Келія

Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі.

Келія у печерах Китаївського монастиря

У разі браку приміщення в загальному монастирському будинку кожному ченцю дозволяється будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. На землях колишньої Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.

У Російській імперії часів Петра І ввійшло у звичай насильницьке постриження в чернецтво жінок чоловіками, у жіночих монастирях було багато окремих келій черниць. Поза тим, ці келії дозволялося вспадковувати за заповітом мирськими родичами ченця, до того ж іноді вони знову продавалися заможним особам, що стриглися в ченці, а іноді просто дарувалися монастирю.

Джерела

• Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [ 28 січня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Келія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія