Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Афо́н або А́тос (грец. Άθως), також має назву Свята Гора (грец. Άγιον Όρος, трансліт. А́йон О́рос, болг. Света Гора, мак. Света Гора) — гора та найбільший у світі осередок православного чернецтва на півострові Айон-Орос, в області Центральна Македонія, на північно-східному узбережжі Греції, між затоками Айон-Орос (Сінгітікос) та Ієрісос (Акантіос) Егейського моря.
| Афон грец. Όρος Άθως | ||||
 | ||||
| 40°09′30″ пн. ш. 24°19′38″ сх. д. / 40.15833333336110655° пн. ш. 24.32722222225000053° сх. д.Координати: 40°09′30″ пн. ш. 24°19′38″ сх. д. / 40.15833333336110655° пн. ш. 24.32722222225000053° сх. д. | ||||
| Країна |  Греція[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Айон-Орос[d] | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 2033 м | |||
| Висота відносна | 2012 м | |||
| Площа | 33 042 га | |||
  Афон Афон (Греція) | ||||
 Афон у Вікісховищі | ||||
У системі адміністративних районів Греції має назву Автономна чернеча держава Святої Гори (грец. Αυτόνομη Μοναστική Πολιτεία Αγίου Όρους — Афто́номі Монастікі́ Політі́я Агі́у О́рус) — автономна монастирська держава в Греції, на східному виступі Халкідонського півострова — Айон-Орос — в Егейському морі, найвища точка рельєфу якої — гора Афон висотою 2033 м над рівнем моря.
Адміністративний центр автономії — місто Каріес.
Афон складає спільноту із 20 православних монастирів під прямою юрисдикцією Константинопольського патріархату (з 1312 року).
Історія
  |
| Гора Афон Гора Атос | |
|---|---|
| Mount Athos | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 40°09′30″ пн. ш. 24°19′38″ сх. д. / 40.15833333336110655° пн. ш. 24.32722222225000053° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Тип | Змішаний |
| (Критерії) | i, ii, iv, v, vi, vii |
| Об'єкт № | 454 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
 | |
| | |
 Афон у Вікісховищі | |
Візантійський імператор Костянтин Погонат (правив в 668—685) віддав півострів Айон-Орос у виключне володіння монахів (ченців). У VIII столітті грецькі самітники (анахорети) створили на Афоні ([en]дав.-гр. Ἄθων) так звану чернечу республіку. Перший монастир — Монастир Велика Лавра — на Афоні заснований в 962–963 роках грецьким ченцем Афанасієм. Згодом на Афоні виникло до 20 укріплених чоловічих монастирів, і він став відігравати роль великого релігійного центру православної церкви.
Перший руський монастир — Пантелеймонів монастир — закладений на Афоні 1080 року за візантійського імператора Олексія I Комніна. Україна мала з Афоном тісні релігійно-культурні зв'язки. З України на Афоні перебували Антоній Печерський, Паїсій Величковський та Іван Вишенський.
Нині Афон — релігійний, науковий і туристичний центр. Управління здійснюють представники монастирів — свята община.
У монастирях Афона зберігається приблизно 10 тисяч грецьких, слов'янських, грузинських та арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з IX століття). Ці збірки досі мало досліджені науковцями.
Жінкам доступ на Афон заборонено.
Український слід
Київська Русь
Тісні й плідні відносини Київської Русі з Афоном склалися від часів рівноапостольного князя Володимира. Так, у монастирі Есфігмен наприкінці Х ст. був пострижений у ченці майбутній великий преподобний Антоній — засновник Києво-Печерського монастиря та родоначальник усього руського чернецтва. Його духовним наставником був ігумен Есфігменового монастиря Феоктист, відомий на той час церковний діяч. Печерський патерик свідчить, що Антоній на Афоні був двічі, де тривалий час був іноком. 1013 року Антоній з благословення ігумена Феоктиста повернувся на батьківщину й оселився в Києві. Преподобний Антоній упорядкував чернече життя за зразком, взятим з Афона, і впровадив ті самі правила в засновану ним Київську обитель.
У Печерському патерику є розповіді про життя святого Аммона Затворника. «Преподобний Аммон, за благословенням ігумена, подорожував до Святої Афонської Гори, наслідуючи життя великих отців».
Перший Руський монастир на Афоні був також заснований за часів князя Володимира та названий на честь Богородиці Ксилургу. Ним ченці Київської Русі володіли до 1169. До того часу кількість руських мешканців Афона так зросла, що вони звернулись через свого ігумена Лаврентія до Священного Кіноту Святої Гори з проханням надати їм один з Великих афонських монастирів.
Прохання руських ченців було задоволено, їм передали древню обитель святого Пантелеймона, відому потім під назвами «монастир руських», «кіновій Каллімахідів» або просто «Русик» («Руський»). Також у їхньому володінні був залишений і монастир Ксилургу, але як приписний. Та цей монастир швидко втратив свій український характер. З плином часу він став російсько-українським, а згодом і зовсім російським. У наш час[] на Афоні, в Русику, в Свято-Пантелеймонівському монастирі, який перебуває у віданні РПЦ Московського патріархату, мешкає більша частина ченців, що є українцями. Ігуменом монастиря є росіянин за походженням, архімандрит Євлогий (Іванов). За даними Бі-Бі-Сі, з 2005 року російські бізнесмени витратили більше 200 мільйонів доларів на збереження Пантелеймонового монастиря, відновлення доріг, будівництво каплиць, реконструкцію пошкоджених будівель.
Другий монастир на Афоні, де жили українці, був Ставроникита (Никитин Хрест). Заснування цього монастиря припадає на 680 рік за часу царя Костянтина Погоната. Пізніше монастир спорожнів і був занедбаний, але відновлений у XVI ст. патріархом Єремією, який підтримував добрі стосунки з Костянтином Острозьким. Останній не раз надавав кошти монастирям Святої Гори і тому, на його прохання, до цього монастиря приймали українців.
Козацькі та пізніші часи
На Афонській горі тривалий час жив Іван Вишенський (кінець XVI — початок XVII століть).
У XVIII ст. знову було звернено особливу увагу на Афон, як на спокійне місце життя і чернечого подвигу. І на землях Пантократового монастиря постає суто український Скит святого пророка Іллі, або так званий Іллінський козацький чи запорізький. Цей скит заснований ієромонахом Паїсієм Величковським (1722–1794), уродженцем Полтави. До Паїсія почали сходитися ченці, переважно українці, а й частково молдавани. На Афон потроху стали прибували емігранти, козаки з колишньої армії гетьмана Мазепи, бажаючи в молитві й подвигу дожити свого віку. Невдовзі Паїсій змушений був просити в Пантократового монастиря просторішого приміщення, — і йому віддали порожню келію св. пророка Іллі. Це було в 1746, і відтоді на Афоні постав Іллінський козацький український скит. Тут великий старець Паїсій переклав з грецької «Добротолюбіє» та твори засновників християнської аскези.
У 1747 році колишній бунчуковий товариш Григорій Голубенко заснував на Афоні скит Чорний Вир.
У так званих «формулярах» багатьох афонських обителей, що подають відомості про кожного монастирського поселенця у XVI–XVII ст., є згадки про ченців, поряд з чиїми іменами та прізвищами стоїть і слово «козак». Такі самі написи можна бачити на черепах у поховальних кістницях монастирів.
Коли йдеться про афонське чернецтво XIX–XX ст., звертає увагу кількісна характеристика: у 1913 сумарна кількість ченців українців і росіян становила 4800 осіб, які жили в Пантелеймонівському монастирі, Андріївському й Ілінському скитах, а також у 82 келійних обителях. Кількість ченців-греків становила на той час 3600 осіб. Це при тому, що до 1830 на Афоні не залишилося жодного українського ченця.
 |
Того ж 1913 року, за деякими відомостями, у середовищі українських і російських ченців Афона мало місце протистояння на національному ґрунті.
Відвідування монастирів
Відвідувати Святу гору дозволяється, відповідно до уставу монастирської держави (типікон), тільки чоловікам. Жінкам заборонено навіть наближатись до узбережжя. Від відвідувачів, громадян Греції, вимагається дозвіл — діамонітіріон — що видається Кабінетом з обслуговування прочан у місті Салоніки або подібним же кабінетом у місті Урануполі. Щоденно видаються дозволи лише для 120 осіб.
