Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лис корса к лисиця корсак корсак лисиця степова Vulpes corsac ссавець роду лисиць Vulpes родини псових Canidae що мешкає

Лисиця корсак

Лисиця корсак

Лис корса́к, лисиця корсак, корсак, лисиця степова (Vulpes corsac) — ссавець роду лисиць (Vulpes), родини псових (Canidae), що мешкає в степовій, напівпустельній та пустельній зоні Центральної Азії. В 2004 році корсаку надали охоронний статус найменшого ризику, хоча на степового лиса постійно ведеться полювання мисливцями та браконьєрами через його хутро, а численність корсаків кожен рік постійно варіюється. З 2009 року лиса корсака внесено до «Червоної книги України».

Корсак
image
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Caniformia)
Родина: Псові (Canidae)
Підродина: Caninae
Триба: Лисиці (Vulpini)
Рід: Лисиця (Vulpes)
Вид:
Корсак (V. corsac)
Біноміальна назва
Vulpes corsac
image
Розповсюдження корсака
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсак (значення).

Корсак менший за звичайну лисицю, в основному має сіро-жовте забарвлення. Дуже соціальні тварини. Незважаючи на свій розмір, можуть набирати таку ж швидкість як і вовки, але швидше втомлюються.

Поширення

Мешкає в степах і пустелях Азії та Південно-Східної Європи: в Афганістані, Китаї, Індії, Казахстані (більше 53% площі території: майже вся степова, напівпустельна і пустельна зона, часто зустрічається в лісостепу), Монголії, Пакистані, Туркменістані, Узбекистані, північному Кавказі, на берегах Каспійського моря, в південній частині Західного Сибіру.

В Україні цей вид відмічений у кількох східних областях, проте перевірені знахідки останніх 20 років стосуються переважно східних і північно-східних районів Луганщини . Зокрема після 2000 р. цей вид виявлено у заповіднику «Стрільцівський степ» (Міловський район) та в суміжних з них районах північно-східної частини Луганщини, а також у заповіднику «Провальський степ» (Свердловський район). Відмічено зв'язок переважної більшості знахідок в Україні з місцями поселення бабака («сурка степового»), старі нори якого, найімовірніше, корсак використовує для облаштування власних сховищ.

Нещодавно вид виявлений також на сході Дніпропетровської області, де його поширення припускалося раніше.

Морфологічні особливості

Від лисиці звичайної корсак відрізняється меншими розмірами тіла. Він дещо менший за песця, проте з довшими вухами. Характерною відмінністю також є світле піщано-вохристе забарвлення хутра. У нього, на відмінно від Vulpes vulpes, немає чорного кольору на тильних сторонах вушниць (вух) і на передніх поверхнях лап. Влітку хутро коротке, взимку — дуже пухнасте, густе та шовковисте. Влітку забарвлення має жовто-сірий, червонувато-жовто-сірий відтінок чи відтінок піску. Боки та живіт трохи світліші за інші частини тіла. Зимою хутро набуває більш тьмяного жовто-сірого кольору, а біля хребта з'являється світло сіра лінія вздовж всієї спини. Хвіст завжди доволі пухнастий, зазвичай сіро-бурий. Зверху набагато темніший, ніж знизу. Кінчик темний, майже чорний.

Корсак має широкі вилиці. Лапи довгі. Як і у інших лисиць, у корсака 42 невеликих зуба. Важить в середньому 2.5–5 кг. Довжина тіла — 50–60 см, хвоста — 25–35 см; висота в холці — 28–30 см. Точна тривалість життя невідома, але приблизно 12–14 років при житті в неволі.

Корсаки можуть користуватися різними звуками. В основному вони використовують звуки високого діапазону, але при обороні значно занижують його.

Харчування

Як і всі псові, корсак є всеїдною твариною, проте при потребі полює на інших тварин, які за розмірами не більше звичайного зайця та бабака. Влітку постійно полює на плазунів, комах, іноді на птахів. Полівки, , ховрахи, тушканчики — є основними представниками гризунів, які найчастіше ловить степовий лис. Потреба у воді незначна. Може доволі довго бути голодним (до 2 тижнів) і при цьому нормально підтримувати фізичний стан.

Взимку часто емігрує від своїх схованок, оскільки їжі стає доволі мало і це змушує корсака на тривалі пошуки. Іноді лисиці можуть навіть забігати в невеличкі міста. Особливо пошуки їжі довгі в районах, де випадає багато снігу, тому доволі часто лисиці так і гинуть в зимовий період, не змігши знайти собі харчів. Після важких холодних зим популяція корсаків сильно зменшується, часом навіть катастрофічно (в 10, іноді навіть в 100 разів).

Полює корсак поодинці, переважно в сутінках, але в неволі демонструє і денну активність. Володіє гарним нюхом, зором і слухом. Полюючи, він повільно йде або підкрадається проти вітру, зачувши плазуна чи гризуна. Може доволі довго переслідувати свою здобич.

До людей не надто боязкий і часто підпускає їх до себе. Але зачувши небезпеку, швидко ховається, а якщо схованок поблизу не трапляється — може прикинутись мертвим.

Спосіб життя

Корсаки живуть в норах. Частіше схованками їм служать покинуті нори бабаків, борсуків, інших лисиць. Можуть також розширювати покинуті домівки ховрахів. Власні нори риють доволі рідко, але часто перероблюють чужі під свій лад. Довжина нір в основному від 2,5 до 4,5 м. Виходів може налічуватися до 4, іноді 6. Часто можуть робити групові нори, хоча мешкати лише в одній із них. У своїх схованках відсиджуються у сильні морози та в спеку. Під час важких зимових днів можуть залишатися в норі протягом 2-3 днів. Перш ніж вийти із нори, корсак обережно визирає з неї, потім потроху вилазить і сідає біля неї, озираючись по сторонах, і лише потім повністю її покидає. У степових лисиць чудовий нюх і слух.

Корсак може розвивати швидкість до 40-50 км/год, а за день може пробігти до 15 км. Вони більш соціальні, ніж інші лисиці. Часто роблять собі корсачі міста, оскільки вони є родинними моногамними ссавцями. Взимку вони формують невеликі мисливські загони, які найчастіше складаються із сімейних пар та підрісших лисенят. Зазвичай мисливська територія однієї пари може досягати 35-40 км², іноді навіть до 100 км².

Основні вороги степової лисиці — це вовки та інші лисиці. Хоча корсак здатний бігати майже так само швидко, як і вовк, однак на відміну від вовка він недовго витримує такий бурхливий темп. Вже через чверть години він зменшує швидкість — і саме тоді вовк може його наздогнати. Лисиця — більш сильний і спритний опонент, що харчується тим же, чим і корсак, тому становить конкуренцію.

Продовження роду

Корсаки моногамні. Пари зберігаються на все життя, але якщо одна із лисиць гине, то інша знаходить собі нового партнера. За самицю можуть проходити доволі серйозні бої. Вступають у контакт із протилежною статтю лише у своїх схованках, в період січня-лютого. Вагітність триває близько 52 днів. В березні-квітні народжуються від 2 до 6 лисенят, хоча були випадки коли корсаки народжували і по 15 дитинчат.

Новонароджені покриті світло-бурим пушком і важать 50–80 г. Очі відкривають на 14–16 день, тоді ж і прорізаються зуби. За дитинчатами доглядають і виховують обоє батьків, хоча батько живе окремо від лисенят. Часто в норах можуть проживати багато паразитів, тому корсаки разом з дітьми міняють свої схованки по 2–3 рази, поки лисенята не підростуть. Ростуть дитинчата швидко: у віці 4–5 місяців досягають розмірів батьків. Рано відселяються, але біля матері знаходяться до осені. Взимку часто родина збирається в одній спільній норі, щоб разом підтримувати один одного як у теплі, так і у харчах. Статеве дозрівання настає в 9–10 місяців.

Цікаві факти

В України, власне у Приазов'ї є річка Корсак, що може розглядатися як зоотопонім, пов'язаний з колишнім ширшим поширенням на захід цього виду лисиць (такі дані наведено, зокрема, у Сокура, 1961).

2003 року при Луганському національному університеті (ЛНУ) створено еколого-туристичний клуб «Корсак», назва якого пов'язана з цим рідкісним видом ссавців. Клуб створено відомим дослідником східноукраїнської фауни Олександром Кондратенком. 2006 року екоклуб переріс у Лабораторію екології тварин та біогеографії «Корсак» ЛНУ.

Підвиди

Галерея

  • image
  • image
    Корсаки в
  • image
  • image
  • image
  • image
    Лис звичайний та корсак позіхають

Див. також

Джерела в інтернеті

  • Боровик Е. Н. Корсак Vulpes corsac (Carnivora, Canidae) на территории Украины // Вестник зоологии. — 2002. — Том 36, № 2. — С. 95-96. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • http://redbook-ua.org/item/vulpes-corsa-linnaeus/
  • Боровик Є., Загороднюк І. Пропозиції щодо хижих та унгулят у Бернських списках // Ссавці України під охороною Бернської конвенції. — Київ, 1999. — С. 198–200. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 2).
  • Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008а. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9).

Примітки

  1. Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 171.
  2. Загороднюк, І. В., Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5–30.
  3. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 198.
  4. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 28.
  5. Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 141.
  6. . redbook-ua.org. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28 травня 2014.


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lis korsa k lisicya korsak korsak lisicya stepova Vulpes corsac ssavec rodu lisic Vulpes rodini psovih Canidae sho meshkaye v stepovij napivpustelnij ta pustelnij zoni Centralnoyi Aziyi V 2004 roci korsaku nadali ohoronnij status najmenshogo riziku hocha na stepovogo lisa postijno vedetsya polyuvannya mislivcyami ta brakonyerami cherez jogo hutro a chislennist korsakiv kozhen rik postijno variyuyetsya Z 2009 roku lisa korsaka vneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Korsak Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Psovidi Caniformia Rodina Psovi Canidae Pidrodina Caninae Triba Lisici Vulpini Rid Lisicya Vulpes Vid Korsak V corsac Binomialna nazva Vulpes corsac Linnaeus 1768 Rozpovsyudzhennya korsaka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korsak znachennya Korsak menshij za zvichajnu lisicyu v osnovnomu maye siro zhovte zabarvlennya Duzhe socialni tvarini Nezvazhayuchi na svij rozmir mozhut nabirati taku zh shvidkist yak i vovki ale shvidshe vtomlyuyutsya PoshirennyaMeshkaye v stepah i pustelyah Aziyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi v Afganistani Kitayi Indiyi Kazahstani bilshe 53 ploshi teritoriyi majzhe vsya stepova napivpustelna i pustelna zona chasto zustrichayetsya v lisostepu Mongoliyi Pakistani Turkmenistani Uzbekistani pivnichnomu Kavkazi na beregah Kaspijskogo morya v pivdennij chastini Zahidnogo Sibiru V Ukrayini cej vid vidmichenij u kilkoh shidnih oblastyah prote perevireni znahidki ostannih 20 rokiv stosuyutsya perevazhno shidnih i pivnichno shidnih rajoniv Luganshini Zokrema pislya 2000 r cej vid viyavleno u zapovidniku Strilcivskij step Milovskij rajon ta v sumizhnih z nih rajonah pivnichno shidnoyi chastini Luganshini a takozh u zapovidniku Provalskij step Sverdlovskij rajon Vidmicheno zv yazok perevazhnoyi bilshosti znahidok v Ukrayini z miscyami poselennya babaka surka stepovogo stari nori yakogo najimovirnishe korsak vikoristovuye dlya oblashtuvannya vlasnih shovish Neshodavno vid viyavlenij takozh na shodi Dnipropetrovskoyi oblasti de jogo poshirennya pripuskalosya ranishe Morfologichni osoblivostiVid lisici zvichajnoyi korsak vidriznyayetsya menshimi rozmirami tila Vin desho menshij za pescya prote z dovshimi vuhami Harakternoyu vidminnistyu takozh ye svitle