Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луга нськ МФА ɫʊˈɦanʲsʲk прослухати у 1935 1958 і 1970 1990 Ворошиловгра д місто на сході України обласний центр Лугансь

Луганськ

Луганськ

Луга́нськ (МФА: [ɫʊˈɦanʲsʲk] (image прослухати); у 1935—1958 і 1970—1990 — Ворошиловгра́д) — місто на сході України, обласний центр Луганської області (до 2014 року), а також адміністративний центр номінально утворених Луганської міської громади та Луганського району. Найсхідніший обласний центр України. Розташований у середньому Подінців'ї, у місці злиття річок Лугань та Вільхівки. За чисельністю населення Луганськ посідає 11-ту сходинку серед міст України (станом на 1 січня 2022 року в місті мешкало 397 тис. осіб). Разом з прилеглими районами області місто формує 500-тисячну агломерацію.

Луганськ
image image
Герб Луганська Прапор Луганська
image
image
image
image
image
Парк героїв Німецько-Радянської війни, Музей історії та культури міста Луганська, Луганський академічний обласний російський драматичний театр, вулиця Радянська, паровоз Луганськтепловоз.
Основні дані
Країна image Україна
Область image Луганська область
Район Луганський район
Громада Луганська міська громада
Код КАТОТТГ: UA44060010010012753
Засноване 1795 (229 років)
Колишня назва с-ще Кам'яний Брід (1795)
Луганське (1882—1933)
Ворошиловград
(1935—1958; 1970—1990)
Статус міста з 1882 року
Поділ міста Артемівський район,
Жовтневий район,
Кам'янобрідський район,
Ленінський район
Населення ▼ 397 677 осіб (01.01.2022)
Агломерація Луганська агломерація
Площа 286,2 км²
Густота населення 1411 осіб/км²
Поштові індекси 91000—91479
Телефонний код +380-642
Координати H G O
Висота над рівнем моря 78 м
Водойма р. Лугань, Вільхівка
Назва мешканців луга́нець, луга́нка, луга́нці; луганча́нин, луганча́нка, луганча́ни
Міста-побратими див. тут
День міста у вихідні дні посеред вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Луганськ
До Києва
 - фізична 650 км
 - залізницею 900 км
 - автошляхами 860 км
Міська влада
Адреса вул. Коцюбинського, 14, 91055, м. Луганськ
Вебсторінка gorod.lugansk.ua
Міський голова Сергій Кравченко

image Луганськ у Вікісховищі

Карта
image
image
Луганськ
Запит «Ворошиловград» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луганськ.

З квітня 2014 року тимчасово перебуває під російською окупацією. Луганськ включений Верховною Радою України до переліку міст з тимчасово окупованої території.

Етимологія

image
Луганське на мапі Луганської округи станом на 1 січня 1929 року

Офіційною назвою міста є Луга́нськ [ɫʊˈɦɑɲsʲk]. Назва Луганське [ɫʊˈɦɑɲsʲke] походить за назвою річки Лугань. Гідронім походить від слова луг (річка має широку лугову заплаву). За іншою інтерпретацією, гідронім має тюркське походження, про що свідчить стара назва річки (Луган (Лаган)).

Якщо брати за відлік історії міста дозвіл на закладення заводу 1795 року, то першу назву — Луганський Завод, селищу було надано 1797 року, вона проіснувала до 1882 року, коли було об'єднано Кам'яний Брід та Луганський Завод в єдине місто Луганське. Варто завважити, що до Української революції українська мова не мала у Російській імперії жодного офіційного статусу, а отже й назви міст затверджували російською, натомість українська мова таки існувала в народному вжитку. Відповідно, і наведені вище назви українською можуть бути лише довільні. Перший загальноукраїнський правопис містив окремий пункт щодо географічних назв на кшталт Луганського.

У 1933 році за новим правописом назва міста Луганське перетворилася на Луганськ. Попри це, назва Луганське вживалася і надалі в авторитетних виданнях, на які не міг уплинути правопис 1933 року, наприклад Енциклопедія українознавства, і зберігається подекуди й досі.

У 1935 році місто перейменувано у Ворошиловград, на честь радянського військового й політичного діяча, чия діяльність була пов'язана і з Луганськом. За німецької влади під час Другої світової війни, що трималася в місті менше року, тривав поступ до повернення історичної назви міста.

У 1958 році місто знову перейменовано в Луганськ, причиною стало прийняття постанови про те, що населені пункти не можна називати на честь живих людей. Та вже у 1970 році, після смерті Климента Ворошилова (за влади Леоніда Брежнєва) місто знову отримало назву Ворошиловград". За так званої Перебудови 1990 року місту відновлена історична назва Луганськ.

Історія

Докладніше: Історія Луганська
image
Музей історії та культури міста Луганська
image
Історичний центр Луганська (мапа 1879 року)
1. Миколаївська церква (тепер Будинок техніки). 2. Успенська (Старобазарна) площа (Площа Революції). 3. Базарна площа (між Площею Борцям революції і драматичним театром). 4. Ярмаркова площа (між Сквером Героїв ВВВ і вул. Демьохіна). 5. Цвинтар (Сквер Молодої гвардії). 6. Земля гірського начальника Летуновського ()

Козацька доба

За часів Запорозької Січі на території міста існували козацькі зимівники, що згодом перетворилися на селища. Зимівники належали до Кальміуської паланки Війська Запорозького низового.

  • Зимівник козака Вергуна на річці Лугані — сучасне селище Вергунка Жовтневого району
  • Маєтність Веселенька біля місця впадіння до Донця річки Лугані — селище Веселеньке Жовтневого району
  • Червоний Яр на Донці — селище Червоний Яр Жовтневого району
  • Кам'яний Брід — у межах сучасного Кам'янобрідського району
image
Карл Гаскойн, що став одним із засновників міста

На противагу кримським татарам та запорозьким козакам землі на схід від Бахмуту відторгаються царським урядом під військові поселення для вихідців із Балкан на чолі з Шевичем та Райком Депрерадовичем — Слов'яносербію, серед шанців якої і Кам'яний Брід, і Вергунка. 1775 року відбувається ліквідація Запорозької Січі, що передало ці землі під повний контроль державний інституцій Російської імперії.

Російська імперія

Історія Луганського заводу' тісно пов'язана з розвитком металургійної та кам'яновугільної промисловості України. 14 листопада 1795 року за ініціативи командувача Чорноморським флотом адмірала Миколи Мордвинова було підписано наказ про закладення державного ливарно-гарматного заводу біля річки Лугань (до того це була територія Луганського пікінерського полку, ще раніше — Слов'яно-Сербії — прикордонної зони між Запорожжям та Областю Війська Донського).

Вибір конкретного місця для будівництва та саме будівництво були доручені шотландському підприємцю Карлу Гаскойну. Завод (названий спочатку Катеринославським, а 1797 — Луганським) заклали поруч із селищем Кам'яний Брід. На новобудову запросили майстрів з Великої Британії, а також прибувших кваліфікованих робітників (разом з їхніми родинами, всього 575 осіб) з Олонецьких і Липецьких заводів Російської імперії. Для допоміжних робіт до заводу приписали селян ближніх державних сіл: Фащівки, Оріхового, Петропавлового і Городища. На будівництво (в цілому воно продовжувалося майже 10 років) залучали військовослужбовців та засланих.

Завод випускав військову продукцію (гармати) для Чорноморського флоту та військ, розташований на півдні Російської імперії (особливо відзначився в період Кримської війни (1853—1856)). У міжвоєнний час виготовляв також на приватні замовлення сільськогосподарську техніку, обладнання для млинів, винокурень, цукрових заводів тощо. 1821 року селища Луганський Завод і Кам'яний Брід злилися в єдине господарсько-адміністративне ціле. Напередодні 1861 року тут мешкали 9 тис. осіб.

image
Монумент «Борцям революції»

9 листопада 1882 року Луганський Завод із прилеглим селищем Кам'яний Брід отримав статус міста і назву Луганськ, ставши повітовим центром Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії. Сільські громади Луганського Заводу й Кам'яного Броду декілька років марно домагалися скасування цього рішення.

Новий поштовх розвиткові міста надало будівництво залізниці Дебальцеве — Луганськ, а вже у 1874 році тут розпочався регулярний рух поїздів. 1897 року лінію Дебальцеве —Луганськ з'єднали з Лозово-Азовською залізницею. Наприкінці XIX століття місто перетворилося на багатогалузевий промисловий центр. Станом на 1898 рік діяло 58 промислових підприємств: найбільшим був Луганський паровозобудівний завод).

За даними перепису 1897 року, у місті мешкало 20404 особи. Рідну мову вказали російську — 13 907, українську — 3 902, єврейську — 1 449. За віросповіданням[]: 70 % — православні, 20 % — євреї, 4 % — католики (переважно поляки), 4 % — лютерани (переважно німці). Економічний бум кінця XIX — початку XX століття в Російській імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні Першої світової війни Луганськ налічувалось вже 68,5 тис. жителів).

Як робітничий центр Луганськ 1917 року активно підтримав владу рад (6 червня 1924 року ЦБК СРСР «за революційні заслуги» нагородив місто орденом Червоного Прапора). У березні 1918 року зараховується до Половецької землі незалежної України. На початку 1919, наприкінці 1919 й на початку 1920 року Луганськ — адміністративний центр Донецької губернії. Українська влада майже не контролювала місто і опонентами більшовиків тут були донські козаки. Місто було центром Донецької губернії нетривалий час: з 14 січня до 12 жовтня 1920 року, а надалі ця роль перейшла до Бахмута.

Українська революція

Докладніше: Захоплення Луганська більшовиками, Протистояння в Луганську (1918) та Захоплення Луганська більшовиками (1919)

Під час Української революції Луганськ входить до складу Української Народної Республіки в складі адміністративно-територіальної одиниці Половецька земля з центром у Бахмуті. На 1-й Всеукраїнський з'їзд рад, який проходив в Києві з 4 по 6 грудня 1917 роки від Луганська були відправлені двоє робітників. Під час Першої радянсько-української війни місто опиняється під більшовицькою окупацією. У лютому 1918 року в Луганську відбувся з'їзд рад Луганського гірничого району. На з'їзді було обрано виконавчий комітет рад. Невдовзі цей виконком об'єднався з виконкомом Луганської (міської) ради робітничих депутатів. Спільно вони утворили Луганську раду народних комісарів, яку очолив Юрій Лутовінов. Наприкінці квітня — на початку травня 1918 року Луганськ було звільнено від більшовиків та відновлено владу УНР.

image
Британські танки Mark V на озброєнні Донської армії (1919)

5 листопада 1918 року, відповідно до усної домовленності між Скоропадським і Красновим, Луганськ зайняв 9-й Донський козачий полк начолі з Барміним який прийняв усю повноту влади у місті і повіті. Окрім козаків в місті знаходився офіцерський добровольий полк на чолі з Кузьміним, частина 3-го Гайдамацького піхотного полку яким на підкріплення прибув батальон січових стрельців на чолі з полковником Свидницьким.

У грудні 1918 року союзні Україні німецькі частини покинули Луганськ, а місто захопили частини 2-ї Донської дивізії під командуванням Петра Коновалова. У грудні 1918 — січні 1919 року на околицях Луганська наростав повстанський рух, місцеве населення не було задоволене новими порядками. Згодом, місто остаточно перейшло під радянську окупацію.

Радянський період

З 1938 року місто — центр Ворошиловградської області (1958—1970, з 1990 року — Луганської області).

З 17 липня 1942 по 14 лютого 1943 року місто перебувало під тимчасовою націонал-соціалістичною владою. Цей нетривалий період позначився відродженням української культури в місті, зокрема й відновленням назви міста — Луганськ. Головною міською газетою стало україномовне «Нове життя» під редакторством , до війни — професора Ворошиловградського педінституту. Він був також завербований Євгеном Стаховим та очолив Луганський обласний провід ОУН. Мережу організації було розгорнуто по всій області.

image І все ж відчувалося, що Україна ще не вмерла в душах багатьох людей. Якось в Луганську пішов до цирку. Факір показував різні фокуси: то голуба витягував з порожньої скриньки, то склянку, то ще щось. А наприкінці витягнув хоруговку синьо-жовтого кольору. Мене це дуже потішило тоді: отже, Луганськ не безнадійний! image

— Євген Стахів, Кримська світлиця

Відновлено україномовне навчання — шкільна освіта в місті на цей час переведена на українську мову. Також діяла капела бандуристів та інші творчі гурти. Задля недопущення епідемії відкрито станцію швидкої допомоги, кілька лікарень та диспансерів. Після взяття міста Червоною армією цих діячів (в тому числі ) було засуджено до страти.

Після зміцнення Микити Хрущова на партійній верхівці та розправи над сталіністським «Антипартійним угрупованням», до якого входив і Климент Ворошилов, місту відновлена історична назва Луганськ. За влади Леоніда Брєжнєва перейменоване у Ворошиловград, область — на Ворошиловградську, після смерті Климента Ворошилова. 1972 року футбольний клуб «Зоря» став чемпіоном СРСР з футболу. Це був перший чемпіон СРСР із міста, яке не було столицею республіки. 4 травня 1990 року місту відновлена назва Луганськ, а області — Луганська.

У Незалежній Україні

На початку XXI століття в місті працювало 87 промислових підприємств (провідна галузь — машинобудування). Водночас воно стало великим культурним і науковим центром. 1998 року населення міста, за деякими даними, становило 528 000 осіб. За переписом населення 2001 року — 463 000 осіб.

21 вересня 2007 року залізничну станцію Луганськ електрифіковано в складі дільниці Дебальцеве — Луганськ.

у 2012 році відкрито Палац спорту місткістю 2500 глядачів, запущено новий трамвай. 2013 року відкрито Льодову арену за програмою «Хокей України». Того ж року зупиняється Якубовський трубний завод.

Наприкінці листопада 2013 та 2014 роках, під час Революції гідності, в місті відбуваються мітинги на підтримку Євромайдану. 24 листопада в центрі Луганська, на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку близько 100 осіб висловили свою підтримку євроінтеграції. Перешкодити акції намагались (донські козаки), які виступали проти зближення України з Європейським Союзом. Аби унеможливити проведення зібрань протестувальників різних таборів на центральній площі почався монтаж новорічної ялинки, хоча на початку листопада було ухвалене рішення про її встановлення на Ярмарковій площі (вул. Газети «Луганської правди»). 26 листопада 2013 року міськвиконком заборонив проведення масових акцій з 26 листопада 2013 по 14 січня 2014 року. 1 грудня 2013 року в Луганську протести в центрі міста відновились. Мітинг проходив під гаслом: «Януковича у відставку!».

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України, Бої за Луганський аеропорт та Російсько-українська війна (з 2014)
image
Проросійські заворушення у Луганську (весна 2014)

Навесні 2014 року місто опиняється під контролем проросійських терористичних організацій.

1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний штурм прикордонної застави у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули і мирні жителі. 12 червня почалося постачання важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у російсько-українській війні на Донбасі. У липні українські сили почали масштабну операцію зі встановлення контролю над російсько-українським кордоном, створюючи силами декількох бригад 15-кілометрову зону вздовж кордону, контрольовану Збройними силами України і батальйонами територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з деблокування аеропорту й оточення Луганська. 3 липня бої точилися на краю Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з міста Олександрівська, селища Металіст, які знаходились під контролем українських військових, а також з району Станиці Луганської. Ввечері 4 липня бойовики обстріляли східний район Луганська Велика Вергунка та селище Станиця Луганська. Бої за Луганський аеропорт продовжували точитися. В результаті наступу регулярних російських військ, 31 серпня відбувається остаточний штурм, після якого 1 вересня 2014 року речником штабу АТО було повідомлено про вихід українських військ з аеропорту. За словами речника Андрія Лисенка, при виході десантники знищили 2—7 бронетранспортерів та танків.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

На початок широкомасштабного російського вторгнення в Україну, Луганськ перебував в тимчасовій окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого 2022 року російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Луганську та окупованій частині області незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань. З поновленням активної фази бойових дій, ЗСУ починаються уражати російські військові об'єкти на території міста. 10 липня 2022 року в Луганську пролунали вибухи на російських військових складах. 13 липня 2022 року, вночі, ЗСУ нанесли авіаудар, внаслідок якого було розбито частину ППО російських проксі-військ та детонування снарядів на військовому арсеналі. Система ППО окупантів не змогла цьому протидіяти.

Географія

Луганськ розташований в місці злиття річки Вільхівки з Луганкою (48°34′15″ пн. ш. 39°16′29″ сх. д. / 48.5708833° пн. ш. 39.2747611° сх. д. / 48.5708833; 39.2747611) по правий бік від річки Сіверський Донець.

Місто займає територію в 25,5 тис. га, зокрема житлові квартали і мікрорайони — 3,9 тис. га. Найзаселеніші терени міста — між 48°30' та 48°40' пн. ш., 39°10' та 39°25' сх. д.

Підсоння

Клімат — помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8 °C до 23,1 °C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8 °C. Опадів за рік — 400—500 мм.

На луганській метеостанції зафіксована найхолодніша та найспекотніша температура повітря в Україні: +42,0°С (12 серпня 2010) та -41,9°С (8 січня 1935 року).

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 12,8 17,3 23,1 31,8 36,6 39,4 40,5 42,0 36,8 31,2 22,8 15,6 42,0
Середній максимум, °C −1 −0,4 5,7 15,6 22,2 26,4 28,7 28,1 21,8 13,9 5,3 0,1 13,9
Середня температура, °C −4 −4,1 1,4 9,7 15,8 20,1 22,3 21,2 15,3 8,6 1,8 −2,7 8,8
Середній мінімум, °C −6,8 −7,4 −2,4 4,2 9,4 13,8 16,0 14,5 9,4 4,0 −1,2 −5,5 4,0
Абсолютний мінімум, °C −41,9 −36,9 −27,3 −12,1 −8,2 −1,8 5,2 −0,4 −7,2 −16,3 −26,3 −29,6 −41,9
Норма опадів, мм 36 36 32 33 50 61 63 34 45 35 39 39 503
Джерело: Pogoda.ru.net

Флора

На території Луганської міської ради зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України:

Містобудування

image
Площа Радянська (Героїв ВВВ). Новий центр міста (1962)
image
Місто над Луганню

Середмістя

Докладніше: Старе місто (Луганськ) та Центр Луганська

Луганськ забудовувався за системою взаємно-перпендикулярних вулиць. Англійська вулиця (нині —Даля) і Базарний майдан, а з середини XIX століття вул. Петербурзька, Казанська і Соборна площа утворили історичне середмістя.

Із наданням Ворошиловграду статусу обласного центра у 1938 році виникло питання про оновлення міста, яке розпочалося після війни.

У 1950-х роках колишню околицю міста навколо Ярмаркового майдану забудовано новими адміністративними і громадськими будівлями. Так виникає нове середмістя.

Житлові масиви

Спочатку Луганськ територіально поділявся на вулиці та лінії. Згодом до міста приєднані селища (Дзержинського, Косіора, Олексіївське (нині — 3-й км), Промжилстрой, Тельмана, Цимлянське, Ювілейне) і «городки» (Гостра Могила, Новий, Старий, Пархоменка, Стандартний, Чапаєва, Щорса). З 1960-х років на його карті з'явились «квартали». Відтак ціла місцевість міста у Жовтневому районі в народі отримала назву «Квартала́». З 1962 року розбудовуються квартали «Молодіжний», «Жукова», «Ватутіна». У 1960—1980-х роках в житлових масивах оселилось близько 120 тисяч городян.

Вулиці й квартали

В адресовому плануванні місто складається з вулиць, майданів, провулків, тупиків, кварталів та ліній.

Докладніше: Вулиці Луганська

Останні мало поширені в інших містах України. Їхнім прототипом дехто вважає аналогічну систему з 29 ліній у Петербурзі на Васильєвському острові. 48 пронумерованих луганських ліній було закладено за доби Російської імперії, як мережу умовно паралельних «вулиць», при чому кожна лінія була тільки одним боком того, що заведено називати вулицями. Сучасна система ліній, після років радянської влади, суттєво втратила свою цілісність, нумерацію ліній було зведено до вуличної, об'єднавши суміжні лінії, тож їхня кількість скоротилася вдвічі, значну частину ліній було перейменовано на вулиці на честь переважно комуністичних діячів.

Населення

Докладніше: Населення Луганська
image
Луганки в українському вбранні (1900-ті)
image

Населення Луганської міської ради станом на 1 січня 2014 року становило 463 287 осіб, зокрема м. Луганська — 424 113 осіб, підпорядкованих міській раді смт Катеринівка — 16 948 тис., м. Щастя — 12 629, м. Олександрівськ — 6 596 осіб. На початку 2014 року за чисельністю населення серед міст України Луганськ посідав 11 місце.

Чисельність населення міста значно зменшилася внаслідок бойових дій на Донбасі. У листопаді 2014 року орієнтовна чисельність населення міста була на рівні 333 тис. (на 22 % менше, ніж на початку року), у грудні 2014 року — 301 тис. (на 29 % менше, ніж на початку року).

Динаміка національного складу населення Луганська за переписами, %
1926 1939 1959 1989 2001
українці  43,5  58,7  48,3  41,8  50,0
росіяни  43,7  34,5  47,1  52,4  47,0
білоруси    0,5  1,1    0,7
євреї  10,0  4,5  1,6  1,1  ?

На позначення мешканців Луганська словники, зокрема ВТС СУМ, фіксують два слова: основне луганець (жін. луганка) та другорядне луганчанин (луганчанка). Оскільки при творенні похідних слів від «Луганськ» підстав для виникнення ч перед наростком -ан- на українському ґрунті немає, то назву «луганчанин» треба вважати за таку, що виникла під впливом російської мови. Тож варто надавати перевагу першому (ч. луганець та ж. луганка)..

Адміністративний поділ

Докладніше: Луганська міська рада

Територіальна громада Луганської міськради складається з 4 районів:

image
Мапа Луганської міської ради

19 жовтня 1945 року утворено Ватутінський район, згодом приєднаний до Жовтневого району.

За радянської влади планувалося виокремлення 5-го району — Зарічного (із Артемівського), за Генеральним планом передбачалося створення Олександрівського району із західної частини Артемівського та земель області.

Економіка

image
Паровоз Ер-797-15 тепловозобудівного заводу (у 1949 році був збудований 1000-й післявоєнний паровоз)

З дня заснування й особливо останні 40 років Луганськ розвивався як місто з багатогалузевою промисловістю. У структурі промисловості переважають енергомісткі і фондомісткі галузі, на їхню частку припадає найбільша частина промислово-виробничих фондів.

Провідна роль в економіці міста Луганська належить машинобудуванню, представленому Луганським тепловозобудівним заводом, Лугцентрокузом, Луганським машинобудівним заводом та іншими. У Луганську виробляються тепловози, трамваї, запасні частини для автомобілів і тракторів. Гірниче машинобудування представляє Луганський енергозавод. Серед підприємств сільськогосподарського машинобудування представлене ТОВ «НВФ „Аеромех“», один з основних заводів в Україні, що виробляє обладнання для очищення та калібрування зерна.

На підприємствах міста є достатньо виробничих потужностей для задоволення потреби жителів у продовольчих товарах і товарах першої необхідності. У місті 87 промислових підприємств. Понад половину підприємств мають недержавну форму власності.

Швидкими темпами розвивається малий бізнес. З метою прискорення структурної перебудови виробництва, перепрофілювання його на випуск нових видів продукції, упровадження нової техніки і технології виробництва Луганське відділення Державного інноваційного фонду України укладає інноваційні договори. Попри складну економічну ситуацію, промислові підприємства міста активно працюють на зовнішньому ринку.

Інфраструктура

Транспорт

image
Електропоїзд сполученням Луганськ — Донецьк на залізничному вокзалі (електропоїзд виготовлений на Луганському тепловозобудівному заводі
Докладніше: Луганськ (станція), Луганський трамвай та Луганський тролейбус

З 1964 року номери маршрутів громадського транспорту чітко розмежовані за видом транспорту, таким чином трамваї отримали номери від № 1, тролейбуси від № 51, міські автобуси від № 101, а приміські від № 151.

Станом на 2012 рік у Луганську діяло 9 регулярних трамвайних маршрутів, 5 регулярних та 1 нерегулярного тролейбусних маршрутів. З літа 2014 року рух трамваїв припинено, а контактну мережу демонтовано. 5 червня 2015 року було запущено трамвай на маршруті № 5, однак, вже 7 червня рух було знову зупинено. За словами представників організації що контролює місто з 2014 року, поновлення трамвайного руху у місті не заплановано через низьку рентабельність.

image
Шляхопровід біля залізничної станції

У 1878 році в місті відкрито залізничний вокзал. Під час війни на сході України регулярне залізничне сполучення стало неможливим. 20 листопада 2014 року «Укрзалізниця» скасувала поїзд спооученням Київ — Луганськ. Проте 28 березня 2015 року бойовики так званих «ДНР» і «ЛНР» запустили приміський електропоїзд сполученням Ясинувата — Луганськ через Єнакієве, Дебальцеве.

5 грудня 1964 року за 8 км від міста відкрито місцевий аеропорт, що сполучав місто 15-ма рейсами по області, а також із Бердянськом, Вінницею, Донецьком, Дніпром, Запоріжжям, Києвом, Львовом, Москвою, Одесою, Ростовом-на-Дону, Сімферополем, Харковом та Херсоном. Станом на 28 вересня 2013 року мережа авіаперельотів значно скоротилася та наразі регулярні перельоти відбувалися з Луганська лише до Москви (UTair) й (ЮТейр-Україна), на літній період налагоджувалося сполучення з Анталією (Туреччина), Солунню (Греція), відбувалися чартерні перельоти. Розташований на південь від міста. З грудня 2009 року був базовим аеропортом авіакомпанії «UTair-Україна». Міжнародний аеропорт закритий з 11 червня 2014 року через бойові дії.

Луганською кільцевою дорогою проходить найдовша європейська автомагістраль E40. Міжобласні та міждержавні пасажирські перевезення (до 2014 року) забезпечувалися залізничним та автобусним рухом із залізничного та автобусного вокзалів. Окремі приміські автобусні маршрути вирушають з автостанцій та стихійних кінцевих зупинок:

Назва Автовокзал АС-2
[інформація потребує оновлення]		 АС-3  —  —  —  —
Розташування Вул. Оборонна 28
48°32′42″ пн. ш. 39°20′04″ сх. д. / 48.544981° пн. ш. 39.334466° сх. д. / 48.544981; 39.334466		 Біля будівлі старого залізничного вокзалу
48°34′21″ пн. ш. 39°16′50″ сх. д. / 48.572433° пн. ш. 39.280672° сх. д. / 48.572433; 39.280672		 На кільці кв. 50-річчя Жовтня, виїзд з міста на Біловодський шлях
48°34′27″ пн. ш. 39°24′08″ сх. д. / 48.574052° пн. ш. 39.402187° сх. д. / 48.574052; 39.402187		 Біля Луганського Базару (Пархоменка)
48°34′02″ пн. ш. 39°17′10″ сх. д. / 48.567151° пн. ш. 39.28623° сх. д. / 48.567151; 39.28623		 Біля Центрального базару
48°33′56″ пн. ш. 39°18′09″ сх. д. / 48.565419° пн. ш. 39.302623° сх. д. / 48.565419; 39.302623		 На естакаді залізничного вокзалу
48°34′31″ пн. ш. 39°17′20″ сх. д. / 48.575173° пн. ш. 39.288805° сх. д. / 48.575173; 39.288805		 Під естакадою залізничного вокзалу
48°34′28″ пн. ш. 39°17′20″ сх. д. / 48.574421° пн. ш. 39.288805° сх. д. / 48.574421; 39.288805
Основні напрямки Усі напрямки Приміські Кінцева зупинка для автобусів до Станиці Луганської і прилеглих населених пунктів; зупинка для автобусів у біловодському напрямку Алчевське (11 ₴),Попасна, Первомайське, Перевальське (11 ₴) Приміські Краснодон, Ізварине Лутугине, Успенка, Біле, Білоріченський, Врубівський

Дорожній рух регулюють сотня світлофорів.

Сфера послуг

До 2014 року медичну допомогу населенню міста надавала 41 медична установа, у тому числі 35 лікувально-профілактичних.

Найвідомішим медичним закладом є Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О. Ю. Щербака. Створення водолікарні у Луганську датується 1926 роком, розташована у Ленінському районі Луганська на вулиці Володимира Даля, у так званому Старому місті. Будівля сучасної водолікарні була споруджена на початку 1880-х років XIX століття для Гірничого відомства. Будівлю побудовано в стилі ампір.

image
Готель «Луганськ»

Один з найвідоміших готелів Луганська — Готель «Україна» (48°34′36″ пн. ш. 39°17′44″ сх. д. / 48.576664° пн. ш. 39.295692° сх. д. / 48.576664; 39.295692, колишній «Жовтень», «Москва») зведено у 1947—1951 роках архітектором Йосипом Каракісом, за допомогою полонених німців, як робочої сили. Останній факт став приводом для популярної серед луганців оповіді про те, що готель своїм незвичним для радянської доби, ледве не готичним виглядом завдячує саме німцям. Інші популярні готелі — «Турист», «Еліт-комфорт», «Гостинний двір», «Дружба», «Ініціал» тощо.

Загальноосвітні установи

image
Середня загальноосвітня школа № 2

На 2010 рік майже в усіх школах навчання провадилось російською мовою. Викладання українською мовою здійснювалось у трьох школах, розташованих на околиці міста (школи № 21, № 31 та № 59), де загалом навчалось 845 учнів Загалом в українських класах на 2010 рік мало змогу навчатися лише 13 % учнів, у російських — 87 %. Міносвіти України та обласна адміністрація часто спричиняли тиск на батьків задля обрання ними викладання російською мовою.

В історичні перспективі розподіл мов часто був і протилежним. Зокрема, в 1935 році в Луганську було 25 шкіл, з них 22 були україномовними і лише 3 — російськомовними).

Вища школа

image
Інститут культури і мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка

1920-ті роки закладають основу вишів міста. Професорами Луганського шевченкового університету були як племінник Михайла Грушевського — історик Сергій Грушевський, страчений на Сандармохові 1937 року, так і , згодом редактор міської газети при німецькій націонал-соціялістичній владі.

Підготовку фахівців різних професій здійснюють 5 вишів, два з яких (Луганський університет імені Тараса Шевченка та ) є класичними, 14 середніх спеціальних закладів, 18 закладів профтехосвіти.

На початку XXI століття Луганські ВНЗ були особливо привабливими для іноземних студентів, завдяки чому місто посідало сьому за популярністю сходинку серед усіх міст України, поступаючись лише Києву, Львову, Харкову, Одесі, Донецьку та Дніпру. Зокрема, у Луганському державному медичному університеті на 2010 рік навчалося більше іноземних студентів, аніж у будь-якому іншому виші України. Популярні також університет внутрішніх справ, Аграрний університет і Луганська державна академія культури та мистецтв.

Спорт

image
Стадіон «Авангард» домашній стадіон футбольного клубу «Зоря»

В Луганську 6 стадіонів (найвідоміший — «Авангард») і спорткомплексів, 127 спортзалів. Серед футбольної спільноти місто відоме виступами клубу «Зоря», що брав участь у змаганнях найвищого рівня чемпіонатів України та СРСР, а також у міжнародних турнірах. Крім того, в Луганську знаходяться басейни (найвідоміший — «Юність»), дві льодових ковзанки («Пінгвін» та «Полюс»), у 2012 році відкрито палац спорту місткістю в 2500 людей. 2013 року відкрито льодову арену за програмою «Хокей України». За часів СРСР успіхів досягав баскетбольний клуб «Спартак».

Культура

Див. також: Пам'ятники Луганська
image
Пам'ятник донським козакам біля зруйнованої комуністами Казанської церкви

Театри

Музеї

Інші заклади культури

Пам'ятки та цікаві місця

Докладніше: Цікаві місця в Луганську
image
Парк-музей кам'яних баб (кампус Луганського університету)

Назви вулиць

Докладніше: Вулиці Луганська

Станом на 2009 рік Луганськ має специфічні назви вулиць, що не існують в інших містах України та є протизаконними, оскільки суперечать чинному закону «Про мову в Українській РСР»:

Стаття 38. Мова топонімів і картографічних видань

В Українській РСР топоніми (назви населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і тощо) утворюються і подаються українською мовою.

Відповідно з рішенням шостої сесії Луганської міськради 24-го скликання від 24 грудня 2002 року, офіційні українські назви значної кількості вулиць і провулків, навіть тих, що питомо українського походження, перетворені на назви російською мовою, записані українськими літерами, зокрема:

Провулки

  • 18-го Партс'єзда,
  • 1905 года,
  • 1-й Бєлорусскій,
  • 1-й Кірпічний,
  • 5-й Садовопроєздной,
  • Сєвєрозападний,
  • Братьєв Сєродєдєнко,
  • Кримскій,
  • 1-й Товаріщєскій,
  • 1-й Пятілєткі,
  • Астрономічєскій;

Вулиці

  • Савєтская,
  • 300-лєтія Воссоєдінєнія,
  • 40-лєтія Октября,
  • 50-лєтія Образованія СССР,
  • Лучістая,
  • Звьоздная,
  • Самольотная,
  • 2-я Ізвєстковая,
  • Тіхоокєанская,
  • Камєнная,
  • Опитноє полє,
  • Олександра Нєвского,
  • Юних Піонєров,
  • Маяковского;
  • Революції,
  • Паріжской Коммуни,
  • Квіткі-Основ'янєнко,
  • Коцюбінского,
  • Гулака-Артємовского,
  • Грушевского,
  • Кармєлюка,
  • О. Кобилянской,
  • П. Мірного,
  • Остапа Вишні,
  • Украінская,
  • Шевчєнко Т. Г.,
  • Шевчєнко В. В.,
  • Лесі Українкі;
image
Дороговказ «вулиця Советська» (офіційна назва — Совєтская)

Квартали

  • Дзєржинского,
  • 50-лєтія Октября,
  • Гєроєв Брєстской крєпості;

тупики:

  • 6-й Короткій,
  • Бєлая Будка тощо.

Проте, «перекручені» назви так і не прижилися. Наприклад, вулиця Совєтская в рекламі, на дороговказах, вивісках називається Радянська, Совєтська, Советська. Лише в офіційних документах специфічні назви вживають доволі послідовно. Останнім часом подібні незаконні випадки в Луганській області дедалі частішають, особливо щодо назв населених пунктів, серед них — Сіверодонецьк (нині як «Сєвєродонецьк») та Ірмине (нині як «Ірміно»).

Релігія

Докладніше: Список культових споруд Луганська та Список православних храмів Луганська

Загальна характеристика

image
Свято-Троїцький кафедральний собор ПЦУ

Найбільших втрат релігійне життя міста зазнало за радянської доби, а власне у 1930-ті роки, коли було цілком зруйновано чи щонайменше понівечено геть усі релігійні (не лише православні) споруди міста Луганського. Єдиною залишеною церквою в околиці є Свято-Вознесенська церква, яка збереглась в містечку-сателіті Олександрівці, що нині підпорядковане Луганській міській раді.

У 2010-ті роки абсолютну більшість православних парафій міста утримує Московський патріархат.

Релігійні заклади

Православна церква України

Докладніше: Луганська єпархія ПЦУ

У Луганську існували і громади українських незалежних церков (УПЦ КП та УГКЦ), що зазнавали постійних нападів з боку СБУ та інших державних структур. За 2011—2013 роки на вул. Короленка 92 зведено Свято-Троїцький кафедральний собор, який було урочисто освячено 20 липня 2013 року Патріархом Київським і Всієї Руси-України Філаретом. Поруч побудовано єпархіальне управління.. Окрім нього, на території міста були дві менші церкви УПЦ КП (2009): Храм «Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього» (за адресою вул. Урицького, 80г) та храм Михаїла-Архангела, що знаходиться у Малій Вергунці на вул. Ленінградській.

image
Римо-католицька каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії на вул. Мергельній, 102
48°33′42″ пн. ш. 39°19′56″ сх. д. / 48.561755° пн. ш. 39.332213° сх. д. / 48.561755; 39.332213

Українська греко-католицька церква

Докладніше: Громади УГКЦ на Луганщині

На межі 1980-х та 1990-х у Луганському (Ворошиловградському) ВВАУШі (вище військове авіаційне училище штурманів) на військовій службі фельдшером перебував майбутній предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.

Найактивнішою в наш час (2013 рік) греко-католицькою громадою міста є Храм «Царя Христа», парохом якої є о. Михайло Ющишин — знаходиться за адресою вул. Баумана, 35. Подібно до церков УПЦ КП є осередком для патріотичної громади Луганська.

Римокатолицька церква

Докладніше:

Римо-католики у Наталівському провулку. Більшовики заснували громаду 1902 року. Костел звели 1904 року, закрили його 1929 року. Парафіянами є українці, поляки.

Завдяки популярності Луганська як університетського міста серед іноземців, частину прихожан-католиків становлять також студенти з Нігерії, Індії та інших країн. Служби проводяться англійською, російською та французькою мовами.

У Луганську діє Каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії

Іслам

У місті діє Луганська соборна мечеть.

Іудаїзм

На рубежі XIX—ХХ століть у місті було збудовано три синагоги: Хоральна (головна), Литовська на вул. Банківській і Реміснича на вул. Конюшенній (нині — Луначарського). Усі синагоги зруйновані.

Культові споруди Луганська

image
Свято-Миколаївський храм, зруйнований комуністами у 1930-ті
Свято-Миколаївський храм, зруйнований комуністами у 1930-ті 
image
Свято-Вознесенський собор в Олександрівці
Свято-Вознесенський собор в Олександрівці 
image
Вірменська церква на вул. Червоноармійській, новобуд
48°34′42″ пн. ш. 39°19′29″ сх. д. / 48.5784528° пн. ш. 39.3249389° сх. д. / 48.5784528; 39.3249389
Вірменська церква на вул. Червоноармійській, новобуд
48°34′42″ пн. ш. 39°19′29″ сх. д. / 48.5784528° пн. ш. 39.3249389° сх. д. / 48.5784528; 39.3249389 
image
Храм ікони Божої Матері «Умиління» УПЦ МП у центрі міста
Храм ікони Божої Матері «Умиління» УПЦ МП у центрі міста 
image
Колишня синагога
Колишня синагога 

Засоби масової інформації

Телебачення

image
Луганська телевежа

Медійний простір Луганська представлений місцевими телеканалами («Ірта», «ЛОТ», «ЛКТ»), радіостанціями та газетами. Станом на 2013 рік у місті працювала .

FM-радіостанції

Через окупацію міста мовлення всеукраїнських и регіональних радіостанцій припинено.

№п/п Частота, МГц Назва Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 90.8 Перець FM 1 вул. Херсонська 7-А
2 91.3 Люкс FM 0.5 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
3 100.4 Radio ROKS 1 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
4 101.1 1 вул. Демьохіна 25 ЛФКРРТ
5 102.3 NRJ 1 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
6 102.9 Радіо Байрактар (план) 1 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
7 103.6 Українське радіо Українське радіо. Пульс 1 вул. Демьохіна 25 ЛФКРРТ
8 104.0 Хіт FM 1 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
9 104.8 Європа Плюс Луганськ 0.5 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
10 105.5 Radio Shanson 1 вул. Демьохіна 25 ЛФКРРТ
11 106.1 Наше радіо 1 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
12 106.5 Країна ФМ 1 вул. Херсонська 7-А
13 106.9 Kiss FM 1 вул. Демьохіна 25 ЛФКРРТ
14 107.3 Радіо НВ (план) 1 вул. 21-го МЮДа 205 СХ Радіоцентр ЛФКРРТ

Преса

У Луганську друкувалося понад 25 газет і журналів. На звання найдавнішої з нинішніх місцевих газет претендує «Луганская правда» (або «Ворошиловградська правда», відповідно до назви міста на той час), що видається з 1917 року і прнині. Газета розповсюджується російською мовою, єдиним періодом, коли вона виходила українською, була доба .

Як державні (обласні та міські), так і приватні газети, видаються російською мовою, лише іноді з україномовними статтями.

Міська символіка

image
Марка Укрпошти із серії «Герби міст України» — «Луганськ» (1995 рік)
Докладніше: Прапор Луганська та Герб Луганська

Символами міста є прапор та герб. Герб Луганська спочатку з'явився як герб чавуноливарного заводу. 22 квітня 1903 повітове місто Луганськ, центр Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії отримав власний герб. У 1992 (за іншими даними 1991) році знову був затверджений герб періоду Російської імперії. У золотому щиті чорна із золотими швами домна з червленим полум'ям, супроводжувана праворуч і ліворуч двома чорними молотками. У вільній частині щита герб Катеринославської губернії. Щит увінчаний срібною баштовою короною з трьома зубцями. За щитом покладені хрестоподібно сталевого кольору кирки, з'єднані Олександрівською стрічкою.

Прапор міста Луганська з'явився 1995 року, коли було утверджено герб міста.

2006 року планувалося також затвердження гімну Луганська, та через те, що текст був написаний українською мовою, а не російською, бо розроблявся ще за минулого міського голови, було ухвалено рішення про ухвалення відкласти

У вихідні дні, в середині вересня, святкується день міста. За часів СРСР Луганськ отримав дві високі нагороди: Орден Жовтневої Революції та Орден Червоного Прапора.

Міжнародна співпраця

image
Панорама французького Сент-Етьєна — міста-побратима Луганська

До 2014 року Луганськ мав економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На 2014 рік містами-побратимами Луганська були:

Міста-партнери:

У минулому в Луганську діяли консульства: Грузії, Угорщини та Болгарії.

Відомі особи

Див. також: Постаті (нариси про видатних людей Донбасу) та
image
Євграф Ковалевський впровадив термін «Донецький басейн»
image
Бюст Миколи Холодиліна, першого міського голови Луганська (на вулиці Пушкіна)

Народилися

Пов'язані з містом

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 23.10.2015. Процитовано 27.06.2015.
  2. Населення по містах України. index.minfin.com.ua. Процитовано 30 липня 2022.
  3. . Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  4. . Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
  5. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
  6. Олег Форостюк. До питання про походження найменувань «Лугань» і «Луганськ» [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.] // Лінгвістика. — 2012. — № 3, ч. 2. — С. 69-76.
  7. § 81. Українські географічні назви взагалі треба віддавати на письмі в їх народньо-історичній формі[…] 2. Назви міст кінчаються на -ське, -цьке (а не -ськ, -цьк): Волочинське, Старобільське, Пинське, Зінов'ївське, Луцьке і т. ін. Відмінюються такі назви як прикметники: із Старобільського, під Волочинським тощо
  8. Стаття «Ворошиловград», мапа Луганського[недоступне посилання з липня 2019]
  9. . Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 17 січня 2009.
  10. Весь Луганскъ в карманѣ: Адресъ-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 годъ, І годъ изданія. — Луганскъ: Изданіе Е. Шнирлина и М. Кулашкина, 1912. — 160 с. — с. 71
  11. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  12. Свидетели времени: историко-сфрагистический очерк / Ю. С. Сумишин, А. И. Поболелов. — Луганск: Виртуальная реальность, 2004. — 308 с.: ил. — Библиогр.: с. 302—306. — ISBN 966-8526-02-3 Ст. 52-53
  13. . Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 29 липня 2013.
  14. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  15. Архівована копія. оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. . Радіо Свобода. 24 листопада 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
  17. . Офіційний сайт Луганської міської ради та її виконавчих органів. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013. {{}}: Текст «date2013-11-25» проігноровано ()
  18. . Офіційний сайт Луганської міської ради та її виконавчих органів. 13 листопада 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  19. . Офіційний сайт Луганської міської ради та її виконавчих органів. 26 листопада 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
  20. . Информационное агентство «ОстроВ». 1 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
  21. Петр Шуклинов. Третий день АТО: армия у Луганска, боевики бегут, Гиркин паникует [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.] Лига.net. 04.07.2014 (рос.)
  22. В восточных районах Луганска идет бой сил АТО с боевиками — СМИ [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.] Лига.net. 05.07.2014. (рос.)
  23. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  24. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  25. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
  26. Через мобілізацію. Окупована частина Луганської області буде без зв'язку та інтернету.
  27. Ірина Кутєлєва-Коваленко (11 липня 2022). В окупованому Луганську пролунали потужні вибухи — відео. nv.ua.
  28. Олег Кононенко (13 липня 2022). Окупанти зізналися, чому їхня ППО не змогла запобігти удару по Луганську. nv.ua.
  29. (Russian) . May 2011. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 28 June 2012.
  30. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992
  31. . Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 27 листопада 2011.
  32. Головне управління статистики у Луганській області. Чисельність населення на 1 січня 2014 року [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  33. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 16 квітня 2015.
  34. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  35. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  36. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
  37. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С. 465
  38. словник.нет: Луганець
  39. . Архів оригіналу за 13 березня 2005. Процитовано 12 липня 2008.
  40. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення в місті Ворошиловграді, Ворошиловградської області, Ватутінського міського району» від 19 жовтня 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 3–4 (28 квітня). — С. 10.
  41. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 11 липня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  42. . Informator. 17 березня 2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 3 травня 2017. (рос.)
  43. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  44. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  45. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  46. . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  47. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 8 серпня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  48. Інформація станом на 2011 рік
  49. http://www.0642.com.ua/news/23523[недоступне посилання з липня 2019]
  50. %3A2008-04-03-15-38-50&id=45 %3A2008-06-02-14-18-20&option=com_content&Itemid=8 «Мова в Луганську» на ednist.lg.ua[недоступне посилання з липня 2019]
  51. . Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 18 серпня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  52. . Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 11 серпня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  53. http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/130428.html[недоступне посилання з липня 2019]
  54. http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2010_1/10_02/ [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.] МОН — В Україні здобувають освіту 44 082 іноземці
  55. . Архів оригіналу за 2 червня 2009. Процитовано 24 червня 2009.
  56. Свято-Петропавловский собор [ 2016-03-06 у Wayback Machine.] на сайті Монастирі та храми Української Православної Церкви [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  57. Самоврядування по-луганськи, або Як місцеві можновладці змінили український правопис — Дзеркало Тижня [ 5 лютого 2010 у Wayback Machine.].
  58. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  59. http://pravoslavja.lg.ua/Novyny/Yeparhialni/Nakupolni-hresty-yak-symvol-nashogo-spasinnya.html[недоступне посилання з липня 2019]
  60. http://pravoslavja.lg.ua/Новини/Єпархіальні/Будівництво-кафедрального-собору-триває.html[недоступне посилання з квітня 2019] (20 November 2011)
  61. http://pravoslavja.lg.ua/Новини/Єпархіальні/Зведення-собору-продовжується.html[недоступне посилання з квітня 2019] (29 November 2011)
  62. Межбанк: закрытие торгов - 7,9830/7,9890 грн./долл. УНІАН. 6 червня 2011. оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 3 червня 2021. (рос.)
  63. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 липня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  64. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 12 липня 2008.
  65. . Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 9 травня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  66. (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2011.
  67. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
  68. . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 29 липня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  69. http://top.lg.ua/news/?id=27759[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела та література

  • Луганське, обл. м. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 4. — С. 1382.
  • Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)
  • Інтернет-портал . Творчість українських письменників Донбасу.
  • Луганськ. Профіль громади. Підготовлено Експертним комітетом з стратегічного планування за допомоги Проєкту «Економічний розвиток міст». — 2006[недоступне посилання з липня 2019]
  • Самков П. С. История Луганского паровозостроительного завода (1896—1905 гг.). Автореф. дис. … канд. истор. наук. Ворошиловград, 1952: ІМіС УРСР. Луганська область. К., 1968;
  • Луганск: Исторический очерк. — Донецк, 1969. — 138 с. (рос.)
  • Алексеева Лия Ивановна. Ворошиловград. Путеводитель. — Донецк : «Донбас», 1986. — 96 с. — 50 000 прим. (рос.);
  • П. Лавров. Історія південно-східної України. — Львів : Слово, 1992. — 152 с. — .
  • Луганские локомотивы: люди, годы, факты: Хроника 100-летней жизни луганских локомотивостроителей. Луганск, 1996;
  • Василь Пірко. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • В. М. Нікольський. Підпілля ОУН(б) у Донбасі. — Київ: Інститут історії НАНУ, 2001. — 178 с. (резюме, djvu) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Г. Куромія. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990-ті рр. — Київ: Основи, 2002. — 510 с. (резюме, djvu) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • История Луганского края: Учеб. пособие / А. С. Ефремов, В. С. Курило, И.Бровченко и др. — Луганск : Альма-матер, 2003. — 432 с.
  • В. Подов, Курило В. С.. История Донбасса: В 3 т. Т.2: Донбасс в XIX в. — Луганск: Альма-матер, 2004. — 384 с.
  • М. А. Алфьоров. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
  • Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу. — Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка», 2009. — 300 с.
  • М. А. Алфьоров. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк : Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.

Документи

  • image Постанова Президії Ворошиловградської міської ради від 11.11.1935 «Про перейменування м. Луганська на місто Ворошиловград»
  • image Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.3.1958 «Про перейменування Ворошиловградської області і міста Ворошиловград»
  • image Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.1.1970 «Про перейменування міста Луганська і Луганської області»
  • image Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18.12.1971 «Про нагородження міста Ворошиловграда орденом Жовтневої Революції»
  • image Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4.5.1990 «Про перейменування міста Ворошиловграда та Ворошиловградської області»

Посилання

Луганськ
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Новини у Вікіновинах?
image Луганськ у Вікімандрах?
image Файли у Вікісховищі?
  • (рос.) Сторінка міської ради. [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  • Інтернет-сторінка Луганська [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Слов'яносербський район Станично-Луганський район Станично-Луганський район
Слов'яносербський район image Станично-Луганський район
Лутугинський район Лутугинський район Сорокинський район

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luga nsk MFA ɫʊˈɦanʲsʲk prosluhati u 1935 1958 i 1970 1990 Voroshilovgra d misto na shodi Ukrayini oblasnij centr Luganskoyi oblasti do 2014 roku a takozh administrativnij centr nominalno utvorenih Luganskoyi miskoyi gromadi ta Luganskogo rajonu Najshidnishij oblasnij centr Ukrayini Roztashovanij u serednomu Podinciv yi u misci zlittya richok Lugan ta Vilhivki Za chiselnistyu naselennya Lugansk posidaye 11 tu shodinku sered mist Ukrayini stanom na 1 sichnya 2022 roku v misti meshkalo 397 tis osib Razom z prileglimi rajonami oblasti misto formuye 500 tisyachnu aglomeraciyu LuganskGerb Luganska Prapor LuganskaPark geroyiv Nimecko Radyanskoyi vijni Muzej istoriyi ta kulturi mista Luganska Luganskij akademichnij oblasnij rosijskij dramatichnij teatr vulicya Radyanska parovoz Luganskteplovoz Osnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Luganskij rajonGromada Luganska miska gromadaKod KATOTTG UA44060010010012753Zasnovane 1795 229 rokiv Kolishnya nazva s she Kam yanij Brid 1795 Luganske 1882 1933 Voroshilovgrad 1935 1958 1970 1990 Status mista z 1882 rokuPodil mista Artemivskij rajon Zhovtnevij rajon Kam yanobridskij rajon Leninskij rajonNaselennya 397 677 osib 01 01 2022 Aglomeraciya Luganska aglomeraciyaPlosha 286 2 km Gustota naselennya 1411 osib km Poshtovi indeksi 91000 91479Telefonnij kod 380 642Koordinati 48 34 18 pn sh 39 17 50 sh d H G OVisota nad rivnem morya 78 mVodojma r Lugan VilhivkaNazva meshkanciv luga nec luga nka luga nci lugancha nin lugancha nka lugancha niMista pobratimi div tutDen mista u vihidni dni posered veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya LuganskDo Kiyeva fizichna 650 km zalizniceyu 900 km avtoshlyahami 860 kmMiska vladaAdresa vul Kocyubinskogo 14 91055 m LuganskVebstorinka gorod lugansk uaMiskij golova Sergij KravchenkoLugansk u Vikishovishi KartaLuganskZapit Voroshilovgrad perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lugansk Z kvitnya 2014 roku timchasovo perebuvaye pid rosijskoyu okupaciyeyu Lugansk vklyuchenij Verhovnoyu Radoyu Ukrayini do pereliku mist z timchasovo okupovanoyi teritoriyi EtimologiyaLuganske na mapi Luganskoyi okrugi stanom na 1 sichnya 1929 roku Oficijnoyu nazvoyu mista ye Luga nsk ɫʊˈɦɑɲsʲk Nazva Luganske ɫʊˈɦɑɲsʲke pohodit za nazvoyu richki Lugan Gidronim pohodit vid slova lug richka maye shiroku lugovu zaplavu Za inshoyu interpretaciyeyu gidronim maye tyurkske pohodzhennya pro sho svidchit stara nazva richki Lugan Lagan Yaksho brati za vidlik istoriyi mista dozvil na zakladennya zavodu 1795 roku to pershu nazvu Luganskij Zavod selishu bulo nadano 1797 roku vona proisnuvala do 1882 roku koli bulo ob yednano Kam yanij Brid ta Luganskij Zavod v yedine misto Luganske Varto zavvazhiti sho do Ukrayinskoyi revolyuciyi ukrayinska mova ne mala u Rosijskij imperiyi zhodnogo oficijnogo statusu a otzhe j nazvi mist zatverdzhuvali rosijskoyu natomist ukrayinska mova taki isnuvala v narodnomu vzhitku Vidpovidno i navedeni vishe nazvi ukrayinskoyu mozhut buti lishe dovilni Pershij zagalnoukrayinskij pravopis mistiv okremij punkt shodo geografichnih nazv na kshtalt Luganskogo U 1933 roci za novim pravopisom nazva mista Luganske peretvorilasya na Lugansk Popri ce nazva Luganske vzhivalasya i nadali v avtoritetnih vidannyah na yaki ne mig uplinuti pravopis 1933 roku napriklad Enciklopediya ukrayinoznavstva i zberigayetsya podekudi j dosi U 1935 roci misto perejmenuvano u Voroshilovgrad na chest radyanskogo vijskovogo j politichnogo diyacha chiya diyalnist bula pov yazana i z Luganskom Za nimeckoyi vladi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sho trimalasya v misti menshe roku trivav postup do povernennya istorichnoyi nazvi mista U 1958 roci misto znovu perejmenovano v Lugansk prichinoyu stalo prijnyattya postanovi pro te sho naseleni punkti ne mozhna nazivati na chest zhivih lyudej Ta vzhe u 1970 roci pislya smerti Klimenta Voroshilova za vladi Leonida Brezhnyeva misto znovu otrimalo nazvu Voroshilovgrad Za tak zvanoyi Perebudovi 1990 roku mistu vidnovlena istorichna nazva Lugansk IstoriyaDokladnishe Istoriya Luganska Muzej istoriyi ta kulturi mista LuganskaIstorichnij centr Luganska mapa 1879 roku 1 Mikolayivska cerkva teper Budinok tehniki 2 Uspenska Starobazarna plosha Plosha Revolyuciyi 3 Bazarna plosha mizh Plosheyu Borcyam revolyuciyi i dramatichnim teatrom 4 Yarmarkova plosha mizh Skverom Geroyiv VVV i vul Demohina 5 Cvintar Skver Molodoyi gvardiyi 6 Zemlya girskogo nachalnika Letunovskogo Kozacka doba Za chasiv Zaporozkoyi Sichi na teritoriyi mista isnuvali kozacki zimivniki sho zgodom peretvorilisya na selisha Zimivniki nalezhali do Kalmiuskoyi palanki Vijska Zaporozkogo nizovogo Zimivnik kozaka Verguna na richci Lugani suchasne selishe Vergunka Zhovtnevogo rajonu Mayetnist Veselenka bilya miscya vpadinnya do Doncya richki Lugani selishe Veselenke Zhovtnevogo rajonu Chervonij Yar na Donci selishe Chervonij Yar Zhovtnevogo rajonu Kam yanij Brid u mezhah suchasnogo Kam yanobridskogo rajonuKarl Gaskojn sho stav odnim iz zasnovnikiv mista Na protivagu krimskim tataram ta zaporozkim kozakam zemli na shid vid Bahmutu vidtorgayutsya carskim uryadom pid vijskovi poselennya dlya vihidciv iz Balkan na choli z Shevichem ta Rajkom Depreradovichem Slov yanoserbiyu sered shanciv yakoyi i Kam yanij Brid i Vergunka 1775 roku vidbuvayetsya likvidaciya Zaporozkoyi Sichi sho peredalo ci zemli pid povnij kontrol derzhavnij institucij Rosijskoyi imperiyi Rosijska imperiya Istoriya Luganskogo zavodu tisno pov yazana z rozvitkom metalurgijnoyi ta kam yanovugilnoyi promislovosti Ukrayini 14 listopada 1795 roku za iniciativi komanduvacha Chornomorskim flotom admirala Mikoli Mordvinova bulo pidpisano nakaz pro zakladennya derzhavnogo livarno garmatnogo zavodu bilya richki Lugan do togo ce bula teritoriya Luganskogo pikinerskogo polku she ranishe Slov yano Serbiyi prikordonnoyi zoni mizh Zaporozhzhyam ta Oblastyu Vijska Donskogo Vibir konkretnogo miscya dlya budivnictva ta same budivnictvo buli dorucheni shotlandskomu pidpriyemcyu Karlu Gaskojnu Zavod nazvanij spochatku Katerinoslavskim a 1797 Luganskim zaklali poruch iz selishem Kam yanij Brid Na novobudovu zaprosili majstriv z Velikoyi Britaniyi a takozh pribuvshih kvalifikovanih robitnikiv razom z yihnimi rodinami vsogo 575 osib z Oloneckih i Lipeckih zavodiv Rosijskoyi imperiyi Dlya dopomizhnih robit do zavodu pripisali selyan blizhnih derzhavnih sil Fashivki Orihovogo Petropavlovogo i Gorodisha Na budivnictvo v cilomu vono prodovzhuvalosya majzhe 10 rokiv zaluchali vijskovosluzhbovciv ta zaslanih Zavod vipuskav vijskovu produkciyu garmati dlya Chornomorskogo flotu ta vijsk roztashovanij na pivdni Rosijskoyi imperiyi osoblivo vidznachivsya v period Krimskoyi vijni 1853 1856 U mizhvoyennij chas vigotovlyav takozh na privatni zamovlennya silskogospodarsku tehniku obladnannya dlya mliniv vinokuren cukrovih zavodiv tosho 1821 roku selisha Luganskij Zavod i Kam yanij Brid zlilisya v yedine gospodarsko administrativne cile Naperedodni 1861 roku tut meshkali 9 tis osib Monument Borcyam revolyuciyi 9 listopada 1882 roku Luganskij Zavod iz prileglim selishem Kam yanij Brid otrimav status mista i nazvu Lugansk stavshi povitovim centrom Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Silski gromadi Luganskogo Zavodu j Kam yanogo Brodu dekilka rokiv marno domagalisya skasuvannya cogo rishennya Novij poshtovh rozvitkovi mista nadalo budivnictvo zaliznici Debalceve Lugansk a vzhe u 1874 roci tut rozpochavsya regulyarnij ruh poyizdiv 1897 roku liniyu Debalceve Lugansk z yednali z Lozovo Azovskoyu zalizniceyu Naprikinci XIX stolittya misto peretvorilosya na bagatogaluzevij promislovij centr Stanom na 1898 rik diyalo 58 promislovih pidpriyemstv najbilshim buv Luganskij parovozobudivnij zavod Za danimi perepisu 1897 roku u misti meshkalo 20404 osobi Ridnu movu vkazali rosijsku 13 907 ukrayinsku 3 902 yevrejsku 1 449 Za virospovidannyam dzherelo 70 pravoslavni 20 yevreyi 4 katoliki perevazhno polyaki 4 lyuterani perevazhno nimci Ekonomichnij bum kincya XIX pochatku XX stolittya v Rosijskij imperiyi istotno poznachivsya na rozvitkovi mista naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Lugansk nalichuvalos vzhe 68 5 tis zhiteliv Yak robitnichij centr Lugansk 1917 roku aktivno pidtrimav vladu rad 6 chervnya 1924 roku CBK SRSR za revolyucijni zaslugi nagorodiv misto ordenom Chervonogo Prapora U berezni 1918 roku zarahovuyetsya do Poloveckoyi zemli nezalezhnoyi Ukrayini Na pochatku 1919 naprikinci 1919 j na pochatku 1920 roku Lugansk administrativnij centr Doneckoyi guberniyi Ukrayinska vlada majzhe ne kontrolyuvala misto i oponentami bilshovikiv tut buli donski kozaki Misto bulo centrom Doneckoyi guberniyi netrivalij chas z 14 sichnya do 12 zhovtnya 1920 roku a nadali cya rol perejshla do Bahmuta Ukrayinska revolyuciya Dokladnishe Zahoplennya Luganska bilshovikami Protistoyannya v Lugansku 1918 ta Zahoplennya Luganska bilshovikami 1919 Pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi Lugansk vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v skladi administrativno teritorialnoyi odinici Polovecka zemlya z centrom u Bahmuti Na 1 j Vseukrayinskij z yizd rad yakij prohodiv v Kiyevi z 4 po 6 grudnya 1917 roki vid Luganska buli vidpravleni dvoye robitnikiv Pid chas Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni misto opinyayetsya pid bilshovickoyu okupaciyeyu U lyutomu 1918 roku v Lugansku vidbuvsya z yizd rad Luganskogo girnichogo rajonu Na z yizdi bulo obrano vikonavchij komitet rad Nevdovzi cej vikonkom ob yednavsya z vikonkomom Luganskoyi miskoyi radi robitnichih deputativ Spilno voni utvorili Lugansku radu narodnih komisariv yaku ocholiv Yurij Lutovinov Naprikinci kvitnya na pochatku travnya 1918 roku Lugansk bulo zvilneno vid bilshovikiv ta vidnovleno vladu UNR Britanski tanki Mark V na ozbroyenni Donskoyi armiyi 1919 5 listopada 1918 roku vidpovidno do usnoyi domovlennosti mizh Skoropadskim i Krasnovim Lugansk zajnyav 9 j Donskij kozachij polk nacholi z Barminim yakij prijnyav usyu povnotu vladi u misti i poviti Okrim kozakiv v misti znahodivsya oficerskij dobrovolij polk na choli z Kuzminim chastina 3 go Gajdamackogo pihotnogo polku yakim na pidkriplennya pribuv batalon sichovih strelciv na choli z polkovnikom Svidnickim U grudni 1918 roku soyuzni Ukrayini nimecki chastini pokinuli Lugansk a misto zahopili chastini 2 yi Donskoyi diviziyi pid komanduvannyam Petra Konovalova U grudni 1918 sichni 1919 roku na okolicyah Luganska narostav povstanskij ruh misceve naselennya ne bulo zadovolene novimi poryadkami Zgodom misto ostatochno perejshlo pid radyansku okupaciyu Radyanskij period Z 1938 roku misto centr Voroshilovgradskoyi oblasti 1958 1970 z 1990 roku Luganskoyi oblasti Z 17 lipnya 1942 po 14 lyutogo 1943 roku misto perebuvalo pid timchasovoyu nacional socialistichnoyu vladoyu Cej netrivalij period poznachivsya vidrodzhennyam ukrayinskoyi kulturi v misti zokrema j vidnovlennyam nazvi mista Lugansk Golovnoyu miskoyu gazetoyu stalo ukrayinomovne Nove zhittya pid redaktorstvom do vijni profesora Voroshilovgradskogo pedinstitutu Vin buv takozh zaverbovanij Yevgenom Stahovim ta ocholiv Luganskij oblasnij provid OUN Merezhu organizaciyi bulo rozgornuto po vsij oblasti I vse zh vidchuvalosya sho Ukrayina she ne vmerla v dushah bagatoh lyudej Yakos v Lugansku pishov do cirku Fakir pokazuvav rizni fokusi to goluba vityaguvav z porozhnoyi skrinki to sklyanku to she shos A naprikinci vityagnuv horugovku sino zhovtogo koloru Mene ce duzhe potishilo todi otzhe Lugansk ne beznadijnij Yevgen Stahiv Krimska svitlicya Vidnovleno ukrayinomovne navchannya shkilna osvita v misti na cej chas perevedena na ukrayinsku movu Takozh diyala kapela banduristiv ta inshi tvorchi gurti Zadlya nedopushennya epidemiyi vidkrito stanciyu shvidkoyi dopomogi kilka likaren ta dispanseriv Pislya vzyattya mista Chervonoyu armiyeyu cih diyachiv v tomu chisli bulo zasudzheno do strati Pislya zmicnennya Mikiti Hrushova na partijnij verhivci ta rozpravi nad stalinistskim Antipartijnim ugrupovannyam do yakogo vhodiv i Kliment Voroshilov mistu vidnovlena istorichna nazva Lugansk Za vladi Leonida Bryezhnyeva perejmenovane u Voroshilovgrad oblast na Voroshilovgradsku pislya smerti Klimenta Voroshilova 1972 roku futbolnij klub Zorya stav chempionom SRSR z futbolu Ce buv pershij chempion SRSR iz mista yake ne bulo stoliceyu respubliki 4 travnya 1990 roku mistu vidnovlena nazva Lugansk a oblasti Luganska U Nezalezhnij Ukrayini Na pochatku XXI stolittya v misti pracyuvalo 87 promislovih pidpriyemstv providna galuz mashinobuduvannya Vodnochas vono stalo velikim kulturnim i naukovim centrom 1998 roku naselennya mista za deyakimi danimi stanovilo 528 000 osib Za perepisom naselennya 2001 roku 463 000 osib 21 veresnya 2007 roku zaliznichnu stanciyu Lugansk elektrifikovano v skladi dilnici Debalceve Lugansk u 2012 roci vidkrito Palac sportu mistkistyu 2500 glyadachiv zapusheno novij tramvaj 2013 roku vidkrito Lodovu arenu za programoyu Hokej Ukrayini Togo zh roku zupinyayetsya Yakubovskij trubnij zavod Naprikinci listopada 2013 ta 2014 rokah pid chas Revolyuciyi gidnosti v misti vidbuvayutsya mitingi na pidtrimku Yevromajdanu 24 listopada v centri Luganska na ploshi bilya pam yatnika Tarasu Shevchenku blizko 100 osib vislovili svoyu pidtrimku yevrointegraciyi Pereshkoditi akciyi namagalis donski kozaki yaki vistupali proti zblizhennya Ukrayini z Yevropejskim Soyuzom Abi unemozhliviti provedennya zibran protestuvalnikiv riznih taboriv na centralnij ploshi pochavsya montazh novorichnoyi yalinki hocha na pochatku listopada bulo uhvalene rishennya pro yiyi vstanovlennya na Yarmarkovij ploshi vul Gazeti Luganskoyi pravdi 26 listopada 2013 roku miskvikonkom zaboroniv provedennya masovih akcij z 26 listopada 2013 po 14 sichnya 2014 roku 1 grudnya 2013 roku v Lugansku protesti v centri mista vidnovilis Miting prohodiv pid gaslom Yanukovicha u vidstavku Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini Boyi za Luganskij aeroport ta Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Prorosijski zavorushennya u Lugansku vesna 2014 Navesni 2014 roku misto opinyayetsya pid kontrolem prorosijskih teroristichnih organizacij 1 chervnya 2014 roku prorosijski bojoviki pochali kilkadennij shturm prikordonnoyi zastavi u Lugansku yakij zakinchivsya 4 chervnya vihodom ukrayinskogo garnizonu z prikordonnoyi zastavi 2 chervnya 2014 roku bilya shtabu prorosijskih bojovikiv sho rozmishuvavsya v Luganskij ODA stalasya seriya vibuhiv vid yakih zaginuli i mirni zhiteli 12 chervnya pochalosya postachannya vazhkoyi bronetehniki z RF do Snizhnogo pribula kolona tankiv a cherez Lugansk projshla kolona sistem zalpovogo vognyu Grad yaki nastupnogo dnya vpershe zastosuvali u rosijsko ukrayinskij vijni na Donbasi U lipni ukrayinski sili pochali masshtabnu operaciyu zi vstanovlennya kontrolyu nad rosijsko ukrayinskim kordonom stvoryuyuchi silami dekilkoh brigad 15 kilometrovu zonu vzdovzh kordonu kontrolovanu Zbrojnimi silami Ukrayini i bataljonami teritorialnoyi oboroni Vodnochas ukrayinski sili pochali operaciyu z deblokuvannya aeroportu j otochennya Luganska 3 lipnya boyi tochilisya na krayu Luganska udari po bojovikah zdijsnyuvalisya z mista Oleksandrivska selisha Metalist yaki znahodilis pid kontrolem ukrayinskih vijskovih a takozh z rajonu Stanici Luganskoyi Vvecheri 4 lipnya bojoviki obstrilyali shidnij rajon Luganska Velika Vergunka ta selishe Stanicya Luganska Boyi za Luganskij aeroport prodovzhuvali tochitisya V rezultati nastupu regulyarnih rosijskih vijsk 31 serpnya vidbuvayetsya ostatochnij shturm pislya yakogo 1 veresnya 2014 roku rechnikom shtabu ATO bulo povidomleno pro vihid ukrayinskih vijsk z aeroportu Za slovami rechnika Andriya Lisenka pri vihodi desantniki znishili 2 7 bronetransporteriv ta tankiv Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Na pochatok shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Lugansk perebuvav v timchasovij okupaciyi Gotuyuchis do ponovlennya aktivnoyi fazi bojovih dij v seredini lyutogo 2022 roku rosijski vijska vlashtovuyut provokaciyi pid privodom yakih ogoloshuyut u Lugansku ta okupovanij chastini oblasti nezakonnu primusovu mobilizaciyu do lav diyuchih v regioni nezakonnih teroristichnih zbrojnih formuvan Z ponovlennyam aktivnoyi fazi bojovih dij ZSU pochinayutsya urazhati rosijski vijskovi ob yekti na teritoriyi mista 10 lipnya 2022 roku v Lugansku prolunali vibuhi na rosijskih vijskovih skladah 13 lipnya 2022 roku vnochi ZSU nanesli aviaudar vnaslidok yakogo bulo rozbito chastinu PPO rosijskih proksi vijsk ta detonuvannya snaryadiv na vijskovomu arsenali Sistema PPO okupantiv ne zmogla comu protidiyati GeografiyaLugansk roztashovanij v misci zlittya richki Vilhivki z Lugankoyu 48 34 15 pn sh 39 16 29 sh d 48 5708833 pn sh 39 2747611 sh d 48 5708833 39 2747611 po pravij bik vid richki Siverskij Donec Misto zajmaye teritoriyu v 25 5 tis ga zokrema zhitlovi kvartali i mikrorajoni 3 9 tis ga Najzaselenishi tereni mista mizh 48 30 ta 48 40 pn sh 39 10 ta 39 25 sh d Pidsonnya Klimat pomirno kontinentalnij Lito spekotne serednya temperatura lipnya vid 21 8 C do 23 1 C zima holodna serednya temperatura sichnya vid 6 do 8 C Opadiv za rik 400 500 mm Na luganskij meteostanciyi zafiksovana najholodnisha ta najspekotnisha temperatura povitrya v Ukrayini 42 0 S 12 serpnya 2010 ta 41 9 S 8 sichnya 1935 roku KlimatPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 12 8 17 3 23 1 31 8 36 6 39 4 40 5 42 0 36 8 31 2 22 8 15 6 42 0Serednij maksimum C 1 0 4 5 7 15 6 22 2 26 4 28 7 28 1 21 8 13 9 5 3 0 1 13 9Serednya temperatura C 4 4 1 1 4 9 7 15 8 20 1 22 3 21 2 15 3 8 6 1 8 2 7 8 8Serednij minimum C 6 8 7 4 2 4 4 2 9 4 13 8 16 0 14 5 9 4 4 0 1 2 5 5 4 0Absolyutnij minimum C 41 9 36 9 27 3 12 1 8 2 1 8 5 2 0 4 7 2 16 3 26 3 29 6 41 9Norma opadiv mm 36 36 32 33 50 61 63 34 45 35 39 39 503Dzherelo Pogoda ru net Flora Na teritoriyi Luganskoyi miskoyi radi zustrichayutsya roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini astragal Astragalus cretophilus Mala Vergunka na Gostrij Mogili Alyssum gymnopodum richkoyu Lugannyu voloshka pervinnogerberova Centaurea protogerberi gisop krejdyanij Hyssopus cretaceus Oleksandrivsk gromovik donskij Onosma tanaitica drik donskij Genista tanaitica Chervonij Yar ryastka Bushe Ornithogalum boucheanum Chervonij Yar Mistobuduvannya Plosha Radyanska Geroyiv VVV Novij centr mista 1962 Misto nad LugannyuSeredmistya Dokladnishe Stare misto Lugansk ta Centr Luganska Lugansk zabudovuvavsya za sistemoyu vzayemno perpendikulyarnih vulic Anglijska vulicya nini Dalya i Bazarnij majdan a z seredini XIX stolittya vul Peterburzka Kazanska i Soborna plosha utvorili istorichne seredmistya Iz nadannyam Voroshilovgradu statusu oblasnogo centra u 1938 roci viniklo pitannya pro onovlennya mista yake rozpochalosya pislya vijni U 1950 h rokah kolishnyu okolicyu mista navkolo Yarmarkovogo majdanu zabudovano novimi administrativnimi i gromadskimi budivlyami Tak vinikaye nove seredmistya Zhitlovi masivi Spochatku Lugansk teritorialno podilyavsya na vulici ta liniyi Zgodom do mista priyednani selisha Dzerzhinskogo Kosiora Oleksiyivske nini 3 j km Promzhilstroj Telmana Cimlyanske Yuvilejne i gorodki Gostra Mogila Novij Starij Parhomenka Standartnij Chapayeva Shorsa Z 1960 h rokiv na jogo karti z yavilis kvartali Vidtak cila miscevist mista u Zhovtnevomu rajoni v narodi otrimala nazvu Kvartala Z 1962 roku rozbudovuyutsya kvartali Molodizhnij Zhukova Vatutina U 1960 1980 h rokah v zhitlovih masivah oselilos blizko 120 tisyach gorodyan Vulici j kvartali V adresovomu planuvanni misto skladayetsya z vulic majdaniv provulkiv tupikiv kvartaliv ta linij Dokladnishe Vulici Luganska Ostanni malo poshireni v inshih mistah Ukrayini Yihnim prototipom dehto vvazhaye analogichnu sistemu z 29 linij u Peterburzi na Vasilyevskomu ostrovi 48 pronumerovanih luganskih linij bulo zakladeno za dobi Rosijskoyi imperiyi yak merezhu umovno paralelnih vulic pri chomu kozhna liniya bula tilki odnim bokom togo sho zavedeno nazivati vulicyami Suchasna sistema linij pislya rokiv radyanskoyi vladi suttyevo vtratila svoyu cilisnist numeraciyu linij bulo zvedeno do vulichnoyi ob yednavshi sumizhni liniyi tozh yihnya kilkist skorotilasya vdvichi znachnu chastinu linij bulo perejmenovano na vulici na chest perevazhno komunistichnih diyachiv NaselennyaDokladnishe Naselennya Luganska Luganki v ukrayinskomu vbranni 1900 ti Naselennya Luganskoyi miskoyi radi stanom na 1 sichnya 2014 roku stanovilo 463 287 osib zokrema m Luganska 424 113 osib pidporyadkovanih miskij radi smt Katerinivka 16 948 tis m Shastya 12 629 m Oleksandrivsk 6 596 osib Na pochatku 2014 roku za chiselnistyu naselennya sered mist Ukrayini Lugansk posidav 11 misce Chiselnist naselennya mista znachno zmenshilasya vnaslidok bojovih dij na Donbasi U listopadi 2014 roku oriyentovna chiselnist naselennya mista bula na rivni 333 tis na 22 menshe nizh na pochatku roku u grudni 2014 roku 301 tis na 29 menshe nizh na pochatku roku Dinamika nacionalnogo skladu naselennya Luganska za perepisami 1926 1939 1959 1989 2001ukrayinci 43 5 58 7 48 3 41 8 50 0rosiyani 43 7 34 5 47 1 52 4 47 0bilorusi 0 5 1 1 0 7yevreyi 10 0 4 5 1 6 1 1 Na poznachennya meshkanciv Luganska slovniki zokrema VTS SUM fiksuyut dva slova osnovne luganec zhin luganka ta drugoryadne luganchanin luganchanka Oskilki pri tvorenni pohidnih sliv vid Lugansk pidstav dlya viniknennya ch pered narostkom an na ukrayinskomu grunti nemaye to nazvu luganchanin treba vvazhati za taku sho vinikla pid vplivom rosijskoyi movi Tozh varto nadavati perevagu pershomu ch luganec ta zh luganka Administrativnij podilDokladnishe Luganska miska rada Teritorialna gromada Luganskoyi miskradi skladayetsya z 4 rajoniv Mapa Luganskoyi miskoyi radiArtemivskij rajon 131 383 osib misto Oleksandrivsk selishe Zrazkove selishe Teplichne Yuvilejna selishna rada smt Katerinivka Zhovtnevij rajon 196 943 Kam yanobridskij rajon 45 339 Leninskij rajon 89 432 19 zhovtnya 1945 roku utvoreno Vatutinskij rajon zgodom priyednanij do Zhovtnevogo rajonu Za radyanskoyi vladi planuvalosya viokremlennya 5 go rajonu Zarichnogo iz Artemivskogo za Generalnim planom peredbachalosya stvorennya Oleksandrivskogo rajonu iz zahidnoyi chastini Artemivskogo ta zemel oblasti EkonomikaParovoz Er 797 15 teplovozobudivnogo zavodu u 1949 roci buv zbudovanij 1000 j pislyavoyennij parovoz Z dnya zasnuvannya j osoblivo ostanni 40 rokiv Lugansk rozvivavsya yak misto z bagatogaluzevoyu promislovistyu U strukturi promislovosti perevazhayut energomistki i fondomistki galuzi na yihnyu chastku pripadaye najbilsha chastina promislovo virobnichih fondiv Providna rol v ekonomici mista Luganska nalezhit mashinobuduvannyu predstavlenomu Luganskim teplovozobudivnim zavodom Lugcentrokuzom Luganskim mashinobudivnim zavodom ta inshimi U Lugansku viroblyayutsya teplovozi tramvayi zapasni chastini dlya avtomobiliv i traktoriv Girniche mashinobuduvannya predstavlyaye Luganskij energozavod Sered pidpriyemstv silskogospodarskogo mashinobuduvannya predstavlene TOV NVF Aeromeh odin z osnovnih zavodiv v Ukrayini sho viroblyaye obladnannya dlya ochishennya ta kalibruvannya zerna Na pidpriyemstvah mista ye dostatno virobnichih potuzhnostej dlya zadovolennya potrebi zhiteliv u prodovolchih tovarah i tovarah pershoyi neobhidnosti U misti 87 promislovih pidpriyemstv Ponad polovinu pidpriyemstv mayut nederzhavnu formu vlasnosti Shvidkimi tempami rozvivayetsya malij biznes Z metoyu priskorennya strukturnoyi perebudovi virobnictva pereprofilyuvannya jogo na vipusk novih vidiv produkciyi uprovadzhennya novoyi tehniki i tehnologiyi virobnictva Luganske viddilennya Derzhavnogo innovacijnogo fondu Ukrayini ukladaye innovacijni dogovori Popri skladnu ekonomichnu situaciyu promislovi pidpriyemstva mista aktivno pracyuyut na zovnishnomu rinku InfrastrukturaTransport Elektropoyizd spoluchennyam Lugansk Doneck na zaliznichnomu vokzali elektropoyizd vigotovlenij na Luganskomu teplovozobudivnomu zavodiDokladnishe Lugansk stanciya Luganskij tramvaj ta Luganskij trolejbus Z 1964 roku nomeri marshrutiv gromadskogo transportu chitko rozmezhovani za vidom transportu takim chinom tramvayi otrimali nomeri vid 1 trolejbusi vid 51 miski avtobusi vid 101 a primiski vid 151 Stanom na 2012 rik u Lugansku diyalo 9 regulyarnih tramvajnih marshrutiv 5 regulyarnih ta 1 neregulyarnogo trolejbusnih marshrutiv Z lita 2014 roku ruh tramvayiv pripineno a kontaktnu merezhu demontovano 5 chervnya 2015 roku bulo zapusheno tramvaj na marshruti 5 odnak vzhe 7 chervnya ruh bulo znovu zupineno Za slovami predstavnikiv organizaciyi sho kontrolyuye misto z 2014 roku ponovlennya tramvajnogo ruhu u misti ne zaplanovano cherez nizku rentabelnist Shlyahoprovid bilya zaliznichnoyi stanciyi U 1878 roci v misti vidkrito zaliznichnij vokzal Pid chas vijni na shodi Ukrayini regulyarne zaliznichne spoluchennya stalo nemozhlivim 20 listopada 2014 roku Ukrzaliznicya skasuvala poyizd spoouchennyam Kiyiv Lugansk Prote 28 bereznya 2015 roku bojoviki tak zvanih DNR i LNR zapustili primiskij elektropoyizd spoluchennyam Yasinuvata Lugansk cherez Yenakiyeve Debalceve 5 grudnya 1964 roku za 8 km vid mista vidkrito miscevij aeroport sho spoluchav misto 15 ma rejsami po oblasti a takozh iz Berdyanskom Vinniceyu Doneckom Dniprom Zaporizhzhyam Kiyevom Lvovom Moskvoyu Odesoyu Rostovom na Donu Simferopolem Harkovom ta Hersonom Stanom na 28 veresnya 2013 roku merezha aviaperelotiv znachno skorotilasya ta narazi regulyarni pereloti vidbuvalisya z Luganska lishe do Moskvi UTair j YuTejr Ukrayina na litnij period nalagodzhuvalosya spoluchennya z Antaliyeyu Turechchina Solunnyu Greciya vidbuvalisya charterni pereloti Roztashovanij na pivden vid mista Z grudnya 2009 roku buv bazovim aeroportom aviakompaniyi UTair Ukrayina Mizhnarodnij aeroport zakritij z 11 chervnya 2014 roku cherez bojovi diyi Luganskoyu kilcevoyu dorogoyu prohodit najdovsha yevropejska avtomagistral E40 Mizhoblasni ta mizhderzhavni pasazhirski perevezennya do 2014 roku zabezpechuvalisya zaliznichnim ta avtobusnim ruhom iz zaliznichnogo ta avtobusnogo vokzaliv Okremi primiski avtobusni marshruti virushayut z avtostancij ta stihijnih kincevih zupinok Nazva Avtovokzal AS 2 informaciya potrebuye onovlennya AS 3 Roztashuvannya Vul Oboronna 28 48 32 42 pn sh 39 20 04 sh d 48 544981 pn sh 39 334466 sh d 48 544981 39 334466 Bilya budivli starogo zaliznichnogo vokzalu 48 34 21 pn sh 39 16 50 sh d 48 572433 pn sh 39 280672 sh d 48 572433 39 280672 Na kilci kv 50 richchya Zhovtnya viyizd z mista na Bilovodskij shlyah 48 34 27 pn sh 39 24 08 sh d 48 574052 pn sh 39 402187 sh d 48 574052 39 402187 Bilya Luganskogo Bazaru Parhomenka 48 34 02 pn sh 39 17 10 sh d 48 567151 pn sh 39 28623 sh d 48 567151 39 28623 Bilya Centralnogo bazaru 48 33 56 pn sh 39 18 09 sh d 48 565419 pn sh 39 302623 sh d 48 565419 39 302623 Na estakadi zaliznichnogo vokzalu 48 34 31 pn sh 39 17 20 sh d 48 575173 pn sh 39 288805 sh d 48 575173 39 288805 Pid estakadoyu zaliznichnogo vokzalu 48 34 28 pn sh 39 17 20 sh d 48 574421 pn sh 39 288805 sh d 48 574421 39 288805Osnovni napryamki Usi napryamki Primiski Kinceva zupinka dlya avtobusiv do Stanici Luganskoyi i prileglih naselenih punktiv zupinka dlya avtobusiv u bilovodskomu napryamku Alchevske 11 Popasna Pervomajske Perevalske 11 Primiski Krasnodon Izvarine Lutugine Uspenka Bile Bilorichenskij Vrubivskij Dorozhnij ruh regulyuyut sotnya svitloforiv Sfera poslug Do 2014 roku medichnu dopomogu naselennyu mista nadavala 41 medichna ustanova u tomu chisli 35 likuvalno profilaktichnih Najvidomishim medichnim zakladom ye Luganska oblasna fizioterapevtichna poliklinika imeni profesora O Yu Sherbaka Stvorennya vodolikarni u Lugansku datuyetsya 1926 rokom roztashovana u Leninskomu rajoni Luganska na vulici Volodimira Dalya u tak zvanomu Staromu misti Budivlya suchasnoyi vodolikarni bula sporudzhena na pochatku 1880 h rokiv XIX stolittya dlya Girnichogo vidomstva Budivlyu pobudovano v stili ampir Gotel Lugansk Odin z najvidomishih goteliv Luganska Gotel Ukrayina 48 34 36 pn sh 39 17 44 sh d 48 576664 pn sh 39 295692 sh d 48 576664 39 295692 kolishnij Zhovten Moskva zvedeno u 1947 1951 rokah arhitektorom Josipom Karakisom za dopomogoyu polonenih nimciv yak robochoyi sili Ostannij fakt stav privodom dlya populyarnoyi sered luganciv opovidi pro te sho gotel svoyim nezvichnim dlya radyanskoyi dobi ledve ne gotichnim viglyadom zavdyachuye same nimcyam Inshi populyarni goteli Turist Elit komfort Gostinnij dvir Druzhba Inicial tosho Zagalnoosvitni ustanovi Serednya zagalnoosvitnya shkola 2 Na 2010 rik majzhe v usih shkolah navchannya provadilos rosijskoyu movoyu Vikladannya ukrayinskoyu movoyu zdijsnyuvalos u troh shkolah roztashovanih na okolici mista shkoli 21 31 ta 59 de zagalom navchalos 845 uchniv Zagalom v ukrayinskih klasah na 2010 rik malo zmogu navchatisya lishe 13 uchniv u rosijskih 87 Minosviti Ukrayini ta oblasna administraciya chasto sprichinyali tisk na batkiv zadlya obrannya nimi vikladannya rosijskoyu movoyu V istorichni perspektivi rozpodil mov chasto buv i protilezhnim Zokrema v 1935 roci v Lugansku bulo 25 shkil z nih 22 buli ukrayinomovnimi i lishe 3 rosijskomovnimi Visha shkola Institut kulturi i mistectv LNU imeni Tarasa Shevchenka 1920 ti roki zakladayut osnovu vishiv mista Profesorami Luganskogo shevchenkovogo universitetu buli yak pleminnik Mihajla Grushevskogo istorik Sergij Grushevskij strachenij na Sandarmohovi 1937 roku tak i zgodom redaktor miskoyi gazeti pri nimeckij nacional sociyalistichnij vladi Pidgotovku fahivciv riznih profesij zdijsnyuyut 5 vishiv dva z yakih Luganskij universitet imeni Tarasa Shevchenka ta ye klasichnimi 14 serednih specialnih zakladiv 18 zakladiv proftehosviti Na pochatku XXI stolittya Luganski VNZ buli osoblivo privablivimi dlya inozemnih studentiv zavdyaki chomu misto posidalo somu za populyarnistyu shodinku sered usih mist Ukrayini postupayuchis lishe Kiyevu Lvovu Harkovu Odesi Donecku ta Dnipru Zokrema u Luganskomu derzhavnomu medichnomu universiteti na 2010 rik navchalosya bilshe inozemnih studentiv anizh u bud yakomu inshomu vishi Ukrayini Populyarni takozh universitet vnutrishnih sprav Agrarnij universitet i Luganska derzhavna akademiya kulturi ta mistectv SportStadion Avangard domashnij stadion futbolnogo klubu Zorya V Lugansku 6 stadioniv najvidomishij Avangard i sportkompleksiv 127 sportzaliv Sered futbolnoyi spilnoti misto vidome vistupami klubu Zorya sho brav uchast u zmagannyah najvishogo rivnya chempionativ Ukrayini ta SRSR a takozh u mizhnarodnih turnirah Krim togo v Lugansku znahodyatsya basejni najvidomishij Yunist dvi lodovih kovzanki Pingvin ta Polyus u 2012 roci vidkrito palac sportu mistkistyu v 2500 lyudej 2013 roku vidkrito lodovu arenu za programoyu Hokej Ukrayini Za chasiv SRSR uspihiv dosyagav basketbolnij klub Spartak KulturaDiv takozh Pam yatniki Luganska Pam yatnik donskim kozakam bilya zrujnovanoyi komunistami Kazanskoyi cerkviTeatri Luganskij oblasnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr vul Oboronna 11 Luganskij akademichnij oblasnij teatr lyalok vul 16 ta liniya 7 B Luganskij akademichnij oblasnij rosijskij dramatichnij teatr vul Kocyubinskogo 9 A Muzeyi Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej kolekciya yakogo popovnyuyetsya vid 1920 roku vul Shevchenka 2 Muzej istoriyi ta kulturi Luganska Bilya vhodu ekspoziciya starovinnih garmat zroblenih na Luganskomu livarnomu zavodi vul Karla Marksa 30 Luganskij oblasnij hudozhnij muzej vul Poshtova 3 Aviacijno tehnichnij muzej Odin iz troh takih v Ukrayini Stvorenij na osnovi LVVAUSh Luganskogo vishogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha shturmaniv U nomu zibrano majzhe vsi modeli bojovih litakiv Vijskovo povitryanih sil Ukrayini Chimala chastina privezenih eksponativ transportuvalasya v rozibranomu stani chastin rozibranih avtogenom pislya chogo yih znovu vidnovlyuvali na misci Deyaki modeli buli dostavleni svoyim hodom mistechko Gostra Mogila Muzej Volodimira Dalya bilya yakogo vstanovlenij pam yatnik Dalyu vul Volodimira Dalya 12 Inshi zakladi kulturi Filarmoniya vul Lenina 23 Luganskij derzhavnij cirk vul Hersonska 11 Kinoteatr Mir Kinoteatr Ukrayina 32 miski biblioteki 28 budinkiv kulturi i klubiv 10 muzichni i hudozhni shkoli Pam yatki ta cikavi miscya Dokladnishe Cikavi miscya v Lugansku Park muzej kam yanih bab kampus Luganskogo universitetu Svyato Voznesenskij sobor ta panskij mayetok 1772 roku v Oleksandrivci Park muzej kam yanih bab v skveri Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Petropavlivska cerkva Pochatkovo derev yana zbudovana u 1761 roci 1905 roku na tomu zh misci zvedena kam yana cerkva U 1920 1930 ti roki u konfiskovanomu hrami vlashtuvali kinoteatr Bezbozhnik Pislya radyanskoyi borotbi z religiyeyu bula suttyevo zrujnovana ta pobudovana faktichno nanovo Roztashovana v Kam yanobrodskomu rajoni Zhitlovij budinok XIX stolittya vul Dalya 7 nini tut roztashovana poliklinika vodolikarnya Hudozhnya galereya vul Shevchenka 4 Zhinocha gimnaziya XVIII stolittya pobudovi vul Poshtova 5 nini serednya shkola Memorial Gostra mogila misce zapeklih boyiv denikinciv z Chervonoyu armiyeyu v period z 21 kvitnya po 25 travnya 1919 roku Z 26 lyutogo 1980 roku zapovidnij ob yekt zi statusom park pam yatka sadovo parkovogo mistectva Budinok Vasnova Skver pam yati Nazvi vulic Dokladnishe Vulici Luganska Stanom na 2009 rik Lugansk maye specifichni nazvi vulic sho ne isnuyut v inshih mistah Ukrayini ta ye protizakonnimi oskilki superechat chinnomu zakonu Pro movu v Ukrayinskij RSR Stattya 38 Mova toponimiv i kartografichnih vidan V Ukrayinskij RSR toponimi nazvi naselenih punktiv administrativno teritorialnih odinic vulic majdaniv richok i tosho utvoryuyutsya i podayutsya ukrayinskoyu movoyu Vidpovidno z rishennyam shostoyi sesiyi Luganskoyi miskradi 24 go sklikannya vid 24 grudnya 2002 roku oficijni ukrayinski nazvi znachnoyi kilkosti vulic i provulkiv navit tih sho pitomo ukrayinskogo pohodzhennya peretvoreni na nazvi rosijskoyu movoyu zapisani ukrayinskimi literami zokrema Provulki 18 go Parts yezda 1905 goda 1 j Byelorusskij 1 j Kirpichnij 5 j Sadovoproyezdnoj Syevyerozapadnij Bratyev Syerodyedyenko Krimskij 1 j Tovarishyeskij 1 j Pyatilyetki Astronomichyeskij Vulici Savyetskaya 300 lyetiya Vossoyedinyeniya 40 lyetiya Oktyabrya 50 lyetiya Obrazovaniya SSSR Luchistaya Zvozdnaya Samolotnaya 2 ya Izvyestkovaya Tihookyeanskaya Kamyennaya Opitnoye polye Oleksandra Nyevskogo Yunih Pionyerov Mayakovskogo Revolyuciyi Parizhskoj Kommuni Kvitki Osnov yanyenko Kocyubinskogo Gulaka Artyemovskogo Grushevskogo Karmyelyuka O Kobilyanskoj P Mirnogo Ostapa Vishni Ukrainskaya Shevchyenko T G Shevchyenko V V Lesi Ukrayinki Dorogovkaz vulicya Sovetska oficijna nazva Sovyetskaya Kvartali Dzyerzhinskogo 50 lyetiya Oktyabrya Gyeroyev Bryestskoj kryeposti tupiki 6 j Korotkij Byelaya Budka tosho Prote perekrucheni nazvi tak i ne prizhilisya Napriklad vulicya Sovyetskaya v reklami na dorogovkazah viviskah nazivayetsya Radyanska Sovyetska Sovetska Lishe v oficijnih dokumentah specifichni nazvi vzhivayut dovoli poslidovno Ostannim chasom podibni nezakonni vipadki v Luganskij oblasti dedali chastishayut osoblivo shodo nazv naselenih punktiv sered nih Siverodoneck nini yak Syevyerodoneck ta Irmine nini yak Irmino ReligiyaDokladnishe Spisok kultovih sporud Luganska ta Spisok pravoslavnih hramiv Luganska Zagalna harakteristika Svyato Troyickij kafedralnij sobor PCU Najbilshih vtrat religijne zhittya mista zaznalo za radyanskoyi dobi a vlasne u 1930 ti roki koli bulo cilkom zrujnovano chi shonajmenshe ponivecheno get usi religijni ne lishe pravoslavni sporudi mista Luganskogo Yedinoyu zalishenoyu cerkvoyu v okolici ye Svyato Voznesenska cerkva yaka zbereglas v mistechku sateliti Oleksandrivci sho nini pidporyadkovane Luganskij miskij radi U 2010 ti roki absolyutnu bilshist pravoslavnih parafij mista utrimuye Moskovskij patriarhat Religijni zakladi Pravoslavna cerkva Ukrayini Dokladnishe Luganska yeparhiya PCU U Lugansku isnuvali i gromadi ukrayinskih nezalezhnih cerkov UPC KP ta UGKC sho zaznavali postijnih napadiv z boku SBU ta inshih derzhavnih struktur Za 2011 2013 roki na vul Korolenka 92 zvedeno Svyato Troyickij kafedralnij sobor yakij bulo urochisto osvyacheno 20 lipnya 2013 roku Patriarhom Kiyivskim i Vsiyeyi Rusi Ukrayini Filaretom Poruch pobudovano yeparhialne upravlinnya Okrim nogo na teritoriyi mista buli dvi menshi cerkvi UPC KP 2009 Hram Vozdvizhennya Chesnogo Zhivotvorchogo Hresta Gospodnogo za adresoyu vul Urickogo 80g ta hram Mihayila Arhangela sho znahoditsya u Malij Vergunci na vul Leningradskij Rimo katolicka kaplicya Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi na vul Mergelnij 102 48 33 42 pn sh 39 19 56 sh d 48 561755 pn sh 39 332213 sh d 48 561755 39 332213Ukrayinska greko katolicka cerkva Dokladnishe Gromadi UGKC na Luganshini Na mezhi 1980 h ta 1990 h u Luganskomu Voroshilovgradskomu VVAUShi vishe vijskove aviacijne uchilishe shturmaniv na vijskovij sluzhbi feldsherom perebuvav majbutnij predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Svyatoslav Shevchuk Najaktivnishoyu v nash chas 2013 rik greko katolickoyu gromadoyu mista ye Hram Carya Hrista parohom yakoyi ye o Mihajlo Yushishin znahoditsya za adresoyu vul Baumana 35 Podibno do cerkov UPC KP ye oseredkom dlya patriotichnoyi gromadi Luganska Rimokatolicka cerkva Dokladnishe Rimo katoliki u Natalivskomu provulku Bilshoviki zasnuvali gromadu 1902 roku Kostel zveli 1904 roku zakrili jogo 1929 roku Parafiyanami ye ukrayinci polyaki Zavdyaki populyarnosti Luganska yak universitetskogo mista sered inozemciv chastinu prihozhan katolikiv stanovlyat takozh studenti z Nigeriyi Indiyi ta inshih krayin Sluzhbi provodyatsya anglijskoyu rosijskoyu ta francuzkoyu movami U Lugansku diye Kaplicya Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Islam U misti diye Luganska soborna mechet Iudayizm Na rubezhi XIX HH stolit u misti bulo zbudovano tri sinagogi Horalna golovna Litovska na vul Bankivskij i Remisnicha na vul Konyushennij nini Lunacharskogo Usi sinagogi zrujnovani Kultovi sporudi Luganska Svyato Mikolayivskij hram zrujnovanij komunistami u 1930 tiSvyato Mikolayivskij hram zrujnovanij komunistami u 1930 ti Svyato Voznesenskij sobor v OleksandrivciSvyato Voznesenskij sobor v Oleksandrivci Virmenska cerkva na vul Chervonoarmijskij novobud 48 34 42 pn sh 39 19 29 sh d 48 5784528 pn sh 39 3249389 sh d 48 5784528 39 3249389Virmenska cerkva na vul Chervonoarmijskij novobud 48 34 42 pn sh 39 19 29 sh d 48 5784528 pn sh 39 3249389 sh d 48 5784528 39 3249389 Hram ikoni Bozhoyi Materi Umilinnya UPC MP u centri mistaHram ikoni Bozhoyi Materi Umilinnya UPC MP u centri mista Kolishnya sinagogaKolishnya sinagoga Zasobi masovoyi informaciyiTelebachennya Luganska televezha Medijnij prostir Luganska predstavlenij miscevimi telekanalami Irta LOT LKT radiostanciyami ta gazetami Stanom na 2013 rik u misti pracyuvala FM radiostanciyi Cherez okupaciyu mista movlennya vseukrayinskih i regionalnih radiostancij pripineno p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 90 8 Perec FM 1 vul Hersonska 7 A2 91 3 Lyuks FM 0 5 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT3 100 4 Radio ROKS 1 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT4 101 1 1 vul Demohina 25 LFKRRT5 102 3 NRJ 1 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT6 102 9 Radio Bajraktar plan 1 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT7 103 6 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Puls 1 vul Demohina 25 LFKRRT8 104 0 Hit FM 1 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT9 104 8 Yevropa Plyus Lugansk 0 5 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT10 105 5 Radio Shanson 1 vul Demohina 25 LFKRRT11 106 1 Nashe radio 1 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRT12 106 5 Krayina FM 1 vul Hersonska 7 A13 106 9 Kiss FM 1 vul Demohina 25 LFKRRT14 107 3 Radio NV plan 1 vul 21 go MYuDa 205 SH Radiocentr LFKRRTPresa U Lugansku drukuvalosya ponad 25 gazet i zhurnaliv Na zvannya najdavnishoyi z ninishnih miscevih gazet pretenduye Luganskaya pravda abo Voroshilovgradska pravda vidpovidno do nazvi mista na toj chas sho vidayetsya z 1917 roku i prnini Gazeta rozpovsyudzhuyetsya rosijskoyu movoyu yedinim periodom koli vona vihodila ukrayinskoyu bula doba Yak derzhavni oblasni ta miski tak i privatni gazeti vidayutsya rosijskoyu movoyu lishe inodi z ukrayinomovnimi stattyami Miska simvolikaMarka Ukrposhti iz seriyi Gerbi mist Ukrayini Lugansk 1995 rik Dokladnishe Prapor Luganska ta Gerb Luganska Simvolami mista ye prapor ta gerb Gerb Luganska spochatku z yavivsya yak gerb chavunolivarnogo zavodu 22 kvitnya 1903 povitove misto Lugansk centr Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi otrimav vlasnij gerb U 1992 za inshimi danimi 1991 roci znovu buv zatverdzhenij gerb periodu Rosijskoyi imperiyi U zolotomu shiti chorna iz zolotimi shvami domna z chervlenim polum yam suprovodzhuvana pravoruch i livoruch dvoma chornimi molotkami U vilnij chastini shita gerb Katerinoslavskoyi guberniyi Shit uvinchanij sribnoyu bashtovoyu koronoyu z troma zubcyami Za shitom pokladeni hrestopodibno stalevogo koloru kirki z yednani Oleksandrivskoyu strichkoyu Prapor mista Luganska z yavivsya 1995 roku koli bulo utverdzheno gerb mista 2006 roku planuvalosya takozh zatverdzhennya gimnu Luganska ta cherez te sho tekst buv napisanij ukrayinskoyu movoyu a ne rosijskoyu bo rozroblyavsya she za minulogo miskogo golovi bulo uhvaleno rishennya pro uhvalennya vidklasti U vihidni dni v seredini veresnya svyatkuyetsya den mista Za chasiv SRSR Lugansk otrimav dvi visoki nagorodi Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi ta Orden Chervonogo Prapora Mizhnarodna spivpracyaPanorama francuzkogo Sent Etyena mista pobratima Luganska Do 2014 roku Lugansk mav ekonomichni kulturni ta inshi zv yazki z mistami pobratimami Na 2014 rik mistami pobratimami Luganska buli Dacin KNR Kardiff Uels Velika Britaniya Pernik Bolgariya Sent Etyen Franciya Sekeshfegervar Ugorshina Mista partneri Vansbru Shveciya Lyublin Polsha Rostov na Donu Rosiya U minulomu v Lugansku diyali konsulstva Gruziyi Ugorshini ta Bolgariyi Vidomi osobiDiv takozh Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu ta Kategoriya Urodzhenci Luganska Yevgraf Kovalevskij vprovadiv termin Doneckij basejn Byust Mikoli Holodilina pershogo miskogo golovi Luganska na vulici Pushkina Narodilisya Abakumenko Oleksij vijskovij lotchik Agopov Volodimir finskij kompozitor Bubka Sergij legkoatlet Dal Volodimir ukrayinskij ta rosijskij pismennik i leksikograf Yenenko Yurij likar pismennik i kulturnij diyach Zasnuvav almanah vidnoviv Narodnij memorialno literaturnij muzej Borisa Grinchenka viv radioperedachi doklav zusil na stvorennya miskogo Zavacka Nataliya Yevgenivna doktor psihologichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Ivanov Petro ukrayinskij poet perekladach Zhadan Ivan ukrayinskij i rosijskij opernij spivak tenor Karabaj Yakiv Aristovulovich golovnij vijskovij likar Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 zastupnik golovi Ukrayinskoyi Sanitarno Hartitativnoyi Sluzhbi Kosach Yurij ukrayinskij kinoznavec Malcev Valentin Oleksandrovich 1927 2004 dirigent pedagog kompozitor majster horovogo mistectva hudozhnij kerivnik horu Ukrteleradio zasluzhenij artist Ukrayini Netrunenko Artem Vitalijovich psevdo Umar Valkiriya geroj ATO Boyec bataljonu Ajdar Zbrojnih sil Ukrayini Mav istorichnu osvitu zakinchiv Luganskij pedagogichnij universitet Zaginuv u boyah pid Luganskom ukrayinskij derzhavnij diyach pershij zastupnik golovi Rahunkovoyi palati Ukrayini Ribalchenko Mikola ukrayinskij malyar zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Sitnik Kostyantin ukrayinskij naukovec botanik akademik NAN Ukrayini Skrituckij Kostyantin dizajner ta skulptor Avtor Pejzazhnoyi aleyi ta skulpturi Yizhachka v tumani Kiyiv Chekmenov Oleksandr fotomajster fotokorespondent Temnik Yurij krayeznavec Luganshini Yuldashyev Temur ukrayinskij vijskovik sportsmen majster sportu mizhnarodnogo klasu z Paverliftingu Komandir specbataljonu patrulnoyi sluzhbi miliciyi Temur Zaginuv vid kuli snajpera v boyu za visotu Savur Mogila Alla Petrivna Salimon 6 09 1949 direktor Gradizkoyi gimnaziyi imeni Geroya Ukrayini O Bilasha sho v Poltavskij oblasti uchitel vishoyi kvalifikacijnoyi kategoriyi Vidminnik osviti Ukrayini Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Kavaler ordena knyagini Olgi III stupenya Pov yazani z mistom Brumel Valerij Mikolajovich legkoatlet Goloborodko Vasil Ivanovich pismennik Laureat Nacionalnoyi premiyi im T G Shevchenka Golubovich Mihajlo Vasilovich teatralnij ta kino aktor Zhadan Sergij Viktorovich ukrayinskij pismennik avtor romanu Voroshilovgrad Karakis Josip Yulijovich arhitektor gotelyu Ukrayina Kovalevskij Yevgraf rosijskij i ukrayinskij vchenij derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi Girnichij inzhener direktor Girnichogo korpusu Zi starshinskogo rodu zaporozkih kozakiv Kovalevskih Pracyuvav na Luganskomu livarnomu zavodi Malashko Mikola Vasilovich ocholyuvav Povitovu Lugansku Radu za dobi Ukrayinskoyi revolyuciyi Ovcharenko Illya Pantelijovich skulptor Avtor pam yatnikiv Volodimiru Sosyuri Lisichanske 1966 Ukrayina vizvolitelyam Milove 1972 Volodimiru Dalyu Luganske 1976 Polovinko Grigorij Grigorovich istorik pismennik lider suchasnogo miscevogo ukrayinskogo kozactva Stahiv Yevgen Pavlovich providnik nacionalistichnogo pidpillya u misti pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Chumak Ivan Mihajlovich skulptor Avtor bagatoh pam yatnikiv u misti zokrema centralnogo pam yatnika Luganska Tarasu Shevchenku Shevchenko Volodimir Vasilovich pershij sekretar Luganskogo Voroshilovgradskogo oblasnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Ukrayini z 1961 po 1973 rik Shevchuk Svyatoslav predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Sluzhiv feldsherom dva roki v okremomu bataljoni aerodromnogo obslugovuvannya Luganskogo Voroshilovgradskogo VVAUShu Sheremet Oleksandr Stepanovich arhitektor Golovnij arhitektor Luganska z 1937 po 1969 rik avtor i spivavtor ponad 40 budivel i sporud Luganska ta miskogo parku kulturi ta vidpochinku imeni Gorkogo 1936 Shmatko Mikola Gavrilovich ukrayinskij skulptor hudozhnik Ivanov Sergij ukrayinskij zhurnalist bloger pismennik Div takozhLuganske smt Primitki Arhiv originalu za 23 10 2015 Procitovano 27 06 2015 Naselennya po mistah Ukrayini index minfin com ua Procitovano 30 lipnya 2022 Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 9 travnya 2019 Arhiv originalu za 22 listopada 2015 Procitovano 21 listopada 2015 Kruglyak Yu M Im ya vashogo mista Pohodzhennya nazv mist i selish miskogo tipu Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1978 152 s Oleg Forostyuk Do pitannya pro pohodzhennya najmenuvan Lugan i Lugansk 4 lipnya 2015 u Wayback Machine Lingvistika 2012 3 ch 2 S 69 76 81 Ukrayinski geografichni nazvi vzagali treba viddavati na pismi v yih narodno istorichnij formi 2 Nazvi mist kinchayutsya na ske cke a ne sk ck Volochinske Starobilske Pinske Zinov yivske Lucke i t in Vidminyuyutsya taki nazvi yak prikmetniki iz Starobilskogo pid Volochinskim tosho Stattya Voroshilovgrad mapa Luganskogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2009 Ves Lugansk v karmanѣ Adres kalendar i spravochnaya kniga goroda i okrestnostej na 1912 god I god izdaniya Lugansk Izdanie E Shnirlina i M Kulashkina 1912 160 s s 71 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 5 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Svideteli vremeni istoriko sfragisticheskij ocherk Yu S Sumishin A I Pobolelov Lugansk Virtualnaya realnost 2004 308 s il Bibliogr s 302 306 ISBN 966 8526 02 3 St 52 53 Arhiv originalu za 5 grudnya 2021 Procitovano 29 lipnya 2013 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya originalu za 24 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Radio Svoboda 24 listopada 2013 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 24 listopada 2013 Oficijnij sajt Luganskoyi miskoyi radi ta yiyi vikonavchih organiv Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 25 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst date2013 11 25 proignorovano dovidka Oficijnij sajt Luganskoyi miskoyi radi ta yiyi vikonavchih organiv 13 listopada 2013 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 13 listopada 2013 Oficijnij sajt Luganskoyi miskoyi radi ta yiyi vikonavchih organiv 26 listopada 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 26 listopada 2013 Informacionnoe agentstvo OstroV 1 grudnya 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2013 Petr Shuklinov Tretij den ATO armiya u Luganska boeviki begut Girkin panikuet 4 lipnya 2014 u Wayback Machine Liga net 04 07 2014 ros V vostochnyh rajonah Luganska idet boj sil ATO s boevikami SMI 7 lipnya 2014 u Wayback Machine Liga net 05 07 2014 ros Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Cherez mobilizaciyu Okupovana chastina Luganskoyi oblasti bude bez zv yazku ta internetu Irina Kutyelyeva Kovalenko 11 lipnya 2022 V okupovanomu Lugansku prolunali potuzhni vibuhi video nv ua Oleg Kononenko 13 lipnya 2022 Okupanti ziznalisya chomu yihnya PPO ne zmogla zapobigti udaru po Lugansku nv ua Russian May 2011 Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 28 June 2012 ros Organizaciya ohrany rastenij Luganskoj oblasti zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy Metodicheskie ukazaniya Lugansk 1992 Arhiv originalu za 30 grudnya 2011 Procitovano 27 listopada 2011 Golovne upravlinnya statistiki u Luganskij oblasti Chiselnist naselennya na 1 sichnya 2014 roku 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 16 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 16 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 16 kvitnya 2015 V M Kabuzan Ukraincy v mire Dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god 7 lipnya 2015 u Wayback Machine Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 465 slovnik net Luganec Arhiv originalu za 13 bereznya 2005 Procitovano 12 lipnya 2008 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro utvorennya v misti Voroshilovgradi Voroshilovgradskoyi oblasti Vatutinskogo miskogo rajonu vid 19 zhovtnya 1945 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1947 3 4 28 kvitnya S 10 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2011 Procitovano 11 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Informator 17 bereznya 2017 Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 3 travnya 2017 ros Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Informaciya stanom na 2011 rik http www 0642 com ua news 23523 nedostupne posilannya z lipnya 2019 3A2008 04 03 15 38 50 amp id 45 3A2008 06 02 14 18 20 amp option com content amp Itemid 8 Mova v Lugansku na ednist lg ua nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 18 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 veresnya 2010 Procitovano 11 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http lugansk proua com news 2010 08 11 130428 html nedostupne posilannya z lipnya 2019 http www mon gov ua main php query newstmp 2010 1 10 02 31 travnya 2010 u Wayback Machine MON V Ukrayini zdobuvayut osvitu 44 082 inozemci Arhiv originalu za 2 chervnya 2009 Procitovano 24 chervnya 2009 Svyato Petropavlovskij sobor 2016 03 06 u Wayback Machine na sajti Monastiri ta hrami Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 29 serpnya 2011 u Wayback Machine Samovryaduvannya po luganski abo Yak miscevi mozhnovladci zminili ukrayinskij pravopis Dzerkalo Tizhnya 5 lyutogo 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 2 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http pravoslavja lg ua Novyny Yeparhialni Nakupolni hresty yak symvol nashogo spasinnya html nedostupne posilannya z lipnya 2019 http pravoslavja lg ua Novini Yeparhialni Budivnictvo kafedralnogo soboru trivaye html nedostupne posilannya z kvitnya 2019 20 November 2011 http pravoslavja lg ua Novini Yeparhialni Zvedennya soboru prodovzhuyetsya html nedostupne posilannya z kvitnya 2019 29 November 2011 Mezhbank zakrytie torgov 7 9830 7 9890 grn doll UNIAN 6 chervnya 2011 originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2021 ros Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2008 Procitovano 12 lipnya 2008 Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 9 travnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros Arhiv originalu za 10 grudnya 2011 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2019 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 29 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http top lg ua news id 27759 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela ta literaturaLuganske obl m Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 4 S 1382 Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Internet portal Tvorchist ukrayinskih pismennikiv Donbasu Lugansk Profil gromadi Pidgotovleno Ekspertnim komitetom z strategichnogo planuvannya za dopomogi Proyektu Ekonomichnij rozvitok mist 2006 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Samkov P S Istoriya Luganskogo parovozostroitelnogo zavoda 1896 1905 gg Avtoref dis kand istor nauk Voroshilovgrad 1952 IMiS URSR Luganska oblast K 1968 Lugansk Istoricheskij ocherk Doneck 1969 138 s ros Alekseeva Liya Ivanovna Voroshilovgrad Putevoditel Doneck Donbas 1986 96 s 50 000 prim ros P Lavrov Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Luganskie lokomotivy lyudi gody fakty Hronika 100 letnej zhizni luganskih lokomotivostroitelej Lugansk 1996 Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s V M Nikolskij Pidpillya OUN b u Donbasi Kiyiv Institut istoriyi NANU 2001 178 s rezyume djvu 14 lipnya 2014 u Wayback Machine G Kuromiya Svoboda i teror u Donbasi Ukrayinsko rosijske prikordonnya 1870 1990 ti rr Kiyiv Osnovi 2002 510 s rezyume djvu 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Istoriya Luganskogo kraya Ucheb posobie A S Efremov V S Kurilo I Brovchenko i dr Lugansk Alma mater 2003 432 s V Podov Kurilo V S Istoriya Donbassa V 3 t T 2 Donbass v XIX v Lugansk Alma mater 2004 384 s M A Alforov Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbasu Lugansk Vid vo DZ LNU im T G Shevchenka 2009 300 s M A Alforov Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Dokumenti Postanova Prezidiyi Voroshilovgradskoyi miskoyi radi vid 11 11 1935 Pro perejmenuvannya m Luganska na misto Voroshilovgrad Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 5 3 1958 Pro perejmenuvannya Voroshilovgradskoyi oblasti i mista Voroshilovgrad Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 5 1 1970 Pro perejmenuvannya mista Luganska i Luganskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 12 1971 Pro nagorodzhennya mista Voroshilovgrada ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 5 1990 Pro perejmenuvannya mista Voroshilovgrada ta Voroshilovgradskoyi oblasti PosilannyaLugansk u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Lugansk u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi ros Storinka miskoyi radi 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine Internet storinka Luganska 14 serpnya 2011 u Wayback Machine Slov yanoserbskij rajon Stanichno Luganskij rajon Stanichno Luganskij rajonSlov yanoserbskij rajon Stanichno Luganskij rajonLutuginskij rajon Lutuginskij rajon Sorokinskij rajon

Дата публікації:
Топ