Іноземні громадяни повинні мати при собі дозвіл Міністерства Македонії та Фракії (також у місті Салоніки). У випадку перебування на Святій горі більш як місяць також необхідна довідка Відділу у справах іноземних громадян.
Усім прочанам ченці пропонують безкоштовне харчування у просторих монастирських трапезних та прихисток у спеціальних келіях. Також усім прочанам дозволяється перебувати у храмах під час богослужінь та оглядати реліквії, що нині зберігаються в кожному монастирі. Прочанам раджено заздалегідь зателефонувати до відповідного монастиря й повідомити про своє прибуття.
Транспортне сполучення
З Салонік можна доїхати від станції компанії КТЕЛ (грец. Κοινά Ταμεία Εισπράξεων Λεωφορείων) до Урануполі щоденним рейсовим автобусом. Станом на 1 липня 2010 року ціна квитка становила 11,40 євро (ціна студентського квитка — 8,60 євро). З Урануполі щоденно курсує два водних таксі та одна баржа. Ціна квитка на баржу 1 липня 2010 року становила приблизно 6 євро. Між Урануполі, та головним портом Афона — Дафні баржа зупиняється на причалах Ігуменіци, Зографу, Констамоніта, Дохіара, Ксенофонта, св. Пантелеймона.
Від причалу Дафні можна доїхати автобусом до столиці Афона — міста Кар'єса. З Кар'єсу, курсують маршрутні таксі до монастирів Афона. Ціна таксі залежить від кількості пасажирів. Станом на 1 липня 2010 року вартість маршрутного таксі становила 40 євро за весь автобус (при заповненні транспорту на 10 осіб — ціна на поїздку одного пасажира становила 4 євро). Окрім цього, охочі відвідати Афон можуть розпочати свою подорож від Ієріссос та .
Чинні монастирі
У дужках вказана кількість ченців, грецька назва та домінуюча нація (якщо нація не вказана, то монастир грецький). Порядковий номер відповідає місцю монастиря в ієрархії святогірських монастирів.
- Монастир Велика Лавра (64) (Μεγίστη Λαύρα)
- Монастир Ватопед (163) (Βατοπέδι or Βατοπαίδι)
- Монастир Івірон (71) (Ιβήρων; ივერთა მონასტერი) (грузинський)
- Монастир Хіландар (92) (Χιλανδαρίο)(сербський)
- Монастир Діонісія (71) (Διονυσίου)
- Монастир Кутлумуш (86) (Κουτλουμούσι)
- Монастир Пантократор (25) (Παντοκράτορος)
- Монастир Ксиропотаму (25) (Ξηροποτάμου)
- Монастир Зографу (48) (Ζωγράφου)(болгарський)
- Монастир Дохіар (3) (Δοχειαρίου)
- Монастир Каракал (60) (Καρακάλλου)
- Монастир Філофей (57) (Φιλοθέου)
- Монастир Симонопетра (94) (Σίμωνος Πέτρα or Σιμωνόπετρα)
- Монастир святого Павла (112) (Αγίου Παύλου)
- Монастир Ставронікіта (42) (Σταυρονικήτα)
- Монастир Ксенофонт (123) (Ξενοφώντος)
- Монастир Григорія (107) (Οσίου Γρηγορίου)
- Монастир Есфігмен (121) (Εσφιγμένου)
- Монастир Пантелеймона (88) (Αγίου Παντελεήμονος або Ρωσικό) (російський)
- Монастир Констамоніт (44) (Κωνσταμονίτου)
Скити
Крім монастирів на Афоні переважно у складі монастирських подвір'їв діють менші обителі — переважно ідіоритмні — 15 скитів:
|
|
Панорама
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . religions.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- . ROMFEA (el-gr) . Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- . ProtoThema (гр.). 17 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- (брит.). 17 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
- Д. І. Яворницький «Історія запорозьких козаків», том 3, Коментарі Г. Я. Сергієнка на стор. 511.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 5 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 2 грудня 2010.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Athos |
- Афон (об’єкт ЮНЕСКО) [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Афон, Атос [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 61. — 1000 екз.
- Афон [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Федорів Ю., о. На чернечій горі Атос. Записки паломника. — Торонто : Епархіяльна Управа ЛУКЖ — Торонто, 1980. — 128 с.
- Афон на сайті orthodoxwiki.org [ 5 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Сторінка монастиря Ватопед [ 20 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Заява представників св.Кіноту Святої гори Афон (Велика Лавра, Іверійський, Кутлумуш, Есфігмену) [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
- . http://religionpravda.com.ua/. . 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
- Каталог сайтів про Святу Гору Афон. Довідник
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Atos perenapravlyaye syudi div takozh Afon Afo n abo A tos grec A8ws takozh maye nazvu Svyata Gora grec Agion Oros translit A jon O ros bolg Sveta Gora mak Sveta Gora gora ta najbilshij u sviti oseredok pravoslavnogo chernectva na pivostrovi Ajon Oros v oblasti Centralna Makedoniya na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Greciyi mizh zatokami Ajon Oros Singitikos ta Iyerisos Akantios Egejskogo morya Afon grec Oros A8ws40 09 30 pn sh 24 19 38 sh d 40 15833333336110655 pn sh 24 32722222225000053 sh d 40 15833333336110655 24 32722222225000053 Koordinati 40 09 30 pn sh 24 19 38 sh d 40 15833333336110655 pn sh 24 32722222225000053 sh d 40 15833333336110655 24 32722222225000053Krayina Greciya 1 Region Ajon Oros d Tip goraVisota 2033 mVisota vidnosna 2012 mPlosha 33 042 gaAfonAfon Greciya Afon u Vikishovishi U sistemi administrativnih rajoniv Greciyi maye nazvu Avtonomna chernecha derzhava Svyatoyi Gori grec Aytonomh Monastikh Politeia Agioy Oroys Afto nomi Monastiki Politi ya Agi u O rus avtonomna monastirska derzhava v Greciyi na shidnomu vistupi Halkidonskogo pivostrova Ajon Oros v Egejskomu mori najvisha tochka relyefu yakoyi gora Afon visotoyu 2033 m nad rivnem morya Administrativnij centr avtonomiyi misto Karies Afon skladaye spilnotu iz 20 pravoslavnih monastiriv pid pryamoyu yurisdikciyeyu Konstantinopolskogo patriarhatu z 1312 roku IstoriyaZnameno Vselenskogo Patriarhatu z gerbom Paleologiv sho vikoristovuyetsya na AfoniAfanasij Afonskij zasnovnik Velikoyi LavriVid na AfonRuskij Monastir svyatogo PantelejmonaSkit na Afoni bilya monastirya ZografGora Afon Gora AtosMount Athos Svitova spadshina40 09 30 pn sh 24 19 38 sh d 40 15833333336110655 pn sh 24 32722222225000053 sh d 40 15833333336110655 24 32722222225000053Krayina GreciyaTip ZmishanijKriteriyi i ii iv v vi viiOb yekt 454Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Roztashuvannya na karti Greciyi Afon u Vikishovishi Vizantijskij imperator Kostyantin Pogonat praviv v 668 685 viddav pivostriv Ajon Oros u viklyuchne volodinnya monahiv chenciv U VIII stolitti grecki samitniki anahoreti stvorili na Afoni en dav gr Ἄ8wn tak zvanu chernechu respubliku Pershij monastir Monastir Velika Lavra na Afoni zasnovanij v 962 963 rokah greckim chencem Afanasiyem Zgodom na Afoni viniklo do 20 ukriplenih cholovichih monastiriv i vin stav vidigravati rol velikogo religijnogo centru pravoslavnoyi cerkvi Pershij ruskij monastir Pantelejmoniv monastir zakladenij na Afoni 1080 roku za vizantijskogo imperatora Oleksiya I Komnina Ukrayina mala z Afonom tisni religijno kulturni zv yazki Z Ukrayini na Afoni perebuvali Antonij Pecherskij Payisij Velichkovskij ta Ivan Vishenskij Nini Afon religijnij naukovij i turistichnij centr Upravlinnya zdijsnyuyut predstavniki monastiriv svyata obshina U monastiryah Afona zberigayetsya priblizno 10 tisyach greckih slov yanskih gruzinskih ta arabskih rukopisiv cinni mistecki tvori pochinayuchi z IX stolittya Ci zbirki dosi malo doslidzheni naukovcyami Zhinkam dostup na Afon zaboroneno Ukrayinskij slidKiyivska Rus Tisni j plidni vidnosini Kiyivskoyi Rusi z Afonom sklalisya vid chasiv rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Tak u monastiri Esfigmen naprikinci H st buv postrizhenij u chenci majbutnij velikij prepodobnij Antonij zasnovnik Kiyevo Pecherskogo monastirya ta rodonachalnik usogo ruskogo chernectva Jogo duhovnim nastavnikom buv igumen Esfigmenovogo monastirya Feoktist vidomij na toj chas cerkovnij diyach Pecherskij paterik svidchit sho Antonij na Afoni buv dvichi de trivalij chas buv inokom 1013 roku Antonij z blagoslovennya igumena Feoktista povernuvsya na batkivshinu j oselivsya v Kiyevi Prepodobnij Antonij uporyadkuvav cherneche zhittya za zrazkom vzyatim z Afona i vprovadiv ti sami pravila v zasnovanu nim Kiyivsku obitel U Pecherskomu pateriku ye rozpovidi pro zhittya svyatogo Ammona Zatvornika Prepodobnij Ammon za blagoslovennyam igumena podorozhuvav do Svyatoyi Afonskoyi Gori nasliduyuchi zhittya velikih otciv Zografu vid z daleku Pershij Ruskij monastir na Afoni buv takozh zasnovanij za chasiv knyazya Volodimira ta nazvanij na chest Bogorodici Ksilurgu Nim chenci Kiyivskoyi Rusi volodili do 1169 Do togo chasu kilkist ruskih meshkanciv Afona tak zrosla sho voni zvernulis cherez svogo igumena Lavrentiya do Svyashennogo Kinotu Svyatoyi Gori z prohannyam nadati yim odin z Velikih afonskih monastiriv Prohannya ruskih chenciv bulo zadovoleno yim peredali drevnyu obitel svyatogo Pantelejmona vidomu potim pid nazvami monastir ruskih kinovij Kallimahidiv abo prosto Rusik Ruskij Takozh u yihnomu volodinni buv zalishenij i monastir Ksilurgu ale yak pripisnij Ta cej monastir shvidko vtrativ svij ukrayinskij harakter Z plinom chasu vin stav rosijsko ukrayinskim a zgodom i zovsim rosijskim U nash chas koli na Afoni v Rusiku v Svyato Pantelejmonivskomu monastiri yakij perebuvaye u vidanni RPC Moskovskogo patriarhatu meshkaye bilsha chastina chenciv sho ye ukrayincyami Igumenom monastirya ye rosiyanin za pohodzhennyam arhimandrit Yevlogij Ivanov Za danimi Bi Bi Si z 2005 roku rosijski biznesmeni vitratili bilshe 200 miljoniv dolariv na zberezhennya Pantelejmonovogo monastirya vidnovlennya dorig budivnictvo kaplic rekonstrukciyu poshkodzhenih budivel Drugij monastir na Afoni de zhili ukrayinci buv Stavronikita Nikitin Hrest Zasnuvannya cogo monastirya pripadaye na 680 rik za chasu carya Kostyantina Pogonata Piznishe monastir sporozhniv i buv zanedbanij ale vidnovlenij u XVI st patriarhom Yeremiyeyu yakij pidtrimuvav dobri stosunki z Kostyantinom Ostrozkim Ostannij ne raz nadavav koshti monastiryam Svyatoyi Gori i tomu na jogo prohannya do cogo monastirya prijmali ukrayinciv Kozacki ta piznishi chasi Na Afonskij gori trivalij chas zhiv Ivan Vishenskij kinec XVI pochatok XVII stolit U XVIII st znovu bulo zverneno osoblivu uvagu na Afon yak na spokijne misce zhittya i chernechogo podvigu I na zemlyah Pantokratovogo monastirya postaye suto ukrayinskij Skit svyatogo proroka Illi abo tak zvanij Illinskij kozackij chi zaporizkij Cej skit zasnovanij iyeromonahom Payisiyem Velichkovskim 1722 1794 urodzhencem Poltavi Do Payisiya pochali shoditisya chenci perevazhno ukrayinci a j chastkovo moldavani Na Afon potrohu stali pribuvali emigranti kozaki z kolishnoyi armiyi getmana Mazepi bazhayuchi v molitvi j podvigu dozhiti svogo viku Nevdovzi Payisij zmushenij buv prositi v Pantokratovogo monastirya prostorishogo primishennya i jomu viddali porozhnyu keliyu sv proroka Illi Ce bulo v 1746 i vidtodi na Afoni postav Illinskij kozackij ukrayinskij skit Tut velikij starec Payisij pereklav z greckoyi Dobrotolyubiye ta tvori zasnovnikiv hristiyanskoyi askezi U 1747 roci kolishnij bunchukovij tovarish Grigorij Golubenko zasnuvav na Afoni skit Chornij Vir U tak zvanih formulyarah bagatoh afonskih obitelej sho podayut vidomosti pro kozhnogo monastirskogo poselencya u XVI XVII st ye zgadki pro chenciv poryad z chiyimi imenami ta prizvishami stoyit i slovo kozak Taki sami napisi mozhna bachiti na cherepah u pohovalnih kistnicyah monastiriv Koli jdetsya pro afonske chernectvo XIX XX st zvertaye uvagu kilkisna harakteristika u 1913 sumarna kilkist chenciv ukrayinciv i rosiyan stanovila 4800 osib yaki zhili v Pantelejmonivskomu monastiri Andriyivskomu j Ilinskomu skitah a takozh u 82 kelijnih obitelyah Kilkist chenciv grekiv stanovila na toj chas 3600 osib Ce pri tomu sho do 1830 na Afoni ne zalishilosya zhodnogo ukrayinskogo chencya Diamonitirion dozvil na v yizd na Afon 2019 rik Dozvil na v yizd na goru diamonitirion Togo zh 1913 roku za deyakimi vidomostyami u seredovishi ukrayinskih i rosijskih chenciv Afona malo misce protistoyannya na nacionalnomu grunti Vidviduvannya monastirivPrichal v UranupoliZnak iz perelikom zaboron na kordoni Afona u Frangokastro Vidviduvati Svyatu goru dozvolyayetsya vidpovidno do ustavu monastirskoyi derzhavi tipikon tilki cholovikam Zhinkam zaboroneno navit nablizhatis do uzberezhzhya Vid vidviduvachiv gromadyan Greciyi vimagayetsya dozvil diamonitirion sho vidayetsya Kabinetom z obslugovuvannya prochan u misti Saloniki abo podibnim zhe kabinetom u misti Uranupoli Shodenno vidayutsya dozvoli lishe dlya 120 osib Inozemni gromadyani povinni mati pri sobi dozvil Ministerstva Makedoniyi ta Frakiyi takozh u misti Saloniki U vipadku perebuvannya na Svyatij gori bilsh yak misyac takozh neobhidna dovidka Viddilu u spravah inozemnih gromadyan Usim prochanam chenci proponuyut bezkoshtovne harchuvannya u prostorih monastirskih trapeznih ta prihistok u specialnih keliyah Takozh usim prochanam dozvolyayetsya perebuvati u hramah pid chas bogosluzhin ta oglyadati relikviyi sho nini zberigayutsya v kozhnomu monastiri Prochanam radzheno zazdalegid zatelefonuvati do vidpovidnogo monastirya j povidomiti pro svoye pributtya Transportne spoluchennyaZ Salonik mozhna doyihati vid stanciyi kompaniyi KTEL grec Koina Tameia Eispra3ewn Lewforeiwn do Uranupoli shodennim rejsovim avtobusom Stanom na 1 lipnya 2010 roku cina kvitka stanovila 11 40 yevro cina studentskogo kvitka 8 60 yevro Z Uranupoli shodenno kursuye dva vodnih taksi ta odna barzha Cina kvitka na barzhu 1 lipnya 2010 roku stanovila priblizno 6 yevro Mizh Uranupoli ta golovnim portom Afona Dafni barzha zupinyayetsya na prichalah Igumenici Zografu Konstamonita Dohiara Ksenofonta sv Pantelejmona Vid prichalu Dafni mozhna doyihati avtobusom do stolici Afona mista Kar yesa Z Kar yesu kursuyut marshrutni taksi do monastiriv Afona Cina taksi zalezhit vid kilkosti pasazhiriv Stanom na 1 lipnya 2010 roku vartist marshrutnogo taksi stanovila 40 yevro za ves avtobus pri zapovnenni transportu na 10 osib cina na poyizdku odnogo pasazhira stanovila 4 yevro Okrim cogo ohochi vidvidati Afon mozhut rozpochati svoyu podorozh vid Iyerissos ta Chinni monastiriU duzhkah vkazana kilkist chenciv grecka nazva ta dominuyucha naciya yaksho naciya ne vkazana to monastir greckij Poryadkovij nomer vidpovidaye miscyu monastirya v iyerarhiyi svyatogirskih monastiriv Monastir Velika Lavra 64 Megisth Layra Monastir Vatoped 163 Batopedi or Batopaidi Monastir Iviron 71 Ibhrwn ივერთა მონასტერი gruzinskij Monastir Hilandar 92 Xilandario serbskij Monastir Dionisiya 71 Dionysioy Monastir Kutlumush 86 Koytloymoysi Monastir Pantokrator 25 Pantokratoros Monastir Ksiropotamu 25 3hropotamoy Monastir Zografu 48 Zwgrafoy bolgarskij Monastir Dohiar 3 Doxeiarioy Monastir Karakal 60 Karakalloy Monastir Filofej 57 Filo8eoy Monastir Simonopetra 94 Simwnos Petra or Simwnopetra Monastir svyatogo Pavla 112 Agioy Payloy Monastir Stavronikita 42 Stayronikhta Monastir Ksenofont 123 3enofwntos Monastir Grigoriya 107 Osioy Grhgorioy Monastir Esfigmen 121 Esfigmenoy Monastir Pantelejmona 88 Agioy Pantelehmonos abo Rwsiko rosijskij Monastir Konstamonit 44 Kwnstamonitoy SkitiKrim monastiriv na Afoni perevazhno u skladi monastirskih podvir yiv diyut menshi obiteli perevazhno idioritmni 15 skitiv Skit Divi Mariyi abo Novij Skit Skit svyatoyi Anni Malij skit svyatoyi Anni Skit Svyatoyi Trojci Skit svyatogo Ioanna Predtechi Skit svyatogo Dimitriya Skit svyatogo Andriya Skit monastirya Iviron Skit svyatogo Pantelejmona Skit svyatogo Dimitriya abo Lakkoskit Skit Blagovishenya Presvyatoyi Bogorodici Skit Bogorodicya Skit proroka Illi tak zvanij malorosijskij skit Katunaki i KaruliPanoramaPanorama Afonu Panorama Afonu Vid z monastirya Ksenofont 2019 Div takozhAjon Oros MeteoraPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 PDF Arhiv originalu PDF za 25 lipnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku religions unian ua ukr Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 ROMFEA el gr Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 ProtoThema gr 17 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 brit 17 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 D I Yavornickij Istoriya zaporozkih kozakiv tom 3 Komentari G Ya Sergiyenka na stor 511 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 20 chervnya 2013 Arhiv originalu za 19 listopada 2009 Procitovano 5 lipnya 2010 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2010 Procitovano 5 lipnya 2010 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2010 Procitovano 5 lipnya 2010 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2011 Procitovano 2 grudnya 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AthosAfon ob yekt YuNESKO 27 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Afon Atos 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 61 1000 ekz Afon 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Fedoriv Yu o Na chernechij gori Atos Zapiski palomnika Toronto Eparhiyalna Uprava LUKZh Toronto 1980 128 s Afon na sajti orthodoxwiki org 5 kvitnya 2010 u Wayback Machine Storinka monastirya Vatoped 20 kvitnya 2022 u Wayback Machine Zayava predstavnikiv sv Kinotu Svyatoyi gori Afon Velika Lavra Iverijskij Kutlumush Esfigmenu 7 bereznya 2019 u Wayback Machine http religionpravda com ua 12 listopada 2019 Arhiv originalu za 14 listopada 2019 Procitovano 12 listopada 2019 Katalog sajtiv pro Svyatu Goru Afon Dovidnik