Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Жидичинський монастир

Жидичинський монастир
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та допоможіть виправити недоліки.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Жидичинський Свято-Миколаївський монастир (Жидичинський монастир Святителя Миколая Чудотворця) — чоловічий православний монастир у селі Жидичин Ківерцівського району Волинської області. Уперше згадується в Іпатіївському літописі 1227 року у зв'язку з приїздом князя Данила Романовича. Належить до Волинської єпархії Православної церкви України.

Жидичинський Свято-Миколаївський монастир
image
Жидичинський Свято-Миколаївський монастир
50°48′35″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 50.809722° пн. ш. 25.305111° сх. д. / 50.809722; 25.305111Координати: 50°48′35″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 50.809722° пн. ш. 25.305111° сх. д. / 50.809722; 25.305111
Типмонастир
Країнаimage Україна
РозташуванняЖидичин
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяВолинська
ЗаснованоXIII ст.
Сайтchernectvo.com
image
image
Жидичинський Свято-Миколаївський монастир (Україна)
image
image
Жидичинський Свято-Миколаївський монастир (Волинська область)
image Жидичинський Свято-Миколаївський монастир у Вікісховищі

Історія

Православний період

Заснування монастиря пов'язане з легендою, що християнські місіонери отримали відмову від місцевого князя-язичника в заснуванні церкви, але святий Миколай, з'явившись їм уві сні, порадив створити храм на пагорбі, де вони заночували.

Про те, що монастир у Жидичині існував вже у 975 році, є свідчення в одній із редакцій василіянських хронік. Згідно документів, настоятель монастиря Анект дарує книгу, очевидно Євангеліє, церкві в Жидичині. Існування на Волині православного монастиря ще до офіційного Хрещення Русі пояснюється діяльністю на цих теренах Моравської єпархії, якою керували просвітителі слов'ян Кирило і Мефодій. Межі єпархії проходили по руслу річки Стир, на якій розташований Жидичинський монастир.

Першою письмовою літописною згадкою про монастир у Жидичині є запис у Галицько-Волинському літописі: «У рік 6735 [1227]… Коли ж сидів Ярослав [Інгварович] у Луцьку, поїхав Данило в Жидичин поклонитися і помолитися святому Миколі. І звав його Ярослав до Луцька, і сказали йому бояри його: «Візьми Луцьк, схопи тут князя їх». Але він, [], відповів: «Я приходив сюди молитву вчинити святому Миколі і не можу сього вдіяти». І пішов він у Володимир". Проте, вважається, що ще до виникнення спільножитійного монастиря в Жидичині, поблизу ремісничого поселення Скуделичі, несли послух ченці-самітники.

У ХІІІ ст. у монастирі несли послух близько 80 ченців, яких через кілька років вирізали татари. Відроджувати святиню лишилися троє монахів. І вже за певний період Жидичинський монастир охоплював понад 10 сіл і містечок. З XVI ст. походить «поминальник луцького й володимирського князя Федора Любартовича» (помер 1431 року), який зберігався в монастирі. У 1429 році в Луцьку відбувся з'їзд правителів європейських держав. Частину його учасників приймав Жидичин. 1496 року на Волинь увірвалися кримські татари на чолі з синами хана Менґлі-Ґерая і спалили монастир, пізніше його було відбудовано коштом місцевої шляхти.

4 грудня 1507 року король надав Жидичинський монастир Костянтину Івановичу Острозькому правом «доживоття» (поміщичої власності, право на яку передавалося по чоловічій лінії.

Архімандритом монастиря був Йоан Борзобагатий-Красенський у 1569—1582 роках (отримав посаду від короля Сигізмунда ІІ Августа 26 грудня 1569 року).

З відома луцького старости, католика Олександра Семашка підстароста Щенсний Ґаленський 18 травня 1591 року напав і пограбував Жидичинський монастир, збирав мито від купців, які приїхали на місцевий ярмарок.

У XVII ст. Жидичинський монастир за своїми статками й значенням для Київської митрополії вважався другим після Києво-Печерської лаври.

Греко-католицький період

10 травня 1618 року правитель Республіки Обох Націй Сигізмунд ІІІ Ваза доручив митрополиту Йосифові Велямину Рутському представити кандидатуру нового намісника обителі після смерті попередника — Гедеона Балабана. Після нього архимандритом в 1619 році був призначений Йосиф Баковецький-Мокосій — колишній секретар короля Сигізмунда ІІІ, який приступив до роботи 18 вересня 1626 року.

У XVII столітті, за часів Петра (Могили), монастир перейшов до греко-католиків, які привнесли у його життя свій устрій. Монастир підпорядкувався чернечому Чину Василіян. Намісник монастиря греко-католицький митрополит Яків Суша у 1644 році писав тут книгу «Фенікс»(«Phoenix tertiato redivivus»), де зібрав чудеса біля Холмської чудотворної ікони Божої Матері.

Владика Йосиф (Левицький) розгорнув у Жидичині велике будівництво. Поруч із церквою постав архієрейський палац, будинок семінарії, келії, господарські приміщення, два флігелі, а весь комплекс оточено високим валом. Василіяни розвинули садівництво і городництво, дбали про розвиток освіти, вели хроніки.

Римо-католицький період

Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році російська імператриця Катерина ІІ обмежила діяльність Василіянського Чину, в тому числі й монахів Жидичинського монастиря. Царським указом 1826 р. монастир розформували, закрили, а через три роки імператор Олександр І передав його будівлі римо-католикам. У 1839 р. монастир остаточно припинив існування, частину будівель і мурів розібрали, а цеглу перевезли до Ківерців для будівництва залізничного вокзалу.

Монастир у XIX—XX столітті

Після ліквідації обителі будівлі були напівзруйнованими, але 1894 р. опіку над ними узяв архієпископ Житомирський і Волинський Модест. Він вирішив відновити будинок і повернути йому початкове призначення. Колишній палац був відновлений, а через чотири роки в ньому було освячено домовий храм на честь віленських мучеників Антонія, Йоана і Євстафія. Під час Першої світової війни 1914 року в будівлі розташовувався штаб 11-го Ізюмського полку. Після війни, коли волинські землі увійшли до складу Польщі, споруда стала сиротинцем — єдиним опікунським закладом на Волині, у якому викладання велося українською мовою. Лише на початку 30-х років ХХ ст. це місце знову зайняли господарі. Православний митрополит Полікарп (Сікорський) організував тут свою резиденцію, так звані архієрейські палати. У 1936 р. під його керівництвом у Жидичині працювала комісія з перекладу Святого Письма.

У часи Другої світової війни тут розміщався притулок для сиріт, який утримували місцеві жителі, а з 1947 року діяла сільська школа. Після того як у 1990-му вона перейшла в нове приміщення, палац митрополитів — пам'ятка архітектури національного значення — знову почав поступово руйнуватися.

Відновлення монастиря

На початку ХХІ ст. за відродження обителі взялася Українська православна церква Київського патріархату. Навесні 2003 р. у Свято-Троїцькому соборі з благословення митрополита Якова (Панчука) єпископ Чернігівський і Сумський Михаїл постриг у ченці з ім'ям Марко випускника Волинської духовної семінарії Михайла Левківа (нині — єпископ Кіровоградський і Голованівський ПЦУ), якого через кілька місяців Священний Синод призначив намісником обителі. Коли отець Марк прийшов у ці руїни, тут вже був один насельник на ім'я Костянтин. Він облюбував Жидичинську обитель, створив тут елементарні умови для життя. Для Костянтина цей монастир став останнім притулком. На початку відродження обителі самітник помер від раку, похований на Київщині.

З 2008 р. намісником Жидичинського монастиря є ігумен Константин (в миру — Марченко Іван Васильович, 1980 р.н.). Сьогодні тут живе близько десятка ченців, є послушники, які випробовують свою готовність до чернечого подвигу. Насельники самі обробляють землю, проводять ремонтні роботи. Монастирський комплекс перебуває під охороною держави як пам'ятка архітектури. Ченцям вдалося відреставрувати приміщення архієрейських палат, облаштувати в них келії, трапезну і домову церкву св. прп. Миколи Святоші. При монастирі діє бібліотека з доступом для мирян, недільна школа «Промінчик», культурологічна світлиця, молодіжне братство «Мирт», хор «Воскресіння», просвітницько-видавничий центр св. прп. Миколи Святоші, князя Луцького, музей історії обителі. Щороку проводяться наукові Жидичинські Миколаївські читання. Запланована побудова соборного храму в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці (нижній престол) та Воскресіння Христового (верхній престол).

Почалося відновлення монастирських скитів, які раніше оточували монастир. Відбудовано скит св. Духа з однойменною церквою, жіночий скит Петра і Павла, ведеться відбудова скиту в ім'я ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» між селами Жидичин і Липляни.

У лютому 2019 року церковна громада Свято-Миколаївського храму перейшла до Православної церкви України. На той час у Жидичині ще з початку 1990-х років було дві конфесії: Московського (МП) та Київського патріархату (КП). Прихильники новоствореного Київського патріархату не мали повноцінного доступу до церкви. Наприклад, священник МП не дозволяв відспівувати там померлих зі своїм священиком. У ніч з 22 на 23 лютого 2019 року настоятель Свято-Миколаївського храму протоієрей Володимир Гелета відкрив прицільний вогонь з вогнепальної зброї по людях, які охороняли храм. Також тієї ж ночі була спроба підпалу господарських споруд з живим поголів'ям на території монастирської економії, проте пожежу селяни загасили власними силами. Настоятелем релігійної громади Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ було призначено архімандрита Константина.

