Велика Греція (грец. Μεγάλη Ελλάς, лат. Graecia Magna) — історична область у Південній Італії, що включала південь сучасної Італії на Апеннінському півострові та острів Сицилію.
Історія поняття
Давньогрецький історик Полібій так назвав цю область за численність грецьких колоній, заснованих на південь від річок Сіларус і Френто, особливо навколо Тарентської затоки. Велика Греція не вживалася на позначення всієї території Нижньої Італії, а тільки для області, зайнятої грецькими містами. Географ Страбон називав навіть самих італійських і сицилійських еллінів Великою Елладою.
Загалом поняття Великої Греції, згідно з античними джерелами, досить мінливе і невизначене чітко. Переважно під ним малися на увазі грецькі колонії поблизу Тарентської затоки та на південь і південний захід від нього, тобто міста Тарент, Метапонт, , Сибаріс, Кротон, , Локри. Іноді сюди зараховувалися і міста західного берега Італії, серед яких Неаполь, Куми, Пестум та інші. Іноді до Великої Греції причисляли взагалі всі грецькі поселення Південної Італії. Деякі автори розповсюджували цю назву навіть на грецькі колонії в Сицилії.
Історія колонізації
Перші поселення греків на Сицилії, Ліпарських островах і, можливо, у Кампанії відносяться ще до мікенської періоду (друга половина II тисячоліття), проте особливої інтенсивності освоєння італійського регіону досягло до часу, так званої, Великої грецької колонізації VIII—VI століть до н. е. Найдавніша з колоній Великої Греції — Куми, або Кіми, засновані близько 725 до н. е. Засновниками колоній були:
- частково дорійці: зі Спарти (колонія Тарент), Коринфа (колонія Сіракузи), Мегари (колонія Мегари Гіблейські);
- частково іонійці з Евбеї (Кіми, Неаполь, Дікеархія, Регій, Наксос Сицилійський і т. д.);
- почасти пелопоннеські ахейці (Кротон, Сибаріс, Метапонт та інші міста);
- почасти озольські локрійці (колонія Локри).
- деякі колонії, у свою чергу, засновували нові поселення; наприклад, Посідонія заснована Сібарісом, — Тарентом, — Пандосієм і Теріна — Кротоном.
Розвиток міст
Деякі з цих міст рано досягли великої могутності і значного багатства, тому нерідко славились казковою розкішшю та марнотратством, зокрема, Сібаріс і Тарент. Мистецтво тут досягло високого розвитку, що доводять руїни храмів Посідонії і Метапонта, а також Сіракуз, Селінунта та інших міст Сицилії. Італіотські монети міст відрізняються витонченістю.
В науках колонії Великої Греції значної ролі не відіграли. Нижній Італії, однак, належить одне із чудових явищ грецької культури — філософсько-політичний союз піфагорійців. Якщо залишити осторонь Сицилію, сила італіотів швидко впала після варварського руйнування Сібаріса (511 до н. е.) Кротоном. З того часу італійські племена сабеллів в багатьох місцях взяли верх над еллінізмом. Наприкінці V ст. до н. е. утворюється союз італіотів, який після цього під впливом зовнішніх чинників декілька разів розпадався та відновлювався. Остаточно припинив існування близько 272 року до н. е.
З часу підкорення Нижньої Італії римлянами 270 до н. е. дедалі більше став поширюватися тут римський елемент, хоча поряд з ним зберігалися і грецька мова, і грецькі звичаї до часів Римської імперії, а в Неаполі — навіть до початку правління імператора Юстиніана I. Візантійське панування, що тривало до 11 століття, дало грецькій складовій культури, зокрема в Калабрії, нові сили, і тільки араби і нормани спромоглись її усунути. Умовно виниклі італо-грецькі говірки називають .
Перелік міст
Джерела
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Великая Греция [ 29 січня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Велика Греція // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Greciya grec Megalh Ellas lat Graecia Magna istorichna oblast u Pivdennij Italiyi sho vklyuchala pivden suchasnoyi Italiyi na Apenninskomu pivostrovi ta ostriv Siciliyu Mapa Velikoyi Greciyi u IV st do n e Kolorami vidileno dialekti greckih kolonistiv ahejskij temno brunatnij dorijskij zhovtogaryachij ionijskij fioletovij pivnichno zahidnij svitlo brunatnij region bilya mista Lokri na pivden vid Lukaniyi Istoriya ponyattyaDavnogreckij istorik Polibij tak nazvav cyu oblast za chislennist greckih kolonij zasnovanih na pivden vid richok Silarus i Frento osoblivo navkolo Tarentskoyi zatoki Velika Greciya ne vzhivalasya na poznachennya vsiyeyi teritoriyi Nizhnoyi Italiyi a tilki dlya oblasti zajnyatoyi greckimi mistami Geograf Strabon nazivav navit samih italijskih i sicilijskih elliniv Velikoyu Elladoyu Zagalom ponyattya Velikoyi Greciyi zgidno z antichnimi dzherelami dosit minlive i neviznachene chitko Perevazhno pid nim malisya na uvazi grecki koloniyi poblizu Tarentskoyi zatoki ta na pivden i pivdennij zahid vid nogo tobto mista Tarent Metapont Sibaris Kroton Lokri Inodi syudi zarahovuvalisya i mista zahidnogo berega Italiyi sered yakih Neapol Kumi Pestum ta inshi Inodi do Velikoyi Greciyi prichislyali vzagali vsi grecki poselennya Pivdennoyi Italiyi Deyaki avtori rozpovsyudzhuvali cyu nazvu navit na grecki koloniyi v Siciliyi Istoriya kolonizaciyiPershi poselennya grekiv na Siciliyi Liparskih ostrovah i mozhlivo u Kampaniyi vidnosyatsya she do mikenskoyi periodu druga polovina II tisyacholittya prote osoblivoyi intensivnosti osvoyennya italijskogo regionu dosyaglo do chasu tak zvanoyi Velikoyi greckoyi kolonizaciyi VIII VI stolit do n e Najdavnisha z kolonij Velikoyi Greciyi Kumi abo Kimi zasnovani blizko 725 do n e Zasnovnikami kolonij buli chastkovo dorijci zi Sparti koloniya Tarent Korinfa koloniya Sirakuzi Megari koloniya Megari Giblejski chastkovo ionijci z Evbeyi Kimi Neapol Dikearhiya Regij Naksos Sicilijskij i t d pochasti peloponneski ahejci Kroton Sibaris Metapont ta inshi mista pochasti ozolski lokrijci koloniya Lokri deyaki koloniyi u svoyu chergu zasnovuvali novi poselennya napriklad Posidoniya zasnovana Sibarisom Tarentom Pandosiyem i Terina Krotonom Rozvitok mistDeyaki z cih mist rano dosyagli velikoyi mogutnosti i znachnogo bagatstva tomu neridko slavilis kazkovoyu rozkishshyu ta marnotratstvom zokrema Sibaris i Tarent Mistectvo tut dosyaglo visokogo rozvitku sho dovodyat ruyini hramiv Posidoniyi i Metaponta a takozh Sirakuz Selinunta ta inshih mist Siciliyi Italiotski moneti mist vidriznyayutsya vitonchenistyu V naukah koloniyi Velikoyi Greciyi znachnoyi roli ne vidigrali Nizhnij Italiyi odnak nalezhit odne iz chudovih yavish greckoyi kulturi filosofsko politichnij soyuz pifagorijciv Yaksho zalishiti ostoron Siciliyu sila italiotiv shvidko vpala pislya varvarskogo rujnuvannya Sibarisa 511 do n e Krotonom Z togo chasu italijski plemena sabelliv v bagatoh miscyah vzyali verh nad ellinizmom Naprikinci V st do n e utvoryuyetsya soyuz italiotiv yakij pislya cogo pid vplivom zovnishnih chinnikiv dekilka raziv rozpadavsya ta vidnovlyuvavsya Ostatochno pripiniv isnuvannya blizko 272 roku do n e Z chasu pidkorennya Nizhnoyi Italiyi rimlyanami 270 do n e dedali bilshe stav poshiryuvatisya tut rimskij element hocha poryad z nim zberigalisya i grecka mova i grecki zvichayi do chasiv Rimskoyi imperiyi a v Neapoli navit do pochatku pravlinnya imperatora Yustiniana I Vizantijske panuvannya sho trivalo do 11 stolittya dalo greckij skladovij kulturi zokrema v Kalabriyi novi sili i tilki arabi i normani spromoglis yiyi usunuti Umovno vinikli italo grecki govirki nazivayut Perelik mistAgrigent Gela Gimera Gipponij Eleya Kamarina Kroton Kumi Lauda Leontini Lokri Medma Messina Metapont Mili Naksos Sicilijskij Neapol Pestum Pitekussi Dikearhiya Regij Selinunt Sibaris Sirakuzi Siris TarentDzherelaBolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 23 listopada 2011 u Wayback Machine Velikaya Greciya 29 sichnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaVelika Greciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006