Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сибаріс (дав.-гр. Σύβαρις) — давньогрецька колонія на півдні Італії, між річками Сибаріс і Кратіс (назви яких відтворювали гідроніми, відомі на батьківщині колоністів). Заснована біля 720 р. до н. е. переселенцями з Ахайі на чолі з вихідцем з Геліки. Серед колоністів були й вихідці із Тройзена, але недовзі їх з міста вигнали.
| Сибаріс | |
|---|---|
 | |
| 39°42′59″ пн. ш. 16°29′37″ сх. д. / 39.71656400002777332° пн. ш. 16.493696000028° сх. д.Координати: 39°42′59″ пн. ш. 16°29′37″ сх. д. / 39.71656400002777332° пн. ш. 16.493696000028° сх. д. | |
| Країна | Італія[1] |
| Розташування | Кассано-алло-Йоніо[1] |
| Тип | археологічна пам'ятка[2] поліс[3] d[2][4][5] музей[2] археологічний музей[6] і Q124830411?[5] |
| Дата заснування | 720 до н. е. |
  Сибаріс Сибаріс (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Узбережжя, на якому була заснована колонія, було відоме грекам з мікенської доби, а місцеве населення з тих часів було частково елінізоване і навіть вшановувало грецьких богів, тож нові переселенці швидко знайшли з ним спільну мову і навіть частково змішалися з тубільцями (ті навіть своїх небіжчиків продовжували ховати на грецьких цвинтарях). Влада Сибаріса швидко розповсюдилися на сусідні території — за часів найвищого розквіту сибаритам були підвладні землі чотирьох італійських племен і 25 міст.
Місто швидко розквітло і досягло великих статків. Але всупереч припущенням, поширеним в історичній літературі, природа цього багатства аж ніяк не була пов'язана з торгівлею. Сибаріс був насамперед аграрним центром, і за даними Тимея Тавроменського майже нічого не вивозив за межі підлеглої йому території. Місцеві монети в інших краях не знайдені. Водночас сибарити були активними споживачами коринфської кераміки та мілетської шерсті, які, вочевидь привозили до міста іноземні купці.
Влада в Сибарісі спочатку належала знаті, яку, як і в багатьох інших грецьких полісах, іменували гіппеями. Місцеві аристократи здобули славу казкових багатіїв. Сибарит , наприклад, сватався до доньки сікіонського тирана Клісфена і нібито прихопив з собою у довгу дорогу тисячу кухарів, тисячу птахоловів та тисячу рибалок. Еліан розповідав, що Сміндирид спав на ложі з пелюсток троянд і скаржився на його жорсткість. Аристотель згадує іншого сибарита, , розкішний плащ якого за кілька століть після смерті продали за 120 талантів, тобто більше, аніж за три тони срібла.
Автором місцевого законодавства вважали Залевка, автора найдавніших писаних законів (VII ст. до н. е.). Про них відомо лише те, що вони були дуже суворі, а для того, щоб їх не намагалися переінакшити автор пропонував ініціаторам змін приходити на народні збори із мотузкою на шиї, демонструючи готовність померти, в разі якщо громадяни їх не підтримають. Вважали, що закони Залевку продиктувала богиня Афіна, яку дуже шанували в Сибарисі і якій було присвячено святилище на місцевому акрополі.
Найвищого розквіту Сибаріс досяг у середині VI ст. до н. е.. На цей час припадає і загострення соціальних протиріч всередині сибарітської громади. Зрештою владу над містом захопив басилей Теліс, який встановив в Сибарісі тиранію. Діодор Сицилійський називає Теліса демагогом — натякаючи, що переворот він здійснив за допомогою демоса. Тиран вигнав з Сибаріса п'ятсот найповажніших аристократів. Вони знайшли притулок у сусідньому Кротоні.
Між містами спалахнула війна. Військо Теліса було втричі більшим, але за легендою, яку розповів Аристотель, втікачі-аристократи підмовили своїх союзників заграти на флейтах. Сибарітські коні, привчені до музики, кинулися до колишніх господарів — разом із новими вершниками. Позбавлений кавалерії тиран з ганьбою відступив.
В Сибарісі спалахнуло повстання. Теліса і усіх його прихильників вбили, попри те, що вони шукали притулку біля вівтарів. В місті була встановлена демократія. Керівництво громадою здійснювали кілька посадовців, яких історик Філарх називає архонтами. Обирали їх народні збори на головній площі міста, агорі. Збереглися непевні оповідки, що можуть свідчити про прагнення нової влади запровадити рівність між громадянами — казали, що в місті не було бідних, мешканці носили однаково багатий одяг і влаштовували спільні застілля, під час яких визначали кращого кухаря. Сибаритські жінки брали участь в громадських заходах на рівні з чоловіками. Всю роботу за громадян Сибаріса нібито виконували раби.
Невдовзі архонти Сибаріса почали вимагати від Кротона видачі втікачів-аристократів (Геродот, щоправда, каже, що вимагав цього Теліс, але тоді незрозуміло навіщо він їх виганяв), але кротонці відмовили. У відповідь сибарити вбили кротонських посланців і за деякими переказами навіть кинули їхні тіла на поталу собакам. Кротон оголосив Сибарісу війну. За легендою кронтонське військо на чолі з олімпіоніком і жерцем Гери Мілоном після 70-денної облоги захопили і дощенту зруйнували місто, на завершення затопивши його водами сусідньої річки Кратіс (510 р. до н. е.). Проте дослідження джерел довело, що 510 року до н. е. Кротон завдав відчутної поразки від Сибарісу у битві біля річки Сагра. Після цього частина сибаритів перебралися до і . Втім саме місто залишилося. У 476 до н. е. відповідно до археологічних досліджень внаслідок потужного землетрусу великий пагорб, на якому розташовувався акрополь Сибарісу, зруйнувався, а річка Кратіс, що протікала через місто змінила течію, внаслідок чого Сибаріс частково затопило. Цим скористався Кротон, який захопив Сибаріс. Значна частина сибарітів втекла до Посейдонії.
У 458 р. до н. е. нащадки сибаритів повернулися і відновили поселення на березі Кратісу, але у 453 р. до н. е. кротонці зруйнували і його. У 443 р. до н. е. на місці зруйнованого Сибаріса була заснована нова, цього разу загальногрецька колонія під егідою Афін. Спочатку вона теж називалася Сибарісом, але згодом отримала інше ім'я — Фурії. У 194 р. до н. е. місто отримало статус римської колонії з назвою . Зараз руїни Сибарісу розташовані на території муніципалітету Терранова-да-Сібарі.
Вже після 510 р. до н. е. слово «сибарит» стало синонімом людини, що потопає в розкошах і лінощах. Давні автори вважали це згадкою про розкішний спосіб життя, що нібито був властивий мешканцям Сибаріса. Проте швидше за все йдеться про співзвучність назви міста прикметнику дав.-гр. σοβαρός — «пишний», «зарозумілий».
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
- , 360
- Enotri e Micenei nella Sibaritide a cura di R. Peroni, F. Trucco, Taranto, 1994 с. 373—413
- Страбон. Географія, VI. 1. 13
- Геродот. VI. 127
- Геродот. VI, 127
- Аристотель. «Сибарітська політія». frag.583
- Гераклід Понтійський, 49
- Діодор Сицилійський, XII. 9. 4
- Філарх, 81, 45
- Геродот, VI. 21
Джерела
- Олексій Мустафін. Легенда про "місто нероб". Як філософ Піфагор із бобами воював. Історична правда. 2016-11-03.
- Greco E. L’ «impero» di Sibari // Atti XXXII Convegno di Taranto (1992). Napoli, 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sibaris dav gr Sybaris davnogrecka koloniya na pivdni Italiyi mizh richkami Sibaris i Kratis nazvi yakih vidtvoryuvali gidronimi vidomi na batkivshini kolonistiv Zasnovana bilya 720 r do n e pereselencyami z Ahaji na choli z vihidcem z Geliki Sered kolonistiv buli j vihidci iz Trojzena ale nedovzi yih z mista vignali Sibaris39 42 59 pn sh 16 29 37 sh d 39 71656400002777332 pn sh 16 493696000028 sh d 39 71656400002777332 16 493696000028 Koordinati 39 42 59 pn sh 16 29 37 sh d 39 71656400002777332 pn sh 16 493696000028 sh d 39 71656400002777332 16 493696000028KrayinaItaliya 1 RoztashuvannyaKassano allo Jonio 1 Tiparheologichna pam yatka 2 polis 3 d 2 4 5 muzej 2 arheologichnij muzej 6 i Q124830411 5 Data zasnuvannya720 do n e SibarisSibaris Italiya Mediafajli u VikishovishiMoneta z Sibarisu blizko 550 510 do n e IstoriyaUzberezhzhya na yakomu bula zasnovana koloniya bulo vidome grekam z mikenskoyi dobi a misceve naselennya z tih chasiv bulo chastkovo elinizovane i navit vshanovuvalo greckih bogiv tozh novi pereselenci shvidko znajshli z nim spilnu movu i navit chastkovo zmishalisya z tubilcyami ti navit svoyih nebizhchikiv prodovzhuvali hovati na greckih cvintaryah Vlada Sibarisa shvidko rozpovsyudilisya na susidni teritoriyi za chasiv najvishogo rozkvitu sibaritam buli pidvladni zemli chotiroh italijskih plemen i 25 mist Misto shvidko rozkvitlo i dosyaglo velikih statkiv Ale vsuperech pripushennyam poshirenim v istorichnij literaturi priroda cogo bagatstva azh niyak ne bula pov yazana z torgivleyu Sibaris buv nasampered agrarnim centrom i za danimi Timeya Tavromenskogo majzhe nichogo ne vivoziv za mezhi pidlegloyi jomu teritoriyi Miscevi moneti v inshih krayah ne znajdeni Vodnochas sibariti buli aktivnimi spozhivachami korinfskoyi keramiki ta miletskoyi shersti yaki vochevid privozili do mista inozemni kupci Vlada v Sibarisi spochatku nalezhala znati yaku yak i v bagatoh inshih greckih polisah imenuvali gippeyami Miscevi aristokrati zdobuli slavu kazkovih bagatiyiv Sibarit napriklad svatavsya do donki sikionskogo tirana Klisfena i nibito prihopiv z soboyu u dovgu dorogu tisyachu kuhariv tisyachu ptaholoviv ta tisyachu ribalok Elian rozpovidav sho Smindirid spav na lozhi z pelyustok troyand i skarzhivsya na jogo zhorstkist Aristotel zgaduye inshogo sibarita rozkishnij plash yakogo za kilka stolit pislya smerti prodali za 120 talantiv tobto bilshe anizh za tri toni sribla Avtorom miscevogo zakonodavstva vvazhali Zalevka avtora najdavnishih pisanih zakoniv VII st do n e Pro nih vidomo lishe te sho voni buli duzhe suvori a dlya togo shob yih ne namagalisya pereinakshiti avtor proponuvav iniciatoram zmin prihoditi na narodni zbori iz motuzkoyu na shiyi demonstruyuchi gotovnist pomerti v razi yaksho gromadyani yih ne pidtrimayut Vvazhali sho zakoni Zalevku prodiktuvala boginya Afina yaku duzhe shanuvali v Sibarisi i yakij bulo prisvyacheno svyatilishe na miscevomu akropoli Najvishogo rozkvitu Sibaris dosyag u seredini VI st do n e Na cej chas pripadaye i zagostrennya socialnih protirich vseredini sibaritskoyi gromadi Zreshtoyu vladu nad mistom zahopiv basilej Telis yakij vstanoviv v Sibarisi tiraniyu Diodor Sicilijskij nazivaye Telisa demagogom natyakayuchi sho perevorot vin zdijsniv za dopomogoyu demosa Tiran vignav z Sibarisa p yatsot najpovazhnishih aristokrativ Voni znajshli pritulok u susidnomu Krotoni Mizh mistami spalahnula vijna Vijsko Telisa bulo vtrichi bilshim ale za legendoyu yaku rozpoviv Aristotel vtikachi aristokrati pidmovili svoyih soyuznikiv zagrati na flejtah Sibaritski koni privcheni do muziki kinulisya do kolishnih gospodariv razom iz novimi vershnikami Pozbavlenij kavaleriyi tiran z ganboyu vidstupiv V Sibarisi spalahnulo povstannya Telisa i usih jogo prihilnikiv vbili popri te sho voni shukali pritulku bilya vivtariv V misti bula vstanovlena demokratiya Kerivnictvo gromadoyu zdijsnyuvali kilka posadovciv yakih istorik Filarh nazivaye arhontami Obirali yih narodni zbori na golovnij ploshi mista agori Zbereglisya nepevni opovidki sho mozhut svidchiti pro pragnennya novoyi vladi zaprovaditi rivnist mizh gromadyanami kazali sho v misti ne bulo bidnih meshkanci nosili odnakovo bagatij odyag i vlashtovuvali spilni zastillya pid chas yakih viznachali krashogo kuharya Sibaritski zhinki brali uchast v gromadskih zahodah na rivni z cholovikami Vsyu robotu za gromadyan Sibarisa nibito vikonuvali rabi Nevdovzi arhonti Sibarisa pochali vimagati vid Krotona vidachi vtikachiv aristokrativ Gerodot shopravda kazhe sho vimagav cogo Telis ale todi nezrozumilo navisho vin yih viganyav ale krotonci vidmovili U vidpovid sibariti vbili krotonskih poslanciv i za deyakimi perekazami navit kinuli yihni tila na potalu sobakam Kroton ogolosiv Sibarisu vijnu Za legendoyu krontonske vijsko na choli z olimpionikom i zhercem Geri Milonom pislya 70 dennoyi oblogi zahopili i doshentu zrujnuvali misto na zavershennya zatopivshi jogo vodami susidnoyi richki Kratis 510 r do n e Prote doslidzhennya dzherel dovelo sho 510 roku do n e Kroton zavdav vidchutnoyi porazki vid Sibarisu u bitvi bilya richki Sagra Pislya cogo chastina sibaritiv perebralisya do i Vtim same misto zalishilosya U 476 do n e vidpovidno do arheologichnih doslidzhen vnaslidok potuzhnogo zemletrusu velikij pagorb na yakomu roztashovuvavsya akropol Sibarisu zrujnuvavsya a richka Kratis sho protikala cherez misto zminila techiyu vnaslidok chogo Sibaris chastkovo zatopilo Cim skoristavsya Kroton yakij zahopiv Sibaris Znachna chastina sibaritiv vtekla do Posejdoniyi U 458 r do n e nashadki sibaritiv povernulisya i vidnovili poselennya na berezi Kratisu ale u 453 r do n e krotonci zrujnuvali i jogo U 443 r do n e na misci zrujnovanogo Sibarisa bula zasnovana nova cogo razu zagalnogrecka koloniya pid egidoyu Afin Spochatku vona tezh nazivalasya Sibarisom ale zgodom otrimala inshe im ya Furiyi U 194 r do n e misto otrimalo status rimskoyi koloniyi z nazvoyu Zaraz ruyini Sibarisu roztashovani na teritoriyi municipalitetu Terranova da Sibari Vzhe pislya 510 r do n e slovo sibarit stalo sinonimom lyudini sho potopaye v rozkoshah i linoshah Davni avtori vvazhali ce zgadkoyu pro rozkishnij sposib zhittya sho nibito buv vlastivij meshkancyam Sibarisa Prote shvidshe za vse jdetsya pro spivzvuchnist nazvi mista prikmetniku dav gr sobaros pishnij zarozumilij Primitkidati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 An Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation M H Hansen 2004 d Track Q89910055d Track Q562629 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2019 d Track Q113511370d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2023 d Track Q120783133 360 Enotri e Micenei nella Sibaritide a cura di R Peroni F Trucco Taranto 1994 s 373 413 Strabon Geografiya VI 1 13 Gerodot VI 127 Gerodot VI 127 Aristotel Sibaritska politiya frag 583 Geraklid Pontijskij 49 Diodor Sicilijskij XII 9 4 Filarh 81 45 Gerodot VI 21DzherelaOleksij Mustafin Legenda pro misto nerob Yak filosof Pifagor iz bobami voyuvav Istorichna pravda 2016 11 03 Greco E L impero di Sibari Atti XXXII Convegno di Taranto 1992 Napoli 1994