Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варварські королівства — держави, створені на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V столітті. Ці королівства засновувались народами (переважно — германськими), які до моменту вторгнення мешкали за межами Римської імперії і які самі римляни узагальнено та зневажливо називали «варварами».
Влада у «Варварських королівствах» належала ватажкам «варварських» племен які проголошували себе самостійними володарями — королями. Озброєні одноплемінники володаря становили його військо і селилися на землях, що їм надавав король. Жили германці за своїми старовинними звичаями, і лише згодом ці звичаї були записані. Так з'явилися збірки законів, які історики називають «варварськими правдами».
Після заснування новоутворених варварських королівств, більшість їх населення продовжували складати колишні римські громадяни. Вони розмовляли не завжди зрозумілою для германців латиною, жили за законами часів імперії і належали до «ортодоксальної» християнської церкви, яку очолював Папа Римський, тоді як «варвари» здебільшого були аріанами. Франки чи не єдині з варварів прийняли християнство в його «ортодоксальній», римській версії і часто використовували різницю у віросповіданні з іншими германськими племенами як привід для воєн. Внаслідок зовнішньополітичного розрахунку поступово королі варварських держав відмовлялися від аріанства і переходили до ортодоксального католицизму. Частину аріанських держав було знищено разом із їхньою церквою візантійцями в часи Юстиніана. Так сталося з Остготським королівством в Італії, та Королівством вандалів у Північній Африці.
З-поміж колишніх римлян, які стали «підлеглими» новоутворених варварських королівств були люди різних статків — і бідняки, які ледве зводили кінці з кінцями, і магнати, що іноді мали одразу по кілька маєтків у різних провінціях та чимало рабів. Тримати невільників у покорі в неспокійний час було складно, тому рабам зазвичай дозволяли заводити своє господарство. А найчастіше землю обробляли вільні селяни, які віддавали землевласникам частину вирощеного врожаю. Магнатами, однак, були не лише колишні римляни. Королі щедро роздавали маєтки «варварській» знаті та своїм дружинникам.
Характерною рисою, спільною для всіх цих ранньосередньовічних варварських королівств, була внутрішня нестабільність, що випливає із відсутності в той час усталеного правила престолонаслідування — сини короля, в принципі, мали пріоритетне право на престол, але знать цілком могла запропонувати іншу, власну кандидатуру. Чвари між членами королівської сім'ї, між королем і його васалами, суперечки між претендентами на престол були звичайною справою, дуже багато королів померли насильницькою смертю. Кордони варварських королівств були також нестабільні, столиці часто змінювали свої місця розташування. Для внутрішнього устрою були характерні общинно-племінна організація у вигляді територіальної громади вільних землевласників, народні збори і військові ополчення.
Державність варварських королівств розвивалася під впливом римської політичної системи, римського права і за участю посадових осіб, які отримали римську освіту. Здебільшого варварські королівства були дуже нестійкими та недовговічними. До моменту оголошення у 800 році короля франків Карла Великого імператором (подія, яка зазвичай розглядається як кінець епохи варварських королівств), з великої та різноманітної варварських королівств збереглось лише одне Франкське королівство.
Найбільш відомі варварські королівства
Свевське королівство. Свеви осіли в північно-західній частині Піренейського півострова в 409 році. Роль їх держави у політичних процесах в регіоні була мінімальною в порівнянні з роллю інших варварських королівств. У 585 році їх королівство було завойовано вестготами.
Перше Бургундське королівство. У 413 році бургунди були визнані імператором Гонорієм федератами і отримали місце для поселення на лівому березі Рейна в районі Вормса. В 437 році гуни спустошили їх державу, бургундський король був убитий, а залишок бургундського народу в 443 році був переселений римським полководцем Аецієм південніше в Савою, на береги Рони. Найбільшого розвитку держава досягла до 485 році. У 534 році Бургундське королівство було завойовано франками і стало однією з частин Франкської держави.
Вестготське королівство. Виникло в 418 році внаслідок союзного договору, укладеного вестготським королем Валліей з імператором Гонорієм, що виділив вестготам на правах федератів землі від передгір'я Піренеїв на півдні до річки Луари на півночі. Найвищого розвитку досягло у другій половині V століття. Припинило своє існування в 718 році, коли було завойовроано арабами. Воно проіснувало довше за всіх інших варварських королівств і домоглося найбільшої могутності.
Королівство вандалів і аланів. У 429 році вандали і алани, тікаючи від вестготів, покинули Іберію і через Гібралтар перебралися в Північну Африку. До 435 року вандали встановили своє панування над значною частиною римської Північної Африки. У 435 році з римлянами було укладено мир, вандали і алани отримали статус федератів. У 439 році вандали порушили договір і захопили Карфаген, а в 455 році розграбували Рим. Королівство вандалів було завойовано Візантією в 534 році.
Франкське королівство. Було засновано королем Хлодвигом I в 481 році і протягом трьох століть стало найпотужнішою державою Західної Європи.
