Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прова́льський степ — відділення Луганського природного заповіднику, розташоване біля села Провалля Довжанського району. Складається з двох ділянок (урочищ): Калинівської (299,61 га) і Грушевської (287,89 га). Екосистеми Провальського степу практично зруйновані у ході російської збройної агресії проти України (2014—2016).
 | |
| 48°09′01″ пн. ш. 39°51′29″ сх. д. / 48.150347220027775563° пн. ш. 39.85833333002777579° сх. д.Координати: 48°09′01″ пн. ш. 39°51′29″ сх. д. / 48.150347220027775563° пн. ш. 39.85833333002777579° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Довжанський район (Свердловський район), Луганська область, Україна |
| Найближче місто | Луганськ |
| Площа | 587,5 га |
| Засновано | 1975 |
| Оператор | Національна академія наук України |
| Число відвідувачів | 100 895 на рік |
| Вебсторінка | lpznanu.wixsite.com/lpznanu/provalle |
  Провальський степ (Україна) | |
 Провальський степ у Вікісховищі | |
Історія
З 1846 року ця територія належала , з 1945-го — радгоспу «Провальський». У 1975 році тут було створено державний заповідник «Провальський степ», до складу якого увійшли такі угіддя: пасовища — 416 га, ліс — 162,4 га, сіножаті — 7,5 га і рілля — 1,6 га.
Провальський степ практично зруйнований у часи російської збройної агресії проти України (2014—2015). Проїзд важкої техніки, і перш за все танків, територією заповідника перетворив його на мереживо доріг. (див. Екологічні наслідки війни на сході України).
Природні умови
Територія «Провальського степу» належить до Лозовсько-Каменського фізико-географічного району, який в тектонічному відношенні збігається з північним крилом Донецької складчастої країни. У геологічному складі вирішальну роль відіграють пісковики, вапняки і піщані сланці кам'яновугільного періоду. Рельєф території гривастий (грядово-улоговинний), поверхня сильно розчленована улоговинами і балками. Висота місцевості становить від 150 до 230 м над рівнем моря.
Грушевська ділянка включає частину вододілу між річками Велике Провалля і балкою Грушевською; Калинівська — між балками Велике Провалля і Калинівська.
Найбільш поширені наступні ґрунти: чорноземи щебенисті на елювії піщано-глинистих і глинистих сланців, чорноземи щебенисті на елювії пісковиків, дернові ґрунти на елювії некарбонатних порід, піщано- і пилувато-середньо-суглинистого механічного складу.
Клімат місцевості більш континентальний порівняно із кліматом західних районів області і вологіший, ніж в навколишніх рівнинно-степових районах Донбасу. Річна сума опадів сягає 600 мм, середньорічна температура повітря становить +6-7°С, середньомісячна температура січня — −6-8°С, липня — +20-22°С. Абсолютні температурні мінімуми досягають −30-35°С, максимуми — +35-40°С. Безморозний період триває 160—180 днів. Для цього району характерні весняно-літні суховії.
На території заповідника «Провальський степ» існують постійні водотоки — річка Верхнє Провалля із притокою Калинова (притока річки Велика Кам'янка). Вони неглибокі (15-57 см) й вузькі (3-5 м завширшки), на кам'янистих перекатах розбиваються на кілька дрібних струмків. В охоронній зоні Грушевського урочища в балці Грушевській є ставок Катарал, площею близько 42 га, у межах Калинівської ділянки — невеликий (0,3 га) ставок, що був побудований у 90-х роках минулого століття на р. Верхнє Провалля. Річки і балка належать до системи р. Велика Кам'янка — правої притоки Сіверського Дінця.
Ландшафтний склад
Степи — 88 %,
умовно-природні ліси — 12 %,
штучні ліси — 0 %,
водойми — 0 %,
орні землі — 0 %,
населені пункти — 0 %.
Флора
Рослинність Провальського степу представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами та водною і прибережно-водною рослинністю. Лісову рослинність складають дубові ліси з ясеном звичайним, кленом польовим і татарським, грушею звичайною, яблунею лісовою, , а також берестові гаї з кленом татарським, тереном і невеликими верболозами. Більшість цих лісів зберігаються на території Калинівського урочища.
Сучасні (типові) різнотравно-типчаково-ковилові степи займають середню і нижню частини схилів північної і східної експозицій та міжгрядові пониження на чорноземах різної потужності. Типчаники перетворюються на полідомінантні угруповання з едифікаторами ковили волосистої, української, пухнастолистої і вузьколистої. Невеликі площі займають ковила найкрасивіша і шорстка, а уздовж гребенів гряд — ковила дніпровська.
Для цього степу характерна участь північностепових видів і більш північного різнотрав'я, тут зростають ковила пірчаста, , пирій середній, анемона лісова, суниці зелені, оман шорсткий, конюшина альпійська і гірська, незабудька Попова.
Травостій формацій дво- триярусний, висотою 40-80 см. Видова насиченість становить 40-60 видів на 100 м². Серед різнотрав'я переважають в'язіль барвистий, залізняки бульбистий і колючий, підмаренник справжній, шавлія дібровна і поникла тощо.
Порівняно з іншими степовими заповідниками, Провальський степ відрізняється найбільшим флористичним багатством. Тут зареєстровано 792 види судинних рослин, 46 види мохоподібних, 51 вид зелених водоростей, 25 видів лишайників, На території цього відділення зростає також 182 види грибів.
У флорі цього відділення відмічено 11 видів реліктових і 135 видів ендемічних рослин, 29 видів, занесених до Червоної книги України, 7 — до Європейського червоного списку. Багато рослин, що зберігаються тут, мають велике господарське значення: відмічено близько 100 видів лікарських, більш як 90 — декоративних, 40 — медоносних видів рослин, є значна кількість кормових видів, багатих на вітаміни, дубильні і фарбувальні речовини, більшість яких є перспективними для введення в культуру.
До Червоної книги України занесено громовик гранітний, дрік донський, калофаку волзьку, 11 видів ковили, сон чорніючий, тюльпани дібровний, змієлистий і Шренка, шафран сітчастий тощо. На території відділення росте 6 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формація мигдалю низького, формації ковили української, волосистої, найкрасивішої, пухнастолистої, вузьколистої.
Фауна
У тваринному світі Провальського степу є як степові і лісові, так і навіть напівпустельні види. Тут мешкають 250 видів павукоподібних, 1500 видів комах, 236 видів хордових, з яких 47 видів ссавців, 174 — птахів, 9 — плазунів, 6 — земноводних. У цьому відділені охороняються 22 види тварин, занесених до Європейського Червоного списку, 68 видів, занесених до Червоної книги України, 145 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Із рідкісних ссавців тут зустрічаються горностай, тушкан великий, мишівка степова, перегузня, тхір степовий, борсук. По ярах та в байрачному лісі трапляються куниця кам'яна, ласиця, лисиця звичайна, вовк і єнот уссурійський. Гризуни представлені, окрім уже згаданих, ще 10 видами: численні мишаки жовтогрудий та уральський, мишка лучна, миша хатня; в степу мешкають полівка лучна та сліпак звичайний; по байрачних лісах — вивірка звичайна, соня лісова, норик підземний, мідиця мала і велика та рясоніжка мала. Іноді на територію заповідника заходять сарна європейська, дика свиня, лось.
У гніздовий період у межах Провальського степу зустрічаються огар, пугач, вівсянка чорноголова, сова вухата і сіра, боривітер звичайний, яструб великий, лунь лучний, сиворакша, одуд, рибалочка голубий, куріпка сіра. На прольоті і під час міграцій зустрічаються журавель сірий, дрофа, шпак рожевий, хохітва, орел-могильник, орлан-білохвіст, змієїд; на ставку, який розташований в охоронній зоні, — лебеді, гуси, качки, кілька видів сивкоподібних.
Рідкісні плазуни представлені «червонокнижними» — гадюкою степовою східною, полозом жовточеревим і .
У межах Провальського степу і його околиць мешкають багато рідкісних видів комах: дибка степова, жук-олень, махаон, поліксена, мнемозина, ксилокопа звичайна і фіолетова, бражник карликовий, бражник дубовий тощо.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Провальський степ |
- Кондратюк Євген Миколайович — фундатор заповідника та один з авторів першої монографії «Луганский государственный заповедник: растительный покров», 1988
- Стрільцівський степ (заповідник)
- Станично-Луганський заповідник
- Природно-заповідний фонд Луганської області
- Провальський степ (Ростовська область)
Примітки
- Через бойові дії на Донбасі зруйновано 5 заповідників. espreso.tv.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
- О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні (журнал). Том 18. Вип. 1-2. 2012 (PDF). aetos.kiev.ua.
- . lpznanu.wixsite.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
Посилання
- Про заповідник на сайті Україна Інкогніта
- Бачурина Г.Ф.,Бойко М.Ф.(1979). Мохоподібні Провальського степу // Укр. ботан. журн.-36,№6.:590-593.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prova lskij step viddilennya Luganskogo prirodnogo zapovidniku roztashovane bilya sela Provallya Dovzhanskogo rajonu Skladayetsya z dvoh dilyanok urochish Kalinivskoyi 299 61 ga i Grushevskoyi 287 89 ga Ekosistemi Provalskogo stepu praktichno zrujnovani u hodi rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini 2014 2016 Provalskij step48 09 01 pn sh 39 51 29 sh d 48 150347220027775563 pn sh 39 85833333002777579 sh d 48 150347220027775563 39 85833333002777579 Koordinati 48 09 01 pn sh 39 51 29 sh d 48 150347220027775563 pn sh 39 85833333002777579 sh d 48 150347220027775563 39 85833333002777579Krayina UkrayinaRoztashuvannya Dovzhanskij rajon Sverdlovskij rajon Luganska oblast UkrayinaNajblizhche misto LuganskPlosha 587 5 gaZasnovano 1975Operator Nacionalna akademiya nauk UkrayiniChislo vidviduvachiv 100 895 na rikVebstorinka lpznanu wixsite com lpznanu provalleProvalskij step Ukrayina Provalskij step u VikishovishiIstoriyaZ 1846 roku cya teritoriya nalezhala z 1945 go radgospu Provalskij U 1975 roci tut bulo stvoreno derzhavnij zapovidnik Provalskij step do skladu yakogo uvijshli taki ugiddya pasovisha 416 ga lis 162 4 ga sinozhati 7 5 ga i rillya 1 6 ga Provalskij step praktichno zrujnovanij u chasi rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini 2014 2015 Proyizd vazhkoyi tehniki i persh za vse tankiv teritoriyeyu zapovidnika peretvoriv jogo na merezhivo dorig div Ekologichni naslidki vijni na shodi Ukrayini Prirodni umoviTeritoriya Provalskogo stepu nalezhit do Lozovsko Kamenskogo fiziko geografichnogo rajonu yakij v tektonichnomu vidnoshenni zbigayetsya z pivnichnim krilom Doneckoyi skladchastoyi krayini U geologichnomu skladi virishalnu rol vidigrayut piskoviki vapnyaki i pishani slanci kam yanovugilnogo periodu Relyef teritoriyi grivastij gryadovo ulogovinnij poverhnya silno rozchlenovana ulogovinami i balkami Visota miscevosti stanovit vid 150 do 230 m nad rivnem morya Grushevska dilyanka vklyuchaye chastinu vododilu mizh richkami Velike Provallya i balkoyu Grushevskoyu Kalinivska mizh balkami Velike Provallya i Kalinivska Najbilsh poshireni nastupni grunti chornozemi shebenisti na elyuviyi pishano glinistih i glinistih slanciv chornozemi shebenisti na elyuviyi piskovikiv dernovi grunti na elyuviyi nekarbonatnih porid pishano i piluvato seredno suglinistogo mehanichnogo skladu Klimat miscevosti bilsh kontinentalnij porivnyano iz klimatom zahidnih rajoniv oblasti i vologishij nizh v navkolishnih rivninno stepovih rajonah Donbasu Richna suma opadiv syagaye 600 mm serednorichna temperatura povitrya stanovit 6 7 S serednomisyachna temperatura sichnya 6 8 S lipnya 20 22 S Absolyutni temperaturni minimumi dosyagayut 30 35 S maksimumi 35 40 S Bezmoroznij period trivaye 160 180 dniv Dlya cogo rajonu harakterni vesnyano litni suhoviyi Na teritoriyi zapovidnika Provalskij step isnuyut postijni vodotoki richka Verhnye Provallya iz pritokoyu Kalinova pritoka richki Velika Kam yanka Voni negliboki 15 57 sm j vuzki 3 5 m zavshirshki na kam yanistih perekatah rozbivayutsya na kilka dribnih strumkiv V ohoronnij zoni Grushevskogo urochisha v balci Grushevskij ye stavok Kataral plosheyu blizko 42 ga u mezhah Kalinivskoyi dilyanki nevelikij 0 3 ga stavok sho buv pobudovanij u 90 h rokah minulogo stolittya na r Verhnye Provallya Richki i balka nalezhat do sistemi r Velika Kam yanka pravoyi pritoki Siverskogo Dincya Landshaftnij sklad Stepi 88 umovno prirodni lisi 12 shtuchni lisi 0 vodojmi 0 orni zemli 0 naseleni punkti 0 FloraPlodi terenu Kovila volosista Roslinnist Provalskogo stepu predstavlena lisami chagarnikami stepami lukami bolotami ta vodnoyu i priberezhno vodnoyu roslinnistyu Lisovu roslinnist skladayut dubovi lisi z yasenom zvichajnim klenom polovim i tatarskim grusheyu zvichajnoyu yabluneyu lisovoyu a takozh berestovi gayi z klenom tatarskim terenom i nevelikimi verbolozami Bilshist cih lisiv zberigayutsya na teritoriyi Kalinivskogo urochisha Suchasni tipovi riznotravno tipchakovo kovilovi stepi zajmayut serednyu i nizhnyu chastini shiliv pivnichnoyi i shidnoyi ekspozicij ta mizhgryadovi ponizhennya na chornozemah riznoyi potuzhnosti Tipchaniki peretvoryuyutsya na polidominantni ugrupovannya z edifikatorami kovili volosistoyi ukrayinskoyi puhnastolistoyi i vuzkolistoyi Neveliki ploshi zajmayut kovila najkrasivisha i shorstka a uzdovzh grebeniv gryad kovila dniprovska Dlya cogo stepu harakterna uchast pivnichnostepovih vidiv i bilsh pivnichnogo riznotrav ya tut zrostayut kovila pirchasta pirij serednij anemona lisova sunici zeleni oman shorstkij konyushina alpijska i girska nezabudka Popova Travostij formacij dvo triyarusnij visotoyu 40 80 sm Vidova nasichenist stanovit 40 60 vidiv na 100 m Sered riznotrav ya perevazhayut v yazil barvistij zaliznyaki bulbistij i kolyuchij pidmarennik spravzhnij shavliya dibrovna i ponikla tosho Porivnyano z inshimi stepovimi zapovidnikami Provalskij step vidriznyayetsya najbilshim floristichnim bagatstvom Tut zareyestrovano 792 vidi sudinnih roslin 46 vidi mohopodibnih 51 vid zelenih vodorostej 25 vidiv lishajnikiv Na teritoriyi cogo viddilennya zrostaye takozh 182 vidi gribiv U flori cogo viddilennya vidmicheno 11 vidiv reliktovih i 135 vidiv endemichnih roslin 29 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 7 do Yevropejskogo chervonogo spisku Bagato roslin sho zberigayutsya tut mayut velike gospodarske znachennya vidmicheno blizko 100 vidiv likarskih bilsh yak 90 dekorativnih 40 medonosnih vidiv roslin ye znachna kilkist kormovih vidiv bagatih na vitamini dubilni i farbuvalni rechovini bilshist yakih ye perspektivnimi dlya vvedennya v kulturu Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno gromovik granitnij drik donskij kalofaku volzku 11 vidiv kovili son chorniyuchij tyulpani dibrovnij zmiyelistij i Shrenka shafran sitchastij tosho Na teritoriyi viddilennya roste 6 stepovih roslinnih ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini formaciya migdalyu nizkogo formaciyi kovili ukrayinskoyi volosistoyi najkrasivishoyi puhnastolistoyi vuzkolistoyi FaunaVivsyanka chornogolova U tvarinnomu sviti Provalskogo stepu ye yak stepovi i lisovi tak i navit napivpustelni vidi Tut meshkayut 250 vidiv pavukopodibnih 1500 vidiv komah 236 vidiv hordovih z yakih 47 vidiv ssavciv 174 ptahiv 9 plazuniv 6 zemnovodnih U comu viddileni ohoronyayutsya 22 vidi tvarin zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku 68 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 145 vidiv sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu Pereguznya zvichajna Iz ridkisnih ssavciv tut zustrichayutsya gornostaj tushkan velikij mishivka stepova pereguznya thir stepovij borsuk Po yarah ta v bajrachnomu lisi traplyayutsya kunicya kam yana lasicya lisicya zvichajna vovk i yenot ussurijskij Grizuni predstavleni okrim uzhe zgadanih she 10 vidami chislenni mishaki zhovtogrudij ta uralskij mishka luchna misha hatnya v stepu meshkayut polivka luchna ta slipak zvichajnij po bajrachnih lisah vivirka zvichajna sonya lisova norik pidzemnij midicya mala i velika ta ryasonizhka mala Inodi na teritoriyu zapovidnika zahodyat sarna yevropejska dika svinya los U gnizdovij period u mezhah Provalskogo stepu zustrichayutsya ogar pugach vivsyanka chornogolova sova vuhata i sira boriviter zvichajnij yastrub velikij lun luchnij sivoraksha odud ribalochka golubij kuripka sira Na proloti i pid chas migracij zustrichayutsya zhuravel sirij drofa shpak rozhevij hohitva orel mogilnik orlan bilohvist zmiyeyid na stavku yakij roztashovanij v ohoronnij zoni lebedi gusi kachki kilka vidiv sivkopodibnih Ridkisni plazuni predstavleni chervonoknizhnimi gadyukoyu stepovoyu shidnoyu polozom zhovtocherevim i U mezhah Provalskogo stepu i jogo okolic meshkayut bagato ridkisnih vidiv komah dibka stepova zhuk olen mahaon poliksena mnemozina ksilokopa zvichajna i fioletova brazhnik karlikovij brazhnik dubovij tosho Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Provalskij step Kondratyuk Yevgen Mikolajovich fundator zapovidnika ta odin z avtoriv pershoyi monografiyi Luganskij gosudarstvennyj zapovednik rastitelnyj pokrov 1988 Strilcivskij step zapovidnik Stanichno Luganskij zapovidnik Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti Provalskij step Rostovska oblast PrimitkiCherez bojovi diyi na Donbasi zrujnovano 5 zapovidnikiv espreso tv Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2015 O Vasilyuk I Balashov M Krivohizha G Kolomicev Landshaftnij sklad prirodno zapovidnogo fondu Luganskoyi oblasti Zapovidna sprava v Ukrayini zhurnal Tom 18 Vip 1 2 2012 PDF aetos kiev ua lpznanu wixsite com Arhiv originalu za 16 grudnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2018 PosilannyaPro zapovidnik na sajti Ukrayina Inkognita Bachurina G F Bojko M F 1979 Mohopodibni Provalskogo stepu Ukr botan zhurn 36 6 590 593