Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Монастир значення Монастир грец μοναστήριον обитель релігійна грома

Монастир

Монастир
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монастир (значення).

Монастир (грец. μοναστήριον — «обитель») — релігійна громада ченців або черниць, що володіє належними їм землями та капіталами і є релігійно-господарською організацією. Іншими словами, це резиденція монахів чи монахинь, які живуть разом.

image
Собор св. Юрія Переможця у Видубицькому чоловічому монастирі

Загальні відомості

Відповідно до статуту, життя в монастирі бувало суворо спільне (спільножитні монастирі), напівспільне (в окремих келіях зі спільною трапезою та відправою) і пустельниче. Крім ченців у монастирі жили послушники — світські особи, що готувалися стати ченцями. Монастирі очолювали настоятелі (архимандрити, ігумени або ігумені, «старші», «строїтелі» тощо) і при них монастирський собор, який звичайно обирав настоятеля. Релігійним осередком монастиря був монастирський храм. Великі монастирі мали також дзвіниці, додаткові храми, каплиці, трапезні. На території монастиря, крім церковних і житлових будинків, були ще різні адміністративно-господарські будови, майстерні, іноді шпиталі, школи, друкарні тощо. Монастирські споруди були обведені тином або муром.

Деякі монастирі розросталися до великих будівельних комплексів, а в давні часи були справжніми фортецями з оборонними мурами, баштами та ровами. Монастирі засновували подвижники-ченці, князі, аристократи. Засновники-ктитори (та їх нащадки) піклувалися про розбудову і добробут монастирів, для чого дарували їм маєтки й великі суми грошей. Це забезпечувало фундаторам певні права та вплив на організацію та хід монастирського життя (ухвалення статуту, призначення настоятелів тощо). Вони мали там родові усипальниці. Монастирі були важливими осередками церковно-релігійного, науково-освітнього та культурно-мистецького життя. Монастирі грали велику роль в колонізації незайманих земель, а оборонні споруди міських монастирів мали неабияке військове значення.

Християнство

Католицизм

Життя в католицькому монастирі відповідає законам певного чернечого ордену. Вони створювалися за конкретних обставин та для виконання специфічної діяльності. Зокрема, до жіночих орденів, утворених до Тридентського собору 1545–1563 рр. відносимо норбертанок, що були засновані 1120 року, орден духовниць — 1198 р., домініканок — 1206 р., клариски — 1212 р., кармеліток босих — 1452 р., бернардинок — 1454 р., урсулинок — 1535 р. Після Триденського собору постали августинки у 1583 р., візитки — 1610 р., шаритки (дочки милосердя) — 1617 р., дарувальниці — 1621 р., служниці Старого міста — 1850 р., феліціанки — 1855 р., згромадження сестер милосердя Матері Божої — 1862 р., дочки Божої Любові — 1868 р., назаретанки — 1875 р., серафимки — 1881 р., альбертинки — 1891 р., служниці найсвятішого серця Ісуса — 1894 р. та інші.

Як правило, щоб стати монахом чи монахинею потібно пройти 4 етапи духовного становлення, які в загальному можуть займати до 12 років. Переважно усі кандидати приймаються з молодого, юного віку. Склад сестер колись підбирався за правилами. Наприклад, щоб стати монахинею-бернардинкою потрібно було принести посаг та мати шляхетне походження, а кандидат в монахи повинен був бути сином міщанина чи шляхтича. До босих кармеліток приєднувалися кандидатки з родин інтелектуалів, аристократів та знатних землевласників. Але усі вони повинні були мати елементарні релігійні знання, бути фізично і морально здоровими, мати свідоме бажання цілком посвятити своє життя Богу та виявляти готовність до апостольського стилю життя. Не приймалися до монастирів дівчата, які танцювали у балеті.

У чоловічих монастирях вирішальну роль виконує генерал чину — тобто вищий настоятель ордену, який має владу над усіма монастирями даного ордену в світі. Висвячений священник називається священник або батько (отець). Військовий капелан — священник, призначений церковною владою для душпастирської діяльності при лікарняній каплиці. До ступеня монаших чинів належить і клірик або алюм (кандидат на священника). Брати, які не є майбутніми священниками мають певні функції в ордені: швейцар, різничий, кравець, садівник, кухар, органіст.

В монастирях навчають усіх глибин католицької віри.

