А́ттика (дав.-гр. ἡ Ἀττική, букв. «прибережна країна») — історична область у Стародавній Греції, заселена іонійцями, з центром у Афінах, яка нині є частиною однойменної адміністративної одиниці, периферії Аттика, у сучасній Греції.
Аттика | |
---|---|
грец. Περιφέρεια Αττικής | |
| |
Адм. центр | Афіни |
Країна | Греція |
Номи | Афіни Східна Аттика Пірей Західна Аттика |
Населення | |
- повне | 3,84 млн осіб (2005) |
- густота | 1,009/км² |
Площа | |
- повна | 3 808 км² |
периферіарх | |
Вебсайт | www.attiki.gov.gr |
Код ISO 3166-2 | GR-1 |
Теперішня периферія Аттика займає 3800 квадратних кілометрів. У її межах лежать такі міста, як Афіни, Пірей, Елевсін, Мегара, Лавріон, Марафон, острови Саламін, Егіна, Порос, Ідра, Спеце, Кітера та Антикітера. 95 % населення мешкає у місті Афіни та навколо нього.
Історія
За давніми грецькими легендами, чотири племені сформував тут Іон. Потім Тесей з'єднав 12 міст у єдину державу Аттику, всі мешканці набули громадянства. Цей процес затягнувся на довгий час через різні суперечки з сусідами, і, мабуть, закінчився приблизно в 7-му сторіччі до нашої ери. Після 5 століття до н. е. історію Аттики краще описано в документах про історію його головного міста, Афін. Згідно з міфологією, цар Кранай назвав цю місцевість на честь своєї дочки Аттиди.
Одним із керівників був Мопсоп.
Географія
Аттика лежить у поясі сухих субтропіків. Її перетинають дві гірські системи; переважають середньовисотні масиви (1200—1800 м; найвища точка гора Олімп, 2911 м). Ґрунти в прибережних і низькогірних районах коричневі і буро-коричневі, вище — бурі гірсько-лісові. На карбонатних породах — гірські червоні ґрунти.
Виноградарство
Аттика — виноградарсько-виноробницька область. Культура виноградарства тут налічує понад 3 тисячоліття. Основні сорти винограду:
- технічні — Родітіс, Мускат Оттонель, ;
- столові — Мускат гамбурзький, , .
Примітки
- А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. — М., 2016. (рос.)
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A ttika dav gr ἡ Ἀttikh bukv priberezhna krayina istorichna oblast u Starodavnij Greciyi zaselena ionijcyami z centrom u Afinah yaka nini ye chastinoyu odnojmennoyi administrativnoyi odinici periferiyi Attika u suchasnij Greciyi Attikagrec Perifereia AttikhsAdm centr AfiniKrayina GreciyaNomi Afini Shidna Attika Pirej Zahidna AttikaNaselennya povne 3 84 mln osib 2005 gustota 1 009 km Plosha povna 3 808 km periferiarhVebsajt www attiki gov grKod ISO 3166 2 GR 1 Teperishnya periferiya Attika zajmaye 3800 kvadratnih kilometriv U yiyi mezhah lezhat taki mista yak Afini Pirej Elevsin Megara Lavrion Marafon ostrovi Salamin Egina Poros Idra Spece Kitera ta Antikitera 95 naselennya meshkaye u misti Afini ta navkolo nogo IstoriyaZa davnimi greckimi legendami chotiri plemeni sformuvav tut Ion Potim Tesej z yednav 12 mist u yedinu derzhavu Attiku vsi meshkanci nabuli gromadyanstva Cej proces zatyagnuvsya na dovgij chas cherez rizni superechki z susidami i mabut zakinchivsya priblizno v 7 mu storichchi do nashoyi eri Pislya 5 stolittya do n e istoriyu Attiki krashe opisano v dokumentah pro istoriyu jogo golovnogo mista Afin Zgidno z mifologiyeyu car Kranaj nazvav cyu miscevist na chest svoyeyi dochki Attidi Odnim iz kerivnikiv buv Mopsop GeografiyaAttika lezhit u poyasi suhih subtropikiv Yiyi peretinayut dvi girski sistemi perevazhayut serednovisotni masivi 1200 1800 m najvisha tochka gora Olimp 2911 m Grunti v priberezhnih i nizkogirnih rajonah korichnevi i buro korichnevi vishe buri girsko lisovi Na karbonatnih porodah girski chervoni grunti VinogradarstvoDokladnishe Vinogradarstvo v Greciyi Attika vinogradarsko vinorobnicka oblast Kultura vinogradarstva tut nalichuye ponad 3 tisyacholittya Osnovni sorti vinogradu tehnichni Roditis Muskat Ottonel stolovi Muskat gamburzkij Najvidomishe vino Retsino aromatizovane sosnovoyu smoloyu PrimitkiA P Kondrashov Kto est kto v mifologii Drevnej Grecii i Rima 1738 geroev i mifov RIPOL klassik M 2016 ISBN 978 5 386 09554 3 ros Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros