Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лю блін або Лю блин пол Lublin їд לובלין місто в Польщі столиця Люблінського воєводства Люблін є одним із найстарших пос

Люблін

Люблін

Лю́блін (або Лю́блин, пол. Lublin, їд. לובלין‎) — місто в Польщі, столиця Люблінського воєводства. Люблін є одним із найстарших поселень у Польщі. Ще в VI столітті на схилах пагорбу почали осідати поселенці. Сьогодні Люблін — центр Люблінського воєводства, найбільше місто та промисловий, культурний і науковий осередок у Східній Польщі та на правобережжі Вісли. З огляду на велику кількість історичних пам'яток, спортивно-оздоровчих об'єктів та готельну базу місто є важливим туристичним центром.

Люблін
Lublin
image image
Герб Любліна Прапор
image
image
image
image
image
Люблін
Краківська брама, ,
Люблінський замок, Краківське передмістя
image
Основні дані
51°14′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 22.567° сх. д. / 51.233; 22.567Координати: 51°14′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 22.567° сх. д. / 51.233; 22.567
Країна image Польща
Регіон Люблінське воєводство
Столиця для Люблінське воєводство
Поділ
  • Старе місто, d, Броновіце (Люблін), d, Głusk[d], d, d, Sławin[d], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d
    • Засновано 1317
    Магдебурзьке право 1317
    Площа 147,45 км²
    Населення ▼ 331 991 (01.07.2022)
    · густота 2386 (2008) осіб/км²
    Агломерація біля 550 000
    Висота НРМ 168—228  м
    Водойма Бистриця
    Назва мешканців пол. lublinianin[2] і пол. lublinianka[3]
    Міста-побратими Івано-Франківськ (7 травня 2009)[4][5][6], Луцьк (4 березня 1996)[7][5][…], Візеу (24 листопада 1998)[9][10][…], Рівне (10 січня 2013)[12][13], Суми (10 січня 2013)[14][15][16], Дебрецен (2 червня 1995)[17][18][…], Дельменгорст (11 травня 1992)[19][5][…], Рішон-ле-Ціон (1992)[21][5], Луганськ (14 березня 1996)[22][5], Старобільськ (15 березня 1996)[23][16], Ері (26 квітня 1999)[24][5], Перник (21 червня 2001)[25][5][26], Алькала-де-Енарес (14 липня 2001)[27][11], Львів (15 січня 2004)[28][5][…], Нансі (26 лютого 1988)[30][31][…], Паневежис (11 вересня 1999)[33][34][5], Тілбург[d] (29 червня 1996)[35][16], Гранада (10 вересня 2012)[36][11], Цзяоцзо (29 квітня 2010)[37][5], Ланкастер (11 травня 1994)[38][5], Мюнстер (30 червня 1991)[39][40][…], Нілюфер (5 квітня 2014)[41][5][42], Новий Сад (31 січня 2013)[43][5], Рамалла (6 жовтня 2010)[44][11], Тбілісі (18 жовтня 2014)[45][16][46], Віндзор (26 червня 2000)[47][48][…], Вінниця (8 жовтня 2013)[50][51][16], Тімішоара (20 квітня 2016)[52][16], Кривий Ріг (22 лютого 2023)[53][16], Вільнюс (4 лютого 2019)[54][55][16]
    Телефонний код (48) 81
    Часовий пояс CEST, і
    Номери автомобілів LU
    GeoNames 765876, 7530970, 7532869
    OSM ↑130919 ·R (Люблінське воєводство)
    SIMC 0954700
    Поштові індекси 20-001 до 20-999
    Міська влада
    Мер міста Кшиштоф Жук
    Вебсайт lublin.eu
    Мапа
    image
    Логотип Любліна
    image Люблін у Вікісховищі
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Люблін (значення).

    Назва

    Назва походить від старослов'янського імені Любомир.

    Географія

    Місто розташоване біля впадіння річок Чехівки та Чернеївки в Бистрицю (притоки Вепру), на північній околиці Люблінської височини.

    Клімат

    Місто розташовується в зоні, яку характеризує вологий континентальний клімат із теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16,7 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3,3 °C.

    Клімат Любліна
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 10 16 21 26 30 31 32 31 28 22 15 12 32
    Середній максимум, °C −1 0 5 11 17 19 21 21 16 11 4 1 10
    Середня температура, °C −3 −2 2 7 12 15 16 16 12 8 2 −1 7
    Середній мінімум, °C −5 −5 −1 2 7 10 12 12 8 4 0 −2 3
    Абсолютний мінімум, °C −31 −25 −17 −5 −2 1 5 4 −2 −7 −16 −20 −31
    Днів з опадами 20 17 15 15 14 15 15 12 14 14 17 22 190
    Днів з дощем 8 7 10 13 14 15 15 12 14 13 13 13 147
    Днів зі снігом 16 13 8 4 0 0 0 0 0 1 7 14 63
    Джерело: Weatherbase

    Історія

    Докладніше: Історія Любліна
    image
    Люблінський замок

    Перші постійні поселення на люблінській землі з'явилися на початку середньовіччя, хоча археологічні знахідки вказують на присутність різних культур задовго до цього. Найбільш ранні поселення відносять до VI століття, що підтверджують знахідки на пагорбі Чвартек у передмісті Любліна (пол. Czwartek «четвер» — найімовірніше, посилання на торговий день у поселенні). Цілком імовірно, що навколишні пагорби, зокрема, земля сучасного люблінського старого міста, також були в той час заселені.

    У X столітті була споруджена дерев'яна оборонна споруда, пізніше кам'яна. Також у X—XI століттях поселення Чвартек перетворилося на важливий торговий центр. Найдавніший історичний документ, де згадується Люблін, датується 1198 роком. Люблін був польським прикордонним поселенням на кордоні з руськими князівствами. Знаходження Любліна на східних кордонах польських земель визначило його військове значення. Фортеця, що стала місцем перебування каштелянів, вперше згадується в історичних джерелах з 1224 року. 1205 року місто невдало місяць облягав галицько-волинський князь Роман Мстиславич. 1241 року Люблін зруйнували татари. У 1243 році Люблін двічі намагався захопити руський князь Данило Романович (Галицький). 1244 року місто спустошили литовці, пруси та ятвяги. Того ж 1244 року місто на деякий час (скоріше за все на кілька місяців) зайняв Данило Романович. 1260 року домініканці збудували католицький костел архангела Михаїла. Близько 1292 року місто та усю Люблінську землю захопив і приєднав до Галицького князівства руський князь Лев Данилович. 1302 року місто обложило польське військо, надіслане королем Вацлавом II. Через брак харчів руський гарнізон був змушений здати місто й покинути Люблінщину.

    image
    Ян Матейко. «Люблінська унія» (1869)
    image
    План Любліна, виданий в 1618 році

    1317 року під час правління князя Владислава I Локетка місто отримало магдебурзьке право. Казимир III оцінив стратегічну важливість міста, оточив його в 1341 оборонними стінами. 1341 року Казимир III здобув біля Любліна перемогу над татарами.

    1392 року місто отримало значні торговельні привілеї від короля Владислава II Ягайла, а зі зближенням між Польщею та Литвою, стало місцем значної частини торгівлі між двома країнами. 1474 року Казимир IV Ягеллончик зробив місто столицею новоствореного Люблінського воєводства. У XV і XVI столітті місто швидко зростало. Протягом XVI століття кілька разів були проведені засідання сейму. 26 червня 1569 на одному з найважливіших таких сеймів було укладено унію Польщі та Литви в єдину державу — Річ Посполиту. 1578 року Люблін став центром проведення коронного трибуналу.

    У місті діяло українське православне братство, створене в 1586 році при церкві святого Спаса. Доброчинцями братства були чільні руські князі (Костянтин Острозький, Юрій Чорторийський та інші). 1607 року при братстві відкрито школу. У середині XVII століття церква святого Спаса стала належати греко-католицькому ордену василіян.

    З другої половини XVI століття протестантський рух охопив Люблін. Приблизно в той же час була також створена одна з найбільших єврейських громад Польщі.

    image
    Картина в костелі домініканців, на якій зображено відступ козаків Хмельницького з-під Любліна в 1648 році

    У XVII столітті епідемія в місті забрала життя більш ніж 5 тис. жителів. 1655 року місто на чотири місяці було захоплене московсько-козацьким військом (московитами керував , українськими козаками — Данило Виговський). Наступного 1656 року воно постраждало від шведського вторгнення, що трапилося в ході Північної війни. 1703 року Август II Фрідріх надав місту привілеї, що порівняли його в правах із Краковом.

    Російська окупація

    1792 року місто окупували російські війська. Після третього поділу Польщі, 1795 року Люблін відійшов до Австрійської імперії. Від 1815 року за умовами Віденського конгресу Люблін включений до Королівства Польського у складі Російської імперії. Був центром Люблінської губернії.

    1864 року закритий монастир василіян. 1877 року запущена залізниця сполученням Варшава — Ковель, яка простимулювала промисловий розвиток міста. Населення Любліна зросло з 28 900 в 1873 до 50 150 1897-го.

    1914—1918 роки

    Правління Російської імперії закінчилося 1915 року, коли місто було окуповане німецькою та австро-угорською арміями. У той час єврейська громада становила близько 40 % від населення Любліна.

    Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави на території колишніх австрійських володінь у Галичині, Володимерії та Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада з допомогою підрозділів польських легіоністів змогла захопити цю частину.

    Міжвоєнний час

    Після утворення незалежної Польщі Люблін став центром Люблінського воєводства.

    Німецька окупація

    Докладніше: Sonderaktion Lublin

    Під час німецької окупації міста, що почалася 1939 року, населення, зокрема місцеве єврейське, було об'єктом серйозного гноблення з боку окупантів. Місто було адміністративним центром однойменного дистрикту і водночас осередком основних німецьких зусиль щодо винищення євреїв в окупованій Польщі. Єврейське населення було змушене жити в гетто. Між 17 березня та 11 квітня 1942 року більшість мешканців гетто — близько 26 000 осіб — були депортовані до винищувального табору Белжець, решта — до Майданека (великий концентраційний табір, створений на околиці міста). Більшість із них загинули.

    У складі Польської держави

    image
    Університет Марії Кюрі-Склодовської

    24 липня 1944 року в місто увійшла радянська армія, німецька окупація змінилася московсько-більшовицькою і воно стало тимчасовою столицею контрольованої комуністами Польщі. 23 жовтня 1944 року в Любліні був заснований університет Марії Кюрі-Склодовської. Столиця була перенесена до Варшави у січні 1945 року.

    У липні 1980 року працівники Любліна були першими у хвилі страйків, спрямованих проти комуністичного режиму, які в кінцевому підсумку призвели до появи «Солідарності».

    2017 року місто відзначило 700-ліття від часу отримання міських прав.

    2020 року тут утворено Люблінський трикутник — регіональний альянс Литви, Польщі та України.

    Населення

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

    Загалом Допрацездатний
    вік     		Працездатний
    вік     		Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 160891 28778 113358 18755
    Жінки 188212 28151 114825 45236
    Разом 349103 56929 228183 63991

    Населення за роками:

    image

    Українська громада

    image
    Дерев'яна руська церква з плану Любліна 1618 року
    image
    Церква св. Петра (Могили)
    image
    Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років

    Через прикордонний характер Любліна у місті здавна проживала невелика українська громада. Одна з найстаріших вулиць міста називається Руська. Головним храмом руської спільноти була церква Преображення Господнього (Спаса) на вулиці Руській. Вперше православна церква Спаса в Любліні згадується в документі 1390 року.

    У XVI—XVII століттях місто було важливим українським релігійним осередком. З другої половини українське населення спольщилося. До 1914 року в місті жила невелика кількість українців-холмщаків і російських службовців. 1872 року місцева православна парафія налічувала 1106 вірян, греко-католицька — 342 вірян. За переписом 1897 року в Любліні налічувалося 668 україномовних (1,33 %). Під час «біженства» 1915 року більшість православного населення було вивезено вглиб Російської імперії. Деяким із переселенців вдалося повернутися назад уже після закінчення Першої світової війни. У 1921 році в місті проживало 92 українці (при 514 православних і 57 греко-католиків), у 1931 — 227 україномовних (при 703 православних і 160 греко-католиків). У 1920-х роках, після радянської окупації УНР, у Любліні поселилися політичні та військові емігранти УНР. Після Першої світової війни польська адміністрація в рамках акції «ревіндикації» закрила та перетворила 3 місцеві православні церкви на римо-католицькі костели (церкву Воздвиження, церкву Богородиці та церкву Різдву Богородиці), а одну з них (церкву Воздвиження) у 1924—1925 роках розібрала. Єдиним православним храмом, що продовжив діяти, була давня церква Преображення Господнього. З 1927 року в Любліні діяв відділ Українського Центрального Комітету.

    Українська меншина зросла до близько 1000 осіб унаслідок втечі сюди в 1939—1940 роках українців з окупованої радянськими військами Західної України. Під час Другої світової війни у місті діяв Український Допомоговий Комітет, представництво УЦК у Люблінському дистрикті, православна та греко-католицька парафія. Для обслуги українських кооперативів Холмщини та Підляшшя в жовтні 1940 року була відкрита торговельна централя Української Господарської Акційної Спілки, під керівництвом колишнього поручника УГА Івана Поритка. У 1944—1957 роках у Люблінській в'язниці утримувалося декілька сотень українців, запідозрених у співпраці з УПА. 1956 року в Любліні засновано один із перших гуртків Українського Суспільно-Культурного Товариства. З початку 1970-х років у Вищій духовній семінарії відбувається навчання греко-католицького духовенства. З 1986 року в римо-католицькому костелі святого Йозафата (колишній православній церкві) проводяться також українські греко-католицькі богослужіння.

    На сьогодні у Любліні діє українська громадська організація «Українське Товариство», яка опікується культурним і громадським життям українців Любліна, Холма та Холмщини. У Любліні міститься Генеральне консульство України. При Університеті Марії Кюрі-Склодовської є кафедра української філології, заснована в 1952 році. У 2001 році в Любліні засновано Європейський колеґіум польських і українських університетів. Активну участь в організації українських заходів бере парафіяльна православна церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього, що належить до парафії святого Петра (Могили). З 2003 року в Люблині працює українська недільна школа, якою опікується Українське Товариство та православна парафія св. Петра (Могили). З 2010 року декілька державних закладів викладають українську мову як мову національних меншин.

    3 квітня 2023 року за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету Указом Президента України Володимира Зеленського Люблін було вшановане почесною відзнакою України «Місто-рятівник».

    Історичні пам'ятки

    image
    Люблін — старе місто
    image
    Костел святого Станіслава
    image
    Краківська брама
    image
    Поховання воїнів армії УНР на православному цвинтарі

    Історична частина міста, Старе місто, займає відносно невеликий простір між Краківською брамою і замком. У Старій Ратуші, збудованій у XV столітті, містився Коронний Трибунал. Ринок зберігає свою давню красу: ренесансні кам'яниці, що колись належали багатим купецьким родам, розбагатілим завдяки торгівлі. Колись у місті був вірменський храм[].

    Визначними місцями міста є:

    Великий Люблінський замок розташований на високому піднесенні й має мало спільного з первісною оборонною будівлею, збудованою на цьому місці у XIV столітті. Споруда отримала свій сучасний вигляд у XIX столітті; тривалий час тут була в'язниця, а тепер міститься експозиція Люблінського музею. З попереднього замкового ансамблю збереглася лише замкова вежа-донжон.

    Церква Преображення Господнього (Спаса)

    image
    Церква Преображення Господнього

    Мурована православна церква на вулиці Руській. Уперше православна церква Спаса в Любліні згадується в документі 1390 року. За даними холмського унійного єпископа Шумборського 1825 року, який посилався на невідомі давніші свідчення, церкву Спаса фундувала київська княгиня Марія Іванівна в 1447 році. 15 січня 1586 року при церкві засноване одне з перших у Речі Посполитій православних братств, до якого належали такі чільні руські князі, як Костянтин Острозький, Григорій Сангушко-Каширський, Яким Корецький, Павло Друцький-Любецький, Юрій Чарторийський, Григорій Четвертинський. Старовинна дерев'яна руська (православна) церква (лат. Templum Ruthenicum) згадується на плані міста, виданому в «Civitates orbis terrarum» у 1618 році. Ймовірно, малася на увазі саме церква Преображення Господнього на вулиці Руській. У 1587 році згоріла стара дерев'яна церква, а вже наступного року почалося будівництво нової. Однак є припущення, що це могла бути інша церква. У 1607 році за підтримки церковного братства було почато зведення нової мурованої церкви. У 1633 році нову церкву освятив митрополит Петро (Могила). Протягом XVII століття вона кілька разів переходила від православних до уніатів і навпаки. З 1695 року діяла як греко-католицька. При церкві був монастир отців василіян. 1752 році при парафії було засноване греко-католицьке братство святого Онуфрія. З 1875 року знову перетворена на православний храм. Продовжувала діяти у XX столітті, коли більшість інших православних церков було знищено чи перетворено на костели. Сьогодні церква Преображення Господнього є кафедральним храмом православного архиєпископа Люблінського і Холмського.

    Економіка, наука та культура

    image
    Автомобіль Люблін 3

    На території Любліна процвітає промисловість, особливо автомобільна, харчова та металургія.

    Наукова база:

    Музеї:

    • Музей історії Любліна;
    • Музей мартирології «Під годинником»;
    • Літературний музей імені Й. Чеховича;
    • Дворик Вінсента Поля;
    • Музей Архієпархіальний релігійного мистецтва;
    • Державний музей «Майданек»;
    • Підвал «Під Фортуною»;
    • Музей історії закладу фармації;
    • Будинок пам'яті євреїв Любліна;
    • Музей люблінського села;
    • Музей старовинних гравюр і сакрального мистецтва, створений при міській духовній семінарії в межах проєкту «Відновлення помісіонерської спільноти на вулиці Кардинала Стефана Вишинського, 6 в Любліні»;
    • Дім Слів, розташований на вул. Жмігрод, 1 в приміщеннях довоєнної друкарні «Популярна». Ним опікується осередок Брама Ґродська — Театр NN.

    Окрім вищезазначеного, у місті є філармонії, театри та оперетка, зокрема, осередок Брама Ґродська — Театр NN, Старий театр (споруджений 1822 року для Люблинської сцени драми та оперети, реконструйований у 2000—2010-х роках).

    У місті було засновано популярний польський рок-гурт «Budka Suflera».

    Транспорт

    image
    Одне з перехресть у центральній частині міста

    Люблін є також важливим залізничним та автодорожнім вузлом східної Польщі. У місті діє розгалужена мережа велосипедних доріжок.

    Автотранспорт

    Через місто проходять експрес-автодороги:

    У Любліні розпочинаються автодороги:

    Електротранспорт

    Діє міський електротранспорт. Люблін свого часу — 1919 року, після пропозиції женевської фірми «Austro-Daimler» — міг стати першим містом Польщі, де б почали ходити тролейбуси, однак реалізувати проєкт не вдалося.

    Залізничний транспорт

    Місто — значний залізничний вузол. Залізницю до Любліна розпочали будувати 1875 року. 1893—1894 років почали розбудовувати міський двірець.

    Спорт

    image
    Арена Люблін
    image
    Зала «Глобус»

    1969 року і місті проходила Жіноча шахова олімпіада.

    У рамках святкування 700-річчя міста відбулися і заплановані численні спортивні змагання.

    Влітку 2017 Люблін став одним із шістьох міст Польщі, які приймали молодіжний чемпіонат Європи з футболу.

    Клуби

    • ФК «Мотор» (Люблін)
    • Міський спортивний клуб «Старт» (пол. Miejski Klub Sportowy Start Lublin)
    • Жіночий спортивний клуб «Люблінянка» (пол. KS Lublinianka)
    • Спідвейний «Speed Car Motor Lublin» (до сезону 2017 називався «KMŻ Lublin»).

    Споруди

    Околиці Любліна

    image
    Наленчув

    4 км від центру Любліна знаходиться колишній німецький нацистський концентраційний та винищувальний табір Майданек, сьогодні меморіал, де загинуло понад 80 000 в'язнів, в основному євреїв. На захід від Любліна (на відстані 30-50 км) знаходяться три важливі туристичні осередки: відомий санаторій Наленчув, що спеціалізується на лікуванні серцевих захворювань, значний промисловий центр Пулави, де у минулому жили славні магнатські роди та Казімеж-Дольний — улюблене місце туристів і художників. Розташоване над Віслою місто-красень пишається старовинними ренесансними кам'яницями, ошатними будиночками видатних митців, величним ренесансним костелом та руїнами старовинного замку на високому узгір'ї.

    Міста-побратими

    Міста-партнери

    Відомі люди

    Народилися

    Докладніше:
    • Генрик Венявський (1835—1880) — польський скрипаль і композитор.
    • Геньо Житомирський (1933—1942) — єврейський хлопчик, страчений нацистами у концтаборі Майданек, один із символів Голокосту в Польщі.
    • Григорій Купріянович (нар. 1968) — український історик і громадський діяч у Польщі, голова Українського товариства у Люб­ліні.
    • Ромуальд Ліпко (1950—2020) — музи́ка-мультиінструменталіст, композитор, учасник гурту «Budka Suflera».
    • Ігор Лоський (1900—1936) — український історик, педагог, громадський діяч, учасник бою під Крутами.
    • Щепан Садурський (нар. 1965) — польський сатирик, карикатурист, журналіст.
    • Йозеф Серчук (1919—1993) — учасник єврейського руху опору під час Другої світової війни.
    • Марко-Роберт Стех (нар. 1961) — український канадський літературознавець і письменник.
    • (нар. 1950) — лідер рок-гурту «Budka Suflera», сенатор.
    • Йоганн Цукерторт (1842—1888) — німецький та англійський шахіст, шаховий теоретик, журналіст і письменник.