pishano vohriste zabarvlennya hutra U nogo na vidminno vid Vulpes vulpes nemaye chornogo koloru na tilnih storonah vushnic vuh i na perednih poverhnyah lap Vlitku hutro korotke vzimku duzhe puhnaste guste ta shovkoviste Vlitku zabarvlennya maye zhovto sirij chervonuvato zhovto sirij vidtinok chi vidtinok pisku Boki ta zhivit trohi svitlishi za inshi chastini tila Zimoyu hutro nabuvaye bilsh tmyanogo zhovto sirogo koloru a bilya hrebta z yavlyayetsya svitlo sira liniya vzdovzh vsiyeyi spini Hvist zavzhdi dovoli puhnastij zazvichaj siro burij Zverhu nabagato temnishij nizh znizu Kinchik temnij majzhe chornij Korsak maye shiroki vilici Lapi dovgi Yak i u inshih lisic u korsaka 42 nevelikih zuba Vazhit v serednomu 2 5 5 kg Dovzhina tila 50 60 sm hvosta 25 35 sm visota v holci 28 30 sm Tochna trivalist zhittya nevidoma ale priblizno 12 14 rokiv pri zhitti v nevoli Korsaki mozhut koristuvatisya riznimi zvukami V osnovnomu voni vikoristovuyut zvuki visokogo diapazonu ale pri oboroni znachno zanizhuyut jogo HarchuvannyaYak i vsi psovi korsak ye vseyidnoyu tvarinoyu prote pri potrebi polyuye na inshih tvarin yaki za rozmirami ne bilshe zvichajnogo zajcya ta babaka Vlitku postijno polyuye na plazuniv komah inodi na ptahiv Polivki hovrahi tushkanchiki ye osnovnimi predstavnikami grizuniv yaki najchastishe lovit stepovij lis Potreba u vodi neznachna Mozhe dovoli dovgo buti golodnim do 2 tizhniv i pri comu normalno pidtrimuvati fizichnij stan Vzimku chasto emigruye vid svoyih shovanok oskilki yizhi staye dovoli malo i ce zmushuye korsaka na trivali poshuki Inodi lisici mozhut navit zabigati v nevelichki mista Osoblivo poshuki yizhi dovgi v rajonah de vipadaye bagato snigu tomu dovoli chasto lisici tak i ginut v zimovij period ne zmigshi znajti sobi harchiv Pislya vazhkih holodnih zim populyaciya korsakiv silno zmenshuyetsya chasom navit katastrofichno v 10 inodi navit v 100 raziv Polyuye korsak poodinci perevazhno v sutinkah ale v nevoli demonstruye i dennu aktivnist Volodiye garnim nyuhom zorom i sluhom Polyuyuchi vin povilno jde abo pidkradayetsya proti vitru zachuvshi plazuna chi grizuna Mozhe dovoli dovgo peresliduvati svoyu zdobich Do lyudej ne nadto boyazkij i chasto pidpuskaye yih do sebe Ale zachuvshi nebezpeku shvidko hovayetsya a yaksho shovanok poblizu ne traplyayetsya mozhe prikinutis mertvim Sposib zhittyaKorsaki zhivut v norah Chastishe shovankami yim sluzhat pokinuti nori babakiv borsukiv inshih lisic Mozhut takozh rozshiryuvati pokinuti domivki hovrahiv Vlasni nori riyut dovoli ridko ale chasto pereroblyuyut chuzhi pid svij lad Dovzhina nir v osnovnomu vid 2 5 do 4 5 m Vihodiv mozhe nalichuvatisya do 4 inodi 6 Chasto mozhut robiti grupovi nori hocha meshkati lishe v odnij iz nih U svoyih shovankah vidsidzhuyutsya u silni morozi ta v speku Pid chas vazhkih zimovih dniv mozhut zalishatisya v nori protyagom 2 3 dniv Persh nizh vijti iz nori korsak oberezhno viziraye z neyi potim potrohu vilazit i sidaye bilya neyi ozirayuchis po storonah i lishe potim povnistyu yiyi pokidaye U stepovih lisic chudovij nyuh i sluh Korsak mozhe rozvivati shvidkist do 40 50 km god a za den mozhe probigti do 15 km Voni bilsh socialni nizh inshi lisici Chasto roblyat sobi korsachi mista oskilki voni ye rodinnimi monogamnimi ssavcyami Vzimku voni formuyut neveliki mislivski zagoni yaki najchastishe skladayutsya iz simejnih par ta pidrisshih lisenyat Zazvichaj mislivska teritoriya odniyeyi pari mozhe dosyagati 35 40 km inodi navit do 100 km Osnovni vorogi stepovoyi lisici ce vovki ta inshi lisici Hocha korsak zdatnij bigati majzhe tak samo shvidko yak i vovk odnak na vidminu vid vovka vin nedovgo vitrimuye takij burhlivij temp Vzhe cherez chvert godini vin zmenshuye shvidkist i same todi vovk mozhe jogo nazdognati Lisicya bilsh silnij i spritnij oponent sho harchuyetsya tim zhe chim i korsak tomu stanovit konkurenciyu Prodovzhennya roduKorsaki monogamni Pari zberigayutsya na vse zhittya ale yaksho odna iz lisic gine to insha znahodit sobi novogo partnera Za samicyu mozhut prohoditi dovoli serjozni boyi Vstupayut u kontakt iz protilezhnoyu stattyu lishe u svoyih shovankah v period sichnya lyutogo Vagitnist trivaye blizko 52 dniv V berezni kvitni narodzhuyutsya vid 2 do 6 lisenyat hocha buli vipadki koli korsaki narodzhuvali i po 15 ditinchat Novonarodzheni pokriti svitlo burim pushkom i vazhat 50 80 g Ochi vidkrivayut na 14 16 den todi zh i prorizayutsya zubi Za ditinchatami doglyadayut i vihovuyut oboye batkiv hocha batko zhive okremo vid lisenyat Chasto v norah mozhut prozhivati bagato parazitiv tomu korsaki razom z ditmi minyayut svoyi shovanki po 2 3 razi poki lisenyata ne pidrostut Rostut ditinchata shvidko u vici 4 5 misyaciv dosyagayut rozmiriv batkiv Rano vidselyayutsya ale bilya materi znahodyatsya do oseni Vzimku chasto rodina zbirayetsya v odnij spilnij nori shob razom pidtrimuvati odin odnogo yak u tepli tak i u harchah Stateve dozrivannya nastaye v 9 10 misyaciv Cikavi faktiV Ukrayini vlasne u Priazov yi ye richka Korsak sho mozhe rozglyadatisya yak zootoponim pov yazanij z kolishnim shirshim poshirennyam na zahid cogo vidu lisic taki dani navedeno zokrema u Sokura 1961 2003 roku pri Luganskomu nacionalnomu universiteti LNU stvoreno ekologo turistichnij klub Korsak nazva yakogo pov yazana z cim ridkisnim vidom ssavciv Klub stvoreno vidomim doslidnikom shidnoukrayinskoyi fauni Oleksandrom Kondratenkom 2006 roku ekoklub pereris u Laboratoriyu ekologiyi tvarin ta biogeografiyi Korsak LNU PidvidiVulpes corsac corsac pivnichnij Kazahstan ta pivdennij Sibir Vulpes corsac kalmykorum pivnichnij Uzbekistan Kavkaz Vulpes corsac turkmenicus pivdennij Uzbekistan Turkmenistan Kitaj Mongoliya ta prilyagayuchi rajoni GalereyaKorsaki v Lis zvichajnij ta korsak pozihayutDiv takozhLis amerikanskijDzherela v internetiBorovik E N Korsak Vulpes corsac Carnivora Canidae na territorii Ukrainy Vestnik zoologii 2002 Tom 36 2 S 95 96 6 bereznya 2016 u Wayback Machine http redbook ua org item vulpes corsa linnaeus Borovik Ye Zagorodnyuk I Propoziciyi shodo hizhih ta ungulyat u Bernskih spiskah Ssavci Ukrayini pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Kiyiv 1999 S 198 200 Praci Teriologichnoyi Shkoli Vip 2 Zagorodnyuk I Korobchenko M Raritetna teriofauna shidnoyi Ukrayini yiyi sklad i poshirennya ridkisnih vidiv Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Lugansk 2008a S 107 156 Praci Teriologichnoyi shkoli Vip 9 PrimitkiReshetilo O Zoogeografiya navch posib Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 S 171 Zagorodnyuk I V Yemelyanov I G Taksonomiya i nomenklatura ssavciv Ukrayini Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2012 Vip 10 S 5 30 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 198 Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 28 Reshetilo O Zoogeografiya navch posib Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 S 141 redbook ua org Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 28 travnya 2014 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