Удавчик піщаний | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Удавчик піщаний | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Eryx miliaris (Pallas, 1773) | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Anguis miliaris Pallas | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Удавчик піщаний (Eryx miliaris) — неотруйна змія роду удавчиків з родини удавових. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина самиць досягає 72 см, самці трохи дрібніше — 55-58 см. Довжина хвоста — 5-7 см. Хвіст короткий та тупий. Голова не відмежована від тулуба шиєю, зверху вкрита дрібними неправильними щитками. Лоб й верхня поверхня морди злегка увігнуті. Очі звернені вгору. Луска тулуба та хвоста гладенька або з ледь помітними слідами реберець, помітніших у задній частині хвоста. У самців 153-183 черевних щитків, у самиць — 159-192. Підхвостових щитків — 17-40 пар у самців, у самиць — 15-30 пар. Навколо середини тулуба тягнеться 42-49 рядків луски.
Верхня сторона тулуба жовто-бурого, світло-коричневого кольору з рядками бурих поперечно витягнутих плям, які іноді зливаються у зигзагоподібну смугу. З боків є витягнуті бурі або чорні крапочки. Черево у темних крапочках. Зустрічаються часткові або повні меланісти, забарвлення яких чорно-фіолетове з одиничними білувато-жовтуватими плямками на бічних лусочках.
Спосіб життя
Полюбляє піщані пустелі, барханні рухомі та напівзакріплені горбисті піски. Іноді зустрічається у глинястих й лесових пустелях, на такирах з поодинокою рослинністю, по схилах ярів та на околицях зрошуваних земель, а також у сухих передгір'ях по долинах з піщано-глинистої ґрунтом. В гори піднімається до 1000 м над рівнем моря. Ховається у норах гризунів, щілинах на руїнах будівель та у піску. Піщаний удавчик краще інших видів роду адаптований до перебування на сипучому субстраті, він легко занурюється в пісок і пересувається під його поверхнею. У спекотний час активний вночі, навесні звичайний на поверхні вдень. Харчується гризунами, птахами і ящірками. Здобич, як і всі удави, душить кільцями тіла.
Це яйцеживородна змія. У липні — серпні самиця народжує 4-15 молодих змій довжиною тіла 12,6-14,8 см.
Розповсюдження
Мешкає у північному Ірані, Афганістані, Середній Азії, Казахстані, східному Передкавказ'ї, Монголії, північно-західному Китаї.
Підвиди
- Eryx miliaris miliaris
- Eryx miliaris nogaiorum
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.
Джерела
- Jones, C. 2004. Sand Boas. Reptilia (GB) (34): 12–23
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Udavchik pishanij Udavchik pishanij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Udavovi Boidae Pidrodina Pishani udavi Erycinae Rid Udavchik Eryx Vid Udavchik pishanij Binomialna nazva Eryx miliaris Pallas 1773 Sinonimi Anguis miliaris Pallas Posilannya Vikishovishe Eryx miliaris Vikividi Eryx miliaris EOL 455985 ITIS 634809 MSOP 157269 NCBI 51871 Udavchik pishanij Eryx miliaris neotrujna zmiya rodu udavchikiv z rodini udavovih Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina samic dosyagaye 72 sm samci trohi dribnishe 55 58 sm Dovzhina hvosta 5 7 sm Hvist korotkij ta tupij Golova ne vidmezhovana vid tuluba shiyeyu zverhu vkrita dribnimi nepravilnimi shitkami Lob j verhnya poverhnya mordi zlegka uvignuti Ochi zverneni vgoru Luska tuluba ta hvosta gladenka abo z led pomitnimi slidami reberec pomitnishih u zadnij chastini hvosta U samciv 153 183 cherevnih shitkiv u samic 159 192 Pidhvostovih shitkiv 17 40 par u samciv u samic 15 30 par Navkolo seredini tuluba tyagnetsya 42 49 ryadkiv luski Verhnya storona tuluba zhovto burogo svitlo korichnevogo koloru z ryadkami burih poperechno vityagnutih plyam yaki inodi zlivayutsya u zigzagopodibnu smugu Z bokiv ye vityagnuti buri abo chorni krapochki Cherevo u temnih krapochkah Zustrichayutsya chastkovi abo povni melanisti zabarvlennya yakih chorno fioletove z odinichnimi biluvato zhovtuvatimi plyamkami na bichnih lusochkah Sposib zhittyaPolyublyaye pishani pusteli barhanni ruhomi ta napivzakripleni gorbisti piski Inodi zustrichayetsya u glinyastih j lesovih pustelyah na takirah z poodinokoyu roslinnistyu po shilah yariv ta na okolicyah zroshuvanih zemel a takozh u suhih peredgir yah po dolinah z pishano glinistoyi gruntom V gori pidnimayetsya do 1000 m nad rivnem morya Hovayetsya u norah grizuniv shilinah na ruyinah budivel ta u pisku Pishanij udavchik krashe inshih vidiv rodu adaptovanij do perebuvannya na sipuchomu substrati vin legko zanuryuyetsya v pisok i peresuvayetsya pid jogo poverhneyu U spekotnij chas aktivnij vnochi navesni zvichajnij na poverhni vden Harchuyetsya grizunami ptahami i yashirkami Zdobich yak i vsi udavi dushit kilcyami tila Ce yajcezhivorodna zmiya U lipni serpni samicya narodzhuye 4 15 molodih zmij dovzhinoyu tila 12 6 14 8 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichnomu Irani Afganistani Serednij Aziyi Kazahstani shidnomu Peredkavkaz yi Mongoliyi pivnichno zahidnomu Kitayi PidvidiEryx miliaris miliaris Eryx miliaris nogaiorumPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 257 DzherelaJones C 2004 Sand Boas Reptilia GB 34 12 23 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002