    Пов'язані з містом

    Примітки

    1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    2. https://sjp.pwn.pl/so/lublinianin;4459628.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/lublinianka;4459630.html
    4. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/iwano-frankiwsk-ukraina,9111,w.html
    5. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/2,strona.html
    6. https://www.mvk.if.ua/news/4114
    7. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/luck-ukraina,9118,w.html
    8. http://old.lutskrada.gov.ua/en/citizen/lublin
    9. https://www.cm-viseu.pt/index.php/diretorio/cidades-geminadas
    10. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/viseu,9135,w.html
    11. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/1,strona.html
    12. http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/city_partners/lublin_dov.aspx
    13. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/rowne-ukraina,9129,w.html
    14. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/sumy-ukraina,9131,w.html
    15. https://smr.gov.ua/en/misto/mista-partneri/387-m-lyublin-polshcha.html
    16. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/3,strona.html
    17. https://www.debrecen.hu/hu/debreceni/testvervarosok/lublin
    18. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/debreczyn-wegry,9102,w.html
    19. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/delmenhorst-niemcy,9106,w.html
    20. https://www.delmenhorst.de/leben/stadt/partnerstaedte/lublin.php
    21. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/rishon-lezion-izrael,9128,w.html
    22. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/lugansk-ukraina,9119,w.html
    23. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/starobielsk-ukraina,9130,w.html
    24. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/erie-usa,9107,w.html
    25. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/pernik-bulgaria,9125,w.html
    26. http://pernik.bg/obshtina-pernik/pobratimeni-gradove/lyublin-polsha/
    27. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/alcal-de-henares-hiszpania,9095,w.html
    28. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/lwow-ukraina,9117,w.html
    29. https://lvivrada.gov.ua/deputaty/2013-12-02-11-38-10/item/2962-liublin-respublika-polshcha
    30. https://www.nancy.fr/citoyenne/relations-internationales/nancy-partenaire-de-11-villes-dans-le-monde-516.htmlhttps://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/nancy,9121,w.html
    31. https://www.nancy.fr/citoyenne/relations-internationales/nancy-partenaire-de-11-villes-dans-le-monde-516.html
    32. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/nancy,9121,w.html
    33. http://www.panevezys.lt/lt/veiklos-sritys/uzsienio-rysiu-skyrius_1247/tarptautinis-bendradarbiavimas-220/miestai-partneriai.html
    34. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/poniewiez-litwa,9126,w.html
    35. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/tilburg-holandia,9133,w.html
    36. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/grenada-hiszpania,9109,w.html
    37. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/jiaozuo-chiny,9115,w.html
    38. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/lancaster-wielka-brytania,9116,w.html
    39. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/mnster,9120,w.html
    40. https://www.stadt-muenster.de/international/staedtepartnerschaften/lublin
    41. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/nilfer-turcja,9122,w.html
    42. https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
    43. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/nowy-sad-serbia,9123,w.html
    44. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/ramallah-palestyna,9127,w.html
    45. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/tbilisi-gruzja,9132,w.html
    46. https://tbilisi.gov.ge/img/original/2024/4/22/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98_-_2023.pdf
    47. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/windsor-kanada,9136,w.html
    48. https://www.citywindsor.ca/cityhall/committeesofcouncil/Advisory-Committees/International-Relations-Committee-(IRC)/Pages/Lublin,-Poland-.aspx
    49. https://www.citywindsor.ca/cityhall/committeesofcouncil/Advisory-Committees/International-Relations-Committee-(IRC)/Pages/Our-Twin-Cities.aspx
    50. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/winnica-ukraina-miasto-zaprzyjaznione,9137,w.html
    51. https://www.vmr.gov.ua/en/Contents/ContentItems/4s2h44bepmbphsvkdf1vt4qscy#parentHorizontalTab11
    52. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/timioara-rumunia,9134,w.html
    53. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/krzywy-rog-ukraina,10460,w.html
    54. https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/
    55. https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/wilno-litwa-miasto-zaprzyjaznione,10806,w.html
    56. Люблин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 869. — 1000 екз.
    57. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
    58. Люблин // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 529-530. — 694 с.
    59. Тимошенко Л. В. Люблін // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — .
    60. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, 1884, с. 421.
    61. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 9 вересня 2020.
    62. В. К. Люблін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1392. — .
    63. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, 1884, с. 429.
    64. Oblężenie Lublina przez wojska księcia halickiego Daniela. Брама Ґродська — Театр NN. Процитовано 6 серпня 2020.
    65. Кордуба М. М. Історія Холмщини й Підляшшя. — Краків : Українське видавництво, 1941. — С. 81-82, 89.
    66. у польській традиції — з прізвиськом Великий
    67. Купріянович Г., Рощенко М. Люблін м Історія Православ’я в Люблині. www.pslava.info. 1. Процитовано 19 грудня 2022.
    68. Latacz E. Czartoryski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 277. (пол.)
    69. Lublin. Люблин // Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 371-373. (пол.)
    70. Marzena Baum. . Брама Ґродська — Театр NN. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 6 серпня 2020.
    71. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 39. — .
    72. Rozpocznij podróż w czasie [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
    73. Спільна декларація міністрів закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки щодо заснування «Люблінського трикутника». Міністерство закордонних справ України. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
    74. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
    75. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
    76. Українці в Люблині – давніше і сьогодні (укр.). Українське Товариство. Процитовано 19 грудня 2022.
    77. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. Люблинский уезд. - г. Люблин. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. (рос.)
    78. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. (пол.)
    79. Drugi Powszechny Spis Ludności z dn. 9.XII 1931 r. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludność. Stosunki zawodowe: Województwo lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1938. с. 31, 34. (пол.)
    80. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 144.
    81. Люблін м Церква Воздвиження. www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 19 грудня 2022.
    82. Люблін м Церква богородиці. www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 19 грудня 2022.
    83. Люблін м Церква Різдва богородиці. www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 19 грудня 2022.
    84. Люблін м Церква Преображення. www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 19 грудня 2022.
    85. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
    86. (укр.). Українське Товариство. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 26 січня 2020.
    87. Ukraińska Szkoła Niedzielna w Lublinie (pl-PL) . Towarzystwo Ukraińskie. Процитовано 19 грудня 2022.
    88. Указ Президента України від 3 квітня 2023 року № 193/2023 «Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-рятівник» містам Люблін і Хелм (Республіка Польща)»
    89. Люблін м Кладовище на вул. Липовій. www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 19 грудня 2022.
    90. Braun, G., Hogenberg, F., Brachel, P. V., Hierat, A., Hogenberg, A., Novellanus, S. […] Rantzau, H. (1612) Civitates Orbis Terrarvm. [Coloniae Agrippinae: apud Petrum à Brachel, sumptibus auctorum, to 1618]. Vol. 6. N. 48. [Map] http://hdl.loc.gov/loc.gmd/g3200m.gct00128c (лат.)
    91. [pl]. Najdawniejszy widok Lublina z roku 1618 (Przekład tekstu łacińskiego z objaśnieniami). — Warszawa, 1901. (пол.)
    92. Rowerowy Lublin [ 11 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.) Mapa Rowerowa Lublina [ 7 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
    93. Historia trolejbusów w Lublinie [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.]. (пол.)
    94. Kolej żelazna w Lublinie do II wojny światowej [ 29 січня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
    95. 700 lat Lublina Wydarzenia sportowe [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
    96. Кривий Ріг і Люблін стали містами-побратимами. www.ukrinform.ua (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 5 січня 2024.
    97. Колянчук О. Купріянович Григорій [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .
    98. Kajetan Szeptycki h. wł. [ 30 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

    Джерела

    • Barącz S. Lublin [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Rys dziejów ormiańskich. — Tarnopol, 1869. — S. 104. (пол.)
    • Lublin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 421—439. (пол.)
    • Niedźwiadek R. (Lublin). // Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego. — S. 192—203. (пол.)

    Література

    • Люблін — місто натхнення. До 700-ліття міста: туристичний довідник. — Люблін : Люблінська регіональна туристична організація, 2017. — 26 с. — .

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люблін
    • Люблін — Культурна Столиця Європи [ 25 червня 2009 у Wayback Machine.]
    • Інтернет-сторінка міста Любліна [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.]
    • Офіційна Інтернет-сторінка міста Любліна [ 16 грудня 2005 у Wayback Machine.]
    • (укр.) [недоступне посилання]
    • (укр.) [недоступне посилання]
    • (укр.) [недоступне посилання]
    • Українське Товариство в Люблині

