Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баронч Садо к Баро нч Вікентій Феррерій Петро Баронч пол Sadok Barącz

Баронч Садок

Баронч Садок
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баронч.

Садо́к Баро́нч (Вікентій-Феррерій-Петро Баронч), пол. Sadok Barącz, вірм. Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ; 29 квітня 1814, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ — 2 квітня 1892, містечко Підкамінь, нині Бродівського району Львівської області) — галицький історик-краєзнавець, фольклорист, архівіст, вірменин за національністю.

Садок Баронч
пол. Sadok Barącz
вірм. Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ
image
Псевдо Вінцентій Фереріуш
Народився 29 квітня 1814(1814-04-29)
Станиславів, нині Івано-Франківськ
Помер 2 квітня 1892(1892-04-02) (77 років)
Підкамінь, нині смт Бродівського району Львівської області
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Національність вірменин
Місце проживання Львів[1]
Діяльність краєзнавець, монах
Галузь історія[2] і фольклористика[2]
Alma mater Львівський університет
Знання мов польська[2]
Членство d[3]
Посада пріор
Конфесія католик

Чернець-домініканець. Жив у Галичині.

Життєпис

«Вікентій Григорович»

Походив з незаможної вірменської родини містянина Григорія Баронча. При народженні отримав два імені — Вінцент і Фереріуш на честь святого Вінсента Феррера. Проте деякі історики інколи його називають Вікентієм Григоровичем.

Навчався в початковій школі й Станиславівській цісарсько-королівській гімназії (1821–1830), у 1831–1833 — у Львівському університеті на факультеті філософії. Закінчив екстерном також факультет богослов'я (1833–1835). Після невдалих спроб вступу до Духовної семінарії у Львові, вчителював один рік у тривіальній школі в Отинії.Під час революції 1848 р. його обрали головою Національної ради в Тисьмениці.

З метою вступу до монастиря домініканців у Львові розпочав листування з Ватиканом з проханням дозволити йому змінити вірменський обряд на латинський, однак дозвіл отримав через 5 років.

Далі «думки вчених розходяться». За однією з версій, його примусили до цього кроку фанатично налаштовані батьки. Троє вихідців з родини Барончів на той час вже зробили непогану кар'єру на церковному поприщі. Натомість, Вінцентій не бачив себе за стінами монастиря і потім майже все життя шкодував про цей вчинок.

За іншими свідченнями — майбутній історик у 1830 році намагався вступити до духовної семінарії та навіть написав у Рим листа з проханням перейти з вірменського обряду на латинський. Вірменські родичі чинили ренегату усілякі перешкоди, але даремно.

Вступ до домініканців

У 1835 року вступив до новіціяту домініканів у Підкамені поблизу Бродів, де 19 липня того року отримав друге ім'я Садок, на честь блаженного домініканця, якого замордували у Сандомирі в XIII столітті. Пізніше продовжував навчатись богослов'я та закінчив монастирську філософсько-богословську школу (Studium domesticum pro religiosis), яка починаючи з 1830 року була у Львові.

Монаші обіти склав 2 травня 1838 року. Священничі свячення отримав з рук львівського латинського архиєпископа Франтішека Піштека 21 липня 1838 р. 1839 року був бібліотекарем конвенту та домініканської парафії при костелі Божого тіла у Львові.

Два життя

Далі ксьондз Садок Баронч починає жити якимось подвійним життям. Баронч № 1 веде аскетичне життя, майже не виходить з келії. Такому побожному ченцю вища церковна влада навіть дала дозвіл на самоті відправляти Службу Божу, не заходячи до храму. За подвижницьку діяльність керівництво присвоїло ретивому монахові титул «Генерального проповідника Руських земель», а у 1855 році призначило довічним настоятелем монастиря у Підкамені.

Баронч № 2 — протилежність першому. У листі до історика Антонія Петрушевича писав: «Протягом цілого свого життя я дотримувався шляху справедливості, як вогню боявся релігійного і політичного фанатизму». Молодий хлопець (на момент висвячення йому виповнилось лише 24 роки) не міг змиритись із суворими монастирськими порядками та був в певній мірі «бунтівником». Як наслідок його часто перекидають з місця на місце. Під час революції 1848 року («Весна народів») Баронч був головою Народної ради та мировим суддею у Тисмениці.

«Вічного революціонера» закрили у монастирі у Підкамені, де він безвиїзно просидить довгих 40 років. Але кс. Вінцентія не так легко було зламати. У 1866 році він власним коштом видає «Байки, анекдоти, легенди, прислів'я і пісні на Русі». Героями левової частки анекдотів стали представники католицького духівництва. Розплата не забарилась. Зі слів самого автора: «Отці-домініканці цілою кучею вчепились за мене. Я став справжнім мучеником… Якійсь фатум висів наді мною та отруював кожну мою годину у монастирі». Коли Баронч важко захворів, його «колеги» намагалися проголосити його душевно хворим, але той невчасно одужав. Історія всіх розсудила. «Байки» користувались такою шаленою популярністю, що у 1886 році вийшло друге видання. Опрацьоване і доповнене. Щоправда, частина анекдотів про священиків зникла.

Біографічна довідка

1839 року виконував функції бібліотекаря монастиря та помічника (вікарій) домініканської парафії при костелі Божого Тіла у Львові; став професором біблійних наук у філософсько-богословській школі.

У 1842–1845 роках виконував обов'язки катехита у звичайній школі у Жовкві, яка належала домініканам; у Жовкві став помічником настоятеля монастиря (підпріором).

1846 — з початку року переведений до Бірок Домініканських між Тичином та Блажовою (тут став вікарієм) (інші дані — Львівський повіт, біля села Ясниська), потім був настоятелем та адміністратором парафії у Тисмениці.

1848 року під час «Весни Народів» у Тисмениці був головою Народної ради та мировим суддею.

1851 року повернувся до Львова, де знову став професором у .

1853–1857 — спеціальний радник капітули провінції.

1855 року на короткий час був призначений настоятелем у Підкамені, натомість упродовж багатьох років був пріором домініканського монастиря, тут прожив до кінця свого життя.

За взірцеве проповідництво монастир надав йому титул генерального проповідника (лат. praedicator generalis). Жив дуже аскетично, не виходячи майже ніколи з келії. З дозволу духовної влади навіть Святу Літургію відправляв у келії. Майже повністю посвятив своє життя науковій діяльності.

1858 р. став членом-кореспондентом Краківського наукового товариства (пізніше членом Академії прикладних наук).

Про визнання його наукових досягнень свідчить наданий йому у 1863 р. ступінь магістра святої теології.

Помер Садок Баронч 2 квітня 1892 році. Похований у каплиці на монастирському цвинтарі у Підкамені. Могила збережена. Є також олійний портрет і погруддя, створене далеким родичем покійного — різьбярем Тадеушем Барончем.

Внесок

Видав збірку українських казок і приказок.

Найбільше його вабило краєзнавство. У монастирських архівах він відшукував пожовтіли манускрипти, робив виписки, розпитував старожилів. Всі ці пошуки згодом матеріалізувались у 30 монографій та понад 80 статей на історико-філологічні теми, досліджував біографії суспільно-політичних і культурних діячів XVI—XVIII ст. Перу Баронча належать історичні нариси польською мовою Жовкви, Язлівця, Тартакова, Бродів, Бучача, Залізців, Гологорів, Олеська, села та інших, в яких подано важливий фактичний матеріал.

Опублікував «Життєписи славних вірмен у Польщі» (1856), «Нарис вірменської історії» (1869) та кілька праць з історії орденів бернардинців і домініканців.

«Пам'ятки міста Станиславова»

Книга «Пам'ятки міста Станиславова» видана у Львові у 1858 році, налічує 192 сторінки без ілюстрацій та складається із чотирьох розділів.

Перший розділ охоплює період від 1654 до 1691 року. Фактично це історія Андрія Потоцького, яка починається заснуванням міста та завершується смертю магната. Тут є тексти привілеїв про надання місту магдебурзького права, про елекцію римо‑католицького парафіяльного костелу, про надання прав і свобод вірменській громаді та багато інших цінних документів. Оригінали деяких з них вже давно втрачені, і лише дякуючи Садоку Барончу ми маємо змогу ознайомитись із ними.

У другому розділі висвітлюються події до 1751 року. Це період панування Йосипа Потоцького — час, коли місто бачило і процвітання, і руйнацію. Більше половини присвячено опису похорону Потоцького. Цей щоденник поминальних урочистостей хоч і важко читається, проте містить багато корисної інформації.

Третій розділ називається «Від 1751 року аж до сьогодення». Сьогодення у Баронча закінчується 1842 роком. Як відомо, він покинув Станиславів у 1830 році, а з 1855‑го безвиїзно проживав у Підкамені. Отож він міг просто не знати, що відбувалось у рідному місті. Попри все, це найінформативніший розділ. Тут йдеться про господарювання останніх Потоцьких, про перехід Галичини до складу Австрійської монархії та хронологію основних міських подій початку XIX століття.

Четвертий розділ, який здорово змахує на додаток, гордо іменується «Статистикою Станиславова у 1854 році». По суті це скорочений варіант статистичного опису міста Францішка Валігурського. Тут є опис про кількісний та якісний склад населення Станиславова, його будинки, площі, ярмарки та географічні координати.

Крім сухих документів, Садок Баронч оживляє свої «Пам'ятки» легендами, спогадами сучасників, описом народних звичаїв та навіть анекдотами. Протягом майже 150 років його книга не перевидавалась, а ті поодинокі екземпляри, що збереглися, стали бібліографічною рідкістю. Але вивчати історію старого Станиславова, не маючи під рукою Баронча, то все одно, що вчити хімію без таблиці Менделєєва. Тому у 2008 році видавництво Лілея-НВ у серії «Моє місто» повернуло читачам працю призабутого вірменина.

Описи праць, рукописи

Було кілька описів праць кс. С. Баронча (15 штук, рукописні, знаходились в бібліотеці кліриків домініканців Львова). Перший опис містить рукописи, які були віддані після його смерті до бібліотеки конвенту Підкаменя, були опрацьовані о. Піусом Бажаном 23 серпня 1894 року, підтверджені керівниками ордену. Три дальші описи (2 латиною, один польською) містили кілька інших рукописів, не вказаних в першому. Під час І-ї світової під час пожежі в монастирській бібліотеці (вересень 1915 року) були знищені.

Вшанування Садока Баронча

На честь Садока Баронча названа одна з вулиць Львова.

Книги

  • Barącz S. Objaśnienie wyznania wiary rzymsko-katolickiej i Rzecz s. Cypryana biskupa i męczennika o jedności Kościoła katolickiego ku oświeceniu i zbudowaniu wiernych chrystusowych. — Poznań, 1845.
  • Barącz S. Pamiątki miasta Żółkwi. — Lwów, 1852.
  • Barącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów. — Lwów, 1855.
  • Barącz S. Pamiętnik dziejów Polski. — Lwów, 1855.
  • Barącz S. Żywoty sławnych Ormian w Polsce. — Lwów, 1856.
  • Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. — Lwów, 1858.
  • Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu. — Lwów, 1858.
  • Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. — Lwów, 1861. — T. 1.
  • Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. — Lwów, 1861. — T. 2.
  • Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów, 1862.
  • Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów, 1865; накладом автора
  • Barącz S. Bajki, fraszki, podania, przysłowia i pieśni na Rusi. — Tarnopol, 1866.
  • Barącz S. Rys dziejów ormiańskich. — Tarnopol, 1869.
  • Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu. — Tarnopol, 1870.
  • Barącz S. Pamiętnik zakonu WW. OO. Bernardynów w Polscze[недоступне посилання з квітня 2019]. — Lwów, 1874.
  • Barącz S. Badacz: studium obyczajowe. — Brody, 1875.
  • Barącz S. Klasztor WW. OO. Dominikanów w Starym Borku. — Lwów, 1878.
  • Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879.
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów, 1882.
  • Barącz S. Archiwum WW. OO. Dominikanów w Jarosławiu. — Lwów, 1884. (лат.), (пол.)
  • Barącz S. Wiadomość o Ponikowicy Małej. — Poznań, 1886.
  • Barącz S. Jan Tarnowski: szkic biograficzny. — Poznań, 1888.
  • Barącz S. Klasztór i kościół Dominikanów w Krakowie. — Poznań, 1888.
  • Barącz S. Smotrycki Melecy: szkic bibliograficzny (Gołogóry). — Poznań, 1889.
  • Barącz S. Kassyan Sakowicz: szkic bibliograficzny. — Poznań, 1889.
  • Barącz S. Założce. — Poznań, 1889.
  • Barącz S. Gawath Jakób: szkic bibliograficzny. — Poznań, 1890.
  • Barącz S. Cudowne obrazy Matki Najświętszej w Polsce. — Lwów, 1891.

Примітки

  1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/baracz-sadok-wincenty-fererjusz/
  4. Stanisławów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 195. (пол.) — S. 195. (пол.)
  5. Медведик П. Баронч Садок… — С. 86.
  6. Borki Dominikańskie (6) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 313. (пол.) — S. 313. (пол.)
  7. Sadok Barącz. [1] — S. 1. (пол.)
  8. Antoni Knot. Barącz Sadok Wincenty Fererjusz (1814—1892)… S. 291

Література

Посилання

  • report.if.ua
  • [2]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Baronch Sado k Baro nch Vikentij Ferrerij Petro Baronch pol Sadok Baracz virm Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ Բարոնչ 29 kvitnya 1814 m Stanislaviv nini Ivano Frankivsk 2 kvitnya 1892 mistechko Pidkamin nini Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti galickij istorik krayeznavec folklorist arhivist virmenin za nacionalnistyu Sadok Baronchpol Sadok Baracz virm Սադոկ Վինցենտի Ֆէրերուշ ԲարոնչPsevdo Vincentij FereriushNarodivsya 29 kvitnya 1814 1814 04 29 Stanislaviv nini Ivano FrankivskPomer 2 kvitnya 1892 1892 04 02 77 rokiv Pidkamin nini smt Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblastiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnist virmeninMisce prozhivannya Lviv 1 Diyalnist krayeznavec monahGaluz istoriya 2 i folkloristika 2 Alma mater Lvivskij universitetZnannya mov polska 2 Chlenstvo d 3 Posada priorKonfesiya katolik Mediafajli u Vikishovishi Chernec dominikanec Zhiv u Galichini Zhittyepis Vikentij Grigorovich Pohodiv z nezamozhnoyi virmenskoyi rodini mistyanina Grigoriya Baroncha Pri narodzhenni otrimav dva imeni Vincent i Fereriush na chest svyatogo Vinsenta Ferrera Prote deyaki istoriki inkoli jogo nazivayut Vikentiyem Grigorovichem Navchavsya v pochatkovij shkoli j Stanislavivskij cisarsko korolivskij gimnaziyi 1821 1830 u 1831 1833 u Lvivskomu universiteti na fakulteti filosofiyi Zakinchiv eksternom takozh fakultet bogoslov ya 1833 1835 Pislya nevdalih sprob vstupu do Duhovnoyi seminariyi u Lvovi vchitelyuvav odin rik u trivialnij shkoli v Otiniyi Pid chas revolyuciyi 1848 r jogo obrali golovoyu Nacionalnoyi radi v Tismenici Z metoyu vstupu do monastirya dominikanciv u Lvovi rozpochav listuvannya z Vatikanom z prohannyam dozvoliti jomu zminiti virmenskij obryad na latinskij odnak dozvil otrimav cherez 5 rokiv Dali dumki vchenih rozhodyatsya Za odniyeyu z versij jogo primusili do cogo kroku fanatichno nalashtovani batki Troye vihidciv z rodini Baronchiv na toj chas vzhe zrobili nepoganu kar yeru na cerkovnomu poprishi Natomist Vincentij ne bachiv sebe za stinami monastirya i potim majzhe vse zhittya shkoduvav pro cej vchinok Za inshimi svidchennyami majbutnij istorik u 1830 roci namagavsya vstupiti do duhovnoyi seminariyi ta navit napisav u Rim lista z prohannyam perejti z virmenskogo obryadu na latinskij Virmenski rodichi chinili renegatu usilyaki pereshkodi ale daremno Vstup do dominikanciv U 1835 roku vstupiv do noviciyatu dominikaniv u Pidkameni poblizu Brodiv de 19 lipnya togo roku otrimav druge im ya Sadok na chest blazhennogo dominikancya yakogo zamorduvali u Sandomiri v XIII stolitti Piznishe prodovzhuvav navchatis bogoslov ya ta zakinchiv monastirsku filosofsko bogoslovsku shkolu Studium domesticum pro religiosis yaka pochinayuchi z 1830 roku bula u Lvovi Monashi obiti sklav 2 travnya 1838 roku Svyashennichi svyachennya otrimav z ruk lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Frantisheka Pishteka 21 lipnya 1838 r 1839 roku buv bibliotekarem konventu ta dominikanskoyi parafiyi pri kosteli Bozhogo tila u Lvovi Dva zhittya Dali ksondz Sadok Baronch pochinaye zhiti yakimos podvijnim zhittyam Baronch 1 vede asketichne zhittya majzhe ne vihodit z keliyi Takomu pobozhnomu chencyu visha cerkovna vlada navit dala dozvil na samoti vidpravlyati Sluzhbu Bozhu ne zahodyachi do hramu Za podvizhnicku diyalnist kerivnictvo prisvoyilo retivomu monahovi titul Generalnogo propovidnika Ruskih zemel a u 1855 roci priznachilo dovichnim nastoyatelem monastirya u Pidkameni Baronch 2 protilezhnist pershomu U listi do istorika Antoniya Petrushevicha pisav Protyagom cilogo svogo zhittya ya dotrimuvavsya shlyahu spravedlivosti yak vognyu boyavsya religijnogo i politichnogo fanatizmu Molodij hlopec na moment visvyachennya jomu vipovnilos lishe 24 roki ne mig zmiritis iz suvorimi monastirskimi poryadkami ta buv v pevnij miri buntivnikom Yak naslidok jogo chasto perekidayut z miscya na misce Pid chas revolyuciyi 1848 roku Vesna narodiv Baronch buv golovoyu Narodnoyi radi ta mirovim suddeyu u Tismenici Vichnogo revolyucionera zakrili u monastiri u Pidkameni de vin bezviyizno prosidit dovgih 40 rokiv Ale ks Vincentiya ne tak legko bulo zlamati U 1866 roci vin vlasnim koshtom vidaye Bajki anekdoti legendi prisliv ya i pisni na Rusi Geroyami levovoyi chastki anekdotiv stali predstavniki katolickogo duhivnictva Rozplata ne zabarilas Zi sliv samogo avtora Otci dominikanci ciloyu kucheyu vchepilis za mene Ya stav spravzhnim muchenikom Yakijs fatum visiv nadi mnoyu ta otruyuvav kozhnu moyu godinu u monastiri Koli Baronch vazhko zahvoriv jogo kolegi namagalisya progolositi jogo dushevno hvorim ale toj nevchasno oduzhav Istoriya vsih rozsudila Bajki koristuvalis takoyu shalenoyu populyarnistyu sho u 1886 roci vijshlo druge vidannya Opracovane i dopovnene Shopravda chastina anekdotiv pro svyashenikiv znikla Biografichna dovidka 1839 roku vikonuvav funkciyi bibliotekarya monastirya ta pomichnika vikarij dominikanskoyi parafiyi pri kosteli Bozhogo Tila u Lvovi stav profesorom biblijnih nauk u filosofsko bogoslovskij shkoli U 1842 1845 rokah vikonuvav obov yazki katehita u zvichajnij shkoli u Zhovkvi yaka nalezhala dominikanam u Zhovkvi stav pomichnikom nastoyatelya monastirya pidpriorom 1846 z pochatku roku perevedenij do Birok Dominikanskih mizh Tichinom ta Blazhovoyu tut stav vikariyem inshi dani Lvivskij povit bilya sela Yasniska potim buv nastoyatelem ta administratorom parafiyi u Tismenici 1848 roku pid chas Vesni Narodiv u Tismenici buv golovoyu Narodnoyi radi ta mirovim suddeyu 1851 roku povernuvsya do Lvova de znovu stav profesorom u 1853 1857 specialnij radnik kapituli provinciyi 1855 roku na korotkij chas buv priznachenij nastoyatelem u Pidkameni natomist uprodovzh bagatoh rokiv buv priorom dominikanskogo monastirya tut prozhiv do kincya svogo zhittya Za vzirceve propovidnictvo monastir nadav jomu titul generalnogo propovidnika lat praedicator generalis Zhiv duzhe asketichno ne vihodyachi majzhe nikoli z keliyi Z dozvolu duhovnoyi vladi navit Svyatu Liturgiyu vidpravlyav u keliyi Majzhe povnistyu posvyativ svoye zhittya naukovij diyalnosti 1858 r stav chlenom korespondentom Krakivskogo naukovogo tovaristva piznishe chlenom Akademiyi prikladnih nauk Pro viznannya jogo naukovih dosyagnen svidchit nadanij jomu u 1863 r stupin magistra svyatoyi teologiyi Pomer Sadok Baronch 2 kvitnya 1892 roci Pohovanij u kaplici na monastirskomu cvintari u Pidkameni Mogila zberezhena Ye takozh olijnij portret i pogruddya stvorene dalekim rodichem pokijnogo rizbyarem Tadeushem Baronchem VnesokVidav zbirku ukrayinskih kazok i prikazok Najbilshe jogo vabilo krayeznavstvo U monastirskih arhivah vin vidshukuvav pozhovtili manuskripti robiv vipiski rozpituvav starozhiliv Vsi ci poshuki zgodom materializuvalis u 30 monografij ta ponad 80 statej na istoriko filologichni temi doslidzhuvav biografiyi suspilno politichnih i kulturnih diyachiv XVI XVIII st Peru Baroncha nalezhat istorichni narisi polskoyu movoyu Zhovkvi Yazlivcya Tartakova Brodiv Buchacha Zalizciv Gologoriv Oleska sela ta inshih v yakih podano vazhlivij faktichnij material Opublikuvav Zhittyepisi slavnih virmen u Polshi 1856 Naris virmenskoyi istoriyi 1869 ta kilka prac z istoriyi ordeniv bernardinciv i dominikanciv Pam yatki mista Stanislavova Kniga Pam yatki mista Stanislavova vidana u Lvovi u 1858 roci nalichuye 192 storinki bez ilyustracij ta skladayetsya iz chotiroh rozdiliv Pershij rozdil ohoplyuye period vid 1654 do 1691 roku Faktichno ce istoriya Andriya Potockogo yaka pochinayetsya zasnuvannyam mista ta zavershuyetsya smertyu magnata Tut ye teksti privileyiv pro nadannya mistu magdeburzkogo prava pro elekciyu rimo katolickogo parafiyalnogo kostelu pro nadannya prav i svobod virmenskij gromadi ta bagato inshih cinnih dokumentiv Originali deyakih z nih vzhe davno vtracheni i lishe dyakuyuchi Sadoku Baronchu mi mayemo zmogu oznajomitis iz nimi U drugomu rozdili visvitlyuyutsya podiyi do 1751 roku Ce period panuvannya Josipa Potockogo chas koli misto bachilo i procvitannya i rujnaciyu Bilshe polovini prisvyacheno opisu pohoronu Potockogo Cej shodennik pominalnih urochistostej hoch i vazhko chitayetsya prote mistit bagato korisnoyi informaciyi Tretij rozdil nazivayetsya Vid 1751 roku azh do sogodennya Sogodennya u Baroncha zakinchuyetsya 1842 rokom Yak vidomo vin pokinuv Stanislaviv u 1830 roci a z 1855 go bezviyizno prozhivav u Pidkameni Otozh vin mig prosto ne znati sho vidbuvalos u ridnomu misti Popri vse ce najinformativnishij rozdil Tut jdetsya pro gospodaryuvannya ostannih Potockih pro perehid Galichini do skladu Avstrijskoyi monarhiyi ta hronologiyu osnovnih miskih podij pochatku XIX stolittya Chetvertij rozdil yakij zdorovo zmahuye na dodatok gordo imenuyetsya Statistikoyu Stanislavova u 1854 roci Po suti ce skorochenij variant statistichnogo opisu mista Francishka Valigurskogo Tut ye opis pro kilkisnij ta yakisnij sklad naselennya Stanislavova jogo budinki ploshi yarmarki ta geografichni koordinati Krim suhih dokumentiv Sadok Baronch ozhivlyaye svoyi Pam yatki legendami spogadami suchasnikiv opisom narodnih zvichayiv ta navit anekdotami Protyagom majzhe 150 rokiv jogo kniga ne perevidavalas a ti poodinoki ekzemplyari sho zbereglisya stali bibliografichnoyu ridkistyu Ale vivchati istoriyu starogo Stanislavova ne mayuchi pid rukoyu Baroncha to vse odno sho vchiti himiyu bez tablici Mendelyeyeva Tomu u 2008 roci vidavnictvo Lileya NV u seriyi Moye misto povernulo chitacham pracyu prizabutogo virmenina Opisi prac rukopisiBulo kilka opisiv prac ks S Baroncha 15 shtuk rukopisni znahodilis v biblioteci klirikiv dominikanciv Lvova Pershij opis mistit rukopisi yaki buli viddani pislya jogo smerti do biblioteki konventu Pidkamenya buli opracovani o Piusom Bazhanom 23 serpnya 1894 roku pidtverdzheni kerivnikami ordenu Tri dalshi opisi 2 latinoyu odin polskoyu mistili kilka inshih rukopisiv ne vkazanih v pershomu Pid chas I yi svitovoyi pid chas pozhezhi v monastirskij biblioteci veresen 1915 roku buli znisheni Vshanuvannya Sadoka BaronchaNa chest Sadoka Baroncha nazvana odna z vulic Lvova KnigiBaracz S Objasnienie wyznania wiary rzymsko katolickiej i Rzecz s Cypryana biskupa i meczennika o jednosci Kosciola katolickiego ku oswieceniu i zbudowaniu wiernych chrystusowych Poznan 1845 Baracz S Pamiatki miasta Zolkwi Lwow 1852 Baracz S Pamietnik dziejow Polskich Z aktow urzedowych Lwowskich i z rekopismow Lwow 1855 Baracz S Pamietnik dziejow Polski Lwow 1855 Baracz S Zywoty slawnych Ormian w Polsce Lwow 1856 Baracz S Pamiatki miasta Stanislawowa Lwow 1858 Baracz S Wiadomosc o klasztorze WW OO Dominikanow w Podkamieniu Lwow 1858 Baracz S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce Lwow 1861 T 1 Baracz S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce Lwow 1861 T 2 Baracz S Pamiatki jazlowieckie Lwow 1862 Baracz S Wolne miasto handlowe Brody Lwow 1865 nakladom avtora Baracz S Bajki fraszki podania przyslowia i piesni na Rusi Tarnopol 1866 Baracz S Rys dziejow ormianskich Tarnopol 1869 Baracz S Dzieje klasztoru WW OO Dominikanow w Podkamieniu Tarnopol 1870 Baracz S Pamietnik zakonu WW OO Bernardynow w Polscze nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lwow 1874 Baracz S Badacz studium obyczajowe Brody 1875 Baracz S Klasztor WW OO Dominikanow w Starym Borku Lwow 1878 Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu Lwow 1879 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow 1882 Baracz S Archiwum WW OO Dominikanow w Jaroslawiu Lwow 1884 lat pol Baracz S Wiadomosc o Ponikowicy Malej Poznan 1886 Baracz S Jan Tarnowski szkic biograficzny Poznan 1888 Baracz S Klasztor i kosciol Dominikanow w Krakowie Poznan 1888 Baracz S Smotrycki Melecy szkic bibliograficzny Gologory Poznan 1889 Baracz S Kassyan Sakowicz szkic bibliograficzny Poznan 1889 Baracz S Zalozce Poznan 1889 Baracz S Gawath Jakob szkic bibliograficzny Poznan 1890 Baracz S Cudowne obrazy Matki Najswietszej w Polsce Lwow 1891 PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http tnk krakow pl czlonkowie baracz sadok wincenty fererjusz Stanislawow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 195 pol S 195 pol Medvedik P Baronch Sadok S 86 Borki Dominikanskie 6 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 313 pol S 313 pol Sadok Baracz 1 S 1 pol Antoni Knot Baracz Sadok Wincenty Fererjusz 1814 1892 S 291LiteraturaBondarchuk P M Baronch Sadok Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 194 ISBN 966 00 0734 5 Medvedik P Baronch Sadok Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 86 ISBN 966 528 197 6 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Knot A Baracz Sadok Wincenty Fererjusz 1814 1892 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach 1935 T 1 zeszyt 1 S 290 292 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304034840 pol Posilannyareport if ua 2

Дата публікації:
Топ