Яйцекладні тварини

Яйцекла́дні твари́ни — тварини, що при розмноженні відкладають яйця, в яких на момент залишення організму матері ступень розвитку ембріону незначний, або відсутній зовсім. Цей метод розмноження використовується всіма птахами і однопрохідними ссавцями та більшістю риб, земноводних, плазунів, комах і павукоподібних.

Яйця алігатора та дитинчата, що щойно вилупилися.

Наземні організми, такі як комахи та плазуни, відкладають яйця зазвичай захищені жорсткою оболонкою (шкаралупою), майже виключно після закінчення процесу внутрішнього запліднення. Водні організми, такі як риби і земноводні, відкладають м'якші яйця, так звану ікру, ще до процесу запліднення. В цьому випадку яйця (ікра) запліднюються в процесі відкладення самцем сперми поверх них — так званого зовнішнього запліднення.

Майже всі риби, земноводні і плазуни, що не є яйцекладними, є яйцеживородними, тобто яйця утворюють та залишаються під час розвитку ембріона всередині організму матері (або, у випадку морського коника, батька). Дійсна альтернатива яйцекладній стратегії — плацентарне живонародження, характерне для більшості ссавців (крім однопрохідних).

Загальна характеристика

Назва ряду обумовлена наявністю характерних ознак у всіх тварин цієї групи.

Розмір яйцекладних тварин 30-70 см. Статура щільна, кінцівки стопоходячі, пристосовані для копання чи плавання.

Однопрохідні тварини мають клоаку, що утворюється за рахунок злиття кінцевих відділів кишечника та сечостатевої системи. Аналогічно клоаку мають представники земноводних, плазунів і птахів. Також всі першозвірі відкладають яйця, а дитинчат, що вилупилися, самки вигодовують молоком. Сосків немає, трубчасті молочні залози відкриваються на залозистих полях отворами і малята злизують молоко.У дорослих тварин зубів немає, температура тіла низька й нестала.

Будова скелета кінцівок, черепа, системи кровообігу, органів чуттів яйцекладних і плазунів подібні.

Головний мозок першозвірів влаштований досить просто. Кора головного мозку звивин не має. Першозвірі вважаються теплокровними тваринами. Але незважаючи на наявність волосяного покриву, температура тіла яйцекладних відносно низька, і може змінюватися в значних межах (від 25 до 35 градусів) в залежності від коливань температури навколишнього середовища.

Ряд яйцекладних ділиться на дві родини (качкодзьоби та єхидни), що включають шість видів.

Яйцекладні поширені в Австралії та островах, розташованих поблизу цього материка.

Представники яйцекладних ссавців: качкодзьоби та єхидни.

Єхидни (2 види) і проєхидни (3 види) є наземними риючими тваринами, які живуть у норах. Вони харчуються безхребетними тваринами, яких добувають з ґрунту, з-під каміння. На кінцівках єхидни є довгі кігті, щоб копати ґрунт. Тіло вкрите жорсткими голками (видозмінене волосся). Самка зазвичай відкладає одне яйце, яке виношує в шкірній сумці на черевному боці до його дозрівання. На відміну від єхидни, качкодзьоб веде напівводний спосіб життя. Ці тварини покриті густою жорсткою шерстю, яка практично не промокає у воді. Плавальна перетинка на кінцівках сприяє швидкому плаванню. Характерна наявність рогових чохлів на щелепах, які нагадують дзьоб гусеподібних. Звідси й пішла назва класу. Качкодзьоб харчується безхребетними тваринами, проціджуючи воду дзьобом. Гнізда качкодзьоби влаштовують в норах, де відкладають і висиджують одне-два яйця. Вважається, що єхидни — це вторинні наземні ссавці, що відокремилися від древніх водних тварин — качкодзьобів.

Див. також

• Яйцеживородні тварини
• Живородні організми
• Кладка (яєць)

Посилання

• Яйцекладні ссавці