Гюрза | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Macrovipera lebetina Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Vipera lebetina Coluber lebetinus | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Гюрза (Macrovipera lebetina) — вид отруйних змій з роду велетенських гадюк родини гадюкові. Має 6 підвидів. Інша назва — «левантійська гадюка».
Опис
Загальна довжина досягає 2 м й ваги до 3 кг. Втім зазвичай дрібніше — до 160 см. Голова дуже велика, широка, морда округла, зіниці вертикальні. Верхня поверхня голови вкрита ребристою лускою, лише лусочки кінчика морди без реберець. Надочноямкових щитків немає. Навколо середини тулуба є 23—27 рядків луски. Черевних щитків — 126—181, підхвостових — 33—53 пари. Анальний щиток не розділений.
Забарвлення верхньої сторони тулуба сірувато-коричневе. Малюнок коливається у різних підвидів. Відомі екземпляри майже чорного та коричневого кольору без малюнка. У деяких підвидів уздовж тіла проходить рядок поперечно витягнутих темно-бурих смуг, а уздовж боків — дрібніші темні плями. Черево світле, у дрібних темних цятках.
Спосіб життя
Полюбляє пустельні та гірсько-степові біотопи, зокрема сухі передгір'я, схили гір, порослі чагарником, кам'янисті ущелини з невеликими струмками й джерелами, фісташкові редколісся. З'являється на околицях міст, наприклад, в районах міських звалищ, багатих щурами, у садах та парках. Зустрічається на висоті до 2500 м над рівнем моря.
Навесні веде денний спосіб життя, а у літню спеку активність набуває змішаного характеру — стає активною вранці та ввечері, а також у сутінках й в першу половину ночі. У травні з настанням спекотних днів відбуваються переміщення гюрзи зі схилів гір униз до джерел й вологих місць. У цей же час скупчення змій розосереджуються, і кожна змія займає свою мисливську ділянку.
У жовтні спостерігається концентрація гюрзи біля місць зимівлі, у листопаді змії йдуть у зимувальні хованки. Найчастіше для зимівлі використовує глибокі тріщини й печери на крутих схилах та у скелястих каньйонах або порожнечах, промоїни у глинястих урвищах та ярах. Середня тривалість зимівлі становить 130—150 днів. Вихід із зимівлі розтягнутий з березня до середини квітня. Першими з зимівлі виходять самці, коли температура повітря прогрівається не менше ніж до 10 °C, а приблизно через тиждень після них виходять самки. Близько двох тижнів змії тримаються групами поблизу місць зимівлі.
Гюрза — дуже небезпечна отруйна змія, після її укусу домашні тварини та люди тяжко хворіють й нерідко гинуть. Отрута різко вираженого гемолітичного дії (впливає на кров і кровотворні органи). Гюрза є основним «постачальником» отрути, від неї отримують отруту для потреб фармакології й медицини.
Доросла гюрза живиться дрібними ссавцями, переважно гризунами, рідше живиться ящірками та зміями. Іноді пташенятами. Новонароджені зрідка поїдають комах.
Це яйцекладна змія. Період парування сильно розтягнутий — з квітня до початку червня. Відкладання яєць триває з кінця червня до кінця серпня. Самки відкладають від 8 до 25 яєць, але відомі й більші кладки — до 43 яєць. Інкубаційний період триває від 25 до 50 діб. Новонароджені особини мають довжину 25-28 см.
Розповсюдження
Мешкає у північно-західній Африці, островах Середземного моря, Західній, Середній та Південній Азії до північно-західної Індії.
Підвиди
- Macrovipera lebetina lebetina
- Macrovipera lebetina tranmediterranea
- Macrovipera lebetina obtusa
- Macrovipera lebetina turanica
- Macrovipera lebetina cernovi
- Macrovipera lebetina peilei
Джерела
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Dobiey, M. & Vogel, G. 2007. Venomous Snakes of Africa/Giftschlangen Afrikas. Terralog 15, Edition Chimaira, Frankfurt am Main, 150 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gyurza znachennya GyurzaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Gadyukovi Viperidae Rid Veletenska gadyuka Macrovipera Vid GyurzaBinomialna nazvaMacrovipera lebetina Linnaeus 1758SinonimiVipera lebetina Coluber lebetinusPosilannyaVikishovishe Macrovipera lebetinaVikividi Macrovipera lebetinaEOL 1055892ITIS 634977MSOP 157295NCBI 8709 Gyurza Macrovipera lebetina vid otrujnih zmij z rodu veletenskih gadyuk rodini gadyukovi Maye 6 pidvidiv Insha nazva levantijska gadyuka OpisZagalna dovzhina dosyagaye 2 m j vagi do 3 kg Vtim zazvichaj dribnishe do 160 sm Golova duzhe velika shiroka morda okrugla zinici vertikalni Verhnya poverhnya golovi vkrita rebristoyu luskoyu lishe lusochki kinchika mordi bez reberec Nadochnoyamkovih shitkiv nemaye Navkolo seredini tuluba ye 23 27 ryadkiv luski Cherevnih shitkiv 126 181 pidhvostovih 33 53 pari Analnij shitok ne rozdilenij Zabarvlennya verhnoyi storoni tuluba siruvato korichneve Malyunok kolivayetsya u riznih pidvidiv Vidomi ekzemplyari majzhe chornogo ta korichnevogo koloru bez malyunka U deyakih pidvidiv uzdovzh tila prohodit ryadok poperechno vityagnutih temno burih smug a uzdovzh bokiv dribnishi temni plyami Cherevo svitle u dribnih temnih cyatkah Sposib zhittyaPolyublyaye pustelni ta girsko stepovi biotopi zokrema suhi peredgir ya shili gir porosli chagarnikom kam yanisti ushelini z nevelikimi strumkami j dzherelami fistashkovi redkolissya Z yavlyayetsya na okolicyah mist napriklad v rajonah miskih zvalish bagatih shurami u sadah ta parkah Zustrichayetsya na visoti do 2500 m nad rivnem morya Navesni vede dennij sposib zhittya a u litnyu speku aktivnist nabuvaye zmishanogo harakteru staye aktivnoyu vranci ta vvecheri a takozh u sutinkah j v pershu polovinu nochi U travni z nastannyam spekotnih dniv vidbuvayutsya peremishennya gyurzi zi shiliv gir uniz do dzherel j vologih misc U cej zhe chas skupchennya zmij rozoseredzhuyutsya i kozhna zmiya zajmaye svoyu mislivsku dilyanku U zhovtni sposterigayetsya koncentraciya gyurzi bilya misc zimivli u listopadi zmiyi jdut u zimuvalni hovanki Najchastishe dlya zimivli vikoristovuye gliboki trishini j pecheri na krutih shilah ta u skelyastih kanjonah abo porozhnechah promoyini u glinyastih urvishah ta yarah Serednya trivalist zimivli stanovit 130 150 dniv Vihid iz zimivli roztyagnutij z bereznya do seredini kvitnya Pershimi z zimivli vihodyat samci koli temperatura povitrya progrivayetsya ne menshe nizh do 10 C a priblizno cherez tizhden pislya nih vihodyat samki Blizko dvoh tizhniv zmiyi trimayutsya grupami poblizu misc zimivli Gyurza duzhe nebezpechna otrujna zmiya pislya yiyi ukusu domashni tvarini ta lyudi tyazhko hvoriyut j neridko ginut Otruta rizko virazhenogo gemolitichnogo diyi vplivaye na krov i krovotvorni organi Gyurza ye osnovnim postachalnikom otruti vid neyi otrimuyut otrutu dlya potreb farmakologiyi j medicini Dorosla gyurza zhivitsya dribnimi ssavcyami perevazhno grizunami ridshe zhivitsya yashirkami ta zmiyami Inodi ptashenyatami Novonarodzheni zridka poyidayut komah Ce yajcekladna zmiya Period paruvannya silno roztyagnutij z kvitnya do pochatku chervnya Vidkladannya yayec trivaye z kincya chervnya do kincya serpnya Samki vidkladayut vid 8 do 25 yayec ale vidomi j bilshi kladki do 43 yayec Inkubacijnij period trivaye vid 25 do 50 dib Novonarodzheni osobini mayut dovzhinu 25 28 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichno zahidnij Africi ostrovah Seredzemnogo morya Zahidnij Serednij ta Pivdennij Aziyi do pivnichno zahidnoyi Indiyi PidvidiMacrovipera lebetina lebetina Macrovipera lebetina tranmediterranea Macrovipera lebetina obtusa Macrovipera lebetina turanica Macrovipera lebetina cernovi Macrovipera lebetina peileiDzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Dobiey M amp Vogel G 2007 Venomous Snakes of Africa Giftschlangen Afrikas Terralog 15 Edition Chimaira Frankfurt am Main 150 pp