Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| 1-ше тисячоліття | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| III століття —IV століття —V століття —VI століття —VII століття | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
V століття — століття, що охоплює роки з 401 року по 500 за григоріанським календарем. Кінець V століття вважається часом заснування Києва.
V століття було епохою великого переселення народів та падіння Західної Римської імперії.
Політика
Східна Римська імперія
Східна Римська імперія на відміну від Західної зуміла вижити, хоча втратила контроль над значною частиною територій. Її східний кордон залишався більш-менш незмінним попри війни з Сассанідською Персією. Балкани і Фракію захопили варвари, походи на Константинополь здійснювали спочатку вестготи, потім гуни під проводом Аттіли, остготи та булгари. Формально після падіння Західної Римської імперії імператор сходу Флавій Зенон оголосив себе імператором усієї Римської імперії, але фактично на кінець століття на заході вже утворилися численні незалежні германські держави. Офіційною мовою Східної Римської імперії стала грецька. У 5–6 ст.ст. Кіпр увіходить до складу східної Римської імперії. Імперію почали називати Візантією.
Західна Римська імперія
Західна Римська імперія впродовж століття поступово занепадала і врешті-решт припинила існування. Причини її занепаду дискутуються істориками, але, безумовно, важливим фактором була економіка: як стагнація економічного розвитку в самій імперії, так і економічний ріст варварських народів Європи. Імператори Заходу були слабкими, довгий час цілісність імперії зберігали сильні полководці, зокрема Флавій Аецій, «останній римлянин», наполовину скіф. Римське військо дедалі більше покладалося на найманців із варварів. Аецію часто вдавалося отримувати перемоги за рахунок союзників із германців. Аецій при підтримці вестготів та франків здобув 451 року останню велику перемогу для Римської імперії у битві на Каталаунських полях, зупинивши просування гунів, але не зміг завадати гунам піти на Рим. Гуни, втім, відступили від міста, сплюндрувавши північ Італії. Рим був розграбований вандалами, що припливли з Карфагену 455 року вже після смерті Аеція — його власноручно вбив імператор Валентиніан III. Наступним сильним полководцем був варвар Ріцімер. Він тримав у свої руках правління при маріонеткових імператорах. Після смерті Ріцімера Східна Римська імперія спробувала прислати на захід свого імператора Юлія Непота, однак грецький імператор не отримав підтримки від римлян, і владу узурпував Флавій Орест, оголосивши імператором свого сина Ромула Августа. Правління Ромула Августа було недовгим. 476 року владу в Равенні захопив вождь германських найманців Одоакр, який оголосив себе королем Італії. Цей рік вважається роком падіння Західної Римської імперії й початку Середньовіччя. Правління Одоакра припинилося 493 року, коли посланий Візантією вождь остготів Теодоріх Великий захопив Італію й убив Одоакра. Теодоріх правив з дозволу візантійського імператора як віце-король Італії.
Гуни
Гуни поступово нарощували свою могутність, підкоряючи собі інші кочові народи. Центр їхніх володінь у першій половині століття був у Паннонії, звідки вони здійснювали походи на Балкани й Фракію, загрожуючи Константинополю. Східна Римська імперія виплачувала їм велику данину золотом. Вони витіснили на захід вандалів та вестготів. У середині століття на чолі з Аттілою гуни пішли в похід на Західну імперію, однак зазнали поразки 451 року в битві на Каталаунських полях від об'єднаних римських і вестготських військ. Після цього вони вторглися в Північну Італію, однак повернули від Рима. 454 року, після смерті Аттіли, германські племена, що входили до їхнього союзу, повстали й розбили їх. Гуни відійшли в степи сучасної України, звідки ще здійснювали походи на Балкани, однак їхня могутність поступово зменшувалася.
Вандали
Вандали здійснили великий похід від берегів Дунаю у Північну Африку. Під тиском гунів вони знялися із своїх місць, пройшли до Галлії, де були биті франками. Після цього вони повернули на південь і окупували значну частину Іберійського півострова. Там вони об'єдналися з аланами, які здійснили аналогічний похід, під проводом єдиного вождя Гейзеріха. Однак із Іспанії їх витіснили вестготи, і вандали перейшли Гібралтар у Північну Африку. Вони взяли Карфаген і зайнялися морським розбоєм. 455 року вони взяли Рим і грабували його протягом 2 тижнів. Спроби Східної та Західної Римської імперій вгамувати їх навіть спільними зусиллями виявилися марними. Врешті-решт Рим та Константинополь визнали незалежність їхнього Африканського королівства, що включало частину Сицилії, Сардинію, Корсику, Мальту та Балеарські острови.
Вестготи
Вестготів ще в 370-их гуни витіснили в межі Римської імперії. Спроби римлян зупинити їх завершилися невдало, і їм дозволили поселитися на Балканах як федератам. Однак, вони здійснили похід спочатку на південь Балкан і на Константинополь, а потім під проводом Аларіха I повернули на північ і звідти в Італію. Вестготи взяли Рим 410 року, а після нього пішли на південь Італії з метою переправитися в Карфаген, однак, коли шторм потопив їхні кораблі, повернули назад на північ і пішли далі в Галлію й Іспанію. Вони витіснили вандалів з Іберійського півострова і завоювали південь Галлії, утворивши Вестготське королівство, яке довго вело війни з Римом, але допомогло йому перемогти гунів. Спочатку вестготи мали статус федератів Риму, але за Ейріха взяли курс на незалежність, яку 475 року формально визнав імператор Юлій Непот. До кінця століття Вестготське королівство займало майже весь Іберійський півострів за винятком території на північному заході Іспанії, що належала свевам, та більшу частину Галлії.
Остготи
Коли вестготи пішли на Захід, остготи залишилися на території між Дунаєм та Дністром. Їх підпорядкували собі гуни. Разом із гунами вони ходили в похід на захід 451 року. Надалі вони окупували Балкани й загрожували Константинопю. Візантія змушена була надати їм статус федератів і виплачувати данину, як раніше гунам. Імператор Флавій Зенон зробив їхнього вождя Теодоріха військовим магістром і дав йому завдання вибити Одоакра з Італії. Остготи напали на Північну Італію і зрештою здолали Одоакра. Теодоріх Великий отримав від візантійського імператора титул віце-короля і формально правив від його імені. Однак він породичався з правителями інших германських держав, проводив розумну політику й під кінець століття був фактичним правителем Італії.
Франки
Салічні франки перейшли Рейн і утвердилися в римській провінції Белгіка. Під кінець століття, за Хлодвіга, вони завоювали території на півночі Галлії, галло-римське населення яких зберігало вірність Риму. Потім вони завдали поразки алеманам на схід від Рейну й приєднали їхню територію до свої володінь. Приблизно 498 року Хлодвіг прийняв християнство, й на кінець століття утворилося Франкське королівство, яке згодом стане найсильнішим у Європі.
Інші європейські племена
Гепіди входили до об'єднання племен, які ходили з гунами на захід. Однак, 454 вони очолили бунт проти гунів і перемогли їх, після чого утворили Королівство гепідів у Тисо-Дунайській низовині. Воно захопило частину Балкан, зокрема місто, яке стало сучасним Белградом.
Британію ще наприкінці минуло століття римляни залишили напризволяще. Місцеве римо-британське населення й брити вели війни між собою, а також відбивалися від піктів, скотів та ірландських племен. Вони почали запрошувати найманців із континенту: саксів, англів та ютів. Наприкінці століття сакси висадилися на півдні Англії масово, утворивши ядра майбутніх королівств. На V століття припадає діяльність легендарного короля Артура.
Бургунди утворили своє королівство на заході Галлії з центрами в Лугдуні та Женеві.
Упродовж наступних двох століть у Східній Європі сталося дуже швидке, вибухове розселення слов'ян. Мабуть, праслов'яни існували вже в V столітті. Роль предків слов'ян відводиться трьом різним племенам, які згадуються пізнішими візантійськими істориками: венедам, склавінам і антам. Венеди жили на Віслі й на захід від неї на території сучасної Німеччини, склавіни — дещо на схід, анти були найсхіднішим племенем, територія їхнього розселення, можливо, лежить в межах сучасної України.
Китай
Китай упродовж століття був розділений на дві частини річкою Янцзи. На півдні правила спочатку династія Цзінь, а потім її змінила династія Південна Ці. Північ захопили кочівники табгачі, які утворили велику державу Північна Вей. Під кінець століття табгачі окитаїлися.
Індія
Наймогутніщою державою Індії впродовж століття була імперія Гуптів. Однак, вона вже почала занепадати під тиском кочовиків ефталітів, які захопили значні території на півночі країни.
Персія
Персія вела війни з Римом за землі в Месопотамії та Вірменії. Вірмени кілька разів піднімали повстання проти правління персів, однак кожного разу зазнавали невдачі. Втім, перси, які спочатку намагалися змусити вірменів прийняти зороастризм, згодилися поважати їхнє християнство.
Персія, як і Індія, теж потерпала від нападів ефталітів, які взяли під свій контроль Великий Хорасан і Согдіану.
Інші землі
В Японії продовжувався період Ямато, коли правили напівлегендарні правителі. У Центральній Америці в цей період процвітала цивілізація мая.
Територія України
Про те, що відбувалося впродовж століття на території України історичних свідчень мало. Археологічна культура властива лісостеповій зоні цього періоду називається Черняхівською. Вважається, що до її формування причетні різні племена. Північніше знаходять залишки Київської культури, почали з'являтися пам'ятки Пеньківської культури. Пізніші історики називають народ, що жив на цих землях антами, однак їхні свідчення скупі. У степовій зоні центральну роль займали гуни. Сюди змістився центр їхніх володінь після поразки від гепідів 454 року. Серед інших племен — остготи, сармати, булгари і на півночі Криму скіфи.
Релігія
Християнство набувало дедалі більшого поширення між варварськими народами Європи. Однак, воно не було однорідним. Вестготи, остготи, вандали, алани, свеви сповідували аріанство. Майбутня перемога католицизму пов'язана радше з військовими перемогами франків, до яких католицька версія християнства прийшла від бургундів та римо-галлів.
Халкідонський собор 451 року започаткував розкол між східними й західними церквами, який до кінця століття тільки посилився. Ключовим питанням було ставлення до монофізитства. Деякі з сучасних християнських церков досі притримуються цього напрямку.
У Східній Римській імперії та Персії були періоди переслідування зороастризму й християнства, відповідно, але згодом ромеї та перси згодилися поважати релігійні погляди сусідів.
У Китаї періоди прийняття й переслідування буддизму змінювали один одного. До кінця століття буддизм став державною релігією.
Винаходи
- У Китаї винайшли ярмо.
- У Східній Європі почали застосовувати важкий плуг.
- У Галлії навчилися виготовляти підкови.
- Месроп Маштоц склав вірменську абетку.
Події
- 451 — Аварайрська битва повсталих вірмен проти перської держави Сасанідів.
- 451 — Битва на Каталаунських полях. Розгром римлянами і вестготами гунів
- 476 — падіння Західної Римської імперії
Див. також
 | Це незавершена стаття про століття. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
1 she tisyacholittya III stolittya IV stolittya V stolittya VI stolittya VII stolittya 390 ti 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 ti 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 ti 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 ti 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 ti 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 vi 440 441 442 443 444 445 446 447 448 449 450 ti 450 451 452 453 454 455 456 457 458 459 460 ti 460 461 462 463 464 465 466 467 468 469 470 ti 470 471 472 473 474 475 476 477 478 479 480 ti 480 481 482 483 484 485 486 487 488 489 490 ti 490 491 492 493 494 495 496 497 498 499 500 ti 500 501 502 503 504 505 506 507 508 509 V stolittya stolittya sho ohoplyuye roki z 401 roku po 500 za grigorianskim kalendarem Kinec V stolittya vvazhayetsya chasom zasnuvannya Kiyeva V stolittya bulo epohoyu velikogo pereselennya narodiv ta padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi PolitikaShidna Rimska imperiya Shidna Rimska imperiya na vidminu vid Zahidnoyi zumila vizhiti hocha vtratila kontrol nad znachnoyu chastinoyu teritorij Yiyi shidnij kordon zalishavsya bilsh mensh nezminnim popri vijni z Sassanidskoyu Persiyeyu Balkani i Frakiyu zahopili varvari pohodi na Konstantinopol zdijsnyuvali spochatku vestgoti potim guni pid provodom Attili ostgoti ta bulgari Formalno pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi imperator shodu Flavij Zenon ogolosiv sebe imperatorom usiyeyi Rimskoyi imperiyi ale faktichno na kinec stolittya na zahodi vzhe utvorilisya chislenni nezalezhni germanski derzhavi Oficijnoyu movoyu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi stala grecka U 5 6 st st Kipr uvihodit do skladu shidnoyi Rimskoyi imperiyi Imperiyu pochali nazivati Vizantiyeyu Zahidna Rimska imperiya Zahidna Rimska imperiya vprodovzh stolittya postupovo zanepadala i vreshti resht pripinila isnuvannya Prichini yiyi zanepadu diskutuyutsya istorikami ale bezumovno vazhlivim faktorom bula ekonomika yak stagnaciya ekonomichnogo rozvitku v samij imperiyi tak i ekonomichnij rist varvarskih narodiv Yevropi Imperatori Zahodu buli slabkimi dovgij chas cilisnist imperiyi zberigali silni polkovodci zokrema Flavij Aecij ostannij rimlyanin napolovinu skif Rimske vijsko dedali bilshe pokladalosya na najmanciv iz varvariv Aeciyu chasto vdavalosya otrimuvati peremogi za rahunok soyuznikiv iz germanciv Aecij pri pidtrimci vestgotiv ta frankiv zdobuv 451 roku ostannyu veliku peremogu dlya Rimskoyi imperiyi u bitvi na Katalaunskih polyah zupinivshi prosuvannya guniv ale ne zmig zavadati gunam piti na Rim Guni vtim vidstupili vid mista splyundruvavshi pivnich Italiyi Rim buv rozgrabovanij vandalami sho priplivli z Karfagenu 455 roku vzhe pislya smerti Aeciya jogo vlasnoruchno vbiv imperator Valentinian III Nastupnim silnim polkovodcem buv varvar Ricimer Vin trimav u svoyi rukah pravlinnya pri marionetkovih imperatorah Pislya smerti Ricimera Shidna Rimska imperiya sprobuvala prislati na zahid svogo imperatora Yuliya Nepota odnak greckij imperator ne otrimav pidtrimki vid rimlyan i vladu uzurpuvav Flavij Orest ogolosivshi imperatorom svogo sina Romula Avgusta Pravlinnya Romula Avgusta bulo nedovgim 476 roku vladu v Ravenni zahopiv vozhd germanskih najmanciv Odoakr yakij ogolosiv sebe korolem Italiyi Cej rik vvazhayetsya rokom padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi j pochatku Serednovichchya Pravlinnya Odoakra pripinilosya 493 roku koli poslanij Vizantiyeyu vozhd ostgotiv Teodorih Velikij zahopiv Italiyu j ubiv Odoakra Teodorih praviv z dozvolu vizantijskogo imperatora yak vice korol Italiyi Guni Guni postupovo naroshuvali svoyu mogutnist pidkoryayuchi sobi inshi kochovi narodi Centr yihnih volodin u pershij polovini stolittya buv u Pannoniyi zvidki voni zdijsnyuvali pohodi na Balkani j Frakiyu zagrozhuyuchi Konstantinopolyu Shidna Rimska imperiya viplachuvala yim veliku daninu zolotom Voni vitisnili na zahid vandaliv ta vestgotiv U seredini stolittya na choli z Attiloyu guni pishli v pohid na Zahidnu imperiyu odnak zaznali porazki 451 roku v bitvi na Katalaunskih polyah vid ob yednanih rimskih i vestgotskih vijsk Pislya cogo voni vtorglisya v Pivnichnu Italiyu odnak povernuli vid Rima 454 roku pislya smerti Attili germanski plemena sho vhodili do yihnogo soyuzu povstali j rozbili yih Guni vidijshli v stepi suchasnoyi Ukrayini zvidki she zdijsnyuvali pohodi na Balkani odnak yihnya mogutnist postupovo zmenshuvalasya Vandali Zagalna shema migraciyi vandaliv vid gipotetichnoyi skandinavskoyi prabatkivshini do Pivnichnoyi Afriki Vandali zdijsnili velikij pohid vid beregiv Dunayu u Pivnichnu Afriku Pid tiskom guniv voni znyalisya iz svoyih misc projshli do Galliyi de buli biti frankami Pislya cogo voni povernuli na pivden i okupuvali