Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тройзен (дав.-гр. Τροιζήν), також Трезен, Трезена — стародавнє місто-держава на південному сході Арголіди (Пелопоннес, Греція). Давньому Тройзену належало як узбережжя Арголіди з півостровом Метана, так і острови, розташовані поблизу берега — Сфера (або інакше Священний острів), Калаврія з храмом Посейдона і пам'ятником Демосфена, і Пелопові острови (нині група Саронічних островів). Гавань Тройзена Погон був розташований за 5 км від самого міста.
| Тройзен
Координати 37°30′10″ пн. ш. 23°21′25″ сх. д. / 37.50277777780555510° пн. ш. 23.35694444447222295° сх. д.Координати: 37°30′10″ пн. ш. 23°21′25″ сх. д. / 37.50277777780555510° пн. ш. 23.35694444447222295° сх. д.
 Тройзен у Вікісховищі |
Історія
За переказами, які передав Павсаній, першим царем Тройзена був міфічний Ор, на ім'я якого країна була названа Ореєю. Другим царем — син Посейдона й Леїди, дочки Ора, , на ім'я якого країна була найменувати Алфепією. В царювання Алфепа відбулася суперечка через країну між Посейдоном і Афіною, але з волі Зевса відбулося між ними примирення, і обидва божества осілися в країні. Після Алфепа царював Сарон, втоплений в затоці, яка омиває Арголіду і яка за ім'ям царя почала називатися Саронічною. За царів Гіперета і Анфеї були побудовані міста і Анфея, остання сином Анфа Астієм була перейменована в . Коли до Астія прибули сини Пелопа Тройзен (за іншою версією — Трезен) і Пітфей, вони міцно оселилися в країні. По смерті Тройзена Пітфей з'єднав обидва міста — Гіперею і Посейдоніаду — в одне і дав місту, в пам'ять про брата, назву Тройзен. Сини Тройзена, і , переселилися до Аттики.
Серед давніх греків Тройзен був відомий насамперед як місце народження легендарного героя Тесея, згідно з міфами — сина тройзенської царівни Етри (доньки Пітфея) і майбутнього афінського царя Егея. За переказами, в Тройзені загинув син Тесея Іпполіт, центром культу якого місто було й в історичні часи.
З приходом дорійців давнє іонійське населення Тройзена було частково витіснено за море — де, за переказами, вони заснували Галікарнас (нині Бодрум) та . Щонайменше з часів Фідона місто перебувало під контролем Аргоса, але після поразки аргивян під Сепеєю (494 р. до н. е.) тройзенці здобули самостійність і приєдналися до Пелопоннеського союзу.
Під час греко-перської війни місто було притулком для афінських жінок і дітей, які залишили Аттику, коли її захопив Ксеркс 480 р. до н. е. Ще в часи Павсанія на головній площі міста стояли мармурові статуї, що зображували жінок і дітей, які просили захисту. Тройзен був і збірним пунктом для грецького флоту. Самі тройзенці надіслали до Саламіна (див. Саламінська битва) п'ять кораблів. При Платеях билися 1 000 трезенців; вони брали також участь у битві при Мікале.
У 435 — 433 рр. до н. е. тройзенці підтримали Коринф в конфлікті з Коркірою і тому вже на початку Пелопоннеської війни — у 430 р. до н. е. — афіняни спустошили Тройзенську область, а в 425 до н. е. закріпилися в Метані і звідти здійснювали напади на країну. Під час Коринфською війни, трезенці стояли на боці лакедемонян. В 373 до н. е. знову діяли проти афінян. У македонський період Тройзен переходив з рук в руки; «звільнений» в 303 році Деметрієм Поліоркетом, він невдовзі знову повинен був визнати панування македонян. В 278 до н. е. спартанець в черговий раз звільнив тройзенців, але ненадовго. Тройзен приєднався до Ахейського союзу; у 223 до н. е. знову був відвойований спартанцями.
У 1 столітті до н. е. Тройзен, за свідченнями Страбона, залишався значним містом і, судячи з опису його пам'яток, зробленому Павсаніем, не втратив своєї величі і в 2 столітті до н. е. Нині на його території існує невеличке містечко , що за адміністративним поділом належить до ному Пірей, периферія Аттика.
Література
- Mikael Johansson: The Inscription from Troizen. A Decree of Themistocles?. In: Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik Bd. 137, 2001, p. 69-92.
Джерела
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trojzen dav gr Troizhn takozh Trezen Trezena starodavnye misto derzhava na pivdennomu shodi Argolidi Peloponnes Greciya Davnomu Trojzenu nalezhalo yak uzberezhzhya Argolidi z pivostrovom Metana tak i ostrovi roztashovani poblizu berega Sfera abo inakshe Svyashennij ostriv Kalavriya z hramom Posejdona i pam yatnikom Demosfena i Pelopovi ostrovi nini grupa Saronichnih ostroviv Gavan Trojzena Pogon buv roztashovanij za 5 km vid samogo mista Trojzen Koordinati 37 30 10 pn sh 23 21 25 sh d 37 50277777780555510 pn sh 23 35694444447222295 sh d 37 50277777780555510 23 35694444447222295 Koordinati 37 30 10 pn sh 23 21 25 sh d 37 50277777780555510 pn sh 23 35694444447222295 sh d 37 50277777780555510 23 35694444447222295 Krayina TrojzenTrojzen Zemlya Trojzen u Vikishovishi Div takozh IstoriyaStatuya Germesa znajdena v Trojzeni kopiya rimskoyi dobi greckogo originalu abo vilna variaciya Dorifora Nacionalnij arheologichnij muzej v Afinah Za perekazami yaki peredav Pavsanij pershim carem Trojzena buv mifichnij Or na im ya yakogo krayina bula nazvana Oreyeyu Drugim carem sin Posejdona j Leyidi dochki Ora na im ya yakogo krayina bula najmenuvati Alfepiyeyu V caryuvannya Alfepa vidbulasya superechka cherez krayinu mizh Posejdonom i Afinoyu ale z voli Zevsa vidbulosya mizh nimi primirennya i obidva bozhestva osilisya v krayini Pislya Alfepa caryuvav Saron vtoplenij v zatoci yaka omivaye Argolidu i yaka za im yam carya pochala nazivatisya Saronichnoyu Za cariv Gipereta i Anfeyi buli pobudovani mista i Anfeya ostannya sinom Anfa Astiyem bula perejmenovana v Koli do Astiya pribuli sini Pelopa Trojzen za inshoyu versiyeyu Trezen i Pitfej voni micno oselilisya v krayini Po smerti Trojzena Pitfej z yednav obidva mista Gipereyu i Posejdoniadu v odne i dav mistu v pam yat pro brata nazvu Trojzen Sini Trojzena i pereselilisya do Attiki Sered davnih grekiv Trojzen buv vidomij nasampered yak misce narodzhennya legendarnogo geroya Teseya zgidno z mifami sina trojzenskoyi carivni Etri donki Pitfeya i majbutnogo afinskogo carya Egeya Za perekazami v Trojzeni zaginuv sin Teseya Ippolit centrom kultu yakogo misto bulo j v istorichni chasi Z prihodom dorijciv davnye ionijske naselennya Trojzena bulo chastkovo vitisneno za more de za perekazami voni zasnuvali Galikarnas nini Bodrum ta Shonajmenshe z chasiv Fidona misto perebuvalo pid kontrolem Argosa ale pislya porazki argivyan pid Sepeyeyu 494 r do n e trojzenci zdobuli samostijnist i priyednalisya do Peloponneskogo soyuzu Pid chas greko perskoyi vijni misto bulo pritulkom dlya afinskih zhinok i ditej yaki zalishili Attiku koli yiyi zahopiv Kserks 480 r do n e She v chasi Pavsaniya na golovnij ploshi mista stoyali marmurovi statuyi sho zobrazhuvali zhinok i ditej yaki prosili zahistu Trojzen buv i zbirnim punktom dlya greckogo flotu Sami trojzenci nadislali do Salamina div Salaminska bitva p yat korabliv Pri Plateyah bilisya 1 000 trezenciv voni brali takozh uchast u bitvi pri Mikale U 435 433 rr do n e trojzenci pidtrimali Korinf v konflikti z Korkiroyu i tomu vzhe na pochatku Peloponneskoyi vijni u 430 r do n e afinyani spustoshili Trojzensku oblast a v 425 do n e zakripilisya v Metani i zvidti zdijsnyuvali napadi na krayinu Pid chas Korinfskoyu vijni trezenci stoyali na boci lakedemonyan V 373 do n e znovu diyali proti afinyan U makedonskij period Trojzen perehodiv z ruk v ruki zvilnenij v 303 roci Demetriyem Poliorketom vin nevdovzi znovu povinen buv viznati panuvannya makedonyan V 278 do n e spartanec v chergovij raz zvilniv trojzenciv ale nenadovgo Trojzen priyednavsya do Ahejskogo soyuzu u 223 do n e znovu buv vidvojovanij spartancyami U 1 stolitti do n e Trojzen za svidchennyami Strabona zalishavsya znachnim mistom i sudyachi z opisu jogo pam yatok zroblenomu Pavsaniem ne vtrativ svoyeyi velichi i v 2 stolitti do n e Nini na jogo teritoriyi isnuye nevelichke mistechko sho za administrativnim podilom nalezhit do nomu Pirej periferiya Attika LiteraturaMikael Johansson The Inscription from Troizen A Decree of Themistocles In Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik Bd 137 2001 p 69 92 DzherelaBolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona