Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Японський календа р яп カレンダー календар що використовувався в Японії до 1873 року Григоріанський календар був прийнятий у

Японський календар

Японський календар

Японський календа́р (яп. カレンダー) — календар, що використовувався в Японії до 1873 року.

Григоріанський календар був прийнятий у Японії з 1 січня 1873 року. До 1873 року використовувався японський традиційний місячно-сонячний календар, який ґрунтується на китайському календарі. Традиційний календар використовується зараз в основному у церемоніальних, астрологічних та культурних цілях. Система традиційного японського літочислення (рахунок років за імператорами) продовжує й у наші дні широко використовуватись у повсякденному житті.

Літочислення

Після прийняття григоріанського календаря в Японії використовувались три різні системи літочислення:

З трьох систем дві останні використовуються й сьогодні. Система літочислення від заснування Японії використовувалась з 1873 року й до завершення Другої світової війни.

Місяці

Сучасні

Сучасні назви японських місяців перекладаються як «перший місяць», «другий місяць» й т. д., де потрібна цифра поєднується з суфіксом місяць (яп. 月, гацу):

Січень 一月 ічігатсу
Лютий 二月 нігатсу
Березень 三月 сангатсу
Квітень 四月 шігатсу
Травень 五月 ґогатсу
Червень 六月 рокугатсу
Липень 七月 шічігатсу
Серпень 八月 хачігатсу
Вересень 九月 кугатсу
Жовтень 十月 джю: гатсу
Листопад 十一月 джю: ічігатсу
Грудень 十二月 джю: нігатсу

Використання арабських цифр для позначення місяця (3月, 2月 й т. д.) широко розповсюджено в Японії й є нормою.

Традиційні

Кожний місяць традиційного японського календаря має декілька лише йому притаманних назв, що відображають прикмети пори року, характер сільськогосподарських робіт, звичаїв та обрядів Основою давнього японського календаря був . Рік за місячним календарем починається на 3-7 тижнів пізніше григоріанського року, так що перший місяць традиційного календаря зовсім не дорівнює січню.

1-й місяць 睦月 муцукі місяць дружби
2-й місяць 如月 чи 衣更着 кісарагі або кінусарагі місяць одягу, або тюсюн — середина весни
3-й місяць 弥生 яйоі місяць зростання
4-й місяць 卯月 удзукі місяць унохана або уцугі, унохана — це кущ, різновид дейції
5-й місяць 皐月 або 早月 або 五月 сацукі місяць рисових посівів, або тюка — середина літа
6-й місяць 水無月 мінацукі або мінадзукі місяць без води
7-й місяць 文月 фумідзукі або фудзукі місяць написання поезії
8-й місяць 葉月 хадзукі місяць листя, що обпадає або цукімідзукі — місяць любування місяцем, або тюсю — середина осені
9-й місяць 長月 нагацукі місяць довгих ночей, або кікудзукі — місяць хризантем
10-й місяць 神無月 камінадзукі або каннадзукі місяць без богів, або камінарі — місяць без грому, або камінасу — місяць приготування саке
11-й місяць 霜月 сімоцукі місяць інея, або тюто — середина зими
12-й місяць 師走 сівасу місяць закінчення робіт

Сезони

Рік ділиться на 24 сезони, згідно , який японці запозичили у китайців. Ці сезони враховуються під час обрання кімоно й кандзасі, прикрас для зачісок, особливо гейшами.

Тижні

Японці використовують звичайний тиждень з семи днів, що відповідає західному календарю. Семиденний тиждень в Японії використовувався для астрологічних й деяких інших цілей ще до прийняття григоріанського календаря.

Фукудзава Юкіті був ключовою постаттю у рішенні прийняття цієї системи як офіційної. Назви днів походять від місяця й сонця (інь та янь), а також від назв п'яти видимих планет, які, у свою чергу, носять імена на честь (дерево, вогонь, земля, метал, вода).

Японський Кирилиця Елемент Українська назва
日曜日 нітійо: бі Сонце Неділя
月曜日 гецуйо: бі Місяць Понеділок
火曜日 кайо: бі Вогонь (Марс) Вівторок
水曜日 суййо: бі Вода (Меркурій (планета)) Середа
木曜日 мокуйр: бі Дерево (Юпітер (планета)) Четвер
金曜日 кін'йо: бі Метал (Венера (планета)) П'ятниця
土曜日 дойо: бі Земля (Сатурн (планета)) Субота

Місяць також ділиться на три 10-ти денних періоди (декади). Кожний називаєтьсядзюн (яп. 旬). Перший дзьо: дзюн (яп. 上旬), другий тю: дзюн (яп. 中旬), третій гедзюн (яп. 下旬). Ці назви часто використовуються для вказівки приблизного часу, наприклад: «температура звичайна для дзьо: дзюн» квітня"

Дні

Кожний день місяця має систематичне ім'я:

1 一日 цуйтаті (іноді ітідзіцу) 11 十一日 дзю: ітініті 21 二十一日 нідзю: ітініті
2 二日 фуцука 12 十二日 дзю: ітініті 22 二十二日 нидзю: нініті
3 三日 мікка 13 十三日 дзю: санніті 23 二十三日 нідзю: санніті
4 四日 йокка 14 十四日 дзю: йокка 24 二十四日 нідзю: йокка
5 五日 іцука 15 十五日 дзю: гоніті 25 二十五日 нідзю: гоніті
6 六日 муйка 16 十六日 дзю: рокуніті 26 二十六日 нідзю: рокуніті
7 七日 нанока 17 十七日 дзю: сітініті 27 二十七日 нідзю: сітініті
8 八日 йо: ка 18 十八日 дзю: хатініті 28 二十八日 нідзю: хатініті
9 九日 коконока 19 十九日 дзю: куніті 29 二十九日 нідзю: куніті
10 十日 то: ка 20 二十日 хацука 30 三十日 сандзю: ніті
  31 三十一日 сандзю: ітініті

Використовування арабських, а не японських цифр для позначення днів (13日, 14日 й т. д.) широко поширено і є практично нормою.

Цуйтаті — це зменшувальна форма від «цукітаті», що означає перший день місяця. У традиційному календарі останній день місяця носить ім'я місока (яп. 晦日). Сьогодні числа 28-31 плюс «ніті» зустрічається набагато частіше. Але «місока» використовується, наприклад у контактах, договорах й т. д., вказуючи, що оплата повинна бути здійснена в останній день місяця, не має значення, якого числа. Останній день року — це (яп. 大晦日, великий останній день), й цей термін все ще широко використовувався

