Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імпера тор Япо нії яп 天皇 てんのう МФА ten noː Небесний господар монарх Японії а також його титул і складова посмертного імен

Імператор Японії

Імператор Японії

Імпера́тор Япо́нії (яп. 天皇, てんのう, МФА: [ten̚.noː], «Небесний господар») — монарх Японії, а також його титул і складова посмертного імені. Походить від правителів старояпонської держави Ямато IV — VII століття, що використовували титул «окімі». Інститут Імператора та зміст його повноважень мінялися залежно від епохи. У новітній час, згідно з чинною Конституцією, Імператор — це символ Японської держави і єдності японської нації. Його вважають номінальним головою держави, що править нею, але не управляє.

Імператор Японії
Поховання d
Рід Імператорський дім Японії
Сайт kunaicho.go.jp/eindex.html
image
Емблема Імператора Японії — 16-пелюсткова хризантема на сумаховому тлі.

Імператор Японії, що править з 2019 року, — Його Імператорська Величність Нарухіто.

Титули

image
Церемоніальна корона Імператорів Японії.

Японське ієрогліфічне сполучення тенно  — «Небесний господар» — зазвичай перекладають українською мовою як «Імператор». Воно потрапило до Японії з Китаю. Стародавні японці вимовляли це сполучення як сумера мікото, субераґі або субероґі — «Панівний господар» і позначали ним власного монарха. У стародавньому Китаї воно звучало тяньхуан і вказувало на даоське божество , уособлення Полярної зірки, господаря Неба й одного з трійці владик всесвіту. Термін «Небесний господар» був релігійним, тому в історії Китаю жоден правитель, за винятком імператора з династії Тан, не вживав це сполучення як титул.

За повідомленням «Анналів Японії» титул тенно стосовно японського монарха вперше використав принц-регент Шьотоку. 608 року він надіслав китайській стороні державну грамоту, в якій називав китайського правителя «Господарем і владикою Заходу», а японського — «Небесним господарем Сходу». Ймовірно, прийняття правителями стародавньої японської держави Ямато нового титулу тенно мусило підкреслити їхнє божественне походження і сакральну природу їхньої влади. Вони укріплювали свій статус всеяпонського первосвященика, який шляхом здійснення ритуалів та проведення свят зливався із божеством і керував країною від його імені. Саме таке розуміння цього титулу відбилося в його старояпонській назві сумера мікото, де сумера означало «управляти, правити», а мікото позначало «господаря» і «божество» одночасно.

Основним титулом японських монархів був тенно, проте існувало багато інших синонімічних титулів та звертань, що позначали їхню особу. Зокрема, з середини VII століття, для підкреслення поєднання божественної та людської природи правителя, його називали арахіто-ґамі — «боголюдина» або акіцу-мікамі — «втілене божество». Стародавній титул хі-но-міко — «син Сонця» використовувався для наголосу на походженні роду монарха від синтоїстської богині сонця Аматерасу. Також вживалися старояпонські титули і звертання, що підкреслювали найвище місце правителя у соціальній ієрархії:

ітідзін — «найперший» сейдзьо — «його свята високість»
камі-ґоітідзін — «його найперша високість» сюдзьо — «його панська високість»
кіндзьо — «його правляча високість» тоґін — «пануючий»
кодзьо — «його господарська високість» тодай — «правлячий»
окімі — «великий господар» хідзірі — «святий»
сісон — «його шанованість» уе або камі  — «його високість»

Окрім японських титулів вживалися і китайські, якими традиційно позначали імператорів китайських династій і які були тісно пов'язані з китайськими філософськими концепціями Піднебесної, мандату Неба, феншуй тощо. Наприклад:

бандзьо — «міріада колісниць» іттен бандзьо но кімі — «господар Піднебесної й міріади колісниць»
бандзьо но кімі — «господар міріади колісниць» наммен — «південноликий»
ґьо — «повелитель чотирьох морів» наммен но сі — «його південноликість»
іттен но кімі — «господар Піднебесної» тенсі — «син Неба»

Також існувала низка титулів буддистського походження, оскільки японського монарха вважали покровителем буддизму в країні.

дзендзю но арудзі — «пан десяти чеснот» конрін — «золоте колесо».
дзендзю но о — «ван десяти чеснот» конрін дзьоо — «святий ван золотого колеса»
дзендзю но кімі — «господар десяти чеснот» сейко — «святий господар»

Вживали також опосередковані назви, що позначали японського монарха. Вони виникли завдяки традиції табуювання імен правителів, а подекуди — і титулів. Зокрема, монарха часто називали словами, що асоціювалися з його резиденцією: мікадо — «ворота», уті — «покої», оояке — «двір» або сінґі — «палац». Оскільки доступ до резиденції було суворо регламентовано, правителя також іменували кінрі — «заброний палац» або кінтю — «той, хто в забороненому палаці». Інколи монарха називали відповідно до його транспортного засобу: дзьойо — «паланкін» або сяґа — «карета». Існувало також шанобливе звертання хейка — «підніжжя», що вказувало на підніжжя сходів Імператорського палацу. В українській мові це звертання традиційно передають як «Його величність».

Починаючи з 1868 року, після реставрації Мейдзі, основним офіційним титулом японських монархів у зносинах з правителями інших держав став титул тенно. Його перекладали на європейські мови як «Імператор». Поряд із цим титулом офіційно використовувався титул котей, прямий аналог китайського імператорського титулу хуанді. У квітні 1936 року, внаслідок уніфікації титулів, тенно став єдиним звертанням до японського монарха в міжнародних документах японською мовою.

Імена

image
Його величність Акіхіто.

Японські Імператори не мають прізвищ. Їхні прижиттєві імена табуюють і не вживають в офіційних джерелах японською мовою. Після смерті Імператорів їх називають за посмертними іменами, які складаються з двох частин: імені, що прославляє чесноти покійного монарха, та титулу тенно — «Імператор». Наприклад:

Прижиттєве ім'я Посмертне ім'я
Каму ямато іваре хіко но мікото Імператор Дзімму (дзімму тенно, Імператор Божественний воїн)
Муцухіто Імператор Мейдзі (мейдзі тенно, Імператор Просвітлене правління)
Хірохіто Імператор Сьова (сьова тенно, Імператор Просвітленого миру)

Традиція надання посмертних імен зародилася у VIII столітті, в часи існування системи ріцурьо. За цією традицією, їх утворювали шляхом поєднання ієрогліфів, що були взяті з посмертних імен Імператорів-попередників. До посмертного імені також додавали назву місця знаходження Імператорського палацу покійного монарха і назву його гробниці. Після реставрації Мейдзі посмертні імена надають за іменем до девізу правління Імператора.

Ім'я Імператора, що править, також табуюють в японській мові. Його називають просто тенно — «Імператор» або кіндзьо тенно — «Правлячий Імператор». В українській мові такого монарха називають за прижиттєвим ім'ям, додаючи попереду останнього звертання «Його величність» або «Його величність Імператор».

Історія

Стародавність

Докладніше: Окімі, Три божественні скарби, Секкан сейдзі, Верховний Імператор Японії та Інсей

У VI — VII століттях монархи центральнояпонської країни Ямато, що носили титул окімі, підкорили своїй владі кількох регіональних правителів кімі та ваке і створили централізовану державу — Японію. У VIII столітті, базуючись на китайському досвіді державного будівництва, вони розробили державну правову базу і прийняли новий титул тенно — «Імператор». Легітимність правління цих монархів ґрунтувалася на божественному авторитеті. Японські Імператори були первосвящениками релігії синто і під час щорічного свята збору врожаю ніїнамесай проходили обряд злиття із синтоїстськими божествами. Це свято поряд із торжеством престолонаслідування дайдзьосай було найбільшим святом стародавнього Імператорського двору.

У VIII — IX століттях, в період розквіту стародавньої японської держави, Імператори були повновладними суверенами країни і мали монополію здійснювати головні державні ритуали. Їхнє панування було обґрунтоване легендами і міфами, упорядкованими в «Записах про справи давнини» (708 hsr) та «Анналах Японії» (720 hsr). Релігійний авторитет Імператорів був підсилений новими закордонними вченнями: буддизмом, даосизмом, конфуціанством та китайськими окультними практиками. Члени Імператорського роду активно приймали буддизм, а державні ритуали запозичили форму даоських церемоній. Символами влади Імператорів були три божественні скарби — дзеркало, меч і маґатама. Їх передавали із покоління в покоління під час обряду престолонаслідування. Резиденція Імператорів перебувала в місті Кіото, яке було столицею країни.

З X століття Імператори стали поступово втрачати найвищу владу в Японії. Замість них керування Імператорським урядом перебрали на себе їхні регенти і радники з аристократичного роду Фудзівара, а з кінця XI століття — відставні Імператори, батьки або діди правлячих монархів.

Середньовіччя

Докладніше: Реставрація Кемму та Період Намбокутьо
image
Імператор Ґо-Дайґо (1318—1339).

Наприкінці XII століття, з утворенням альтернативного самурайського уряду — сьоґунату в Камакурі, політичний вплив Імператорів та їхнього двору занепав. Після поразки двірцевої аристократії в антисьоґунатському повстанні 1221 року японський монарх повністю перетворився на номінального правителя. Попри це, Імператори залишалися головними розпорядниками державних церемоній та ритуалів. Їхній двір утримували за рахунок продажів вельможним самураям почесних посад в Імператорському уряді.

1333 року після падіння сьоґунату Імператор Ґо-Дайґо спробував відновити стародавню державну модель VII—IX століття, провівши реставрацію Кемму. Вона закінчилася соціально-політичною кризою і спричинила розкол японської Імператорського дому на і . Єдність дому було відновлено 1392 року зусиллями нового самурайського сьоґунату Муроматі, проте Імператора було усунено від управління країною. Через це протягом XV — XVI століття їхній двір деградував. Занепад був настільки глибоким, що найголовніше Імператорське свято збору урожаю не відзначали 220 років, а церемонія престолонаслідування відбувалася без протоколу. Крім цього з XIV століття впродовж 315 років не здійснювали обряд призначення монаршого спадкоємця — Великого сина Імператора. Усі Імператорські церемонії та ритуали відновили лише в XVIII столітті, за часів сьоґунату Токуґава.

Новий час

Докладніше: Сонно дзьої, Реставрація Мейдзі, Японська імперія та Конституція Японської імперії

Наприкінці XVI—XVII століття Японію, що переживала період самурайських міжусобиць, об'єднали в єдине ціле полководці Ода Нобунаґа, Тойотомі Хідейосі та Токуґава Ієясу. Вони виступали під прапорами підтримки Імператора та сприяли формальній реставрації цього стародавнього інституту. Такої ж політики дотримувався сьоґунат Токуґава (1603—1867 роки), який фінансово допомагав Імператорському дому та долучився до відновлення двірцевих обрядів. Водночас сьоґунат обмежував доступ японських монархів до керування державними справами. Фактично Імператори мали лише право змінювати й удосконалювати календар, змінювати девізи правління і надавати самураям номінальні посади в Імператорському уряді.

Загравання сьоґунату з Імператором, дало поштовх народженню ідеї «Шануймо Імператора!» в середовищі японських інтелектуалів. Її розробляли і популяризували науковці японознавчої течії кокуґаку та неоконфуціанці. У XIX столітті було створено прецедент для реставрації політичного впливу Імператора, коли сьоґунат звернувся до нього за дозволом на підписання договору з іноземцями. Антисьоґунатська опозиція скористалася цим і в 1860-х роках створила альтернативний Імператорський уряд у Кіото.

image
Імператор Мейдзі (1867—1912).

1868 року відбулася реставрація Мейдзі, під час якої ліквідували сьоґунат і відновили пряме Імператорське правління. Монаршу резиденцію і столицю країни перенесли з Кіото до Токіо. Як і в стародавні часи Імператор став уособленням найвищої політичної і релігійної влади в країні. Його статус визначила Конституція Великої Японської імперії та Закон про Імператорський дім 1889 року.

Імператора проголосили верховним правителем Японської імперії, божественною і недоторканою особою арахіто-ґамі, головою держави, наглядачем за діями усіх органів влади і гарантом Конституції. Йому надали право затверджувати і проголошувати закони, ухвалені Парламентом і оголошувати його збір та розпуск. Імператорські рескрипти могли набувати сили закону минаючи Парламент, якщо існувала загроза для держави чи громадського порядку, а сам Імператор, який відповідав за виконання законів, міг змінювати їх на власний розсуд задля примноження добробуту громадян. Його затвердили головою виконавчої влади і головнокомандувачем Збройних сил Японії, який мав право оголошувати війну, укладати мирні та інші договори. Імператору також належали права надання титулів і державних нагород та право помилування злочинців.

Одночасно з цим створили новий державний культ вшанування пращурів Імператорського роду та встановили нові державні торжества: свято заснування Імператорського титулу, свято заснування держави, свято імператора Дзімму та інші. Синто перетворили на державну релігію, первосвящеником якої став Імператор. Усі синтоїстські святилища країни були підпорядковані Імператорському святилищу Ісе, а їхні свята реформовані відповідно до змісту свят Імператорського двору.

Новітній час

Докладніше: Конституція Японії та Закон про Імператорський дім

1945 року, після поразки Японії у Другій світовій війні, синто як державну релігію скасували, а наступного року Імператор проголосив , якою відмовився від свого божественного статусу. Нова Конституція Японії 1947 року визначила його символом Японської держави і єдності японської нації, але позбавила права втручатися у державне управління. Відтепер Імператор може виконувати лише церемоніальні функції і мусить узгоджувати свої дії із Кабінетом Міністрів Японії. Зокрема японський монарх призначає Прем'єр-міністра Японії за поданням Парламенту та голову Верховного Суду Японії за поданням Кабінету Міністрів, проголошує поправки до Конституції, закони, урядові укази та договори, скликає Парламент і розпускає Палату Представників, а також проголошує проведення загальних виборів депутатів Парламенту. Також під наглядом Кабінету Міністрів він затверджує призначення і звільнення міністрів та державних службовців, підтверджує ратифікаційні грамоти і надає амністії, вручає державні нагороди, приймає іноземних послів і проводить державні церемонії. Свята і урочистості Імператорського двору втратили державно-публічний статус, перетворившись на приватні. Імператор і його сім'я обмежені у своїх майнових правах, і не можуть приймати чи дарувати майно без дозволу Парламенту.

Поряд з Конституцією ухвалили новий Закон про Імператорський дім від 1947 року, який визначив порядок престолонаслідування в Імператорському домі. За цим законом Імператор виконує свої обов'язки впродовж усього життя, а його наступник обирається серед чоловіків за чоловічою лінією.

На офіційному рівні в Японії та за кордоном Імператор виступає як «глава держави», проте це звання не закріплено за ним законодавством.

Список

Докладніше: Список Імператорів Японії
1. Дзімму (660 до Р.Х. — 585 до Р.Х.) 46. Кокен (749 — 758) 91. Ґо-Уда (1274 — 1287)
2. Суйдзей (581 до Р.Х. — 549 до Р.Х.) 47. Дзюннін (758 — 764) 92. Фушімі (1287 — 1298)
3. Анней (549 до Р.Х. — 510 до Р.Х.) 48. Сьотоку (764 — 770) 93. Ґо-Фусімі (1298 — 1301)
4. Ітоку (510 до Р.Х. — 477 до Р.Х.) 49. Конін (770 — 781) 94. Ґо-Нідзьо (1301 — 1308)
5. Косьо (475 до Р.Х. — 393 до Р.Х.) 50. Камму (781 — 806) 95. Ханадзоно (1308 — 1318)
6. Коан (392 до Р.Х. — 291 до Р.Х.) 51. Хейдзей (806 — 809) 96. Ґо-Дайґо (1318 — 1339)
7. Корей (290 до Р.Х. — 215 до Р.Х.) 52. Саґа (809 — 823) 97. Ґо-Муракамі (1339 — 1368)
8. Коґен (214 до Р.Х. — 158 до Р.Х.) 53. Дзюнна (823 — 833) 98. Тьокей (1368 — 1383)
9. Кайка (158 до Р.Х. — 98 до Р.Х.) 54. Німмьо (833 — 850) 99. Ґо-Камеяма (1383 — 1392)
10. Судзін (97 до Р.Х. — 29 до Р.Х.) 55. Монтоку (850 — 858) 1. Коґон (1331 — 1333)
11. Суйнін (29 до Р.Х. — 70) 56. Сейва (858 — 876) 2. Комьо (1336 — 1348)
12. Кейко (71 — 130) 57. Йодзей (876 — 884) 3. Суко (1348 — 1351)
13. Сейму (131 — 190) 58. Коко (884 — 887) 4. Ґо-Коґон (1352 — 1371)
14. Тюай (192 — 200) 59. Уда (887 — 897) 5. Ґо-Ен'ю (1371 — 1382)
15. Одзін (270 — 310) 60. Дайґо (897 — 930) 6*. Ґо-Комацу (1382 — 1412)
16. Нінтоку (313 — 399) 61. Судзаку (930 — 946) 101. Сьоко (1412 — 1428)
17. Рітю (400 — 405) 62. Муракамі (945 — 967) 102. Ґо-Ханадзоно (1428 — 1464)
18. Хандзей (406 — 410) 63. Рейдзей (967 — 969) 103. Ґо-Цутімікадо (1464 — 1500)
19. Інґьо (412 — 453) 64. Ен'ю (969 — 984) 104. Ґо-Касівабара (1500 — 1526)
20. Анко (454 — 456) 65. Кадзан (984 — 986) 105. Ґо-Нара (1526 — 1557)
21. Юряку (456 — 479) 66. Ітідзьо (986 — 1011) 106. Оґіматі (1557 — 1586)
22. Сейней (480 — 484) 67. Сандзьо (1011 — 1016) 107. Ґо-Йодзей (1586 — 1611)
23. Кендзо (485 — 487) 68. Ґо-Ітідзьо (1016 — 1036) 108. Ґо-Мідзуноо (1611 — 1629)
24. Нінкен (488 — 498) 69. Ґо-Судзаку (1036 — 1045[) 109. Мейсьо (1629 — 1643)
25. Бурецу (489 — 501) 70. Ґо-Рейдзей (1045 — 1068) 110. Ґо-Комьо (1643 — 1654)
26. Кейтай (507 — 531) 71. Ґо-Сандзьо (1068 — 1073) 111. Ґо-Сай (1655 — 1663)
27. Анкан (531 — 536) 72. Сіракава (1073 — 1087) 112. Рейґен (1663 — 1687)
28. Сенка (537 — 539) 73. Хорікава (1087 — 1107) 113. Хіґасіяма (1687 — 1709)
29. Кіммей (539 — 571) 74. Тоба (1107 — 1123) 114. Накамікадо (1709 — 1735)
30. Бідацу (572 — 585) 75. Сутоку (1123 — 1142) 115. Сакураматі (1735 — 1747)
31. Йомей (585 — 587) 76. Коное (1142 — 1155) 116. Момодзоно (1747 — 1762)
32. Сусюн (587 — 592) 77. Ґо-Сіракава (1155 — 1158) 117. Ґо-Сакураматі (1762 — 1770)
33. Суйко (593 — 628) 78. Нідзьо (1158 — 1165) 118. Ґо-Момодзоно (1770 — 1779)
34. Дзьомей (629 — 641) 79. Рокудзьо (1165 — 1168) 119. Кокаку (1779 — 1817)
35. Коґьоку (642 — 645) 80. Такакура (1168 — 1180) 120. Нінко (1817 — 1846)
36. Котоку (645 — 654) 81. Антоку (1180 — 1185) 121. Комей (1846 — 1867)
37. Саймей (655 — 661) 82. Ґо-Тоба (1183 — 1198) 122. Мейджі (1867 — 1912)
38. Тендзі (661 — 672) 83. Цутімікадо (1198 — 1210) 123. Тайсьо (1912 — 1926)
39. Кобун (672) 84. Дзюнтоку (1210 — 1221) 124. Сьова (1926 — 1989)
40. Темму (673 — 686) 85. Тюкьо (1221) 125. Акіхіто (1989 — 2019)
41. Дзіто (690 — 697) 86. Ґо-Хорікава (1221 — 1232) 126. Нарухіто (2019 —)
42. Момму (697 — 707) 87. Сідзьо (1232 — 1242)
43. Ґеммей (707 — 715) 88. Ґо-Саґа (1242 — 1246)
44. Ґенсьо (715 — 724) 89. Ґо-Фукаса (1246 — 1259)
45. Сьому (724 — 749) 90. Камеяма (1259 — 1274)
Рожевим виділено Імператорів-жінок, курсивом — Імператорів Північної династії.      * Він же 100-й Імператор.



Див. також

image
Печатка Імператора Японії.

Примітки

  1. Сумаховий колір
      RGB #d99502
    Сумаховий колір символізує сонячне сяйво. Він був кольором верхнього одягу, який мав право носити лише Імператор Японії. Використання цього кольору підданими було суворо заборонене до 1945 року.
  2. Зазвичай, цим титулом позначають особу монарха, що править, табуюючи його прижиттєве ім'я. Цей титул також відомий під автентичною назвою — тенно, яку в XVI столітті європейці перекладали як «Папа Японський», за аналогією із Папою Римським, а у XIX столітті — як «Імператор Японії». Останній варіант перекладу закріпився у більшості мов світу.
  3. Конституція Японії. Розділ І. Імператор [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  4. Імператор Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. (укр.). Радіо «Свобода». 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  6. (укр.). НВ. 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 22 жовтня 2019.
  7. Поряд з , господарем Землі, та , господарем людей.
  8. яп. 西皇帝, もろこしのきみ, морокосі но кімі. Подано смисловий переклад ієрогліфів. Традиційний переклад — «Імператор Заходу»; переклад з японської — «Правитель Китаю».
  9. яп. 東天皇, やまとのてんのう, ямато но тенно. Подано смисловий переклад ієрогліфів. Традиційний переклад — «Імператор Сходу»; переклад з японської — «Тенно Ямато».
  10. яп. 現人神, あらひとがみ, арахіто-ґамі.
  11. яп. 現御神, あきつみかみ, акіцу-мікамі.
  12. яп. 日の御子, ひのみこ, хі-но-міко.
  13. яп. 一人, いちじん, ітідзін
  14. яп. 聖上, せいじょう, сейдзьо.
  15. яп. 上御一人（かみごいちにん, камі-ґоітідзін.
  16. яп. 主上, しゅじょう, сюдзьо.
  17. яп. 今上, きんじょう, кіндзьо.
  18. яп. 当今, とうぎん, тоґін.
  19. яп. 皇上, こうじょう, кодзьо.
  20. яп. 当代, とうだい, тодай.
  21. яп. 大君, おおきみ, окімі.
  22. яп. 聖, ひじり, хідзірі.
  23. яп. 至尊, しそん, сісон.
  24. яп. 上, うえ / かみ, уе / камі.
  25. яп. 万乗, ばんじょう, бандзьо. В стародавньому Китаї могутність держави вимірювалася кількістю колісниць (чен), яку може виставити її правитель.
  26. яп. 一天万乗之君, いってんばんじょうのきみ, іттен бандзьо но кімі.
  27. яп. 万乗之君, ばんじょうのきみ, бандзьо но кімі.
  28. яп. 南面, なんめん, нанмен. Китайський імператор приймав підданих обернувшись лицем на південь, сторони світу яка символізувала енергію ян, позитивне чоловіче начало.
  29. яп. 御, ぎょ, ґьо.
  30. яп. 南面之至, なんめんのし, нанмен но сі.
  31. яп. 一天之君, いってんのきみ, іттен но кімі.
  32. яп. 天子, てんし, тенсі.
  33. яп. 十善の主, じゅうぜんのあるじ, дзендзю но арудзі. Згідно з буддистським вченням, той хто виконує десять добрих заповідей у цьому житті, переродиться монархом в житті майбутньому
  34. яп. 金輪, こんりん, конрін. Золоте колесо — один із основних шарів світобудови в , на якому почивають океан, чотири континенти та священна гора Сумеру. Японського монарха порівнювали із правителем цього шару, Царем золотого колеса, найвищим із чотирьох ідеальних владик , що тримає в руках золоте колесо перероджень й управляє усіма чотирма континентами.
  35. яп. 十善の王, じゅうぜんのおう, дзендзю но о.
  36. яп. 金輪聖王, こんりんじょうおう, конрін дзьоо.
  37. яп. 十善の君, じゅうぜんのきみじ, дзендзю но кімі.
  38. яп. 聖皇, せいこう, сейко.
  39. яп. 御門, みかど, мікадо.
  40. яп. 内, うち, уті.
  41. яп. 公, おおやけ, оояке.
  42. яп. 宸儀, しんぎ, сінґі.
  43. яп. 禁裏, 禁裡, きんり, кінрі.
  44. яп. 禁中, きんちゅう, кінтю.
  45. яп. 乗輿, じょうよ, дзьойо.
  46. яп. 車駕, しゃが, сяґа.
  47. 新嘗祭, にいなめさい, ніінамесай.
  48. яп. 大嘗祭, だいじょうさい, дайдзьосай.
  49. Правам і обов'язкам монаршої особи присвятили 1-й розділ Основного закону, статті 1 — 17. Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
  50. Стаття 1 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  51. Стаття 3 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  52. Стаття 4 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  53. Стаття 6 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  54. Стаття 7 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  55. Стаття 8.1 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  56. Стаття 9 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  57. Стаття 10 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  58. Стаття 12,13 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  59. Стаття 13 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  60. Стаття 15 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  61. Стаття 16 // Конституція Великої Японської Імперії [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.].
  62. 元始祭, げんしさい, ґенсі-сай.
  63. яп. 紀元節祭, きげんせつさい, кіґенсецу-сай.
  64. яп. 神武天皇祭, じんむてんのうさい, дзімму тенно-сай.
  65. Стаття 1 // Конституція Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  66. Стаття 4 // Конституція Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  67. Стаття 3 // Конституція Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  68. Стаття 6 // Конституція Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  69. Стаття 7 // Конституція Японії [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  70. Закон про Імператорський дім 1947 року [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.].

Джерела та література

Закони

У Вікіджерелах є
Конституція Японії
У Вікіджерелах є
Закон про Імператорський Дім

Література

  • Імператор Японії // Великий словник історії Японії : в 15 т : ( )[яп.]. — Токіо : Йосікава Кобункан, 1979—1997.
  • Імператор Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — .
  • (яп.) 寺島良安著 「人倫類・帝王」 『和漢三才圖會』, 第7巻. — 東京: 日本隨筆大成刊行會, 1929.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Японії

  • (яп.) Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [ 9 червня 2005 у Wayback Machine.].
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Impera tor Yapo niyi yap 天皇 てんのう MFA ten noː Nebesnij gospodar monarh Yaponiyi a takozh jogo titul i skladova posmertnogo imeni Pohodit vid praviteliv staroyaponskoyi derzhavi Yamato IV VII stolittya sho vikoristovuvali titul okimi Institut Imperatora ta zmist jogo povnovazhen minyalisya zalezhno vid epohi U novitnij chas zgidno z chinnoyu Konstituciyeyu Imperator ce simvol Yaponskoyi derzhavi i yednosti yaponskoyi naciyi Jogo vvazhayut nominalnim golovoyu derzhavi sho pravit neyu ale ne upravlyaye Imperator YaponiyiPohovannya dRid Imperatorskij dim YaponiyiSajt kunaicho go jp eindex html Mediafajli u VikishovishiEmblema Imperatora Yaponiyi 16 pelyustkova hrizantema na sumahovomu tli Imperator Yaponiyi sho pravit z 2019 roku Jogo Imperatorska Velichnist Naruhito TituliCeremonialna korona Imperatoriv Yaponiyi Yaponske iyeroglifichne spoluchennya tenno Nebesnij gospodar zazvichaj perekladayut ukrayinskoyu movoyu yak Imperator Vono potrapilo do Yaponiyi z Kitayu Starodavni yaponci vimovlyali ce spoluchennya yak sumera mikoto suberagi abo suberogi Panivnij gospodar i poznachali nim vlasnogo monarha U starodavnomu Kitayi vono zvuchalo tyanhuan i vkazuvalo na daoske bozhestvo uosoblennya Polyarnoyi zirki gospodarya Neba j odnogo z trijci vladik vsesvitu Termin Nebesnij gospodar buv religijnim tomu v istoriyi Kitayu zhoden pravitel za vinyatkom imperatora z dinastiyi Tan ne vzhivav ce spoluchennya yak titul Za povidomlennyam Annaliv Yaponiyi titul tenno stosovno yaponskogo monarha vpershe vikoristav princ regent Shotoku 608 roku vin nadislav kitajskij storoni derzhavnu gramotu v yakij nazivav kitajskogo pravitelya Gospodarem i vladikoyu Zahodu a yaponskogo Nebesnim gospodarem Shodu Jmovirno prijnyattya pravitelyami starodavnoyi yaponskoyi derzhavi Yamato novogo titulu tenno musilo pidkresliti yihnye bozhestvenne pohodzhennya i sakralnu prirodu yihnoyi vladi Voni ukriplyuvali svij status vseyaponskogo pervosvyashenika yakij shlyahom zdijsnennya ritualiv ta provedennya svyat zlivavsya iz bozhestvom i keruvav krayinoyu vid jogo imeni Same take rozuminnya cogo titulu vidbilosya v jogo staroyaponskij nazvi sumera mikoto de sumera oznachalo upravlyati praviti a mikoto poznachalo gospodarya i bozhestvo odnochasno Osnovnim titulom yaponskih monarhiv buv tenno prote isnuvalo bagato inshih sinonimichnih tituliv ta zvertan sho poznachali yihnyu osobu Zokrema z seredini VII stolittya dlya pidkreslennya poyednannya bozhestvennoyi ta lyudskoyi prirodi pravitelya jogo nazivali arahito gami bogolyudina abo akicu mikami vtilene bozhestvo Starodavnij titul hi no miko sin Soncya vikoristovuvavsya dlya nagolosu na pohodzhenni rodu monarha vid sintoyistskoyi bogini soncya Amaterasu Takozh vzhivalisya staroyaponski tituli i zvertannya sho pidkreslyuvali najvishe misce pravitelya u socialnij iyerarhiyi itidzin najpershij sejdzo jogo svyata visokist kami goitidzin jogo najpersha visokist syudzo jogo panska visokist kindzo jogo pravlyacha visokist togin panuyuchij kodzo jogo gospodarska visokist todaj pravlyachij okimi velikij gospodar hidziri svyatij sison jogo shanovanist ue abo kami jogo visokist Okrim yaponskih tituliv vzhivalisya i kitajski yakimi tradicijno poznachali imperatoriv kitajskih dinastij i yaki buli tisno pov yazani z kitajskimi filosofskimi koncepciyami Pidnebesnoyi mandatu Neba fenshuj tosho Napriklad bandzo miriada kolisnic itten bandzo no kimi gospodar Pidnebesnoyi j miriadi kolisnic bandzo no kimi gospodar miriadi kolisnic nammen pivdennolikij go povelitel chotiroh moriv nammen no si jogo pivdennolikist itten no kimi gospodar Pidnebesnoyi tensi sin Neba Takozh isnuvala nizka tituliv buddistskogo pohodzhennya oskilki yaponskogo monarha vvazhali pokrovitelem buddizmu v krayini dzendzyu no arudzi pan desyati chesnot konrin zolote koleso dzendzyu no o van desyati chesnot konrin dzoo svyatij van zolotogo kolesa dzendzyu no kimi gospodar desyati chesnot sejko svyatij gospodar Vzhivali takozh oposeredkovani nazvi sho poznachali yaponskogo monarha Voni vinikli zavdyaki tradiciyi tabuyuvannya imen praviteliv a podekudi i tituliv Zokrema monarha chasto nazivali slovami sho asociyuvalisya z jogo rezidenciyeyu mikado vorota uti pokoyi ooyake dvir abo singi palac Oskilki dostup do rezidenciyi bulo suvoro reglamentovano pravitelya takozh imenuvali kinri zabronij palac abo kintyu toj hto v zaboronenomu palaci Inkoli monarha nazivali vidpovidno do jogo transportnogo zasobu dzojo palankin abo syaga kareta Isnuvalo takozh shanoblive zvertannya hejka pidnizhzhya sho vkazuvalo na pidnizhzhya shodiv Imperatorskogo palacu V ukrayinskij movi ce zvertannya tradicijno peredayut yak Jogo velichnist Pochinayuchi z 1868 roku pislya restavraciyi Mejdzi osnovnim oficijnim titulom yaponskih monarhiv u znosinah z pravitelyami inshih derzhav stav titul tenno Jogo perekladali na yevropejski movi yak Imperator Poryad iz cim titulom oficijno vikoristovuvavsya titul kotej pryamij analog kitajskogo imperatorskogo titulu huandi U kvitni 1936 roku vnaslidok unifikaciyi tituliv tenno stav yedinim zvertannyam do yaponskogo monarha v mizhnarodnih dokumentah yaponskoyu movoyu ImenaJogo velichnist Akihito Yaponski Imperatori ne mayut prizvish Yihni prizhittyevi imena tabuyuyut i ne vzhivayut v oficijnih dzherelah yaponskoyu movoyu Pislya smerti Imperatoriv yih nazivayut za posmertnimi imenami yaki skladayutsya z dvoh chastin imeni sho proslavlyaye chesnoti pokijnogo monarha ta titulu tenno Imperator Napriklad Prizhittyeve im ya Posmertne im yaKamu yamato ivare hiko no mikoto Imperator Dzimmu dzimmu tenno Imperator Bozhestvennij voyin Mucuhito Imperator Mejdzi mejdzi tenno Imperator Prosvitlene pravlinnya Hirohito Imperator Sova sova tenno Imperator Prosvitlenogo miru Tradiciya nadannya posmertnih imen zarodilasya u VIII stolitti v chasi isnuvannya sistemi ricuro Za ciyeyu tradiciyeyu yih utvoryuvali shlyahom poyednannya iyeroglifiv sho buli vzyati z posmertnih imen Imperatoriv poperednikiv Do posmertnogo imeni takozh dodavali nazvu miscya znahodzhennya Imperatorskogo palacu pokijnogo monarha i nazvu jogo grobnici Pislya restavraciyi Mejdzi posmertni imena nadayut za imenem do devizu pravlinnya Imperatora Im ya Imperatora sho pravit takozh tabuyuyut v yaponskij movi Jogo nazivayut prosto tenno Imperator abo kindzo tenno Pravlyachij Imperator V ukrayinskij movi takogo monarha nazivayut za prizhittyevim im yam dodayuchi poperedu ostannogo zvertannya Jogo velichnist abo Jogo velichnist Imperator IstoriyaStarodavnist Dokladnishe Okimi Tri bozhestvenni skarbi Sekkan sejdzi Verhovnij Imperator Yaponiyi ta Insej U VI VII stolittyah monarhi centralnoyaponskoyi krayini Yamato sho nosili titul okimi pidkorili svoyij vladi kilkoh regionalnih praviteliv kimi ta vake i stvorili centralizovanu derzhavu Yaponiyu U VIII stolitti bazuyuchis na kitajskomu dosvidi derzhavnogo budivnictva voni rozrobili derzhavnu pravovu bazu i prijnyali novij titul tenno Imperator Legitimnist pravlinnya cih monarhiv gruntuvalasya na bozhestvennomu avtoriteti Yaponski Imperatori buli pervosvyashenikami religiyi sinto i pid chas shorichnogo svyata zboru vrozhayu niyinamesaj prohodili obryad zlittya iz sintoyistskimi bozhestvami Ce svyato poryad iz torzhestvom prestolonasliduvannya dajdzosaj bulo najbilshim svyatom starodavnogo Imperatorskogo dvoru U VIII IX stolittyah v period rozkvitu starodavnoyi yaponskoyi derzhavi Imperatori buli povnovladnimi suverenami krayini i mali monopoliyu zdijsnyuvati golovni derzhavni rituali Yihnye panuvannya bulo obgruntovane legendami i mifami uporyadkovanimi v Zapisah pro spravi davnini 708 hsr ta Annalah Yaponiyi 720 hsr Religijnij avtoritet Imperatoriv buv pidsilenij novimi zakordonnimi vchennyami buddizmom daosizmom konfucianstvom ta kitajskimi okultnimi praktikami Chleni Imperatorskogo rodu aktivno prijmali buddizm a derzhavni rituali zapozichili formu daoskih ceremonij Simvolami vladi Imperatoriv buli tri bozhestvenni skarbi dzerkalo mech i magatama Yih peredavali iz pokolinnya v pokolinnya pid chas obryadu prestolonasliduvannya Rezidenciya Imperatoriv perebuvala v misti Kioto yake bulo stoliceyu krayini Z X stolittya Imperatori stali postupovo vtrachati najvishu vladu v Yaponiyi Zamist nih keruvannya Imperatorskim uryadom perebrali na sebe yihni regenti i radniki z aristokratichnogo rodu Fudzivara a z kincya XI stolittya vidstavni Imperatori batki abo didi pravlyachih monarhiv Serednovichchya Dokladnishe Restavraciya Kemmu ta Period Nambokuto Imperator Go Dajgo 1318 1339 Naprikinci XII stolittya z utvorennyam alternativnogo samurajskogo uryadu sogunatu v Kamakuri politichnij vpliv Imperatoriv ta yihnogo dvoru zanepav Pislya porazki dvircevoyi aristokratiyi v antisogunatskomu povstanni 1221 roku yaponskij monarh povnistyu peretvorivsya na nominalnogo pravitelya Popri ce Imperatori zalishalisya golovnimi rozporyadnikami derzhavnih ceremonij ta ritualiv Yihnij dvir utrimuvali za rahunok prodazhiv velmozhnim samurayam pochesnih posad v Imperatorskomu uryadi 1333 roku pislya padinnya sogunatu Imperator Go Dajgo sprobuvav vidnoviti starodavnyu derzhavnu model VII IX stolittya provivshi restavraciyu Kemmu Vona zakinchilasya socialno politichnoyu krizoyu i sprichinila rozkol yaponskoyi Imperatorskogo domu na i Yednist domu bulo vidnovleno 1392 roku zusillyami novogo samurajskogo sogunatu Muromati prote Imperatora bulo usuneno vid upravlinnya krayinoyu Cherez ce protyagom XV XVI stolittya yihnij dvir degraduvav Zanepad buv nastilki glibokim sho najgolovnishe Imperatorske svyato zboru urozhayu ne vidznachali 220 rokiv a ceremoniya prestolonasliduvannya vidbuvalasya bez protokolu Krim cogo z XIV stolittya vprodovzh 315 rokiv ne zdijsnyuvali obryad priznachennya monarshogo spadkoyemcya Velikogo sina Imperatora Usi Imperatorski ceremoniyi ta rituali vidnovili lishe v XVIII stolitti za chasiv sogunatu Tokugava Novij chas Dokladnishe Sonno dzoyi Restavraciya Mejdzi Yaponska imperiya ta Konstituciya Yaponskoyi imperiyi Naprikinci XVI XVII stolittya Yaponiyu sho perezhivala period samurajskih mizhusobic ob yednali v yedine cile polkovodci Oda Nobunaga Tojotomi Hidejosi ta Tokugava Iyeyasu Voni vistupali pid praporami pidtrimki Imperatora ta spriyali formalnij restavraciyi cogo starodavnogo institutu Takoyi zh politiki dotrimuvavsya sogunat Tokugava 1603 1867 roki yakij finansovo dopomagav Imperatorskomu domu ta doluchivsya do vidnovlennya dvircevih obryadiv Vodnochas sogunat obmezhuvav dostup yaponskih monarhiv do keruvannya derzhavnimi spravami Faktichno Imperatori mali lishe pravo zminyuvati j udoskonalyuvati kalendar zminyuvati devizi pravlinnya i nadavati samurayam nominalni posadi v Imperatorskomu uryadi Zagravannya sogunatu z Imperatorom dalo poshtovh narodzhennyu ideyi Shanujmo Imperatora v seredovishi yaponskih intelektualiv Yiyi rozroblyali i populyarizuvali naukovci yaponoznavchoyi techiyi kokugaku ta neokonfucianci U XIX stolitti bulo stvoreno precedent dlya restavraciyi politichnogo vplivu Imperatora koli sogunat zvernuvsya do nogo za dozvolom na pidpisannya dogovoru z inozemcyami Antisogunatska opoziciya skoristalasya cim i v 1860 h rokah stvorila alternativnij Imperatorskij uryad u Kioto Imperator Mejdzi 1867 1912 1868 roku vidbulasya restavraciya Mejdzi pid chas yakoyi likviduvali sogunat i vidnovili pryame Imperatorske pravlinnya Monarshu rezidenciyu i stolicyu krayini perenesli z Kioto do Tokio Yak i v starodavni chasi Imperator stav uosoblennyam najvishoyi politichnoyi i religijnoyi vladi v krayini Jogo status viznachila Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi imperiyi ta Zakon pro Imperatorskij dim 1889 roku Imperatora progolosili verhovnim pravitelem Yaponskoyi imperiyi bozhestvennoyu i nedotorkanoyu osoboyu arahito gami golovoyu derzhavi naglyadachem za diyami usih organiv vladi i garantom Konstituciyi Jomu nadali pravo zatverdzhuvati i progoloshuvati zakoni uhvaleni Parlamentom i ogoloshuvati jogo zbir ta rozpusk Imperatorski reskripti mogli nabuvati sili zakonu minayuchi Parlament yaksho isnuvala zagroza dlya derzhavi chi gromadskogo poryadku a sam Imperator yakij vidpovidav za vikonannya zakoniv mig zminyuvati yih na vlasnij rozsud zadlya primnozhennya dobrobutu gromadyan Jogo zatverdili golovoyu vikonavchoyi vladi i golovnokomanduvachem Zbrojnih sil Yaponiyi yakij mav pravo ogoloshuvati vijnu ukladati mirni ta inshi dogovori Imperatoru takozh nalezhali prava nadannya tituliv i derzhavnih nagorod ta pravo pomiluvannya zlochinciv Odnochasno z cim stvorili novij derzhavnij kult vshanuvannya prashuriv Imperatorskogo rodu ta vstanovili novi derzhavni torzhestva svyato zasnuvannya Imperatorskogo titulu svyato zasnuvannya derzhavi svyato imperatora Dzimmu ta inshi Sinto peretvorili na derzhavnu religiyu pervosvyashenikom yakoyi stav Imperator Usi sintoyistski svyatilisha krayini buli pidporyadkovani Imperatorskomu svyatilishu Ise a yihni svyata reformovani vidpovidno do zmistu svyat Imperatorskogo dvoru Novitnij chas Dokladnishe Konstituciya Yaponiyi ta Zakon pro Imperatorskij dim 1945 roku pislya porazki Yaponiyi u Drugij svitovij vijni sinto yak derzhavnu religiyu skasuvali a nastupnogo roku Imperator progolosiv yakoyu vidmovivsya vid svogo bozhestvennogo statusu Nova Konstituciya Yaponiyi 1947 roku viznachila jogo simvolom Yaponskoyi derzhavi i yednosti yaponskoyi naciyi ale pozbavila prava vtruchatisya u derzhavne upravlinnya Vidteper Imperator mozhe vikonuvati lishe ceremonialni funkciyi i musit uzgodzhuvati svoyi diyi iz Kabinetom Ministriv Yaponiyi Zokrema yaponskij monarh priznachaye Prem yer ministra Yaponiyi za podannyam Parlamentu ta golovu Verhovnogo Sudu Yaponiyi za podannyam Kabinetu Ministriv progoloshuye popravki do Konstituciyi zakoni uryadovi ukazi ta dogovori sklikaye Parlament i rozpuskaye Palatu Predstavnikiv a takozh progoloshuye provedennya zagalnih viboriv deputativ Parlamentu Takozh pid naglyadom Kabinetu Ministriv vin zatverdzhuye priznachennya i zvilnennya ministriv ta derzhavnih sluzhbovciv pidtverdzhuye ratifikacijni gramoti i nadaye amnistiyi vruchaye derzhavni nagorodi prijmaye inozemnih posliv i provodit derzhavni ceremoniyi Svyata i urochistosti Imperatorskogo dvoru vtratili derzhavno publichnij status peretvorivshis na privatni Imperator i jogo sim ya obmezheni u svoyih majnovih pravah i ne mozhut prijmati chi daruvati majno bez dozvolu Parlamentu Poryad z Konstituciyeyu uhvalili novij Zakon pro Imperatorskij dim vid 1947 roku yakij viznachiv poryadok prestolonasliduvannya v Imperatorskomu domi Za cim zakonom Imperator vikonuye svoyi obov yazki vprodovzh usogo zhittya a jogo nastupnik obirayetsya sered cholovikiv za cholovichoyu liniyeyu Na oficijnomu rivni v Yaponiyi ta za kordonom Imperator vistupaye yak glava derzhavi prote ce zvannya ne zakripleno za nim zakonodavstvom SpisokDokladnishe Spisok Imperatoriv Yaponiyi 1 Dzimmu 660 do R H 585 do R H 46 Koken 749 758 91 Go Uda 1274 1287 2 Sujdzej 581 do R H 549 do R H 47 Dzyunnin 758 764 92 Fushimi 1287 1298 3 Annej 549 do R H 510 do R H 48 Sotoku 764 770 93 Go Fusimi 1298 1301 4 Itoku 510 do R H 477 do R H 49 Konin 770 781 94 Go Nidzo 1301 1308 5 Koso 475 do R H 393 do R H 50 Kammu 781 806 95 Hanadzono 1308 1318 6 Koan 392 do R H 291 do R H 51 Hejdzej 806 809 96 Go Dajgo 1318 1339 7 Korej 290 do R H 215 do R H 52 Saga 809 823 97 Go Murakami 1339 1368 8 Kogen 214 do R H 158 do R H 53 Dzyunna 823 833 98 Tokej 1368 1383 9 Kajka 158 do R H 98 do R H 54 Nimmo 833 850 99 Go Kameyama 1383 1392 10 Sudzin 97 do R H 29 do R H 55 Montoku 850 858 1 Kogon 1331 1333 11 Sujnin 29 do R H 70 56 Sejva 858 876 2 Komo 1336 1348 12 Kejko 71 130 57 Jodzej 876 884 3 Suko 1348 1351 13 Sejmu 131 190 58 Koko 884 887 4 Go Kogon 1352 1371 14 Tyuaj 192 200 59 Uda 887 897 5 Go En yu 1371 1382 15 Odzin 270 310 60 Dajgo 897 930 6 Go Komacu 1382 1412 16 Nintoku 313 399 61 Sudzaku 930 946 101 Soko 1412 1428 17 Rityu 400 405 62 Murakami 945 967 102 Go Hanadzono 1428 1464 18 Handzej 406 410 63 Rejdzej 967 969 103 Go Cutimikado 1464 1500 19 Ingo 412 453 64 En yu 969 984 104 Go Kasivabara 1500 1526 20 Anko 454 456 65 Kadzan 984 986 105 Go Nara 1526 1557 21 Yuryaku 456 479 66 Itidzo 986 1011 106 Ogimati 1557 1586 22 Sejnej 480 484 67 Sandzo 1011 1016 107 Go Jodzej 1586 1611 23 Kendzo 485 487 68 Go Itidzo 1016 1036 108 Go Midzunoo 1611 1629 24 Ninken 488 498 69 Go Sudzaku 1036 1045 109 Mejso 1629 1643 25 Burecu 489 501 70 Go Rejdzej 1045 1068 110 Go Komo 1643 1654 26 Kejtaj 507 531 71 Go Sandzo 1068 1073 111 Go Saj 1655 1663 27 Ankan 531 536 72 Sirakava 1073 1087 112 Rejgen 1663 1687 28 Senka 537 539 73 Horikava 1087 1107 113 Higasiyama 1687 1709 29 Kimmej 539 571 74 Toba 1107 1123 114 Nakamikado 1709 1735 30 Bidacu 572 585 75 Sutoku 1123 1142 115 Sakuramati 1735 1747 31 Jomej 585 587 76 Konoe 1142 1155 116 Momodzono 1747 1762 32 Susyun 587 592 77 Go Sirakava 1155 1158 117 Go Sakuramati 1762 1770 33 Sujko 593 628 78 Nidzo 1158 1165 118 Go Momodzono 1770 1779 34 Dzomej 629 641 79 Rokudzo 1165 1168 119 Kokaku 1779 1817 35 Kogoku 642 645 80 Takakura 1168 1180 120 Ninko 1817 1846 36 Kotoku 645 654 81 Antoku 1180 1185 121 Komej 1846 1867 37 Sajmej 655 661 82 Go Toba 1183 1198 122 Mejdzhi 1867 1912 38 Tendzi 661 672 83 Cutimikado 1198 1210 123 Tajso 1912 1926 39 Kobun 672 84 Dzyuntoku 1210 1221 124 Sova 1926 1989 40 Temmu 673 686 85 Tyuko 1221 125 Akihito 1989 2019 41 Dzito 690 697 86 Go Horikava 1221 1232 126 Naruhito 2019 42 Mommu 697 707 87 Sidzo 1232 1242 43 Gemmej 707 715 88 Go Saga 1242 1246 44 Genso 715 724 89 Go Fukasa 1246 1259 45 Somu 724 749 90 Kameyama 1259 1274 Rozhevim vidileno Imperatoriv zhinok kursivom Imperatoriv Pivnichnoyi dinastiyi Vin zhe 100 j Imperator Div takozhPechatka Imperatora Yaponiyi Verhovnij Imperator Yaponiyi batko abo did Imperatora u vidstavci Imperatorskij princ Yaponiyi sin abo onuk Imperatora Velikij sin Imperatora spadkoyemec prestolu Imperatricya Yaponiyi Ceremoniya peredachi tronu Intronizaciya Imperatora Yaponiyi Tokijskij Imperatorskij palac Kiotskij Imperatorskij palac Upravlinnya Imperatorskogo dvoru YaponiyiPrimitkiSumahovij kolir RGB d99502Sumahovij kolir simvolizuye sonyachne syajvo Vin buv kolorom verhnogo odyagu yakij mav pravo nositi lishe Imperator Yaponiyi Vikoristannya cogo koloru piddanimi bulo suvoro zaboronene do 1945 roku Zazvichaj cim titulom poznachayut osobu monarha sho pravit tabuyuyuchi jogo prizhittyeve im ya Cej titul takozh vidomij pid avtentichnoyu nazvoyu tenno yaku v XVI stolitti yevropejci perekladali yak Papa Yaponskij za analogiyeyu iz Papoyu Rimskim a u XIX stolitti yak Imperator Yaponiyi Ostannij variant perekladu zakripivsya u bilshosti mov svitu Konstituciya Yaponiyi Rozdil I Imperator Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Imperator Yaponiyi Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 ukr Radio Svoboda 22 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 ukr NV 22 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Poryad z gospodarem Zemli ta gospodarem lyudej yap 西皇帝 もろこしのきみ morokosi no kimi Podano smislovij pereklad iyeroglifiv Tradicijnij pereklad Imperator Zahodu pereklad z yaponskoyi Pravitel Kitayu yap 東天皇 やまとのてんのう yamato no tenno Podano smislovij pereklad iyeroglifiv Tradicijnij pereklad Imperator Shodu pereklad z yaponskoyi Tenno Yamato yap 現人神 あらひとがみ arahito gami yap 現御神 あきつみかみ akicu mikami yap 日の御子 ひのみこ hi no miko yap 一人 いちじん itidzin yap 聖上 せいじょう sejdzo yap 上御一人 かみごいちにん kami goitidzin yap 主上 しゅじょう syudzo yap 今上 きんじょう kindzo yap 当今 とうぎん togin yap 皇上 こうじょう kodzo yap 当代 とうだい todaj yap 大君 おおきみ okimi yap 聖 ひじり hidziri yap 至尊 しそん sison yap 上 うえ かみ ue kami yap 万乗 ばんじょう bandzo V starodavnomu Kitayi mogutnist derzhavi vimiryuvalasya kilkistyu kolisnic chen yaku mozhe vistaviti yiyi pravitel yap 一天万乗之君 いってんばんじょうのきみ itten bandzo no kimi yap 万乗之君 ばんじょうのきみ bandzo no kimi yap 南面 なんめん nanmen Kitajskij imperator prijmav piddanih obernuvshis licem na pivden storoni svitu yaka simvolizuvala energiyu yan pozitivne choloviche nachalo yap 御 ぎょ go yap 南面之至 なんめんのし nanmen no si yap 一天之君 いってんのきみ itten no kimi yap 天子 てんし tensi yap 十善の主 じゅうぜんのあるじ dzendzyu no arudzi Zgidno z buddistskim vchennyam toj hto vikonuye desyat dobrih zapovidej u comu zhitti pereroditsya monarhom v zhitti majbutnomu yap 金輪 こんりん konrin Zolote koleso odin iz osnovnih shariv svitobudovi v na yakomu pochivayut okean chotiri kontinenti ta svyashenna gora Sumeru Yaponskogo monarha porivnyuvali iz pravitelem cogo sharu Carem zolotogo kolesa najvishim iz chotiroh idealnih vladik sho trimaye v rukah zolote koleso pererodzhen j upravlyaye usima chotirma kontinentami yap 十善の王 じゅうぜんのおう dzendzyu no o yap 金輪聖王 こんりんじょうおう konrin dzoo yap 十善の君 じゅうぜんのきみじ dzendzyu no kimi yap 聖皇 せいこう sejko yap 御門 みかど mikado yap 内 うち uti yap 公 おおやけ ooyake yap 宸儀 しんぎ singi yap 禁裏 禁裡 きんり kinri yap 禁中 きんちゅう kintyu yap 乗輿 じょうよ dzojo yap 車駕 しゃが syaga 新嘗祭 にいなめさい niinamesaj yap 大嘗祭 だいじょうさい dajdzosaj Pravam i obov yazkam monarshoyi osobi prisvyatili 1 j rozdil Osnovnogo zakonu statti 1 17 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 1 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 3 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 4 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 6 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 7 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 8 1 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 9 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 10 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 12 13 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 13 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 15 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Stattya 16 Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine 元始祭 げんしさい gensi saj yap 紀元節祭 きげんせつさい kigensecu saj yap 神武天皇祭 じんむてんのうさい dzimmu tenno saj Stattya 1 Konstituciya Yaponiyi Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Stattya 4 Konstituciya Yaponiyi Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Stattya 3 Konstituciya Yaponiyi Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Stattya 6 Konstituciya Yaponiyi Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Stattya 7 Konstituciya Yaponiyi Arhivovano 21 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zakon pro Imperatorskij dim 1947 roku Arhivovano 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaZakoni U Vikidzherelah ye Konstituciya YaponiyiU Vikidzherelah ye Zakon pro Imperatorskij Dim yap Konstituciya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi yap Konstituciya Yaponiyi 10 grudnya 2015 u Wayback Machine Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi yap Baza danih Ministerstva zagalnih sprav Yaponiyi yap Literatura Imperator Yaponiyi Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi v 15 t yap Tokio Josikava Kobunkan 1979 1997 Imperator Yaponiyi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6 yap 寺島良安著 人倫類 帝王 和漢三才圖會 第7巻 東京 日本隨筆大成刊行會 1929 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Yaponiyi yap Oficijna storinka Upravlinnya Imperatorskogo dvoru Yaponiyi 9 chervnya 2005 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