Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бургундське королівство (фр. Royaume de Bourgogne) — загальна назва декількох різних держав, що розташовувались в Західній Європі в Середньовіччі. Історична Бургундія корелює з прикордонною територією Франції, Італії та Швейцарії та включає великі сучасні міста Женеву та Ліон.
Будучи політичним утворенням, Бургундія існувала у багатьох формах з різними межами, зокрема, коли вона була поділена на Верхнє Бургундське та Нижнє Бургундське королівства та Прованс. Два державних утворення, одне в VI столітті, а друге в XI столітті, називалися Бургундським королівством (мають історіографічні назви Перше Бургундське королівство та Друге Бургундське королівство). В інші часи на історичній території Бургундського королівства також існували Арелатське королівство, Бургундське герцогство і Бургундське графство.
Королівство бургундів (411—534 роки н. е.)
Бургундія названа на честь германського племені бургундів, що походило з материкової Скандинавії, а потім оселилося на острові Борнгольм, назва якого в давньоскандинавській мові була Burgundarholmr («Острів бургундів»). Звідти вони мігрували на південь через німецькі землі до Римської Галлії та оселилися в західній частині Альп та долини Рони, встановивши варварське королівство бургундів.
Першим задокументованим, хоча історично не підтвердженим королем бургундців був Г'юкі (Ґібіка), який жив наприкінці III століття. Після переправи через Рейн у 406 році бургунди, оселилися як федерати в римській провінції Нижня Германія вздовж Середнього Рейну. Їх ситуація погіршилася, коли приблизно в 430 році їхній король Ґундагар розпочав серію нападів на сусідню Галлію Белгіку, що призвело до нищівної поразки від об'єднаних римських та гунських військ під керівництвом Флавія Аеція в 436 році поблизу Вормса (в центрі уваги середньовічної поеми про Нібелунгів).
Решта бургундів, починаючи з 443 року, оселилися в регіоні Сапаудія (тобто Савоя), знову як федерати в римській провінції Максима Секванорум. Їхні зусилля розширити своє королівство вниз по річці Рона привели їх до конфлікту з Вестготським королівством на півдні. Після падіння Західної Римської імперії в 476 році король бургундів Гундобад вступив у союз з могутнім королем франків Хлодвігом I проти загрози Теодоріха Великого. Потім він зміг організувати бургундські придбання на основі , ранньогерманського законодавчого кодексу.
Занепад королівства почався, коли на них напали колишні союзники франки. У 523 р. Сини Хлодвіга I провели військову кампанію в бургундських землях, підбурювані їх матір'ю Клотільдою, що мала бургундське походження і батько якої Гільперік II був убитий Гундобадом. У 532 році бургунди були рішуче розгромлені франками в Отуні, після чого король Годомар був убитий, а бургундські землі були анексовані Франкською імперією в 534 році.
Франкська Бургундія (534—933)
Хоча вже не існувало незалежного бургундського королівства, між 561 і 592 та між 639 і 737 роками кілька правителів франкської династії Меровінгів використовували титул «король Бургундії».
Королівство Прованс (855—863)
Розділи імперії Карла Великого його безпосередніми спадкоємцями Каролінгами призвели до існування короткочасного королівства Середньої Франкії, яке було створене після Верденського договору 843 року. Воно включало землі від Північного моря до південної Італії, і ним правив імператор Лотар I. Північно-західна частина колишніх бургундських земель була включена до складу Західного Франкського королівства як Бургундське герцогство. Незадовго до своєї смерті в 855 році Лотар I розділив своє королівство між трьома синами на три частини — Лотарингію, Італійське королівство та регіони Нижня Бургундія та Прованс, які відійшли молодшому синові Карлу Прованському. Цей розділ породив більше конфліктів, оскільки старші Каролінги, які правили Західною Франкією та Східною Франкією, розглядали себе як справжніх спадкоємців Середньої Франкії.
Оскільки Карл Прованський був занадто молодий, щоб правити, фактичну владу отримав регент, граф Жерар II В'єннський, дружиною якого була зовиця імператора Лотара I. Жерар був сильним регентом, захищаючи королівство від вікінгів, які здійснили рейд аж до Валенсії. Дядько Карла, Карл Лисий із Західної Франкії, спробував вторгнутися в Прованс у 861 році після отримання звернення про це від графа Арля. Він захопив території в Провансі аж до Макона, перш ніж був стриманий Гінкмаром.
Верхня та Нижня Бургундія (879—933)
У 858 році граф Жерар домовився, що, якщо Карл Прованський помре без спадкоємців, Королівство Прованс повернеться до старшого брата Карла Лотара II, який правив у Лотарингії. Коли Карл помер у 863 р., його найстарший брат Людовик II претендував на Прованс для себе, тому королівство було розділене між двома братами: Лотар II отримав єпископство Ліона, В'єнна та Гренобля, яким керував Жерар; а Людовик II отримав Арль, Екс-ан-Прованс та Амбрен.
Після смерті Лотара II, Мерсенський договір 870 року виділив північну частину колишньої Середньої Франкії королю Людовику Німецькому зі Східної Франкії, а південні землі Карла Прованського королю Карлу Лисому із Західної Франкії.
Після повалення Карла Лисого в 877 році, а згодом смерті його недієздатного сина Людовіка Заїки через два роки, франкський дворянин Бозон Прованський проголосив себе «королем Бургундії і Провансу» у В'єнні в 879 році і заснував своє королівство Нижня Бургундія та Прованс.
Верхня Бургундія залишалася під впливом східно-франкського короля Карла Товстого. Вона був зосереджена у теперішній західній Швейцарії та включала деякі сусідні території, що нині є частинами Франції та Італії, та землі, які згодом стали називатись Франш-Конте. З 887 року ці північні території утворили королівство Верхня Бургундія, проголошене Вельфом Рудольфом І Бургундським у Сен-Морісі, Швейцарія.
Арелатське королівство (933—1378)
Правитель Верхньої Бургундії Рудольф II отримав Нижню Бургундію від Гуго Арльського в 933 році і створив королівство, яке було відоме як Арелатське королівство (від назви його столиці - Арля або Арелату). Королівство існувало самостійно до 1033 року, коли воно було поглинуто Священною Римською імперією за Конрада II. Воно стало одним з трьох королівств середньовічної імперії, поряд з Німецьким королівством та Італійським королівством.
В складі імперії Арелатське королівство поступово роздробилося, оскільки його території або ділились між спадкоємцями, або втрачались через дипломатію та династичні шлюби.
До 1378 року, коли Арелатське королівство припинило своє існування, великі частини його вже були приєднані до Савойського графства в складі Священної Римської імперії. Решта земель були передані дофіну Франції Карлу VI імператором Карлом IV, утворивши Дофіне в складі Французького королівства.
«Третє Бургундське королівство»
Наприкінці XV століття герцог Карл Сміливий задумав проект об'єднання своїх територій у «Третє Бургундське Королівство» із собою як повністю незалежним монархом. Карл навіть переконав імператора Фрідріха III коронувати його королем у Трірі. Запланована церемонія не відбулася, оскільки імператор втік вночі у вересні 1473 року через невдоволення ставленням герцога до себе. Зрештою герцогство припинило існувати як незалежна держава після поразки та смерті Карла в битві під Нансі.
Див. також
Посилання
- Cope, Christopher (1987). Phoenix Frustrated: The Lost Kingdom of Burgundy. Constable.
- Davies, Norman (2011). Vanished Kingdoms: The History of Half-Forgotten Europe. Penguin.
- Fournier, Paul (1885). . Grenoble: G. Dupont. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- Fournier, Paul (1891). Le royaume d'Arles et de Vienne (1138–1378): étude sur la formation territoriale de la France dans l'Ést et le Sudest. Paris: Picard.
- Fournier, Paul (1959). The Kingdom of Burgundy or Arles from the Eleventh to the Fifteenth Century. У (ред.). The Cambridge Medieval History, VIII: The Close of the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press. с. 306—31.
- (1911). . . 26 (102): 310—17. doi:10.1093/ehr/xxvi.cii.310. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- Poole, Reginald (1912). . English Historical Review. 27 (106): 299—309. doi:10.1093/ehr/xxvii.cvi.299. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- Poole, Reginald (1913). Burgundian Notes, III: The Union of the Two Kingdoms of Burgundy. English Historical Review. 28 (109): 106—12.
- Poole, Reginald (1915). . English Historical Review. 30 (117): 51—56. doi:10.1093/ehr/xxx.cxvii.51. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- (1899). Boson et le royaume de Provence (855–933). Chalon-sur-Saône: E. Bertrand.
- Poupardin, René (1901). Le Royaume de Provence sous les Carolingiens, 855–933. Paris: Émile Bouillon.
- Poupardin, René (1907). . Paris: Champion. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 21 червня 2022.
- Wilson, Peter (2016). Heart of Europe: A History of the Holy Roman Empire. Cambridge, MA: Belknap Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro dekilka serednovichnih korolivstv vidomih yak Korolivstvo Burgundiya Pro varvarske korolivstvo V VI st div Korolivstvo burgundiv Pro inshi znachennya div Burgundiya znachennya Burgundske korolivstvo fr Royaume de Bourgogne zagalna nazva dekilkoh riznih derzhav sho roztashovuvalis v Zahidnij Yevropi v Serednovichchi Istorichna Burgundiya korelyuye z prikordonnoyu teritoriyeyu Franciyi Italiyi ta Shvejcariyi ta vklyuchaye veliki suchasni mista Zhenevu ta Lion Buduchi politichnim utvorennyam Burgundiya isnuvala u bagatoh formah z riznimi mezhami zokrema koli vona bula podilena na Verhnye Burgundske ta Nizhnye Burgundske korolivstva ta Provans Dva derzhavnih utvorennya odne v VI stolitti a druge v XI stolitti nazivalisya Burgundskim korolivstvom mayut istoriografichni nazvi Pershe Burgundske korolivstvo ta Druge Burgundske korolivstvo V inshi chasi na istorichnij teritoriyi Burgundskogo korolivstva takozh isnuvali Arelatske korolivstvo Burgundske gercogstvo i Burgundske grafstvo Korolivstvo burgundiv u Savoyi v 443 roci Korolivstvo burgundiv 411 534 roki n e Dokladnishe Korolivstvo burgundiv Burgundiya nazvana na chest germanskogo plemeni burgundiv sho pohodilo z materikovoyi Skandinaviyi a potim oselilosya na ostrovi Borngolm nazva yakogo v davnoskandinavskij movi bula Burgundarholmr Ostriv burgundiv Zvidti voni migruvali na pivden cherez nimecki zemli do Rimskoyi Galliyi ta oselilisya v zahidnij chastini Alp ta dolini Roni vstanovivshi varvarske korolivstvo burgundiv Pershim zadokumentovanim hocha istorichno ne pidtverdzhenim korolem burgundciv buv G yuki Gibika yakij zhiv naprikinci III stolittya Pislya perepravi cherez Rejn u 406 roci burgundi oselilisya yak federati v rimskij provinciyi Nizhnya Germaniya vzdovzh Serednogo Rejnu Yih situaciya pogirshilasya koli priblizno v 430 roci yihnij korol Gundagar rozpochav seriyu napadiv na susidnyu Galliyu Belgiku sho prizvelo do nishivnoyi porazki vid ob yednanih rimskih ta gunskih vijsk pid kerivnictvom Flaviya Aeciya v 436 roci poblizu Vormsa v centri uvagi serednovichnoyi poemi pro Nibelungiv Reshta burgundiv pochinayuchi z 443 roku oselilisya v regioni Sapaudiya tobto Savoya znovu yak federati v rimskij provinciyi Maksima Sekvanorum Yihni zusillya rozshiriti svoye korolivstvo vniz po richci Rona priveli yih do konfliktu z Vestgotskim korolivstvom na pivdni Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi v 476 roci korol burgundiv Gundobad vstupiv u soyuz z mogutnim korolem frankiv Hlodvigom I proti zagrozi Teodoriha Velikogo Potim vin zmig organizuvati burgundski pridbannya na osnovi rannogermanskogo zakonodavchogo kodeksu Zanepad korolivstva pochavsya koli na nih napali kolishni soyuzniki franki U 523 r Sini Hlodviga I proveli vijskovu kampaniyu v burgundskih zemlyah pidburyuvani yih matir yu Klotildoyu sho mala burgundske pohodzhennya i batko yakoyi Gilperik II buv ubitij Gundobadom U 532 roci burgundi buli rishuche rozgromleni frankami v Otuni pislya chogo korol Godomar buv ubitij a burgundski zemli buli aneksovani Frankskoyu imperiyeyu v 534 roci Burgundiya yak chastina Frankskogo korolivstva z 534 po 843 roki Frankska Burgundiya 534 933 Hocha vzhe ne isnuvalo nezalezhnogo burgundskogo korolivstva mizh 561 i 592 ta mizh 639 i 737 rokami kilka praviteliv frankskoyi dinastiyi Merovingiv vikoristovuvali titul korol Burgundiyi Korolivstvo Provans 855 863 Rozdili imperiyi Karla Velikogo jogo bezposerednimi spadkoyemcyami Karolingami prizveli do isnuvannya korotkochasnogo korolivstva Serednoyi Frankiyi yake bulo stvorene pislya Verdenskogo dogovoru 843 roku Vono vklyuchalo zemli vid Pivnichnogo morya do pivdennoyi Italiyi i nim praviv imperator Lotar I Pivnichno zahidna chastina kolishnih burgundskih zemel bula vklyuchena do skladu Zahidnogo Frankskogo korolivstva yak Burgundske gercogstvo Nezadovgo do svoyeyi smerti v 855 roci Lotar I rozdiliv svoye korolivstvo mizh troma sinami na tri chastini Lotaringiyu Italijske korolivstvo ta regioni Nizhnya Burgundiya ta Provans yaki vidijshli molodshomu sinovi Karlu Provanskomu Cej rozdil porodiv bilshe konfliktiv oskilki starshi Karolingi yaki pravili Zahidnoyu Frankiyeyu ta Shidnoyu Frankiyeyu rozglyadali sebe yak spravzhnih spadkoyemciv Serednoyi Frankiyi Korolivstva Verhnoyi ta Nizhnoyi Burgundiyi z 879 po 933 roki Oskilki Karl Provanskij buv zanadto molodij shob praviti faktichnu vladu otrimav regent graf Zherar II V yennskij druzhinoyu yakogo bula zovicya imperatora Lotara I Zherar buv silnim regentom zahishayuchi korolivstvo vid vikingiv yaki zdijsnili rejd azh do Valensiyi Dyadko Karla Karl Lisij iz Zahidnoyi Frankiyi sprobuvav vtorgnutisya v Provans u 861 roci pislya otrimannya zvernennya pro ce vid grafa Arlya Vin zahopiv teritoriyi v Provansi azh do Makona persh nizh buv strimanij Ginkmarom Verhnya ta Nizhnya Burgundiya 879 933 Dokladnishe Verhnye Burgundske korolivstvo ta Nizhnye Burgundske korolivstvo U 858 roci graf Zherar domovivsya sho yaksho Karl Provanskij pomre bez spadkoyemciv Korolivstvo Provans povernetsya do starshogo brata Karla Lotara II yakij praviv u Lotaringiyi Koli Karl pomer u 863 r jogo najstarshij brat Lyudovik II pretenduvav na Provans dlya sebe tomu korolivstvo bulo rozdilene mizh dvoma bratami Lotar II otrimav yepiskopstvo Liona V yenna ta Grenoblya yakim keruvav Zherar a Lyudovik II otrimav Arl Eks an Provans ta Ambren Pislya smerti Lotara II Mersenskij dogovir 870 roku vidiliv pivnichnu chastinu kolishnoyi Serednoyi Frankiyi korolyu Lyudoviku Nimeckomu zi Shidnoyi Frankiyi a pivdenni zemli Karla Provanskogo korolyu Karlu Lisomu iz Zahidnoyi Frankiyi Pislya povalennya Karla Lisogo v 877 roci a zgodom smerti jogo nediyezdatnogo sina Lyudovika Zayiki cherez dva roki frankskij dvoryanin Bozon Provanskij progolosiv sebe korolem Burgundiyi i Provansu u V yenni v 879 roci i zasnuvav svoye korolivstvo Nizhnya Burgundiya ta Provans Verhnya Burgundiya zalishalasya pid vplivom shidno frankskogo korolya Karla Tovstogo Vona buv zoseredzhena u teperishnij zahidnij Shvejcariyi ta vklyuchala deyaki susidni teritoriyi sho nini ye chastinami Franciyi ta Italiyi ta zemli yaki zgodom stali nazivatis Fransh Konte Z 887 roku ci pivnichni teritoriyi utvorili korolivstvo Verhnya Burgundiya progoloshene Velfom Rudolfom I Burgundskim u Sen Morisi Shvejcariya Korolivstvo Arelat 1033 1378 Arelatske korolivstvo 933 1378 Dokladnishe Arelatske korolivstvo Pravitel Verhnoyi Burgundiyi Rudolf II otrimav Nizhnyu Burgundiyu vid Gugo Arlskogo v 933 roci i stvoriv korolivstvo yake bulo vidome yak Arelatske korolivstvo vid nazvi jogo stolici Arlya abo Arelatu Korolivstvo isnuvalo samostijno do 1033 roku koli vono bulo poglinuto Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu za Konrada II Vono stalo odnim z troh korolivstv serednovichnoyi imperiyi poryad z Nimeckim korolivstvom ta Italijskim korolivstvom V skladi imperiyi Arelatske korolivstvo postupovo rozdrobilosya oskilki jogo teritoriyi abo dililis mizh spadkoyemcyami abo vtrachalis cherez diplomatiyu ta dinastichni shlyubi Do 1378 roku koli Arelatske korolivstvo pripinilo svoye isnuvannya veliki chastini jogo vzhe buli priyednani do Savojskogo grafstva v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Reshta zemel buli peredani dofinu Franciyi Karlu VI imperatorom Karlom IV utvorivshi Dofine v skladi Francuzkogo korolivstva Tretye Burgundske korolivstvo Dokladnishe Burgundske gercogstvo Volodinnya dinstiyi Burgundskih Valua pid chas pravlinnya Karla Smilivogo v drugij polovini XV stolittya Naprikinci XV stolittya gercog Karl Smilivij zadumav proekt ob yednannya svoyih teritorij u Tretye Burgundske Korolivstvo iz soboyu yak povnistyu nezalezhnim monarhom Karl navit perekonav imperatora Fridriha III koronuvati jogo korolem u Triri Zaplanovana ceremoniya ne vidbulasya oskilki imperator vtik vnochi u veresni 1473 roku cherez nevdovolennya stavlennyam gercoga do sebe Zreshtoyu gercogstvo pripinilo isnuvati yak nezalezhna derzhava pislya porazki ta smerti Karla v bitvi pid Nansi Div takozhSpisok grafiv Burgundiyi Spisok grafiv i markiziv Provansu Burgundski NiderlandiPosilannyaCope Christopher 1987 Phoenix Frustrated The Lost Kingdom of Burgundy Constable Davies Norman 2011 Vanished Kingdoms The History of Half Forgotten Europe Penguin Fournier Paul 1885 Grenoble G Dupont Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 Fournier Paul 1891 Le royaume d Arles et de Vienne 1138 1378 etude sur la formation territoriale de la France dans l Est et le Sudest Paris Picard Fournier Paul 1959 The Kingdom of Burgundy or Arles from the Eleventh to the Fifteenth Century U red The Cambridge Medieval History VIII The Close of the Middle Ages Cambridge Cambridge University Press s 306 31 1911 26 102 310 17 doi 10 1093 ehr xxvi cii 310 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 Poole Reginald 1912 English Historical Review 27 106 299 309 doi 10 1093 ehr xxvii cvi 299 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 Poole Reginald 1913 Burgundian Notes III The Union of the Two Kingdoms of Burgundy English Historical Review 28 109 106 12 Poole Reginald 1915 English Historical Review 30 117 51 56 doi 10 1093 ehr xxx cxvii 51 Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2021 1899 Boson et le royaume de Provence 855 933 Chalon sur Saone E Bertrand Poupardin Rene 1901 Le Royaume de Provence sous les Carolingiens 855 933 Paris Emile Bouillon Poupardin Rene 1907 Paris Champion Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 21 chervnya 2022 Wilson Peter 2016 Heart of Europe A History of the Holy Roman Empire Cambridge MA Belknap Press