Див. також

Примітки

  1. Japanese Calendar [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  2. . Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
  3. Календарь // Япония от А до Я. Популярная иллюстрированная энциклопедия. (CD-ROM). — , «Япония сегодня», 2008. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yaponskij kalenda r yap カレンダー kalendar sho vikoristovuvavsya v Yaponiyi do 1873 roku Grigorianskij kalendar buv prijnyatij u Yaponiyi z 1 sichnya 1873 roku Do 1873 roku vikoristovuvavsya yaponskij tradicijnij misyachno sonyachnij kalendar yakij gruntuyetsya na kitajskomu kalendari Tradicijnij kalendar vikoristovuyetsya zaraz v osnovnomu u ceremonialnih astrologichnih ta kulturnih cilyah Sistema tradicijnogo yaponskogo litochislennya rahunok rokiv za imperatorami prodovzhuye j u nashi dni shiroko vikoristovuvatis u povsyakdennomu zhitti LitochislennyaPislya prijnyattya grigorianskogo kalendarya v Yaponiyi vikoristovuvalis tri rizni sistemi litochislennya vid zasnuvannya Yaponiyi ko ki yap 皇紀 davnya kalendarna sistema z tochkoyu vidliku 660 rik do n e koli za legendoyu imperator Dzimmu zasnuvav Yaponsku derzhavu vid pochatku pravlinnya imperatora yap 年号 nengo roki rahuyutsya vid roku pochatku pravlinnya imperatora napriklad 2012 rik ye 24 rokom Hejsej vid Rizdva Hristova nasha era yap 西暦 sejreki Z troh sistem dvi ostanni vikoristovuyutsya j sogodni Sistema litochislennya vid zasnuvannya Yaponiyi vikoristovuvalas z 1873 roku j do zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni MisyaciSuchasni Suchasni nazvi yaponskih misyaciv perekladayutsya yak pershij misyac drugij misyac j t d de potribna cifra poyednuyetsya z sufiksom misyac yap 月 gacu Sichen 一月 ichigatsu Lyutij 二月 nigatsu Berezen 三月 sangatsu Kviten 四月 shigatsu Traven 五月 gogatsu Cherven 六月 rokugatsu Lipen 七月 shichigatsu Serpen 八月 hachigatsu Veresen 九月 kugatsu Zhovten 十月 dzhyu gatsu Listopad 十一月 dzhyu ichigatsu Gruden 十二月 dzhyu nigatsu Vikoristannya arabskih cifr dlya poznachennya misyacya 3月 2月 j t d shiroko rozpovsyudzheno v Yaponiyi j ye normoyu Tradicijni Kozhnij misyac tradicijnogo yaponskogo kalendarya maye dekilka lishe jomu pritamannih nazv sho vidobrazhayut prikmeti pori roku harakter silskogospodarskih robit zvichayiv ta obryadiv Osnovoyu davnogo yaponskogo kalendarya buv Rik za misyachnim kalendarem pochinayetsya na 3 7 tizhniv piznishe grigorianskogo roku tak sho pershij misyac tradicijnogo kalendarya zovsim ne dorivnyuye sichnyu 1 j misyac 睦月 mucuki misyac druzhbi 2 j misyac 如月 chi 衣更着 kisaragi abo kinusaragi misyac odyagu abo tyusyun seredina vesni 3 j misyac 弥生 yajoi misyac zrostannya 4 j misyac 卯月 udzuki misyac unohana abo ucugi unohana ce kush riznovid dejciyi 5 j misyac 皐月 abo 早月 abo 五月 sacuki misyac risovih posiviv abo tyuka seredina lita 6 j misyac 水無月 minacuki abo minadzuki misyac bez vodi 7 j misyac 文月 fumidzuki abo fudzuki misyac napisannya poeziyi 8 j misyac 葉月 hadzuki misyac listya sho obpadaye abo cukimidzuki misyac lyubuvannya misyacem abo tyusyu seredina oseni 9 j misyac 長月 nagacuki misyac dovgih nochej abo kikudzuki misyac hrizantem 10 j misyac 神無月 kaminadzuki abo kannadzuki misyac bez bogiv abo kaminari misyac bez gromu abo kaminasu misyac prigotuvannya sake 11 j misyac 霜月 simocuki misyac ineya abo tyuto seredina zimi 12 j misyac 師走 sivasu misyac zakinchennya robit Sezoni Rik dilitsya na 24 sezoni zgidno yakij yaponci zapozichili u kitajciv Ci sezoni vrahovuyutsya pid chas obrannya kimono j kandzasi prikras dlya zachisok osoblivo gejshami Tizhni Yaponci vikoristovuyut zvichajnij tizhden z semi dniv sho vidpovidaye zahidnomu kalendaryu Semidennij tizhden v Yaponiyi vikoristovuvavsya dlya astrologichnih j deyakih inshih cilej she do prijnyattya grigorianskogo kalendarya Fukudzava Yukiti buv klyuchovoyu postattyu u rishenni prijnyattya ciyeyi sistemi yak oficijnoyi Nazvi dniv pohodyat vid misyacya j soncya in ta yan a takozh vid nazv p yati vidimih planet yaki u svoyu chergu nosyat imena na chest derevo vogon zemlya metal voda Yaponskij Kirilicya Element Ukrayinska nazva 日曜日 nitijo bi Sonce Nedilya 月曜日 gecujo bi Misyac Ponedilok 火曜日 kajo bi Vogon Mars Vivtorok 水曜日 sujjo bi Voda Merkurij planeta Sereda 木曜日 mokujr bi Derevo Yupiter planeta Chetver 金曜日 kin jo bi Metal Venera planeta P yatnicya 土曜日 dojo bi Zemlya Saturn planeta Subota Misyac takozh dilitsya na tri 10 ti dennih periodi dekadi Kozhnij nazivayetsyadzyun yap 旬 Pershij dzo dzyun yap 上旬 drugij tyu dzyun yap 中旬 tretij gedzyun yap 下旬 Ci nazvi chasto vikoristovuyutsya dlya vkazivki pribliznogo chasu napriklad temperatura zvichajna dlya dzo dzyun kvitnya Dni Kozhnij den misyacya maye sistematichne im ya 1 一日 cujtati inodi itidzicu 11 十一日 dzyu itiniti 21 二十一日 nidzyu itiniti 2 二日 fucuka 12 十二日 dzyu itiniti 22 二十二日 nidzyu niniti 3 三日 mikka 13 十三日 dzyu sanniti 23 二十三日 nidzyu sanniti 4 四日 jokka 14 十四日 dzyu jokka 24 二十四日 nidzyu jokka 5 五日 icuka 15 十五日 dzyu goniti 25 二十五日 nidzyu goniti 6 六日 mujka 16 十六日 dzyu rokuniti 26 二十六日 nidzyu rokuniti 7 七日 nanoka 17 十七日 dzyu sitiniti 27 二十七日 nidzyu sitiniti 8 八日 jo ka 18 十八日 dzyu hatiniti 28 二十八日 nidzyu hatiniti 9 九日 kokonoka 19 十九日 dzyu kuniti 29 二十九日 nidzyu kuniti 10 十日 to ka 20 二十日 hacuka 30 三十日 sandzyu niti 31 三十一日 sandzyu itiniti Vikoristovuvannya arabskih a ne yaponskih cifr dlya poznachennya dniv 13日 14日 j t d shiroko poshireno i ye praktichno normoyu Cujtati ce zmenshuvalna forma vid cukitati sho oznachaye pershij den misyacya U tradicijnomu kalendari ostannij den misyacya nosit im ya misoka yap 晦日 Sogodni chisla 28 31 plyus niti zustrichayetsya nabagato chastishe Ale misoka vikoristovuyetsya napriklad u kontaktah dogovorah j t d vkazuyuchi sho oplata povinna buti zdijsnena v ostannij den misyacya ne maye znachennya yakogo chisla Ostannij den roku ce yap 大晦日 velikij ostannij den j cej termin vse she shiroko vikoristovuvavsyaDiv takozhYaponskij godinnikPrimitkiJapanese Calendar 28 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 3 listopada 2016 Kalendar Yaponiya ot A do Ya Populyarnaya illyustrirovannaya enciklopediya CD ROM Yaponiya segodnya 2008 ISBN 978 5 94865 190 3

Дата публікації:
Топ