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Lyu blin abo Lyu blin pol Lublin yid לובלין misto v Polshi stolicya Lyublinskogo voyevodstva Lyublin ye odnim iz najstarshih poselen u Polshi She v VI stolitti na shilah pagorbu pochali osidati poselenci Sogodni Lyublin centr Lyublinskogo voyevodstva najbilshe misto ta promislovij kulturnij i naukovij oseredok u Shidnij Polshi ta na pravoberezhzhi Visli Z oglyadu na veliku kilkist istorichnih pam yatok sportivno ozdorovchih ob yektiv ta gotelnu bazu misto ye vazhlivim turistichnim centrom Lyublin LublinGerb Lyublina PraporLyublin Krakivska brama Lyublinskij zamok Krakivske peredmistyaOsnovni dani51 14 pn sh 22 34 sh d 51 233 pn sh 22 567 sh d 51 233 22 567 Koordinati 51 14 pn sh 22 34 sh d 51 233 pn sh 22 567 sh d 51 233 22 567Krayina PolshaRegion Lyublinske voyevodstvoStolicya dlya Lyublinske voyevodstvoPodil Stare misto d Bronovice Lyublin d Glusk d d d Slawin d d d d d d d d d d d d d d d d d d d dZasnovano 1317Magdeburzke pravo 1317Plosha 147 45 km Naselennya 331 991 01 07 2022 gustota 2386 2008 osib km Aglomeraciya bilya 550 000Visota NRM 168 228 mVodojma BistricyaNazva meshkanciv pol lublinianin 2 i pol lublinianka 3 Mista pobratimi Ivano Frankivsk 7 travnya 2009 4 5 6 Luck 4 bereznya 1996 7 5 Vizeu 24 listopada 1998 9 10 Rivne 10 sichnya 2013 12 13 Sumi 10 sichnya 2013 14 15 16 Debrecen 2 chervnya 1995 17 18 Delmengorst 11 travnya 1992 19 5 Rishon le Cion 1992 21 5 Lugansk 14 bereznya 1996 22 5 Starobilsk 15 bereznya 1996 23 16 Eri 26 kvitnya 1999 24 5 Pernik 21 chervnya 2001 25 5 26 Alkala de Enares 14 lipnya 2001 27 11 Lviv 15 sichnya 2004 28 5 Nansi 26 lyutogo 1988 30 31 Panevezhis 11 veresnya 1999 33 34 5 Tilburg d 29 chervnya 1996 35 16 Granada 10 veresnya 2012 36 11 Czyaoczo 29 kvitnya 2010 37 5 Lankaster 11 travnya 1994 38 5 Myunster 30 chervnya 1991 39 40 Nilyufer 5 kvitnya 2014 41 5 42 Novij Sad 31 sichnya 2013 43 5 Ramalla 6 zhovtnya 2010 44 11 Tbilisi 18 zhovtnya 2014 45 16 46 Vindzor 26 chervnya 2000 47 48 Vinnicya 8 zhovtnya 2013 50 51 16 Timishoara 20 kvitnya 2016 52 16 Krivij Rig 22 lyutogo 2023 53 16 Vilnyus 4 lyutogo 2019 54 55 16 Telefonnij kod 48 81Chasovij poyas CEST UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv LUGeoNames 765876 7530970 7532869OSM 130919 R Lyublinske voyevodstvo SIMC 0954700Poshtovi indeksi 20 001 do 20 999Miska vladaMer mista Kshishtof ZhukVebsajt lublin euMapaLogotip Lyublina Lyublin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyublin znachennya NazvaNazva pohodit vid staroslov yanskogo imeni Lyubomir GeografiyaMisto roztashovane bilya vpadinnya richok Chehivki ta Cherneyivki v Bistricyu pritoki Vepru na pivnichnij okolici Lyublinskoyi visochini Klimat Misto roztashovuyetsya v zoni yaku harakterizuye vologij kontinentalnij klimat iz teplim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 16 7 C Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 3 3 C Klimat LyublinaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 10 16 21 26 30 31 32 31 28 22 15 12 32Serednij maksimum C 1 0 5 11 17 19 21 21 16 11 4 1 10Serednya temperatura C 3 2 2 7 12 15 16 16 12 8 2 1 7Serednij minimum C 5 5 1 2 7 10 12 12 8 4 0 2 3Absolyutnij minimum C 31 25 17 5 2 1 5 4 2 7 16 20 31Dniv z opadami 20 17 15 15 14 15 15 12 14 14 17 22 190Dniv z doshem 8 7 10 13 14 15 15 12 14 13 13 13 147Dniv zi snigom 16 13 8 4 0 0 0 0 0 1 7 14 63Dzherelo WeatherbaseIstoriyaDokladnishe Istoriya Lyublina Lyublinskij zamok Pershi postijni poselennya na lyublinskij zemli z yavilisya na pochatku serednovichchya hocha arheologichni znahidki vkazuyut na prisutnist riznih kultur zadovgo do cogo Najbilsh ranni poselennya vidnosyat do VI stolittya sho pidtverdzhuyut znahidki na pagorbi Chvartek u peredmisti Lyublina pol Czwartek chetver najimovirnishe posilannya na torgovij den u poselenni Cilkom imovirno sho navkolishni pagorbi zokrema zemlya suchasnogo lyublinskogo starogo mista takozh buli v toj chas zaseleni U X stolitti bula sporudzhena derev yana oboronna sporuda piznishe kam yana Takozh u X XI stolittyah poselennya Chvartek peretvorilosya na vazhlivij torgovij centr Najdavnishij istorichnij dokument de zgaduyetsya Lyublin datuyetsya 1198 rokom Lyublin buv polskim prikordonnim poselennyam na kordoni z ruskimi knyazivstvami Znahodzhennya Lyublina na shidnih kordonah polskih zemel viznachilo jogo vijskove znachennya Fortecya sho stala miscem perebuvannya kashtelyaniv vpershe zgaduyetsya v istorichnih dzherelah z 1224 roku 1205 roku misto nevdalo misyac oblyagav galicko volinskij knyaz Roman Mstislavich 1241 roku Lyublin zrujnuvali tatari U 1243 roci Lyublin dvichi namagavsya zahopiti ruskij knyaz Danilo Romanovich Galickij 1244 roku misto spustoshili litovci prusi ta yatvyagi Togo zh 1244 roku misto na deyakij chas skorishe za vse na kilka misyaciv zajnyav Danilo Romanovich 1260 roku dominikanci zbuduvali katolickij kostel arhangela Mihayila Blizko 1292 roku misto ta usyu Lyublinsku zemlyu zahopiv i priyednav do Galickogo knyazivstva ruskij knyaz Lev Danilovich 1302 roku misto oblozhilo polske vijsko nadislane korolem Vaclavom II Cherez brak harchiv ruskij garnizon buv zmushenij zdati misto j pokinuti Lyublinshinu Yan Matejko Lyublinska uniya 1869 Plan Lyublina vidanij v 1618 roci 1317 roku pid chas pravlinnya knyazya Vladislava I Loketka misto otrimalo magdeburzke pravo Kazimir III ociniv strategichnu vazhlivist mista otochiv jogo v 1341 oboronnimi stinami 1341 roku Kazimir III zdobuv bilya Lyublina peremogu nad tatarami 1392 roku misto otrimalo znachni torgovelni privileyi vid korolya Vladislava II Yagajla a zi zblizhennyam mizh Polsheyu ta Litvoyu stalo miscem znachnoyi chastini torgivli mizh dvoma krayinami 1474 roku Kazimir IV Yagellonchik zrobiv misto stoliceyu novostvorenogo Lyublinskogo voyevodstva U XV i XVI stolitti misto shvidko zrostalo Protyagom XVI stolittya kilka raziv buli provedeni zasidannya sejmu 26 chervnya 1569 na odnomu z najvazhlivishih takih sejmiv bulo ukladeno uniyu Polshi ta Litvi v yedinu derzhavu Rich Pospolitu 1578 roku Lyublin stav centrom provedennya koronnogo tribunalu U misti diyalo ukrayinske pravoslavne bratstvo stvorene v 1586 roci pri cerkvi svyatogo Spasa Dobrochincyami bratstva buli chilni ruski knyazi Kostyantin Ostrozkij Yurij Chortorijskij ta inshi 1607 roku pri bratstvi vidkrito shkolu U seredini XVII stolittya cerkva svyatogo Spasa stala nalezhati greko katolickomu ordenu vasiliyan Z drugoyi polovini XVI stolittya protestantskij ruh ohopiv Lyublin Priblizno v toj zhe chas bula takozh stvorena odna z najbilshih yevrejskih gromad Polshi Kartina v kosteli dominikanciv na yakij zobrazheno vidstup kozakiv Hmelnickogo z pid Lyublina v 1648 roci U XVII stolitti epidemiya v misti zabrala zhittya bilsh nizh 5 tis zhiteliv 1655 roku misto na chotiri misyaci bulo zahoplene moskovsko kozackim vijskom moskovitami keruvav ukrayinskimi kozakami Danilo Vigovskij Nastupnogo 1656 roku vono postrazhdalo vid shvedskogo vtorgnennya sho trapilosya v hodi Pivnichnoyi vijni 1703 roku Avgust II Fridrih nadav mistu privileyi sho porivnyali jogo v pravah iz Krakovom Rosijska okupaciya 1792 roku misto okupuvali rosijski vijska Pislya tretogo podilu Polshi 1795 roku Lyublin vidijshov do Avstrijskoyi imperiyi Vid 1815 roku za umovami Videnskogo kongresu Lyublin vklyuchenij do Korolivstva Polskogo u skladi Rosijskoyi imperiyi Buv centrom Lyublinskoyi guberniyi 1864 roku zakritij monastir vasiliyan 1877 roku zapushena zaliznicya spoluchennyam Varshava Kovel yaka prostimulyuvala promislovij rozvitok mista Naselennya Lyublina zroslo z 28 900 v 1873 do 50 150 1897 go 1914 1918 roki Pravlinnya Rosijskoyi imperiyi zakinchilosya 1915 roku koli misto bulo okupovane nimeckoyu ta avstro ugorskoyu armiyami U toj chas yevrejska gromada stanovila blizko 40 vid naselennya Lyublina Naprikinci zhovtnya 1918 roku pislya progoloshennya stvorennya Ukrayinskoyi derzhavi na teritoriyi kolishnih avstrijskih volodin u Galichini Volodimeriyi ta Bukovini ukrayinskij sino zhovtij shtandart buv pidnyatij nad ukrayinizovanoyu vijskovoyu chastinoyu v misti Polska vlada z dopomogoyu pidrozdiliv polskih legionistiv zmogla zahopiti cyu chastinu