Остготське королівство. У 488 році імператор Флавій Зенон уклав з остготським королем Теодоріхом угоду, згідно з якою Теодоріх у разі перемоги над Одоакром ставав правителем Італії як представник імператора. В 493 році цілі угоди були досягнуті. У 555 році при імператорі Юстиніані I італійське королівство остготів завоювала Візантія за допомогою лангобардів, які заснували на місці знищенного Остготського королівства власне, Лангобардське королівство.
Англосаксонські королівства в Британії. До середини V ст. Британія була завойована германськими племенами англів, саксів, ютів і фризів. У VI столітті на території Британії виникло сім королівств, які поступово об'єднувалися в одну державу.
Лангобардське королівство. Останнє в історії за часом як виникнення, так і припинення свого існування варварське королівство. У 566 році лангобарди увірвалися в Північну Італію. До середини VIII століття королівство лангобардів займало майже весь Апеннінський півострів, Істрію, Корсику. У 774 році було завойоване Карлом Великим.
Деякі дослідники зараховують до варварських королівств також «королівство» Одоакра — державно-політичний режим, який встановився в Італії після перевороту Одоакра в 476 році. Сам Одоакр належав до германського племені ругів.
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія середніх віків. Х., 2014, с.6-7
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varvarski korolivstva derzhavi stvoreni na teritoriyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi v umovah yiyi rozpadu v V stolitti Ci korolivstva zasnovuvalis narodami perevazhno germanskimi yaki do momentu vtorgnennya meshkali za mezhami Rimskoyi imperiyi i yaki sami rimlyani uzagalneno ta znevazhlivo nazivali varvarami Yevropa ta Blizkij Shid u 476 roci nashoyi eri Vlada u Varvarskih korolivstvah nalezhala vatazhkam varvarskih plemen yaki progoloshuvali sebe samostijnimi volodaryami korolyami Ozbroyeni odnopleminniki volodarya stanovili jogo vijsko i selilisya na zemlyah sho yim nadavav korol Zhili germanci za svoyimi starovinnimi zvichayami i lishe zgodom ci zvichayi buli zapisani Tak z yavilisya zbirki zakoniv yaki istoriki nazivayut varvarskimi pravdami Pislya zasnuvannya novoutvorenih varvarskih korolivstv bilshist yih naselennya prodovzhuvali skladati kolishni rimski gromadyani Voni rozmovlyali ne zavzhdi zrozumiloyu dlya germanciv latinoyu zhili za zakonami chasiv imperiyi i nalezhali do ortodoksalnoyi hristiyanskoyi cerkvi yaku ocholyuvav Papa Rimskij todi yak varvari zdebilshogo buli arianami Franki chi ne yedini z varvariv prijnyali hristiyanstvo v jogo ortodoksalnij rimskij versiyi i chasto vikoristovuvali riznicyu u virospovidanni z inshimi germanskimi plemenami yak privid dlya voyen Vnaslidok zovnishnopolitichnogo rozrahunku postupovo koroli varvarskih derzhav vidmovlyalisya vid arianstva i perehodili do ortodoksalnogo katolicizmu Chastinu arianskih derzhav bulo znisheno razom iz yihnoyu cerkvoyu vizantijcyami v chasi Yustiniana Tak stalosya z Ostgotskim korolivstvom v Italiyi ta Korolivstvom vandaliv u Pivnichnij Africi Z pomizh kolishnih rimlyan yaki stali pidleglimi novoutvorenih varvarskih korolivstv buli lyudi riznih statkiv i bidnyaki yaki ledve zvodili kinci z kincyami i magnati sho inodi mali odrazu po kilka mayetkiv u riznih provinciyah ta chimalo rabiv Trimati nevilnikiv u pokori v nespokijnij chas bulo skladno tomu rabam zazvichaj dozvolyali zavoditi svoye gospodarstvo A najchastishe zemlyu obroblyali vilni selyani yaki viddavali zemlevlasnikam chastinu viroshenogo vrozhayu Magnatami odnak buli ne lishe kolishni rimlyani Koroli shedro rozdavali mayetki varvarskij znati ta svoyim druzhinnikam Harakternoyu risoyu spilnoyu dlya vsih cih rannoserednovichnih varvarskih korolivstv bula vnutrishnya nestabilnist sho viplivaye iz vidsutnosti v toj chas ustalenogo pravila prestolonasliduvannya sini korolya v principi mali prioritetne pravo na prestol ale znat cilkom mogla zaproponuvati inshu vlasnu kandidaturu Chvari mizh chlenami korolivskoyi sim yi mizh korolem i jogo vasalami superechki mizh pretendentami na prestol buli zvichajnoyu spravoyu duzhe bagato koroliv pomerli nasilnickoyu smertyu Kordoni varvarskih korolivstv buli takozh nestabilni stolici chasto zminyuvali svoyi miscya roztashuvannya Dlya vnutrishnogo ustroyu buli harakterni obshinno pleminna organizaciya u viglyadi teritorialnoyi gromadi vilnih zemlevlasnikiv narodni zbori i vijskovi opolchennya Derzhavnist varvarskih korolivstv rozvivalasya pid vplivom rimskoyi politichnoyi sistemi rimskogo prava i za uchastyu posadovih osib yaki otrimali rimsku osvitu Zdebilshogo varvarski korolivstva buli duzhe nestijkimi ta nedovgovichnimi Do momentu ogoloshennya u 800 roci korolya frankiv Karla Velikogo imperatorom podiya yaka zazvichaj rozglyadayetsya yak kinec epohi varvarskih korolivstv z velikoyi ta riznomanitnoyi varvarskih korolivstv zbereglos lishe odne Frankske korolivstvo Najbilsh vidomi varvarski korolivstvaSvevske korolivstvo Svevi osili v pivnichno zahidnij chastini Pirenejskogo pivostrova v 409 roci Rol yih derzhavi u politichnih procesah v regioni bula minimalnoyu v porivnyanni z rollyu inshih varvarskih korolivstv U 585 roci yih korolivstvo bulo zavojovano vestgotami Pershe Burgundske korolivstvo U 413 roci burgundi buli viznani imperatorom Gonoriyem federatami i otrimali misce dlya poselennya na livomu berezi Rejna v rajoni Vormsa V 437 roci guni spustoshili yih derzhavu burgundskij korol buv ubitij a zalishok burgundskogo narodu v 443 roci buv pereselenij rimskim polkovodcem Aeciyem pivdennishe v Savoyu na beregi Roni Najbilshogo rozvitku derzhava dosyagla do 485 roci U 534 roci Burgundske korolivstvo bulo zavojovano frankami i stalo odniyeyu z chastin Frankskoyi derzhavi Vestgotske korolivstvo Viniklo v 418 roci vnaslidok soyuznogo dogovoru ukladenogo vestgotskim korolem Valliej z imperatorom Gonoriyem sho vidiliv vestgotam na pravah federativ zemli vid peredgir ya Pireneyiv na pivdni do richki Luari na pivnochi Najvishogo rozvitku dosyaglo u drugij polovini V stolittya Pripinilo svoye isnuvannya v 718 roci koli bulo zavojovroano arabami Vono proisnuvalo dovshe za vsih inshih varvarskih korolivstv i domoglosya najbilshoyi mogutnosti Korolivstvo vandaliv i alaniv U 429 roci vandali i alani tikayuchi vid vestgotiv pokinuli Iberiyu i cherez Gibraltar perebralisya v Pivnichnu Afriku Do 435 roku vandali vstanovili svoye panuvannya nad znachnoyu chastinoyu rimskoyi Pivnichnoyi Afriki U 435 roci z rimlyanami bulo ukladeno mir vandali i alani otrimali status federativ U 439 roci vandali porushili dogovir i zahopili Karfagen a v 455 roci rozgrabuvali Rim Korolivstvo vandaliv bulo zavojovano Vizantiyeyu v 534 roci Frankske korolivstvo Bulo zasnovano korolem Hlodvigom I v 481 roci i protyagom troh stolit stalo najpotuzhnishoyu derzhavoyu Zahidnoyi Yevropi Ostgotske korolivstvo U 488 roci imperator Flavij Zenon uklav z ostgotskim korolem Teodorihom ugodu zgidno z yakoyu Teodorih u razi peremogi nad Odoakrom stavav pravitelem Italiyi yak predstavnik imperatora V 493 roci cili ugodi buli dosyagnuti U 555 roci pri imperatori Yustiniani I italijske korolivstvo ostgotiv zavoyuvala Vizantiya za dopomogoyu langobardiv yaki zasnuvali na misci znishennogo Ostgotskogo korolivstva vlasne Langobardske korolivstvo Anglosaksonski korolivstva v Britaniyi Do seredini V st Britaniya bula zavojovana germanskimi plemenami angliv saksiv yutiv i friziv U VI stolitti na teritoriyi Britaniyi viniklo sim korolivstv yaki postupovo ob yednuvalisya v odnu derzhavu Langobardske korolivstvo Ostannye v istoriyi za chasom yak viniknennya tak i pripinennya svogo isnuvannya varvarske korolivstvo U 566 roci langobardi uvirvalisya v Pivnichnu Italiyu Do seredini VIII stolittya korolivstvo langobardiv zajmalo majzhe ves Apenninskij pivostriv Istriyu Korsiku U 774 roci bulo zavojovane Karlom Velikim Deyaki doslidniki zarahovuyut do varvarskih korolivstv takozh korolivstvo Odoakra derzhavno politichnij rezhim yakij vstanovivsya v Italiyi pislya perevorotu Odoakra v 476 roci Sam Odoakr nalezhav do germanskogo plemeni rugiv PrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya serednih vikiv H 2014 s 6 7Posilannyahttp www istmira com lekcii po istorii srednix vekov 1851 velikoe pereselenie narodov ii 375 g vii vv html 8 sichnya 2015 u Wayback Machine