Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лангоба́рдське королі́вство, або Королі́вство лангоба́рдів (лат. Regnum Langobardorum; італ. regno longobardo) — монархічна християнська держава на Апеннінському півострові. Створена 565 року германським плем'ям лангобардів під проводом Альбойна, які захопили готські землі в Північній Італії. Керувалася виборними королями. Столиця розташовувалася в місті Павія. Панівною релігією було християнство — аріанство (до 653) та католицизм. Офіційною мовою була латинська, простонародними — народна латина і лангобардська. Базовою валютою був римський треміс. Вели війни із Візантійською імперією. Підкорена франками Карла Великого в 774 році, за коронування Дезидерія. Північні терени королівства успадкувала Каролінгська імперія франків, південні — герцогства Беневентське і Сполетське, центральні — Папська держава. Пізня назва — королівство всієї Італії (лат. Regnum totius Italiae). Від імені королівства Лангобардії походить назва краю Ломбардія.
| Лангобардське королівство | ||||
| ||||
|
| ||||
 | ||||
| Столиця | Павія | |||
| Мови | латинська мова ломбардська | |||
| Релігії | християнство
| |||
| Форма правління | виборна монархія | |||
| Король | ||||
| - 565–572 | Албойн (перший) | |||
| - 756-774 | Дезидерій (останній) | |||
| Історичний період | середньовіччя | |||
| - міграція лангобардів | 568 | |||
| - франкське вторгнення | 774 | |||
| ||||
Історія
Лангобарди, мабуть, на початку першого тисячоліття проживали на берегах Ельби, потім, в V столітті, стали переселятися на Дунай, і приблизно в цей же час прийняли аріанство.
У 566 в союзі з аварами вони розгромили гепідів і завоювали Паннонію. Звідти лангобарди на чолі з королем Албойном вторглися в Італію, завоювавши її північні території і давши їм своє ім'я — лангобардів (звідси назва Ломбардія).
У 572 після трирічної облоги лангобарди захоплюють Павію і роблять її столицею своєї держави.
Перший король лангобардів Албойн славився незвичайною жорстокістю. Вельми жорстоким правителем був після його смерті і наступний король лангобардів, Клеф. Якщо Албойна отруїла власна дружина, то Клефа вбили його піддані.
Міжкоролів'я
Після цього лангобарди протягом одинадцяти років не обирали короля і зробили це лише перед лицем небезпеки: Лангобардській державі загрожувала експансія Візантії і Австразії (одне з франкських королівств).
Третім королем лангобардів став Автарій, син Клефа. Він зумів відбити натиск візантійців і франків.
Коли Аутарі помер у 591, його вдова Теоделінда вийшла заміж за Агілульфа, герцога Туринського, який став таким чином королем. Агілульф сповідував аріанство, але його дружина й син були католиками. У VII столітті Папа Римський отримує в Італії дедалі більший вплив, і відносини між королями лангобардів і Папами ускладнюються. Їхня боротьба, в якій брали участь і франки, набула характеру затяжної війни.
Останній король лангобардів Дезидерій був розбитий і в 774 полонений франками, а його королівство ввійшло до складу імперії Карла Великого.
Карти
Розширення теренів королівства (синій):
-
![image]()
572 -
![image]()
584 -
![image]()
616 -
![image]()
652 -
![image]()
744 -
![image]()
751
Королі
| Історія Італії | |
|---|---|
 | |
| Стародавній світ | |
| Етруски (XII—–VI ст. до н.е.) | |
| Велика Греція (VIII—–VII ст. до н.е.) | |
| Стародавній Рим (VIII ст. до н.е. — V ст. н.е.) | |
| Остготське королівство (V—VI ст.) | |
| Середньовіччя | |
| Італія під владою Візантії (VI—VIII ст.) | |
| Лангобардське королівство (568—774) | |
| Середньовічне Італійське королівство | |
| та у південній Італії | |
| Морські республіки та | |
| Новий час | |
| Італійський ренесанс (XIV—XVI ст.) | |
| Італійські війни (1494—1559) | |
| (1559—1814) | |
| Рісорджименто (1815—1861) | |
| Нова історія | |
| Італійське королівство (1861–1945) | |
| Італія у Першій світовій війні (1914—1918) | |
| Фашизм та колоніальна імперія (1918—1945) | |
| Італія в Другій світовій війні (1940—1945) | |
| (1945—теперішній час) | |
| Свинцеві роки (1970-і—1980-і) | |
| Окремі теми | |
| Історичні держави Італії | |
| Генетична історія Італії | |
Джерела
Першоджерела
- Chronicle of Fredegar, Pseudo-Fredegarii scholastici Chronicarum libri IV cum continuationibus in Monumenta Germaniae Historica SS rer. Mer. II, Hanover 1888
- Gregory of Tours, Gregorii episcopi Turonensis Libri historiarum X (Historia Francorum) in Monumenta Germaniae Historica SS rer. Mer. I 1, Hanover 1951
- Leges Langobardorum (643-866), ed. F. Beyerle, Witzenhausen 1962
- Marius Aventicensis, Chronica a. CCCCLV-DLXXXI. edied Theodor Mommsen in Monumenta Germaniae Historica AA, XI, Berlin 1894
- Origo gentis Langobardorum, ed. G. Waitz in Monumenta Germaniae Historica SS rer. Lang.
- Paolo Diacono, Historia Langobardorum (Storia dei Longobardi, Lorenzo Valla/Mondadori, Milan 1992)
Історіографія
- Chris Wickham (1981). Early Medieval Italy: Central Power and Local Society, 400–1000. MacMillan Press.
- Azzara, Claudio; Stefano Gasparri (2005). Le leggi dei Longobardi, storia, memoria e diritto di un popolo germanico (in Italian). Roma: Viella. .
- Azzara, Claudio (2002). L'Italia dei barbari (in Italian). Bologna: Il Mulino. .
- Paolo Delogu. Longobardi e Bizantini in Storia d'Italia, Torino, UTET, 1980. .
- Bandera, Sandrina (2004). Declino ed eredità dai Longobardi ai Carolingi. Lettura e interpretazione dell'altare di S. Ambrogio (in Italian). Morimondo: Fondazione Abbatia Sancte Marie de Morimundo.
- Bertelli, Carlo; Gian Pietro Broglio (2000). Il futuro dei Longobardi. L'Italia e la costruzione dell'Europa di Carlo Magno (in Italian) (Skira ed.). Milano. .
- Bertolini, Ottorino (1972). Roma e i Longobardi (in Italian). Roma: Istituto di studi romani. BNI 7214344.
- Bognetti, Gian Piero (1957). L'Editto di Rotari come espediente politico di una monarchia barbarica (in Italian). Milano: Giuffre.
- Cardini, Franco; Marina Montesano (2006). Storia medievale (in Italian). Firenze: Le Monnier. .
- Gasparri, Stefano (1978). I duchi longobardi (in Italian). Roma: La Sapienza.
- Jarnut, Jörg (2002). Storia dei Longobardi (in Italian). Torino: Einaudi. .
- Montanelli, Indro; Roberto Gervaso (1965). L'Italia dei secoli bui (in Italian). Milano: Rizzoli.
- Mor, Carlo Guido (1930). "Contributi alla storia dei rapporti fra Stato e Chiesa al tempo dei Longobardi. La politica ecclesiastica di Autari e di Agigulfo". Rivista di storia del diritto italiano (estratto).
- Neil, Christie. I Longobardi. Storia e archeologia di un popolo (in Italian). Genova: ECIG. .
- Possenti, Paolo (2001). Le radici degli italiani. Vol. II: Romania e Longobardia (in Italian). Milano: Effedieffe. .
- Rovagnati, Sergio (2003). I Longobardi (in Italian). Milano: Xenia. .
- Tagliaferri, Amelio (1965). I Longobardi nella civiltà e nell'economia italiana del primo Medioevo (in Italian). Milano: Giuffrè. BNI 6513907.
- Tabacco, Giovanni (1974). Storia d'Italia. Vol. I: Dal tramonto dell'Impero fino alle prime formazioni di Stati regionali (in Italian). Torino: Einaudi.
- Tabacco, Giovanni (1999). Egemonie sociali e strutture del potere nel medioevo italiano (in Italian). Torino: Einaudi. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лангобардське королівство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Langoba rdske koroli vstvo abo Koroli vstvo langoba rdiv lat Regnum Langobardorum ital regno longobardo monarhichna hristiyanska derzhava na Apenninskomu pivostrovi Stvorena 565 roku germanskim plem yam langobardiv pid provodom Albojna yaki zahopili gotski zemli v Pivnichnij Italiyi Keruvalasya vibornimi korolyami Stolicya roztashovuvalasya v misti Paviya Panivnoyu religiyeyu bulo hristiyanstvo arianstvo do 653 ta katolicizm Oficijnoyu movoyu bula latinska prostonarodnimi narodna latina i langobardska Bazovoyu valyutoyu buv rimskij tremis Veli vijni iz Vizantijskoyu imperiyeyu Pidkorena frankami Karla Velikogo v 774 roci za koronuvannya Dezideriya Pivnichni tereni korolivstva uspadkuvala Karolingska imperiya frankiv pivdenni gercogstva Beneventske i Spoletske centralni Papska derzhava Piznya nazva korolivstvo vsiyeyi Italiyi lat Regnum totius Italiae Vid imeni korolivstva Langobardiyi pohodit nazva krayu Lombardiya Langobardske korolivstvo 568 774 Zalizna korona langobardiv Zalizna korona istorichni kordoni na kartiLangobardiya sinya za korolya Ajshtulfa 749 756 Stolicya Paviya Movi latinska mova lombardska Religiyi hristiyanstvo arianstvo do 653 katolicizm Forma pravlinnya viborna monarhiya Korol 565 572 Albojn pershij 756 774 Deziderij ostannij Istorichnij period serednovichchya migraciya langobardiv 568 frankske vtorgnennya 774 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Langobardske korolivstvoIstoriyaLangobardi mabut na pochatku pershogo tisyacholittya prozhivali na beregah Elbi potim v V stolitti stali pereselyatisya na Dunaj i priblizno v cej zhe chas prijnyali arianstvo U 566 v soyuzi z avarami voni rozgromili gepidiv i zavoyuvali Pannoniyu Zvidti langobardi na choli z korolem Albojnom vtorglisya v Italiyu zavoyuvavshi yiyi pivnichni teritoriyi i davshi yim svoye im ya langobardiv zvidsi nazva Lombardiya U 572 pislya tririchnoyi oblogi langobardi zahoplyuyut Paviyu i roblyat yiyi stoliceyu svoyeyi derzhavi Pershij korol langobardiv Albojn slavivsya nezvichajnoyu zhorstokistyu Velmi zhorstokim pravitelem buv pislya jogo smerti i nastupnij korol langobardiv Klef Yaksho Albojna otruyila vlasna druzhina to Klefa vbili jogo piddani Mizhkoroliv ya Dokladnishe Pravlinnya gercogiv Pislya cogo langobardi protyagom odinadcyati rokiv ne obirali korolya i zrobili ce lishe pered licem nebezpeki Langobardskij derzhavi zagrozhuvala ekspansiya Vizantiyi i Avstraziyi odne z frankskih korolivstv Tretim korolem langobardiv stav Avtarij sin Klefa Vin zumiv vidbiti natisk vizantijciv i frankiv Koli Autari pomer u 591 jogo vdova Teodelinda vijshla zamizh za Agilulfa gercoga Turinskogo yakij stav takim chinom korolem Agilulf spoviduvav arianstvo ale jogo druzhina j sin buli katolikami U VII stolitti Papa Rimskij otrimuye v Italiyi dedali bilshij vpliv i vidnosini mizh korolyami langobardiv i Papami uskladnyuyutsya Yihnya borotba v yakij brali uchast i franki nabula harakteru zatyazhnoyi vijni Ostannij korol langobardiv Deziderij buv rozbitij i v 774 polonenij frankami a jogo korolivstvo vvijshlo do skladu imperiyi Karla Velikogo KartiRozshirennya tereniv korolivstva sinij 572 584 616 652 744 751Koroli Istoriya ItaliyiStarodavnij svitEtruski XII VI st do n e Velika Greciya VIII VII st do n e Starodavnij Rim VIII st do n e V st n e Ostgotske korolivstvo V VI st SerednovichchyaItaliya pid vladoyu Vizantiyi VI VIII st Langobardske korolivstvo 568 774 Serednovichne Italijske korolivstvota u pivdennij ItaliyiMorski respubliki taNovij chasItalijskij renesans XIV XVI st Italijski vijni 1494 1559 1559 1814 Risordzhimento 1815 1861 Nova istoriyaItalijske korolivstvo 1861 1945 Italiya u Pershij svitovij vijni 1914 1918 Fashizm ta kolonialna imperiya 1918 1945 Italiya v Drugij svitovij vijni 1940 1945 1945 teperishnij chas Svincevi roki 1970 i 1980 i Okremi temiIstorichni derzhavi ItaliyiGenetichna istoriya ItaliyiPortal Italiya pereglyanutiredaguvatiDzherelaPershodzherela Chronicle of Fredegar Pseudo Fredegarii scholastici Chronicarum libri IV cum continuationibus in Monumenta Germaniae Historica SS rer Mer II Hanover 1888 Gregory of Tours Gregorii episcopi Turonensis Libri historiarum X Historia Francorum in Monumenta Germaniae Historica SS rer Mer I 1 Hanover 1951 Leges Langobardorum 643 866 ed F Beyerle Witzenhausen 1962 Marius Aventicensis Chronica a CCCCLV DLXXXI edied Theodor Mommsen in Monumenta Germaniae Historica AA XI Berlin 1894 Origo gentis Langobardorum ed G Waitz in Monumenta Germaniae Historica SS rer Lang Paolo Diacono Historia Langobardorum Storia dei Longobardi Lorenzo Valla Mondadori Milan 1992 Istoriografiya Chris Wickham 1981 Early Medieval Italy Central Power and Local Society 400 1000 MacMillan Press Azzara Claudio Stefano Gasparri 2005 Le leggi dei Longobardi storia memoria e diritto di un popolo germanico in Italian Roma Viella ISBN 88 8334 099 X Azzara Claudio 2002 L Italia dei barbari in Italian Bologna Il Mulino ISBN 88 15 08812 1 Paolo Delogu Longobardi e Bizantini in Storia d Italia Torino UTET 1980 ISBN 88 02 03510 5 Bandera Sandrina 2004 Declino ed eredita dai Longobardi ai Carolingi Lettura e interpretazione dell altare di S Ambrogio in Italian Morimondo Fondazione Abbatia Sancte Marie de Morimundo Bertelli Carlo Gian Pietro Broglio 2000 Il futuro dei Longobardi L Italia e la costruzione dell Europa di Carlo Magno in Italian Skira ed Milano ISBN 88 8118 798 1 Bertolini Ottorino 1972 Roma e i Longobardi in Italian Roma Istituto di studi romani BNI 7214344 Bognetti Gian Piero 1957 L Editto di Rotari come espediente politico di una monarchia barbarica in Italian Milano Giuffre Cardini Franco Marina Montesano 2006 Storia medievale in Italian Firenze Le Monnier ISBN 88 00 20474 0 Gasparri Stefano 1978 I duchi longobardi in Italian Roma La Sapienza Jarnut Jorg 2002 Storia dei Longobardi in Italian Torino Einaudi ISBN 88 464 4085 4 Montanelli Indro Roberto Gervaso 1965 L Italia dei secoli bui in Italian Milano Rizzoli Mor Carlo Guido 1930 Contributi alla storia dei rapporti fra Stato e Chiesa al tempo dei Longobardi La politica ecclesiastica di Autari e di Agigulfo Rivista di storia del diritto italiano estratto Neil Christie I Longobardi Storia e archeologia di un popolo in Italian Genova ECIG ISBN 88 7545 735 2 Possenti Paolo 2001 Le radici degli italiani Vol II Romania e Longobardia in Italian Milano Effedieffe ISBN 88 85223 27 3 Rovagnati Sergio 2003 I Longobardi in Italian Milano Xenia ISBN 88 7273 484 3 Tagliaferri Amelio 1965 I Longobardi nella civilta e nell economia italiana del primo Medioevo in Italian Milano Giuffre BNI 6513907 Tabacco Giovanni 1974 Storia d Italia Vol I Dal tramonto dell Impero fino alle prime formazioni di Stati regionali in Italian Torino Einaudi Tabacco Giovanni 1999 Egemonie sociali e strutture del potere nel medioevo italiano in Italian Torino Einaudi ISBN 88 06 49460 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Langobardske korolivstvo