviv harakterni pishana osoka vidi kandim cherkez dlya glinyanih pidvishen polinova ta polinovo chagarnikova roslinnist Na pivnichnomu zahodi zarosti z domishkami po dolinah suhih rusel lisi z Tvarini pusteli pristosovani do isnuvannya bez vodopoyu otrimuyuchi vodu povnistyu abo perevazhno z yizhi Dlya zmenshennya potrebi u vodi bagato tvarin vedut nichnij sposib zhittya Zi ssavciv zustrichayutsya antilopa dzhejran i pishanki tushkanchiki barhanna ta stepova kishka vovk lisicya korsak zayec tolaj Z ptahiv chubatij zhajvoronok pustinna slavka drohva krasunya saksaulova sojka ta in Ye zmiyi efa gyurza pishanij udav yashirki stepova cherepaha NaselennyaOsnovoyu gospodarstva pusteli krim ekspluataciyi nadr sho shvidko roste sluzhit tvarinnictvo v osnovnomu tonkorunne ta karakulske vivcharstvo U centralnij i zahidnij chastinah pusteli viyavleni krupni artezianski basejni ekspluatovani v bagatoh rajonah U rezultati robit sho provodyatsya po obvodnennyu pusteli stvoryuyetsya velika kilkist dribnih oaz tvarinnickih gospodarstv sho ye centrami V ostancevih gorah rozroblyayutsya marmur grafit biryuza ta in vidkrito zolotorudne rodovishe Muruntau Na pivdni pusteli ekspluatuyetsya odne z najbilshih v krayinah kolishnogo SRSR gazovih rodovish Gazli Kizilkum peretinayut avtoshlyahi U centri pusteli rajonnij centr Div takozhUchkuduk ZarafshanPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pustelya Kizilkum Kizilkum Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kyzylkum 1 Lipnya 2014 u Wayback Machine v knige N A Gvozdeckij N I Mihajlov Fizicheskaya geografiya SSSR M 1978 ros Svitlini pusteli Kizilkum 18 Sichnya 2013 u Wayback Machine