У лютому 2020 року випадково було віднайдено крипту монастиря під церквою, до якої облаштовано вхід.

Святині монастиря

Копія чудотворної ікони св. Миколая, найбільша святиня монастиря, виконана в XVII ст., яка зберігалася у Жидичинському монастирі з часів Київської Русі. Саме до неї, як пише Іпатіївський літопис, 1227 року приїздив на поклоніння князь Данило Галицький. У монастирі зберігається також часточка мощей Святителя Миколая Мирлікійського, на честь якого освячено головний храм. Щочетверга в монастирі звершується акафіст перед його мощами та чудотворною іконою.

Ікона преподобного Агапіта, лікаря і чудотворця Києво-Печерського, що зберігається в домовому храмі монастиря з часточкою мощей Агапіта.

Ікона Матері Божої «Жидичинська», прикрашена позолоченою оправою, датована початком XVIII століття.

Копія чудотворної ікони «Всецариця», оригінал якої зберігається на горі Афон. Їй, як і оригінальній іконі, приписується зцілення від ракових захворювань. Щонеділі в Свято-Миколаївському монастирі звершується Акафіст до Всецариці перед її іконою.

У Свято-Миколаївському Жидичинському монастирі в 2020 році братією обителі також було віднайдено усипальницю з останками похованого там духовенства. Її підземні ходи були відомі місцевим жителям, але особливого значення їм не надавалося. Під час радянського панування усипальнця була понівечена та розграбована. За Московського патріархату її забетонували. Волонтерами та братією монастиря усипальницю відновлено в 2020 році.

  • image
    Ікона Всецариці Жидичинського монастиря
  • image
    Чудотворна ікона Миколая у Жидичині
  • image
    Чудотворна ікона преподобного Агапіта
  • image
    Монастирська усипальниця у Жидичинській обителі

Скити монастиря

Скит Святого Духа — заснований у 2010 році на пагорбі «Святий дух», який вважається першим місцем розташування Свято-Миколаївського Жидичинського монастиря. Містить храм Святого Духа, дві каплички і три келії. Братія розводить голубів, які здавна слугують символом Святого Духа.

Скит ікони Божої Матері «Живоносне джерело» — на пагорбі річки Стир між селами Жидичин і Липляни у 2011 році братією було закладено скит на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело». Назва вибрана також через наявність неподалік пагорба джерела.

Петро-Павлівський жіночий скит — розміщений у селі Липляни, що за 3 км від Жидичина. Понад 300 років ця територія не мала православного храму й за ініціативи братії Жидичинського монастиря тут у 2015 році організовано скит. У селі вшановується священномученик Мирон, який у часи політичних репресій Радянської доби був засуджений до розстрілу за знайдені в нього Євангеліє та хрест. На його честь у Липлянському скиту в 2020 році встановлено Миронівський поклонний хрест. При скиту діє недільна школа, несуть послух черниці, облаштовано сквер.

  • image
    Свято-Духівський скит с. Жидичин
  • image
    Петро-Павлівський жіночий скит с. Липляни
  • image
    Скит ікони Божої Матері «Живоносне Джерело»

Архітектурний комплекс монастиря

Архітектурний комплекс монастиря сформувався на початку XVIII ст. Він включає в себе муровані споруди, які на відміну від дерев'яних, збереглися до нашого часу. Це — церква святителя Миколая та дзвіниця, збудовані 1723 року, а також архієрейські палати, зведені як будівля келій наприкінці XVIII ст.

Церква має форму тринавної базиліки з апсидою та розташованим із заходу входом, прикрашеним сегментованим бароковим фронтоном. На фронтоні дата побудови: «1723 р.» Розписи й внутрішнє оздоблення належать переважно до поч. ХХ ст. (реставрація 1913 р.).

Дзвіниця — надбрамна двоярусна є характерною пам'яткою українського бароко початку XVIII ст. В нижньому ярусі розташована парадна брама монастирського комплексу. У верхньому — власне дзвіниця. Аналогічні споруди можемо бачити у Києво-Печерській лаврі (значно багатше декоровані дзвіниці другої половини XVIII ст. на Дальніх та Ближніх печерах). Значення споруди полягає в тому, що на відміну від, скажімо, дзвіниці Корецького монастиря, дзвіниця в Жидичині не зазнала пізніших перебудов. Поблизу дзвіниці збереглися залишки оборонного валу, що оточував монастир.

  • image
    Велика дзвіниця монастиря, пам'ятка архітектури XVIII ст.
  • image
    Свято-Миколаївська церква Жидичинського монастиря
  • image
    Інтер'єр церкви
  • image
    Палац Митрополита XVIII ст.

Примітки

  1. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  2. Волинська єпархія Київського Патріархату – Чоловічий монастир Святителя Миколая Чудотворця в с. Жидичин Ківерецького деканату. arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 10 липня 2023.
  3. Рожко В. Печерні монастирі Волині і Полісся. — Луцьк: Волинська книга, 2008. — С. 78. —  .
  4. Чоловічий монастир святителя Миколая Чудотворця в селі Жидачин Ківерцівського району - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 10 липня 2023.
  5. Wojtkowiak Z. Ostrogski Konstanty Iwanowicz książę (ok. 1460—1530) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 487—488. (пол.)
  6. Жеребцова Л. Напад на ГОСПОДАРСЬКОГО МИТНИКА ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ІВАНА ЯЦКОВИЧА БОРЗОБАГАТОГО (на основі матеріалів луцької ґродської книги за 1561 р.) [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний збірник. — 2013. — Вип. 16. — С. 409.
  7. Ks. Skruteń J ZSBW. Borzobohaty Kraseński Jan Jonasz // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1936. — T. II. — S. 367. Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — . (пол.)
  8. Byliński J. Siemaszko Aleksander h. własnego (zm. 1597 bądź 1598) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1996. — T. XXXVI/4, zeszyt 151. — S. 602. (пол.)
  9. Chodynicki K. Bałaban Gedeon (Hryhory) († ok. 1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności. — Т. I, zeszyt 1. — S. 251. Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — . (пол.)
  10. Ks. Skruteń J. Z. S. W. B. Bakowiecki-Mokosiej Józef (†ok. 1655) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności 1935. — Т. I, zeszyt 1. — Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 227. — . (пол.)
  11. . Перший. 9 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  12. . Конкурент. 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  13. Як МП на Волині втрачає парафії, а серед духовенства назріває «двірцевий» переворот - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 10 липня 2023.
  14. . Прямий. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 29 квітня 2019.
  15. Підземелля Жидичинського монастиря: як знайшли та що згадують місцеві. kivertsi.rayon.in.ua (укр.). 24 лютого 2020. Процитовано 9 липня 2023.
  16. Луцьк Туризм: Жидичин (укр.). Процитовано 10 липня 2023.
  17. У Жидичинському монастирі ПЦУ зберігають унікальні реліквії. Релігійна правда (укр.). 29 березня 2021. Процитовано 10 липня 2023.
  18. У Жидичинському монастирі відновили древню усипальницю. ВолиньPost (англ.). Процитовано 10 липня 2023.
  19. Жидичинські монахи заснували скит. Волинські новини. 10 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
  20. У Жидичині хочуть звести ще один скит. ФОТО. Волинські новини. 10 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
  21. У Липлянах облаштовують сквер на території монастирського скита. ФОТО. kivertsi.rayon.in.ua (укр.). 20 березня 2019. Процитовано 10 липня 2023.

Посилання

  • Офіційний сайт монастиря

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Zhidichinskij Svyato Mikolayivskij monastir Zhidichinskij monastir Svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya cholovichij pravoslavnij monastir u seli Zhidichin Kivercivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Upershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi 1227 roku u zv yazku z priyizdom knyazya Danila Romanovicha Nalezhit do Volinskoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Zhidichinskij Svyato Mikolayivskij monastirZhidichinskij Svyato Mikolayivskij monastir50 48 35 pn sh 25 18 18 sh d 50 809722 pn sh 25 305111 sh d 50 809722 25 305111 Koordinati 50 48 35 pn sh 25 18 18 sh d 50 809722 pn sh 25 305111 sh d 50 809722 25 305111TipmonastirKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaZhidichinKonfesiyaPravoslavna cerkva UkrayiniYeparhiyaVolinskaZasnovanoXIII st Sajtchernectvo comZhidichinskij Svyato Mikolayivskij monastir Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaZhidichinskij Svyato Mikolayivskij monastir Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblast Zhidichinskij Svyato Mikolayivskij monastir u VikishovishiIstoriyaPravoslavnij period Zasnuvannya monastirya pov yazane z legendoyu sho hristiyanski misioneri otrimali vidmovu vid miscevogo knyazya yazichnika v zasnuvanni cerkvi ale svyatij Mikolaj z yavivshis yim uvi sni poradiv stvoriti hram na pagorbi de voni zanochuvali Pro te sho monastir u Zhidichini isnuvav vzhe u 975 roci ye svidchennya v odnij iz redakcij vasiliyanskih hronik Zgidno dokumentiv nastoyatel monastirya Anekt daruye knigu ochevidno Yevangeliye cerkvi v Zhidichini Isnuvannya na Volini pravoslavnogo monastirya she do oficijnogo Hreshennya Rusi poyasnyuyetsya diyalnistyu na cih terenah Moravskoyi yeparhiyi yakoyu keruvali prosvititeli slov yan Kirilo i Mefodij Mezhi yeparhiyi prohodili po ruslu richki Stir na yakij roztashovanij Zhidichinskij monastir Pershoyu pismovoyu litopisnoyu zgadkoyu pro monastir u Zhidichini ye zapis u Galicko Volinskomu litopisi U rik 6735 1227 Koli zh sidiv Yaroslav Ingvarovich u Lucku poyihav Danilo v Zhidichin poklonitisya i pomolitisya svyatomu Mikoli I zvav jogo Yaroslav do Lucka i skazali jomu boyari jogo Vizmi Luck shopi tut knyazya yih Ale vin vidpoviv Ya prihodiv syudi molitvu vchiniti svyatomu Mikoli i ne mozhu sogo vdiyati I pishov vin u Volodimir Prote vvazhayetsya sho she do viniknennya spilnozhitijnogo monastirya v Zhidichini poblizu remisnichogo poselennya Skudelichi nesli posluh chenci samitniki U HIII st u monastiri nesli posluh blizko 80 chenciv yakih cherez kilka rokiv virizali tatari Vidrodzhuvati svyatinyu lishilisya troye monahiv I vzhe za pevnij period Zhidichinskij monastir ohoplyuvav ponad 10 sil i mistechok Z XVI st pohodit pominalnik luckogo j volodimirskogo knyazya Fedora Lyubartovicha pomer 1431 roku yakij zberigavsya v monastiri U 1429 roci v Lucku vidbuvsya z yizd praviteliv yevropejskih derzhav Chastinu jogo uchasnikiv prijmav Zhidichin 1496 roku na Volin uvirvalisya krimski tatari na choli z sinami hana Mengli Geraya i spalili monastir piznishe jogo bulo vidbudovano koshtom miscevoyi shlyahti 4 grudnya 1507 roku korol nadav Zhidichinskij monastir Kostyantinu Ivanovichu Ostrozkomu pravom dozhivottya pomishichoyi vlasnosti pravo na yaku peredavalosya po cholovichij liniyi Arhimandritom monastirya buv Joan Borzobagatij Krasenskij u 1569 1582 rokah otrimav posadu vid korolya Sigizmunda II Avgusta 26 grudnya 1569 roku Z vidoma luckogo starosti katolika Oleksandra Semashka pidstarosta Shensnij Galenskij 18 travnya 1591 roku napav i pograbuvav Zhidichinskij monastir zbirav mito vid kupciv yaki priyihali na miscevij yarmarok U XVII st Zhidichinskij monastir za svoyimi statkami j znachennyam dlya Kiyivskoyi mitropoliyi vvazhavsya drugim pislya Kiyevo Pecherskoyi lavri Greko katolickij period 10 travnya 1618 roku pravitel Respubliki Oboh Nacij Sigizmund III Vaza doruchiv mitropolitu Josifovi Velyaminu Rutskomu predstaviti kandidaturu novogo namisnika obiteli pislya smerti poperednika Gedeona Balabana Pislya nogo arhimandritom v 1619 roci buv priznachenij Josif Bakoveckij Mokosij kolishnij sekretar korolya