Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ковила́ Зале́ського (Stipa zalesskii) — багаторічна рослина родини тонконогових, один з найтиповіших злаків азійських степів, який після розорювання цілинних ділянок став рідкісним. Вид занесений до Європейського Червоного списку, Червоних книг України та Росії.
| Ковила Залеського | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Ковила (Stipa) |
| Вид: | Ковила Залеського (S. zalesskii) |
| Біноміальна назва | |
| Stipa zalesskii | |
Опис
Трав'яниста рослина 30-80 см заввишки, яка утворює щільні дернини, . Стебла голі. Листки завширшки 0,4-1 мм, тонкі, щетиноподібнозгорнуті, з обох боків густо вкриті сосочками, шипиками та щетинками. Язички тризубчасті, війчасті, завдовжки 0,8-2 мм. Суцвіття — нещільна волоть, що складається з 4-6 одноквіткових колосків. Колоскові луски вузькі, ланцетні. Нижні квіткові луски при основі опушені, завдовжки 16-20 мм. Білопірчастий остюк 20-35 см завдовжки, темно-коричневий, двічіколінчато-зігнутий, біля основи голий та спірально закручений, у верхній частині вкритий щетинками 2-5 мм завдовжки.
Екологія
Рослина світлолюбна, жаро- та посухостійка. Зростає на плакорах та пологих степових схилах, де віддає перевагу звичайним середньо- та малогумусним чорноземам. На крутіших схилах та їхніх перегинах росте на еродованих чорноземах з виходами на поверхню кам'янистих порід. Екотопи виявляють трохи підвищену карбонатність ґрунтів і відносно вищу континентальність клімату. Ковила Залеського є типовим компонентом ковилових, типчаково-ковилових та полиново-ковилових степів, причому на півдні степової зони цей вид нерідко виступає едифікатором. На заході та півночі ареалу, де вологість ґрунтів вища за оптимальну, ця ковила зростає на відслоненнях гірських порід: крейди, мергелю та вапняку. Крім того, цей вид може траплятися на солонцях.
В умовах надмірних пасовищних навантажень та частих палів вид одним із перших зникає з травостою, але доволі швидко поновлюється за умови помірного випасання худоби і зберігає свої позиції, але пізніше витісняється караганою кущовою.
Розмножується виключно насіннєвим способом. Квітне у травні-липні, плодоносить у червні-липні. Плодоношення зазвичай рясне, проте в посушливі роки насіння може не зав'язуватись навіть попри факультативну клейстогамію. Як запилення, так і поширення насіння відбувається за допомогою вітру.
Поширення
На заході ареал охоплює південь Східної Європи, зокрема, Словаччину, Румунію, Молдову, Україну, проте європейські популяції ковили Залеського відносно нечисленні. Далі на схід ареал охоплює південні райони європейської частини Росії, Уралу, Сибіру, весь Казахстан і сягає заходу Китаю. Північна межа поширення пролягає через верхів'я Обі та Єнісею, включно із нижнім та середнім поясом Алтайських гір та Західних Саян, південна тягнеться широкою смугою через Північний Кавказ, Центральну Азію, Джунгарію та захід Монголії. Найбільшу щільність популяцій цього виду спостерігають на теренах Казахстану.
В межах України ковила Залеського поширена переважно у Східному Приазов'ї і басейні Сіверського Донця (Донецька і Луганська області). Нечисленні осередки виявлені в Криму.
Значення і статус виду
Ковила Залеського є ценозоформуючою рослиною і навіть на західній межі ареалу здатна домінувати в трав'яному покрові за умови низького антропогенного навантаження. Як помітний компонент степових угруповань вона охороняється у декількох заказниках місцевого значення, Українському степовому та Луганському заповіднику (філії «Провальський степ» і «Стрільцівський степ»). Культивується у Донецькому ботанічному саду. За межами України охоронні заходи щодо цього виду здійснюються у Росії.
Для збільшення чисельності необхідно запобігати будь-яким змінам ландшафту (залісненню, розорюванню), регулювати антропогенне навантаження, особливо витоптування і збирання рослин для букетів, випасання худоби, причому слід зважати, що найбільшої шкоди цьому виду наносять вівці та кози.
Ковила Залеського є кормовою рослиною, яку добре поїдають коні та вівці, завдяки щільним дернинам вона запобігає руйнації пасовищ. Цей вид також можна використовувати в декоративному садівництві.
Синоніми
|
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 Січня 2020. Процитовано 26 Жовтня 2014.
Посилання
- Ковила Залеського [ 26 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Перевірено 13 вересня 2015 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kovila Zale skogo Stipa zalesskii bagatorichna roslina rodini tonkonogovih odin z najtipovishih zlakiv azijskih stepiv yakij pislya rozoryuvannya cilinnih dilyanok stav ridkisnim Vid zanesenij do Yevropejskogo Chervonogo spisku Chervonih knig Ukrayini ta Rosiyi Kovila ZaleskogoBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kovila Stipa Vid Kovila Zaleskogo S zalesskii Binomialna nazvaStipa zalesskiiOpisTrav yanista roslina 30 80 sm zavvishki yaka utvoryuye shilni dernini Stebla goli Listki zavshirshki 0 4 1 mm tonki shetinopodibnozgornuti z oboh bokiv gusto vkriti sosochkami shipikami ta shetinkami Yazichki trizubchasti vijchasti zavdovzhki 0 8 2 mm Sucvittya neshilna volot sho skladayetsya z 4 6 odnokvitkovih koloskiv Koloskovi luski vuzki lancetni Nizhni kvitkovi luski pri osnovi opusheni zavdovzhki 16 20 mm Bilopirchastij ostyuk 20 35 sm zavdovzhki temno korichnevij dvichikolinchato zignutij bilya osnovi golij ta spiralno zakruchenij u verhnij chastini vkritij shetinkami 2 5 mm zavdovzhki EkologiyaRoslina svitlolyubna zharo ta posuhostijka Zrostaye na plakorah ta pologih stepovih shilah de viddaye perevagu zvichajnim seredno ta malogumusnim chornozemam Na krutishih shilah ta yihnih pereginah roste na erodovanih chornozemah z vihodami na poverhnyu kam yanistih porid Ekotopi viyavlyayut trohi pidvishenu karbonatnist gruntiv i vidnosno vishu kontinentalnist klimatu Kovila Zaleskogo ye tipovim komponentom kovilovih tipchakovo kovilovih ta polinovo kovilovih stepiv prichomu na pivdni stepovoyi zoni cej vid neridko vistupaye edifikatorom Na zahodi ta pivnochi arealu de vologist gruntiv visha za optimalnu cya kovila zrostaye na vidslonennyah girskih porid krejdi mergelyu ta vapnyaku Krim togo cej vid mozhe traplyatisya na soloncyah V umovah nadmirnih pasovishnih navantazhen ta chastih paliv vid odnim iz pershih znikaye z travostoyu ale dovoli shvidko ponovlyuyetsya za umovi pomirnogo vipasannya hudobi i zberigaye svoyi poziciyi ale piznishe vitisnyayetsya karaganoyu kushovoyu Rozmnozhuyetsya viklyuchno nasinnyevim sposobom Kvitne u travni lipni plodonosit u chervni lipni Plodonoshennya zazvichaj ryasne prote v posushlivi roki nasinnya mozhe ne zav yazuvatis navit popri fakultativnu klejstogamiyu Yak zapilennya tak i poshirennya nasinnya vidbuvayetsya za dopomogoyu vitru PoshirennyaNa zahodi areal ohoplyuye pivden Shidnoyi Yevropi zokrema Slovachchinu Rumuniyu Moldovu Ukrayinu prote yevropejski populyaciyi kovili Zaleskogo vidnosno nechislenni Dali na shid areal ohoplyuye pivdenni rajoni yevropejskoyi chastini Rosiyi Uralu Sibiru ves Kazahstan i syagaye zahodu Kitayu Pivnichna mezha poshirennya prolyagaye cherez verhiv ya Obi ta Yeniseyu vklyuchno iz nizhnim ta serednim poyasom Altajskih gir ta Zahidnih Sayan pivdenna tyagnetsya shirokoyu smugoyu cherez Pivnichnij Kavkaz Centralnu Aziyu Dzhungariyu ta zahid Mongoliyi Najbilshu shilnist populyacij cogo vidu sposterigayut na terenah Kazahstanu V mezhah Ukrayini kovila Zaleskogo poshirena perevazhno u Shidnomu Priazov yi i basejni Siverskogo Doncya Donecka i Luganska oblasti Nechislenni oseredki viyavleni v Krimu Znachennya i status viduKovila Zaleskogo ye cenozoformuyuchoyu roslinoyu i navit na zahidnij mezhi arealu zdatna dominuvati v trav yanomu pokrovi za umovi nizkogo antropogennogo navantazhennya Yak pomitnij komponent stepovih ugrupovan vona ohoronyayetsya u dekilkoh zakaznikah miscevogo znachennya Ukrayinskomu stepovomu ta Luganskomu zapovidniku filiyi Provalskij step i Strilcivskij step Kultivuyetsya u Doneckomu botanichnomu sadu Za mezhami Ukrayini ohoronni zahodi shodo cogo vidu zdijsnyuyutsya u Rosiyi Dlya zbilshennya chiselnosti neobhidno zapobigati bud yakim zminam landshaftu zalisnennyu rozoryuvannyu regulyuvati antropogenne navantazhennya osoblivo vitoptuvannya i zbirannya roslin dlya buketiv vipasannya hudobi prichomu slid zvazhati sho najbilshoyi shkodi comu vidu nanosyat vivci ta kozi Kovila Zaleskogo ye kormovoyu roslinoyu yaku dobre poyidayut koni ta vivci zavdyaki shilnim derninam vona zapobigaye rujnaciyi pasovish Cej vid takozh mozhna vikoristovuvati v dekorativnomu sadivnictvi SinonimiStipa canescens P A Smirn ex Roshev Stipa dobrogensis Prodan Stipa glabrata P A Smirn Stipa iljinii Roshev Stipa krascheninnikowii Roshev Stipa maeotica Klokov amp Osychnyuk Stipa pennata subsp zalesskii Wilensky Freitag Stipa rubens P A Smirn Stipa rubentiformis P A Smirn Stipa smirnovii Martinovsky Stipa turcomanica P A Smirn Stipa ucrainica P A Smirn Stipa zalesskii subsp canescens P A Smirn Tzvelev Stipa zalesskii var glabrata P A Smirn Tzvelev Stipa zalesskii var iljinii Roshev Tzvelev Stipa zalesskii var maeotica Klokov Tzvelev Stipa zalesskii var rubens P A Smirn Tzvelev Stipa zalesskii subsp turcomanica P A Smirn Tzvelev Stipa zalesskii subsp ucrainica P A Smirn TzvelevPrimitki Arhiv originalu za 27 Sichnya 2020 Procitovano 26 Zhovtnya 2014 PosilannyaKovila Zaleskogo 26 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine u Chervonij knizi Ukrayini Perevireno 13 veresnya 2015 r