Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Черепаха степова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Степова черепаха | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Testudo horsfieldii Gray, 1844 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Черепаха степова (Testudo horsfieldii) — вид черепах з роду Європейські сухопутні черепахи родини Суходільні черепахи. Має 6 підвидів. Інша назва «середньоазійська черепаха».
Опис
Максимальна довжина карапакса до 29 см. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців. Карапакс сплощений, ззаду дещо зазубрений. У молодих черепах він майже округлий. Надхвостовий (постцентральний) щиток не розділений. Невральні кісткові пластинки, що розташовані під роговими щитками посеред спини, мають поперемінно 4- і 8-кутну форму. Пахвовий та паховий щитки часто відсутні або майже не виражені. Борозна поміж плечовими й грудними щитками проходить через ентопластрон, відсікаючи його задню третину. Борозна поміж стегновими та анальними щитками лежить вище нерухомого кісткового з'єднання між гіпо-і ксифішгастронами. На задній стороні стегон є кілька рогових горбків, розташованих однією групою. Передні лапи тільки з чотирма кігтями й пальцями.
Зверху панцир має колір від жовтувато-оливкового до темно-бурого кольору з темними плямами або без них. Пластрон дуже темний, плями можуть вкривати увесь щит.
Спосіб життя
Полюбляє пустелі, піщані, глинясті місцини, рівнини, схили гір, улоговини, долини, ущелини та гірські степи. Зустрічається до висоти 2300 м над рівнем моря. Зрідка поселяється на сільськогосподарських землях: на околицях полів, баштанів, городів, у садах. Уникає місць з густим трав'янистим покривом, а також ділянок з інтенсивним випасом худоби.
Активна лише вдень. У спекотний час зустрічається тільки вранці й перед заходом сонця. У середині дня тварини ховаються від спеки у тимчасові притулки під кущами, де наполовину зариваються у ґрунт, у нори гризунів або власні нори. За день здатна переміщатися на відстань від 120 м до 2 км. На ніч заривається у неглибокі ямки, іноді залишається на поверхні.
Харчується здебільшого рослинністю, поїдає також сходи сільськогосподарських культур: пшениці, бавовни, динь, кавунів. Зрідка полює на жуків, фаланг, вкрай рідко на мишоподібних.
У червні, коли вигорає ефемерна рослинність, черепахи йдуть у літню сплячку, викопуючи нори завдовжки до 1 м. У пустелях зникають до кінця травня, але в горах або на поливних землях поодинокі особини трапляються у червні і навіть липні. Після рясних дощів черепахи трапляються на поверхні з липня по вересень. Восени знову з'являються наприкінці вересня — жовтні. Іноді осіння активність зберігається не більше 10–12 днів. Часто ж літня сплячка переходить у зимову. На зиму черепахи поглиблюють нори до 2 м. Можуть зимувати у залишених норах гризунів на глибині 25–50 см, де температура ґрунту дорівнює 6-10°С. Черепахи прокидаються навесні у березні — на початку квітня.
Статева зрілість настає на 10–13 році життя при довжині карапакса 11 см. Період розмноження триває з кінця березня до кінця травня. З квітня по червень 2–3 рази за сезон самиця відкладає по 1–6 овальних яєць, вкритих білою вапняною шкаралупою. Їх довжина дорівнює 37–60 мм, ширина 24–37 мм, вага 15–30 г. Всього за сезон самиця відкладає у середньому від 5–6 до 10–16 яєць. Інкубаційний період триває 80–110 діб. Черепашенята сягають 30–50 мм. Вони залишаються зимувати у землі, з'являючись на поверхні навесні наступного року.
Ворогами черепах, особливо молодих, є варани, лисиці, ворони, хижі птахи.
Тривалість життя — 30 років.
Розповсюдження
Мешкає у південному Казахстані, Туркменістані, Узбекистані, північному й східному Ірані, Афганістані, північно-західному Китаї, передгір'ях Таджикистану, Киргизстані та північному Пакистані.
Підвиди
Примітки
Джерела
- Fischer, S. & Homuth, M. 2006. Virusinfektion bei Landschildkröten. Reptilia (Münster) 11 (1): 56-63
- Herz, M. & Auer, M. 2007. Die Landschildkröten des Iran — Steppenschildkröten in Persien. Draco 8 (32): 56-60
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherepaha stepova Stepova cherepaha Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Shovanoshiyi cherepahi Cryptodira Rodina Suhodilni cherepahi Testudinidae Rid Yevropejski suhoputni cherepahi Testudo Vid Cherepaha stepova Binomialna nazva Testudo horsfieldii Gray 1844 Posilannya Vikishovishe Category Testudo horsfieldii Vikividi Testudo horsfieldii EOL 452960 ITIS 551867 MSOP 21651 NCBI 101699 Cherepaha stepova Testudo horsfieldii vid cherepah z rodu Yevropejski suhoputni cherepahi rodini Suhodilni cherepahi Maye 6 pidvidiv Insha nazva serednoazijska cherepaha OpisMaksimalna dovzhina karapaksa do 29 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Karapaks sploshenij zzadu desho zazubrenij U molodih cherepah vin majzhe okruglij Nadhvostovij postcentralnij shitok ne rozdilenij Nevralni kistkovi plastinki sho roztashovani pid rogovimi shitkami posered spini mayut popereminno 4 i 8 kutnu formu Pahvovij ta pahovij shitki chasto vidsutni abo majzhe ne virazheni Borozna pomizh plechovimi j grudnimi shitkami prohodit cherez entoplastron vidsikayuchi jogo zadnyu tretinu Borozna pomizh stegnovimi ta analnimi shitkami lezhit vishe neruhomogo kistkovogo z yednannya mizh gipo i ksifishgastronami Na zadnij storoni stegon ye kilka rogovih gorbkiv roztashovanih odniyeyu grupoyu Peredni lapi tilki z chotirma kigtyami j palcyami Zverhu pancir maye kolir vid zhovtuvato olivkovogo do temno burogo koloru z temnimi plyamami abo bez nih Plastron duzhe temnij plyami mozhut vkrivati uves shit Sposib zhittyaPered Polyublyaye pusteli pishani glinyasti miscini rivnini shili gir ulogovini dolini ushelini ta girski stepi Zustrichayetsya do visoti 2300 m nad rivnem morya Zridka poselyayetsya na silskogospodarskih zemlyah na okolicyah poliv bashtaniv gorodiv u sadah Unikaye misc z gustim trav yanistim pokrivom a takozh dilyanok z intensivnim vipasom hudobi Aktivna lishe vden U spekotnij chas zustrichayetsya tilki vranci j pered zahodom soncya U seredini dnya tvarini hovayutsya vid speki u timchasovi pritulki pid kushami de napolovinu zarivayutsya u grunt u nori grizuniv abo vlasni nori Za den zdatna peremishatisya na vidstan vid 120 m do 2 km Na nich zarivayetsya u negliboki yamki inodi zalishayetsya na poverhni Harchuyetsya zdebilshogo roslinnistyu poyidaye takozh shodi silskogospodarskih kultur pshenici bavovni din kavuniv Zridka polyuye na zhukiv falang vkraj ridko na mishopodibnih U chervni koli vigoraye efemerna roslinnist cherepahi jdut u litnyu splyachku vikopuyuchi nori zavdovzhki do 1 m U pustelyah znikayut do kincya travnya ale v gorah abo na polivnih zemlyah poodinoki osobini traplyayutsya u chervni i navit lipni Pislya ryasnih doshiv cherepahi traplyayutsya na poverhni z lipnya po veresen Voseni znovu z yavlyayutsya naprikinci veresnya zhovtni Inodi osinnya aktivnist zberigayetsya ne bilshe 10 12 dniv Chasto zh litnya splyachka perehodit u zimovu Na zimu cherepahi pogliblyuyut nori do 2 m Mozhut zimuvati u zalishenih norah grizuniv na glibini 25 50 sm de temperatura gruntu dorivnyuye 6 10 S Cherepahi prokidayutsya navesni u berezni na pochatku kvitnya Stateva zrilist nastaye na 10 13 roci zhittya pri dovzhini karapaksa 11 sm Period rozmnozhennya trivaye z kincya bereznya do kincya travnya Z kvitnya po cherven 2 3 razi za sezon samicya vidkladaye po 1 6 ovalnih yayec vkritih biloyu vapnyanoyu shkaralupoyu Yih dovzhina dorivnyuye 37 60 mm shirina 24 37 mm vaga 15 30 g Vsogo za sezon samicya vidkladaye u serednomu vid 5 6 do 10 16 yayec Inkubacijnij period trivaye 80 110 dib Cherepashenyata syagayut 30 50 mm Voni zalishayutsya zimuvati u zemli z yavlyayuchis na poverhni navesni nastupnogo roku Vorogami cherepah osoblivo molodih ye varani lisici voroni hizhi ptahi Trivalist zhittya 30 rokiv RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivdennomu Kazahstani Turkmenistani Uzbekistani pivnichnomu j shidnomu Irani Afganistani pivnichno zahidnomu Kitayi peredgir yah Tadzhikistanu Kirgizstani ta pivnichnomu Pakistani PidvidiPrimitkiDzherelaFischer S amp Homuth M 2006 Virusinfektion bei Landschildkroten Reptilia Munster 11 1 56 63 Herz M amp Auer M 2007 Die Landschildkroten des Iran Steppenschildkroten in Persien Draco 8 32 56 60