Латинський обряд

Візантійський обряд

Відома греко-католицька обитель — Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу недалеко від Львова

Православ'я

Залежно від історичних, правних і економічних умов, монастирі поділялися щодо своїх прав та підлеглості на:

Дивись також

Україна

image
Манявський скит
image
Унівська лавра
image
Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир
image
Крехівський монастир
image
Почаївська лавра

Чернече життя в Україні почалося ще перед офіційним прийняттям християнства, але перші монастирі з'явилися слідом за хрещенням князя Володимира, насамперед у Києві та його околицях. За часів Ярослава Мудрого відомі:

В XI–XIII століттях число монастирів збільшилося як в Києві так і інших землях України. Серед них:

Після монгольського завоювання монастирі були повністю звільнені від податків. З поширенням ісламу, вони стали осередками спротиву поширенню нового віровчення.

3 переходом українських земель до складу Великого князівства Литовського і Польщі з'явилися нові монастирські фундації, зокрема на терені Галичини, де перед 1500 р. згадувалося 44 монастирів.

В XVI–XVII століттях виникли нові монастирі:

Монастирі були головними осередками української освіти та науки (літописання, зокрема «Повість минулих літ»), книжності (Городиські пам'ятки XII–XIII ст., Вибельський апостол XIII–XIV ст., Путнянське Євангеліє XIV ст., Мукачівський Псалтир XV ст., Пересопницьке Євангеліє 1556–1561 рр., пом'яники XIV–XV ст. Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого, Унівського та інших монастирів, Межигірський, Густинський, Підгорецький та ін. літописи), церковного співу (Київські, а пізніше Почаївські напіви) та образотворчого мистецтва (мозаїка і фрески Михайлівського, Печерського, Кирилівського монастирів, малярська школа в Печерському монастирі XI–XII ст. тощо), лічби (Печерська Лавра).

За козацько-гетьманської доби в монастирях ширилася шкільна освіта, наука і література (Могилянська колегія, Чернігівський, Переяславський і Харківський колегіуми, василіанські школи на Правобережжі та в Галичині), зокрема, віршування та пісенна творчість (,  р. та ін.). Із заведенням друкарства при монастирях засновувалися друкарні (Онуфріївський монастир у Львові, Печерська Лавра, Дермань, Унів, Новгород-Сіверський, Чернігів, Почаїв), процвітало граверство (Печерська Лавра, Крехів, Почаїв). У жіночих монастирях культивувалося гафтярство ( і Флорівський монастир у Києві тощо).

Монастирські церкви та дзвіниці залишаються дорогоцінними пам'ятками української архітектури: тринавних княжих храмів XI–XII ст. (Успенська і Троїцька церкви Печерської Лаври, Михайлівський Золотоверхий і Видубицький собори та Спас на Берестові в Києві, Єлецький собор у Чернігові та Пантелеймонівський храм у Галичі — два останні з романськими впливами), ротонд XII ст. (св. Іллі у Галичі і св. Василія у Зимному біля Володимира-Волинського), триконхових храмів візантійсько-афонського ренесансу XV–XVI ст. (Лаврів, Троїцький М. у Кам'янці-Подільському), пізньої готики (Троїцька церква в Межиріччі біля Острога, Успенська в Зимному та надбрамна вежа Дерманського монастиря) і ренесансу XVI–XVII ст. (помонастирська церква в Залужжі біля Збаража, перебудови княжих монастирів у Києві П. Могилою, Кисілева церква в Нискиничах), козацького бароко XVII–XVIII ст. (Троїцька і Петропавлівська церкви Густинського монастиря, Всіх Святих, Воскресіння і Петро-павлівської церкви в Печерській Лаврі та інші шедеври 5-банних монастирських храмів) та рококового стилю XVIII ст. (головна дзвіниця в Почаєві та ін.). Стильні також дерев'яні церкви і дзвіниці монастиря: Межигірського Спаса (1611 р.), Крехівського монастиря (1658 р.), Манявського скиту (1676 р.), Мошногірського й Медведівського монастирів та ін.

Буддизм

  • Віхара (विहार, Vihāra, 毘訶羅)
  • (Saṃghā-rāma, 僧伽藍摩)

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир

Примітки

Джерела

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. 3.
  • УРЕ. — К., 1962. — Т. 9.
  • Вечерський В. Українські монастирі. — К.: Наш час, 2008. — 400 с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monastir znachennya Monastir grec monasthrion obitel religijna gromada chenciv abo chernic sho volodiye nalezhnimi yim zemlyami ta kapitalami i ye religijno gospodarskoyu organizaciyeyu Inshimi slovami ce rezidenciya monahiv chi monahin yaki zhivut razom Sobor sv Yuriya Peremozhcya u Vidubickomu cholovichomu monastiriZagalni vidomostiVidpovidno do statutu zhittya v monastiri buvalo suvoro spilne spilnozhitni monastiri napivspilne v okremih keliyah zi spilnoyu trapezoyu ta vidpravoyu i pustelniche Krim chenciv u monastiri zhili poslushniki svitski osobi sho gotuvalisya stati chencyami Monastiri ocholyuvali nastoyateli arhimandriti igumeni abo igumeni starshi stroyiteli tosho i pri nih monastirskij sobor yakij zvichajno obirav nastoyatelya Religijnim oseredkom monastirya buv monastirskij hram Veliki monastiri mali takozh dzvinici dodatkovi hrami kaplici trapezni Na teritoriyi monastirya krim cerkovnih i zhitlovih budinkiv buli she rizni administrativno gospodarski budovi majsterni inodi shpitali shkoli drukarni tosho Monastirski sporudi buli obvedeni tinom abo murom Deyaki monastiri rozrostalisya do velikih budivelnih kompleksiv a v davni chasi buli spravzhnimi fortecyami z oboronnimi murami bashtami ta rovami Monastiri zasnovuvali podvizhniki chenci knyazi aristokrati Zasnovniki ktitori ta yih nashadki pikluvalisya pro rozbudovu i dobrobut monastiriv dlya chogo daruvali yim mayetki j veliki sumi groshej Ce zabezpechuvalo fundatoram pevni prava ta vpliv na organizaciyu ta hid monastirskogo zhittya uhvalennya statutu priznachennya nastoyateliv tosho Voni mali tam rodovi usipalnici Monastiri buli vazhlivimi oseredkami cerkovno religijnogo naukovo osvitnogo ta kulturno misteckogo zhittya Monastiri grali veliku rol v kolonizaciyi nezajmanih zemel a oboronni sporudi miskih monastiriv mali neabiyake vijskove znachennya HristiyanstvoKatolicizm Zhittya v katolickomu monastiri vidpovidaye zakonam pevnogo chernechogo ordenu Voni stvoryuvalisya za konkretnih obstavin ta dlya vikonannya specifichnoyi diyalnosti Zokrema do zhinochih ordeniv utvorenih do Tridentskogo soboru 1545 1563 rr vidnosimo norbertanok sho buli zasnovani 1120 roku orden duhovnic 1198 r dominikanok 1206 r klariski 1212 r karmelitok bosih 1452 r bernardinok 1454 r ursulinok 1535 r Pislya Tridenskogo soboru postali avgustinki u 1583 r vizitki 1610 r sharitki dochki miloserdya 1617 r daruvalnici 1621 r sluzhnici Starogo mista 1850 r felicianki 1855 r zgromadzhennya sester miloserdya Materi Bozhoyi 1862 r dochki Bozhoyi Lyubovi 1868 r nazaretanki 1875 r serafimki 1881 r albertinki 1891 r sluzhnici najsvyatishogo sercya Isusa 1894 r ta inshi Yak pravilo shob stati monahom chi monahineyu potibno projti 4 etapi duhovnogo stanovlennya yaki v zagalnomu mozhut zajmati do 12 rokiv Perevazhno usi kandidati prijmayutsya z molodogo yunogo viku Sklad sester kolis pidbiravsya za pravilami Napriklad shob stati monahineyu bernardinkoyu potribno bulo prinesti posag ta mati shlyahetne pohodzhennya a kandidat v monahi povinen buv buti sinom mishanina chi shlyahticha Do bosih karmelitok priyednuvalisya kandidatki z rodin intelektualiv aristokrativ ta znatnih zemlevlasnikiv Ale usi voni povinni buli mati elementarni religijni znannya buti fizichno i moralno zdorovimi mati svidome bazhannya cilkom posvyatiti svoye zhittya Bogu ta viyavlyati gotovnist do apostolskogo stilyu zhittya Ne prijmalisya do monastiriv divchata yaki tancyuvali u baleti U cholovichih monastiryah virishalnu rol vikonuye general chinu tobto vishij nastoyatel ordenu yakij maye vladu nad usima monastiryami danogo ordenu v sviti Visvyachenij svyashennik nazivayetsya svyashennik abo batko otec Vijskovij kapelan svyashennik priznachenij cerkovnoyu vladoyu dlya dushpastirskoyi diyalnosti pri likarnyanij kaplici Do stupenya monashih chiniv nalezhit i klirik abo alyum kandidat na svyashennika Brati yaki ne ye majbutnimi svyashennikami mayut pevni funkciyi v ordeni shvejcar riznichij kravec sadivnik kuhar organist V monastiryah navchayut usih glibin katolickoyi viri Latinskij obryad Monastir karmelitiv bosih u misti Berdichiv Vizantijskij obryad Vidoma greko katolicka obitel Svyato Uspenska Univska Lavra Studijskogo ustavu nedaleko vid Lvova Pravoslav ya Zalezhno vid istorichnih pravnih i ekonomichnih umov monastiri podilyalisya shodo svoyih prav ta pidleglosti na Lavri v Ukrayini Kiyevo Pecherska Svyatogorska Pochayivska Univska Stavropigijni monastiri zalezhni vid najvishoyi cerkovnoyi vladi v Ukrayini spochatku vid cargorodskogo patriarha potim vid moskovskogo patriarha i Sinodu Kafedralni monastiri pidlegli bezposeredno yeparhialnomu yepiskopovi Samopravni monastiri perevazhna bilshist monastiriv Pripisani monastiri skiti j skitiki pustini tosho Divis takozhAbatstvo lat abbatia isp abadia ital abbazia monastir pid kerivnictvom nastoyatelya abata abatisi sho pidporyadkovuyetsya papi abo miscevomu yepiskopu Ermitazh lat hermitagium zatvornictvo abo pustin monastir vidlyudnikiv eremitiv puselnikiv Konvent isp i ital convento fr convent angl convent perevazhno zhinochij monastir Klyashtor pol klasztor vid nim Kloster kluatr monastir polska nazva monastirya Priorat lat prioratus lat prioria abo monastir pid kerivnictvom nastoyatelya priora sho pidporyadkovuyetsya pevnomu abatstvu UkrayinaManyavskij skitUnivska lavraZimnenskij Svyato Uspenskij Svyatogorskij stavropigijnij zhinochij monastirKrehivskij monastirPochayivska lavra Cherneche zhittya v Ukrayini pochalosya she pered oficijnim prijnyattyam hristiyanstva ale pershi monastiri z yavilisya slidom za hreshennyam knyazya Volodimira nasampered u Kiyevi ta jogo okolicyah Za chasiv Yaroslava Mudrogo vidomi Cholovichij 1037 Zhinochij u Kiyevi 1037 Monastir pri Sofiyi Kiyivskij Kiyevo Pecherska lavra V XI XIII stolittyah chislo monastiriv zbilshilosya yak v Kiyevi tak i inshih zemlyah Ukrayini Sered nih Kiyiv Mihajlivskij Zolotoverhij monastir Kiyiv Vidubickij monastir Kiyiv Kirilivskij monastir Kiyiv Mezhigirskij monastir Kiyiv Novgorodi Siverskij Yeleckij monastir Chernigiv Troyicko Illinskij monastir Chernigiv Galich Lviv Onufriyivskij monastir Lviv Lavrivskij monastir Lavriv Starosambirskij rajon Zarubskij monastir Kaniv Borisoglibskij monastir Pereyaslav Zagorivskij monastir Volodimir Zhidichinskij monastir Volin Polonskij monastir Volin Peresopnickij monastir Volin Ugrovsk Karpati Rava Ruska Sokal Budisha Pislya mongolskogo zavoyuvannya monastiri buli povnistyu zvilneni vid podatkiv Z poshirennyam islamu voni stali oseredkami sprotivu poshirennyu novogo virovchennya 3 perehodom ukrayinskih zemel do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo i Polshi z yavilisya novi monastirski fundaciyi zokrema na tereni Galichini de pered 1500 r zgaduvalosya 44 monastiriv V XVI XVII stolittyah vinikli novi monastiri Pochayivska Lavra Volin Pustinno Mikolayivskij monastir Kiyiv Bratskij Bogoyavlenskij monastir Kiyiv Mezhigirskij monastir Kiyiv Gustinskij monastir Priluki Spaso Preobrazhenskij Mgarskij monastir Lubni Krasnogirskij monastir Zolotonosha Cherkasi Monastiri buli golovnimi oseredkami ukrayinskoyi osviti ta nauki litopisannya zokrema Povist minulih lit knizhnosti Gorodiski pam yatki XII XIII st Vibelskij apostol XIII XIV st Putnyanske Yevangeliye XIV st Mukachivskij Psaltir XV st Peresopnicke Yevangeliye 1556 1561 rr pom yaniki XIV XV st Pecherskoyi Lavri Mihajlivskogo Zolotoverhogo Univskogo ta inshih monastiriv Mezhigirskij Gustinskij Pidgoreckij ta in litopisi cerkovnogo spivu Kiyivski a piznishe Pochayivski napivi ta obrazotvorchogo mistectva mozayika i freski Mihajlivskogo Pecherskogo Kirilivskogo monastiriv malyarska shkola v Pecherskomu monastiri XI XII st tosho lichbi Pecherska Lavra Za kozacko getmanskoyi dobi v monastiryah shirilasya shkilna osvita nauka i literatura Mogilyanska kolegiya Chernigivskij Pereyaslavskij i Harkivskij kolegiumi vasilianski shkoli na Pravoberezhzhi ta v Galichini zokrema virshuvannya ta pisenna tvorchist r ta in Iz zavedennyam drukarstva pri monastiryah zasnovuvalisya drukarni Onufriyivskij monastir u Lvovi Pecherska Lavra Derman Univ Novgorod Siverskij Chernigiv Pochayiv procvitalo graverstvo Pecherska Lavra Krehiv Pochayiv U zhinochih monastiryah kultivuvalosya gaftyarstvo i Florivskij monastir u Kiyevi tosho Monastirski cerkvi ta dzvinici zalishayutsya dorogocinnimi pam yatkami ukrayinskoyi arhitekturi trinavnih knyazhih hramiv XI XII st Uspenska i Troyicka cerkvi Pecherskoyi Lavri Mihajlivskij Zolotoverhij i Vidubickij sobori ta Spas na Berestovi v Kiyevi Yeleckij sobor u Chernigovi ta Pantelejmonivskij hram u Galichi dva ostanni z romanskimi vplivami rotond XII st sv Illi u Galichi i sv Vasiliya u Zimnomu bilya Volodimira Volinskogo trikonhovih hramiv vizantijsko afonskogo renesansu XV XVI st Lavriv Troyickij M u Kam yanci Podilskomu piznoyi gotiki Troyicka cerkva v Mezhirichchi bilya Ostroga Uspenska v Zimnomu ta nadbramna vezha Dermanskogo monastirya i renesansu XVI XVII st pomonastirska cerkva v Zaluzhzhi bilya Zbarazha perebudovi knyazhih monastiriv u Kiyevi P Mogiloyu Kisileva cerkva v Niskinichah kozackogo baroko XVII XVIII st Troyicka i Petropavlivska cerkvi Gustinskogo monastirya Vsih Svyatih Voskresinnya i Petro pavlivskoyi cerkvi v Pecherskij Lavri ta inshi shedevri 5 bannih monastirskih hramiv ta rokokovogo stilyu XVIII st golovna dzvinicya v Pochayevi ta in Stilni takozh derev yani cerkvi i dzvinici monastirya Mezhigirskogo Spasa 1611 r Krehivskogo monastirya 1658 r Manyavskogo skitu 1676 r Moshnogirskogo j Medvedivskogo monastiriv ta in BuddizmVihara व ह र Vihara 毘訶羅 Saṃgha rama 僧伽藍摩 Div takozhZhinochij monastir Religijna gromada Spisok monastiriv UkrayiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MonastirPrimitkiDzherelaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 T 3 URE K 1962 T 9 Vecherskij V Ukrayinski monastiri K Nash chas 2008 400 s ISBN 978 966 817 448 8 PosilannyaMonastiri Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 467 478 Monastir 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Monastir 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Klyashtor 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 658 1000 ekz Manastir 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 908 909 1000 ekz

Дата публікації:
Топ