Периферія Аттика грец Αττική це адміністративний регіон Греції що включає у себе усю метрополійну територію Афін столиці

Периферія Аттика (грец. Αττική) — це адміністративний регіон Греції, що включає у себе усю метрополійну територію Афін, столиці Греції. Регіон має більші межі, ніж Префектура Аттики, що існувала до нього, та включає у себе більше територію, ніж історичний регіон Аттика.

Периферія Аттика

грец. Περιφέρεια Αττικής

Прапор

Периферія:
Аттика

Адм. центр

Афіни

Найбільше місто

Афіни

Країна

Греція

Регіон

^d

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Центральна Греція, Пелопоннес ^?

Населення

- повне

3828434

Площа

- повна

3808,10 км²

Часовий пояс

Східноєвропейський час

Дата заснування

2011

Губернатор

^d, ^d і ^d

Вебсайт

www.patt.gov.gr

Код ISO 3166-2

GR-I

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аттика

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аттика.

Загальний опис

Регіон розташовано на сході Центральної Греції (континентальна частина межує з одноіменною периферією), загальна площа складає 3808 км². Крім Афін включає в себе міста Пірей, Елефсін, Мегара, Лавріон та Марафон, а також малу частину півострова Пелопоннес. Також до складу регіону входять острови Саламін, Егіна, Порос, Ідра, Спеце, Кітера та Антикітера. В регіоні проживає понад 3,75 млн. осіб, 95% з яких є мешканцями метрополійної території Афін.

Адміністративний устрій

Регіон Аттика було створено у 1987 році після адміністративної реформи. До 2010 року він складався з 4 номів: Афіни, Західна Аттика, Пірей та Східна Аттика.

Відповідно до програми «Каллікратіс» було проведено реформування адміністративного поділу з перевизначенням та розширенням регіонів. З 1 січня 2011 року периферія є місцевою адміністрацією другого рівня. На початку спостерігачем за регіоном була "Децентралізована адміністрація Аттики", на сьогодні це орган місцевого самоврядування з владою та бюджетом, що можна порівняти з колишніми номами.

Регіно поділено на вісім підлеглих периферійні одиниці

Головні громади

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 2 грудня 2016. (гр.)

[Kallikratis-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 2 грудня 2016. (гр.)