Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Стрільці́вський степ» — відділення Луганського природного заповіднику. Знаходиться біля села Криничне Великоцької сільради на території Міловського району Луганської області. Площа 1036,5 га. Заснований як заповідник у 1948 році для збереження решток Старобільських різнотравно-типчаково-ковилових степів та дикої степової фауни. «Стрільцівський степ» — цінна пам'ятка природи, де протягом ряду років ведуться стаціонарні дослідження степової рослинності (динаміка, продуктивність, хімічні і екологічні взаємини між рослинами та ін.). Степ є також базою, де студенти проходять виробничу і переддипломну практику.
 | |
| 49°17′59″ пн. ш. 40°05′46″ сх. д. / 49.29972222224977685° пн. ш. 40.096111111138775° сх. д.Координати: 49°17′59″ пн. ш. 40°05′46″ сх. д. / 49.29972222224977685° пн. ш. 40.096111111138775° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Міловський район, Луганська область, Україна |
| Найближче місто | Великоцьк |
| Площа | 1036,5 га |
| Засновано | 1948 |
| Оператор | Національна академія наук України |
  Стрільцівський степ (Україна) | |
 Стрільцівський степ у Вікісховищі | |
Історія
У 1923 р. згідно з клопотанням директорів Старобільських кінних заводів та за підтримки професора Віктора Аверіна ділянку Стрільцівського степу площею 494 га в околицях с. Криничне було оголошено заказником місцевого значення. Метою створення заказника було збереження популяції бабака степового. У березні 1947 р. заказнику був наданий статус республіканського.
В 1961 р. ділянку було передано до складу Українського державного степового заповідника АН УРСР (Донецька область), а в 1968 р. вона разом із Станично-Луганським відділенням увійшла до складу новоствореного Луганського державного заповідника АН УРСР. У 2004 р. територія відділення була розширена на 514,45 га за рахунок земель запасу, що знаходилися у віданні Великоцької та Стрільцівської сільських рад та населеного пункту Криничне. Сьогодні площа заповідної ділянки становить 1036,52 га.
Геологія і клімат
Згідно з фізико-географічним районуванням України, «Стрільцівський степ» розміщений у Придонецькому районі Айдарської підобласті Старобільської схилово-височинної області і характеризується північностеповими ландшафтами, де поєднуються вододільно-хвилясті, яристо-балкові, надзаплавно-терасові і заплавні місцевості.
У ґрунтовому покриві переважають звичайні чорноземи із вмістом гумусу від 5 до 7 %.
Клімат тут континентальний: середньорічна температура повітря становить +7°С, у найхолодніший місяць (січень) середня температура становить −9°С, у найтепліші місяці (червень, липень) — +20°С, максимальна — +34°С. Зима холодна, з неглибоким сніговим покривом (10-20 см). Весна тривала, прохолодна, з частими заморозками. Літо сухе й жарке. Температура вища за +10°С триває 160—175 днів. Наприкінці весни і влітку часто бувають суховії. Середньорічна кількість опадів становить 380—400 мм, у посушливі роки — 250—300 мм. ландшафти заповідної території на 100 % складаються зі степів.
Флора
Флора налічує 673 види судинних рослин, 25 видів мохоподібних, 78 зелених водоростей, а також тут виявлено 150 видів грибів. Переважають злаки: ковили, костриці, стоколоси, тонконоги. Росте до 200 видів кормових рослин, близько 50 ефіроолійних, понад 60 видів лікарських, дуже багато декоративних — гвоздики, дзвоники, ковили, незабудки, конюшини, чина, шавлії, мигдаль степовий, та ін. Тут зареєстровано 107 ендемічних видів рослин: , , смілка дніпровська, , кермек перетинчастий, фіалка двозначна, дворядник крейдяний, перстач пісковий, , , і ін. Із «червонокнижних» видів, яких тут нараховується 25 видів, зростають: печериця таблитчаста, пирій ковилолистий, ковила шорстка, дніпровська, пухнастолиста, відокремлена, найкрасивіша, Лессінга, пірчаста, вузьколиста, українська, Залеського, тюльпан змієлистий та ін.
Фауна
У межах цього заповідного об'єкту зареєстровано 47 видів ссавців, 190 — птахів, 7 — плазунів, 6 видів земноводних. Із безхребетних найбільшим різноманіттям відрізняються комахи — їх тут відмічено близько 1100 видів.
До віднесено 13 видів тварин, до Червоної книги України — 62 види, до Додатку ІІ Бернської конвенції — 156 видів. Із «червонокнижних» у заповіднику мешкають такі види тварин, як мишівка темна та мишівка донська, тушкан великий, їжак вухатий, тхір степовий, полоз чотирисмугий,вівсянка чорноголова, дрофа, казарка червоновола , а також багато видів рідкісних комах.
Особливої уваги заслуговує бабак степовий. Колись він мешкав майже на всіх рівнинах Європи. Нині його популяція на сході України налічує лише кілька тисяч особин. Чисельність виду скоротилася через розорювання земель і надмірне добування мисливцями. З бабаком пов'язана екологія багатьох тварин степу: в його норах оселяється їжак вухатий, влаштовує виводкові гнізда огар, знаходить сховище гадюка степова.
У заповідному степу досить різноманітний світ пернатих. Навесні тут багато різних видів жайворонків. У заростях кущів трапляються перепілки, куріпки, фазани, пастушки, деркачі. На відкритих місцях можна побачити лежня, чайку, сивку золотисту, кроншнепа великого. Через малі розміри заповідного степу у ньому не можуть селитися такі види, як дрофа, хохітва, журавель степовий, втім вони з'являються тут під час перельотів. Із хижих птахів у степу є звичайними луні, боривітер звичайний, кібчик, канюк звичайний, шуліка чорний, осоїд та ін. Під час перельоту на деякий час тут затримуються беркут, могильник, орлан-білохвіст, змієїд.
Галерея
-
![image]()
Мигдаль степовий -
![image]()
Ковила -
![image]()
Вид на заплаву річки Черепаха
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Джерела
- О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012. — PDF. [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
- Про заповідник на сайті «Україна Інкогніта». [Архівовано 11 червня 2013 у WebCite]
- Сторінка Стрільцівського степу [ 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Луганського природного заповідника.
- http://www.botany.kiev.ua/doc/zap_1.pdf [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strilci vskij step viddilennya Luganskogo prirodnogo zapovidniku Znahoditsya bilya sela Krinichne Velikockoyi silradi na teritoriyi Milovskogo rajonu Luganskoyi oblasti Plosha 1036 5 ga Zasnovanij yak zapovidnik u 1948 roci dlya zberezhennya reshtok Starobilskih riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv ta dikoyi stepovoyi fauni Strilcivskij step cinna pam yatka prirodi de protyagom ryadu rokiv vedutsya stacionarni doslidzhennya stepovoyi roslinnosti dinamika produktivnist himichni i ekologichni vzayemini mizh roslinami ta in Step ye takozh bazoyu de studenti prohodyat virobnichu i pereddiplomnu praktiku Strilcivskij step49 17 59 pn sh 40 05 46 sh d 49 29972222224977685 pn sh 40 096111111138775 sh d 49 29972222224977685 40 096111111138775 Koordinati 49 17 59 pn sh 40 05 46 sh d 49 29972222224977685 pn sh 40 096111111138775 sh d 49 29972222224977685 40 096111111138775Krayina UkrayinaRoztashuvannya Milovskij rajon Luganska oblast UkrayinaNajblizhche misto VelikockPlosha 1036 5 gaZasnovano 1948Operator Nacionalna akademiya nauk UkrayiniStrilcivskij step Ukrayina Strilcivskij step u VikishovishiIstoriyaU 1923 r zgidno z klopotannyam direktoriv Starobilskih kinnih zavodiv ta za pidtrimki profesora Viktora Averina dilyanku Strilcivskogo stepu plosheyu 494 ga v okolicyah s Krinichne bulo ogolosheno zakaznikom miscevogo znachennya Metoyu stvorennya zakaznika bulo zberezhennya populyaciyi babaka stepovogo U berezni 1947 r zakazniku buv nadanij status respublikanskogo V 1961 r dilyanku bulo peredano do skladu Ukrayinskogo derzhavnogo stepovogo zapovidnika AN URSR Donecka oblast a v 1968 r vona razom iz Stanichno Luganskim viddilennyam uvijshla do skladu novostvorenogo Luganskogo derzhavnogo zapovidnika AN URSR U 2004 r teritoriya viddilennya bula rozshirena na 514 45 ga za rahunok zemel zapasu sho znahodilisya u vidanni Velikockoyi ta Strilcivskoyi silskih rad ta naselenogo punktu Krinichne Sogodni plosha zapovidnoyi dilyanki stanovit 1036 52 ga Geologiya i klimatZahid soncya v Strilcivskomu stepu poblizu sela Velikock Zgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini Strilcivskij step rozmishenij u Pridoneckomu rajoni Ajdarskoyi pidoblasti Starobilskoyi shilovo visochinnoyi oblasti i harakterizuyetsya pivnichnostepovimi landshaftami de poyednuyutsya vododilno hvilyasti yaristo balkovi nadzaplavno terasovi i zaplavni miscevosti U gruntovomu pokrivi perevazhayut zvichajni chornozemi iz vmistom gumusu vid 5 do 7 Klimat tut kontinentalnij serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 S u najholodnishij misyac sichen serednya temperatura stanovit 9 S u najteplishi misyaci cherven lipen 20 S maksimalna 34 S Zima holodna z neglibokim snigovim pokrivom 10 20 sm Vesna trivala proholodna z chastimi zamorozkami Lito suhe j zharke Temperatura visha za 10 S trivaye 160 175 dniv Naprikinci vesni i vlitku chasto buvayut suhoviyi Serednorichna kilkist opadiv stanovit 380 400 mm u posushlivi roki 250 300 mm landshafti zapovidnoyi teritoriyi na 100 skladayutsya zi stepiv FloraFlora nalichuye 673 vidi sudinnih roslin 25 vidiv mohopodibnih 78 zelenih vodorostej a takozh tut viyavleno 150 vidiv gribiv Perevazhayut zlaki kovili kostrici stokolosi tonkonogi Roste do 200 vidiv kormovih roslin blizko 50 efiroolijnih ponad 60 vidiv likarskih duzhe bagato dekorativnih gvozdiki dzvoniki kovili nezabudki konyushini china shavliyi migdal stepovij ta in Tut zareyestrovano 107 endemichnih vidiv roslin smilka dniprovska kermek peretinchastij fialka dvoznachna dvoryadnik krejdyanij perstach piskovij i in Iz chervonoknizhnih vidiv yakih tut narahovuyetsya 25 vidiv zrostayut pechericya tablitchasta pirij kovilolistij kovila shorstka dniprovska puhnastolista vidokremlena najkrasivisha Lessinga pirchasta vuzkolista ukrayinska Zaleskogo tyulpan zmiyelistij ta in FaunaMidyanka zvichajna na teritoriyi zapovidnika U mezhah cogo zapovidnogo ob yektu zareyestrovano 47 vidiv ssavciv 190 ptahiv 7 plazuniv 6 vidiv zemnovodnih Iz bezhrebetnih najbilshim riznomanittyam vidriznyayutsya komahi yih tut vidmicheno blizko 1100 vidiv Do vidneseno 13 vidiv tvarin do Chervonoyi knigi Ukrayini 62 vidi do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi 156 vidiv Iz chervonoknizhnih u zapovidniku meshkayut taki vidi tvarin yak mishivka temna ta mishivka donska tushkan velikij yizhak vuhatij thir stepovij poloz chotirismugij vivsyanka chornogolova drofa kazarka chervonovola a takozh bagato vidiv ridkisnih komah Osoblivoyi uvagi zaslugovuye babak stepovij Kolis vin meshkav majzhe na vsih rivninah Yevropi Nini jogo populyaciya na shodi Ukrayini nalichuye lishe kilka tisyach osobin Chiselnist vidu skorotilasya cherez rozoryuvannya zemel i nadmirne dobuvannya mislivcyami Z babakom pov yazana ekologiya bagatoh tvarin stepu v jogo norah oselyayetsya yizhak vuhatij vlashtovuye vivodkovi gnizda ogar znahodit shovishe gadyuka stepova U zapovidnomu stepu dosit riznomanitnij svit pernatih Navesni tut bagato riznih vidiv zhajvoronkiv U zarostyah kushiv traplyayutsya perepilki kuripki fazani pastushki derkachi Na vidkritih miscyah mozhna pobachiti lezhnya chajku sivku zolotistu kronshnepa velikogo Cherez mali rozmiri zapovidnogo stepu u nomu ne mozhut selitisya taki vidi yak drofa hohitva zhuravel stepovij vtim voni z yavlyayutsya tut pid chas perelotiv Iz hizhih ptahiv u stepu ye zvichajnimi luni boriviter zvichajnij kibchik kanyuk zvichajnij shulika chornij osoyid ta in Pid chas perelotu na deyakij chas tut zatrimuyutsya berkut mogilnik orlan bilohvist zmiyeyid GalereyaMigdal stepovij Kovila Vid na zaplavu richki CherepahaDiv takozhStanichno Luganskij zapovidnik Provalskij step Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 DzherelaO Vasilyuk I Balashov M Krivohizha G Kolomicev Landshaftnij sklad prirodno zapovidnogo fondu Luganskoyi oblasti Zapovidna sprava v Ukrayini Tom 18 Vip 1 2 2012 PDF 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaPro zapovidnik na sajti Ukrayina Inkognita Arhivovano 11 chervnya 2013 u WebCite Storinka Strilcivskogo stepu 10 veresnya 2017 u Wayback Machine na sajti Luganskogo prirodnogo zapovidnika http www botany kiev ua doc zap 1 pdf 23 zhovtnya 2015 u Wayback Machine