Sigizmunda III yakij pristupiv do roboti 18 veresnya 1626 roku U XVII stolitti za chasiv Petra Mogili monastir perejshov do greko katolikiv yaki privnesli u jogo zhittya svij ustrij Monastir pidporyadkuvavsya chernechomu Chinu Vasiliyan Namisnik monastirya greko katolickij mitropolit Yakiv Susha u 1644 roci pisav tut knigu Feniks Phoenix tertiato redivivus de zibrav chudesa bilya Holmskoyi chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Vladika Josif Levickij rozgornuv u Zhidichini velike budivnictvo Poruch iz cerkvoyu postav arhiyerejskij palac budinok seminariyi keliyi gospodarski primishennya dva fligeli a ves kompleks otocheno visokim valom Vasiliyani rozvinuli sadivnictvo i gorodnictvo dbali pro rozvitok osviti veli hroniki Rimo katolickij period Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 roci rosijska imperatricya Katerina II obmezhila diyalnist Vasiliyanskogo Chinu v tomu chisli j monahiv Zhidichinskogo monastirya Carskim ukazom 1826 r monastir rozformuvali zakrili a cherez tri roki imperator Oleksandr I peredav jogo budivli rimo katolikam U 1839 r monastir ostatochno pripiniv isnuvannya chastinu budivel i muriv rozibrali a ceglu perevezli do Kiverciv dlya budivnictva zaliznichnogo vokzalu Monastir u XIX XX stolitti Pislya likvidaciyi obiteli budivli buli napivzrujnovanimi ale 1894 r opiku nad nimi uzyav arhiyepiskop Zhitomirskij i Volinskij Modest Vin virishiv vidnoviti budinok i povernuti jomu pochatkove priznachennya Kolishnij palac buv vidnovlenij a cherez chotiri roki v nomu bulo osvyacheno domovij hram na chest vilenskih muchenikiv Antoniya Joana i Yevstafiya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku v budivli roztashovuvavsya shtab 11 go Izyumskogo polku Pislya vijni koli volinski zemli uvijshli do skladu Polshi sporuda stala sirotincem yedinim opikunskim zakladom na Volini u yakomu vikladannya velosya ukrayinskoyu movoyu Lishe na pochatku 30 h rokiv HH st ce misce znovu zajnyali gospodari Pravoslavnij mitropolit Polikarp Sikorskij organizuvav tut svoyu rezidenciyu tak zvani arhiyerejski palati U 1936 r pid jogo kerivnictvom u Zhidichini pracyuvala komisiya z perekladu Svyatogo Pisma U chasi Drugoyi svitovoyi vijni tut rozmishavsya pritulok dlya sirit yakij utrimuvali miscevi zhiteli a z 1947 roku diyala silska shkola Pislya togo yak u 1990 mu vona perejshla v nove primishennya palac mitropolitiv pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya znovu pochav postupovo rujnuvatisya Vidnovlennya monastirya Na pochatku HHI st za vidrodzhennya obiteli vzyalasya Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu Navesni 2003 r u Svyato Troyickomu sobori z blagoslovennya mitropolita Yakova Panchuka yepiskop Chernigivskij i Sumskij Mihayil postrig u chenci z im yam Marko vipusknika Volinskoyi duhovnoyi seminariyi Mihajla Levkiva nini yepiskop Kirovogradskij i Golovanivskij PCU yakogo cherez kilka misyaciv Svyashennij Sinod priznachiv namisnikom obiteli Koli otec Mark prijshov u ci ruyini tut vzhe buv odin naselnik na im ya Kostyantin Vin oblyubuvav Zhidichinsku obitel stvoriv tut elementarni umovi dlya zhittya Dlya Kostyantina cej monastir stav ostannim pritulkom Na pochatku vidrodzhennya obiteli samitnik pomer vid raku pohovanij na Kiyivshini Z 2008 r namisnikom Zhidichinskogo monastirya ye igumen Konstantin v miru Marchenko Ivan Vasilovich 1980 r n Sogodni tut zhive blizko desyatka chenciv ye poslushniki yaki viprobovuyut svoyu gotovnist do chernechogo podvigu Naselniki sami obroblyayut zemlyu provodyat remontni roboti Monastirskij kompleks perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi yak pam yatka arhitekturi Chencyam vdalosya vidrestavruvati primishennya arhiyerejskih palat oblashtuvati v nih keliyi trapeznu i domovu cerkvu sv prp Mikoli Svyatoshi Pri monastiri diye biblioteka z dostupom dlya miryan nedilna shkola Prominchik kulturologichna svitlicya molodizhne bratstvo Mirt hor Voskresinnya prosvitnicko vidavnichij centr sv prp Mikoli Svyatoshi knyazya Luckogo muzej istoriyi obiteli Shoroku provodyatsya naukovi Zhidichinski Mikolayivski chitannya Zaplanovana pobudova sobornogo hramu v im ya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici nizhnij prestol ta Voskresinnya Hristovogo verhnij prestol Pochalosya vidnovlennya monastirskih skitiv yaki ranishe otochuvali monastir Vidbudovano skit sv Duha z odnojmennoyu cerkvoyu zhinochij skit Petra i Pavla vedetsya vidbudova skitu v im ya ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne Dzherelo mizh selami Zhidichin i Liplyani U lyutomu 2019 roku cerkovna gromada Svyato Mikolayivskogo hramu perejshla do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Na toj chas u Zhidichini she z pochatku 1990 h rokiv bulo dvi konfesiyi Moskovskogo MP ta Kiyivskogo patriarhatu KP Prihilniki novostvorenogo Kiyivskogo patriarhatu ne mali povnocinnogo dostupu do cerkvi Napriklad svyashennik MP ne dozvolyav vidspivuvati tam pomerlih zi svoyim svyashenikom U nich z 22 na 23 lyutogo 2019 roku nastoyatel Svyato Mikolayivskogo hramu protoiyerej Volodimir Geleta vidkriv pricilnij vogon z vognepalnoyi zbroyi po lyudyah yaki ohoronyali hram Takozh tiyeyi zh nochi bula sproba pidpalu gospodarskih sporud z zhivim pogoliv yam na teritoriyi monastirskoyi ekonomiyi prote pozhezhu selyani zagasili vlasnimi silami Nastoyatelem religijnoyi gromadi Svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya PCU bulo priznacheno arhimandrita Konstantina U lyutomu 2020 roku vipadkovo bulo vidnajdeno kriptu monastirya pid cerkvoyu do yakoyi oblashtovano vhid Svyatini monastiryaKopiya chudotvornoyi ikoni sv Mikolaya najbilsha svyatinya monastirya vikonana v XVII st yaka zberigalasya u Zhidichinskomu monastiri z chasiv Kiyivskoyi Rusi Same do neyi yak pishe Ipatiyivskij litopis 1227 roku priyizdiv na pokloninnya knyaz Danilo Galickij U monastiri zberigayetsya takozh chastochka moshej Svyatitelya Mikolaya Mirlikijskogo na chest yakogo osvyacheno golovnij hram Shochetverga v monastiri zvershuyetsya akafist pered jogo moshami ta chudotvornoyu ikonoyu Ikona prepodobnogo Agapita likarya i chudotvorcya Kiyevo Pecherskogo sho zberigayetsya v domovomu hrami monastirya z chastochkoyu moshej Agapita Ikona Materi Bozhoyi Zhidichinska prikrashena pozolochenoyu opravoyu datovana pochatkom XVIII stolittya Kopiya chudotvornoyi ikoni Vsecaricya original yakoyi zberigayetsya na gori Afon Yij yak i originalnij ikoni pripisuyetsya zcilennya vid rakovih zahvoryuvan Shonedili v Svyato Mikolayivskomu monastiri zvershuyetsya Akafist do Vsecarici pered yiyi ikonoyu U Svyato Mikolayivskomu Zhidichinskomu monastiri v 2020 roci bratiyeyu obiteli takozh bulo vidnajdeno usipalnicyu z ostankami pohovanogo tam duhovenstva Yiyi pidzemni hodi buli vidomi miscevim zhitelyam ale osoblivogo znachennya yim ne nadavalosya Pid chas radyanskogo panuvannya usipalncya bula ponivechena ta rozgrabovana Za Moskovskogo patriarhatu yiyi zabetonuvali Volonterami ta bratiyeyu monastirya usipalnicyu vidnovleno v 2020 roci Ikona Vsecarici Zhidichinskogo monastirya Chudotvorna ikona Mikolaya u Zhidichini Chudotvorna ikona prepodobnogo Agapita Monastirska usipalnicya u Zhidichinskij obiteliSkiti monastiryaSkit Svyatogo Duha zasnovanij u 2010 roci na pagorbi Svyatij duh yakij vvazhayetsya pershim miscem roztashuvannya Svyato Mikolayivskogo Zhidichinskogo monastirya Mistit hram Svyatogo Duha dvi kaplichki i tri keliyi Bratiya rozvodit golubiv yaki zdavna sluguyut simvolom Svyatogo Duha Skit ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne dzherelo na pagorbi richki Stir mizh selami Zhidichin i Liplyani u 2011 roci bratiyeyu bulo zakladeno skit na chest ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne dzherelo Nazva vibrana takozh cherez nayavnist nepodalik pagorba dzherela Petro Pavlivskij zhinochij skit rozmishenij u seli Liplyani sho za 3 km vid Zhidichina Ponad 300 rokiv cya teritoriya ne mala pravoslavnogo hramu j za iniciativi bratiyi Zhidichinskogo monastirya tut u 2015 roci organizovano skit U seli vshanovuyetsya svyashennomuchenik Miron yakij u chasi politichnih represij Radyanskoyi dobi buv zasudzhenij do rozstrilu za znajdeni v nogo Yevangeliye ta hrest Na jogo chest u Liplyanskomu skitu v 2020 roci vstanovleno Mironivskij poklonnij hrest Pri skitu diye nedilna shkola nesut posluh chernici oblashtovano skver Svyato Duhivskij skit s Zhidichin Petro Pavlivskij zhinochij skit s Liplyani Skit ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne Dzherelo Arhitekturnij kompleks monastiryaArhitekturnij kompleks monastirya sformuvavsya na pochatku XVIII st Vin vklyuchaye v sebe murovani sporudi yaki na vidminu vid derev yanih zbereglisya do nashogo chasu Ce cerkva svyatitelya Mikolaya ta dzvinicya zbudovani 1723 roku a takozh arhiyerejski palati zvedeni yak budivlya kelij naprikinci XVIII st Cerkva maye formu trinavnoyi baziliki z apsidoyu ta roztashovanim iz zahodu vhodom prikrashenim segmentovanim barokovim frontonom Na frontoni data pobudovi 1723 r Rozpisi j vnutrishnye ozdoblennya nalezhat perevazhno do poch HH st restavraciya 1913 r Dzvinicya nadbramna dvoyarusna ye harakternoyu pam yatkoyu ukrayinskogo baroko pochatku XVIII st V nizhnomu yarusi roztashovana paradna brama monastirskogo kompleksu U verhnomu vlasne dzvinicya Analogichni sporudi mozhemo bachiti u Kiyevo Pecherskij lavri znachno bagatshe dekorovani dzvinici drugoyi polovini XVIII st na Dalnih ta Blizhnih pecherah Znachennya sporudi polyagaye v tomu sho na vidminu vid skazhimo dzvinici Koreckogo monastirya dzvinicya v Zhidichini ne zaznala piznishih perebudov Poblizu dzvinici zbereglisya zalishki oboronnogo valu sho otochuvav monastir Velika dzvinicya monastirya pam yatka arhitekturi XVIII st Svyato Mikolayivska cerkva Zhidichinskogo monastirya Inter yer cerkvi Palac Mitropolita XVIII st Primitki esu com ua Arhiv originalu za 7 sichnya 2022 Procitovano 7 sichnya 2022 Volinska yeparhiya Kiyivskogo Patriarhatu Cholovichij monastir Svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya v s Zhidichin Kivereckogo dekanatu arkhiv pravoslaviavolyni org ua Procitovano 10 lipnya 2023 Rozhko V Pecherni monastiri Volini i Polissya Luck Volinska kniga 2008 S 78 ISBN 978 966 316 213 3 Cholovichij monastir svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya v seli Zhidachin Kivercivskogo rajonu RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2023 Wojtkowiak Z Ostrogski Konstanty Iwanowicz ksiaze ok 1460 1530 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV 3 zeszyt 102 S 487 488 pol Zherebcova L Napad na GOSPODARSKOGO MITNIKA VELIKOGO KNYaZIVSTVA LITOVSKOGO IVANA YaCKOVIChA BORZOBAGATOGO na osnovi materialiv luckoyi grodskoyi knigi za 1561 r 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zbirnik 2013 Vip 16 S 409 Ks Skruten J ZSBW Borzobohaty Krasenski Jan Jonasz Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1936 T II S 367 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304032910 pol Bylinski J Siemaszko Aleksander h wlasnego zm 1597 badz 1598 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow PAN 1996 T XXXVI 4 zeszyt 151 S 602 pol Chodynicki K Balaban Gedeon Hryhory ok 1618 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci T I zeszyt 1 S 251 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304034840 pol Ks Skruten J Z S W B Bakowiecki Mokosiej Jozef ok 1655 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci 1935 T I zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 227 ISBN 8304034840 pol Pershij 9 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 Konkurent 28 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 Yak MP na Volini vtrachaye parafiyi a sered duhovenstva nazrivaye dvircevij perevorot RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2023 Pryamij 23 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 29 kvitnya 2019 Pidzemellya Zhidichinskogo monastirya yak znajshli ta sho zgaduyut miscevi kivertsi rayon in ua ukr 24 lyutogo 2020 Procitovano 9 lipnya 2023 Luck Turizm Zhidichin ukr Procitovano 10 lipnya 2023 U Zhidichinskomu monastiri PCU zberigayut unikalni relikviyi Religijna pravda ukr 29 bereznya 2021 Procitovano 10 lipnya 2023 U Zhidichinskomu monastiri vidnovili drevnyu usipalnicyu VolinPost angl Procitovano 10 lipnya 2023 Zhidichinski monahi zasnuvali skit Volinski novini 10 lipnya 2023 Procitovano 10 lipnya 2023 U Zhidichini hochut zvesti she odin skit FOTO Volinski novini 10 lipnya 2023 Procitovano 10 lipnya 2023 U Liplyanah oblashtovuyut skver na teritoriyi monastirskogo skita FOTO kivertsi rayon in ua ukr 20 bereznya 2019 Procitovano 10 lipnya 2023 PosilannyaOficijnij sajt monastirya

Дата публікації:
Топ