Mizhvoyennij chas Pislya utvorennya nezalezhnoyi Polshi Lyublin stav centrom Lyublinskogo voyevodstva Nimecka okupaciya Dokladnishe Sonderaktion Lublin Pid chas nimeckoyi okupaciyi mista sho pochalasya 1939 roku naselennya zokrema misceve yevrejske bulo ob yektom serjoznogo gnoblennya z boku okupantiv Misto bulo administrativnim centrom odnojmennogo distriktu i vodnochas oseredkom osnovnih nimeckih zusil shodo vinishennya yevreyiv v okupovanij Polshi Yevrejske naselennya bulo zmushene zhiti v getto Mizh 17 bereznya ta 11 kvitnya 1942 roku bilshist meshkanciv getto blizko 26 000 osib buli deportovani do vinishuvalnogo taboru Belzhec reshta do Majdaneka velikij koncentracijnij tabir stvorenij na okolici mista Bilshist iz nih zaginuli U skladi Polskoyi derzhavi Universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi 24 lipnya 1944 roku v misto uvijshla radyanska armiya nimecka okupaciya zminilasya moskovsko bilshovickoyu i vono stalo timchasovoyu stoliceyu kontrolovanoyi komunistami Polshi 23 zhovtnya 1944 roku v Lyublini buv zasnovanij universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi Stolicya bula perenesena do Varshavi u sichni 1945 roku U lipni 1980 roku pracivniki Lyublina buli pershimi u hvili strajkiv spryamovanih proti komunistichnogo rezhimu yaki v kincevomu pidsumku prizveli do poyavi Solidarnosti 2017 roku misto vidznachilo 700 littya vid chasu otrimannya miskih prav 2020 roku tut utvoreno Lyublinskij trikutnik regionalnij alyans Litvi Polshi ta Ukrayini NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 160891 28778 113358 18755Zhinki 188212 28151 114825 45236Razom 349103 56929 228183 63991 Naselennya za rokami Ukrayinska gromada Derev yana ruska cerkva z planu Lyublina 1618 rokuCerkva sv Petra Mogili Pam yatnik zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv Cherez prikordonnij harakter Lyublina u misti zdavna prozhivala nevelika ukrayinska gromada Odna z najstarishih vulic mista nazivayetsya Ruska Golovnim hramom ruskoyi spilnoti bula cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Spasa na vulici Ruskij Vpershe pravoslavna cerkva Spasa v Lyublini zgaduyetsya v dokumenti 1390 roku U XVI XVII stolittyah misto bulo vazhlivim ukrayinskim religijnim oseredkom Z drugoyi polovini ukrayinske naselennya spolshilosya Do 1914 roku v misti zhila nevelika kilkist ukrayinciv holmshakiv i rosijskih sluzhbovciv 1872 roku misceva pravoslavna parafiya nalichuvala 1106 viryan greko katolicka 342 viryan Za perepisom 1897 roku v Lyublini nalichuvalosya 668 ukrayinomovnih 1 33 Pid chas bizhenstva 1915 roku bilshist pravoslavnogo naselennya bulo vivezeno vglib Rosijskoyi imperiyi Deyakim iz pereselenciv vdalosya povernutisya nazad uzhe pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni U 1921 roci v misti prozhivalo 92 ukrayinci pri 514 pravoslavnih i 57 greko katolikiv u 1931 227 ukrayinomovnih pri 703 pravoslavnih i 160 greko katolikiv U 1920 h rokah pislya radyanskoyi okupaciyi UNR u Lyublini poselilisya politichni ta vijskovi emigranti UNR Pislya Pershoyi svitovoyi vijni polska administraciya v ramkah akciyi revindikaciyi zakrila ta peretvorila 3 miscevi pravoslavni cerkvi na rimo katolicki kosteli cerkvu Vozdvizhennya cerkvu Bogorodici ta cerkvu Rizdvu Bogorodici a odnu z nih cerkvu Vozdvizhennya u 1924 1925 rokah rozibrala Yedinim pravoslavnim hramom sho prodovzhiv diyati bula davnya cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Z 1927 roku v Lyublini diyav viddil Ukrayinskogo Centralnogo Komitetu Ukrayinska menshina zrosla do blizko 1000 osib unaslidok vtechi syudi v 1939 1940 rokah ukrayinciv z okupovanoyi radyanskimi vijskami Zahidnoyi Ukrayini Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u misti diyav Ukrayinskij Dopomogovij Komitet predstavnictvo UCK u Lyublinskomu distrikti pravoslavna ta greko katolicka parafiya Dlya obslugi ukrayinskih kooperativiv Holmshini ta Pidlyashshya v zhovtni 1940 roku bula vidkrita torgovelna centralya Ukrayinskoyi Gospodarskoyi Akcijnoyi Spilki pid kerivnictvom kolishnogo poruchnika UGA Ivana Poritka U 1944 1957 rokah u Lyublinskij v yaznici utrimuvalosya dekilka soten ukrayinciv zapidozrenih u spivpraci z UPA 1956 roku v Lyublini zasnovano odin iz pershih gurtkiv Ukrayinskogo Suspilno Kulturnogo Tovaristva Z pochatku 1970 h rokiv u Vishij duhovnij seminariyi vidbuvayetsya navchannya greko katolickogo duhovenstva Z 1986 roku v rimo katolickomu kosteli svyatogo Jozafata kolishnij pravoslavnij cerkvi provodyatsya takozh ukrayinski greko katolicki bogosluzhinnya Na sogodni u Lyublini diye ukrayinska gromadska organizaciya Ukrayinske Tovaristvo yaka opikuyetsya kulturnim i gromadskim zhittyam ukrayinciv Lyublina Holma ta Holmshini U Lyublini mistitsya Generalne konsulstvo Ukrayini Pri Universiteti Mariyi Kyuri Sklodovskoyi ye kafedra ukrayinskoyi filologiyi zasnovana v 1952 roci U 2001 roci v Lyublini zasnovano Yevropejskij kolegium polskih i ukrayinskih universitetiv Aktivnu uchast v organizaciyi ukrayinskih zahodiv bere parafiyalna pravoslavna cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo sho nalezhit do parafiyi svyatogo Petra Mogili Z 2003 roku v Lyublini pracyuye ukrayinska nedilna shkola yakoyu opikuyetsya Ukrayinske Tovaristvo ta pravoslavna parafiya sv Petra Mogili Z 2010 roku dekilka derzhavnih zakladiv vikladayut ukrayinsku movu yak movu nacionalnih menshin 3 kvitnya 2023 roku za viyavleni gumanizm miloserdya i solidarnist z Ukrayinskim narodom vsebichnu dopomogu gromadyanam Ukrayini yaki vimusheno zalishili Batkivshinu vnaslidok zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini a takozh vagomu pidtrimku Ukrayini u zahisti yiyi nezalezhnosti ta suverenitetu Ukazom Prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo Lyublin bulo vshanovane pochesnoyu vidznakoyu Ukrayini Misto ryativnik Istorichni pam yatkiLyublin stare mistoKostel svyatogo Stanislava Krakivska bramaPohovannya voyiniv armiyi UNR na pravoslavnomu cvintari Istorichna chastina mista Stare misto zajmaye vidnosno nevelikij prostir mizh Krakivskoyu bramoyu i zamkom U Starij Ratushi zbudovanij u XV stolitti mistivsya Koronnij Tribunal Rinok zberigaye svoyu davnyu krasu renesansni kam yanici sho kolis nalezhali bagatim kupeckim rodam rozbagatilim zavdyaki torgivli Kolis u misti buv virmenskij hram dzherelo Viznachnimi miscyami mista ye Krakivska brama Grodska brama Zamok iz zamkovoyu kapliceyu Svyatoyi Trijci Kaplicya Svyatoyi Trijci zvedena v drugij polovini XIV stolittya mistit freski vikonani ruskim malyarem Andriyem do 1418 roku na zamovlennya korolya Vladislava Yagajla sporudzhenij u renesansno barokovomu stili u 1586 1625 rokah dlya yezuyitskogo ordenu na osnovi proyektu rimskogo kostelu Il Dzhezu 1824 roku do kostelu dobuduvali klasicistichnij portik iz kolonami za proyektom italijskogo arhitektora Antonio Koracci kostel svyatogo Stanislava Kostel Brigitok na Chvartku Kostel svyatogo Mihayila Arhangela Budivlya Koronnogo Tribunalu pl z pochatku XIX stolittya Mistit mogili ukrayinskih diyachiv zokrema pohovannya voyiniv armiyi UNR yakim u 2001 roci bulo vstanovleno pam yatnik a takozh mogilu ukrayinskogo gromadskogo diyacha 1905 1986 Starij ta novij yevrejski cvintari Velikij Lyublinskij zamok roztashovanij na visokomu pidnesenni j maye malo spilnogo z pervisnoyu oboronnoyu budivleyu zbudovanoyu na comu misci u XIV stolitti Sporuda otrimala svij suchasnij viglyad u XIX stolitti trivalij chas tut bula v yaznicya a teper mistitsya ekspoziciya Lyublinskogo muzeyu Z poperednogo zamkovogo ansamblyu zbereglasya lishe zamkova vezha donzhon Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Spasa Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Murovana pravoslavna cerkva na vulici Ruskij Upershe pravoslavna cerkva Spasa v Lyublini zgaduyetsya v dokumenti 1390 roku Za danimi holmskogo unijnogo yepiskopa Shumborskogo 1825 roku yakij posilavsya na nevidomi davnishi svidchennya cerkvu Spasa funduvala kiyivska knyaginya Mariya Ivanivna v 1447 roci 15 sichnya 1586 roku pri cerkvi zasnovane odne z pershih u Rechi Pospolitij pravoslavnih bratstv do yakogo nalezhali taki chilni ruski knyazi yak Kostyantin Ostrozkij Grigorij Sangushko Kashirskij Yakim Koreckij Pavlo Druckij Lyubeckij Yurij Chartorijskij Grigorij Chetvertinskij Starovinna derev yana ruska pravoslavna cerkva lat Templum Ruthenicum zgaduyetsya na plani mista vidanomu v Civitates orbis terrarum u 1618 roci Jmovirno malasya na uvazi same cerkva Preobrazhennya Gospodnogo na vulici Ruskij U 1587 roci zgorila stara derev yana cerkva a vzhe nastupnogo roku pochalosya budivnictvo novoyi Odnak ye pripushennya sho ce mogla buti insha cerkva U 1607 roci za pidtrimki cerkovnogo bratstva bulo pochato zvedennya novoyi murovanoyi cerkvi U 1633 roci novu cerkvu osvyativ mitropolit Petro Mogila Protyagom XVII stolittya vona kilka raziv perehodila vid pravoslavnih do uniativ i navpaki Z 1695 roku diyala yak greko katolicka Pri cerkvi buv monastir otciv vasiliyan 1752 roci pri parafiyi bulo zasnovane greko katolicke bratstvo svyatogo Onufriya Z 1875 roku znovu peretvorena na pravoslavnij hram Prodovzhuvala diyati u XX stolitti koli bilshist inshih pravoslavnih cerkov bulo znisheno chi peretvoreno na kosteli Sogodni cerkva Preobrazhennya Gospodnogo ye kafedralnim hramom pravoslavnogo arhiyepiskopa Lyublinskogo i Holmskogo Ekonomika nauka ta kulturaAvtomobil Lyublin 3 Na teritoriyi Lyublina procvitaye promislovist osoblivo avtomobilna harchova ta metalurgiya Naukova baza Universitet Mariyi Kyuri Sklodovskoyi Lyublinska Politehnika Medichnij universitet u Lyublini Lyublinskij Katolickij Universitet Muzeyi Muzej istoriyi Lyublina Muzej martirologiyi Pid godinnikom Literaturnij muzej imeni J Chehovicha Dvorik Vinsenta Polya Muzej Arhiyeparhialnij religijnogo mistectva Derzhavnij muzej Majdanek Pidval Pid Fortunoyu Muzej istoriyi zakladu farmaciyi Budinok pam yati yevreyiv Lyublina Muzej lyublinskogo sela Muzej starovinnih gravyur i sakralnogo mistectva stvorenij pri miskij duhovnij seminariyi v mezhah proyektu Vidnovlennya pomisionerskoyi spilnoti na vulici Kardinala Stefana Vishinskogo 6 v Lyublini Dim Sliv roztashovanij na vul Zhmigrod 1 v primishennyah dovoyennoyi drukarni Populyarna Nim opikuyetsya oseredok Brama Grodska Teatr NN Okrim vishezaznachenogo u misti ye filarmoniyi teatri ta operetka zokrema oseredok Brama Grodska Teatr NN Starij teatr sporudzhenij 1822 roku dlya Lyublinskoyi sceni drami ta opereti rekonstrujovanij u 2000 2010 h rokah U misti bulo zasnovano populyarnij polskij rok gurt Budka Suflera TransportOdne z perehrest u centralnij chastini mista Lyublin ye takozh vazhlivim zaliznichnim ta avtodorozhnim vuzlom shidnoyi Polshi U misti diye rozgaluzhena merezha velosipednih dorizhok Avtotransport Cherez misto prohodyat ekspres avtodorogi S12 E373 z Pjotrkuva Tribunalskogo do Holma i kordonu z Ukrayinoyu v Dorogusku S17 E372 z Varshavi do Zamistya ta kordonu z Ukrayinoyu v Grebennomu potim do Kiyeva S19 z Bilostoka do Ryasheva Bialystok Rzeszow U Lyublini rozpochinayutsya avtodorogi krajova 82 do Volodavi voyevodski 809 do Pshitochna 822 do Svidnika 830 do Nalenchuva 835 do Bilgoraya i Perevorska Elektrotransport Diye miskij elektrotransport Lyublin svogo chasu 1919 roku pislya propoziciyi zhenevskoyi firmi Austro Daimler mig stati pershim mistom Polshi de b pochali hoditi trolejbusi odnak realizuvati proyekt ne vdalosya Zaliznichnij transport Misto znachnij zaliznichnij vuzol Zaliznicyu do Lyublina rozpochali buduvati 1875 roku 1893 1894 rokiv pochali rozbudovuvati miskij dvirec SportArena LyublinZala Globus 1969 roku i misti prohodila Zhinocha shahova olimpiada U ramkah svyatkuvannya 700 richchya mista vidbulisya i zaplanovani chislenni sportivni zmagannya Vlitku 2017 Lyublin stav odnim iz shistoh mist Polshi yaki prijmali molodizhnij chempionat Yevropi z futbolu Klubi FK Motor Lyublin Miskij sportivnij klub Start pol Miejski Klub Sportowy Start Lublin Zhinochij sportivnij klub Lyublinyanka pol KS Lublinianka Spidvejnij Speed Car Motor Lublin do sezonu 2017 nazivavsya KMZ Lublin Sporudi Arena Lyublin pol Arena Lublin futbolnij stadion domashnya arena futbolnih klubiv Motor ta Gurnik Lenchna Sportivno vidovishna zala Globus pol Hala Sportowo Widowiskowa Globus Futbolno spidvejnij Stadion MOSiR Bystrzyca Okolici LyublinaNalenchuv 4 km vid centru Lyublina znahoditsya kolishnij nimeckij nacistskij koncentracijnij ta vinishuvalnij tabir Majdanek sogodni memorial de zaginulo ponad 80 000 v yazniv v osnovnomu yevreyiv Na zahid vid Lyublina na vidstani 30 50 km znahodyatsya tri vazhlivi turistichni oseredki vidomij sanatorij Nalenchuv sho specializuyetsya na likuvanni sercevih zahvoryuvan znachnij promislovij centr Pulavi de u minulomu zhili slavni magnatski rodi ta Kazimezh Dolnij ulyublene misce turistiv i hudozhnikiv Roztashovane nad Visloyu misto krasen pishayetsya starovinnimi renesansnimi kam yanicyami oshatnimi budinochkami vidatnih mitciv velichnim renesansnim kostelom ta ruyinami starovinnogo zamku na visokomu uzgir yi Mista pobratimi Ispaniya Alkala de Enares Ugorshina Debrecen Nimechchina Delmengorst Ukrayina Krivij Rig SShA Ukrayina Lviv Ukrayina Luck Ukrayina Rivne Ukrayina Ivano Frankivsk Ukrayina Lugansk Ukrayina Sumi Ukrayina Starobilsk Ukrayina Vinnicya Nimechchina Myunster Franciya Nansi Daniya Nyukebing Falster Bolgariya Pernik Litva Panevezhis Izrayil Rishon le Cion Niderlandi Portugaliya Vizeu Kanada Vindzor Velika Britaniya LankasterMista partneri Ramalla Czyading rajon Shanhayu Granada Belgrad Vinnicya Syan yan Poprad Nikshich Kam yanec Podilskij Novij Sad Dnipro Vanadzor Harkiv Maribor Vilnyus Tirana BariVidomi lyudiNarodilisya Dokladnishe Kategoriya Urodzhenci Lyublina Genrik Venyavskij 1835 1880 polskij skripal i kompozitor Geno Zhitomirskij 1933 1942 yevrejskij hlopchik strachenij nacistami u konctabori Majdanek odin iz simvoliv Golokostu v Polshi Grigorij Kupriyanovich nar 1968 ukrayinskij istorik i gromadskij diyach u Polshi golova Ukrayinskogo tovaristva u Lyub lini Romuald Lipko 1950 2020 muzi ka multiinstrumentalist kompozitor uchasnik gurtu Budka Suflera Igor Loskij 1900 1936 ukrayinskij istorik pedagog gromadskij diyach uchasnik boyu pid Krutami Shepan Sadurskij nar 1965 polskij satirik karikaturist zhurnalist Jozef Serchuk 1919 1993 uchasnik yevrejskogo ruhu oporu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Marko Robert Steh nar 1961 ukrayinskij kanadskij literaturoznavec i pismennik nar 1950 lider rok gurtu Budka Suflera senator Jogann Cukertort 1842 1888 nimeckij ta anglijskij shahist shahovij teoretik zhurnalist i pismennik Pov yazani z mistom Kayetan Sheptickij bl 1740 1792 lyublinskij kashtelyanPrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https sjp pwn pl so lublinianin 4459628 html https sjp pwn pl so lublinianka 4459630 html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione iwano frankiwsk ukraina 9111 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione 2 strona html https www mvk if ua news 4114 https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione luck ukraina 9118 w html http old lutskrada gov ua en citizen lublin https www cm viseu pt index php diretorio cidades geminadas https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione viseu 9135 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione 1 strona html http www city adm rv ua RivnePortal ukr city partners lublin dov aspx https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione rowne ukraina 9129 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione sumy ukraina 9131 w html https smr gov ua en misto mista partneri 387 m lyublin polshcha html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione 3 strona html https www debrecen hu hu debreceni testvervarosok lublin https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione debreczyn wegry 9102 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione delmenhorst niemcy 9106 w html https www delmenhorst de leben stadt partnerstaedte lublin php https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione rishon lezion izrael 9128 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione lugansk ukraina 9119 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione starobielsk ukraina 9130 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione erie usa 9107 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione pernik bulgaria 9125 w html http pernik bg obshtina pernik pobratimeni gradove lyublin polsha https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione alcal de henares hiszpania 9095 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione lwow ukraina 9117 w html https lvivrada gov ua deputaty 2013 12 02 11 38 10 item 2962 liublin respublika polshcha https www nancy fr citoyenne relations internationales nancy partenaire de 11 villes dans le monde 516 htmlhttps lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione nancy 9121 w html https www nancy fr citoyenne relations internationales nancy partenaire de 11 villes dans le monde 516 html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione nancy 9121 w html http www panevezys lt lt veiklos sritys uzsienio rysiu skyrius 1247 tarptautinis bendradarbiavimas 220 miestai partneriai html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione poniewiez litwa 9126 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione tilburg holandia 9133 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione grenada hiszpania 9109 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione jiaozuo chiny 9115 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione lancaster wielka brytania 9116 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione mnster 9120 w html https www stadt muenster de international staedtepartnerschaften lublin https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione nilfer turcja 9122 w html https www nilufer bel tr icerik kardes kentler https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione nowy sad serbia 9123 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione ramallah palestyna 9127 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione tbilisi gruzja 9132 w html https tbilisi gov ge img original 2024 4 22 E1 83 97 E1 83 91 E1 83 98 E1 83 9A E1 83 98 E1 83 A1 E1 83 98 E1 83 AA E1 83 98 E1 83 A4 E1 83 A0 E1 83 94 E1 83 91 E1 83 A8 E1 83 98 2023 pdf https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione windsor kanada 9136 w html https www citywindsor ca cityhall committeesofcouncil Advisory Committees International Relations Committee IRC Pages Lublin Poland aspx https www citywindsor ca cityhall committeesofcouncil Advisory Committees International Relations Committee IRC Pages Our Twin Cities aspx https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione winnica ukraina miasto zaprzyjaznione 9137 w html https www vmr gov ua en Contents ContentItems 4s2h44bepmbphsvkdf1vt4qscy parentHorizontalTab11 https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione timioara rumunia 9134 w html https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione krzywy rog ukraina 10460 w html https vilnius lt lt tarptautinis bendradarbiavimas https lublin eu lublin wspolpraca miedzynarodowa miasta partnerskie i zaprzyjaznione wilno litwa miasto zaprzyjaznione 10806 w html Lyublin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 869 1000 ekz Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Lyublin Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga znannya v 3 t za red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 Z R S 529 530 694 s Timoshenko L V Lyublin Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2017 T 18 Lt Malickij 711 s ISBN 978 966 02 7999 5 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego 1884 s 421 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2020 V K Lyublin Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok S 1392 ISBN 5 7707 4049 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego 1884 s 429 Oblezenie Lublina przez wojska ksiecia halickiego Daniela Brama Grodska Teatr NN Procitovano 6 serpnya 2020 Korduba M M Istoriya Holmshini j Pidlyashshya Krakiv Ukrayinske vidavnictvo 1941 S 81 82 89 u polskij tradiciyi z prizviskom Velikij Kupriyanovich G Roshenko M Lyublin m Istoriya Pravoslav ya v Lyublini www pslava info 1 Procitovano 19 grudnya 2022 Latacz E Czartoryski Jerzy Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T IV 1 zeszyt 16 S 277 pol Lublin Lyublin Pamiatki i zabytki kultury ukrainskiej w Polsce zebr oprac A Saladiak Warszawa Burchard Edition 1993 S 371 373 pol Marzena Baum Brama Grodska Teatr NN Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 6 serpnya 2020 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 il S 39 ISBN 5 7707 7867 9 Rozpocznij podroz w czasie 6 chervnya 2017 u Wayback Machine pol Spilna deklaraciya ministriv zakordonnih sprav Ukrayini Respubliki Polsha ta Litovskoyi Respubliki shodo zasnuvannya Lyublinskogo trikutnika Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini 28 lipnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ukrayinci v Lyublini davnishe i sogodni ukr Ukrayinske Tovaristvo Procitovano 19 grudnya 2022 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam Rossijskoj Imperii krome gubernij Evropejskoj Rossii Lyublinskij uezd g Lyublin http www demoscope ru Demoskop Weekly ros Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 59 pol Drugi Powszechny Spis Ludnosci z dn 9 XII 1931 r Mieszkania i gospodarstwa domowe Ludnosc Stosunki zawodowe Wojewodztwo lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1938 s 31 34 pol Krip yakevich I Krip yakevich R Materiali do istoriyi cerkov Holmshini i Pidlyashshya Holmshina i Pidlyashshya ist etnogr doslidzh Kiyiv Rodovid 1997 S 144 Lyublin m Cerkva Vozdvizhennya www pslava info Pradidivska slava Procitovano 19 grudnya 2022 Lyublin m Cerkva bogorodici www pslava info Pradidivska slava Procitovano 19 grudnya 2022 Lyublin m Cerkva Rizdva bogorodici www pslava info Pradidivska slava Procitovano 19 grudnya 2022 Lyublin m Cerkva Preobrazhennya www pslava info Pradidivska slava Procitovano 19 grudnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 26 bereznya 2020 Procitovano 16 kvitnya 2020 ukr Ukrayinske Tovaristvo Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2020 Ukrainska Szkola Niedzielna w Lublinie pl PL Towarzystwo Ukrainskie Procitovano 19 grudnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 2023 roku 193 2023 Pro prisvoyennya pochesnoyi vidznaki Misto ryativnik mistam Lyublin i Helm Respublika Polsha Lyublin m Kladovishe na vul Lipovij www pslava info Pradidivska slava Procitovano 19 grudnya 2022 Braun G Hogenberg F Brachel P V Hierat A Hogenberg A Novellanus S Rantzau H 1612 Civitates Orbis Terrarvm Coloniae Agrippinae apud Petrum a Brachel sumptibus auctorum to 1618 Vol 6 N 48 Map http hdl loc gov loc gmd g3200m gct00128c lat pl Najdawniejszy widok Lublina z roku 1618 Przeklad tekstu lacinskiego z objasnieniami Warszawa 1901 pol Rowerowy Lublin 11 chervnya 2017 u Wayback Machine pol Mapa Rowerowa Lublina 7 chervnya 2017 u Wayback Machine pol Historia trolejbusow w Lublinie 19 bereznya 2015 u Wayback Machine pol Kolej zelazna w Lublinie do II wojny swiatowej 29 sichnya 2017 u Wayback Machine pol 700 lat Lublina Wydarzenia sportowe 15 chervnya 2017 u Wayback Machine pol Krivij Rig i Lyublin stali mistami pobratimami www ukrinform ua ukr 2 lyutogo 2023 Procitovano 5 sichnya 2024 Kolyanchuk O Kupriyanovich Grigorij 10 lipnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Kajetan Szeptycki h wl 30 kvitnya 2016 u Wayback Machine pol DzherelaBaracz S Lublin 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Rys dziejow ormianskich Tarnopol 1869 S 104 pol Lublin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 421 439 pol Niedzwiadek R Lublin Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego S 192 203 pol LiteraturaLyublin misto nathnennya Do 700 littya mista turistichnij dovidnik Lyublin Lyublinska regionalna turistichna organizaciya 2017 26 s ISBN 978 83 62997 88 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LyublinLyublin Kulturna Stolicya Yevropi 25 chervnya 2009 u Wayback Machine Internet storinka mista Lyublina 31 travnya 2017 u Wayback Machine Oficijna Internet storinka mista Lyublina 16 grudnya 2005 u Wayback Machine ukr nedostupne posilannya ukr nedostupne posilannya ukr nedostupne posilannya Ukrayinske Tovaristvo v Lyublini

    Дата публікації:
    Топ