Імператор Дзімму

Імператор Дзімму (яп. 神武天皇, じんむてんのう, дзінму тенно; 13 лютого 711 до н. е. — 9 квітня 585 до н. е.) — перший Імператор Японії, синтоїстське божество, легендарний полководець. Роки правління — 11 лютого 660 до н. е. — 9 квітня 585 до н. е.. Перший правитель Японського архіпелагу, якого найстаріша історична хроніка країни, «Записи про справи давнини», називає тенно — «Небесним господарем», Імператором Японії. Головна фігура японського фундаційного міфу.

Імператор Дзімму
яп. 神武天皇
Ім'я при народженні	яп. 彦火火出見
Народився	13 лютого 711 до н. е.^[1] Такачіхо, ^d, Префектура Міядзакі, Японія
Помер	не раніше 11 березня 585 до н. е. і не пізніше 9 квітня 585 до н. е. Кашіхара, Префектура Нара, Японія
Поховання	^d
Країна	Японія
Місце проживання	^d ^d
Діяльність	монарх
Знання мов	японська
Учасник	^d
Титул	імператор Японії
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Уґаяфукі-аедзу но мікото^[2]
Мати	Тамайорі хіме но мікото^[2] або Тойотама-хіме^[3]
Брати, сестри	^d^[2], ^d^[2] і ^d^[2]
У шлюбі з	^d^[2] і ^d^[2]
Діти	^d^[2], ^d^[4], ^d^[2], Імператор Суйдзей^[2] і ^d^[4]
Медіафайли у Вікісховищі

Імена

Імена Імператора, що зустрічаються в «Записах про справи старовини» і «Анналах Японії».

Прижиттєві

• Хіко Хоходемі но мікото — «Князь-господар рису, що сходить».
• Сано но мікото — «Господар поля священного рису».
• Вака Мікену но мікото — «Молодий господар священної їжі».
• Хацу Кунісірасу сумера мікото — «Перший панівний господар Піднебесної».

Посмертне японське

• Каму Ямато Іваре хіко но мікото — «Божественний князь-господар Іваре в Ямато».

Посмертне китаїзоване

• Дзінму — «Божественний воїн».

Біографія

За переказами «Записів про справи давнини» і «Анналів Японії» Дзімму народився близько 13 лютого 711 до н. е. Він був четвертим сином земного божества Уґаяфукі-аедзу — онука Нініґі но мікото з Високої небесної рівнини, що, своєю чергою, був онуком синтоїстської богині сонця Аматерасу. Матір хлопця Тамайорі була донькою морського божества і зналася на ворожінні.

Початково Дзімму з родиною мешкав на півдні Японії, на території історичної провінції Хюґа. 697 до н. е. він став принцом свого народу і одружився із панною .

Дізнавшись, що на сході знаходиться добротна земля, він разом зі старшими братами здійснив туди похід. Його човни зупинялися на півночі Кюсю в Уса (菟狭) і Оканомінато (岡水門), в провінції Акі в Еномія (埃宮) й у краю Кібі в Такасімамія (高嶋宮). Прибувши до Наніви, в околиці сучасної Осаки, Дзімму подолав і зібрався увійти до регіону Ямато. Проте там його просування зупинили місцеві племена на чолі з . У боях із ними зазнав поранення старший брат правителя, . Оскільки Дзімму був нащадком сонячної богині, він вирішив не воювати навпроти сонця у східному напрямку, рушивши до Ямато в обхід з півдня. Діставшись провінції Кії, правитель поховав свого старшого брата, який помер від ран, і насилу впорався із витівками божеств місцевості Кумано, які отруїли частину його війська. На щастя, богиня сонця Аматерасу послала до нього провідника — триногу ворону Ятаґарасу, яка довела Дзімму до району Уда в Ямато. Звідси він завоював усе , розбивши ворожі загони вождів , , і , та заснував палац у Касіхара, де прийняв титул «небесного монарха» — Імператора Японії.

Згідно з хроніками, інтронізація Дзімму відбулась 11 лютого 660 до н. е., після чого він керував країною 76 років. Однак деталі його правління майже відсутні. Відомо лише, що він призначив до країв Ямато і Кацураґі своїх намісників — , та вшановував на свою небесну праматір, богиню сонця.

Ще за перебування у краю Хюґа, Дзімму побрався із , яка народила йому , але у Ямато він узяв за дружину доньку земного божества , , яка стала першою Імператрицею Японії. Від неї народився Каму Нунакава Мімі но мікото, майбутній 2-й монарх Японії — імператор Суйдзей.

За «Записами про справи давнини» Дзімму прожив 127 років, а за «Анналами Японії» — 137 років. Його поховали на північному сході гори Унебі, на території сучасної префектури Нара.

Значна частина переказів, пов'язаних із Дзімму, сприймаються істориками як міфи, а не історичні факти. Чимало дослідників сумнівається у реальному існуванні цього правителя — його розглядають як збірний образ, створений японськію монархією для доведення давньості династії та легітимізації своєї влади . Науковці здебільшого розглядають події пов'язані з Дзімму, особливо його східний похід, для реконструкції соціополітичної та релігійно-етнічної ситуації в Японії пізнішої доби — 5 і 6 століть н.е.

Ворона Ятаґарасу показує імператору Дзімму дорогу

Генеалогічне дерево

(1) Дзімму

〔〕

(2) Судзей

(3) Анней

(4) Ітоку

(5) Косьо

〔〕

(8) Коґен

〔рід Абе〕

(6) Коан

(7) Корей

(9) Кайка

〔рід Соґа〕

〔〕

(10) Судзін

〔〕

Ямато Такеру

(14) Тюай

(15) Одзін

(11) Суйнін

(12) Кейко

(13) Сейму

◇

(Одзін)

〔〕

◇

◇

Дзінґу (Тюай)

Родина

Батько:	Уґаяфукі-аедзу	(?—?)		онук Нініґі, праправнук богині сонця Аматерасу.
Мати:	Тамайорі	(?—?)		донька бога моря .
Головна дружина:		(?—?)		донька божества .

• Сини:

• (яп. 日子八井命, 彦八井耳命, ひこやいのみこと)
• (яп. 神八井耳命, かむやいみみのみこと), засновник родів на півночі Кюсю та Сінано.
• Каму Нунакава Мімі но мікото (神渟名川耳尊, 神沼河耳命, かむぬなかわみみのみこと), майбутній Імператор Суйдзей.

• Молодша дружина — Ахірацу Хіме (яп. 吾平津姫, 阿比良比売, あひらつひめ)

• Сини:

• Таґісі Мімі но мікото (яп. 手研耳命, たぎしみみのみこと)
• Кісу Мімі но мікото (яп. 岐須美美命, きすみみのみこと)

• Старші брати:

• (яп. 五瀬命, いつせのみこと)
• (яп. 稲飯命, いなひのみこと)
• (яп. 御毛沼命, みけぬのみこと)

Див. також

• День заснування держави

Примітки

1. Honchō Kōin Shōunroku / за ред. T. Mitsusue — 1426.
   d:Track:Q11520403d:Track:Q17219398
2. 舍人親王, 太安萬侶 日本書紀 — 日本: 0720.
   d:Track:Q384705d:Track:Q17d:Track:Q1362200d:Track:Q842308d:Track:Q813935
3. Tadachika N. Mizukagami — 1200.
   d:Track:Q1215301d:Track:Q3020016
4. Аре Х. н., Ясумаро О. н. 古事記 — Японія: 0712.
   d:Track:Q384705d:Track:Q813031d:Track:Q17d:Track:Q164522d:Track:Q842308d:Track:Q814158d:Track:Q231425
5. Усі дати подані за європейським календарем.
6. яп. 彦火火出見尊, ひこほほでみのみこと.
7. яп. 狹野尊, さののみこと.
8. яп. 若御毛沼命, わかみけぬのみこと.
9. яп. 始馭天下之天皇, はつくにしらすすめらみこと.
10. яп. 神倭伊波礼琵古命, 神日本磐余彦尊, かむやまといわれひこのみこと.
11. Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 41.
12. Імператор Дзімму // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
13. . Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
14. Із цією датою пов'язується свято заснування японської державності, яке відмічають у Японії щорічно 11 лютого. Після Другої світової війни, у часи окупації країни військами США, святкування цього дня було тимчасово заборонене.
15. Зокрема, дискусійним залишається дата інтронізації Дзімму — 660 до н. е.. За китайським календарем вона припадає на рік металевого півня, який розглядається у далекосхідній історичній традиції як рік революцій, переломів і карколомних реформ. Ймовірно, дата інтронізації була навмисне підібрана японськими хроністами 7 — 8 століть, для підкреслення значущості події.
16. (яп. 媛蹈鞴五十鈴媛命, ひめたたらいすずひめのみこ)

Джерела

• (яп.) Кодзікі —Записи про справи старовини. Т.1. — Токіо, Токьо сьорін, 1870. // Національна парламентська бібліотека Японії [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• (рос.)

Література

• Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
• Імператор Дзімму // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
• (яп.) 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.534—535.
• (яп.) 笠原英彦 『歴代天皇総覧 : 皇位はどう継承されたか』 (Касахара Хідехіко. Збірник Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул) 東京、中央公論新社、2001.
• (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети») 東京、学研 、2003.

Посилання

• (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• (яп.)
• . web.archive.org. 22 липня 2018. Процитовано 10 лютого 2021.