znachnu chastinu Iberijskogo pivostrova Tam voni ob yednalisya z alanami yaki zdijsnili analogichnij pohid pid provodom yedinogo vozhdya Gejzeriha Odnak iz Ispaniyi yih vitisnili vestgoti i vandali perejshli Gibraltar u Pivnichnu Afriku Voni vzyali Karfagen i zajnyalisya morskim rozboyem 455 roku voni vzyali Rim i grabuvali jogo protyagom 2 tizhniv Sprobi Shidnoyi ta Zahidnoyi Rimskoyi imperij vgamuvati yih navit spilnimi zusillyami viyavilisya marnimi Vreshti resht Rim ta Konstantinopol viznali nezalezhnist yihnogo Afrikanskogo korolivstva sho vklyuchalo chastinu Siciliyi Sardiniyu Korsiku Maltu ta Balearski ostrovi Vestgoti Migraciya vestgotiv Vestgotiv she v 370 ih guni vitisnili v mezhi Rimskoyi imperiyi Sprobi rimlyan zupiniti yih zavershilisya nevdalo i yim dozvolili poselitisya na Balkanah yak federatam Odnak voni zdijsnili pohid spochatku na pivden Balkan i na Konstantinopol a potim pid provodom Alariha I povernuli na pivnich i zvidti v Italiyu Vestgoti vzyali Rim 410 roku a pislya nogo pishli na pivden Italiyi z metoyu perepravitisya v Karfagen odnak koli shtorm potopiv yihni korabli povernuli nazad na pivnich i pishli dali v Galliyu j Ispaniyu Voni vitisnili vandaliv z Iberijskogo pivostrova i zavoyuvali pivden Galliyi utvorivshi Vestgotske korolivstvo yake dovgo velo vijni z Rimom ale dopomoglo jomu peremogti guniv Spochatku vestgoti mali status federativ Rimu ale za Ejriha vzyali kurs na nezalezhnist yaku 475 roku formalno viznav imperator Yulij Nepot Do kincya stolittya Vestgotske korolivstvo zajmalo majzhe ves Iberijskij pivostriv za vinyatkom teritoriyi na pivnichnomu zahodi Ispaniyi sho nalezhala svevam ta bilshu chastinu Galliyi Ostgoti Koli vestgoti pishli na Zahid ostgoti zalishilisya na teritoriyi mizh Dunayem ta Dnistrom Yih pidporyadkuvali sobi guni Razom iz gunami voni hodili v pohid na zahid 451 roku Nadali voni okupuvali Balkani j zagrozhuvali Konstantinopyu Vizantiya zmushena bula nadati yim status federativ i viplachuvati daninu yak ranishe gunam Imperator Flavij Zenon zrobiv yihnogo vozhdya Teodoriha vijskovim magistrom i dav jomu zavdannya vibiti Odoakra z Italiyi Ostgoti napali na Pivnichnu Italiyu i zreshtoyu zdolali Odoakra Teodorih Velikij otrimav vid vizantijskogo imperatora titul vice korolya i formalno praviv vid jogo imeni Odnak vin porodichavsya z pravitelyami inshih germanskih derzhav provodiv rozumnu politiku j pid kinec stolittya buv faktichnim pravitelem Italiyi Franki Salichni franki perejshli Rejn i utverdilisya v rimskij provinciyi Belgika Pid kinec stolittya za Hlodviga voni zavoyuvali teritoriyi na pivnochi Galliyi gallo rimske naselennya yakih zberigalo virnist Rimu Potim voni zavdali porazki alemanam na shid vid Rejnu j priyednali yihnyu teritoriyu do svoyi volodin Priblizno 498 roku Hlodvig prijnyav hristiyanstvo j na kinec stolittya utvorilosya Frankske korolivstvo yake zgodom stane najsilnishim u Yevropi Inshi yevropejski plemena Gepidi vhodili do ob yednannya plemen yaki hodili z gunami na zahid Odnak 454 voni ocholili bunt proti guniv i peremogli yih pislya chogo utvorili Korolivstvo gepidiv u Tiso Dunajskij nizovini Vono zahopilo chastinu Balkan zokrema misto yake stalo suchasnim Belgradom Britaniyu she naprikinci minulo stolittya rimlyani zalishili naprizvolyashe Misceve rimo britanske naselennya j briti veli vijni mizh soboyu a takozh vidbivalisya vid piktiv skotiv ta irlandskih plemen Voni pochali zaproshuvati najmanciv iz kontinentu saksiv angliv ta yutiv Naprikinci stolittya saksi visadilisya na pivdni Angliyi masovo utvorivshi yadra majbutnih korolivstv Na V stolittya pripadaye diyalnist legendarnogo korolya Artura Burgundi utvorili svoye korolivstvo na zahodi Galliyi z centrami v Lugduni ta Zhenevi Uprodovzh nastupnih dvoh stolit u Shidnij Yevropi stalosya duzhe shvidke vibuhove rozselennya slov yan Mabut praslov yani isnuvali vzhe v V stolitti Rol predkiv slov yan vidvoditsya trom riznim plemenam yaki zgaduyutsya piznishimi vizantijskimi istorikami venedam sklavinam i antam Venedi zhili na Visli j na zahid vid neyi na teritoriyi suchasnoyi Nimechchini sklavini desho na shid anti buli najshidnishim plemenem teritoriya yihnogo rozselennya mozhlivo lezhit v mezhah suchasnoyi Ukrayini Kitaj Kitaj uprodovzh stolittya buv rozdilenij na dvi chastini richkoyu Yanczi Na pivdni pravila spochatku dinastiya Czin a potim yiyi zminila dinastiya Pivdenna Ci Pivnich zahopili kochivniki tabgachi yaki utvorili veliku derzhavu Pivnichna Vej Pid kinec stolittya tabgachi okitayilisya Indiya Najmogutnishoyu derzhavoyu Indiyi vprodovzh stolittya bula imperiya Guptiv Odnak vona vzhe pochala zanepadati pid tiskom kochovikiv eftalitiv yaki zahopili znachni teritoriyi na pivnochi krayini Persiya Persiya vela vijni z Rimom za zemli v Mesopotamiyi ta Virmeniyi Virmeni kilka raziv pidnimali povstannya proti pravlinnya persiv odnak kozhnogo razu zaznavali nevdachi Vtim persi yaki spochatku namagalisya zmusiti virmeniv prijnyati zoroastrizm zgodilisya povazhati yihnye hristiyanstvo Persiya yak i Indiya tezh poterpala vid napadiv eftalitiv yaki vzyali pid svij kontrol Velikij Horasan i Sogdianu Inshi zemli V Yaponiyi prodovzhuvavsya period Yamato koli pravili napivlegendarni praviteli U Centralnij Americi v cej period procvitala civilizaciya maya Teritoriya Ukrayini Pro te sho vidbuvalosya vprodovzh stolittya na teritoriyi Ukrayini istorichnih svidchen malo Arheologichna kultura vlastiva lisostepovij zoni cogo periodu nazivayetsya Chernyahivskoyu Vvazhayetsya sho do yiyi formuvannya prichetni rizni plemena Pivnichnishe znahodyat zalishki Kiyivskoyi kulturi pochali z yavlyatisya pam yatki Penkivskoyi kulturi Piznishi istoriki nazivayut narod sho zhiv na cih zemlyah antami odnak yihni svidchennya skupi U stepovij zoni centralnu rol zajmali guni Syudi zmistivsya centr yihnih volodin pislya porazki vid gepidiv 454 roku Sered inshih plemen ostgoti sarmati bulgari i na pivnochi Krimu skifi ReligiyaHristiyanstvo nabuvalo dedali bilshogo poshirennya mizh varvarskimi narodami Yevropi Odnak vono ne bulo odnoridnim Vestgoti ostgoti vandali alani svevi spoviduvali arianstvo Majbutnya peremoga katolicizmu pov yazana radshe z vijskovimi peremogami frankiv do yakih katolicka versiya hristiyanstva prijshla vid burgundiv ta rimo galliv Halkidonskij sobor 451 roku zapochatkuvav rozkol mizh shidnimi j zahidnimi cerkvami yakij do kincya stolittya tilki posilivsya Klyuchovim pitannyam bulo stavlennya do monofizitstva Deyaki z suchasnih hristiyanskih cerkov dosi pritrimuyutsya cogo napryamku U Shidnij Rimskij imperiyi ta Persiyi buli periodi peresliduvannya zoroastrizmu j hristiyanstva vidpovidno ale zgodom romeyi ta persi zgodilisya povazhati religijni poglyadi susidiv U Kitayi periodi prijnyattya j peresliduvannya buddizmu zminyuvali odin odnogo Do kincya stolittya buddizm stav derzhavnoyu religiyeyu VinahodiU Kitayi vinajshli yarmo U Shidnij Yevropi pochali zastosovuvati vazhkij plug U Galliyi navchilisya vigotovlyati pidkovi Mesrop Mashtoc sklav virmensku abetku Podiyi451 Avarajrska bitva povstalih virmen proti perskoyi derzhavi Sasanidiv 451 Bitva na Katalaunskih polyah Rozgrom rimlyanami i vestgotami guniv 476 padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyiDiv takozhSpisok vijn V stolittya Ce nezavershena stattya pro stolittya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi