1169

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1169 (значення).

Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь

Рік:	1166 · 1167 · 1168 — 1169 — 1170 · 1171 · 1172
Десятиліття:	1140-ві · 1150-ті — 1160-ті — 1170-ті · 1180-ті
Століття:	X · XI —  XII — XIII · XIV
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

1169 в інших календарях

Григоріанський	1169 MCLXIX
Ab urbe condita	1922
Ассирійський	5919
Бенгальський	576
Берберський	2119
Бірманський	531
Буддистський	1713
Візантійський	6677–6678
Вірменський	618 ԹՎ ՈԺԸ
Голоценовий	11169
Ера Селевкідів	1480/1481 AG
Ефіопський	1161–1162
Єврейський	4929–4930
Індуські календарі
- Вікрам самват	1225–1226
- Шака самват	1090–1091
- Калі Юґа	4269–4270
Іранський	547–548
Ісламський	564–565
Китайський	戊子年 (земляний щур) 3866 або 3659     — до — 己丑年 (земляний бик) 3867 або 3660
Коптський	885–886
Корейський	3502
Тайванський	743 до РК 民前743年
Тайський сонячний	1711–1712
Юліанський	1169 MCLXIX
Яванський	1076–1077
Японський	4 / 1 (嘉応元年)

Геополітична ситуація

Візантію очолює Мануїл I Комнін (до 1180). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190), Людовик VII Молодий королює у Франції (до 1180).

Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік, частина з яких об'єднана Ломбардською лігою.

Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагонське королівство (Арагон, Барселона). Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Вальдемар I Великий (до 1182).

У Києві почав княжити Гліб Юрійович (до 1170). Ярослав Осмомисл княжить у Галичі (до 1187), Святослав Всеволодович у Чернігові (до 1177), Андрій Боголюбський у Володимирі-на-Клязмі (до 1174). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина стоїть Іштван III (до 1172).

На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, Триполійське графство. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі Альмохади, у Середній Азії правлять Караханіди та Каракитаї. Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.

Події

• Відбулося розорення Києва коаліцією східних князів на чолі з Андрієм Боголюбським, князем Володимиро-Суздальским.
  • У нападі на Київ взяли участь крім володимиро-суздальських, муромські, смоленські, полоцькі, чернігівські та дорогобузькі князі та половці.
  • Кияни вперше в історії зі зброєю в руках захищали місто, а не просто погодилися на зміну князя. Як наслідок, місто Андрій Боголюбський взяв місто «на щит» — грабування продовжувалося три дні.
  • Великий князь Київський Мстислав Ізяславич утік на Волинь, де почав збирати війська.
  • Андрій Боголюбський не залишився в Києві, а посадив у ньому свого брата Гліба Юрійовича, який не став іменувати себе Великим князем.
• Напад половців на Полонне і Сімоч.
• На горі Афон засновано монастир святого Пантелеймона.
• Імператор Фрідріх Барбаросса коронував свого сина Генріха римським королем.
• Розпочалося .
• Король Португалії Альфонс І Великий потрапив у полон до військ Леону.
• На Сицилії стався сильний землетрус, що призвів до 15 тис. жертв.
• Послані правителем Дамаска Нур ад-Діном війська на чолі з змусили короля Єрусалиму Аморі I відступити від Каїра. Салах ад-Дін вбив каїрського візира , а після смерті дядька Ширкуха сам став візиром, після чого придушив у місті бунт африканських найманців.

Народились

Докладніше:

Померли

Докладніше:

Див. також

• Список керівників держав 1169 року

Виноски

1. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 квітня 2005.